CC BY
15
Висновки
Перспективи розвитку пщприемництва на ceni передба-чають побудову iнcтитуцiональноï системи його забезпе-чення, що потребуе формування Ыновацмного Ыституцю-нального забезпечення аграрного консалтингу. Ведення консалтингово''д!яльност в аграрнiй cфeрi базуеться на си-cтeмi Ыформацмного, конcультацiйного обслуговування iз залученням сучасних iнформацiйниx тexнологiй та будуеть-ся шляхом його Ытеграцп в систему державного управлЫня агропромисловим виробництвом.
Список використаних джерел
1. Саблук П.Т. 1нституц1ональн1 засади трансформац1й в аграр-н!й сфер!: допов1дь на Тринадцятих р1чних зборах Всеукра'нського конгресу вчених економюлв-аграрниюв 20-21 червня 2011 року / П.Т. Саблук. - К.: ННЦ «1нститут аграрно'' економки», 2011. - С. 6.
2. Ткаченко В.Г. Экономическая политика государства в Украине: учебно-методическое пособие / В.Г. Ткаченко, В.И. Богачев, С.Л. Катеринец. - Луганск: «Книжнийсвп-», 2007. - 101 с.
3. Ульянченко О.В. Оргаызацт Ыформацмного забезпечення управлЫня ресурсним потенцвлом / О.В. Ульянченко // Ресурсний потенцвл аграрного сектору Укра'ни: управлЫський аспект / Моно-графт. - Суми: «Довктля», 2010. - С. 266-282.
4. MaKXSM K. ynpaBneHnecKèé KOHcanTèHr / K. MaKXSM; nep. c. aHrn. - M.: Äeno è CepBèc, 1999. - 288 c.
5. KypS M. ynpaBneHHecêoe KOHcynbTèpoBaHèe / M. KypS. - 2 t. -M.: 1/lHTepsKcnopT, 1992. - 235 c.
6. Kalna-DubinyukT.P. The Development of Extension Servicein Ukraine and the Worldwide Experience. Text-book / T.P. Kalna-Dubiny-uk, Stanley R. Johnson. - Kyiv: Agrarnanauka, 2005. - 200 c.
7. BèTBèqbKa O.Ä. OcoSnèBocTi ¡HHOBaqiéHèX npoqeciâ ôyHKqiOHy-BaHHa cinbcbKoro rocnoflapcTBa: nonbcbKèé flocâifl b yMoBax COT / O.Ä. BèTBèqbKa, T.n. KanbHa-ÄySiHiOK, B.A. CKpènHèneHKo // HayKo-Bèé BicHèK HAy. - 2008. - №120. - C. 115-120.
8. KponèBKo M.Ô. 0naxè poçBèTKy cinbcbKorocnoflapcbKoro flo-paflHèqTBa b yKpaïHi / M.Ô. KponèBKo // HayKoBèé BicHèK HyBin yKpaïHè. Cepm: EKoHoMiKa, arpapHèé MeHeflXMeHT, Si3Hec. - 2011. -Bèn. 168. - H. 3. - C. 10-16.
9. Tanèn O.A. CiribcbKorocnoflapcbKe flopaflHèqTBo: HaBH. nociSH. / O.A. Tanèn, O.A. CocHoBcbKa. - K.: ÖeHTp ynSoBoï niTepaTypè, 2007. - 368 c.
10. 0MiflT P.M. HaqioHanbHa acoqiaqia cinbcbKorocnoflapcbKèX flo-paflHèX cnyœS yKpaïHè: b floKyMeHTax Ta MaTepianax: BepeceHb-rpy-fleHb 2004. - T. 3 / P. M. 0MiflT. - K.: HaqioHanbHa acoqiaqm cinbcbKorocnoflapcbKèX flopaflHèX cnyœS yKpaïHè, 2004. - 404 c.
11. KanbHa-ÄyöiHiOK T.n. ÏpoSneMè Ta HanpaMè niflBèùeHHa eôeK-TèBHocTi arpoKoHcanTèHroBoï flianbHocTi b yKpaïHi / T.n. KanbHa-ÄySiHiOK // ÔopMyBaHHH pèHKoâèX BiflHocèH. - 2012. - №11. - C. 146-153.
УДК 336.74
М.Д. АЛЕКСЕЕНКО,
д.е.н., професор кафедри банмвськоi справи, Кивський нацональний економ1чний университет 1м. Вадима Гетьмана,
A.B. ЯРОВА,
ст. викл. кафедри банк1вськоi справи, Кивський нацональний економ1чний университет im. Вадима Гетьмана
Проблемы питання розрахунково-касового обслуговування
банками кл1снт1в
Розглянуто актуальнi питання надання банками клi-ентам розрахунково-касових послуг. Визначено окре-Mi напрями подальшого розвитку безголвкових розра-хунюв.
Ключов1 слова: банки, безготiвковi розрахунки, гро-mi, електронн гроmi, грошовий об'г.
Рассмотрены актуальные вопросы предоставления банками клиентам расчетно-кассовых услуг. Определены отдельные направления дальнейшего развития безналичных расчетов.
Ключевые слова: банки, безналичные расчеты, деньги, электронные деньги, денежный оборот.
The actual questions of the banks clients cash-settlement services. Establish separate the issues of further development of cashless settlements
Keywords: banks, cash-settlement, money, electronic money, money turover.
Постановка проблемы. У ринковм економщ сфера за-стосування готаки як засобу oöiry, платежу i нагромаджен-ня вартост дуже обмежена. Переважна частина розрахунюв i платежiв вщбуваеться без використання го^вки, шляхом переказування грошових коитв з рахунюв платниюв на ра-хунки oдержyвачiв коитв, яю вщкрит в банках. В УкраУы го-таковий об^ продовжуе вiдiгравати значну роль в екoнoмiч-них процесах. 0птимiзацiя сфери грошового об^, вдоско-налення його оргаызаци та структури мають важливе зна-чення для досягнення фЫансовоУ та макрoекoнoмiчнoí ста-бiльнoстi втизняно'1' екoнoмiки.
Лнал'!з дослщжень та публкащй з проблемы. Дoслi дженню грошових рoзрахyнкiв присвячено роботи багатьох вггчизняних та зарyбiжних наyкoвцiв та практиюв. Проте пи-
© М.Д. АЛЕКСЕЕНКО, A.B. ЯРОВА, 2014
Формування ринкових вщносин в УкраТн1 № 3 (154)/2014 83
тання грошових розрахунюв вимагають подальших дослЬ джень. Це пов'язано, зокрема, ¡з впровадженням у банюв-ську практику нових пла™них iнструментiв та технологiй (зокрема, мобтьних, безконтактних платежiв), а також вне-сенням змiн до окремих законодавчих актiв, якi регламенту-ють грошовi розрахунки.
Метою статт е розгляд окремих проблемних, дискусм-них положень щодо надання банками клieнтам розрахунко-во-касових послуг. Зазвичай до цих послуг включають вщ-криття та ведення рахунюв, отримання платежiв на користь ^ента та здiйснення грошових переказiв за дорученням власникiв коитв, прийняття готiвкових коштiв для зарах-ування на рахунки клieнтiв та видачу го^вки з цих рахунюв.
Виклад основного матершлу. Застосування готаки як засобу обiгу, платежу i нагромадження вартостi в економiцi бтьшост економiчно розвинутих кра'Ун дуже обмежено. Розрахунки i платежi здiйснюються без використання гота-ки, шляхом переказування грошових коитв з рахункiв плат-никiв на рахунки одержувачiв коитв, якi вiдкритi в кредитних установах, переважно в банках. У грошовм базi нашо'У кра'У-ни готакових коштiв близько 40%, у Роси - 25%, економiч-но розвинених кра'Унах - до 10%, у Швеци - 3% [2, с. 7].
Активне впровадження фiнансовими посередниками нових Ыформацмних технологiй у практику обслуговування ^ента сприяе не лише пщвищенню рiвня та якост послуг, що надаються цими установами, а й дозволяе суттево роз-ширити перелiк послуг i впливати на Ухню структуру, зокрема збтьшенню обсягiв безготiвкових розрахункiв. На сьо-годнi у свiтi простежуеться тенденцiя щодо зменшення об-сяпв готiвкових розрахункiв. Причинами цього, зокрема, е те, що органiзацiя та регулювання го^вкового грошового обiгу вимагае значних витрат як центральних банюв, так i комерцiйних банкiв. ^¡м того, центральним банкам i подат-ковим органам складно (а iнодi неможливо) ефективно здiйснювати покладенi на них регулятивно-контрольн функцii' за грошовим оборотом. Важливим iнструментом ак-тивiзацiУ безготiвкових розрахункiв е встановлення законодавчих обмежень використання го^вки в розрахунках i платежах. Так, лiмiт на розрахунки готiвкою становить у Франци та lталiУ 1 тис. евро, у Греци - 1,5 тис. евро, у Бельгп - 5 тис. евро [3, с. 11].
Miнiмiзацiя можливостей розраховуватися готакою та заохочення суб'екта економки до використання безгота-кових Ыструмен^в сприятиме вирiшенню низки завдань на макро- та мiкрорiвнi. Розвиток безготакових розрахункiв сприятиме ефективнiшiй протидii' легалiзацii' (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, а також проведенню заходiв по виведенню економки з «тiнi» та збтьшенню до-ходiв держави. Скорочення обсягiв готiвкових розрахункiв дозволить збтьшити надходження фiнансових ресурсiв до нацюнальноУ економiки, зокрема до банкiвськоi' системи. Одержан додатковi ресурси банки зможуть спрямувати на збiльшення обсягу послуг, як необхiднi суб'ектам економiки,
зроблять ц послуги для клieнтiв бтьш доступними, а також пiдвищать рiвень лiквiдностi банкiвськоi' системи.
Слiд наголосити на необхщност пiдвищення рiвня безпе-ки здiйснюваних платежiв як для платниюв (у частинi зни-ження ризику втрат та/або розкрадання грошових коитв), так i для одержувачiв коштiв. На фонi розвитку безготако-вих розрахункiв зростае i рiвень шахрайства. Нинi доцть-ним видаеться пiдвищення рiвня захищеностi систем як го-тiвкових, так i безго^вкових розрахункiв, а також погли-блення вщповщних знань та вмiнь не лише у пра^вниюв фЬ нансових установ, а й у Ухых ^ен™.
В Украyнi з 01.09.2013 НБУ введена гранична сума го-такового розрахунку розмiром 150 тис. грн. Обмеження введеы у розрахунках мiж фiзичними та юридичними особами, а також мiж фiзичними особами за договорами купiв-лКпродажу, якi пiдлягають нотарiальному посвiдченню.
Якщо фiзична особа придбае товар у юридично'У особи, обмеження становить 150 тис. грн. протягом одного дня, а якщо угода укладаеться мiж фiзичними особами, обмеження стосуеться всiei' суми, незалежно вщ того, в один день вщбуваеться розрахунок чи протягом кiлькох дыв. Разом ¡з тим гранична сума розрахунюв готiвкою пiдприeмств (пiд-прием^в) мiж собою протягом одного дня залишилася нез-мiнною i становить 10 тис. грн.
Пщприемства (пщприемцП можуть здiйснювати розрахунки готiвкою мiж собою та/або фiзичними особами протягом одного дня за одним або ктькома пла™ними документами в межах встановлених граничних сум розрахунюв готакою. Платежi понад установленi гранича суми проводяться через банки або небанювсью фiнансовi установи, якi мають лщенз^ на переказ коштiв без вщкриття рахунку, шляхом перерах-ування коитв з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення готакових коштiв до банку для подальшого Ух пере-рахування на поточы рахунки. Kiлькiсть пiдприeмств (пiдпри-ем^в) та фiзичних осiб, з якими здмснюються розрахунки, протягом дня не обмежуеться. Отже, обмеження готiвкових розрахунюв може спричинити незначне пiдвищення банками розмiрiв комiсiй на проведення розрахунюв, вимагатиме витрат на розвиток Ыфраструктури безготiвкових розрахункiв та впровадження нових пла™них iнструментiв i технолопй.
Зважаючи на викладене вище, можна зробити висновок про подальше стимулювання розвитку безготакових роз-рахункiв фiзичних осiб, зокрема шляхом зниження граничних сум розрахунюв готiвковою (це повноваження закртле-но законодавчо за НБУ) за умови створення необхщноУ ¡н-фраструктури та проведення вщповщно'У просвiтницькоi' ро-бо ти се ред на се лен ня.
Подальший розвиток безго^вкових розрахункiв залежить вiд дiяльностi банюв, пов'язаноУ з прийманням готiвки для подальшого ГУ переказу за допомогою пла™них пристро'Ув та через пункти приймання готаки. Приймати готiвку з ви-користанням платiжних пристроУв дозволено ттьки трьом суб'ектам: банкам, юридичним особам, яю уклали агентськi
договори з банками, та небанкiвським фiнансовим устано-вам, яю отримали лiцензiю вiдповiдного органа на переказ кошта i е платiжними органiзацiями та/або учасниками пла™ноУ системи. При цьому агенти банюв та небанкiвськi фiнансовi установи не мають права передавати ¡ншими особам своУ повноваження щодо здiйснення операцм ¡з приймання готiвки. Слiд враховувати i те, що единим регулятором дiяльностi з переказу кошта нинi е НБУ. Мова йде про те, що сфера розрахунюв та переказу кошта в УкраУн вщно-ситься до виключноУ компетенцп НБУ. Водночас елементи правосуб'eктностi для одержання статусу небанювськоУ фЬ нансово'У установи залишаються у компетенци НацюнальноУ комiсii', що здiйснюe державне регулювання у сферi ринкiв фiнансових послуг. Тому заслуговуе на увагу пропози^я щодо перетворення Державного реестру банюв у Держав-ний реестр банюв та небанкiвських фiнансових установ, що надають послуги з переказу кошта [4, с. 8]. Реалiзацiя ^е'У пропозици сприятиме вдосконаленню практики державного регулювання ринку переказу кошта, вир0енню проблеми дуального регуляторного впливу на суб'екта цього ринку i в пщсумку пiдвищенню ефективностi проведення державно' полiтики на ринку переказу кошта.
Якзазначалося вище, для здiйснення операцм з ¡нщюван-ня переказу кошта та виконання ¡нших операцiй банки вико-ристають платiжнi пристроУ, зокрема програмно-техычы комплекси самообслуговування (ПТКС). Встановлювати у сво'Ух структурних пiдроздiлах пла™н пристроУ економiчно вигiдно великим банкам, котрi використовують Ух насампе-ред для мiнiмiзацii' витрат на розрахунково-касове обслуго-вування клieнтiв. Частiше всього через пла™ы пристроУ клЬ енти здмснюють погашення кредитiв, поповнення депозит-них та карткових рахунюв. Звiсно, через банювсью платiжнi пристроУ можна здмснювати надання рiзних послуг, зокрема оплачувати послуги операторiв мобiльного зв'язку, ¡нтер-нет-провайдерiв, комунальних пiдприeмств тощо. Своею чергою, невеликим банкам мати в кожному вщдтеы власы пла™ы пристроУ не завжди економiчно вигiдно. Тому банки, яю бажають забезпечити можливють приймання клieнтських платежiв через пла™н пристроУ, налагоджують ствробгг-ництво з небанювськими компанiями, котрi е власниками пла™них пристроУв. Цi банки орендують пла™ы пристроУ стороннiх компанiй та/або просто розм^ують Ух у сво'Ух вщ-дiленнях за винагороду. На вщмЫу вiд банкiвських небанюв-сью платiжнi пристроУ орieнтованi насамперед на прийняття платежiв за послуги. Розвиваючи спвпрацю з банкам, влас-ники небанювських платiжних пристроУв починають прийма-ти платежi на користь банку як готакою, так i з використан-ням платiжних карток. Подiбнi послуги е платними, причому нерщко комiсiя одночасно стягуеться i з банку, i з клieнтiв.
Практики свщчить, що розвиток безготiвкових розрахунюв вiдбуваeться переважно за схемою, коли платниками висту-пають юридичнi та фiзичнi особи, а одержувачами - держава та юридичн особи. Поки що належного рiвня розвитку не
набули безготiвковi розрахунки мiж фiзичними особами, а також мiж державою як платником i населенням як отриму-вачем платежiв. Тому важливим напрямом подальшого розвитку безготакових розрахунюв мае стати впровадження заходiв щодо стимулювання цих розрахунюв серед всiх уча-сникiв пла^жного ринку. Такими заходами можуть бути, зокрема: запровадження податкових птьг по заходам, якi сприяють розвитку безготаково'У платiжноi' ¡нфраструктури: застосування птьг(бонуав, зниження вартостi покупок, робiт, послуг) при використанн платiжних iнструментiв: запровадження новт-лх платiжних iнструментiв та технолопй тощо.
У цьому контексп важливим напрямом зменшення використання готаки в розрахунках е використання пла™них карток та впровадження безконтактних технолопй для проведення безготакових платежiв. Зазначимо, що у вiтчизнянiй прак-тицi платiжнi картки використовуються переважно з метою зняття готiвки. Причинами такого положення е: по-перше, вщсутнють стимулiв для пiдприeмств торгiвлi та сфери послуг розвивати безготiвковi розрахунки з Рентами; по-друге, консерватизм населення щодо роздрiбних платежiв через звичку розраховуватися готакою; по-трете, небажанням фЬ зичних осiб оприлюднювати iнформацiю про власн реальнi обсяги доходiв, а суб'ектами господарювання про реальнi об-сяги реалiзованих товарiв та наданих послуг; по-четверте, незначними розмiрами доходiв в переважно бiльшостi населення УкраУни. Вiдомо, що фiзичнi особи з високим рiвнем до-ходiв вiддають перевагу готiвковим розрахункам, тс^ як фi-зичнi особи з низьким рiвнем - розрахункам готакою.
У банкiвськiй практицi залежно вщ платiжноi' схеми використовуються дебетовi та кредитнi картки. Дебетовi пла™ы картки дозволяють клieнту здiйснювати операцп в межах залишку коштiв, яю облiковуються на його рахунку. Проте у деяких випадках держатель картки може здмснювати операцп за рахунок наданого банком кредиту (в разi недостат-нос^ чи вщсутнос^ коштiв на картрахунку). В цьому випадку дебетова картка мало чим вiдрiзняeться вщ кредитноУ. Кредиты платiжнi картки передбачають вiдкриття Ухым держателям кредитноУ лiнiУ, за рахунок i в межах якоУ здiйснюють-ся операцiy за допомогою цих карток. Поповнення кошта на дебетовi картки може вщбуватися як у готаковм, так i в без-готiвковiй формi. Погашення дебетового сальдо по дебето-вих та кредитних пла™них картках також може здмснюва-тися в готiвковiй чи безготаковм формi. Отже, поповнення чи погашення заборгованос^ за вiдповiдними пла™ними картками впливае на обсяги та структуру касових операцм банкiв. Практика вггчизняних розрахункiв свiдчить про те, що традицмно платiжнi картки використовуються держателями з метою зняття готаки через банкомати або РОБ-тер-мЫали банку. Це, зокрема, стосуеться зарплатних платiжних карток, а також дебетових пла™них карток, на яю зарахо-вують належнi вкладникам депозиты проценти.
До останнього часу перевагою дебетових (у тому чи^ з де-бетово-кредитною схемою) платiжних карток порiвняно з кре-
дитними були умови одержання готаки. Якщо за одержання гот1вки по дебетових плат1жних картках у пунктах видач1 та банкоматах банку комгая з держателя не утримувалася, то з держател1в кредитних карток утримання комюи за одержання готаки - явище типове. Нин низка банюв у ряд1 випадюв утри-муе комгаю i з держател1в дебетових плат1жних карток. Кр1м того, деякi банки видачу готаки з рахунку клieнта (за умови надходження коштiв на рахунок в готаковм формi) здiйснюють безкоштовно, а при безготаковому зарахуваннi коштiв на рахунок клиента - стягуеться комiсiя за видачу готiвки.
Деяк банки пропонують своУм клieнтам (здебтьшого власникам зарплатних карток) пiльги за користування кредитом у так званий грейс-перюд, за який ктька десяткiв днiв взагалi не стягують жодних вiдсоткiв. Проте слiд врахо-вувати, що, по-перше, умови надання птьгових перiодiв у банках майже схожi, по-друге, з iнформацiïна сайтах банюв не завжди можна однозначно чггко визначити тривалiсть пiльгового перюду, по-трете, грейс-перiоди поширюються не на вс види використання кредитки, а лише за умови без-го^вкового розрахунку карткою за товари та послуги, по-четверте, комiсiя за зняття готiвки саме в цей птьговий перiод, як правило, вища, ыж в iншi. Отже, утримання комЬ смноУ винагороди за одержання го^вки робить невигiдним використання платiжних карток (особливо з кредитною пла-™ною схемою) як джерело одержання готаки, навпаки, стимулюе держателiв карток розраховуватися з контрагентами в безго^вковм формк
Одним iз чинникiв, що сприяе розвитковi безготiвкових розрахункiв, е порядок виплати вiдсоткiв за депозитами фЬ зичних осiб. Окремi банки в умовах депозитних договорiв пе-редбачають пiдвищеннi вiдсотки, якщо вкладник погоджуеть-ся частину процентних доходiв отримувати на платiжну карт-ку, використання коитв з якоУ вщбуваеться лише у безгота-ковiй формк 1нша частина процентних доходiв зараховуеться на платiжну картку, з якоУ кошти використовуються на розсуд держателя в готаковм чи безготiвковiй формк
Розвитку безготiвкових розрахункiв сприятиме також ширше впровадження електронних грошей, як е одиницями вартостi, що збергаються на електронному пристроУ, прий-маються як зааб платежу iншими особами, ыж особа, яка Ух випускае, i е грошовими зобов'язаннями ^eï особи, що ви-конуеться в готаковм чи безготiвковiй формi. В УкраУ ви-пуск електронних грошей може здiйснювати виключно банк, вЫ же бере на себе зобов'язання з Ухнього погашення. При цьому сума випущених емггентом електронних грошей не повинна перевищувати суму готакових чи безготакових коштiв отриманих пщ час емiсiï електронних грошей [5]. Отже, електронн грошi не е альтернативою звичайним, не збтьшують масу грошей в обiгу, а поява Ух пов'язана iз за-безпеченням операцiй через мережу 1нтернет. Оскiльки кiлькiсть користувачiв 1нтернету в УкраУн постiйно зростае, вiдповiдним чином збтьшуватиметься кiлькiсть користува-чiв та оборот електронних грошей в УкраУ.
Розвитку безго^вкових розрахункiв сприятиме вдоскона-лення банками обслуговування клieнтiв, полтшення якостi та спектру пропонованих пла™них iнструментiв. Дедалi бiльшого розвитку набувають послуги дистанцмного отри-мання Ыформаци про стан рахункiв, оплату комунальних та Ыших послуг, поповнення депозиту та/або погашення кредиту. Цьому сприятиме, зокрема, впровадження технологи NFC (Near Field Communication), яка дозволяе здмснювати безконтактний обмЫ даними мiж мобтьними телефонами, смарт-картками, платiжними термЫалами, системами контролю доступу та Ышими пристроями платiжноï iнфраструк-тури. Зазначена технологiя дозволяе прискорити швидкють розрахункiв та забезпечуе бiльшу безпеку збергання та пе-редавання Ыформацп. Завдяки зберiганню iнформацiï на окремому чта з високим ступенем захисту та невеликим радiусом дiï технологи крад^а або замiна даних, як вважа-ють фахiвцi, майже неможлива. Отже, активне впровадження безконтактних технолопй для проведення безготiвкових платежiв вимагае розвитку платiжноï iнфраструктури, зокрема збтьшення кiлькостi обладнання, оснащеного техно-логiями для здiйснення безконтактних платежiв.
Активний розвиток систем дистанцмного обслуговування клieнтiв дозволяе банкам знизити адмУстративы витрати, забезпечити клieнтам вищу якють обслуговування, ширший спектр нових видiв сервiсу для пiдвищення зручнос^ користування банкiвськими послугами та заощадженням часу. Водночас розвиток дистанцмного обслуговування не по-требуе утримання банками зайвих структурних пiдроздiлiв, особливо у великих мютах. Також слщ врахувати, що чима-ло жителiв, особливо невеликих населених пунктiв, iз рiзних причин не користуються дистанцмним обслуговуванням. Тому, оптимiзуючи власнi ф^альы мережi, банки мають враховувати те, що Украина досi залишаеться ринком зi значною преференцieю до «особистого» обслуговування у структурних пiдроздiлах банюв.
Висновки
Зважаючи на викладене вище, можна зробити висновок про те, що подальший розвиток безготакових розрахунюв вимагае вирiшення, зокрема, питань розвитку безготiвковоï платiжноï iнфраструктури (в тому чи^ оснащеноУ технологiя-ми для здмснення безконтактних платежiв), регулювання розмiрiв комiсiйноï винагороди для банкiв за проведення опе-рацiй з переказу коитв, вiдкриття та обслуговування рахункiв, створення механiзмiв мотивацГ: переходу населення з гота-кових форм розрахункiв i платежiв до безготiвкових.
Список використаних джерел
1. Закон УкраУни «Про внесення змiн до деяких законодавчих ак-тiв УкраУни щодо функцюнування платiжних систем та розвитку без-готiвкових розрахункiв» вiд 18.09.2012 №5284-VI. - [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http//zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ 5284-17
2. Долар хочуть посадити на голодний пайок, а пгпвку загнати у банки // Урядовий кур'ер. - 2013. - 12 березня. - С. 1, 7.
3. Пщвисоцький Р. Безготвков1 розрахунки-надйний i сучасний спо-ci6 оплати / Р. Пiдвисоцький // Вюник НБУ. - 2013. - №10. - С. 11.
4. Новков В., Кармазин Р. Правова проблематика нормативного регулювання переказу кош™ небанювськими юридичними особами: с-
торiя питання, сучасне законодавство, перспективи вдосконалення / В. Новков, Р. КармазЫ // Вксник НБУ. - 2013. - №10. - С. 3-8.
5. Алексеенко М.Д. Електронн грошi та розвиток грошових роз-рахункiв / М.Д. Алексеенко // Збiрн. наук. праць Черкаського державного технолопчного унiверcитету. Серiя: Економiчнi науки. Вип. 33: у трьох частинах. - Черкаси: ЧДТУ, 2013. - Ч. II. - С. 12-17.
УДК 339.92:339.13.01:339.137.2
С.Г. М1КАЕЛЯН,
к.е.н, доцент, докторант кафедри м'жнародного обл'1ку i аудиту, Кивський нацональний економiчний умверситет iM. Вадима Гетьмана
ТНК на CBiTOBOMy ринку високотехнолопчно! продукцп: Micue та роль
У ста Tri розглянуто розвиток теоретичних положень i наукових Ыдхо^в, як розкривають роль i мсце трансна-цюнальних корпорацй у систeMi свтового ринку високо-технолопчно' продукцп] в нвестицйних процесах свтовоï економки, а також у розробц концептуальних пдхо^в до пщвищення рвня iнновацiйноï активност ТНК. Акцентова-но, що розвиток високотехнолопчних галузей промисло-вост стае визначальним елементом прогресивного розвитку, адже перехщ на виробництво високотехнолопчно' продукт' супроводжуеться зниженням матер'алоемност та енергоемност виробництва, зростанням продуктивност прац i вщповщно пдвищенням конкурентоспроможносп.
Ключовi слова: високотехнолопчна продук^я, трансна^ональн корпорацИ', iннова^йний розвиток, конкурента переваги, рвень витрат на НДДКР.
В статье рассмотрено развитие теоретических положений и научных подходов, раскрывающих роль и место транснациональных корпораций в системе мирового рынка высокотехнологичной продукции, в инвестиционных процессах мировой экономики, а также в разработке концептуальных подходов к повышению уровня инновационной активности ТНК. Акцентировано, что развитие высокотехнологичных отраслей промышленности становится определяющим элементом прогрессивного развития, ведь переход на производство высокотехнологичной продукции сопровождается снижением материалоемкости и энергоемкости производства, ростом производительности труда и соответственно повышением конкурентоспособности.
Ключевые слова: высокотехнологичная продукция, транснациональные корпорации, инновационное развитие, конкурентные преимущества, уровень расходов на НИИКР.
The article is devoted to the development of theoretical concepts and research approaches that reveal the place and role of transnational corporations in the global market sy-
stem of high-tech products in the investment process of the world economy and in the development of conceptual approaches to enhance innovation activities of TNCs. The attention that the development of high-tech industry is a key element of progressive development since the transition to the production of high-tech products is accompanied by a reduction in material consumption and energy intensity of production, increasing productivity and therefore competitiveness.
Keywords: high-tech products, multinational corporations, innovative development, competitive advantage, spending on R&D.
Постановка проблемы. Визначальним чинником зростан-ня свггового ринку високотехнолопчноУ продукцЦ' е високий рЬ вень ф1нансування НДДКР у високотехнолопчних галузях еко-номки розвинених кра'н i окремих кра'1'н, що розвиваються. Продукц1я високотехнолопчних галузей мае високий ступнь нновацмносп, сприяе задоволенню нових бтьш складних ку-пвельних потреб, що значно розширюе горизонти реалiзацiï, свщчить про бтьшу ¿х конкурентоспроможност!
Характер операцм на свгговому ринку високотехнолопчно''' продукцп рiзнитьcя залежно вщ учасниюв даного роду вщно-син. Глобалiзацiя свггово''' економки призвела до переходу першосп вщ лщензмних угод мiж незалежними учасниками ринку до операцм з передачi технолопй мiж компанями, пов'язаними один з одною приналежнютю до ТНК, або вщно-синами стратепчного партнерства в cферi виробничого, нау-ково-техычного або маркетингового ствробггництва. Завдя-ки розширенню свое'' дiяльноcтi, ТНК стали найвпливов0ими i динамiчно зростаючими гравцями на свгговм аренк На сьо-годн пщ контролем транснацюнальних корпорацм знахо-диться понад 60% м^ародних ринюв товарiв i послуг, а також 80% технолопчних нововведень i ноу-хау.
Анал13 дослщжень та публкащй з проблемы. Теоре тичним i методолопчним аспектам дiяльноcтi ТНК на глобальному ринку присвячено значну ктькють дослщжень за-
© С.Г. М1КАЕЛЯН, 2014
Формування ринкових вщносин в Укра'ш1 № 3 (154)/2014 87
