CC BY
69
УДК 341.018:34(495)(045)
Г. G. Тихомирова
MEXAHI3M ВЗАСМОДП ПРАВА ГРЕЦП 3 ПРАВОМ СС: ПОЗИТИВНИЙ
ДОСВ1Д ДЛЯ УКРА1НИ
Heo6xiÓHÍcmb для Украгни вивчення взаемодп права Греци та права СС особливо очевидна у KOHmewcmi тих складних та нових завдань, як стоять перед сустльством та Украгною, вирШенню яких повинне сприяти запозичення того позитивного дocвiду, який мае Республта Грещя.
Украгна, як i Грещя, з урахуванням гeoграфiчниx та icторичних критерггв, е державою европейськог релтг, культури та традищй. Biдпoвiднo, ттегращя в европейський прocmiр - щлком природна щль. Крím того, проголосивши себе незалежною державою, Украгна в якocmi cmраmeгiчнoгo завдання визнала побудову правовог держави, що Трунтуеться на демократичних щнностях свту та Свропи. B цьому сенЫ €С слугуе яскравим взiрцeм демократы, eкoнoмiчнoгo добробуту громадян та полтично'г cmабiльнocmi. Тому прагнення Украгни до приеднання саме до цього Союзу щлком лoгiчнe та виправдане.
Грещя виступила яскравим прикладом на^дшв кризи у Сврот. Стабшьтсть функщонування як самог держави, так i €С, були тд загрозою. Криза вказала на гостру нeoбxiднicmь значного укртлення нащонально-правових позищй держави, тдвищення якocmi нащонального законодавства, здатного вистояти пoдiбнi удари економти. Очевидно, що для Украгни так завдання набувають особливог акmуальнocmi.
Ключов1 слова: гармотзащя, европейська ттегращя, право Греци, право €С.
Постановка проблеми. У 2003 рощ Грещя була головою Свропейського Союзу. Цей piK став роком кардинальних змш у внутр1шнш та м1жнароднш полчищ держави, у взаемодп Í3 шшими суб'ектами мiжнаpодно-пpавовоi дiяльностi. Майбутне Грецп в Сврот було визнано як цшшсть, що поеднуе державу Í3 шшими державами Союзу: «Нас об'еднуе майбутне як спшьшсть щнностей». Основна мета у досягненш спшьного майбутнього була визначена як захист права громадянина на безпеку, демократ^, кращу якють життя. Це е можливим завдяки створенню шститу^в, здатних гарантувати участь та piвнiсть, яю нададуть европейському громадянину можливють вщчути, що його голос почутий, його права - непорушш. Саме починаючи з 2003 року, Грещя активно прагне досягти щлей СС, водночас беручи участь у дебатах з пол^ики СС. Одшею iз задач удосконалення практики взаемодп норм права Грецп iз правом СС е взаемне визнання державами-членами судових ршень. Це посилюе можливосп СС боротися iз мiжнаpодною злочиншстю шляхом спрощення та прискорення ствроб^ництва правоохоронних оргашв Грецп. Таю зрушення, безумовно, тдуть на користь i держав^ i громадянам. Не менш важливим питанням у цш площиш е питання взаемного визнання у вах державах СС судових ршень з батьювсь^' вщповщальносп, яю регулюють вщносини мiж батьками та дтми.
Питання удосконалення мехашзму взаемодп права Грецп з правом СС стають постшно предметом дослщження грецьких науковщв та практиюв. Актуальшсть пов'язуеться, насамперед, iз прагненням держави зберегти свою самощентифшащю (юторичну, культурну, полiтичну), яка в умовах загострення економiчноi кризи набувае також особливо проблемного характеру. Передача державою частини сво^х повноважень наднащональним органам супроводжуеться правовими нестиковками, яю об'ективно юнують пiд час подiбного процесу. Очевидно, що цей процес Украша повинна
спостер1гати i його результати максимально використати в cboix цшях у майбутньому д1алоз1 з GC.
Необхщшсть для Украши вивчення взаемодп права Грецп та права GC особливо очевидна у контекст тих складних та нових завдань, якi стоять перед суспшьством та Украшою, виршенню яких повинне сприяти запозичення того позитивного досвщу, який мае Республша Грецiя.
Метою даного дослiдження е розкриття важливостi грецького досвiду в аспект европейсько'1 штеграцп Украши.
Аналгз останшх дослгдженъ i публгкацт. Не дивно, що як украшсью автори, серед яких слщ вiдзначити М. О. Баймуратова, М. В. Буроменського, В. Г. Буткевича, А. С. Гавердовського, В. Н. Денисова, О. В. Задорожнього, В. I. Муравйова, Ю. С. Шемшученка та ш., так i iноземнi автори (Е. Браун, Я. Броунл^ Г. В. 1гнатенко, I. I. Лукашук, Л. X. Мшгазова, В. Я. Суворова, Г. Шварценбергер, М. Шоу та ш.) звертаються до досвiду Грецп та шших держав з цього питання. Серед грецьких дослiдникiв мiжнародного публiчного права до ще1 проблеми зверталися Н. Алiвiзатос, А. Иокарю, И. Пападiмiтрiу, Е. Рукунас, В. Скурис, А. Фатурос та ш.
Викладення основного Mamepiany. Взаемодiя нащонального права Грецп з правом €С прагне створити основу для встановлення ново1 епохи спiвробiтництва не тшьки громадян та ix об'еднань в межах Грецп, але i в масштабах €С. Саме тому в лiтературi зазначаеться, що гармонiзацiя правових систем рiзниx держав е задачею сучасного розвитку [1].
Основний Закон Грецп визначае положення норм мiжнародного права у нацiональному правi держави. На конститущйному рiвнi визначено засади дп окремих положень мiжнародниx договорiв та норм [5]. А тому це «де-факто» та «де-юре» означае повне поширення норм Конституцп Грецп на право €С, норми якого прирiвнянi до норм мiжнародного права в щлому. Подiбне закрiплення свщчить про наявнiсть в подальшому важливо1 проблеми, яка потребуе свого постшного розв'язання в рамках мiжнародного та европейського права водночас. Идеться саме про забезпечення державою cbo'i'x зобов'язань перед СС.
Оскiльки СС сьогодш не мае власних прав та обов'язюв, то вiн не володiе i мiжнародною правосуб'ектнiстю. Досягненню тако1 правосуб'ектностi сприяе наявнiсть спiльниx щлей та завдань мiж iнститутами СС та Грещею. Ця невизначенiсть правового статусу Союзу викликае багатомаштшсть поглядiв на його право. Але сьогодш беззаперечно те, що функщонування ж таких шститупв безпосередньо пiдтримуеться Судом Свропейського Союзу, який визнае, що безпосередня дiя певних норм права СС вщносно нацiональниx юридичних та фiзичниx осiб Грецп е важливим елементом шституту наднацiональностi. При цьому визнаеться широка дiя нормативних акпв iнститутiв самого СС (директив, рекомендацш, регламентiв) в цiй державi з урахуванням ii законодавства та принципу субсидiарностi [6]. Грецiя сьогоднi будуе якюно новий меxанiзм забезпечення та розвитку правопорядку всередиш держави та в рамках СС. Цей порядок включае як нащональш, так i мiжнароднi елементи, але правовою основою цього мехашзму визнанi саме принципи права СС у сво'й система Грецiя, вступаючи до СС, проголосила дотримання та виконання Bcix принцитв права СС, як умови ствроб^ництва. Причому це стосуеться принципiв взаемодп права СС та права Грецп, принцитв мiжiнституцiйноi взаемодй, принципiв взаемодп оргашв СС та Грецй. Таким чином, вщбуваеться контроль над нормами нащонального права з боку СС, а також вплив Грецп на право СС.
В правовш сферi Грецп, як держави-члена СС, та СС як мiждержавного об'еднання, часто, особливо в останш роки, виникае потреба в спшьному виршенш задач рiзного характеру, а також здшсненш узгодженого алгоритму дiй. Свого часу
нaмip ^e^'í cтaти пoвнoпpaвним члeнoм GC викликaв нeoбxiднicть вpaxyвaння пoнaд тpьox тиcяч пoпpaвoк, внeceниx y rpe^œ зaкoнoдaвcтвo. Caмe тoмy звepтaють yвaгy нa ceбe дeякi acпeкти в кoнтeкcтi пpoблeми вдocкoнaлeння мexaнiзмy пpaвa ^eun тa GC. Ta^ бaгaтo зayвaжeнь пoяcнюютьcя cпeцифiкoю нaцioнaльнoгo гpeцькoгo зaкoнoдaвcтвa, зoкpeмa, вaжливo буго дocягти yзгoджeння y тepмiнoлoгiï тa пoнятiйнoмy aпapaтi [7]. Aлe ^и гapмoнiзaцiï зaкoнoдaвcтвa нe oбoв'язкoвo ва йoгo пoзицiï yнiфiкyвaти, пpивoдити y пoвнe дyблювaння нopм пpaвa GC [3]. Ba^rno пoвнo виявити poзxoджeння тa ocoбливocтi peгyлювaння в ramperai cиcтeмax пpaвa тa вpaxoвyвaти ïx y пpoцeci зacтocyвaння, в ^ma^ax з нopмaми зaкoнoдaвcтвa GC. ^му виникae нeoбxiднicть тiльки зближeння Tpe^raro зaкoнoдaвcтвa з зaкoнoдaвcтвoм GC, a да ïx пiдмiни. Caм мexaнiзм взaeмoдiï пpaвa ^eun з пpaвoм GC oзнaчae виpoблeння зaгaльнoгo ^pcy poзвиткy, пoдoлaння кoлiзiй, пpaвoвиx poзбiжнocтeй, виpoблeння тa впpoвaджeння зaгaльниx юpидичниx вимoг тa пpaвил. Oчeвиднo, щo у^^'н^кий зaкoнoдaвeць oтpимae знaчний oбcяг poбoти, зaдaчy peфopмyвaння влacнoгo зaкoнoдaвcтвa, внeceння чиceльниx змiн y витадку нaближeння У^шни дo фaктичнoгo члeнcтвa в GC.
Члeнcтвo ^e^'i в GC вплинуго нe тiльки та фyнкцioнyвaння, aлe i нa cиcтeмy opгaнiв влaди. Ha бaгaтьox piвняx дepжaвнoï влaди були cтвopeнi cпeцiaлiзoвaнi opгaни iз зaбeзпeчeння peaлiзaцiï пpaвa GC. Mexaнiзми кoнтpoлю з 6o^ фaxiвцiв y гaлyзi eвpoпeйcькoгo тa мiжнapoднoгo пpaвa зa дiями ypядy y вiднocинax з GC мoгли б cтaти кopиcними для Укpaïни.
З ypaxyвaнням тpaдицiй eвpoпeйcькoгo пpaвa бyлa пepeбyдoвaнa i poбoтa cyдiв.
Cyд GC мae знaчнy aвтoнoмiю тa нeзaлeжнicть вiднocнo дepжaв-члeнiв, йoгo piшeння нe пoтpeбyють yxвaлeння з бoкy ypядy. Aлe взaeмoдiя яcкpaвo пpoявляeтьcя у пopядкy викoнaння йoгo piшeнь. Cyд пiд зaгpoзoю штpaфниx caнкцiй мoжe пpимycити викoнaти йoгo piшeння дepжaвy-члeнa. Дoгoвip пpo GC зaзнaчae, щo Cyд GC мae кoмпeтeнцiю пpиймaти piшeння в пpeюдицiaльнoмy пopядкy з питaнь, щo cтocyютьcя тлyмaчeння дaнoгo Дoгoвopy. Toбтo, пoлoжeння мae нa мeтi зaбeзпeчити взaeмoдiю мiж нaцioнaльними cyдaми тa Cyдoм GC [4].
Maючи шиpoкi opгaнiзaцiйнi пoвнoвaжeння Cyд GC cтaвить cyдoвi opгaни ^eun нa cлyжбy мeтi imerpa^ï ^e^'i дo GC. Caмe тoмy пpaвo GC cьoгoднi бeззaпepeчнo ввaжaeтьcя чacтинoю нaцioнaльнoгo пpaвa дepжaви. Haшa дepжaвa нa шляxy дo imerpa^'i в GC пoвиннa ycвiдoмлювaти вci cпocoби peaлiзaцiï piшeнь дaнoгo cyдoвoгo opгaнy. Haйбiльш пoшиpeним e зacтocyвaння piшeнь Cyдy GC тацютальними cyдaми в якocтi cyдoвиx пpeцeдeнтiв, якi cлiд бeзпocepeдньo викoнyвaти та пiдcтaвi пoлoжeнь Дoгoвopy пpo GC.
Cyд GC винocить вaжливi piшeння, oбoв'язкoвi для oкpeмиx дepжaв тa юpидичниx ocí6 GC, кoнтpoлюe зaкoннicть дiй opгaнiв GC, peгyлюe cпopи в paмкax GC з дepжaвaми-члeнaми, тлyмaчить yмoви пpaктичнoгo зacтocyвaння нopм пpaвa GC. Paзoм з тим знaчнa poль в ^o^ci взaeмoдiï вiдвoдитьcя Cyдy GC, який з мeтoю oднoмaнiтнoгo зacтocyвaння пpaвa GC нaдiлeний пoвнoвaжeнням винocити piшeння, щo cтocyютьcя тлyмaчeння, як caмoгo Pимcькoгo дoгoвopy, тaк i вcix iншиx aктiв, пpийнятиx пicля 1957 po^. Kpiм тoгo, Гpeцiя, як i iншi дepжaви мae пpaвo звepнeння дo дaнoгo opгaнy з пpoxaнням poзтлyмaчити кoнкpeтнi нopми пpaвa GC [6].
У ^o^ci взaeмoдiï пpaвa У^шни з пpaвoм GC кoжнa iз cтopiн oкpiм викoнaння чиceльниx пpoцeдyp (пepeгoвopи, мoнiтopинг пpaвoвoï тa пoлiтичнoï crnya^ï, aдaптaцiя «acquis», тoщo) здiйcнюe cклaднy poбoтy з peфopмyвaння тa мoдepнiзaцiï вcix cтopiн життя дepжaви тa cyra^o^a. Для У^шни цe вaжливo в acTO^i yдocкoнaлeння дeмoкpaтичниx iнcтитyтiв тa зaкoнoдaвcтвa, зaбeзпeчeння coцiaльнoï бeзпeки, eкoнoмiчнoï cтaбiльнocтi, зaxoдiв в гaлyзi кoнкypeнтocпpoмoжнocтi, бopoтьби iз
кopyпцieю тa iн.
Укpaïнa, як i Гpeцiя, з ypaxyвaнням гeoгpaфiчниx тa icтopичниx ^^repi'iB, e дepжaвoю eвpoпeйcькoï peлiгiï, кyльтypи тa тpaдицiй. Biдпoвiднo, iнтeгpaцiя в eвpoпeйcький пpocтip - цiлкoм пpиpoднa цiль. Kpiм тoгo, пpoгoлocивши ceбe нeзaлeжнoю дepжaвoю, Укpaïнa в якocтi cтpaтeгiчнoгo зaвдaння визнaлa пoбyдoвy пpaвoвoï дepжaви, щo rpyнтyeтьcя нa дeмoкpaтичниx цiннocтяx cвiтy тa Gвpoпи. B цьoмy ce^i GC cлyгye яcкpaвим взipцeм дeмoкpaтiï, eкoнoмiчнoгo дoбpoбyтy гpoмaдян тa пoлiтичнoï cтaбiльнocтi. Toмy пpaгнeння Укpaïни дo пpиeднaння caмe дo цьoгo ^юзу цiлкoм лoгiчнe тa випpaвдaнe. Дiaлeктичний poзвитoк цивiлiзaцiй cвiдчить пpo тe, щo вce бiльшe дepжaв глибшe poзyмiють нeoбxiднicть yчacтi y iнтeгpaцiйниx пpoцecax. Укpaïнa нe мoжe зaлишaтиcя в iзoляцiï, тим бiльшe, щo пpиeднaння дepжaви дo GC у^шить ïï дepжaвнicть, нaцioнaльнy бeзпeкy, тpaдицiï, мoви, кyльтypy. З iншoгo 6o^, пpaгмaтичнa цiннicть тaкoгo пpиeднaння мoжe виpaжaтиcя i в збiльшeннi iнoзeмниx iнвecтицiй, як cклaдoвoï eкoнoмiчнoгo poзвиткy дepжaви.
Для зближeння, гapмoнiзaцiï, ушф^цп y^^m^^re тa eвpoпeйcькoгo пpaвa мoжyть тaкoж викopиcтoвyвaтиcя piзнi юpидичнi зacoби, пoшиpeнi в мiжнapoднoмy пpaвi тa якi aктивнo викopиcтoвyвaлиcя в Tpe^ï: зaкpiплeння пpaвocyб'eктнocтi oкpeмиx ocí6, ввeдeння eдиниx зaгaльнooбoв'язкoвиx cтaндapтiв, нaпpиклaд, в гaлyзi пpaв людини, oxopoни дoвкiлля; визнaння пeвниx юpидичниx oфiцiйниx дoкyмeнтiв; yклaдeння дoгoвopiв пpo cпiвpoбiтництвo у piзниx гaлyзяx тa cфepax вiднocин; пpoвeдeння cпiльниx пpaвoвиx зaxoдiв; зacтocyвaння caнкцiй дo cyб'eктiв, дo якиx caнкцiï зoбoв'язaлиcя зacтocyвaти iншi дepжaви-члeни GC; зaгaльнe визнaння мiжнapoдниx нopмaтивнo-пpaвoвиx aктiв.
Зближeння мiж Укpaïнoю тa GC, щo нaмiтилocя ocтaннiм чacoм, пepeдбaчae aктивiзaцiю poбoти з нaдaння пpaвoвoмy пopядкy бiльшoï cyмicнocтi. Moдepнiзaцiя y^^m^^re зaкoнoдaвcтвa вiдбyвaлacя тa пoвиннa i нaдaлi вiдбyвaтиcя нa дoмoвлeнocтяx мiж нaшoю дepжaвoю тa GC, яю, в пepшy чepгy, пepeдбaчaють гapмoнiзaцiю нaцioнaльнoгo зaкoнoдaвcтвa з пpaвoм GC, викopиcтaння нoвiтньoгo дocвiдy GC в гaлyзi peгyлювaння пpaвoвiднocин. У зв'язку з цим ocoбливий irnepec пpeдcтaвляe poзгляд питaння, який пoзитивний дocвiд мoжe пpoдeмoнcтpyвaти кoжнa дepжaвa, щo e члeнoм GC. He виклк^нням e i гpeцький дocвiд. Cвiтoвa eкoнoмiчнa кpизa 2008 po^ нaoчнo пoкaзaлa eкoнoмiчнy, пoлiтичнy тa пpaвoвy cлaбкicть cвiтoвoï cпiльнoти. Гpeцiя виcтyпилa яcкpaвим пpиклaдoм нacлiдкiв ^изи у Gвpoпi. Cтaбiльнicть фyнкцioнyвaння як caмoï дepжaви, тaк i GC, були тд зaгpoзoю. Kpизa вкaзaлa нa гocтpy нeoбxiднicть знaчнoгo у^оген™ нaцioнaльнo-пpaвoвиx пoзицiй дepжaви, пiдвищeння яшен нaцioнaльнoгo зaкoнoдaвcтвa, здaтнoгo виcтoяти пoдiбнi yдapи eкoнoмiки. Oчeвиднo, щo для У^шни тaкi зaвдaння нaбyвaють ocoбливoï aктyaльнocтi. Taк, cyчacний гpeцький дocвiд мoжe дoпoмoгти Укpaïнi знaйти piшeння тaкиx вaжливиx пpoблeм зaкoнoдaвcтвa, як зaxиcт пpaв cпoживaчiв, peгyлювaння eлeктpoнниx yгoд в мepeжi Iнтepнeт, визтання тaкиx yгoд нeдiйcними, peгyлювaння пигань зacтaви, тoщo. Ocкiльки пpaвoвe rapTOepcrao пepeдбaчae пpoдoвжeння imerpa^ï pинкiв Укpaïни тa GC, тo цe пoтpeбyвaтимe знaчнoгo пoглиблeння cпiльнoгo пpaвoвoгo peгyлювaння зaгaльниx eкoнoмiчниx пpocтopiв. Укpaïнa пoвиннa бyдe poзpoбити oднoмaнiтнi pинкoвi мexaнiзми peгyлювaння.
B якocтi paмкoвoгo, oб'eднyючoгo вci цi плaни тa нaмipи дoкyмeнтa, зa пpиклaдoм ^e^í, мoжe cтaти Haцioнaльнa cтpaтeгiя ime^a^'i, opieнтoвaнa в пiдcyмкy нa дocягнeння Укpaïнoю Koпeнгaгeнcькиx ^^repi'iB imerpa^'i для ^arn Цeнтpaльнoï тa Cxiднoï Gвpoпи, щo пpoгoлoшye cтaбiльнicть дeмoкpaтичниx iнcтитyтiв, вepxoвeнcтвo зaкoнy, пpaв людини, пoвaгy тa зaxиcт мeншин, poзвитoк pинкoвoï eкoнoмiки, здaтнicть нecти зoбoв'язaння члeнcтвa. Taкий дoкyмeнт, cпpийнятий влaдoю тa пoпyляpизoвaний
серед населения Bciei держави, стане не тшьки сигналом для кер1вництва GC про наявшсть нацiонального консенсусу вщносно европейського вибору украшщв, але i стане основою для формування iнтеграцiйниx проектiв.
Iнтенcифiкацiя цього процесу в своему iдеалi повинна супроводжуватися сильним та стабшьним урядом, що у вcix напрямках буде тдтримувати европейську iнтеграцiю.
Висновки. Безумовно, створення единого правового простору з €С, в якому громадяни Украши отримають однаковий правовий статус i3 громадянами держав-членiв СС - це довгострокова та плщна робота. Проте пошук таких методiв ушфшацп вже розпочався. Ними, на наш погляд, сьогодш можуть стати детальне дослщження европейського законодавства, аналiз прецедентiв та судово'1' практики, пiдготовка та адаптащя свого нацiонального законодавства до европейського, принаймш часткова iмплементацiя окремих положень та правових моделей СС.
Список використано¥ лггератури
1. Бачило И. Л. Проблемы гармонизации в законодательстве / И. Л. Бачило // Журнал российского права. - 2000. - № 8. - С. 90-95.
2. Баймуратов М. О. Стратепя штеграцп Украши до Свропейського Союзу: пол^ико-правовий аналiз / М. О. Баймуратов, С. В. Максименко // Право Украши. - 2001. - № 10. - С. 101-104.
3. Витвицкая О. Право Европейского Союза / О. Витвицкая, Г. Горинг. - СПб. : Питер, 2005. - 256 с.
4. Шемшученко Ю. С. Теоретичш проблеми гармошзацп законодавства Украши з европейським правом / Ю. С. Шемшученко // Правова шформатика. - 2007. - № 3. - С. 2-5.
5. Fatouros A. International Law in the New Greek Constitution / A. Fatouros // American Journal of International Law. - 1976. - Vol. 70. - P. 494-518.
6. Гюкрп? А. Практгк^ xrov бгкагоботгкюу opyavrov gt^v бфарцоул tou 5i80vou? бгкаюи (EX^nvtK^ лрактгк^ Kai GuypmKo nXaiGio) / А. Гюкрп?. - eksogsi? avt. N. EAKKOYЛA, AG^va-Ko^OT^vn, 1986. - 381 EsX.
7. EKavöapn? N. Еирюлшко koivotiko Skaio каг EXXnviKo 5iKaio npoGappoyn?. Awovopia тп? koivotik^^ evvopn? та^п? XsiTOuyia, XsiTOupyia тп? KoivoTiKn? evvopn? та^п? (A). -A0^va : Ko^OTnv^: eksogsi? avt. N. ЕаккоиХа, 1992. - 182 EsX.
Стаття надiйшла до редакцп 07.09.2014 р. G. Y. Tykhomyrova
INTERACTION MECHANISM OF GREEK LAW AND EU LAW: POSITIVE EXPERIENCE FOR UKRAINE
The necessity of examining interaction of Greek law and EU law for Ukraine is extremely evident within the framework of those complicated and new tasks faced by Ukrainian society. The adoption of the positive experience of the Greek Republic should contribute to these problems' solving.
Ukraine as well as Greece with due regard to geographical and historical criteria is a state having the European religion, culture and traditions. Correspondingly integration into European Area is an entirely natural object. Moreover having proclaimed itself an independent state Ukraine acknowledged the formation of rule of law based on global and European democratic values to be its strategic goal. In this respect the EU is an outstanding pattern of democracy, economic prosperity of people and political stability. Therefore Ukrainian striving for accession to this Union in particular is entirely logical and justified.
The dialectical development of the civilization proves that an increasing number of states get a deeper understanding of the necessity of partaking in integration processes. Ukraine shouldn't remain isolated all the more so the state's accession to the EU will strengthen its statehood, national security, traditions, language and culture. At the same time
the pragmatic value of this accession may result in increase of foreign investments as the state economic development constituent.
Greece set a perfect example for crisis ramifications in Europe. Functioning stability of the state itself as well as the EU was at risk. The crisis pointed out an acute need for a substantial strengthening of national and law state positions, improvement of the quality of national legislation which will be able to withstand similar economic strokes. It's evident that such objectives become questions of the present interest for Ukraine.
Keywords: harmonization, european integration, Greek law, EU law.
AKTYA^bHI nHTAHHfl nPABOOXOPOHHOI ^IH^bHOCTI, KPHMIHA^bHOrO nPO^Cy TA KPHMIHA^ICTHKH
YAK 343.37
A. M. Ha3apeHKo
nOPIBHHTbHO-nPABOBHH AHA^I3 3AKOHOAABHOTO 3AKPIn^EHHH KBA^№IKyTOHOI O3HAKH KPA^I^KH «3 nPOHHKHEHHHM y ^HT^O, IHME nPHMI^EHHH HH CXOBH^E»
y cmammi 3 euKopucmauHHM nopieHWibHozo Memody eueneHo 3apy6i№HUü doceid 3aK0H0daeH020 3aKpinjieHHW KeauicpiKyionoi o3naKU KpadiMKU «3 nponuKHeHHWM y wumno, inrne npuMi^eHHW nu cxoeu^e». npoeedeHUü aHaii3 KpuMiHajibHUX KodeKcie depwae KoHmuHeHmajibHo'i Ceponu dae nidcmaeu diw mozo, ^o6 3anponoHyeamu 3MiHU do eidnodHoi HopMU KpuMiHanbHozo KodeKcy yxpaiHU.
KnrnHoei cuoea: KpadiwKa 3 npoHUKHeHHWM y wumno, wrne npuMi^eHHW nu cxoeu^e, KpuMiHaibHUü KodeKc, Keaii^iKywna o3HaKa.
nocmamoKa npo6neMU. OflHHM i3 ro.oBHHx 3aBflaHb KpHMma^bHoro 3aKOHOAaBCTBa, BH3HaneHHx ct. 1 KpHMiHa.bHoro KofleKcy YKpaiHH (flam - KK), e npaBOBe 3a6e3neneHHa oxopoHH B.acHocri, aKa e eKoHoMinHoro ochobow ^mra cycni.bcrBa Ta .wflHHH, a TaKo^; noKa3HHKoM flo6po6yry Hace.eHHa. Цe no^o^eHHa Mae cbo'i bhtokh aK i3 BiTHH3HaHoro, TaK i3 Mi^HapoflHoro npaBa.
Y ct. ct. 13 Ta 41 KoHCTHTyuii YKpai'HH nporo.omeHo, ^o ko^h Mae npaBo Bo.ofliTH, KopncTyBaTHca i po3nopafl^aTHca CBoew B.acHicrro, HixTo He Mo®e 6yTH npoTHnpaBHo no36aB^eHHH npaBa B.acHocri. AHa.orinHe no^o^eHHa nporo.omyeTbca i b ct.1 npoToKo^y №1 flo GBponeMcbKoi KoHBeHuii npo 3axHCT npaB i ochobhhx CBo6ofl .wflHHH.
3HanHy nacTKy b CTpyKTypi 3.oHHHiB npoTH B.acHocri craHoB.aTb Kpafli^KH, noeflHaHi 3 npoHHKHeHHaM b noMemKaHHa rpoMaflaH. nofli6Hi 3.ohhhh, ^o xapaKTepH3ywTbca 3HanHoro nomHpemcrro, MicTaTb oco6.HBy aKTya.bHicrb fl.a Hace.eHHa, ocKi^bKH npHHocaTb B.acHHKaM nocriHHy 3aK.onoTaHicrb i rocTpe 3aHenoKoeHHa 3a CBoe MaÖHo. B yMoBax eKoHoMinHoi HecTa6mbHocri Ta couia.bHoi He3axH^eHocTi noTepni.HM BKpaM CK.aflHo BiflHoBHTH BTpaneHy b pe3y.braTi TaKHx 3.ohhhhhx nocaraHb B.acHicTb.
BiflTaK, aKTya.bHow 3a.HmaeTbca npo6.eMa pea.i3auii KoHcraryumHo 3aKpin.eHHx o6oB'a3KiB flep^aBH ^oflo 3a6e3neneHHa 3axHCTy npaB ycix cy6'eKTiB npaBa B.acHocri i
