CC BY
4© МсЬиИоузка Ь.
ПРОБЛЕМИ ДИСТАНЦ1ЙНОГО НАВЧАННЯ „ МАТЕМАТИКА ДЛЯ ЕКОНОМ1СТ1В" СТУДЕНТ1В ЗАОЧНИХ ФАКУЛЬТЕТ1В ВНЗ
Л.1.Шчуговська, доктор педагог. наук, професор, Полтавський умверситет споживчог кооперацп Украши,
м. Полтава, УКРА1ША
Аналгзуються проблеми та дослхджуються можливост1 дистанщйних форм навчання майбутшх бакалавргв з економжи заочних факультетгв ВНЗ у процеЫ опанування математичними дисциплтами.
В остант роки вщчутно зросло значения освгти як фактора формування ново! якосп економжи 1 суспшьства в цшому. У цьому контекст пщвишились вимоги до якосп професшно! п1дготовки фах1вщв у ВНЗ взагат 1 до тих, хто одержуе освгтш послуги в систем! заочно! форми навчання, зокрема. Адже, не зважаючи на форму одержання вишо! освгти, посилення конкуренции на ринку пращ, зумовлене даею рин-ково! економжи, потребуе високоосв1чених економ1ст1в, здатних не лише усвщомити мехатзми 11 функиюнування, а й опанувати системою девих знань та вмшь, необхвд-них для усшшного здайснення багатоас-пектно! майбутньо! професшно! дiяльностi.
Аналiз професiйно-квалiфiкацiйних вимог до кожно! з економ1чних специальностей дозволяе видшити так1 напрямки як оргат-заuiйно-пракгичиий, планово-проектуваль-ний, шформацшно-теоретичний тошо, шо е основними складовими професшно! дяль-ностi майбутшх фах1вщв з економжи. Водночас, доцшьно враховувати той факт, шо гснуюш евро штеграцшт тенденцц на ринку пращ формують дешо шший погляд на компонента професшного розвитку сгуденгiв у рамках сучасно! б1знес-осв1ти за рахунок поглиблення поняття „економ1ч-на даяльшсть" Зпдно сучасних поглядв на и фуждюнальний зм1ст, вона не зосеред-жуеться гiльки на виробницга продукцп та анатзу вс1х стадш цього процесу, а фокусуеться на шформацл та нових технологиях. При цьому „ ... оргашзацп, де команди приймають р1шення, де комп'ю-тер е на кожному стол1, де електронна
пошта - це загальноприйнята форма спшкування, де р1шення, прийняп в шшш краМ можуть вплинути на полтику компат! та робоч м1сця за декшька хвилин е нормою сьогодшшнього б1знесу" [2, с. 110].
Отже, вишезазначет тенденцИ' потребуюсь певно! модертзацп процесу пщготовки майбутшх економiстiв у ВНЗ шляхом цшеспрямовано! и ор1ентацп на поглибле-ний розвиток аналiтичних умiнь студенпв, гх страгегiчного мислення, вмiння синтезу-вати iнформацiю з позицш системного анатзу й використовувати математико-статистичт тдходи для вирiшення проблем, пов'язаних з б1знес-д1яльтстю, засто-совувати знання на практищ, працювати в команда та швидко адаптуватись до змш тошо. Важливим при цьому е розумшня, шо позитивну динамку цього процесу в значнй тр1 може забезпечити навчання математичним дисциплшам. Останне 1 обу-мовлюе актуальтсть дослщжень, пов'язаних з пошуками шлях1в вдосконалення традицшш! освiтиьоí практики математич-но! щдготовки майбутшх економюпв, як1 навчаються у ВНЗ без вщриву в1д вироб-ництва, в контекст1 реалiзацií не лише по-точних, а й майбутшх професшних потреб випускника ВНЗ та к узгодження з вимо-гами суспшьства з ринковою економ1кою.
У цьому аспекп, на нашу думку, не в повшй м1р1 дослщжеш можливосп дистаи-цшшго навчання, хоча в систем професшно! п1дготовки бакалавр1в з економ1ки спостер1гаеться позитивна тенденщя шодо визнання переваг тако! форми навчально! д1яльност1 студентов ВНЗ. Останне зумов-
лено тим, що методолопчною основою дистанщйного навчання е впровадження сучасних шформащйних технолог1й, як рацюнально поеднують шформашвн1 та активн1 методи навчання, надають доступ до мереж високоякюних баз даних, розши-рюють можливосп студенпв до сприйнят-тя складно! шформац!, актив1зують !х самостшну когн1тивну ддяльтсть тощо. При цьому вважаеться, що це е одним 1з реальних шлях1в втшення щей Болонсько! декларащ! щодо створення единого освгг-нього простору, в рамках якого студентам заочних факультетов ВНЗ надавалася б можливкть побудови шдивщуально! освгтньо! траекторп в опануванн системою базових фундаментальних знань, умшь 1 навичок як основи для формування професшно! компе-тентносп майбутнього фаивця.
Ураховуючи, що мова йде про навчання математики студенпв заочних факультетв, доцшьно звернутись до досвщу оргатзацп дшльносп вщомих утверситет1в заочного навчання щодо аналзу шлях1в використан-ня технологий дистанщйно! освгти в контекст! тдвищення якосп надання освинх послуг.
Проведений анал1з ттературних джерел [1, с.45-48] виявив загальн1 напрями тех-нолопчного розвитку як основи дистанщйно! освгти, серед яких:
- шфраструктура, тобто наявн1сть ком-п'ютер1в, комп'ютерних мереж 1з вщповщ-ним програмним забезпеченням, здатних забезпечити вщповщними послугами вах учасниюв навчального процесу;
- теорш 1 методика навчання взагал1 та окремих дисциплш зокрема;
- штегращя, як впровадження телематики у процес навчання.
При цьому наголошуеться, що сполу-чення сучасних мережевих технологий, засоб1в мультимедиа та мобшьносп надають можлившгь забезпечити навчальною шформащею кожного бажаючого не лише в чгтко визначенш точщ земно! кул1 (зрозумшо, при наявносп гехнiчно! можливосп), а й в будь-який момент часу. Таким чином, на думку оргатзатор1в навчання, вони здатш надати освпш послуги бшьш широкому та неоднорщному загалу студенпв, значно скорочуючи власш
видатки та зменшуючи залежнсть шд традищйних форм професшно! подготовки фаивщв у ВНЗ.
Разом 1з тим, доцшьно вщмтшти гсну-вання р1зномантших технолопчних тенден-цш в реатзацп дистанщйного навчання, як1, як правило, адекватш розробленш стратеги ушверситетав щодо одержання конку-рентних переваг на ринку освпщх послуг.
Зокрема, найбшьший в Сврот унвер-ситет заочного навчання - Вщкритий ут-верситет Великобританп сфокусував сво! зусилля на створены мобшьно! шфра-структури, поеднавши !! з використанням традищйного телебачення з вщповщним супроводом у форм1 вщеопрограм, телеконференций, мережею 1нтернет та шших техн1чних засоб1в, спрямованих на контроль за процесом навчання студенпв, виконанн1 спшьних робгт та консультуванш. Завдяки такому тдходу Британський Вщкритий ун1верситет займае стабшьно високу позицию в рейтингу навчальних закладв в Сврот.
Водночас, слщ зазначити, що гснують 1 шш1 тдходи. Наприклад, типовий амери-канський ун1верситет спочатку створюе базову шфраструктуру комп'ютерно! мереж 1 тшьки п1сля цього знаходить можливосп для !! штегращ! в гснуючу освгтню практику органзаци навчально! ддяльносп. При цьому розробка нових методичних шдходдв до опанування певною дисципль ною вщбуваеться в останню чергу, тобто практично не вписуеться в концепцию синхронного розвитку всх складових дистанщйного навчання, що певною м1рою знижуе штенсивн1сть навчально! дшльносп студенпв.
Ураховуючи все вище викладене та творчо його адаптуючи до процесу опанування математичними дисциплшами студенпв заочних факультетов ВНЗ, вважаемо необхщним звернути увагу на важлившть визначення необхщних для усп1шно! реал1зацп дистанщйно! форми навчання орган1запдйно-педагог1чних умов, що базуються на принципах професшного навчання: наступносп 1 системносп, актив-носп, вмотивованосп 1 практичней спрямо-ваносп, наданш самонавчанню провщио! рол в опанувант математичними знання-ми, насиченосп та вар1ативносп навчаль-
© МсЬиИоузка Ь.
ного середовища.
Перш за все, це стосуеться органзаци самостшиого навчання, що е невщ'емною складовою дистанцшно! освГти взагат та при вивчеинГ математичних дисциплш студентами ВНЗ. Вих1дие положения орга-mзаци ще! форми навчально-тзнавально! дшльносп студенпв ВНЗ спрямоване не тшьки на формування вмшь самостшиого виконання певних завдань конкретного роздшу математично! дисциплiии, але одночасно е основою для опанування базовою системою математичних знань та побудови шдивщуально! траекторп !х примножеиия. Це особливо актуально для математично'! подготовки бакалавра з еко-номжи, тому, що математичиГ дисциплiии е фундаментом якгсних економ1чних знань, необх1диих для побудови господарсько! системи, ефективне функцюнуваиня яко! забезпечуеться в1дтвореииям 1 вмшим застосуваиням рiзномаиiтиих знань, одер-жаних у ВНЗ, та максимальним викорис-таииям творчого потеицiалу особистосп фахшцдв, здатиих до неперервного само-навчаиня та професшиого саморозвитку. У цьому контекстi доцшьно навести думку вщомого експерта у сферi аналiзу еконо-м1чних проблем Л. Туроу: „Знания, що примножуеться, стае головною умовою економ1чного усшху держави, компаип або суб'екта щдприемницько! дшльностГ [4, с.52].
Таким чином проблема примноження знань тосно пов'язаиа з управл1ииям самостшним навчанням студент1в заочних факультетов на осново реал1зацп особистгс-но дшльтсного пвдходу. У термшах теорГ! дГяльност1 це означае, що студентов треба спрямовувати на:
- усвгдомлення мети Тхньо! дшльносп, тому, що досить часто самостшие навчания студент1в обмежуеться тшьки запам'ятову-ванням певних математичних понять, формул, алгоритмов та !х застосуванням з метою закршления вщповщиих навичок при реатзащ! стандартних завдань;
- розум1иня предметного змгсту власно! дшльносп, що обумовлене не тшьки вимо-гами викладач1в ВНЗ, тобто зовнГшньою мотиващею, а й необхадиютю зрозумгти г втримати в пам'ятг знания та оцшити
доцшьтсть Тх використання при розв'язан-нг певних тип1в завдань;
- прийияття до д1! поставлеиих навчаль-иих задач (проблем) в1дпов1диою реаккщею, тобто пошуком г заповненням потргбною шформащею вшьно! клиники в систем шдивщуальиих знань з математичиих дисциплш та формуванням власно! системи и застосуваиия безпосередньо в процесг аналгзу динамгки сопiально-економiчиих проблем, наближених до майбутньо! професшио! д1яльносп;
- домшуваиня поставлено! проблеми над гишими гитересами та формами зайнятосп;
- самореалгзащю в розподш навчальиих дш за часом;
- самоконтроль у процесг !! виконання та гн.
Отже, в нашому дослГджеинГ самостгй-не навчання студентов заочних факультетов ВНЗ будемо розглядати як сполучення органiзапiйних форм навчаиия з шдивь дуальною д1яльн1стю майбутнГх економгс-тгв, що спрямована на одержания математичиих знаиь та вмгиь !х адаптапi! до аналгзу г розв'язання проблем, пов'язаних з розноманГтиими аспектами щдприемницько! дояльностг.
Звернемо увагу на наявнГсть взаемоза-лежносп проявгв самост1йиост1 (вгд керова-но! викладачем до повно! творчо!) в навчальному процесг з шдивщуально-пси-хологгчиими та особиспсиими якостями студентов, тобто предметно постае проблема шдивщуал1защ! навчаиия та пошуки шлях1в !! вдосконалеиия.
Водиочас, слгд зазначити, що практична реатзацш шдивщуального подходу в умовах синхронного навчання групи студенпв (як правило не меише 25 ос1б лише на практичних заняттях, не говорячи вже про лекции потоки з декшькох груп), якГ працюють над опануванням одиакових знань або навичок, але, в одии 1 той же час, е досить проблематичиим для традицшно! освгтиьо! практики оргатзацГ! навчального процесу у ВНЗ.
У цьому аспект! доречио згадати висловлеиия „щеалтста" Гегеля, який на основ1 практичного досвгду директора 1 викладача ф1лософ1! у НюренбергскГй г!м-назп наголошував на тому, що „ ... мнение,
что наставник должен тшательно изучать индивидуальность каждого ученика и развивать ее, ни на чем не основана. Для этого у него нет времени. Своеобразность терпима в семейном кругу, но в школе ... приходится заботится о том, чтобы дети отвыкли от своей оригинальности" [3, с.44].
Отже, слщ зазначити, шо з одного боку, проблема реального здайснення шдивщуа-тзацл в умовах традицшних форм оргат-зацп навчально! дяльносл у ВНЗ продов-жуе 1снувати, хоча й певною м1рою „не пом1чаеться" офiцiйиою педагогикою. З шшого боку, все-таки привертае увагу до ключових моменпв оргатзацл навчання сгудеигiв ВНЗ, пов'язаних, перш за все, з рацюнальним використанням часу, як ос-новним ресурсом цього процесу та нац1люе на пошуки шлях1в його iигенсифiкацií. У цьому коигекстi постае необх1дн1сть в опанувант вщповщними технологиями, шо адаптують 1де! iидивiдуалiзоваиого п1дходу до невеликих за чисельшстю груп студенев, на основ1 сполучення дифереицiйова-них завдань з тучкою оргаиiзацiею нав-чально-пiзнавально! д1яльност1 на основ1 урахуваиия провщних принцип1в професш-ного навчання. Реатзацш цих принцип1в у процес1 навчання математичним дисципль нам студентв заочних факультет1в ВНЗ передбачае використання засоб1в 1ТКТ до формування середовиша дистанл^ого навчаиия та штерактивно! взаемодТ! вс1х учасник1в навчального процесу. Останне потребуе розробки та впровадження в1дпо-вщного iнформацiйио-мегодичиого супро-воду, складовими якого е як шформацшш-комушкацiйш так 1 традиц1йн1 засоби навчання.
Зокрема, шодо традиц1йних засоб1в, то необхщно забезпечити навчальний процес методичними пос1бниками (тексти лекцш, методичн розробки окремих тем) нового поколiиня, шо ор1еш'оват, перш за все, на актив1зац1ю самостийно! когштивно! дяль-ност1 студенпв заочно! форми навчання. Структура кожного методичного пос1бни-ка, на нашу думку, мае вщповщати утверсальнш модел д1яльност1 1 м1стити так основт позицл:
- доц1льност1 - постановка проблеми, !! формулювання, мотивац1я, експшкацдя
(розгортання);
- презентацл - пред'явлення 1 сприйман-ня семантизацл (розкривання змгсту нових терм1н1в, понять тошо) та первинного засвоення основних позицш навчально! теми як шюстрацл можливих п1дход1в до анатзу 1 обгрунтування та вибору способ1в розв'язання певного спектру рiзномаиiтиих завдань дано!' теми;
- треиувания - оволодшня навичками та вироблення вмшь анашу умови задач1, !! iдеигифiкацi!, всгаиовлеиня змютовно! схо-жост1 та вщмшшстей, знаходжеиня необ-хщних формул та використання необх1дних обчислювальних алгоритм1в;
- трансферу - переносу сформованих умшь на нов1 тематичиi обласп, як1 структурно однотипт уже в1домим аналогам розв' язання;
- практичного тдавердження - демон-страцл уиiверсальностi математичних засо-б1в при розв'язанш задач, пов'язаних з р1з-номаиiтиими сферами людсько! дяльносп.
Щодо iиформацiйио-комуиiкативиих засоб1в, то ураховуючи спiввiдиошеиня м1ж параметрами гаучкосл, доступносп та ефективносп впливу на актив1зац1ю навчально-тзнавально! дяльносп студен-т1в, найбшьш перспективними для впровад-ження в систему дистаицiйио! освгти е засоби мультимедоа. Останне обумовлено не лише тим, шо надаеться можлившть презентувати навчальну iиформацiю одно-часно в р1зних форматах (текстовому, звуковому, в1део та ш.), а й тим, шо студент як користувач може регламентувати !! над^о^ення в iитерактивному режим! При цьому базов1 блоки мультимедийного навчального комплексу повинн ураховува-ти специфшу математичних дисциплш 1 тому, згтдно потреб студенпв, по-р1зному компонуватися.
Зокрема, базовий блок мультимедшно-го комплексу може бути доповненим комп' ютерним курсом, який, як правило, м1стить графши, рисунки, дидакгичиi схе-ми лог1чно! розгортки навчання певно! теми, приклади розв'язання економ1чних задач, систему вправ та завдань для самостайного усвщомлення 1 закртлення теоретичного матер1алу, пром1жного та пщсум-кового контролю знань.
®
© Nichuhovska L.
Необидною складовою шформацшно-методичного супроводу навчального про-цесу студенпв заочно! форми повиннГ стати комп'ютерно-треншгов1 системи з математичних дисципл1н. Вони особливо ефективн для самостгйиого вивчеиия окре-мих тдроздтв програми, поглибленого вивчення певних тем курсу, для виконання домашн1х контрольиих робот, консультац1й, само тестування тощо, тому що в цьому випадку надаеться можлившть рацюналь-но! (з мгнГмальиими затратами сил, енергл, часу та ш.), дидактично обгрунтовано! послщовносл научування необхГдному матер1алу, що передбачае:
- роботу з теоретичним матер1алом за пос1бником, навчальною лгтературою, текстами лекцгй;
- усвщомлення та закршлення теор1! за допомогою комп'ютерного курсу у режим „дГалогу" та програми „самооцшки";
- одержания 1 розвиток практичиих нави-чок та вмшь розв'язуваиия типових завдань на основ1 комп'ютерно-гренiигово'! систе-ми з подальшим самоконтролем одержаних знань та контрольного тестування з боку викладача.
Отже, резюмуючи вище викладене, можиа стверджувати про доцшьтсть застосування дистанцшних форм навчания математичиим дисциплгиам майбутнГх бакалавров з економгки, тому, що !х реатза-ц1я значиою м1рою сприяе:
- шдивщуальному вибору студентами наукового р1вня шформацшиого блоку теми, що розглядаеться иими самостгйио (рГзномаипш джерела шформаци);
- розвитку вмшня визначати ключовi позипл певно! теми з математичних дисциплш на осново принципу - вибирати "менше", щоб навчитись "большому";
- ращонатзацТ! особиспсно д1яльн1сного подходу до розв'язання навчальних завдань у процей самонавчання;
- розкриттю потенпшних можливостей особистосп при побудово шдивщуальних версш економочних ситуацш як можливих прикладов математичного моделювання;
- формуванню навичок критичного мислення у процесо проведення власних "мЫ-дослщжень";
- визначенню студентом ровня самооцш-ки математичних знань, його здатносто до творчих iмпрoвiзацiй (економжо-матема-тичного моделювання) та зовтшшх аналогов - контрольного тестування;
- розумшню, що реалозацш студента як майбутнього професюнала можлива лише у процей постшного самонавчання, само-виховання та самовдосконалення.
1. Переосмысления розвитку сферы управ-лтня в Hoeiu Ceponi // Доповгдъ Туринсъког групп //Постметодика 2002. - № 1(39). - С.45-48.
2. Розбудова менеджмент-жвтт в Украт // Mamepicmu 4-o'i гцоргчног мгжнар. конф. (5-7 грудня 2002р., м. Кию, Украта). - Кию, 2002. -170 с.
3. . -бергской гимназии // Постметодика. - 1996. -№ 3 (13). - С.44.
4. Thurow Z. Creating Wealth. The New Rules for Individuals, Companies and Countries in a Knowledge-Based Economy. - N.Y., Harper Collins, 1998: L. Nicholas Brealey Publishing, 1998. - 301 p.
Резюме. Ничуговская ЛИ. ПРОБЛЕМЫ ДИСТАНЦИОННОГО ОБУЧЕНИЯ „^ТЕМАТИКА ДЛЯ ЭКОНОМИСТОВ" СТУДЕНТОВ ЗАОЧНЫХ ФАКУЛЬТЕТОВ высших УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИИ В статье рассматриваются проблемы и анализируются возможности дистанционных форм обучения математическим дисциплинам студентов заочных факультетов высших учебных заведений.
Summary. Nichuhovska L. PROBLEMS OF DISTANCE LEARNING FORMS „MATHEMATICIANS ARE FOR ECONOMISTS" STUDENTS OF EXTRA-MURAL DEPARTMENTS OF HIGHER EDUCATIONAL ESTABLISHMENT. The article deals with the problems and investigated possibilities of studies of future bachelors in economics of extra-mural in the process of capturing mathematical disciplines.
Надшшла до редакцй 8.09.2008р.
