CC BY
24
ТЕОРШ I МЕТОДИКА НАВЧАННЯ
УДК 371
ЮР1Й ЖАРКИХ, СЕРГ1Й АИСОЧЕНКО, БОГДАН СУСЬ, АНАТОА1Й ШКАВРО
ПРОБЛЕМИ ОРГАН13АЦП ЛАБОРАТОРНОГО ПРАКТИКУМУ В ПРОЦЕС1 ЕЛЕКТРОННОГО НАВЧАННЯ
Проанамзовано вимоги, що висуваютъся до електронного лабораторного практикуму й запропо-ноеано шляхи його створення. З'ясовано особшвосгт дистанцшно виконуваних. лабораторных робгт та в1ртуальних симулятор1в з урахуванням умов реамзацП д1яльшсного тдходу в наечанш. Основну увагу приЫшно розробщ програмяого забезпечення й алгоритмов вимХрюванъ у вгртуальних си-муляторах.
Кчючош слова: електронне навчання, лабораторний практикум, дистанщйш лабораторш робо-ти, вЬртуальш симулятори.
ЮРИЙ ЖАРКИХ, СЕРГЕЙ АИСОЧЕНКО, БОГДАН СУСЬ, АНАТОЛИЙ ШКАВРО
ПРОБЛЕМЫ ОРГАНИЗАЦИИ ЛАБОРАТОРНОГО ПРАКТИКУМА В ПРОЦЕССЕ ЭЛЕКТРОННОГО ОБУЧЕНИЯ
Проанализированы требования, предъявляемые к электронному лабораторному практикуму и предложены пути его создания. Выяснены особенности дистанционно вътолняемых лабораторных работ. и виртуальных сымуляторов с учетом условий реализации деятель постного подхода в обучении. Основное внимание уделено разработке программного обеспечения и алгоритмов измерений в виртуальных симуляторах.
Ключевые слова: электронное обучение, лабораторный практикум, дистанционные лабораторные работы, виртуальные симуляторы.
YURIY ZHARKIKH, SERGIY LYSOCHENKO, BOGDAN SUS, ANATOLIY SHKAYRO
THE PROBLEMS OF ORGANIZATION LABORATORY PRACTICAL WORK
IN E-LEARNING
The requirements and the ways of electronic laboratory practical work are analyzed. The features of remotely performed laboratory work and virtual simulators based on the conditions of active approaches of learning are elucidated. The principal attention are paid to software development and measurement algorithms in virtual simulators.
Keywords: e-learmng, laboratory classes, remote labs, virtual simulators.
Лабораторний практикум е невщ'емною складовою навчального процесу у виицй школ1 при вивченш природничих дисциплш, осюльки завдяки виконанню лабораторних po6ÍT студент не пльи! отримуе знания, але також набувае умшь, що е обов'язковою умовою формування його компетентност1 як фах1вия. В умовах сьогодення i впровадження електронного навчання, про-блеми отримання навчально! ¡нформацп ycniniHO розв'язуються, тод! як набугтя експфименталь-них умшь залишаеться не л.пьки навчальною, а й науково-методичною проблемою, яка вимагае свого розв'язання.
Дистанцшне виконання лабораторних po6ÍT пстребуе створення специально! .iiaOoparopií, де акумулюються розроблеш лабораторш роботи й ¡снуе в щи ов ¡дна методична база. 3 лабора-Topií встановлюються розгалужеш зв'язки з учасниками дистанцшного навчання чфез окремий сайт на спещальному серь ер i ВНЗ, наякий здшснюеться иосилання ¡з системи управлшня на-вчанням, з якого забезиечуеться доступ до сервера в1ртуально1 лабораторп. Чфез сайт також оргашзовуеться розклад проведения дослщжень студентами, проведения консультащй та виконання контр ольних po6ÍT.
Питания сторення лабораторного практикуму в дистанщйному навчанш вивчаеться i зна-ходить р.щ обряжения в науково-методичних працях. У .штератур! поняття в1ртуально[ лабораторп визначаеться по-р1зному. У найпроспшому випадку це може бугн локальний комп'ютф, наяко-му встановлена профама моделювання експфименту або в1ртуального симулятора [1-3]. Бшьш точне визначення можна знайти в [4], де тфмш BipryaubHa лаборатор1я включае також ¡нформа-цшш технологи для створення ¡нтфактивного в1ртуального сфедовища з врахуванням потреб студен-пв i викладач1в. У [5] запропонована загальна структура в1ртуально1 лабораторп (VLab) як ¡нгерактивного в1ргуального простору, що включае в себе технолопчш, иедагопчш та людсью ресурси для проведения дослщжень, адаптованих до потреб студенев i викладач1в у в1ртуально-му середовишд навчання.
Структура в1ртуально1 лабораторп мстить техшчш, иедагопчш й академ1чш ресурси:
До техшчних pecypciB належать:
□ засоби в1ртуально1 комушкацн;
□ дистанщйно виконуваш лабораторш роботи (ДВЛР);
□ рлртуа.пьш симулятори (ВС);
□ система автоматичного ощнювання;
□ в1ртуалын обчислювалыи машини;
□ шдтримка профамного забезпечення.
До педагопчних 3aco6ÍB належить методичне забезпечення.
Атсадем1чн1 ресурси становлять:
□ студент;
□ викладач.
Засоби BipryaibHoí комушкацн е ресурсом, який дае можлив1сть комушкацн мж студентами та викладачами. Цей ресурс може бути реал1зований з використанням електронно1 иошти чи засоб1в системи управлшня навчанням, форум1в чи вщеоконффенцш.
Дистанщйно виконуват лабораторш роботи — це автоматизоване лабораторне обладнан-ня, кфування яким студент може здшснювати чфез канали вщдаленого доступу й стримувати реальш умови для виконання експфиментальних завдань [6].
В1ртуальш симулятори (англ. Remote Labs або Web Labs) — це профамм шструменти, що моделюють експфименти, демонстрацп чи ироцеси. Працюючи з ВС, студент виконуе лабораторш роботи на е ¡ртуть но представлешй чфез комп'ютф усгановщ, а експфиментальш даш через систему 1нтфнет заиисуються в пам'ять пфсонального комп'ютфа й вщтворюються на мо-HÍTopi в Mipy необхщносп [6-10].
Система автоматичного ощнювання дае можлив1сть ироводити ощнку устшносп сгуден-tíb. Вона складаеться з блоив зборуданих, анал1зу отриманих результат та тестування [11].
г :■■ -
F"нс. i. Opt iitdLüuúH bütfno3b íi3KÍB м1ж лаСорагор1яин навчальннх центр!в
BiprrygtJiьн1 о0ч i клшальн! иашинн ( пктрумснтамп щ дают! иожлимсп ворпстувачям створюватн окрем1 середовитз, кожне i якпх ¡M¡ Ty. апаратш засобн ф!зичногт> измп'ютера. Студеити та вниладач1 можутъ црацшатн i к1пькома операц! йники системам! сдночасно на одному h тому * фЬпчноиу комп'ютф i персмпкатпся М1Ж ними В|[луалып наш i ihm можуп ^напти застонай ня п|>н посднанш цроекпв (програмнк npuflyvriat, напнеаннх в p¡3«iK
ращйнпл снстсмэк НаП^лыв пошпрсннм......... < VMware Хсп Virtual Machine МопШт та
Microsoft Virtual PC
ГПдтрнмка npofpawiofo заОезпечення ид1псниктъся черв спещальш npoipawi, rati як коми ¡лятсрн. емуляторп с.п etлр он hi тавлищ напрнкяад MuroCal Origin Мстсщичнс ¡--с чення .nit мс№П1№1Л1> самотПно (инапомнтись з оснсеам! mpií та чадом виконания досл1-джень, ochüjitui центральна ролt при pottoTÍ i в!ртуал кннми лаСорап^ями выводиться стуцен-ту а внкладач персважно внконус poní консул ьтанта та скзаиснатера [I I
Студенте суО'сктом навчальши д1яльност1 ь умов ах днетанщйного навчання. Внкладач допомага^ <луд «m м цю&сщнп i досш дткення проводить консул ьтчщТ 3 название mcoGíb. нсоФвдннк для днстанщПного практикуму в сучасжП вмицй школ i. HaflGLnmii труцноищ викликас овсрення дистанцЦпю ежои^еанж лаоч^аторним pocina Bip-туш снмуляторю. яйезпечення вщпоеинпмн при лядами i прогрямнмим продуктами 3 m.i
глчду .......ницМ необидного часу ■ злтрат ijiauj. наййл! ш дощльнпм t пворення практикуму
на бал аьтоматшованнх лаОора-шрннк роСИт aöo доевдницылк установок [8]. При внкорнстан-HI такого овлзднанш можлпве накопнчення скспфпменталмнге базданнк i модерн i >auji ¡сну ючого програмюго зэОсзлсчснш ■; метою стеорсння ДВЛР та ВС Нядал1 розровдеш içorpaMHi бии даннх можуп. змшювалкя у вщ notiflHocri и потребами piüHm ВИЗ ¡ передаваться до ¡н-
011 Гч навчал.....л центр! в та внкорттовувагтиа для (творения ВС Та кий вза^моойнн значно
полегши opraHiîauikh практикуму в ВИЗ, щс не маютъ вщповано! лабораторной Оии. ûpraHi-
ащя виасмозв'язив wa; JiaöcparopiflMii нзвчальних центов ч(рез мережу 1итер«ет показан......
рис i За умовн наявносг [>озгялужсноТ ифсж1 електронннк праюикуив одним s вягмянпв jMicTijeHijft) наполнения mó:+:vti> (¡vth виключноВС, для ршрсбин i стеорення якпк н«о«у|дна TinutH робота nporpawcra \ взаьмодп з втшадачем
JМетою лат < розглчд i формул ювяння внмог до в1ртучльннх ляй<раторнн>; ройт що ауняктъ реал!защ[д1яльн¡choto продув навчанн^ розробка алгср1гм>' в1рт>>альни>: eiiMipio-вань. пво[?снняпрофамного яАкпсиенш
Ров™ студента ■; в1ртуальннн снмулятором вцАувягп. ? саиоспПно :: можлнвосг сшл-к^ьання 2 ьшладачем зд1 йеннктъея ^а допомогою 3acoO¡B KOM)ninan¡ i. Тому однкк> i осноьнну впмог. мм щзсд:'че.пяються гх ВС к найинфшс внк<]рнстчння д1алоговнх poíion ВС. мм BHKopiicioByt 1дсал1 м- мвдел1 : штсракп еною ímíhoio умов i ходу досшджсння flat можлн-&¡CTt студшту nopÍBHfl-ni tiprniuitHi внм1р!ова^ня 2 сучасннм еш:пернментом, пров^деннм на дорогому науквво-дослиному 00ляднанн1 ■ в1дкрмва€ можлнвосг ДЛЯ ВНВЧСННЯ П Р03УМ1ННЯ складних ¡деп i явищ 10]. У nponeci роекгтн bíдоуватся вивчення прннццп1в poGoni прпла-,,iii i ténhíui проведения ви^рювань. студеити оц1ни>кш. пскпони. Д0СЛ|ДШ>»Т1. статист......:
П
■ il ■ «нунции
■ LI Ul Jb Л I_I
TJ
■ ■■. . ■.■:■ Çfpin ........ —JDJ] . -, i
ГЕ0Р1ЯI МЕТОД) Ж А НАВЧАННЯ
яконоирносг на ochobí отрнманнк рсзулитгпв вгин ib обсчгу BiiflipKii на велтнну покнйкн. стввщношення випалкоьо! noxiiGui вим1рювано1 велтнни й пскиСии прилад!в. наяьшсть шу-мв. кон-ф-i гэдмщю в!ртуал1*ни>: лэбсратсрнпх poöiT можна уркзномангтншатн, оперативно етворюватн hobí варншн внконання залсжно вщ несходного начального р1вня
При eiiKQHaHHi ыртуольно! JiacopanipHof pocani у студента повинна стооршзтися ¡люйя ро&отн на реальному снйпвднанн!. До пяо ^експериментальш» знамения <.:внм1рювани>: велн-чнн» Осруп сл з Аазн да них ik¡ Оулн отрпмаш на реал! irp\ установкам Iii «експсрпментальшю дан! вдтызрюютъся на MOHitípi у внгляд! графив а<5о таСлиць. V СИлыи складник ВС пр-н отрпманш «експсрнментальнп?! даннк>» результат кожного «спостфсжсння» може Аул В1гна -■cir-íi нггерпопяцкю дани* з BiiOpaHoi залсжносп та додаванням внпадковоТ noxnÖKii Величина почийки роцраковуе-ться на основ! хараьтф истиь прилщв. щоьикорнстаьуютъся. KpoiíüMi-
н"г аргументу можс йугм довыьннм. ¡: ¡"¡ого ¡няченнч ¡аокрутлюютъел довслпч...... крагноТ кро
кувнифювань В1ртуал1111:1ч: припаду На результат В1ртуал1 ного дослцження йуде на кладатнея ьипалмха noxnGka. и» задана викладанем aöo студентом, Зменшення крону 2мши аргументу та j(liлышення kí лькосп &«10с1фстгены>. sa чкпмн ¡a¡ Пснкнться уиреднення П1данш.у>: точшеп результат а.пе исИлшус час (¡експериментук Таким чином, перед студентом як i в реальному ehcmpiiMeitri, постам задача ьи&ору умой, яш за&езпечуюп, напкращее^ввйношення-пниост! результапвта часу «внм1рюват» Рсзулыятн пошдовно проведения експсрпменпв йудуп b¡ др;знятнся одни вводного. а затрнмкн у вйоОраженн! дан их Оуяуп. вшпеыдата часу встаной-лення рсжмм1в доондженн! та часувнм1р1в на реальнШ установи Нсоввдною < та кож скстра полящя ыгидннл даннк i модслювяння рсакцШ оФЧктудосжджен! навшшвп скслсрнмснол! ник чинниив, осо0Л1во в крнтичннк i aBapiflHiK режимах. 1нт£рфе№ користувана ВС можеСу-тн таким же in у реально) установки тому студент oipiiMyí навичкп i доевщ постановки та проведения експфименту. Незап^речною перевапжь ВС t можлив1еп* «тдешцення швндкодн ойлэднання». яке дае: можлив1стъ у стислиП тфнн досшдитн вплив р1зннх параметра etcnefui-менту -и tioro tomhícti, Po¡bitok названнк п1д."од1в ::: умовп твгриоТ cniBnpam nporpaMieriß та вию1адач1в найлиаяисьнконання лаиратсрно( рооотндо реально« l a.at; mohuiheíoti, студенту на-Оутннавнчок наукгео дошдно! |4íoni
Poöom : В1рт>%пьннн снмулятором повинна оАов'чзково цюАуцжуватн reop4Í можлпвос tí та дол1Ш1нь1стъ студента. Для uto го ^аеттшьукт^я засоОн заокочення. контролю i самонон-тролю навчальноТ дплыют Пайб1Л1 ni псрспсктпвнни! шляпами досягнсння и ч' мсти у мяк енмалкне застосуваиия прннцип1в ¡HiepaKTHBHir: прогром. eapiauli oiocofiib внконания роОоти i наявшль метод1в оц!нкн досягнения р&улютпь, що стимул и>ит зац!ьаален1 en. i змагаль н!сть кор11стувач1в [I* I*-),
Pik. I■ Ейкио iinej>t«icy Kopfктупчча
П)рограмне ^аСейпечен ня i алгорнтми ьнм]рквань creopeuí на ochobí наведеннх вище вн-иог ляглм в основу ДВЛР i ВС. створен i и н» ochobi автоиатнзованнк лавораторннх poOiT : кур су основн ifiaiui нап1впров|Дниив. РозроОлен! роСкгги можуть йутн легко вйудован! в ¡снуючнй
навчальний процес I IX виконання принципово не вщр1зняеться вщ звичайноГ автоматизовано1 лабораторно1 роботи з використанням комп'ютера. Кфування експфиментом здйснюеться по-сшдовно з гафемих д1алогових вжон, кожне з яких викликаетъся з сшльного ¡нтффейсу корис-тувача. Студент виконуе роботу по кроках. Спочатку, викликаючи д1алогов1 вжна модушв ке-рування, створюються необхщш умови експфименту. Результата вим1рювань вщображаються в чисттошй та фяф1чнш формах 1 анал1зуються студентом. Леля досягнення необхщного режиму вибраш дат записуються в окремий файл, а теля заинчення експфименту проводяться об-числення, будуються фаф1ки 1 оформлюеться звгг.
Для прикладу на рис. 2 наведено вигляд головного вжна ¡нтффейсу користувача лабора-торно1 роботи «Втирювання контактно1 р1знищ потенщал1в методом динам1чного конденсатора». У щй робот1 проводиться вюцрювання контактно! р1знищ иотенщал1в уздовж повфхш пласгиии кремшю з наступним розрахунком таких параметр ¡в матф1алу як час життя неоснов-них но сив заряду та як дифузшна довжина. Головне вжно ирофами дае можлив1стъ шдбору режимв проведения експфименту, вв1мкнення оевгглення нашвпровщниковим лазфом, змши величини кроыв ЕИМ1рювань 11х илькосп, затримок, необхщних для роботи крокових двигушв при перемппент зразка, завантаження старих 1 збфеження отриманих даних, проведения обчи-слень, р.иГпрки з масиву експфиментальних даних лише тих, що вщповщають задании критфь ям. Так, в ход! роботи, шеля проведения сканування повфхш натвпровщниково1 пластини, студент повинен визначити придатшеть отриманих результате для подальшо! математично! обробки. Попм, викликавши вжно анал1зу отриманих даних побудувати в нагавлогарифм1чно-
ц .
му масштаб1 залежшеть ехр з—-•]- 1 вщ координата, де ср., — вщображае зм1ни контактно! рь
и кТ ш
знищ потенща.1ив вздовж повфхш пластини, е— заряд електрона, к— по спи на Больцмана, Т— темпфатура. Надал1, для розрахунюв довжини вшьного проб1гу \ часу життя необхщно вибрати на побуцованш залежносп дитянку наближену до прямолшйноГ \ за и нахилом визначити довжину дифузшного змщення та час життя. Пров1вши вш.при \ рофахунки, студент мо-же пор1вияти отриманий результат з довщниковими даними \ зр обита висновки. Таким чином, в процеа роботи, пфед студентом постають завдання вибору оптимальних параметр1в проведения дошдження.
Велике значения пщ час иобуцови в1ртуальних симулятор1в мае процес отримання експфиментальних даних, або в1ртуальних вим1рювань. Як вщомо, вшшрювальш прилади х яр актер из ™ться похнбкамн, що мають адитивну та мультии,П1 кятир,ну складов!. Значения цих скла-дових, залежать вщ величини вишрюваного параметру/о \ д1апазону приладу, наякому здше-нюються вшшрювання. Таи ж похибки притаманш 1 значению аргументу .г, вщ якого залежить параметр/0. Тому формування результату спостфеження в ВС включае розрахунки паточного значения аргументу .V, вщповщного йому значения/0 \ результату спостфеження Д*}), що вра-ховуе похибки втирювань. Вщображення результат/^) проводиться з затрнмками, характе-рними для вибраного на початку роботи обладнання. Особлив1стю в1ртуального експфименту е те, що вихщна залежшеть, на основ1 яко1 формуеться результат, мктить синченну ильисть значень вим1рювано1 величини/01 лише для цшком певних значень аргументу х. Тому у ВС для знаходження результат спостфеження Дх-Д що вщповщають заданим значениям х, проводиться ¡нтерполящя даних вихщного файлу та додаеться значения похибки. Причому, як 1 в реальному експериментк величинахвстановлюеться р1вною значению, найближчомудо кратного р1вня квантування для вибраного приладу. Коли для формування бази даних використовуються результата втирювань проведених з достатньо малим кроком змши аргументу х. У випадку виходу значень д- за меж1 даних, що м1 стались у вихвдному фаши, застосовуеться еюлраполящя, або генфуеться повщомлення про помилку. Про спробу розширити д1апазон вцтгуальних вимь рювань у область значень л; що лежить за межами дозволених для обраного приладу, ВС повщ-омляе одразу, на еташ вводу пфаметр1в експфименту.
При усереднешн результат вим1рювань для деякого значения аргументу^ за вибраною ильюстю спостережень п е величина
76
Науков! записки. Сер1я Педагопка — 2011.—№ 1.
Тому для одного й того ж вихщного файлу даних результата двох в1ртуальних вишрю-вань будуть вщр1знятися нав1ть за однакових умов е ¡ртуть но го експерименту (кроку змши аргументу х та юлькосп усфеднень и). При збшыиенш п ця вщмшшсгь результат зменшуеться i вони наближаються до даних вихщного файлу.
Недостатня точшсть вим1рювань, або вщсутшсть необхщжи ылькосп усереднень у eip-туальних рлт Mi р ю е ян н я х може призводити до наявносп таких самих складнопцв i похибок у робот! як i у реальних втпрювяннях. Так величина похибки може пфевищити змшу значения вимрюЕано1 величини при 3MiHi аргументу на один крок. Наслщком цього буде не монотон-шсгь отримано! криво! та поява некнуючих ексфемум1в. Це може ускладнити подальшу обро-бку експфиментальних даних i призводити до похибок на наступних етапах. Тому застосуван-ня достатньоГ юлькосп усфеднень п i до01р кроку вим1рювань дае можлив1сть отримати результат з необхщною точшстю. У той же час, збшынення п i зменшення кроку вншрюваиь при-зводить до вщповщного фостання тривалосп в1ргуального експерименту. Це в свою чфгу може неприйнятно збшынити час вим1рювань i вимагати внесения вщповщних коректив. KpiM цього, застосування наведеного алгоритму внесения похибок у процес отримання експфиментальних даних дае \тжлир,1 сть уникнуги поЕторюЕяносп результат. Практично результат кожного дослщження, навггь при вибор1 одних i тих же пар а метр ¡в експфименту, в1др1знятиметь-ся один вщ одного.
Висновки. У статп проанал1зовано проблему створення електронного лабораторного практикуму й обговорен! вимоги, що висуваються до дистанщйно викоиуваних лабораторних робота в1ртуальних симулятор1в. Окреслено шляхи створення такого практикуму, виходячи з умови нишлизац» необхщного часу i затрат пращ. Продемонстровано, що робота з в1ртуальним симулятором при вибор1 р1зних параметр1в ходу проведения експфименту з врахуванням за-тримок та похибок прилад1в, вщтворюе умови, характфш для лабораторних дослщжень i ство-рюе вщчуття роботи нареальнш автоматизовашй усгановщ. Застосування електронних лабораторних po6iT в коми'ютфшй пщтримщ навчального ироцесу сирияе реатзацп д1яльшсного ni-дходу в някчянн! та формуванню достдницьких навичок студента.
Перспектива подальишх доаиджень. Подалыш дослщження з тематики роботи i ix впровадження в практику мають забезпечити створення розгалужено! мереж! лаб ораторш дис-танцшного навчання у вищих навчальних закладах.
ЛИТЕРАТУРА
1. What are the benefits of a virtual laboratory for student learning: proceedings of the HERDSA Annual International conference, (Melbourne, Jul. 1999) / — Melbourne: HERDSA, 1999. — 209 p.
2. Virtual and remote labs in physics education: proceedings of the Second European Conference on Physics Teaching in Engineering Education, (Budapest, Jun. 2000) /— Budapest: Europress, 2000. — 286 p.
3. A virtual laboratoiy environment for online it education, in SIGITE '05: proceedings of the 6th conference on Information technology education, (New York 2005) / —NY, USA: ACM Press, 2005, 389 p.
4. Noor А. К Simulation of physical experiments in immersive virtual environments /А.К. Noor, T.M. Wasfy // Engineering Computations: Int. J. for Computer-aided Engineering and Software. — 2001. — V. 18, № 3-4. — P. 515-538.
5. Prieto-Blazquez J. An Integrated Structure for a Virtual Networking Laboratory / J. Prieto-Blazquez, J. Arnedo-Moreno, J. Herrera-Joancomarti // IEEE Transactions on Industrial Electronics. — 2008. — V. 55, №6, — P. 308-318.
6. Ma J. Hands-on, simulated, and remote laboratories: A comparative literature review / J. Ma, J.V. Nickerson // ACM Computer Service. — 2006. —V. 38, № 3. —P. 7-10.
7. Computer simulation and modeling in virtual physics experiments: proceedings of IV Internationa] Conference on Multimedia and Information & Communication Technologies in Education, (Seville, November 22-25th 2006) / Seville, Spain: University of Deusto, 2006, 367 p.
8. Ушверсалыи винпрюв ально-керуюч1 комплекси / Ю. С. Жарких, С. В. Лисоченко, О. В. Третяк [та ¡н.] //Вестник НТУ «ХПИ». — 2005. —№35. — С. 85-93.
9. Collaborative use and design of interactive simulations: CSCL Proceedings, (Stanford, 1999) / Stanford, USA: CA, 1999, 345 p.
10. Remote versus hands-on labs: a comparative study: 34th Annual Conference on Frontiers in Education, (October, 2004) /ИЕ'04: V. 2,, pp. F1G:17-21.
11. Brush Т. Implementation and evaluation of a student centered learning unit: A case study / T. Brush, J. Soye // Journal Educational Technology Research and Development. — 2010. — V. 48, № 3. — P. 79-100.
12. Дистанцшне навчання / [Кухаренко В. М., Рибалко О. В., О.шйник Т. О., Савченко М. В. ]. — Хар-юв: «ХДПУ», 1999. —216 с.
13. Жарких Ю. С. Программные средства для компьютерных технологий в образовании / Ю. С. Жарких, Ю. Н. Рудник, О. В. Третяк//Новий Колепум. —2002. — № 1. — С. 41-4i.
14. Гумаштарш аспекги навчання з застосуванням hipiy альних симулятор1в лабораториях робгг: материалы П международной научно-практической конференции [«Ключевые аспекты научной деятельности— 2007»], (Днепропетровск, янваь 2007 г.) / — Днепропетровск: Наука и образование, 2007. — 215 с.
15. Mamte Н. Assesing e-leaming in WEB labs. / H. Matute, M. A. Vadillo // Advances on remote laboratories and e-learning experiences. Bilbao, Spain: University of Deusto. — 2007. — P. 97-107.
УДК 378.14
ОАЬГА ВАРНА
СТВОРЕННЯ ЕДИНОГО ОСВ1ТНЬОГО ПРОСТОРУ ЗАСОВАМИ ВЕБ 2.0
Запропоновано основш шдходи щодо створення единого осв1тнъого простору навчалъних закладгв Укршни з використанням серв1с1в Веб 2.0. Визначено шляхи решйзаци модул1в побудованог структури осв1тнъого простору для тдтримки навчальноХ дЬжьноспй. учшв на основг Блоггв, Календар1в Бугл, Документе 1у£л та Груп БутЖ
Кчючош слова: сервки Веб 2.0, осв1тшй проспйр, навчальна дгялъшетъ.
ОАЬГА ВАРНА
СОЗДАНИЕ ЕДИНОГО ОБРАЗОВАТЕЛЬНОГО ПРОСТРАНСТВА
СРЕДСТВАМИ ВЕБ 2.0
Предложены основные подходы к созданию единого образовательного пространства учебных заведений Украины с использованием- сервисов Веб 2.0. Определены пути реализации модулей построенной структуры образовательного пространства поддержки учебной деятельности учеников на основе Благов, Календарей Гугл, Документов Гугл и Групп Гугл
Ключевые слова: сервисы Веб 2.0, образовательное пространство, учебная деятельность.
OLGA BARNA
CREATING A SINGLE EDUCATIONAL SPACE BY MEANS OF WEB 2.0
The main approaches to the creation of a unified educational space of Ukrainian educational institutions using the services of Web 2.0 is proposed. The ways of realization the modules of educational space are implemented on the basis of В logs, Google Calendar, Ooogle Docs and Ooogle Groups.
Key words: Web 2.0 services, educational space, educational activities.
Дослщження глобальних тенденщй, викликаних розвитком ¡нформацшного сусгальства та його поступовою еволющею у сусшльство знань указуе на прагнення уряд ¡в розвинугах кра-i'H до створення таюл системн ocbitii яка бн вщповщно до розвиткутехнологш та комушкацш, надавала б можлие1сть гаим сусгальствам задовольняти cboi потреби. Ана.гш пуб.шкац1Й [1] до-зволяе в ид 1.нити юлька груп потреб:
78 Науков! записки. Сер1я Педагопка — 2011. —№ 1.
