CC BY
22
певно! Mipn не повииш впливати на BipHicn. вщповщей (яйцо тшьки це не навчання з дисциплш л i н гв i с тик и). Яйцо мова йде про вщповда, що складаються з багатьох cum, тод1 noTpiÖHi вщповщш алгоритми обробки.
Ефектившсть завдань залежить вщ адекватносп закладених ощнок важливосп навчальних еле мент мод ел i.
Рис 1. Понятйно-тезисна модель знанъ.
Отже, нами розглянуто та ох ар актеризовано гадхщ до сучасно! системи контролю знань, якнй грунтуеться на оворенш мод ел i подання знань, i ведения контролю. На основ! подано! модел! створюеться апарат автоматизованого контролю знань в систем! осрлти Украши. Модель контролю знань мае велику пфспективу для розвитку. Бона е ушверсальним засобом контролю знань практично в ycix ВНЗ.
л1тература
1. Аванесов В. С. Композищя тестовнх завдань. -2-е изд., испр. и доп. - М.: Адепт, 1998. - 217 с.
2. Гагарин А. А., Луценко А. Н., Тнтенко С. В. Оргашзащя дистанцшного навчання як шформащйний фактор реалгзацп науково-техшчно! скпадово! еконошчно! безпекн держави. -К.: Знания Украши, 2005.
3. Дахин А. Н. Актуальм проблеми оптимального керування навчальним процесом [Елекгронний ресурс] // Педагог. - 1999. - № 7. - Режим доступу: http://www.informika.ru/text/magaz/pedagog/pedagog_7/al4.html.
4. Томашевський В. М. Моделювання систем. -К.: Видавнича rpynaBHV, 2005. -352 с.
5. Пацюра I. В. та ¡н. Надйписть елекгроиннх систем. - Донецьк: Свгт, 1997. -489 с.
6. Павлов О. А. та ¡и. Основи системного аналгзу i проектування АСУ. - Донецьк: Вища школа, 1991. -345 с.
7. Международный Форум «Образовательные технологии и общество»: Восточно-евпопейская подгруппа International Forum of Educational Technology & Society [Электронный ресурс]. -Режим доступу: http://ifets.ieee.org/russian/.
Втор КОШЕАЮК
дидактичнi аспекти викаадання дисципа1ни «комп'ютерш мереж1»
У cmammi наведено окреш аспекти дидактики застосування Ытернет-технопогш i засоб1в мережееих те некому шкацш е освтнш diznhHocmi. Розкрито суч.асш тдходиу meopü i практищ еищо'1 шкоаи щодо впроеадження мережееих технопогшу навчааьнш процее.
Освп~а в сучасному свт характфизуеться стр1мкими процесами модершзацп в уах 11 галузях, особливо у галуз1 розвитку 1 застосування нових ¡нформащйних та комушкацшних технолопй. Комп'ютфизащя освгги, створення електронних засобш навчання, запровадження нових профамних та обчислювальних технолопй, формування ¡нформацшного сфедовища в освт - все це сучасш компонента шформатизацп осв1ти.
Модфшзащя осв1тшх процеав пов'язана з1 створенням арсеналу нов1тшх шструменпв накоппчення, обробки та передач! освпньо! ¡нформацн чфез ¡нформацшш канали, сфед яких -створення локальних 1 м1жнародних освпянськнх мфеж, концептуальне запровадження систем вщкрито! освгги, реал1защя ефективних моделей дистанцшного навчання, розробка та застосування сучасних засоСнЕ навчання, використання можливостей засоб1в масово! ¡нформацЛ, реалгзащя проектно! д1яльносп у освггньо-шформащйному простора
Метою дослщження е висвпшення дидактичних аспект застосування 1нтернет-технологш 1 засоб1в мережевих телекомушкацш у навчальному процей.
Впровадження сучасно! комп'ютфно! техшки в ргзш сффи життя з метою шдвшцення ефективносп людсько! д1яльносп призвело до появи иринципово нових способ ¡в здшснення ще! д1яльност1. Способи, засноваш на широкому використанш ушкальних можливостей комп'ютфно! техшки з обробки, збершання та представления ¡нформацн, об'еднаш в поняття «¡нформацшш технолог!!».
У зв'язку з комп'ютеризащею навчальних заклад1в виникла необхщшсть пошуку вйх можливостей використання комп'ютф1в у навчальному процеа, оргашзацп вщповщних психолого-педагопчних дослщжень стосовно ефективносп впровадження нових засоСив навчання, визначення оптимальних меж дидактичного застосування комп'ютф1в [1, 601-603].
1сторичний пщхщ до вивчення шля>пв I форм використання мережевих телекомушкацш мае велике значения для комплексно! розробки проблеми дослщження. При цьому необхщно поршняти особливосп розвитку теор1! I практики застосування комп'ютфних мфеж. У наш час для дидактики, педагопчно! психологи 1 методики знову стае серйозною проблемою рсашзащя принципу наочносп. Чимало сил 1 часу викладач! витрачають на пошук та виготовлення наочних поабниюв. Використання комп'ютфних мереж повинно значно полегшити виб1р, пошук 1 використання р1зно! наочносп.
Процес пфетворення комп'ютфних мфеж у заиб навчання був дуже складним \ тривалим. Отже, розробка методики навчання мережних технолопй потребуе, з одного боку, нау ков о - [ сгори' ш о! оцшки форм [ в ид ¡в комп'ютерних мфеж на ргзних етапах розвитку, а з ¡ншого - анал1зу пщ певним кутом зору рол1 комп'ютфних мфеж у навчанш, а також перспектив !х використання.
За останне десятшнття обчислювальна техшка I форми и використання набули значних змш. Цей процес зумовлений як появою ново! елементно! бази, що дае змогу робита високошвидысш та вщносно дешев 1 персональш комп'ютери, так I зближенням обчислювально! техшки \ техшки зв'язку. Така ситуащя забезпечуе можливкть створення систем, в яких збфеження, оброблення I пфедавання ¡нформаци' пов'язаш настшьки пене, що стае неможливим здшенита адекватний подш на складов! тако! ¡нтефовано! системи, як комп'ютфна мфежа. Як це нфщко вщбуваеться з напрямками, що виникають на стику р1зних галузей техшки, комп'ютфш мереж1 проходятъ перюд ¡нтенсивного розвитку як з погляду практичного застосування, так I щодо розробки теоретичних питань.
Динашчний розвиток ще! галуз1 техшки вщображений передуам у зм1ш значения, вкладеного у поняття «комп'ютерно! мереж». У середиш 60-х роюв XX ст., коли щ мерела почали згадуватись у науковш лггфатури ця назва була пов'язана пфеважно з використанням обчислювальних машин (як правило, ушвсрсальних ЕОМ) як комутащйних вузл1в у мфежах цифрового пфедавання даних. У процей включения в таи мерсж1 як ынцевих пристро!в комп'ютф1в, що здшенюють ¡нформащйний обчислювальний сервк, гад комп'ютфними мфежами почали розумш! весь комплекс техшчних засоб1в, профамного забезпечення й оргашзацшно! структури, який забезпечуе можливкть епшьно! робота в ах елемент системи та !х експлуатащю геофаф1чно розподшеними користувачами [2,127-144].
1нформатизащя освгги вимагае проведения дослщжень, спрямованих на обфунтування дидактичних функцш нових ¡нформащйних технолопй на вйх етапах освгги та метод ¡в [ форм
fx pea.niaauii, розробку науково-педагопчних основ створення програмних 3aco6iB i систем навчального призначення.
Нащональною доктриною розвитку освгги в Украии (2002 р.) зазначено, що впровадження сучасних ¡нформацшно-комушкацшних технолопй розглядаеться як прюритетний напрямок у розвитку освгги, осмльки це забезпечуе подальше вдосконалення навчально-виховного процесу, доступшсть та ефектившсть освгги, пщготовку молодого поколшня до життедаяльносп в шформацшному суспшьствг Завдяки процесам ¡нформатизаци осв1ти можливою стала нова форма навчання - дистанщйна, яка втшюе найкрапц здобутки традицшних форм навчання: очно!, заочной екстернатно!.
3 метою впровадження HOBiTHix ocBiTHix технолопй навчання прийнято вщповщну дфжавну Профаму комп'ютеризацп навчальних заклад1в. Задля експфиментального апробування компютер11 о-i и формащЙ11ого та телекомушкацшного середовища пфедбачено створення мереш шлогних шкш i розгортаиня мереж1 комп'кггерних клаав, створення нащонально1 навчально! мсреж1 1нтфнету з опорними центрами в ycix репонах краши. Це дасть змогу створити ядро для оргашзацн дистанщйного навчання, надати консультативну допомогу навчальним закладам, впроваджувати Hoei навчальш курси вщповщно до потреб школи.
Одшею з найбшыи поширених технолопй в практищ вшцо! освгга ниш е освггня профама «Intel. Навчання для майбутнього», яка покликана допомогти майбутшм вчителям, викладачам глибше засвогги HOBiTHi ¡нформащйно-педагопчш технологи, усвщомити можливкть Гхнього використання в робот! 3i студентами, при гадготовщ навчальних матер1ал1в до занять, у проектшй po6oTi з оргашзацн самостшних дослщжень студен-пв. Ця профама передбачае оволодшня проектно-дослщницькими методиками, навичками робота з мультимед1а й 1нтфнет-ресурсами, створення навчальних проекпв з широким використанням шформацшних технолопй.
Як зазначае В. Андрущенко [3, 5-9], змшюючись гад впливом глобал1зацшних та шформацшних технолопй, система осрпти набувае нових контур1в, щоправда, далеко не однозначних i в контексп !хнього сьогоденного значения, й у подалышй перспектив!. У зв'язку з цим виникае необхщшсть розбудови процесу навчання у вищих еконошчних навчальних закладах як чинника розвитку й професу, зор1ентованого на особисткть студента, його ¡ндивщуалыпсть, знания i самосвщом1сть. Отже, нагальною е потреба осучаснення технолопй формування у вшцш шко.ш спещал1спв ново! генерацп, що пфедбачае змши у Meri, 3Micri, методах i формах оргашзацн навчання, атакож його контро.щ й результативность
Розвиток шноващйно-комушкацшних технолопй i залучення ix до процесу навчання та виховання значно актив ¡зували дослщницьку дшльн1сть педагопв у багатьох кражах. Чимало доешдншав вивчали роль шновацшно-комушкащйних технолопй у навчально-виховному процей (М. Жалдак [4, 24-31], В. Зшченко [5,18-32], I. Тесленко [5, 67-114], А. Довгялло [6, 34-12]).
В останш роки спостершаеться зростання ¡нтфесу вик.падач1в до використання 1нтернет-технологш у навчально-виховному процей ВНЗ. Багато дослщниюв вважають, що з гадключенням до 1нтернету ми отримуемо безмежний доступ до будь-яко! автентично! шформацп [8, 15-21]. Отримана таким способом ¡нформащя зав жди актуальна, автентична за зм1стом, формою i функщею, пщготовлена профейоналами, високо! якосп, кольорова, з фотокартками, фафжами i д1аграмами (навггь мультимедшна), вщповщае ¡ндивщуальним ¡нтфесам студен-пв.
Педагопчна наука на очах збагачуеться новими термшами: «шновацшно-комунжацшш технологи», «Iитериет-технолоrii». Отже, на чай вести мову про 1нтернет-дидактику.
Як зазначае В. Коломець [9, 42—14], що 1нтфнет допомагае здшснювати перебудову метод ¡в та оргагазащйних форм у навчально-виховному процей вщповщно до вимог «¡нформацшного суспшьства», реалповувати HOBi форми самоосвтт з урахуванням можливостей глобально! комп'ютфно! комушкацн, обговорювати та вир1шувати актуалып питания незалежно вщ вщетаней. Останне особливо важливо тепер, осюльки залишились у минулому едиш профами та гадручники, ¡снуе багато проблем ¡з забезпеченням навчальною лггературою. Роздш Интернет» дозволяе швидко отримувати адреси б1блютек св1ту, де можна знайти оригшальш, науков1 чи художш тексти. Однак сфед названих переваг е й певш
недолжи, (наприклад, великий обсяг шформаци та и складтсть), тому необхщно навчати студент користуватися ¡нформащею з 1нтернету, ощнювати и, вщбирати необхщний мшмум для використаиия у сво1х цшях. I це - завдаиня м1жпредмстно1 координаци, коли викладач1 р1зних дисцишнн ор1ентують студент на 1нтернет-сгалкування у професшно визначеному наирямку.
Завдяки 1нтернету збшьшуеться стушнь вщкритосп й доступности що не обмежуе студентов тшьки вивченням пропонованого в гадручнику. Отож; I викладачамдоцшьно вив чата, розробляти, апробувати й застосовувати нов1 прийоми 1 форми робота з використанням матер1ашв служОи 1нтернету.
Сучасна дидактика спираеться, головним чином, на таи принципи навчання: науковкть, систематичшсть та иослщовшсть, зв'язок теори з практикою, ев ¡дометь навчання, достуишсть, забезиечення м1цносп результат навчання, ефектившеть (спрямовашсть навчання на реал1зашю мети навчання), врахування в ¡кових та ¡ндивщуальних особливостей студент. Ц1 загальш принципи можугь бути застосоват (будучи дещо модершзованими та доиовненими) I в процей мережевого навчання, враховуючи його сиециф1ку. На думку Ю. Бабанського, дидактичш принципи не е догмами, вони змшюються 1 оновлюються шд впливом досягнень суч ас но 1 дидактики [10].
Комп'ютерш технологи не «усувають» в и кладам а, не зменшують його впливу на навчальний процес, а навпаки, вимагають працювати над створенням системи запитань \ завдань, що передбачае конструювання в ар ¡ант вщповщ1, оскшьки саме це сприяе розвитку умшь анал1зу та дослщження. За таких умов викладач може бшып активно впливати на хщ навчального ироцесу, уешшшше здшенювати ¡ндивщуальний гадхщ у навчанш.
Сучасш шдходи до навчання иередбачають використання суб'ектами навчання 1нтфнет-технолопй, завдяки яким уможливлюеться оргашзащя \пжосоОиспсного стлкування. 1нтернет створюе умови суб'ектам навчання як для ¡ндивщуального стлкування, так I для стлкування у грут. До таких служб Гнтернету належать електронна пошта, телеконференций чатов 1 технологи'.
Чатова технология - це споаб оргашзацп мережевого навчання, який базуеться на використанш мережево! технолог!! з метою створення в1ртуального навчального середовигца для комушкаци двох або бшьше партнер1в по сшлкуванню у реальному чаа. Немае сумшву в тому, що використання мережевих технолопй оптимзуе навчальний процес з метою розвитку I професшно ор1ентованого мовлення.
Як иоказуе реальна практика, одним ¡з недол^ж мережевого навчання I розвитку професшно ор1ентованого мовлення за традищйною системою е недостатшсть стлкування викладача ¡з студентами, що сиовшьнюе навчальний процес. Мережеве навчання з використанням чат ¡нтенсифисуе процес оволодшня профеайно оркнтованим мовленням. Кр1м того, в1ртуальш заняття у СЬа1гоот у поза аудиториях умовах е одним з оптимальних зассиИв навчання з метою компенсацп вщсутносп реальних занять у \пжсесшний перюд.
До пфеваг «чатових технолопй» варто в¡днести й те, що кожен студент може використовувати його самостшно: спшкуватась у зазначений час ¡з тьютором/партнером по епшкуванню, якого пропонують оргашзатори СЬайгоат. Кр1м цього, за його допомогою як викладач, так 1 студент можуть скористатися такими послугами, як шд01р навчального матер1алу, текст або вщеофшьм1в.
Ми вважаемо, що телекомун[кацшш технологи мають таю дидактичш ознаки для здшеиеши навчального процесу:
- в1ртуальну дошку, куди надходять для пфегляду та опрацювання питания I вщиовщ1 тих, хто стлкуеться;
- реестрацшний список сшвбесщниюв у В1ртуальнш аудитори;
- навчальш пропозици з боку розробниив СЬа1гоот, наприклад, втИр текспв, розмовних тем, вщеофшьм1в;
- педагопчний взаемозв'язок м1ж суб'ектами навчання.
Навчання у в1ртуальшй аудитор!! вимагае швидкоГ реакци вщ студента, яка проявляеться у сприйнятп й розумшш иоставленого завдання та у друкуванш/написанш вщиовщ1. Тому викладачев1 слщ бути толфантним I тфплячим, очжуючи иравильну вщиовщь вщ студента.
Велику роль у будь-якому навчальному процеа вщ1фае контроль з боку викладача та його пщтримка комушкативного процесу. На в1ртуальнш дошщ чата Bci студента читають 1 нформащю-Е iдповiдi на поставлене внкладачем завдання. Якщо у рсчснш студента е помилка, викладач посилае скорнговане речення на ¡м'я того студента, який допустив ïï. Мета такого контролю - виправита сшврозмовника та сприяти запоб1ганню помилок ¡ншими студентами.
Отже, в1ргуальна аудитор ¡я уможливлюе спшкування викладача i студенпв та створюе ¡ншомовне сфедовище, де студента можугь творити у реальному 4aci; формувата, розвивата та удосконалювата професшно ор1ентоване мовлення. Оргашзащя навчання ¡з розвитку професшно ор1ентованого мовлення у чат! може компенсувати студенту малу ильисть реальних аудиторних занять для розвитку професшно ор1ентованого мовлення та стимулювата самостшну навчальну д1яльшстъ.
Представлен! компонента шформацшно-навчального сфедовигца caMi не вир1шують педагопчних завдань. Навчальна функщя реалгзусться чфез педагопчний сценарш, за допомогою якого викладач вибудовуе освшп траекторп. Однак навггь загальний аналгз техшчних можливостей з рсашзацп шформацшного обм1ну иж об'ектами i суб'ектами навчального процесу показуе, що дидактичний потенщал комп'ютфних телекомушкащйних мфеж пов'язаний з можлив1стю комушкатавно1 д1яльшстю студента, що е найважлив1шою складовою навчання ¡нформацшних технологш.
Таким чином, специф1чш дидактичш можливосп телекомушкацшних систем - це дидактичш можливосп, пов'язаш з властивктю телекомунжацп, здатшстю мережевих технологш здшснювата дистанщйний доступ до просторово вщдалених джфел дидактично! шформацп. Технолопя електронного представления дидактично! шформацп i, що особливо важливо, оргашзащя пошуку i доступу до щci шформацп дають змогу ефективно вир1шувата деяю nacTKOBi дидактичш задач1 при навчанш ¡нформацшних технолопй.
л1тература
1. Сжорський П. I. До питания про поняття комп'ютерних технолопй навчання // Шформатцйно-тел екомушкатцfmi технологи в сучаснш oceî ri : досе1д, проблемн, перепективн. 36ipHHK наукових праць. - Лыив: ЛДУ БЖД, 2006. - № 7. - С. 601-603.
2. Бутрименко А. В. Разработка и эксплуатация сетей ЭВМ. -М.: Финансыи статистика, 1981. -256 с.
3. Андрущенко В. Стратепя ocbîth (За матер1алами 3Biiy в1ддшу фшософи та протнозування розвитку ocBira 1нституту вищо! ocbîга АПН Украши, червеиь 2006 р.) // Вшца освгга Украгни. -2006. -№3.-С. 5-9.
4. Жалдак М. И. Система подготовки учителя к использованию информационной технологии в учебном процессе: Дис. ... в форме науч. доклада д-ра пед. наук. - М., 1989. -48 с.
5. Зинченко В. П. Аффект и интеллект в образовании. -М.: Тривола, 1995. -64 с.
6. Тесленко I. Ф. Формування коми'ютерног грамотаoctî учшв // Зб1рник статей. - К.: Радянська школа, 1987. - 157 с.
7. Довгялло А. М. Диалог пользователя и ЭВМ. - К., 1981. - 232 с.
8. Бужиков Р. П. Texts and exercises in business English (adopted from Internet. Текста та вправи з дшово'1 англшсько1 (за матepia.uaми 1нтернет-сайт1в): Навч. иоибник / За наук. ред. д-ра пед. наук, проф. Г. В. Онкович. - Микода'ш: РВЦ MMIВМУРОЛ «Украша», 2005 - 72 с.
9. Колошсць В. Службн 1нтериету в неперервнш освт вчителв антлшсько1 мовн // Pi дна школа. -2005. — № 2. — С. 42-14.
Ю.Бабанский Ю. К. Школа в условиях информационного взрыва // Перспективы Вопросы образования. - 1983. - № 2. - С. 4-9.
Людмила МАТВ1ЙЧУК застосування 1нформац1йних техноаог1й у процес1
вивчення дисциплши «без пека життедшльносп»
У cmammi розгпянуто основш аспекты впровадження ¿нформащйних технопогш в наечааший процес з курсу «Безпека життед1яльност(». Обтрунтовано необх1дшсть тформатизацй навчання у вищш шкот. Розкрито ocoônueocmi застосування мупътимедШнш, технологш в контекста вивчення тематики вказаного курсу.
