CC BY
24
vennogo universiteta. Seriia "Ekonomicheskie i iuridicheskie nauki", no. 10 (2010): 93-98.
Brodetskiy, G., Brodetskaia, N., and Gusev, D. "Effektivnye instrumenty mnogokriterialnoy optimizatsii v logistike" [Effective tools for multiobjective optimization in logistics]. RISK: resursy, in-formatsiia, snabzhenie, konkurentsiia, no. 2 (2010): 157-165.
Kleyner, G. B., Kachalov, R. M., and Nagrudnaia, N. B. "Sintez strategii klastera na osnove sistemno-integratsionnoy teorii" [Synthesis of cluster strategies based on system-integration theory]. http://www.kleiner.ru/arpab/klaster.html
Kozyr, B. Yu. "Klasternyie sistemy v proektakh razvitiia mor-skikh torgovykh portov Ukrainy" [Cluster systems development projects commercial seaports of Ukraine]. Upravlinnia rozvytkom skladnykh system, no. 6 (2011): 99-102.
Menshenina, I. G., and Kapustina, L. M. Klasteroobrazovanie v regionalnoy ekonomike [Clustering in the regional economy]. Ekaterinburg: UrGEU, 2008.
Nesterov, S. Yu. "Metodika povysheniia effektivnosti region-alnykh logisticheskikh sistem" [Technique improve the efficiency of regional logistics systems]. Gruzovoe i passazhirskoe avtokhoziay-stvo, no. 11 (2010): 52-55.
Sokolenko, S. I. "Innovatsiini klastery za kordonom ta v Ukraini - instrument rozvytku konkurentospromozhnosti natsion-alnoi ta rehionalnoi ekonomiky" [Innovative clusters abroad and in Ukraine - a tool of competitiveness of the national and regional economy]. www.rgd.org.ua/project.../4th.../sokolenko.ppt
"Upravlenie riskami proekta" [Project Risk Management]. Tekhnologii korporativnogo upravleniia. http://www.iteam.ru/ publications/project/section_36/article_382
Vaniushkin, A. S. "Motivatsionnii mekhanizm uchastiia krup-nogo i srednego biznesa v proektnoi ekonomike" [Motivational mechanism of participation of large and medium-sized businesses in the project economics]. Upravlinnia proektamy ta rozvytok vyrob-nytstva, no. 1 (41) (2012): 19-29.
УДК 338.2: 332.142.2
С0Ц1АЛЬНА В1ДПОВ1ДАЛЬН1СТЬ У С0Ц10ГУМАН1ТАРН1Й СФЕР1 В УМ0ВАХ ДЕПРЕСИВН0СТ1 ТЕРИТ0РН
© 2014
ПЕТРЕНКО К. В.
УДК 338.2:332.142.2
Петренко К. В. Сощальна вщповщальшсть у соцiогуманiтарнiй сферi в умовах депресивност територм
У статт'1 розкрито та об(рунтовано сутнсть со^ально! в'дпов'дальност'! в умовах депресивност'!регюшв Укра/ни. Розглянуто роль корпоративно/ та громадсько/' социальноI в'дпов'дальност'! як потужного фактора розв'язання со^альних проблем сустльства I водночас зростання економЫного потенциалу, особливо на депресивних територ'тх. Запропоновано комплекс заход/в щодо реал'вацИ стратеги розвитку рзних за р'внем економнно-го розвитку територш. За результатами зазначеного дослдження було запропоновано бажат напрями розвитку територш та шляхи подолання виявлених проблем у соцогумантарти сферI Основнуувагузвернено на необхШн'кть посилення рол'> социально/ в'дпов'дальностI та и популяризацИ з боку громадянського сустльства та держави щодо виршення соц/альних проблем у соцогумантарно/ сфери, особливо в депресивних регонах. Кпючов'1 слова: соцшльна в'дпов'дальшсть, соцогуман/тарна сфера, управлння розвитком, депресивна територя Ябл.: 11.
Петренко Катерина ВалерИвна - кандидат eK0H0Mi4Hux наук, доцент, ситет Укра/ни «Кивський полтехтчний i'нститут»(пр. Перемоги, 37, E-mail: [email protected]
УДК 338.2:332.142.2 Петренко Е. В. Социальная ответственность в социо-гуманитарной сфере в условиях депрессивности территории
В статье раскрыта и обоснована сущность социальной ответственности в условиях депрессивности регионов Украины. Рассмотрена роль корпоративной и общественной социальной ответственности как мощного фактора решения социальных проблем общества и одновременно роста экономического потенциала, особенно на депрессивных территориях. Предложен комплекс мероприятий по реализации стратегий развития различных по уровню экономического развития территорий. По результатам указанного исследования были предложены желательные направления развития территорий на пути преодоления выявленных проблем в социогуманитарной сфере. Основное внимание обращено на необходимость усиления роли социальной ответственности и ее популяризации со стороны гражданского общества и государства по решению социальных проблем в социогуманитарной сфере, особенно в депрессивных регионах.
Ключевые слова: социальная ответственность, социогуманитарная сфера, управление развитием, депрессивная территория. Библ.: 11.
Петренко Екатерина Валериевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры международной экономики, Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт» (пр. Победы, 37, Киев, 03056, Украина) E-mail: [email protected]
, doueHm Kaipeópu MiMHapoÓHoi eKOHOMiKU, HaujoHanbHuu mexHmuü ymeep-Kuie, 03056, yKpaiMaj
UDC 338.2:332.142.2 Petrenko Kateryna V. Social Responsibility in the Field of Socio-humanitarian Conditions in Depressed Areas
The article disclosed and justified the essence of social responsibility in terms of depressed regions of Ukraine. The role of corporate social responsibility and public as a powerful factor for social problems solution and at the same time economic growth potential, especially in depressed areas was examined. The complex of measures for the implementation of development strategies for territories with different levels of economic development was suggested. According to the results of the study the desired direction of development of territories in overcoming the problems identified in the socio-humanitarian sphere were offered. The attention is focused on the need to strengthen the role of social responsibility and its promotion by the state and civil society to address social problems in the socio-humanitarian sphere, especially in depressed areas.
Key words: social responsibility, social humanitarian sphere, development management, depressed areas. Bibl.: 11.
Petrenko Kateryna V.- Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of International Economy, National Technical University of Ukraine «Kyiv Polytechnic Institute» (pr. Peremogy, 37, Kyiv, 03056, Ukraine) E-mail: [email protected]
Розвиток украшського господарства, iнтеграцiйнi про-цеси Украши у свiтову економiчну систему ставить перед украшськими компанiями i пiдприeмствами та регiонами новi завдання, одне з яких пов'язане з корпоративною та громадською сощальною вiдповiдальнiстю. Розвиток ринкових вiдносин приводить до розумшня, що вiд бiзнесу очiкують не тiльки якiсних послуг, чесно! сплати податкш, але й участ у вирiшеннi соцiальних проблем.
Сьогодш для украшського бiзнесу це нова проблема, осккьки в умовах кризового стану економiки бкьша увага придiлялась стабшзацп економiки, а не сощальнш в^повь дальностi пiдприeмств у рiзних секторах економiки чи те-риторiальних органш влади. Проблеми сощального розвит-ку та вiдповiдальностi загострюються насткьки швидко, що можуть ставити тд загрозу темпи економiчного зро-стання не лише окремого регюну, а й краши в цкому. Саме це зумовлюе актуальнiсть дано! публжацп.
Аналiз дослiджень та публiкацiй з питань регулюван-ня соцюгумаштарно! сфери та соцiально! вiдповiдальностi св^чить про те , що важливу роль у виршенш цих проблем в^грали такi вiтчизнянi та зарубгжш фахiвцi, як Д. Кро-утер, I. Альошина, А. Андрющенко, Г. Арас, 6. Ахромкш, В. Воробей, О. Зайчук, В. Жуковська, В. Кравщв, А. Кулш, Е. Лiбанова, О. Малиновська, Н. Онiщенко, О. Осаулен-ко, С. Пирожков, О. Позняк, Л. Романова, А. Ротовський, Л. Хижняк та шших. ^м того, питанням соцiального та економiчного розвитку присвячувались працi С. Вовканич, В. Говорухи, В. Куценко, В.Меленюк, М. Хвесик та iнших.
Однак в Украш цiй проблемi з боку науковщв ще не придкяеться достатня увага.
Метою статтi е аналiз сучасного стану розвитку соцюгумаштарно! сфери Украши та визначення впливу сощ-ально'1 вiдповiдальностi на соцюгумаштарну сферу в умовах депресивност розвитку регiонiв краши.
У мiжнароднiй економiчнiй практицi iснуе думка, що принцип сощально'! вiдповiдальностi е одним iз складових успшно! стратегй, що змщнюе бiзнес-iмiдж, репутацiю ор-ганiзацiй, приваблюе клiентiв та утримуе найкращих пра-цiвникiв, а також прискорюе економiчний ефект у веденш бiзнесу. Саме завдяки такiй спшпращ бiзнесу i громадських органiзацiй значна частина сощальних проблем депре-сивного регюну могла би бути успшно виршеною. Проте основною проблемою е не небажання працювати в даному напрямку, а шдмша термiна «сощальна вiдповiдальнiсть» поняттям «благодiйнiсть» [6, 11]. Дослдження в дiлянцi сощально вiдповiдального бiзнесу, проведене UMG-Research International в УкраШ ще на початку 2007 р., показали, що 64 % опитаних респондентов розумтть «сощальну в1дпов1даль-нiсть» як вiдповiдальнiсть бiзнесу перед суспкьством [1].
Корпоративна сощальна в^пов^альшсть (Corporate Social Responsibility) - це прозора i вiдкрита дiяльнiсть, що, у першу чергу, базуеться на моральних, культурних та етичних цiнностях, повазi до сво'1х громадян (працiвникiв, акцiонерiв, споживачш, тощо) i на пiклуваннi над навко-лишнiм середовищем.
Благодiйництво на в^мшу вiд соцiально! в^пов^аль-ностi являе собою короткострокову дш з надання матерь ально'1 допомоги. Соцiальна в^пов^альшсть - це тривалий процес, спрямований на покращення сощально'! сфери. Це не лише надання матерiальних, а й суспкьно необхiдних моральних благ.
Специфiка розумшня сощально'! вiдповiдальностi в УкраШ сприяе тому, що бiзнес не усв^омлюе себе як окре-
мии сощально активнии клас, якии мае значнии вплив на процеси, що проходять в суспкьствь Кр1м того, саме суспкь-ство все ще негативно налаштоване у ставленш до б1знесу [5, с. 24]. До того ж, б1знес в Укра'ш не волод1е достатшм досвь дом д1яльност1 у данш сфер! Сощальна в1дпов1дальшсть б1з-несу передбачае в!дпов1дальтсть перед ус1м громадянським сустльством, власними працшниками 1 державою [2].
На сьогодш в Укра'ш, на жаль, неможливо реамзу-вати ва засади сощально! в1дпов1дальност1, осильки ми маемо слабку шституамзащю б1знесу, в!дсутшсть защ-кавленост в данш сфер! б1знес-структур, що пов'язано !з роллю держави 1 з проблемами у законодавчш сфер!, кр1м того, немае масово! св1домост1 громадян Укра!ни. Поряд з об'ективними чинниками попршення ситуащ!, особливо в депресивних регюнах, у суспкьств! важливу роль в1дь грають суб'ективш чинники. Безпрецедентна сощальна диференщащя, масове розповсюдження б1дност1, спроба перекласти тягар кризових явищ на плеч! перейчних громадян, згортання сощальних трансфертов шдтримки р1вня та якост !х життя - результат сощально! безв1дпов1даль-ност держави 1 б1знесу, громадянського суспкьства.
Досв1д кра'н з розвинутою економшою показуе, що сощальна в1дпов1дальн1сть корисна ус1м громадянам, ком-пани, державу сусшльству, осккьки реамзащя щльових сощальних проектш не менш важлива, шж в1драхування в бюджет на сощальш потреби держави [7]. Багато громадських оргашзащй впроваджують вдал сощальш проекти, яи виконують 1 без допомоги влади та яи ткно сшвпрацю-ють !з б1знесом, 1 реал1зують сво! проекти.
На сучасному еташ розвитку особливо! актуальност набрало виршення регюнальних проблем сощаль-ного характеру в депресивних регюнах, яи можна виршити !з застосуванням принципов сощально! в1дповь дальносп, осккьки традицшш способи та методи неспро-можш покращити ефектившсть реамзащ! мехашзму регу-лювання сощального розвитку.
На сьогодш мехашзм виршення сощогумаштарних проблем носить лише формальний характер, а сощальний розвиток виступае похкною в1д розвитку економши рег1-ону чи економши кра'ни в ц1лому [3]. За оптимктичного сценар1ю - п1днесення економши приводить до сощального розвитку регюну, а в регюнах Укра'ни, навпаки, спосте-рггаеться розрив, виражений неспроможшстю перетвори-ти економ1чне шднесення в рег1онах з б1льш-менш сталим розвитком у зростання соц1альних стандарпв, формування соц1альних 1нститут1в та шфраструктури. Тому, як насл1док, можна стверджувати, що традиц1йн1 механ1зми, 1нструмен-ти та тдходи, що Грунтуються на делегуванш права реал1-зацй сощально! пол1тики через складання та затвердження планш, залишаються неефективними, а в1дсутшсть регуля-торних повноважень та управлшських механ1зм1в залиша-еться перепоною шдвищення ефективност1, формування та реал1зацй стратегш соц1ального розвитку рег1ону [3].
Проведеш реформи в систем! державного регулю-вання соц1огуман1тарного розвитку, як св1дчить практика, не приводять до очшуваних зм1н ! результат1в. Негатив-ш насл1дки проведених реформ у регюнах кра'ни в галу-зях сощально! та економ1чно! !нфраструктури мали мюце внасл1док: недостатност! !нформац1йного забезпечення; недоощнки чинник!в, що впливають на прибутковкть та ефективн1сть проект1в; недосконалост! шструменпв, що запроваджуються; наявност! сильного пол1тичного впливу на д1яльн1сть м1сцевих громад.
Проте, анамз застосовуваного досв1ду державного ре-гулювання соцюгумаштарно! та економ1чно! сфери дозволяе оцшити та обрати т необюдш методи трансформаци, що нададуть можливють забезпечити накопичення сощального шфраструктурного розвитку та економ1чного зростання.
Визначення тенденцш та законом1рностей сощаль-ного та економ1чного розвитку, виявлення основних чин-никш 1 фактор1в, що впливають на кризу в розвитку територш, вивчення природно-ресурсно!, сощально-економ1чно!, еколопчно! бази складають основу для подальшо! розроб-ки прогноз1в 1 програм з питань комплексного розвитку регюну [10].
Як засвкчуе досвк, необхкно вкновити довгостро-кове планування. На нашу думку, план повинен стати концепщею сощального та економ1чного розвитку на довгостроковий перюд, бути всеб1чно розглянутим 1 затвер-дженим шсля детального обговорення. Кр1м того, вш мае стати мехашзмом для виконання не лише бюджету депре-сивно! територй на в1дпов1дний перюд, а й бути заснованим на сощальнш в1дпов1дальност1 як мюцево! громади, так 1 органов влади. 1нш1 документи щодо перспективного плануван-ня безпосередньо уточнюють 1 конкретизують цш та задач1 при розробщ р1чних програм економ1чного та сощального розвитку, виходячи з потреб 1 наявних ресурсов регюну.
На сьогодш досить складним залишаеться виршен-ня питання щодо взаемодп м1ж р1зними оргашзацшно-управлшськими структурами в процеа розробки програм сощально-економ1чного розвитку та затвердженш !х фшан-сування в бюджет! На нашу думку, не лише бюджетний про-цес у межах певно! територй може стимулювати економжу до продукування сощальних стандартов 1 гаранпй та створення повнощнного ринку сощальних послуг, а й сощальна в1дпо-вОдальшсть громадських оргашзащй. В останш роки в1дбува-еться розрив у чай при складанш бюджету та плану не лише розвитку регюну, а й кра!ни в цкому. Практика 1 теоретичш досл1дження показують, що найбкьш ефективно розробляти 1 програму, 1 бюджет разом, або зупинитися на одному документ^ який би об'еднав переваги двох документов.
Отже, на сьогодн1 основними засобами для засто-сування орган1зац1йно-економ1чного мехашзму регулю-вання соц1огуман1тарного та економ1чного розвитку ре-г1ональних депресивних систем економ1чного простору на основ1 модершзаци процес1в залишаються розробка та запровадження програм, проект1в, прогнозних план1в, створення спещальних вОльних економ1чних зон, стльних п1дприемств, налагодження м1жнародного товарообм1ну тощо, тобто реамзащя тактичних план1в 1 конкретних дш, узгоджених 1з довгостроковою стратепею, яка закладена в концепщю розвитку рег1ону.
Тактика при цьому виступае в рол1 1нструмент1в, яи застосовують для впровадженню в дш перспективних за-вдань. До кола тактичних завдань входять: вивчення по-тенц1йних можливостей депресивних територш та можли-вих реакцш рег1ональних господарських систем в1дносно тактичних заход1в; розробка способ1в тактичного впливу та найбкьш ефективних засоб1в; здшснення тактичних за-ход1в [4, с. 73].
У загальному вигляд1 залежно в1д того, на якому рш-н1 розвитку перебувае рег1он, пропонуеться обрання одше! чи декОлькох 1з наведених нижче базових стратег1й для по-дальшого функц1онування соц1ально в1дпов1дальних господарських систем територ1й.
1. Стратегiя зростання, яка зор1ентована на максимально можливе використання уск наявних ресурсов рег1ону при щор1чному перевищенн1 р1вня розвитку показ-никш над досягнутими в минулому. Цю стратепю доц1льно використовувати для високорозвинутих регюшв, для яких е характерною швидка змша технолог1й.
2. Стратегiя стабшзащ. Дана стратепя може ви-користовуватись для господарських систем регюну з1 ста-б1льною технолог1ею, у яких встановлюються цш «в1д досягнутого» з подальшим коригуванням на змшу умов зовн1шнього середовища (наприклад, правов1 обмеження, тощо). Вона розробляеться для господарських систем регюну, яи досягли в1дпов1дного р1вня розвитку при недостат-ньо рац1ональному використанн1 регюнальних ресурс1в.
3. Стратегiя фокусування. При використанш дано! стратег!! вид!ляеться один !з рег1ональних пр1оритет1в, на реамзащю якого спрямовуеться максимум зусиль дшчих суб'ект1в господарювання. Ефективн1сть дано! стратег!! за-лежить як в1д вдалого вибору пр1оритету, так ! вк систе-ми зовн1шн1х 1 внутршшх чинник1в, що впливатимуть на !! впровадження.
4. Стратегiя глобалiзацu регюнального ствробтни-цтва. Вона обумовлюе встановлення прямих зв'язкш м1ж рег1онами та сус1дн1ми державами 1 передбачае включення регюнальних господарських систем економ1чного простору у процес розробки великих м1жрегюнальних проектов.
5. Стратегiя економи е, по сво!й суп, захисною стра-тег1ею. Вона передбачае здшснення комплексу заход1в, як1 забезпечують вихк господарських систем з кризового стану в максимально короткий термш з ор1ентащею на мкцев1 ресурси та резерви.
6. Стратегiя виживання мае застосовуватися до таких господарських систем економ1чного простору, показники д1-яльност1 яких мають сталу тенденц1ю до попршення. I! до-цОльно використовувати також для депресивних територ1й.
У загальних характеристиках механ1зм державного регулювання соцюгумаштарного розвитку необх1дно за-стосовувати зпдно з1 схемою незалежно в1д р1вня розвитку рег1ону: основн1 завдання - фактори впливу - методи та тдходи до регулювання - шструменти як на ршш рег1ону, так 1 на державному - шляхи здшснення - 1 контроль за ефектившстю [10].
В умовах депресивносп регюну необхкно найбкьшу увагу сл1д прид1лити не лише ц1лям, а й умовам при засто-суванш метод1в та 1нструмент1в. У методолопчному план1 будь-яку програму соц1ального та економ1чного розвитку рег1ону можна розглядати з урахуванням м1жрегюнальних та зовншньоеконом1чних зв'язк1в, а саме - як р1вновагу м1ж сукупним попитом 1 пропозищею товар1в 1 послуг ус1х взаемод1ючих рег1он1в.
Зважаючи на вищесказане та досв1д Онших кра!н свггу
при застосуванн1 механ1зму регулювання соцюгумаштарного розвитку депресивних територш доцкьно поглибити децентрамзащю при виробленн1 послуг сощ-ально! Онфраструктури, особливо у сфер1 осв1ти, культури, житлово-комунального господарства та охорони здоров'я. Внасл1док чого, на наш погляд, створяться умови для сут-тевого зниження витрат на виробництво цих послуг. Кр1м того, необхкною умовою при виршенш завдань соц1огу-ман1тарного розвитку на депресивних територ1ях повинна стати взаемод1я м1сцевих громад та орган1в мкцево! влади на принципах соц1ально! в1дпов1дальност1, а також !х сп1в-
праця з центральною владою в процеа формування та ви-рiшення як полiтичних, так i адмiнiстративних та фшансо-вих проблем.
У процеа розробки методичних рекомендацiй щодо застосування регулювання в соцiогуманiтарнiй сферi про-понуемо ряд принципових пiдходiв, що спрямованi на еко-номiчне зростання в^ участi приватного капiталу в розвит-ку економiчно! iнфраструктури у забезпеченш необхiдною iнформацiею, зниженнi ступеня державного контролю, удосконаленш законодавства щодо створення умов, яи б сприяли формуванню економiчно! зацiкавленостi в дотри-маннi принципов сощально! вiдповiдальностi та змши став-лення бiзнесу до сощально значимо! дiяльностi як до тако'1, що е елементом ефективного бiзнесу [8, 9]. Завдяки цьому вкьний рух капiталiв розширить участь приватного сектора у фшансуванш дiяльностi пiдприемств iнфраструктури.
Як засв^чуе досвiд, проникнення приватного кат-талу у сферу охорони здоров'я та освiти не приводить до значного позитивного впливу, проте е необх^ним для за-лучення додаткових фшансових ресурсiв при наданнi до-помоги, а також для стимулювання конкуренцп на принципах сощально! в^пов^альност в цих галузях i забезпечен-ня в^пов^но! якостi послуг.
Найбкьш позитивною практикою в задоволеннi на-селення послугами охорони здоров'я виявилась система державного медичного страхування, яка повинна кнувати поряд з приватними фондами медичного страхування.
У системi освiти зв'язок мiж додатковим фшансуван-ням та успшшстю тих, хто навчаеться, виявився слабким, осильки успiшнiсть е проявом не лише в^пов^но! якостi освггшх послуг, яка полягае у матерiально-технiчному за-безпеченнi навчального процесу в^пов^но до свiтових стандартов освiти, а й значною мiрою залежить в^ того, наскiльки врахованi особливостi культурного, етшчного та територiального складу кра!ни. Тому саме за допомо-гою принципiв сощально! вiдповiдальностi з боку мкцевих органш влади та громади можна в^новлювати культурнi, освiтнi та iншi послуги сощально! iнфраструктури, що в по-дальшому прискорить загальний розвиток територп.
ВИСНОВКИ
На наш погляд, сощальну вiдповiдальнiсть можна визначити як в^пов^альне ставлення громадянського су-спiльства, пiдприемств i держави, орiентоване на перспективу, до виршення найгострiших соцiальних проблем. Найбкьш позитивними заходами, якi б надали змогу поширю-вати принципи сощально! в^пов^альност у суспiльствi, е: створення умов, яи б сприяли формуванню економiчно! зацiкавленостi в дотриманнi цих принцитв; коригування законодавчо! бази; змша ставлення держави до бiзнесу як до сощально значимо! дiяльностi.
Таким чином, для того, щоб цей мехашзм запрацю-вав, необхiдно створити в^пов^альну соцiально-правову державу, демократичне сустльство, а також сформувати у сощальних суб'ектш, представникш держави, бiзнесу, громадянського суспкьства соцiальнi настанови дiяти сощаль-но вiдповiдально. Отже, необх^но сформувати такi взаемо-вiдносини держави i бiзнесу, якi проявляються в популяри-зацп державою принципов сощально! в^пов^альносп та встановленнi рiзних законодавчих обмежень i стимулш для бiзнес-структур, що впроваджують програми iз сощально! в^пов^альносп, якi мiстяться в нащональному антимонопольному, податковому, екологiчному законодавствь ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Ротовський А. Укра!нський 6i3Hec в пошуках сощально! ви-годи / А. Ротовський // Commerce. - 2007. - № 14, липень - серпень.
2. Кулш А. Со^альна вщповщальысть 6i3Hecy в банш-ськiй сферi у запитаннях i вiдповiдях / А. Кулш. - К., 2007. - 80 с.
3. Матусяк С. В. Формування стратеги гадального роз-витку репону / С. В. Матусяк // Ефективна економ^а. - 2013. - № 12 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.economy. nayka.com.ua/?n=12&y=2013
4. Алешина И. В. Паблик Рилейшинз для менеджеров и маркетологов / И. В. Алешина. - М. : Изд-во «Тандем, Гном-Пресс»,
2007. - 255 с.
5. Краплич Р. Корпоративна со^альна вщповщальнкть укра!нського бiзнесy: Досвщ Фундацп Острозьких : поабник для бiз-несу та неприбуткових оргаызацм / Р. Краплич. - Рiвне, 2005. - 74 с.
6. Со^альна вiдповiдальнiсть укра!нського бiзнесy: ре-зультати опитування [Електроний ресурс]. - Режим доступу : http: //brc.undp.org/img/publications/ua_wdp_src_csrub05.pdf
7. «Со^альна вщповщальысть» : теорiя i практика розви-тку / За наук. ред. проф. А. М. Колота. - К. : КНЕУ, 2012 - 500 с.
8. Котлер Ф. Корпоративна со^альна вщповщальнкть .Як зробити якомога бтьше добра для вашо! компанп та сусптьства / Ф. Котлер, Н. Лi / Пер. з англ. С. Яринич. - К. : Стандарт, 2005. - 302 с.
9. Ткаченко Н. €. Мотива^я сощально! вщповщальносп / Н. С. Ткаченко // Економ^а. Менеджмент. Пщприемництво. -
2008. - Вип. 19(1). - С. 102 - 109.
10. Петренко К. В. Принципи та фактори регулювання со-цюгуманггарного розвитку депресивного репону / К. В. Петренко // Проблеми економ^и. - 2013. - № 2. - С. 127 - 132.
11. Зшченко А. Г. Корпоративна со^альна вщповщаль-нкть 2005 - 2010: стан та перспективи розвитку / А. Г. ЗЫченко, М. А. Сапригана. - К. : Видавництво «Фарбований лист», 2010 - 60 с.
REFERENCES
Aleshina, I. V. Pablik Rileyshinz dlia menedzherov i marketologov [Public Rileyshinz for managers and marketers]. Moscow: Tandem, 2007.
Kulish, A. Sotsialna vidpovidalnist biznesu v bankivskii sferi u zapytanniakh i vidpovidiakh [CSR in banking questions and answers]. Kyiv, 2007.
Kraplych, R. Korporatyvna sotsialna vidpovidalnist ukrainskoho biznesu: Dosvid Fundatsii Ostrozkykh [Corporate Social Responsibility Ukrainian business: Experience Foundation Ostrog]. Rivne, 2005.
Kotler, F., and Li, N. Korporatyvna sotsialna vidpovidalnist. Yak zrobyty iakomoha bilshe dobra dlia vashoi kompanii ta suspilstva [Corporate Social Responsibility. How to do more good for your company and society]. Kyiv: Standart, 2005.
Matusiak, S. V. "Formuvannia stratehii sotsialnoho rozvytku rehionu" [Formation of social development strategy of the region]. http://www.economy.nayka.com.ua/?n=12&y=2013
Petrenko, K. V. "Pryntsypy ta faktory rehuliuvannia sotsiohu-manitarnoho rozvytku depresyvnoho rehionu" [Principles and Modern Social factors regulate the development of depressed regions]. Problemy ekonomiky, no. 2 (2013): 127-132.
Rotovskyi, A. "Ukrainskyi biznes v poshukakh sotsialnoi vy-hody" [Ukrainian business in search of social benefits]. Commerce, no. 14 (2007).
«Sotsialna vidpovidalnist»: teoriia i praktyka rozvytku ["Social responsibility": the theory and practice of development]. Kyiv: KNEU, 2012.
"Sotsialna vidpovidalnist ukrainskoho biznesu: rezultaty opytu-vannia" [Ukrainian Social responsibility of business: poll results]. http:// brc.undp.org/img/publications/ua_wdp_src_csrub05.pdf
Tkachenko, N. le. "Motyvatsiia sotsialnoi vidpovidalnosti" [Motivation social responsibility]. Ekonomika. Menedzhment. Pidpryiem-nytstvo, no. 19 (1) (2008): 102-109.
Zinchenko, A. H., and Saprykina, M. A. Korporatyvna sotsialna vidpovidalnist 2005 - 2010: stan ta perspektyvy rozvytku [Corporate Social Responsibility 2005 - 2010: Status and Prospects]. Kyiv: Farbo-vanyi lyst, 2010.
