CC BY
61
МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛ1Н
УДК 371
ГАННА CKACKIB
МЕТОДИЧН1 АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ПРОЕКТНИХ ТЕХНОЛОГ1Й У СИСТЕМ1 ДИСТАНЦ1ЙНОГО НАВЧАННЯ У ПРОЦЕС1 ВИВЧЕННЯ 1НФОРМАТИКИ
Визначено методичш особлывосш оргашзацй навчально-тзнавальноУ дЬялъносгт учшв nid час ви-вчення шформацшяых технологии Представлено результаты, досмдження зпитань впровадження проектных методик у навчалъний процес на npuyjiadi скретч-проекгшв. Обсрунтовано дощльшсть i можшво-cmi рважзацП дЬяльтсного niàxody до вивчення окремих роздшв штлънаго курсу шформатики з викори-станням проектных технологш у систеш дистанцШного навчання.
Кпючоьг слова: наечально-тзнаваль на д1ялъшсть, дистанцшне навчання, скретч, дгялъшсний nid-
xid.
АННА СКАСКИВ
МЕТОДИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ПРОЕКТНЫХ ТЕХНОЛОГИЙ В СИСТЕМЕ ДИСТАНЦИОННОГО ОБУЧЕНИЯ В ПРОЦЕССЕ ИЗУЧЕНИЯ ИНФОРМАТИКИ
Определены методические особенности организации учебно-познавательной деятельности учащихся при изучении информационных технологый. Представлены результаты исследования по вопросам внедрения проектных, ялетодик в учебный процесс на пршлере скретч-проектов. Обоснована целесообразность и возможности реализации деятельностного подхода к изучению отдельных разделов шкального курса информатики с использованием проектных технологий в системе дистанционного обучения.
Ключевые слова: учебно-познавательная деятельность, дистанционное обученые, скретч, деяте-льностный подход.
ANNA SKASKIY
METHODOLOGICAL ASPECTS OF USING DESIGN TECHNOLOGIES IN DISTANCE LEARNING OF COMPUTER SCIENCE
The methodical peculiarities of teaching students computer science are discussed The results of the research on the implementation of design methodologies in the educational process on the example of scratch projects are given. The necessity and possibilities of realization the active approach in teaching a certain chapters of computer science using design technologies in distance learning system.
Key words: educational and entertaining activities, e-leaming education, scratch, activity approach.
Сучасне високотехнолопчне сусгальсгво вимагае суттевих змш парадигмы освгги, яка покликана не "пльки давати учням знания, а й формувати шструмент для можливосп ддобугтя
знань. Саме цим, у пфшу чфгу, викликаний перегляд концептуальных освггшх засад — пфе-хщ на компетентнкну одатню модель, якавимагае вщ учня не ильки знань, а й умнь IX практичного внкористання, в тому чист й для свое! сусшльжн самореалгзацп. Важлнвнм компонентом освгги е оволодшня навпчкамп ефективно1 робота з новтими ¡нформацшно-комушкащйними технолопями як засобом доступу до нових знань.
Процес ¡нформатизацп суспшьства стае все бшын динам1чним, впровадження електро-нного навчання потребуе використання нових пщход1в до оргашзаци д1яльносп тависувае нов1 вимоги до виховання 1 навчання учшв. 3 розвитком нових ¡нформацшних технолопй \ сощаль-нпх змш у суспшьсш контакта йж людьми вийшли на новий р1вень. З'явилась можлив1сть бути учасником \пжнародних проект, телеконффенцш, спшкуватися з величезною [ дуже рь зноплановою аудитсрею. Сучасне суспшьство защкавлене у тому, щоб його фомадяни були здатш самостшно, активно д1яти, ухвалювати ршення, гнучко адаптуватася до умов життя, що змшюються. Сучасна школа повинна створита умови для формування всеб1чно розвинено1 осо-бистосп. I це завдання не -пльки ¡, нав1ть, не спльки зм1сту освтк сильки використовуваних технолопй навчання. Сфед р1зноманггних напрям1в нових педагопчних технолопй найбшьш адекватним поставленим цшям е метод навчальних проект.
Мета сгатп — висв1тлення шлях1в реал1защ! технолог!! проектного навчання, методичного комплексу для проведения факультативних занять з ¡нформатики студентами ф1зико-математичного факультету педагопчного ушверситету пщ час проходження педагопчио! практики.
Наукове обгрунтування ще1 технологи пов'язують з ¡менами англшських педагопв Джона Дью1 \ Вшьяма Кшьпатрика. Виникла вона в 20-х роках XX столггтя.
Сфед украшських педагопв щею технолопею защкавився Григорш Ващенко. Цш проблем! присвятили сво1 пращ не ильки росшсьи вчеш Н. Крупська, С. Полат, В.Шульпн, Б.1гнатьев, М. Крупенша, С. Кагаров. але й украшсью педагоги— Г. Селевко, I. Срмаков, О. Пехота, А. Юкнснко. Методику сощального проектування в даний час впроваджують О. Пругченков, О. Пометун, П. Вфбицька, Н. Морзе, П. Кендзьор, Н. Деметчевськата шгш.
Метод проект!в — це освггая технолопя, яка спрямована на придбання учнями нових знань у ткномузв'язку з реальною життевою практикою, формування в них специф1чних вмшь та навичок завдяки системнш оргашзаци проблемно-ор1ентованого навчального пошуку.
Використання технологи' навчальних проект на уроках мае ряд беззапфечних пфеваг: дозволяе створювати на урощ дослщницьку, творчу атмосффу, кожен учень залучений до активного шзнавального процесу, в основ1 якого лежить ствробггницгЕо; забезпечуе перех1д вщ репродуктивного до творчого р1вня формування учшвських компетентностей.
Основш вимоги до використання технологи навчальних проекта.
1. Наявшсть значущо1 в дослщницькому, творчому плаш проблеми, яка вимагае ¡нтефо-ваного знания, дослщницького пошуку для и розв'язування (наприклад, дослщження демофа-ф1чно1 проблеми в р1зних регюнах срлту створення серп' репортаж!в з р1зних юнщв земно[ кут з однаково1 проблеми; проблема в пливу кислотних доил в на навколишне сфедовище, проблема використання ¡снуючого профамного забезпечення для розв'язування р1зних задач тощо).
2. Практична, теоретична, шзнавальна значушдсть пфедбачуваних результате (наприклад, доповщь у вщповщш служби про демофаф1чний стан дан ого репону, про чинники, яи впливають на цей стан, про тенденци, яи простежуються в розвитку даноГ проблеми; сгальний випуск газета, альманаху з репортажами з мкця подш; охорона л ¡су в ргзних мкцевостях, план заход ¡в, рекомендаци про впровадження та використання педагопчних профамних продукт тощо).
3. Самостшна (¡ндивщуальна, парна, фупова) д1яльшсгь учшв.
4. Визначення инцевих щлей спшьнихЛндивщуальних проек-пв.
5. Визначення базових знань з р1зних предмета, необхщних для робота над проектом.
6. Структурування зм1стово1 частини проекту (з вказуванням поетапних результат).
7. Використання дослщницьких метод ¡в: визначення проблеми, завдань дослщження, яи випливають ¡з проблем висунення ппотези 1х розв'язування, обговорення метод ¡в дослщження, оформления инцевих результат, анатз огриманих даних, тдбиття тдсумыв, корегування,
висновки (використання в ход1 сгального дослщжеиия методу «мозкового штурму», «круглого столу», статистичних метод ¡в. творчих звтв, пфегляду тощо).
8. Результата виконаних проект маютъ бути матер ¡аль ними. представлен! у певнш форм.
Засгосування технологи проектного навчання при вивченш ¡нформатики е дуже ефектив-ним. Учень у процес1 робота над навчальним проектом опановуе реальш процеси, об'екти, пе-реживае конкретш ситуацп, залучаеться до проникнення у глиб явищ, процеав i конструюван-ня нових об'екпв.
3 метою решпзаци д1яльшсного гадходу до навчання учшв ¡нформатики у LUKO.ui були залучен! студента IV-V KypciB ф1зико-математичного факультету Тфнопшьського национального педагопчного ушвфситету ¡меш Володимира Гнатюка. Пщ час проходження педагопчно! практики у 2009-2010 навчальному рощ студента проводили уроки та факультативш заняття з ¡нформатики з учнями 5-6 KnaciB, використовуючи технологи навчальних проект, особливу увагу мизосередили на вивченш роздшу профамування. Чому саме профамування?
Шюльна ¡нформатика пфедбачае фактично фи основш роздши: власне ¡нформатаку, ¡н-формацшно-комушкащйш технологи та основи алгорилшзацп i профамування.
Чинш профами курсу основ ¡нформатики найбшьше зосфеджують увагу на оф1сних те-хнолопях, po6ori в мереж! Гнтфнет, основах адмш1стрування опфацшних систем з вщповщ-ним зменшенням годин на вивчення роздшу «Профамування». Пфедбачаеться ознайомлення з цим роздшом протягом 12 навчальних годин у другому семестр! 9 класу, що аж шяк не сприяе формуванню достатнього р1вня знань та навичок профамування в учшв.
Одним 3i cnoco6iB розв'язання проблеми з вивченням основ профамування е пфенесення к\рсу в основ ну школу (5-6 класи), але й у цьому випадку ми можемо зггкнутася ¡з чинниками ¡ншого плану, що пов'язаш з вжовими психоф1зюлопчними особливостями учшв. Дди 10 та 16 роив е щлком р1зними у цьому плаш, а отже потребують р1зних. часом д1аметрально проти-лежних пщход1в до i'x навчання.
Чому Мтч Резнж та Алан К ей, мастап «зубри»-професори, в пришита працювати з дггь-ми? Тому що вони розумтть, що саме в дггях майбугне. Що ми маемо сьогодш? Постшдустрь альне суспшьство, комп'югфи, 1нтфнет, «ВКонтакте.Ру», Фстошоп, World of Warcraft, GTA — де в цьому свт людина? В1ртуальна творч1сть, Bi рта ль не спшкування, в1ртуальне життя — сучасга ¡нформацшга технолоп! зробили людину залежною вщ комп'ютфа, вщ тих же технолопй. Ми зробили комп'ютер р1ччю в co6i — з ¡нсфумента вш пфетворюеться на «¡нформа-щйний наркотик». Саме тому Кей i Резшк Biipiшплм змшити ситуашю i повфнути комп'ютер у «пфвшний» стан — фобити його засобом, i не просто засобом, азасобом для твориocri [2].
Традищйио вважаеться, що профамування — це складно, i не кожен може бути профа-MicTOM. Так, профашистом може бути (i буде) не кожен, але профамувата — просто (за твф-дженням Кея та Резгака). Вони ор1ентуються на сфедньостатастачну дитину, на ii проблеми. Будь-яка людська особиспсть (i дитяча в тому числи прагне до самореашзаци — у pis них галу-зях д1яльиосп (вщ футболу до теоретично! ф1зики).
У процей проходження педагопчноГ практики студента мали змогу використовувати як аудитор не спшкування: викладач— студент; студент— учень— учитель; так i дистанщйне: використання pecypciß сфедовища Moodle та cepBiciB технолопй Веб 2.0:
• on-line семшари за участю студент, викладач1в та учител1в-предметниюв;
• навчально-методичний комплекс з курсу методики навчання ¡нформатики у систем!
Moodle: http://elrn.fizmat.tnpu.edu.ua/;
• ресурси фазмат-Вшиеди: http://wiki.fizmat.tnpu.edu.ua/;
• е-педради: http://реdpraktyka .blogspot.corn/.
Студента самостшно проводили aHaiis pecypciß, науково!, психолого-педагопчноГ та методично!' л1тфатури з питань використання технолопй навчальних проект при вивченш профамування в школ1. У ход1 експфименту рофоблено навчально-методичний комплекс для учшв 5-6 lüiaciB при вивченш середовища профамування Скретч.
Визначено таи методичш аспекта для ефективно1 рса.шзаци д1яльш сного гадходу при вивченш профамування в школь
Загальш поради до структуры проекту:
1. Bn6ip теми проекту, його типу, илькосп учасншав.
2. Обшрковування вчителем можливих BapiairriB проблем. CaMi ж проблемы впроваджу-ються учнями з подач1 вчителя (навщш запитання, ситуаци). можлива «мозкова атака» з насту-пним колективним обговоренням.
3. Розподш завдань по фупах, обговорення можливих мепщв дослщження, пошук ¡нфо-рмацн, творчих piuieHb.
4. Самосгшна робота учасниюв проекту за cboímh ¡ндивщуальними чи груповими досль дженнямп, творчими завданнями.
5. Обговорення отриманнх даних у групах (на уроках чи на заняттях у наукових спшках, у фуповш poöori в б1бл1отещ).
6. Захист проекпв.
7. Колективне обговорення, експертиза, результата зовшшнього ощнювання, висновки.
Етапи робота над проектом:
I eman. BnSip напряму i формування назви проекту узагальнена назва проблеми, визна-чення кола иитань; видшення загального напряму або прюритетних (окремих) напрям1в, оформление у гадпроекти.
Визначають напрям i формують назву проекту bcí члени колективу— i педагоги, i учнг
II етап. Роздши проекту.
1. Актуальшсть, необхщшсть, значуицсгь обраного напряму (чому саме цей).
2. Мета i завдання проекту:
а) довготриваи:
• створення чогось нового (за структурою, пщходами, концепщею навчально-виховного процесу);
• hobí технологи, методики (реестращя учасниюв проекту у сфедовжщ Google);
• можлива розробка дослщження за проектом;
• визначення очжуваних результат;
• планування «продукту» в результат! виконання профами (поабника, cncHapiio, технологи, плану, ново! профами);
б) короткотрир.ял! —визначення конкретно! мети, завдань на певний пертд.
3. Визначення етатв реал1заци проекту:
а) зазначаються тфмши початку i заюнчення проекту (використання cepüiuiB Веб 2.0 для планування та оргашзацн навчальних завдань — календар);
б) заинчення проекту визначаеться етапшстю його реал1зацн;
в) зазначаються часов1 ¡нтфвали кожного етапу запису проекту, I етапу, II етапутощо.
4. Мехашзм реал1зацн проекту.
Пояснения: «Як? Яким чином? За допомогою яких засоб1в буде реал1зовано проект?» Плани апробаци конкретних справ, акщй, заход ¡в згщно з визначеними етапами.
5. Обов'язки тавщиовщальшсть учасниюв реатшаци проекту (ведения блопв):
а) хто вщповщае за проект?
б) хто i за що вщповщае всередши проекту?
в) хто допомагае в реал1зацн проекту?
6. Оч1куваш результата: яы конкретш результата очкуете одфжати на кожному еташ й ni сия завфшення проекту?
7. Ощнка й самоощнка проекту коли та з якою перюдичшстю б\де ощнюватися виконання проекту (один, два, три, чогири рази на piK); хто Вязьме участь в ощнюванш — caMi учас-ники, експерти, управлшсью структури; яю форми контролю (самоконтролю) й ощнювання (самоощнювання); у якш форм1 буде подано шформацпо про хщ проекту (3bít, конкретш мате-piaiH, сценарп, розробки, hobí проекта тощо)?
8. Бюджет, ресурсне забезпечення (приблизний бюджет, ураховуючи bcí види витрат, не-обхщних для ycniuiHOÍ реал1защ! проекту).
III етап. Презентация (аудиторна та мфежева).
Бона може бути представлена:
• у вигляд1 постфа (плаката), на якому автори в оригшальнш форм1 иодають доб1рки матер i ал ¡в:
• у форм щоденника, буклета, мшьшдручннка;
• як усна презентащя, що поеднуеться з оформлениям постера.
IV етшг Цей етап охоплюе дискусн, обговорення результат проекту теля його захисту, поради та коментар! вчителя, фуповий анал1з роботи та самоконтроль учасниюв (оргашзащя форуму mí ж рпними школами).
Дощльно показати учням, залучаючи íx до створення проекта, 1хню власну защкавле-шсгь в отриманш знань, яи можуть i повинш стати в пригод1 1м у житп. Щоб реаизувати цей принцип, необхщно розглядати проблему, взяту з реального життя, знай ому i значущу для уч-ня, проблему, для розв'язування яко! необхщно застосувати не тшьки отримаш знания, але й hobí, яи належить здобуги.
Учитель може пщказати hobí джфела шформацн або просто спрямувати думку учшв у пот[11бне русло для самоctíиного пошуку. Але в результат! учш повинш самостшно i сшльними зусиллями розв'язати проблему, застосувавши необхщш знания, як правило, з ргзнпх наук i отримати реальний ирактичний або теоретичний результат.
Необхщно гадкреслити, що технолопя навчальних npoektíb не принесе очкуваних результате, яйцо ¡снуе сама собою, окремо вщ ¡ншого, традицшного освггаього процесу. Саме це змушуе нас говорити не сплыш про введения проекта oí д1яльносп до навчального процесу, а про проектування можливих зв'языв проектно! д1яльносп з ¡ншими видами д1яльносп учня в 0CBÍTHb0My середовипп [4].
Защкавлешсть i доступшсть под а1 и матф1алу значно пщвищують можлив1сть учня уви-вченн1 ¡нформатаки. Щоб зрозумт! «як це зроблено», bíh готовий опрацювати не тшьки ¡фо-вий матф1ал, але й значно складшни та cepilojiiiini роздши Teopií. 1нформатака вщкривае для дитани пфспективи для самонавчання в напряму, що ÍÍ щкавить.
Пщ час лекцн або практичних занять ¡з класом учитель намагаеться привести роботу bcíx учшв на урощ «до сшльного знаменника» i виконати поставлену пфед собою задачу. Коли учш працюють з навчальною профамою самоспйно, учитель мае можлирп стъ cnocrepiraTii за ними. KpÍM того, використовуючи комп'ютф, можна проводити бшып тривалий i глибокий анал1з, cnocrepirara розвиток ¡нтелекту учшв.
Однак комп'ютфи i профами, що викорисговуюгься у школах, ще не володшть достат-hím р1внем штучного ¡нтелекту, тому мають певний ряд недолга в, яы не можна не враховувата.
Так, мова навчальних профам у б1льшосп суха та лакошчна. Стиль викладу матер1алу не завжди п1дходить д1тям, що може íx дратувати. Це роздратування повинно стати сигналом для вчителя i, осильки bíh не мае можливосп змшювати профаму, необхщно спробувати 3míhhth ставлення до Hei учня або придшита йому увагу й доиовнита ¡нформащю емощйними заува-женнями, згладжуючи там самим rocTpi кути, що виникають шд час навчання.
Нимало навчальних профам не пфедбачають багатор1вневосп навчання, тобто учень не може отримати додаткову ¡нформацт або уточнения з кожного питания, що виникае в нього гад час навчання. Учитель повинен бути готовим допомогти й л1квщувати проблеми, яи виник-ли, а учень, у свою чфгу, повинен знати, що bíh зможе щею допомогою скористатися.
Плсля вивчення курсу «Мова профамування Scratch» учш працювали над створення те-матичного проекту для узагальнення i систематизацн знань, yMÍHb i навичок.
Тема проекту «Seratchland». У створенш проекту беруть участь yei учш класу. Учш класу об'еднуються у б фуп, кожна фупа отримуе певне завдання (створення невеликого скретч-проекту). Вщповщно до кожного завдання додаеться Ha6ip cnpafiTÍB i сцен, яи можна викорис-тати в даних проектах.
На виконання проекту выводиться три уроки. На початку кожного уроку вчитель проио-нуе учням подшитись cboím баченням проект i результатами, яких вони досягли на ncBHiñ стадй' роботи. nie™ виконання здшснюеться захист проекпв, а також ощнювання проекпв.
Заедания для ripoexmie:
1. Створити головну сгоршку проекту «Scratchland». При цьому використати bcí необхщ-hí спрайти. Для кожного спрайту прописати афипт íx руху по сцеш i можлив1сть пфеходудо ¡нших допомжних проекпв за допомогою цифр клав1атури (рис. 1).
2. Створити проект «Координатна площина». У цьому npoeicri, використовуючи знания з математики та шформатики, зобразита координатну площину, на яый можна будувати зобра-ження, використовуючи координата точки (рис. 2).
Í.CiBípifTii проект «Музтна компознц1я)>. Дл? VLkiro цюскту вмвирисгагтм ^panr"üT иу зич него твору i Bi.a.TEijpimi йоги з ви корнстання м нот, надатн hwauiHBien* оьорювати алаеннй Mj лрчниПтор :рис. 3)
fric. 1. Гшиьий iTüplHka npiR-k-rv» tfifjaftiri ukpfttHiii f cpiiïb
Дан1 мсшдичн1 язп^иг уроив mçhk--:i вищзнстовувяп ::ля Аезпосередн1»ого вючення теми «ûchobii ajiropiiTMÍ33i4Í Г та npoipaMjtaH няч aöo для прсьедення факультативннк занять з ¡нфориатнкп в «нов Н' й ljkwií.
Рис. 2. CTOjjïnkà проекту «ЮнрдннпЯк гикищмя»
Крш таги. скретч-пррити моаш внмр»стт\ьати при поя-ЛЕеин1 новога мптс^алу з pia-НКК нввиалышк прщиспв ДЛЯ НН'ПЧНП! [рякр-прстчцй TCíTfen 1ЧНТ1Г-П ГДТ^рИлу
F^ir. J. OiîfitFii.-я пилоту «Музична кочлозгл^н*
V |K.jyj||,Kl1Í вшешашэ! постлилсинч J&JuHL ifclü «рЯЧ-^НО^Г!!^ MO.ttltt ЗрОбНчП ТЛы вценедон;
- роАктъ складнс iprovя л i im прогрямувяння î hi i м ene доступш I и кожному;
* не вниягя* Biпнячсного кстяртееогоа |>íbki зня ныя н® i ток н ¡в;
* ро^ойлявся не я к 3adö «перемелювання Muctn«, а як sucia ьерування навчальнмм се-редрвнщем тп сектами у ньому,
* Kfflat MoaaiHBicTt KíxneiíTiiBHof роОоти нал проектом:
* дюводяс pewii ту&атн Смьннстъ qikí льн№ ялгорнтмге;
* е ifJíacriBH икон ноеоТ ■ нформац] НиоТ технологи та культурна
- дрпоиягяс >Ч1Им опановувати навнчки XXI сголптя. яю fiyuyn нтоСмдн1 для yeni uiHoi cawopeafliiauiÍTa майСугньчзго успму.
■■■■■■■■■■:■.■. Crpi.n nfjarriri—¡Di l - H I
I I Í
Важливе питания, яке oiipiuiyc вчитель на кожному ypoui: як залучити до життя BHyipi-uihí сили учня, викликати ¡нтерес до того, що вивчаетъся, актив1зувати його ирагнення до освоения нового? Для цього необхщно використовувати p¡3HOMaHÍTHÍ тиии, форми i методи як проведения уроку в щлому, так i окремих його етатв [1; 3].
Писновки Викорисгання навчальних проекпв е ефективним методом навчання, якгцо по-еднуеться з нетрадищйними методиками, а вчитель займае активну позищю i за необхщносп стае прсжпжного ланкою мж комп'ютером i учнем пщ час занять.
Результатившсгь таких уроюв шдтверджуеться практикою. Наведеш вище прийоми i методи допомагають закршити i здшснити перев1рку теоретичного i практичного матер1алу.
Пщ час роботи над проектом у Скретч1 учш мають змогу опанувати важлив1 концепцп програмування — повторения, умови, типи даних, поди' та процеси. Скретч вже використову-етъся для початкового вивчення цих понять як учнями початково1 школи, так i студентами уш-BepcHTeriB.
Пфеваги технологи проекпв у тому, що ïx викорисгання допомагае зняти психолопчш бар'ери у взаемодн учшв з коми'ютфом, розвивати потребу в творчш д1яльносп, сшорювати умови для самовираження дитини, пщсилювати мотиващю до навчання.
У той же час, викорисгання д1ялынсного пщходу в основшй птко.ш ор1ентоване на те, щоб дата Д1тям у руки шструмент, за доиомогою якого вони змогли б у середнш ланщ створювати проекти, що допомагають доонджувати навколишнш cbít i адаптуватись у ньому. Перспективи подальших досшджень иолягають у:
• впровадженш дистанщйних KypciB навчання у загальноосвггшх навчальних закладах;
• залученш ycix учасниив навчального процесу до д1яльносп в1ргуально1 м1жнародно1 стльноги;
• практичшй реал1зацн шжнародних навчально-дослщних та наукових проекпв. ЛИТЕРАТУРА
1. Глазунова О.Г. M одел ефективното викорисгання шформацшно-комушкацшних та дистанцшних технологш навчання у вжцому навчальному заклад1 / О. Г. Глазунова, Морче H В. // Тнформашйш технологи i засоби навчання [Елекгронний ресурс] : Електронне наукове фахове видання. 2008. — № 2(6). Режим доступу до ресурсу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/ITZN/em6/emg.html
2. Козлова О. А. Роль современных дидактических игр в развитии познавательных интересов и способностей младших школьников / О. А Козлова//Начальная школа. —2004. —№11. — С. 49-52.
3. Морзе Н. В. Телекомушкацшш проекти. Стан та перспективи / Н. П. Деменпевська, Н. В. Морзе // Комп'ютер в школ1 TaciMÏ. —2004. —№1. — С. 36^10.
4. Пас¡4ник О. Про Скретч наурощ [Елекгронний ресурс] / О. Паичник // Про скетч: Hmíb. Режим доступу до ресурсу:http://www. eduwiki.uran.net.ua/wiki/index.php
УДК 378.14
ГАЛИНА ГЕНСЕРУК, МАРЫ БОЙКО, ЛЮДМИЛА ЗАЛЮБОВСЬКА, ЛЮДМИЛА ОА1ЙНИК
ВИКОРИСГАННЯ МЕТОДУ ПРОЕКТ1В П1Д ЧАС ВИВЧЕННЯ КУРСУ «CIT В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕС1» СТУДЕНТАМИ Ф1АОАОГ1ЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ТА ФАКУЛЬТЕТУ 1НОЗЕМНИХ MOB
Розглянуто основы, niôxodu щодо оргатзацй навчалънш дгялъносгш. студенте з використанням. методу проеютв, еизначено вимоги до використання методу проеютв у навчалънш. д1яльносгт студентов та класифтацж проеютв, проанажзовано супшстъ та структуру oceinmix веб-pecypcie, шляхи ïx використання майбутнши учителями в професшшй дгялъносгт, наведено приклади oceimnix pecypcie, створених студентами nid час проходження комп 'ютерноХ практики.
Кчючош слова: cepeicu Web 2.0, блог, îtemod проектов.
