CC BY
239
УДК 341.018:34(477)(045) Ю. С. Xo66i
ПРОБЛЕМИ 1МПЛЕМЕНТАЦ11 СВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТ1В ДО НАЦЮНАЛЬНО! ПРАВОВО1 СИСТЕМИ УКРА1НИ
У cmammi розглядаетъся процес iмплементацИ европейсъких cmaHÖapmie до нацгоналъног правовог cucmeMU Украгни.
Haголошyemъcя, що процес гармотзацИ cyпpоводжyemъcя рядом проблем, починаючи з нeвuзнaчeнicmю ^H^emHUX правових aкmiв €С, до яких нeобхiдно aдaпmyвamu украгн^Ke законодав^ва, гх пepeклaд, cmроки виконання i зашнчуючи ^абким тформацтним зaбeзпeчeнням пpоцecy aдaпmaцiг законодав^ва cepeд нaceлeння.
Kpiм mого, aвmоp вважае, що пepшочepговuм завданням на шляху iмплeмeнmaцli евротшъких cmaндapmiв повинно бymu пpовeдeння в конкpemнi cmроки конcmumyцiйноi peфоpмu, що дозволumъ peфоpмyвamu бaгamо iнcmumymiв дepжaвноi влади ma м^щвого caмовpядyвaння з ypaхyвaнням доcвiдy кpa'iн-члeнiв €С.
Ключов1 слова: Сврот-и^кий Союз, евротшък cmaндapmu, iмплeмeнmaцiя, гармотзащя, aдaпmaцiя, ^^mum^^^^a peфоpмa.
Ло^ановка пpоблeмu. 3 часу набуття Украшою незалежносп одним з прюритетних напрям1в ii зовшшньо! пол1тики було обрано евроштегращю, встановлення вщносин з Свропейським Союзом i налагодження плщно! взаемовипдно! ствпращ та взаемодопомоги. Ключовим елементом устшно! евроштеграцп Укра!ни е досягнення певного рiвня узгодженосп украшського законодавства з правовими нормами €С через правову реформу, яка тривае в нашш крш'ш вже довгий час. Проголошений нашою державою стратепчний курс на штегращю до Свропейського Союзу передбачае всебiчне входження до европейського поличного, економiчного, в тому чист i правового простору. Як зазначае доктор юридичних наук В. Муравйов «поглиблення iнтеграцiйних зв'язюв з Евросоюзом вимагатиме вiд Украши цшеспрямовано! роботи з реформування ii конституцiйного та iншого законодавства, створення адмшютративних та судових установ, здатних працювати з правом европейських штеграцшних органiзацiй. При цьому Укра!на повинна враховувати вимоги Евросоюзу до третсх кра!н, якi бажають вступити до европейських штеграцшних оргашзацш, а також вщповщний досвiд кра!н Центрально! та Схщно! Европи» [1, с. 392].
До недавнього часу взаемодiя Украши та €С грунтувалася на Угодi про партнерство i спiвробiтництво 1994 року, вщповщно до яко! було створено систему шститупв, покликаних контролювати процес ii здiйснення (Рада з питань спiвробiтництва, Нацiональну раду з питань адаптацп законодавства Укра!ни до законодавства Свропейського Союзу та ш.). Але пол^ична, конституцiйна та економiчна криза загальмували процес адаптацп украшського законодавства до права ЕС.
Пщписання ж Угоди про асощащю мiж Укра!ною та Свропейським Союзом у травш 2014 року ознаменувало новий етап у взаемовщносинах двох сторш та поставило !х на якюно новий рiвень розвитку. Та для ефективного виконання завдань ще! Угоди необхщно ще провести ряд пол^ичних, правових та iнституцiйних перетворень, а це тривалий та складний процес.
Аналгз о^аншх доcлiджeнъ i пу6л1шцш. Дослщженням адаптацп та гармошзацп
законодавства Украши та GC займалися багато дослщниюв, зокрема В. Г. Буткевич, М. В. Буроменський, В. Н. Денисов, В. В. Копшка, В. I. Муравйов, В. Ф. Опришко, С. В. Шевчук, Ю. С. Шемшученко, Т. Шинкаренко та ш Але вони здебшьшого торкалися попереднього етапу розвитку вщносин Украши та СС, що ж стосусться нового етапу, розпочатого з тдписанням Угоди про асощащю та наслщки ii ¿мплементацй, то вони ще не достатньо дослщжений.
Виклад основного матергалу. Гармошзащя нацюнального законодавства ¡з европейськими правовими стандартами грунтуеться на дещо застаршй нормативно-правовш баз^ в основу яко'1 було покладено ще Угоду про партнерство та ствроб1тництво, яка з тдписанням Угоди про асощащя втратила свою актуальшсть.
Тож, серед основних нормативно-правових акт1в з процесу гармотзацп законодавств слщ зазначити: «Угоду про асощащю м1ж Украшою, з одте!' сторони, та Свропейським Союзом, Свропейським ствтовариством з атомно'1 енергп i 1хтми державами-членами, з шшо'1 сторони» вiд 27.06.2014 та Закон Украши «Про ратифшащю Угоди про асощащю мiж Украшою, з одте! сторони, та Свропейським Союзом, Свропейським ствтовариством з атомно'1 енергп i 1хтми державами-членами, з шшо'1 сторони» вiд 16.09.2014 № 1678-VII; Закон Украши «Про Загальнодержавну програму адаптацп законодавства Украши до законодавства Свропейського Союзу» вщ 18.03.2004 № 1629-IV, яка також стосуеться УПС та не згадуе Люабонського договору яким Свропейському Союзу надано правосуб'ектносп; Постанова Кабшету Мшс^в Украши «Деяю питання адаптацп законодавства Украши до законодавства Свропейського Союзу» вщ 15 жовтня 2004 р. № 1365; Постанова Кабшету МЫс^в Украши «Про Концепщю адаптацп законодавства Украши до законодавства Свропейського Союзу» вщ 16 серпня 1999 р. N 1496; Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украши «Питання дiяльностi Украшсько! частини Ком^ету з питань спiвробiтництва мiж Украшою та Свропейськими Ствтовариствами (Свропейським Союзом)» вщ 13 липня 1998 р. N 1074; Указ Президента Украши «Про Концепщю адаптацп шституту державно! служби в УкраХн до стандар^в Свропейського Союзу» вщ 05.03.2004 № 278/2004; Указ Президента Украши «Про Програму штеграцп Украши до Свропейського Союзу» вщ 14.09.2000 № 1072/2000; Указ Президента Украши «Про забезпечення виконання Угоди про партнерство та ствроб^ництво мiж Украшою та Свропейськими Ствтовариствами (Свропейським Союзом) i вдосконалення мехатзму ствроб^ництва з Свропейськими Ствтовариствами (Свропейським Союзом) вщ 24.02.1998 № 148/98; Указ Президента Украши «Про затвердження Стратеги штеграцп Украши до Свропейського Союзу» вщ 11.06.1998 N 615/98 та шшь
Що стосуеться шституцшного мехатзму забезпечення процесу адаптацп нацюнального законодавства до вимог СС, то о^м центральних оргашв виконавчо'1 влади до нього входять спещально утворенi установи: Рада з питань ствроб^ництва мiж Украиною та СС, Ком^ет ВРУ з питань ствроб^ництва мiж Украиною та СС, реальну роботу в напрямку гармотзацп проводив створений у 2004 роцi при Мiнiстерствi юстицп Про Центр европейського та порiвняльного права, але його було замшено на Державний департамент з питань адаптацп законодавства (Постанова кабшету Мiнiстрiв Украши вщ 24.12.2004 № 1742), який в свою чергу було лшвщовано Постановою Кабшету Мiнiстрiв Украши вщ 7 березня 2006 р. N 256. Як ми бачимо, наявний шституцшний мехашзм не може розглядатися як ефективний та такий, що вщповщае потребам адаптацп нацюнального законодавства до стандарт СС.
Гармотзащя законодавства дуже кротткий та тривалий процес, який вимагае тюно! координацп усiх гiлок влади та спещалютсв в усiх сферах суспшьного життя. Наприклад, д.ю.н. Н. М. Пархоменко видшяе 5 етатв гармотзацп нацiонального законодавства з европейським правом.
«Ha пepшoмy eтaпi визнaчaютьcя ^m^pn гapмoнiзaцiï в piзниx cфepax iнтeгpaцiйнoï взaeмoдiï вiдпoвiднo дo yклaдeниx дoгoвopiв тa визнaчaютьcя гaлyзi зaкoнoдaвcтвa, щo пoтpeбyють гapмoнiзaцiï, oкpecлюeтьcя вiдпoвiднe кoлo пpoблeм пpaвoвoгo peгyлювaння в цш гaлyзi. Kpiм тoгo здiйcнюeтьcя пepeклaд тa oпpaцювaння вiдпoвiдниx нopмaтивнo-пpaвoвиx aктiв (нaпpиклaд диpeктив, peглaмeнтiв GC) з мeтoю ïx пpaктичнoгo викopиcтaння; мaтepiaльнo-тexнiчнe зaбeзпeчeння aнaлiзy i poзpoблeння нaцioнaльниx пpaвoвиx aктiв; нaбyття тeopeтичнoгo i пpaктичнoгo дocвiдy ocoбaми, пpичeтними дo зaзнaчeнoï дiяльнocтi з питaнь зaкoнoдaвcтвa, мoнiтopингy, iнфopмaцiйнoгo зaбeзпeчeння тa ш. шляxoм opгaнiзaцiï нaвчaльниx вiзитiв дo oкpeмиx ^arn
Ha дpyгoмy eтaпi вiдбyвaeтьcя cпiввiднoшeння мeти i зaвдaнь пpaвoвoгo peгyлювaння iнтeгpaцiйнoï взaeмoдiï, пpaвoвa eкcпepтизa тa пopiвняльнo-пpaвoвий aнaлiз нaцioнaльниx зaкoнoдaвчиx тa iншиx нopмaтивнo-пpaвoвиx aктiв, визнaчeння ïx вiдпoвiднocтi yклaдeним мiжнapoдним дoгoвopaм тa виpoблeння пpoпoзицiй щoдo ïx гapмoнiзaцiï з ypaxyвaнням шошдюв гapмoнiзaцiï нa нaцioнaльнoмy piвнi тa впливу нa нaцioнaльнy пpaвoвy cиcтeмy; yзгoджeння пoнять i тepмiнiв нaцioнaльнoгo пpaвa тa пpaвa мiжнapoдниx opгaнiзaцiй, мiжнapoдниx дoгoвopiв.
Ha тpeтьoмy eтaпi визнaчaeтьcя тa зaтвepджyeтьcя пepeлiк нopмaтивнo-пpaвoвиx aктiв, щo пoтpeбyють гapмoнiзaцiï з ypaxyвaнням ïx юpидичнoï cили, a тaкoж пepeлiк мiжнapoдниx дoгoвopiв, яю нeoбxiднo yклacти з мeтoю гapмoнiзaцiï. Kpiм тoгo, вiдбyвaeтьcя визнaчeння oптимaльниx фopм тa зacoбiв, piвнiв тa мeж гapмoнiзaцiï.
Ha чeтвepтoмy eтaпi вiдбyвaeтьcя cинxpoннa poзpoбкa тa ^ийняття нoвиx нopмaтивнo-пpaвoвиx aктiв aбo в^^ння змiн y дiючe зaкoнoдaвcтвo вiдпoвiдними дepжaвними opгaнaми. Baжливим нa дaнoмy eтaпi e пoдoлaння icнyючиx кoлiзiй мiж нaцioнaльним тa мiжнapoдним пpaвoм aбo пpaвoм мiжнapoдниx opгaнiзaцiй чи ïx шляxoм зacтocyвaння вiдпoвiдниx пpoцeдyp, a caмe: визнaння зaгaльнoвизнaниx пpинципiв пpaвa, пpaвoвиx cтaндapтiв тa ïx зaкpiплeння y нaцioнaльнoмy зaкoнoдaвcтвi; вpaxyвaння зaгaльниx i cпeцифiчниx вимoг пiд чac вxoджeння нopмaтивниx пpипиciв aктiв мiжнapoдниx opгaнiзaцiй y тацютальну пpaвoвy cиcтeмy i тлн...
Ha п'ятому eтaпi вiдбyвaeтьcя peaлiзaцiя гapмoнiзoвaниx aктiв, здiйcнюeтьcя oцiнкa дocягнyтиx peзyльтaтiв нa мiждepжaвнoмy тa нaцioнaльнoмy piвняx. У пepcпeктивi мoжливo пpoдoвжeння iнтeгpaцiйнoï взaeмoдiï y нaпpямi у^ф^ци тa нaближeння» [2, c. 340].
Ha мшу думку, цe дocить paцioнaльнa cxeмa, aлe здeбiльшoгo дaний ^o^c вiдбyвaeтьcя дeщo xaoтичнo тa бeз нaлeжнoï взaeмoyзгoджeнocтi нa вcix piвняx влaди тa дepжaвнoгo yпpaвлiння. Kpiм тoгo, пo-пepшe, виявляeтьcя дeякa нeвiдпoвiднicть icнyючиx нopмaтивнo-пpaвoвиx aктiв, якi щe вимaгaють aдaптaцiï, тa нoвoпpийнятиx, ocoбливo цe виpaжaeтьcя у вiдcyтнocтi oднoмaнiтнoгo тлyмaчeння тepмiнiв i пoнять, щo викopиcтoвyютьcя у мiжнapoднo-пpaвoвиx дoкyмeнтax; пo-дpyгe, бiльшicть нopм пpaвa бaнкeтнi, a да нopми пpямoï д^'; пo-тpeтe, нe мae ч^^ cxeми дo якиx кoнкpeтнo aктiв GC нeoбxiднo aдaптyвaти тoй чи iнший нopмaтивний дoкyмeнт тa cтpoки цьoгo, щo нe дoзвoляe пoзитивнo oцiнити пpoцec гapмoнiзaцiï.
Oтжe, iмплeмeнтaцiя eвpoпeйcькиx пpaвoвиx cтaндapтiв дo нaцioнaльнoï пpaвoвoï cиcтeми peaлiзyeтьcя чepeз пepeнeceння вiдпoвiдниx пpaвoвиx нopм iз eвpoпeйcькoгo зaкoнoдaвcтвa дo нaцioнaльнoгo зa дoпoмoгoю тpaдицiйниx пpaвoвиx мexaнiзмiв тa зacoбiв, пpитaмaнниx caмe цiй cиcтeмi зaкoнoдaвcтвa, a ^и ïx вiдcyтнocтi aбo нecyмicнocтi з oб'eктoм aпpoкcимaцiï - iз зacтocyвaнням зaпoзичeниx aбo нoвoyтвopeниx пpaвoвиx мexaнiзмiв iмплeмeнтaцiï в нaцioнaльнe пpaвo yнiфiкoвaниx eвpoпeйcькиx пpaвoвиx cтaндapтiв. Aлe, якщo гoвopити пpo пpaвoвi нacлiдки
iмплeмeнтaцiï eвpoпeйcькиx пpaвoвиx cтaндapтiв дo нaцioнaльнoï пpaвoвoï cиcтeми Укpaïни, то дaлeкo нe вci вoни peaлiзyютьcя y пpaктичнoмy життi, ocкiльки в yкpaïнcькoмy зaкoнoдaвcтвi вiдcyтнi як нeoбxiднi пpaвoвi зacoби для iмплeмeнтaцiï вiдпoвiдниx cтaндapтiв, тaк i нaлeжнi пpaвoвi мexaнiзми для ïx peaлiзaцiï, щo cyпpoвoджyeтьcя низьким piвнeм пpaвocвiдoмocтi тa пpaвoвoï кyльтypи в cycпiльcтвi.
Mo^rno для ycyнeння зaзнaчeниx нeдoлiкiв нeoбxiднo cтвopити ycтaнoвy з пpeдcтaвництвaми в peгioнax, пoкликaнy cпpияти yciм opгaнaм дepжaвнoï влaди тa мicцeвoгo caмoвpядyвaння нa вcix piвняx y тдготовщ пpoeктiв нopмaтивнo-пpaвoвиx aктiв з ypaxyвaнням ocнoвниx пoлoжeнь зaкoнoдaвcтвa GC, йoгo тepмiнoлoгiчнoï ocoбливocтi, з мeтoю ïx нaближeння.
Бiльш тoгo, в У^шт зaпoчaткoвaнo пpoцec кoнcтитyцiйнoï peфopми, я^ дoci тpивae тa пoки щo нe мae кoнкpeтниx пepcпeктив. Koнcтитyцiйнa мoдepнiзaцiя пpизвeдe дo змiни cтaтyc тa пoвнoвaжeнь opгaнiв дepжaвнoï влaди, opгaнiв мicцeвoгo caмoвpядyвaння, cтaндapтiв в oблacтi пpaв людини, кpiм того, мae 6ути пepeдбaчeний пpoзopий пpaвoвий мexaнiзм вcтyпy дo GC, щoб уникнути тиx пpoблeм, з якими з^нултоя дepжaви-члeни GC пpи cxвaлeннi Koнcтитyцiï GC тa пiдпиcaннi Лicaбoнcькoгo дoгoвopy.
Toмy, нa нaшy думку, дoцiльнo yвaгy пpидiлити caмe ^o^cy кoнcтитyцiйнoï тpaнcфopмaцiï y вiдпoвiднocтi зi cвiтoвими cтaндapтaми тa дocвiдoм eвpoпeйcькиx ^шн, вcтaнoвити чiткi cтpoки тдготовки змiн дo Koнcтитyцiï aбo нoвoгo peвoлюцiйнoгo дoкyмeнтy, i вжe пюля цьoгo пpoдoвжyвaти пpoцec aдaптaцiï зaкoнoдaвcтвa У^шни дo зaкoнoдaвcтвa GC.
Для ^oro нeoбxiднo зaлyчити фaxiвцiв тa eкcпepтiв з тиx гaлyзeй, гapмoнiзaцiя якиx пepeдбaчeнa Угoдoю пpo acoцiaцiю, ocoбливo в oблacтi мiжнapoдниx cтaндapтiв пpaв людини, щo cпpиятимe cтвopeнню якicнo нoвoгo дoкyмeнтa, щo вiдпoвiдaтимe як мiжнapoднo-пpaвoвим нopмaм i мiжнapoдним зoбoв'язaнням нaшoï ^aï™, тaк i cтaнoвлeнню дeмoкpaтичнoгo cycпiльcтвa в Укpaïнi.
Як зaзнaчae д.ю.н. H. M. Пapxoмeнкo «гapмoнiзoвaнi нopмaтивнo-пpaвoвi aкти мaють вiдпoвiдaти нacтyпним вимoгaм: мicтити нopми пpaвa, щo вiдпoвiдaють пoлoжeнням дiючиx мiжнapoдниx дoгoвopiв; зaбeзпeчyвaти oднoмaнiтнe poзyмiння тa зacтocyвaння пpaвил, якi вcтaнoвлeнi вciмa yчacникaми пpaвoвiднocин тa мicтятьcя в yклaдeниx мiжнapoдниx дoгoвopax; здiйcнювaти юpидичнy дiю, щo зa мoжливocтi виключae aбo мiнiмiзye нeoбxiднicть пpийняття вiдoмчиx aктiв, a y випaдкax, кoли тaкa нeoбxiднicть виникae - пepeдбaчaти мoжливicть гapмoнiзaцiï пiдзaкoнниx aктiв; мicтити peaльнi rapamii тa мexaнiзми викoнaння пpaвoвcтaнoвлюючиx нopм тa пoлoжeнь пpaвoвиx aктiв cyб'eктiв гapмoнiзaцiï, a тaкoж зaxoди вiдпoвiдaльнocтi пpoтипpaвнoï тa cтимyли пpaвoмipнoï дiяльнocтi; пepeдбaчaти cиcтeмнicть тa внyтpiшнiй зв'язoк нaцioнaльниx aктiв тa aктiв iншиx дepжaв чи мiжнapoдниx opгaнiзaцiй - cyб'eктiв iнтeгpaцiï» [2, c. 340].
Цi вимoги дoцiльнo зacтocyвaти i пpи тдготовщ пpoпoзицiй щoдo peфopмyвaння oкpeмиx пoлoжeнь Koнcтитyцiï, тa ïï в цiлoмy.
Taкoж, для зaбeзпeчeння eфeктивнoгo тa yзгoджeнoгo пpoцecy aдaптaцiï зaкoнoдaвcтвa У^шни дo нopм пpaвa GC, I. A. Kypoвcькa пpoпoнye здiйcнити ^ступ^: - cиcтeмaтизyвaти пo гaлyзяx, щй вимaгaють зближeння, пepeклaдeнi yкpaïнcькoю мoвoю диpeктиви тa iншi aкти GC, eвpoпeйcькi пpaвилa, cтaндapти тa нopмaтиви, якi мaють бути iмплeмeнтoвaнi дo зaкoнoдaвcтвa У^шни; - cфopмyвaти iнфopмaцiйнo-пoшyкoвy cиcтeмy зaкoнoдaвcтвa GC, дo яшго мae бути aдaптoвaнe зaкoнoдaвcтвo Укpáïни... - cтвopити едину iнфopмaцiйнy мepeжy для вceбiчнoгo iнфopмaцiйнoгo зaбeзпeчeння ycix iнcтитyцiй, зaдiяниx y пpoцeci aдaптaцiï тa гapмoнiзaцiï зaкoнoдaвcтвa У^шни iз зaкoнoдaвcтвoм GC; - opгaнiзyвaти ... мeтoдичнe
забезпечення процесу зближення законодавства Украши до законодавства СС; ... -здшснювати проведення належно'1 професшно! подготовки фах1вц1в, в тому числ1 юриспв, як1 мають безпосередньо забезпечувати процес зближення законодавства, за единими навчальними програмами та правилами, наближеними до европейських стандартов; ... - кодиф1кувати законодавство у тих галузях, правове забезпечення яких мае бути адаптоване до правового забезпечення СС [3, с 15].
Це доречш пропозицп, особливо що стосуеться кодиф1кацп законодавства у тих галузях, правове забезпечення яких мае бути адаптоване до правового забезпечення СС, що сприятиме кращому розумшню цього процесу, дозволить швидко ор1ентуватися в значному масив1 законодавства та дозволить своечасно виявляти недол1ки в цих актах та положення, як1 не вщповщають зазначеним вимогам.
Та вищезазначене може бути реализовано лише за умови належно'1 оргашзацшно!, методолопчно!, юридично'1 та економ1чно-фшансово1 тдтримки та постшно! координацп д1яльност1 вс1х г1лок влади в процесс ¡мплементацп европейських стандартов до национального законодавства.
Висновок. Шдводячи шдсумок, зазначаемо, що в Укра'1'ш хоча 1 створена вщповщна нормативно-правова база, але в 11 основа лежить ще Угода про партнерство 1 сп1вроб1тництво, яка з тдписанням Угоди про асощащю втрачае свою актуальность та вимагае перегляду та доопрацювання.
Певна шституцшна система також створена, але до складу цих установ входять як правило пол1тичш д1яч1 та офщшш особи держави, а повинш входити експерти та спещалюти у вщповщних галузях права, кр1м того не вс1 з них мають вщповщний правовий статус та повноваження, тому 1'х рекомендацп не е обов'язковими.
Процес гармошзацп також супроводжуеться рядом проблем, серед яких сл1д зазначити наступш: наявшсть величезного масиву законодавства СС у кожнш 1з галузей, щодо яко'1 передбачене зближення нормативно-правових джерел, складшсть у вибор1 тих джерел СС, до яких необхщно адаптувати сво'1 кодекси та закони у першу чергу; вщсутшсть цшсного законодавчого поля в Укршш, низька якють нормативних акт1в та 1'х нефункцюнальшсть; декларативность офщшних документов у цш сфер1, неадекватность встановлення строк1в виконання Програми адаптацп законодавства Укра'1'ни до законодавства Свропейського Союзу та вщсутшсть ефективного механизму 11 реал1зацп; фактична вщсутшсть перекладов акт1в законодавства СС на украшську мову та низький р1вень мовно1 та професшно! юридично! подготовки у галуз1 европейського права законотворцев та у ВНЗ; вщсутшсть ушф1кованого глосар1ю термш1в права СС, щоб у нормотворщв та судд1в не виникало сумшв1в щодо його тлумачення, особливо з приводу ¡мплементацп норм СС до украшського законодавства; слабке шформацшне забезпечення процесу адаптацп законодавства серед населення, особливо учасник1в виборчого процесу; не визначешсть четких джерел фшансування Програми адаптацп, формування 11 бюджету за остаточним принципом. Кр1м того, гармошзащя гальмуеться невизначешстю перспектив та строк1в конституцшно! реформи в Украши, якш також повинш вщповщати вс1 нацюнальш нормативно-правов1 акти.
Список використано¥ лггератури
1. Муравйов В. I. Правов1 засади регулювання економ1чних вщносин Свропейського Союзу з третями кранами (теория 1 практика) / В. I. Муравйов. - К. : Академ-Прес, 2002. - 426 с.
2. Пархоменко Н. М. Гармон1зац1я законодавства Укра1ни з европейським та м1жнародним правом: методи, етапи, види / Н. М. Пархоменко // Часопис Кшвського университету права. - 2012. - №1. - С. 338-342.
3. Куровська I. А. Розв'язання проблем гармошзацп законодавства Украши 1з
законодавством Свропейського Союзу як передумова штеграцп Украши до европейських ствтовариств: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.11 / 1лона Анатолпвна Куровська; 1нститут законодавства Верховно'1' Ради Украши. — К., 2007. — 198арк. — Бiблiогp.: арк. 166-198.
Стаття нaдiйшлa до редакцп 20.09.2014 р.
Y. S. Khobbi
PROBLEMS OF IMPLEMENTATION OF EUROPEAN STANDARDS IN THE NATIONAL LEGAL SYSTEM OF UKRAINE
The process of implementation of European standards in the national legal system of Ukraine are considered.
It is noted that the harmonization process is accompanied by a number of problems, among which the following: the presence of the vast array of EU legislation in each of the industries for which the predicted convergence of regulatory and legal sources, the difficulty in selecting the sources of the EU, which must adapt their codes and laws in first; lack of coherent legal framework in Ukraine, poor regulations and their dysfunctional reception; declarative official documents in this area, inadequate to the timing of implementation of the Programme of Adaptation of Ukraine to the European Union and the lack of an effective mechanism for its implementation; virtual absence of EU Law Translation into Ukrainian and low level language and professional legal training in the field of European law makers and universities; lack of a uniform glossary of EU law, so that the drafter and the judges had any doubts as to its interpretation, particularly regarding implementation of EU regulations to Ukrainian legislation; poor information provision process of approximation in the population, especially the electoral process; no certainty of clear funding Adaptation programs, formation of its budget for the final principle.
The author considers that the first priority towards implementing European standards must be specific in terms of constitutional reforms that would allow to reform many institutions of state and local governments based on the experience of EU member states.
Keywords: European Union, European standards, implementation, harmonization, adaptation, constitutional reform.
УДК 342.3
P. В. Чернолуцький
РОЛЬ ЮРИДИЧНО1 ТЕХН1КИ В ЗАКОНОПРОЕКТН1Й Д1ЯЛЬНОСТ1
В cmammi досл1джуеться роль юридичног (нормотворчог, законодавчог) техтки в законопроектнт дiяльноcmi. Розгляд зазначених питань здтснюеться черезрозкриття ролi i значення конституцтно-правових норм в правовт cиcmемi держави i cиcmемi нащонального законодавства.
Ключов1 слова: законотворч^ть, законотворення, законопроектна дiяльнicmь, конституцтне право, конституцтно-правова норма, юридична техтка.
Постановка проблеми. Належне юнування та стабшьне функцюнування держави може здшснюватись тшьки в цариш права, тобто на нормативны основ^ домшуючу роль в якш грають зaконодaвчi акти, що приймаються Парламентом для регулювання найважливших суспшьних вщносин, що виникають в процес взаемодп держави, соцiуму i особистостi. Виходячи з того, що Парламент приймае в обов'язковому порядку зaконодaвчi акти з питань, що зафшсоваш в ст. 92 Конституцп Украши [1], таю акти:
