CC BY
43
7. Медведева Г.Б. Государственно-частное партнерство как форма взаимодействия двух институтов / Г. Медведева, Л. Захарченко // КНЕУ. - 2011. - С. 468-475.
8. Протопопова Н.И. Государственно-частное партнерство как институт согласования экономических интересов государства и частного капитала (парадигма института ГЧП) / Н. Протопопова // Вестник ТИУиЭ. - 2011. - № 2. - С. 16-21.
9. Сайфуллин Р.И. Неоинституциональный подход к определению сущности государственно-частного партнерства / Р. Сайфуллин // Вестник АГТУ, Серия: Экономика. - 2012. -№ 2. - С. 27-31.
Представлена в редакцию 27.09.2013 г.
В.В. Лепа, к.е.н., М.С. Грязева
ПРОБЛЕМИ МОДЕРНВАЦП СИСТЕМИ УПРАВЛ1ННЯ ЯК1СТЮ НА ПРОМИСЛОВИХ
пщприемствАх
На сучасному етат розвитку шдприемства промисловосп Украши потребують значно! модершзацп вшх ланок дiяльностi: вщ оргашзацшно! системи управлшня до окремих етатв вироб-ництва продукцл. Низка причин як об'ективного, так i суб'ективного характеру не дозволяе вiтчизняним товаровиробни-кам на рiвних конкурувати iз зарубiжними виробниками. Одшею з основних причин, що заважають вiтчизняним пiдприемствам боро-тися належним чином за споживачiв, е незадовшьна якiсть товарiв. Тут маються на увазi не тiльки товари народного споживання, але й засоби виробництва, сiльгосптовари. Отже, неякiсна продукцiя втизняних виробникiв не витримуе конкуренци, що означае для шдприемства недоотримання прибутку, тому вони не мають мож-ливостей вкласти кошти в модершзащю виробництва. Наразi ви-никае замкнуте коло, для виходу з якого негайно потрiбен прос-тий, дiевий i недорогий механiзм полiпшення якосп продукци. Ро-зробцi такого мехашзму i присвячено дану статтю.
© В.В. Лепа,
М.С. Грязева, 2013
Проблема управлшня яюстю не нова, И дослщженню прис-вячено численнi роботи як зарубiжних, так i втизняних учених. Серед засновникiв наукового шдходу до проблеми управлiння яю-стю слiд видiлити зарубiжних дослiдникiв Дж. Джурана [1], Дж. Харрiнгтона [2], К. 1сшави [3] та шших. Широке коло проблем, пов'язаних з управлiнням якiстю, висвiтлюeться в робот С. Фомiчева, А. Старостшо! та М. Скрябiна [4]. Але сучасш штег-рацiйнi процеси потребують вiд украшських пiдприeмств глибоко-го реформування методiв i систем управлшня яюстю, а вщ держа-ви - розробки й упровадження вщповщних iнституцiональних пе-ретворень.
Перший етап створення ново! (для Украши) парадигми управлшня яюстю провадиться на макрорiвнi вже деюлька рокiв. Протягом цього перюду в Укра1ш ведуться роботи зi створення й упровадження сучасних систем управлшня, що вiдповiдають мiж-народним стандартам, на рiвнi Кабiнету Мшю^в затверджено план заходiв iз розробки, упровадження та функщонування систем управлшня яюстю, еколопчного управлiння [5]. У зазначеному плаш передбачено такi роздши, як нормативно-правове забезпе-чення розробки й упровадження сучасних систем управлшня яюстю на шдприемствах i в оргашзащях, органiзацiйнi заходи, шдго-товка та пiдвищення квалiфiкацil кадрiв, iнформацiйна пiдтримка i пропаганда систем управлшня яюстю.
Незважаючи на позитивш зрушення, бiльшiсть пiдприeмств Украши у практищ застосовують пiдхiд, заснований не на управ-лiннi якiстю, а на можливост И контролю. Втизняш шдприемст-ва здебiльшого впроваджують формальний iнструмент контролю якостi продукци: фрагментарну систему контролю якостi, що складасться з декiлькох точок контролю якост продукци у процесi виробництва. В умовах масового виробництва часто неможливо й економiчно необгрунтовано органiзувати суцшьний контроль яко-стi. Але навт 100-вiдсоткова перевiрка не позбавляе вщ випуску неяюсно1 продукци на ринок. Така система управлшня яюстю «за вщхиленням» уже давно застарша, i часто стримуе темпи виробництва, тому що менеджерам постшно доводиться шукати i нака-зувати винних за виявлений брак. Для споживача гаранлею стаб> льно! якостi може стати: надшна технологiя, система шдтримки технолопчно1 точностi обладнання, ефективно1 системи тдготов-ки кадрiв. Тобто гараипею якостi мае стати сучасна система
управлшня яюстю, яка поетапно контролюе вс стадiï створення продукцiï: вiд проектування до виробництва, включаючи також вторинш й допомiжнi процеси, тобто весь життевий цикл продукци.
Пщ управлiнням якiстю сучаснi дослiдники розумдать систему вiдносин, у якш об'eднанi в одне коло управлшня тдприемс-твом у цiлому, виробництво продукцiï та контроль за ïï якiстю [6]. Таке тлумачення вiдповiдаe стандарту ДСТУ 3230-95 [7]: сукуп-нiсть органiзацiйноï структури, методик, процешв i ресурсiв, необ-хщних для здiйснення управлiння якiстю. У стандарт ISO 90002000 [8] система управлшня яюстю визначаеться як «система управлшня, що спрямовуе i контролюе дiяльнiсть органiзацiï за яюстю». Бiльш докладно, iз видiленням складових, трактуеться система управлiння якiстю у Закош Украши «Про пiдтвердження вщповщностЬ» [9]: «сукупнiсть органiв i об'екпв управлiння, що взаeмодiють за допомогою матерiально-технiчних i iнформацiйних засобiв шд час управлiння якiстю продукцiï». Ус наведенi визна-чення свiдчать, що сучасний пiдхiд до управлiння яюстю потребуе докорiнного реформування всieï системи оргашзаци виробництва на вiтчизняних тдприемствах, де прiоритетним напрямом дiяль-ност й основною стратегieю розвитку стане орieнтацiя на випуск якiсноï продукци.
Така органiзацiя виробництва вже давно знайшла застосу-вання в розвинутих крашах, а особливо у св^ових лiдерiв з якостi - Япони та схiдних неоiндустрiальних державах. На сьогодш iснуe цiла низка зарубiжних концепцiй управлiння якiстю [10]:
щорiчне полiпшення якостi (Annual Quality Improvement); система якосп (Quality System);
система менеджменту, заснована на управлшш яюстю (Quality Driven Management System);
загальне управлiннi якiстю (Total Quality Management); забезпечення якосп (Quality Assurance); управлшня яюстю (Quality Control); статистичний контроль якосп (Statistical Quality Control); система забезпечення якосп (Quality Assurance System); гаранпя продукци (Product Assurance);
загальний виробничий менеджмент (Total Manufacturing Management);
передовий виробничий досвщ (Good Manufacturing Practices);
система yправлiння виробничими ресyрсами (Environmental Management System);
загальний менеджмент якост y сферi оxорони навколишньо-го середовища (Environmental TQM);
загальне забезпечення виробництва (Total Manufacturing Assurance);
iнтегрований менеджмент процесiв (Integrated Process Management);
менеджмент y цiляx полшшення якостi (Management for Quality Improvement);
система впровадження безперервниx полiпшень (Continuos Improvement Implementation System);
повна трансформацiя якостi (Total Quality Transformation); менеджмент системи якосп (Quality System Management). Ус щ концепцiï об'еднyе одне загальне положення: в основi всix сyчасниx пiдxодiв до yправлiння якiстю поставлено людину i якiсть ïï життя, включаючи безпеку працi, життедiяльностi, еколо-пчну безпеку. Отже, упроваджуючи на нащональному рiвнi сучас-ну концепцiю управлшня якiстю на пiдприемстваx розвинyтi дер-жави фактично вирiшyють проблему глобального тдвищення ви-мог до якосп середовища проживання людини.
Вiдзначимо, що перед тим, як упроваджувати одну з перел> чениx методологiй управлшня яюстю y практику вiтчизняниx шд-приемств, необxiдно розробити детальне теxнiко-економiчне об-грунтування пропонованиx змiн. Попереднш аналiз потреби в по-лшшенш системи yправлiння якiстю мае мютити такi етапи:
аналiз фiнансово-економiчниx показниюв роботи шдприемс-
тва;
аналiз показниюв якостi продyкцiï; аналiз причин виявленж дефектiв продyкцiï; аналiз органiзацiйноï структури системи yправлiння якiстю на шдприемствц
виявлення проблем (недолiкiв) чинно1' системи управлшня яюстю;
розробка пропозицiй щодо вдосконалення (реформи) системи управлшня яюстю;
розраxyнок витрат на реалiзацiю запропонованиx заxодiв;
попереднш розрахунок eK0H0Mi4H0i' ефективностi заходiв; B^ip BapiaHTa i прийняття рiшення щодо вдосконалення (реформи) системи упpавлiння яюстю; pеалiзацiя обраного ваpiанта;
визначення критерпв оцiнки ефективностi системи управ-лшня якiстю;
оцiнка pезультатiв, розрахунок економiчного ефекту. Видiлимо основнi принципи оргашзацп системи упpавлiння якiстю на шдприемсга, якi мають стати основою пол^ики тдпри-емства у сфеpi якосп:
визначення якостi як невiд'емноi складово! пiдпpиемства в цiлому, а не окремо! функци упpавлiння;
оpiентацiя на споживача i його критери оцшки якостi; адресна вiдповiдальнiсть за яюсть продукцп; узгодження полiтики якостi з модершзащею виробництва; постiйне пiдвищення квалiфiкацii персоналу, мотивацiя до яюсно! пращ;
оргашзащя контролю якостi всього процесу виробництва продукци, а не окремих виpобiв.
На цей час юнуе декiлька методологiй, що вiдповiдають на-званим принципам i користуються значним устхом у заpубiжних виpобникiв. Серед найбшьш поширених можна видiлити методо-логiю Lean-manufacturing та концепцiю 6 Sigma, а також !х комб> нацiю. Практика впровадження цих концепцш у пpоцесi реформу-вання системи управлшня якiстю на пiдпpиемствах показала, що вони легко адаптуються до piзних видiв виробництва, за рахунок змш можна досягнути оптимiзацii вшх виробничих пpоцесiв: при-скорити випуск пpодукцii, полiпшити якiсть пpодукцii та послуг; шдвищити ефективнiсть виро6ничо! дiяльностi; пiдвищити piвень задоволеностi споживачiв.
Водночас юнують суттевi обмеження використання зазначе-них систем упpавлiння якiстю на втизняних пiдпpиемствах, серед яких потpiбно видiлити такi:
недостатнiсть фшансових, матеpiальних та людських ресур-шв на модеpнiзацiю системи упpавлiння яюстю;
проблеми сумiсництва фiнансовоi, бухгалтеpськоi, виробни-чо! та iнших видiв облшу;
необхщшсть проведення оргашзацшного реформування шд-приемства;
можливiсть органiзацiйного опору персоналу в разi впрова-дження ново! системи управлiння якiстю.
Видiленi основнi проблеми, що стають на шляху модершза-ци системи управлiння якiстю на втизняних промислових шдп-риемствах, викликають необхiднiсть додаткових дослiджень з окреслених питань. Зокрема з точки зору подальшого розвитку людського потенцiалу тдприемства заслуговуе на окремий розг-ляд проблема розвитку персоналу тдприемств i впровадження в> дповiдних стандартiв вщношення до якостi серед працiвникiв ушх рiвнiв, вiд виробничого персоналу до вищих ланок керiвництва пiдприемством.
Л^ература
1. Джуран Дж. Качество в истории цивилизации. Эволюция, тенденции и перспективы управления качеством. В 3-х т. / Дж. Джуран. - М.: РИА «Стандарты и качество», 2004. - 208 с.
2. Харрингтон Дж. Управление качеством в американских корпорациях / Дж. Харрингтон. - М.: Экономика, 1990. - 164 с.
3. Каору Исикава. Японские методы управления качеством / К. Исикава. - М.: Экономика, 1988. - 192 с.
4. Основы управления качеством / С.К. Фомичев, А.О. Старостина, Н.И. Скрябин. - К.: МАУП, 2000. - 193 с.
5. Розпорядження Кабшету Мшс^в Укра!ни вщ 19.06.2013 р. № 492 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: kmu.gov.ua/.
6. Баюра Д. Система управления качеством на украинских предприятиях нуждается в «евроремонте» [Электронный ресурс] / Д. Баюра // Инвестгазета. - 2003. - № 45. - 11 нояб. - Режим доступу: http://www.investgazeta.net/kompanii-i-rynki/sistema-upravlenija-kachestvom-na-ukrainskih-predprijatijah-nuzhdaetsj a-v-evroremonte -145907.
7. ДСТУ 3230-95. Управлшня яюстю i забезпечення якосп Термши i визначення.
8. ДСТУ ISO 9000-2000. Системи управлшня яюстю. Основш положення та словник.
9. Закон Украши «Про шдтвердження вщповщносп» вiд 17.05.2001 р. № 2406-Ш [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //zakon.rada.gov.ua/.
10. Воронин А.Е. Система управления качеством продукции как показатель эффективности его деятельности / А.Е. Воронин, А.В. Кашин // Экономика Крыма. - 2011. - № 1 (34).- С. 433-435.
НадШшла до редакцП 08.11.2013 р.
1.Ю. Шдоричева, к.е.н.
ЧИННА СИСТЕМА УПРАВЛ1ННЯ 1ННОВАЦ1ЙНИМ РОЗВИТКОМ В УКРА1Н1: ПРОБЛЕМИ ТА НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ
Питання тдвищення конкурентоспроможносп нащонально! економши на основi генераци, використання та поширення нових знань у рiзних сферах дiяльностi суспiльства виступають прюрите-тами сучасного розвитку. Для вирiшення цих масштабних завдань необхiдним е створення державою вiдповiдних органiзацiйних, економiчних i правових умов, якi сприятимуть залученню в госпо-дарський обiг результат науково! та науково-техшчно1 дiяльнос-ri, комерцiалiзацil технологiй i розвитку на !х основi виробництва високотехнолопчно1 продукци. Але поки що такi умови в Укра!ш не сформовано.
Становище кра!ни та li регiонiв останшм часом характеризу-еться складною соцiально-економiчною динамiкою та загальною нестабiльнiстю розвитку, що тдсилюеться впливом св^ово1 ф> нансово-економiчноl кризи. Наявна ситуацiя потребуе аналiзу i переосмислення багатьох фундаментальних i прикладних проблем, до яких належать i проблеми управлiння шновацшним розвитком як на державному, так i на регiональному рiвнях.
На даний час Украша реалiзуе великомасштабний проект модершзацп, який передбачае проведення реформ усiх сфер суст-льного життя на основi технолопчно1 та шституцюнально1 модершзацп. Управлiння шновацшним розвитком у таких умовах для
© 1.Ю. Щдоричева, 2013
