CC BY
48
УДК 61:323.285:579.63
P. I. Cn6ipHa
Навчально-науковий шститут права та тоихологи Национального унiвeрcитeту "Львiвcька полггехтка",
д-р бюлог. наук, проф., професор кафедри кримшального права i процесу
А. В. Ciioiprniii
Львiвcький державний унiверcитет внутрiшнix справ
канд. бioлoг. наук , доц., доцент кафедри менеджменту
ПРОБЛЕМИ БОРОТЬБИI3 ЗАГРОЗОЮ БЮТЕРОРИЗМУ В УКРА1Н1
© СибгрнаР. I., Сибгрний А. В., 2016
Охарактеризовано спектр збуднигав шфекцшних хвороб, як придатш для використання з бштерористичною метою. Обгрунтовано можливостi використання сучасних мiкpобiологiчних методiв щентифжацн для забезпечення бшбезпеки держави. Розглянуто особливост взаемоди оpгaнiв та п1дрозд1л1в МВС, СБУ, МОЗ для ефек-тивного реагування на бштерористичш загрози в Укра'шь
Ключов1 слова: бiотеpоpизм, бшбезпека, загроза, м1кро61олог1я, пaтогеннi мжроор-гашзми, збудники, токсини, дiaгностикa.
Р. И. Сибирная, А. В. Сибирный
ПРОБЛЕМЫ БОРЬБЫ С УГРОЗОЙ БИОТЕРРОРИЗМА В УКРАИНЕ
Охарактеризован спектр возбудителей инфекционных заболеваний, пригодных для использования с биотеррористической целью. Обосновано возможности использования современных микробиологических методов идентификации для обеспечения биологической безопасности государства. Рассмотрено особенности взаимодействия органов и подразделений МВД, СБУ, МОЗ для эффективного реагирования на биотеррористические угрозы в Украине.
Ключевые слова: биотерроризм, биобезопасность, угроза, микробиология, патогенные микроорганизмы, возбудители, токсины, диагностика.
R. I. Sybirna, A. V. Sybirnyj
PROBLEMS COMBATING THE THREAT OF BIOTERRORISM IN UKRAINE
The characteristic spectrum of infectious diseases, which are suitable for use with bioterrorism purpose is given. Possibility of modern microbiological identification methods using for biosafety of the state is grounded. The features of interaction units and the Ministry of Internal Affairs, Security Service, the Ministry of Health to respond effectively to the threat bioterrorism in Ukraine.
Key words: bioterrorism, biosafety, threat, microbiology, pathogenic bacteria, pathogens, toxins, diagnostics.
Постановка проблеми. Сьогодт в Укра'т, на фот глибоко'' coцiальнo-екoнoмiчнoi кризи, протистояння полггичних can, наростання прoявiв cепаратизму, зубожшня значно'' частини
населения, зрощення кримшальних, б1знесових 1 державних структур, корупци та оргашзовано1 злочинност виникла реальна загроза щодо актив1заци терористично! д1яльност1. За таких умов суверенна Украша подшяе глибоку стурбовашсть европейського та свгтового ствтовариства поширенням тероризму 1 мае твердий нам1р стати цившзованою правовою державою та викорис-товувати м1жнародний досв1д у боротьб1 з цим небезпечним явищем.
Серед терористичних акпв, як скоюються у вигляд1 диверсш, викрадення полгтиюв, диплома™, вчених, б1знесмешв, замах1в 1 вбивств, хайджекшгу, напад1в на комп'ютерш мереж1, на особливу увагу заслуговуе бютероризм, який через застосування бюлопчно! збро!, а також виготовлення та поширення небезпечних харчових продукпв загрожуе поширенням масових шфекцшних захворювань серед людей, тварин 1 рослин та становить небезпеку здоров'ю 1 життю громадян.
У зв'язку з цим в Укра'т сьогодт боротьба з проявами тероризму, зокрема бютероризму, е пр1оритетним завданням.
Стан дослвджень. Оскшьки тероризм став одним 1з найзагрозлив1ших явищ нашого часу, про що св1дчить наявн1сть у св1т1 дек1лькох десятк1в р1зних терористичних орган1зац1й, то його дослщження заслуговуе на особливу увагу. Так, в1домий дослщник тероризму Б. Дженкшс (США) вважае тероризм новим видом вшни. Англшський дослвдник П. Ушкшс стверджуе, що терор кардинально в1др1зняеться в1д 1нших вид1в насильства не лише жорсток1стю, а й вищим ступенем аморальност1, нерозб1рлив1стю у засобах та некеровашстю [3].
Питання бютероризму дослвджено у роботах впчизняних вчених Л. В. Третьяково!, В. М. Свгта, Ю. О. Новохатнього щодо бюбезпеки, О. В. Дем1ховсько', П. Пбсон, А. Б. Хайтов1ч та ш., зокрема створення бюлопчно! збро! та ввдповвдальносп за це вчених. Украшсью науковщ В. Смельянов, В. Глушков, Я. Кондратьев, В. Лшкан та ш. зазначають, що сьогодт м1жнародному ствтовариству необх1дно створити единий механ1зм боротьби з тероризмом з урахуванням м1жнародного досв1ду захисту прав людини [1, 2, 7].
Разом з тим, все бшьшо! уваги потребують поглиблет науков1 дослщження питань бютероризму як сучасно! потенцшно1 загрози людству.
Мета роботи. Проанашзувати проблему боротьби 1з загрозою бютероризму в Украш як один 1з фактор1в забезпечення нацюнально! безпеки держави.
Виклад основних положень. Бютероризм - одне з найнебезпечтших явищ сучасносп, прояви якого пов'язат з численними жертвами. П1сля припинення холодно! вшни новий виток штересу до бактерюлопчно! збро! розпочався тсля трапчних подш 11 вересня 2001 року в США. Славнозвюш декшька лиспв з1 спорами сиб1рки, як одержали пращвники державних установ 1 засоб1в масово! шформаци (ЗМ1), спричинили зараження 22 ос1б, п'ять з яких померли. Проте щ випадки, завдяки ЗМ1, призвели до безпрецедентно! патки в усьому цивЫзованому свт, який раптом вщчув себе беззахисним проти неввдомих злодив. Верс1ю про причеттсть до цих лиспв юламських терористичних оргашзацш створили 1 тдтримували передушм засоби масово! шформаци. Проте ввдсуттсть прямих доказ1в причетност1 його до терористичних лист1в не дала змоги поставити крапку у ц1й справ1.
Роль вчених у створенн1 будь-яко! збро! масового ураження - ядерно!, х1м1чно! або б1олог1чно! -часто дискутувалась з погляду етики 1 загальнолюдсько! мораш. Особлив1сть бюлопчно! збро! полягае у тому, що до й розроблення заохочують фах1вщв найгуманшшо1 професи - лшар1в. Методи сучасно! б1отехнолог1! п1дсилюють можливост1 боротьби з б1отероризмом 1, водночас, п1двищують в1дпов1-дальшсть вчених, як1 займаються розробленням потенцшно1 бюлопчно! збро! [2].
Терористичт оргатзаци у свт, як правило, пов'язат з певними еттчними групами, фанатичними, пол1тичними, маф1озними орган1зац1ями, як1 у будь-який спос1б намагаються реал1зу-вати сво! злочинт нам1ри. Мета терорислв - виб1ркове ураження окремих громадських чи
пoлiтичниx дiячiв aбo cпpичинeння якoмoгa бiльшoï кiлькocтi жepтв cepeд цивiльнoгo нaceлeння для зaлякyвaння людeй. Щoб pea^ybara cвoï цiлi, злoчинцi нe зyпиняютьcя й пepeд викopиcтaнням бioлoгiчниx aгeнтiв з piзним пoтeнцiaлoм пaтoгeннocтi.
З мeтoю бioтepopизмy (як i вoeннoï зaгpoзи) мoжнa викopиcтaти шиpoкий raerap збyдникiв тa ïx тoкcинiв (близьто 60). Пpoтe, нaйiмoвipнiшe, викopиcтaння тйбшьш кoнтaгioзниx збyдникiв (вipycи нaтypaльнoï вюпи, гeмopaгiчнoï лиxoмaнки Mapбypг, Eбoлa, з6УДНИКИ ЧУМИ, cибipcькoï виpaзки, тyляpeмiï, тогоин бoтyлiзмy). З мeншим cтyпeнeм вipoгiднocтi мoжyть бути викopиcтaнi мeнш rama^m збудники (бpyцeльoзy, вeнecyeльcькoгo eнцeфaлiтy тотей, caпy, мeлioïдoзy, виcипнoгo тифу, жoвтoï лиxoмaнки, xoлepи, тoкcинiв пpaвця i дифтepiï). Kpiм тoгo, icнyють збудники, викopиcтaння якиx пpoблeмaтичнe (вipycи cкaзy, гpипy, пapeнтepaльниx гeпaтитiв, В1Л, збудники гафт^у, гoнopeï тa cтaфiлoкoкoвoï iнфeкцiï) [1].
^му нaдзвичaйнo вaжливo в будь-якш дepжaвi бути гoтoвими дo здiйcнeння дiaгнocтики, щoб зaпoбiгти зaвeзeнню, rape^crn, кapaнтинниx i нeбeзпeчниx iнфeкцiйниx зaxвopювaнь бaктepiйнoï тa вipycнoï eтioлoгiï, щo cтвopюe мeтoдичнi ocнoви для гoтoвнocтi дo швидкoï дiaгнocтики збyдникiв, мoжливo, викopиcтoвyвaниx з бioтepopиcтичнoю мeтoю.
Пpoблeми пpoтидiï бioтepopизмy пocтiйнo в пoлi зopy PHБO Укpaïни, MOЗ тa ДCHC Укpaïни. Heoбxiднicть пocилeння aнтитepopиcтичниx зaxoдiв виниклa пicля тpaгiчниx годш вepecня 2001 p. в CШA - тepopиcтичниx aктiв викopиcтaння збуднига cибipки як бioлoгiчнoï збpoï тa випaдкiв зapaжeння людeй внacлiдoк цю дй.
В Укpaïнi вжe функцюнуе 3212 лaбopaтopiй мiкpoбioлoгiчнoгo пpoфiлю, в якт пocтiйнo пpoвoдятьcя poбoти з бioлoгiчними aгeнтaми II-IV гpyп пaтoгeннocтi. З мeтoю пocилeння ^ora-eпiдeмiчнoгo peжимy тa пiдвищeння бeзпeки цта ycтaнoв пpoтягoм ocтaннix poкiв вжито низку opгaнiзaцiйниx тa пpaктичниx зaxoдiв. Зaтвepджeнi нaкaзи MOЗ Укpaïни з питань пiдвищeння бeзпeки ycтaнoв тa пocилeння пpoтиeпiдeмiчнoгo peжимy poбoти в мiкpoбioлoгiчниx лaбopaтopiяx. Пpoвeдeнa пepeвipкa мiкpoбioлoгiчниx пiдpoздiлiв (лaбopaтopiй) зaклaдiв Дepжaвнoï caнiтapнo-eпiдeмioлoгiчнoï cлyжби, Дepжaвнoï фiтocaнiтapнoï cлyжби, нayкoвo-дocлiдниx iнcтитyтiв. Зa ïï виcнoвкaми зaпpoпoнo-вaнo зaxoди щoдo пiдвищeння бioлoгiчнoï бeзпeки ycтaнoв тa пopядкy yтpимaння кoлeкцiй кyльтyp.
Maтepiaльнo-тexнiчнe зaбeзпeчeння ycтaнoв тa зaклaдiв caнeпiдcлyжби e нeдocтaтнiм. Taк, пapк лaбopaтopнoгo oблaднaння тa пpилaдiв зacтapiлий i зaлишaeтьcя m piвнi 70-80-x poкiв. Фaктичнo в^уте cyчacнe oблaднaння, зoкpeмa для мoлeкyляpнo-гeнeтичниx дocлiджeнь. З мeтoю зaбeзпeчeння гoтoвнocтi ycтaнoв, дiяльнicть якиx бeзпocepeдньo пoв'язaнa з пaтoгeнними бioлoгiчними aгeнтaми, дo зaпoбiгaння мoжливим тepopиcтичним пpoявaм, MOЗ Укpaïни poзpoбилa Пpoгpaмy цiльoвoгo ф^тоу-вaння ycтaнoв, щo зa нaкaзoм MOЗ тa AMH Укpaïни ввд 21.03.03 p. № 127/27 '^po yдocкoнaлeння фyнкцioнyвaння cиcтeми iндикaцiï бioлoгiчниx пaтoгeнниx aгeнтiв" ввiйшли дo щ^го пepeлiкy. B^ro-вiднo дo ще!' Пpoгpaми для зaбeзпeчeння гoтoвнocтi зaлyчeниx ycтaнoв нeoбxiднo близькo 43 млн грн, зoкpeмa нa зaбeзпeчeння гoтoвнocтi шecти Цeнтpiв iндикaцiï - близьш 28 млн гpн.
Питaння бioзбepeжeння тa бioбeзпeки пiд чac po6oih з пaтoгeнними мiкpoopгaнiзмaми пocтiйнo oбгoвopюютьcя нa мiжнapoдниx i нaцioнaльниx нapaдax. Cтвopeння i зaбeзпeчeння гapaнтoвaнo бeзпeчниx yмoв пpaцi в лaбopaтopiяx мiкpoбioлoгiчнoгo пpoфiлю i, пepeдyciм y пiдpoздiлax, щo пpaцюють з ocoбливo нeбeзпeчними iнфeкцiями, - цe зaвдaння дepжaвнoгo знaчeння.
Пepeвipкoю гoтoвнocтi циx пiдpoздiлiв мoжнa ввaжaти poбoтy з дocлiджeння "нeвiдoмиx peчoвин" нa cибipкy. Зa iнфopмaцieю тaкиx кpaïн, як Aвcтpiя, Hiдepлaнди, Фpaнцiя, для пpoвeдeння ^eï poбoти були зaлyчeнi знaчнi фopмyвaння збpoйниx cил, ocкiльки лишe уст^^ви oxopoни здopoв'я нe мoжyть ïï ви^тти.
B Укpaï'нi кoopдинaцiю зaxoдiв iз нeдoпyщeння eпiдeмiчниx ycклaднeнь тa лaбopaтopнoгo кoнтpoлю oб'eктiв дoвкiлля здшшюють Miнicтepcтвo oxopoни здopoв'я тa зaклaди Дepжaвнoï' ca^iapm-eпiдeмioлoгiчнoï' cлyжби. Лaбopaтopiï' вiддiлiв ocoбливo нeбeзпeчниx iнфeкцiй щopoкy дocлiджyють coтнi пpoб "нeвiдoмиx peчoвин" з ycix peгioнiв ^aïm.
Cyib кepyвaння iнфeкцieю нoлягae в yпpaвлiннi ïï eнiдeмiчним нpoцecoм. Kiнцeвoю мeтoю кoнтpoлю нaд iнфeкцieю e лшвдащя iнфeкцiйнoï xвopoби y глoбaльнoмy мacштaбi. Пpoтe нa cьoгoднi тшьки oítm iнфeкцiя лiквiдoвaнa y вcьoмy cвiтi - нaтypaльнa вicнa, вiд яш!' cтвopeнa нepшa в icтopiï людстга вaкцинa.
Згiднo з мiжнapoднoю клacифiкaцieю i нaнpaцювaннями вiтчизняниx вчeниx, cтpaтeгiï кoнтpoлю зa iнфeкцiями мoжнa poздiлити нa тaкi:
- eгoцeнтpичнy cтpaтeгiю, тoбтo кoнтpoль iнфiкyвaння iндивiдyyмa зaвдяки вaкцинaцiï aбo yбeзнeчeнню вiд iнфiкyвaння;
- eкoлoгiчнy cтpaтeгiю, тoбтo зaxoди щoдo caнaцiï дoвкiлля y мeжax мicтa, peгioнy, кpaïни;
- влacнe eнiдeмioлoгiчнy cтpaтeгiю, тoбтo cтвopeння i фyнкцioнyвaння cиcтeми eнiдeмio-лoгiчнoгo нaглядy, який зaбeзнeчye нpoгнoзyвaння i oпepaтивний кoнтpoль зa eнiдeмiчним нpoцecoм y глoбaльнoмy чи peгioнaльнoмy мacштaбi.
Згвдго з дaними Haцioнaльнoï дoнoвiдi ^o cтaн тexнoгeннoï тa нpиpoднoï бeзпeки в Укpaïнi y 2013 p. ш зaфiкcoвaнo бioтepopиcтичниx нpoявiв. Paзoм з тим, звepнeмo yвaгy m знaчнy кiлькicть винaдкiв нoгpoз вчишння тepopиcтичниx дй. Cepeд ниx aбcoлютнa бiльшicть - цe aнoнiмнi пoвiдoм-лeння, викoнaвцi якиx нe мaли peaльнoï мeти i мoжливocтi здшшити тepaкт тa y 90 % вищдюв нe кepyвaлиcь coцiaльними чи пoлiтичними мoтивaми [S].
Щoдo cпaлaxiв iнфeкцiйниx зaxвopювaнь в Укpaïнi, то y 2013 p. ïx зapeecтpoвaнo 4S, вщ ниx нocтpaждaлo S22 людини. Cepeд ниx зaфiкcoвaнo зaxвopювaнь нa нpaвeць - y 16 випaдкax, нa aктивний тyбepкyльoз - 61,9 m 100 тиc. нaceлeння, нa cкaз - 3 витдки, мaляpiю - S0 винaдкiв. Зaгaлoм y 2013 тa 2014 porax кiлькicть мeдикo-бioлoгiчниx нaдзвичaйниx cитyaцiй дocягaлa 50 винaдкiв зa piк.
Щрб зaнoбiгти мacoвим cнaлaxaм iнфeкцiйниx зaxвopювaнь, зoкpeмa бioтepopиcтичнoï eтioлoгiï, в Укpaïнi здiйcнюeтьcя caнiтapнa oxopoнa тepитopiï вщ нpoникнeння ocoбливo нeбeзнeчниx iнфeкцiй. Opгaнiзoвaнo poбoтy 76 caнiтapнo-кapaнтинниx нiдpoздiлiв, з ню: 5S caнiтapнo-кapaнтинниx нyнктiв i 18 caнiтapнo-кapaнтинниx ввддЫв, зoкpeмa: 14 - y мiжнapoдниx aepoнopтax, 19 - y мiжнapoдниx мopcькиx, piчкoвиx нopтax тa нa пopoмниx нepeнpaвax, 19 - нa мiжнapoдниx aвтoмoбiльниx шляxax тa 24 - m мiжнapoдниx зaлiзницяx. Peaлiзoвaнo кoмплeкc зaxoдiв щoдo нpoфiлaктики xoлepи, зoкpeмa гoтoвнocтi дo poбoти в yмoвax eнiдycклaднeнь з xoлepи вcix мeдичниx зaклaдiв, cтвopeння зaнacy нeoбxiдниx лiкyвaльниx, дiaгнocтичниx, дeзiнфeкцiйниx зacoбiв xa пoживниx cepeдoвищ для нpoвeдeння лaбopaтopниx дocлiджeнь.
З мeтoю зaбeзнeчeння caнiтapнoгo тa eнiдeмiчнoгo блaгoнoлyччя нaceлeння i зaпoбiгaння виникнeнню нaдзвичaйниx cитyaцiй peaлiзyютьcя дepжaвнi, peгioнaльнi тa iншi нpoгpaми. Уcпiшнo фyнкцioнye мiжнapoднa лaбopaтopнa мepeжa з кoнтpoлю зa ocoбливo нeбeзнeчними iнфeкцiями, для якoï ВOOЗ poзpoбляe пepcпeктивнi нpoeкти [4, 6].
Зaвдяки нaлeжнoмy вeтepинapнo-caнiтapнoмy кoнтpoлю ja нaглядy зa здopoв'ям твapин, нocтiйним мoнiтopингoвим дocлiджeнням нiдтpимyeтьcя cтaбiльнa i кoнтpoльoвaнa eпiзooтичнa cитyaцiя [4, 5].
Дepжaвнa вeтepинapнo-фiтocaнiтapнa cлyжбa тa yпoвнoвaжeнi нiдpoздiли MВC нocтiйнo нepeвi-pяють тa дeзiнфiкyють тpaнcнopтнi зacoби, вилyчaючи тa знищуючи зaбopoнeнy для ввeзeння тa нeбeзпeчнy нpoдyкцiю твapиннoгo нoxoджeння.
Внсн<>вкн. Oтжe, cнeктp збyдникiв, якi мoжливo викopиcтaти з бioтepopиcтичнoю мeтoю, нo cyri тaкий caмий, як i raerap iнфeкцiй, щo cтaнoвлять зaгpoзy для бyдь-якoï кpaïни y pasi ввeзeння з-зa ïï мeж, aбo збудниюв, щo циpкyлюють y дepжaвi (y пpиpoдниx чи iншиx вoгнищax). ^му нaдзвичaйнo вaжливo в бyдь-якiй дepжaвi бути гoтoвими дo здiйcнeння дiaгнocтики з мeтoю зaнoбiгaння зaвeзeнню, пepeдyciм, кapaнтинниx i нeбeзнeчниx iнфeкцiйниx зaxвopювaнь бaктepiйнoï' тa вipycнoï' eтioлoгiï', щo cтвopюe мeтoдичнi ocнoви для гoтoвнocтi дo швидкoгo виявлeння збyдникiв, мoжливo, викopиcтoвyвaниx з бioтepopиcтичнoю мeтoю. Ця нpoблeмa лeжить в нлoщинi викopиcтaння cyчacниx мiкpoбioлoгiчниx мeтoдiв iдeнтифiкaцiï'.
З мeтoю eфeктивнoï взaeмoдiï м1ж зaцiкaвлeними cлyжбaми: CБУ, MВC, ДCHC, Miнicтepcтвa тpaнcнopтy тa зв'язку, Miнicтepcтвa aipaproï нoлiтики, MOЗ у бopoтьбi з бioтepopизмoм нeoбxiднo зaбeзнeчити цiлoдoбoвий мoнiтopинг oнepaтивнoï oбcтaнoвки тa oбмiн iнфopмaцieю щoдo peaльниx тa нoтeнцiйниx тepopиcтичниx зaгpoз. Дoцiльнo здiйcнювaти вилyчeння тa дocтaвкy дo лaбopaтopiй ocoбливo нeбeзпeчниx iнфeкцiй нiдoзpiлиx мaтepiaлiв cилaми MВC з oбoв'язкoвoю yчacтю нpeдcтaв-ниюв caнeнiдycтaнoв MOЗ Укpaïни.
Для yдocкoнaлeння cиcтeми peaгyвaння нa бioтepopиcтичнi зaгpoзи нeoбxiднo зaбeзнeчити нaлeжнe фiнaнcyвaння дepжaвниx пpoгpaм у мeжax acигнyвaнь, пepeдбaчeниx у дepжaвнoмy бюджeтi.
l. Aндpeйчuн M. Бiomepopuзм. Meдuчнa npomuдiя I M. Aндpeйчuн, B. Koma. - Tepmnw^ Укpмeдкнuгa, ZOO5. - ЗOO c. Z. Бepeзiн О. Б. Бiomepopuзм. Cymнicmъ i мemoдu npom^iïI О. Б. Бepeзiн II Зб. мam. lZ-ï вceyкp нayк-мemoд тнф. "Пpoблeмu oxopoнu npaщ, npoмucлoвoï ma цuвiлънoï бeзneкu". -K.: НТУУ "ХП1"\ Ocнoвa, ZOl5. - C. З9-4З. З. БлaгymaP. I. Kpuмiнaлicmuкa: нaвч. тЫб. I P. I. Блaгyma, P. I. Cuбipнa, B. M. Бapaняк ma т.; зa зaг. peд С. B. ^<яхma. - K.: Amivia, ZOlZ. - 496 c. 4. Зaкoн Укpaïнu '^po зaбeзneчeння caнimapнoгo i eniдeмiчнoгo блaгonoлyччя нaceлeння" II Biдoмocmi Bepxoвнoï Paдu Укpaïнu (BBP). - l994. - M Z7. - C. Zl8. 5. Зaкoн Укpaïнu '^po зaxucm нaceлeння вiд iнфeкцiйнux xвopoб" II Biдoмocmi Bepxoвнoï Paдu Укpaïнu (BBP). - ZOOO. - M Z9. - C. ZZ8. 6. Koдeкc цuвiлънoгo зaxucmy Укpaïнu II Biдoмocmi Bepxoвнoï Paдu (BBP). - ZOH. - M З4-З5. - C. 458. 7. Kypзoвa B. B. Aкmyaлънi numaння npaвoвoгo peглювaння мiжнapoднoгo cniвpoбimнuцmвa Укpaïнu в cфepi бopomъбu з бiomepopuзмoм I B. B.Kypзoвa II Mumнa cnpaвa. - ZOl6. - M 6(9O). - C. З4-4З. 8. Haцioнaлънa дonoвiдъ npo cmaн mexнoгeннoïma npupoднoïбeзneкu в Укpaïнi. - K.: ДCHC, ZOl5. - З65 c.
