CC BY
225
УДК 004.056.55 Студ. П.Ю. Грицюк - НЛТУ Украши;
проф. Ю.1. Грицюк, д-р техн. наук - Львiвський ДУ БЖД
ОСОБЛИВОСТ1 ЗАХИСТУ ЕЛЕКТРОННИХ ПЛАТ1ЖНИХ СИСТЕМ У МЕРЕЖ1 1НТЕРНЕТ
Розглянуто особливост захисту електронних платiжних систем у мережi 1нтернет, якi за способом доступу до електронного рахунку подшяються на системи, що мають веб-iнтерфейс для керування електронним гаманцем, i системи, що вимагають шсталяци додаткового програмного забезпечення для керування ним. Встановлено, що единим недолжом i головною перешкодою для бшьш швидкого впровадження електронних платсжних систем е недовiра багатьох користувачiв до електронних грошей та до систем надшного 1х захисту.
Ключовг слова: електронш платiжнi системи, електронш грошi, iнтернет-магазин, iнтернет-банкiнг, iнтернет-страхування, процесинговий центр, смарт-картка.
Вступ. Електронш плапжш системи (англ. Electronic Payment Systems) -призначеш для здшснення плапжних операцш з використанням мереж1 1нтер-нет [8]. За допомогою плапжно! системи можна здшснювати розрахунок за то-вари та послуги р1зних проекпв i серв1с1в [9]. Наприклад, оплачувати мобшь-ний зв'язок, комунальш послуги, кабельне або супутникове телебачення, послуги 1нтернет-провайдер1в, а також р1зномаштш покупки в 1нтернет-магазинах [11].
Плапжними засобами в електронних плапжних системах виступають електронш (цифров1) грош1 [4, 6, 7, 13], вони е аналогом гопвки i, при потребу миттево передаються з одного електронного гаманця на шший. Bd електронш плапжш системи за способом доступу до електронного рахунку можна роздши-ти на дв1 групи [15]: системи, що мають веб-штерфейс для керування електронним гаманцем; системи, що вимагають встановлення додаткового програмного забезпечення для керування електронним гаманцем.
Зростання з кожним роком кшькосп використання плапжних систем не-минуче, оскшьки вони мають дуже важлив1 та незаперечш переваги, таю як [8]:
• доступтсть - будь-який користувач мае можливгсть безкоштовно в1дкрити власний електронний рахунок;
• простота використання - для в1дкриття та використання електронного рахунку не потр1бно яких-небудь спещальних знань, ва наступш дп штупивно зро-зумш;
• мобтьтсть - незалежно ввд м1сця свого знаходження користувач може здшснювати з1 сво!м рахунком будь-яю фшансов1 операци;
• оперативтсть - переказ кошт1в з рахунку на рахунок ввдбуваеться протягом декшькох секунд;
• безпека - передача шформацп ведеться з використанням SSL1 протоколу з ко-довим ключем 128 бгг або шшими криптограф1чними алгоритмами.
Щоб стати учасником i користуватися послугами будь-яко! плапжно! системи потр1бно пройти процес реестрацп й вщкрити в нш електронний рахунок у вигляд1 електронного гаманця [12]. Електронний гаманець збер1гае шфор-
1 SSL (англ. Secure Sockets Layer - piBeHb захищених сокет!в) - криптографiчний протокол, який забезпечуе встановлення безпечного з'еднання мiж ктентом i сервером, тобто забезпечуе конфiденцiйнiсть обмшу даними, що використовують TCP/IP. Для шифрування даних використовуеться асиметричний алгоритм з вщкритим ключем.
мащю про суму кошпв на рахунку користувача в тш чи iншiй плапжнш система Для того, щоб мати можливiсть виконання розрахункових операцш, необ-хiдно ввести грошi в плапжну систему, iнакше кажучи, поповнити електронний рахунок. Це можна зробити за допомогою банку, поштового переказу, плапж-ного термiнала або шшим зручним способом залежно вiд використовувано! плапжно! системи. При потребi, електронш грошi завжди можна вивести iз сис-теми та обмiняти !х на готiвку [7, 18].
Електронш плапжш системи дають змогу максимально спростити фь нансовi операцп мiж покупцем i продавцем. Також вони сприяють розвитку електронно! комерцп [9, 20, 23], оскшьки дають змогу здшснити операцiю майже миттево. Сдиним недолiком i головною перешкодою для бшьш с^мко-го розвитку електронних плапжних систем як i рашше е недовiра багатьох ко-ристувачiв до електронних грошей. Однак варто вщзначити, що безпека електронних платежiв з часом значно шдвищуеться i зловмисникам усе важче отри-мати доступ до чужого електронного або банювського рахунку [5, 10, 25]. Бага-то в чому безпека рахунюв цiлком залежить вщ самого власника, якi халатно ставляться до конфщенцшносп власно! шформацп [19].
Метою цieiроботи е з'ясування особливостей захисту електронних пла-пжних систем у мережi 1нтернет, встановлення причин !х популярностi та широкого використання. Основними завданнями дослщження е: аналiз умов про-ведення електронних платежiв; класифiкацiя та характеристика плапжних 1н-тернет-систем; огляд сучасних електронних плапжних системи в укра!нському та росiйському сегментах мережi 1нтернет.
1. Основн1 терм1ни та визначення
Для розумiння сказаного нижче введемо декшька основних термiнiв i визначень [8, 24].
Банк-емггент (банк покупця) - випускае (емiтуе) картки, вщкривае кшен-товi рахунок, пов'язаний з карткою, проводить авторизацiю платежiв картками (шдтверджуе, що на рахунку е грош^ та здiйснюе переведення грошей з картко-вого рахунка кшента на рахунок банка-екваера.
Банк-екваер (англ. Acquirer Banc) - банк або компашя, що здшснюе весь спектр операцш з взаемодп з банкоматами, POS-термшалами, точками обслуго-вування карток в торговельно-сервюнш мережi. При отриманш даних про про-веденi операцп в мережi, еквайер направляе !х в систему для проведення розра-хункiв. Банк-екваер вiдповiдае за вщшкодування коштiв торговим точкам, в яких здшснювались розрахунки, проводилися покупки або оплачувалися послу -ги за допомогою карт. В ньому може бути вщкритий Merchant Account - рахунок продавця - шдтвердження згоди банку брати платежi за допомогою пласти-кових карток вiд цього продавця. Зазвичай банк-екваер працюе з певним проце-синговим центром.
Електронш грошi (E-money, E-cash) - це послiдовнiсть чисел або файлiв, якi вiдiграють роль грошей i розмiщуються на електронних ношях.
Iнтернет-банкiнг (1нтернет-banking) - системи надання банювських пос-луг через мережу 1нтернет. Можуть забезпечувати як шформацшш послуги, так i здшснення платежiв та iн.
1нтернет-брокеридж - послуга, що надаегься iнвестицiйним посередни-ком (брокером) i дае змогу KnieHry здiйснюваги купiвлю-продаж цiнних nanepiB або валюги в реальному 4aci через мережу 1нгернег.
Iнгернег-плагiжна система - елекгронна плапжна система, що забезпе-чуе розрахунки мiж суб'екгами електронно! комерцп через мережу 1нтернет. Зазвичай мае авгоризацiйний сервер (плапжний шлюз), основною фyнкцieю якого е авторизащя плагiжного засобу. Працюе тшьки з певним перелiком бан-юв (може бути замкнута на один банк).
1нтернет-страхування - це комплекс взаемин страхово! компанп та кшента, що виникають у процесi продажу продукту страхування, його обслуго-вування та виплати страхового вщшкодування, використовуючи при цьому технологи мережi 1нтернет як найбiльш зручних, швидких i дешевих засобiв обмь ну iнформацieю.
1нтернет-трейдинг (Internet-trading) - це спошб доступу до торгiв на фон-довiй бiржi з використанням мережi 1нтернет, як засобу зв'язку. В останнi деся-тилiття такий спошб торгiвлi одержав дуже широке поширення. 1нтернет-трейдинг виник завдяки "Украшськш бiржi" вiдносно недавно. Це викликане тим, що завдяки широкому проникненню мережi 1нтернет в життя кожно! лю-дини, доступ до торпв на бiржi став цшком реальний для кожного. Поки далеко не все знайомi з можливостями 1нтернет-трейдинга, як способу вкладення й збшьшення свого капiталy. Однак вже на даному етапi розвитку нашо! кра!ни саме ця послуга стала кращою альтернативою банкiвським вкладам, придбанню нерyхомостi для збереження й збшьшення особистого катталу. Це значить, що сьогодш кожний може купувати й продавати акцп, заробляючи на цьому - а це е не що шше, як 1нтернет-трейдинг.
Процесинговий центр - уповноважений плапжною системою спецiалiзо-ваний обчислювальний центр, який забезпечуе iнформацiйнy та технологiчнy взаемодто мiж учасниками розрахyнкiв. Процесинговий центр мютить данi про членiв плапжно! системи, забезпечуе оброблення запитiв на авторизащю, об-роблення протоколiв транзакцш, якi фiксyють данi про зроблеш за допомогою карток платежi i видачу гопвки. Також процесинговий центр може забезпечува-ти потреби банюв-емгген'пв в емiсil карток. Кожна плапжна система розрахун-кiв за плапжними картками накладае сво! вимоги на процесингсга центри, якi здiйснюють оброблення операцш за платiжними картками. VISA та MasterCard - вимагають сертифжацп плапжними системами як процесора третьо! сто-рони. Diners Club International та American Express вимагають лщензування пла-тiжними системами на технолопчне забезпечення операцiй.
Процесинговий центр створюеться емггентами пластикових карток (банками) та !х об'еднаннями, дае змогу здшснювати авторизацiю платежiв за пев-ними типами кредитних карток. Для того, щоб продавець ми* подати в процесинговий центр запит на авторизащю, вш повинен укласти договiр на обслуго-вування або з банком-учасником плапжно! системи або з самим процесинговим центром.
Смарт-картка (англ. smart card, smart - штелектуальна, або розумна) -пластикова картка, на якш замють магштно! смуги розмiщена мiкросхема. Мо-
же збер^ати шформащю та виконувати операцп з оброблення шформацп. Смарт-картка, призначена для електронних розрахунюв, збер^ае в пам'ят елек-тронш грошг
Смарт-карт-рщер (PC card reader) - пристрш, призначений для зчитуван-ня шформацп з1 смарт-карток, встановлюеться на комп'ютер1 власника, умож-ливлюе використання смарт-картки для 1нтернет-платеж1в.
2. Умови проведения електронних платеж1в
На даний час особливо штенсивного застосування у фшансово-кредит-нш систем^ i передуим у банках, набули комп'ютерш системи i технологи, що зумовило появу так звано! комп'ютерно! злочинност [22]. За таких умов виник-ла потреба захисту зазначених систем i технологш вщ злочинних посягань i не-санкцюнованого доступу. Розглядаючи особливостi використання комп'ютерш системи i технологи у банках, слщ зазначити, що основу !х застосування стано-вить забезпечення електронного грошового обпу [1-3].
Обмiн фшансовими документами в електронному виглядi можливий лише у випадку, коли забезпечуеться !х надiйний захист вщ пiдроблення та несан-кцюновано! змши (рис. 1). У разi передавання фшансових документiв також ви-никае потреба у забезпеченш конфiденцiйностi повщомлень, гарантовано! доставки за адресою, можливост вирiшення суперечок, пов'язаних iз фальсифжа-цieю повiдомлень та вщмовою вiд авторства [14].
Безпека в системах електронних платежiв досягаеться використанням взаемозв'язаного комплексу заходiв [19, 20]: управлшня ключовою системою; електронний тдпис документiв; шифрування повiдомлень у разi передавання каналами зв'язку; розмежування повноважень тд час роботи з електронними документами; захист на рiвнi протоколiв зв'язку; захист архiвiв вiд руйнування; органiзацiйнi заходи. Банкiвськi працiвники, залучен до здiйснення електронних платежiв та iнших банкiвських операцiй з використанням комп'ютерних систем i технологш, несуть персональну вiдповiдальнiсть за збереження довiре-но! !м шформацп, правильне, зпдно з установленим режимом, !! пересилання та грамотну експлуатацiю засобiв комп'ютерно! технiки [1]. Вони зобов'язаш:
1) дотримуватись технологiчного процесу роботи в прийнятш банком системi електронних платежiв згiдно з вiдповiдними технолопчними настановами;
2) не розголошувати та не передавати свого пароля в комп'ютерних системах шшим службовцям банку або стороншм особам;
3) не допускати до роботи в комп'ютерних системах шших осiб пiд сво!м паролем;
4) термiново повiдомляти керiвника пiдроздiлу та пiдроздiл безпеки банювсь-ко! дiяльностi про допущенi чи виявлеш порушення технологiчного процесу, що виникли з вини службовця або з незалежних вiд нього причин;
5) не обговорювати ш з ким та не розривати змют шформацп, що передаеться в системi електронних платежiв.
Iнтернет-платiжна система - система проведення розрахунюв мiж фшансовими установами, бiзнес-органiзацiями i 1нтернет-користувачами в процесi купiвлi/продажу товарiв i послуг через мережу 1нтернет. Саме платiжна система дае змогу перетворити службу з оброблення замовлень або електронну вiтрину в повноцшний магазин з усiма стандартними атрибутами: вибравши товар або
послугу на саши продавця, покупець може здшснити плаиж, не вiдходячи вiд комп'ютера [22].
Рис. 1. Структура системи техтчного захисту тформаци банку
В системi електронно! комерцп [23] платежi виконуються при дотриман-нi низки умов:
• конфiденцiйнiсть тформаци: при проведенш платежш через мережу 1нтернет покупець бажае, щоб його дат (наприклад, номер кредитно! картки) були вщо-м1 тшьки установам, яю мають на це законне право;
• збереження цiлiсностi тформацп: шформацта про кушвлю шхто не в змоз1 змшити;
• збереження бантвсько1 таемнищ: в законодавст передбачено право банюв на збереження таемнищ операцш, рахунюв [ вкладш сво!х ктентш [ кореспонден-т1в та визначено та тдстави, за якими шформащя щодо юридичних та ф1зичних оиб, яю мютять банквську таемницю, може бути розкрита банками (статт 6062 Закону Укра!ни "Про банки [ банквську д1яльшсть");
• аутентифжащя: покупщ та продавщ мають бути впевнеш, що вс сторони, що беруть участь в трансакцп, е тими, за кого вони себе вдають;
• авторизащя: процес, тд час якого вимога на проведення трансакци схва-люеться або вщхиляеться платiжною системою. Ця процедура дае змогу визна-чити наявнiсть кошт1в у покупця;
• гарантИ ризиюв продавця: здшснюючи торпвлю в мережi 1нтернет, продавець потерпае вщ безлiчi ризикв, пов'язаних з вщмовами вiд товару i несумлшшстю покупця. Величина ризиюв узгоджуеться з провайдером платажно! системи й шшими установами, внесеними до торггвельних ланцюжюв, шляхом спещаль-них угод;
• багатоварiантнiсть засобiв оплати. можливгсть оплати будь-якими доступни-ми покупцю платажними засобами;
• мiнiмiзацiя плати за трансакщю. плата за оброблення трансакцш замовлення та оплати товаргв входить до !х вартосл, тому зниження цiни трансакцп збшь-шуе конкурентоспроможтсть продавцiв. Важливо вщзначити, що трансакщя оплачуеться в будь-якому випадку, навпъ при вiдмовi покупця вiд товару. Конфщенцшшсть шформацп - той важливий елемент, без якого банки
не в змоз1 ефективно виконувати сво! функцп [16]. Гостра потреба у надшному захист штерешв як кшеппв банюв, так 1 банювсько! системи спонукае по-новому поглянути на правов1 аспекти роботи, пов'язано! з охороною банювсько! таемнищ. Коли йдеться про збереження банками фшансових секрепв, обов'яз-ково слщ враховувати баланс штерешв, що, до реч1, передбачено в заруб1жному законодавствь У кра!нах Заходу банювська таемниця е принципом банювсько! д1яльност1, незаперечним правом юридичних та ф1зичних ошб.
У статп 52 Закону Укра!ни "Про банки 1 банювську д1яльн1сть" записано: "Банки в Укра!ш гарантують таемницю за операщями, рахунками та вкладами сво!х кшеппв 1 кореспондеппв. Вс службовщ банюв зобов'язаш збер1гати таемницю за операщями, рахунками 1 вкладах банку його кшеппв 1 респонден-пв". Але ж це не вся банювська шформащя, яку належить збер1гати у таемнищ. По-перше, банювська таемниця - це конфщенцшна шформащя. По-друге, вона е особливою формою власносп банювських установ, !хшх кшеппв та респондента 1 захищаеться законом. По-трете, це - товар, який мое свою щну. Потра-пивши до рук конкуреппв чи кримшалпету, ф1нансов1 секрети можуть бути ви-користаш проти !х власниюв.
Строга взаемна аутентифжащя кшента 1 банку здшснюеться за допомо-гою цифрових шдпишв 1 шифрування переданих даних [2]. Ус криптограф1чш перетворення, пов'язаш з управлшням ключами, виконуються в процесингово-му центр^ а саме: генерування клктв цифрового тдпису; вироблення клктв шифрування на основ1 пароля; шифрування секретних клктв; постановка 1 пе-рев1рка цифрового тдпису.
Банювська таемниця - шформащя щодо д1яльност1 та фшансового стану кшента, яка стала вщомою банку у процес обслуговування кшента та взаемо-вщносин з ним чи трепми особами при наданш послуг банку 1 розголошення яко! може завдати матер1ально! чи морально! шкоди ктенту [19]. Питання банювсько! таемнищ регулюються Законами Укра!ни "Про тдприемства в Укра-!ш", "Про шформащю" тощо. Банювською таемницею [25], зокрема, е:
• ввдомосп про банкгвсью рахунки клiентiв;
• операцп, якi були проведенi на користь чи за дорученням клiента, здшснеш ним угоди;
• фшансово-економ1чний стан ктентш;
• системи охорони банку та ктентш;
• шформац1я про оргашзацшно-правову структуру юридично! особи - ктента, !! кершниюв, напрями д1яльностц
• в1домосп стосовно комерцшно! д1яльност1 ктентш чи комерцшно! таемнищ, будь-якого проекту, винаход1в, зразюв продукцп та шшо! шформацп. Банкам забороняеться надавати шформащю про клiентiв тших банкiв,
навiть якщо !х iмена зазначенi у документах, угодах i операцiях клiента. Водно-час Закон визначае порядок розкриття банювсько! таемнищ, що здшснюеться:
• на письмовий запит або з письмового дозволу власника тако! шформацп;
• на письмову вимогу суду або за ршенням суду;
• на письмову вимогу численних державних оргашв стосовно операцш визначе-них ф1зичних або юридичних оаб (чи окремих операцш).
Особи, винт в порушеннi порядку розкриття та використання банювсько! таемнищ, несуть вщповщальнють зпдно iз законами Укра!ни.
3. Класиф1кац1я та характеристика плат1жних 1нтернет-систем
Усi плапжш 1нтернет-системи за наявною схемою платежiв можна подь лити на: дебетов^ якi працюють з електронними чеками i цифровою готiвкою, та кредитш, як працюють з кредитними картками [8].
Дебетов! 1нтернет-системи. Дебетовi схеми платежiв побудованi анало-гiчно !х "оф-лайновим" прототипам: чековим i звичайним грошовим [18]. До схеми внесет двi незалежнi сторони: емiтенти i користувачi.
Пiд емiтентом розумiеться суб'ект, який керуе плапжною системою. Вт випускае деякi електроннi одиницi, як обслуговують платежi (наприклад, грошi на рахунку в банках). Користувачi систем виконують двi головнi функцп. Вони виконують та приймають платежi в мережi 1нтернет, використовуючи випущенi електронт одиницi.
Рис. 2. Проведення платежк за допомогою електронного чеку
Електронт чеки е аналогом звичайних паперових чеюв. Це доручення платника своему банковi перерахувати грошi зi свого рахунку на рахунок одер-жувача платежу [6]. Операцiя вiдбуваеться при подант чека в банку одержува-чем. Основних вiдзнак тут двг По-перше, виписуючи паперовий чек, платник ставить свт реальний пiдпис, а в "он-лайновому" варiантi - тдпис електрон-
ний. По-друге, самi чеки видаються в електронному виглядi. Проведення плате-жiв виконуеться в декiлька етапiв (рис. 2):
1. Платник виписуе електронний чек, тдписуе електронним тдписом 1 пере-силае його одержувачу. Для забезпечення бшьшо! надшност [ безпеки номер чекового рахунку можна закодувати вщкритим ключем банка.
2. Чек подаеться до оплати платтжтй системг Дал1, (або тут, або в банку, який обслуговуе одержувача) вщбуваеться перев1рка електронного тдпису.
3. У випадку тдтвердження його достов1рност1 постачаеться товар або на-даеться послуга. З рахунку платника грош1 перераховуються на рахунок одержувача.
Простота схеми проведення платежiв, на жаль, компенсуеться трудно-щами 11 впровадження в кра!нах СНД - чековi схеми поки що не отримали роз-повсюдження i не мають сертифiкацiйних цен^в, якi зберiгають цифровi сер-тифжати, що мiстять вiдкритий ключ, та шформащю про власника. Тобто сер-тифiкацiйний центр е засобом розповсюдження вiдкритих ключiв. Це звiльняе користувача вщ обов'язку самому розсилати свш вiдкритий ключ. Окрiм цього, сертифжацшш центри забезпечують аутентифiкацiю, яка гарантуе, що шхто не зможе згенерувати ключ вщ шшо! особи.
Електронш грош1. Електроннi грошi цiлком кошюють реальнi грошi [4, 12, 17]. При цьому емггент випускае електронш аналоги реальних грошей, як називаються в рiзних платiжних системах по^зному (наприклад, купони). Далi вони купуються користувачами, якi за допомогою них оплачують придбанi то-вари i послуги, пiсля чого продавець погашае 1х у емiтента. При емiсil кожна грошова одиниця засвiдчуеться електронною печаткою, яка перевiряеться структурою, що 1х випустила перед погашенням. Одна з особливостей фiзичних грошей - 1х анонiмнiсть, тобто на них не вказано, хто i коли 1х використав. Де-якi системи дають змогу покупцю отримувати електронну готiвку так, щоб не можна було визначити зв'язок мiж ним i грошима. Це здiйснюеться з допомогою схеми слших шдпишв [4]. Слiд ще вiдзначити, що при використанш елек-тронних грошей немае потреби в аутентифжацп, оскшьки система базуеться на випуску грошей в обш перед 1х використанням. Нижче наведена схема платежу за допомогою електронних грошей (рис. 3).
Рис. 3. Проведення платежiв за допомогою електронних грошей
1. Покупець заздалепдь обмшюе реальш грош1 на електронш. Збер1гання електронно! гот1вки у кл1ента може здшснюватися двома способами, яю
визначаються таею платiжною системою, що використовуеться, а саме: на жорсткому диску комп'ютера, на смарт-картках. Разом з перевагами такого збер^ання у нього е й недолжи, зокрема, псування диску або смарт-картки призводить до втрати електронних грошей. Рiзнi платажш системи пропо-нують рiзнi схеми обмшу реальних грошей на електроннi. Деяю вщкрива-ють спецiальнi рахунки, на яю перераховуються кошти з рахунку покупця в обмiн на електронш купюри. Деякi банки самi можуть бути емiтентами електронно! готiвки. При цьому вона емiтуеться тiльки за запитом ктента з !! наступним перерахуванням на комп'ютер або смарт-картку цього ктента i зняттям грошового е^валента з його рахунку.
2. При реалiзацп слiпого пiдпису покупець сам створюе електроннi купюри: на власному комп'ютерi вiн !х генеруе у виглядi рядкiв простих лггер i цифр, якi мiсять номшал, наприклад, 50 чи 100 гривень, i у кожно! з них -свш iндивiдуальний серiйний номер, який знае тальки покупець. Потам вш ховае частину купюри з сершним номером у спецiальному "цифровому конверта" (поки ще такi купюри не мають вартоста) i пересилае !х до банку. Привласнити вартасть певним купюрам здатний тiльки банк-емггент електронних грошей. Вiн перевiряе номiнали пересланих покупцем купюр, але не в змозi визначити !х закритi серiйнi номери.
3. Потам банк тдписуе сво!м "слiпим тдписом" купюри, знаючи !х номiнали (але не сершш номери) i вертае покупцю вже засвiдченими. Ця процедура здшснюеться за умови попереднього надходження реальних грошей на ра-хунок ктента. Таким чином, покупець мае електронш грош^ яю мають визначену, пiдтверджену вартiсть. Ними вже можна оплачувати товари i послуги. При цьому шхто не зможе визначити, що саме ви ними розплати-лися з ким-то безпосередньо, але якщо зберегти копiю купюри, то можна, при потреб^ довести, що ви нею оплатили певну покупку.
4. Саме тепер покупець перераховуе на сервер продавця електронш грошi за придбаний товар або надану послугу.
5. Грошi надаються емггенту, який перевiряе !х достовiрнiсть.
6. У випадку достовiрностi електронних купюр рахунок продавця збшь-шуеться на суму куткт, а покупцю вщвантажуеться товар або надаеться послуга.
Одшею з найважливших характерних особливостей електронних грошей е вщсутшсть можливосп здшснювати мжроплатежг Це пов'язано з тим, що номшал купюр може не вщповщати реальним монетам (наприклад, 43 ко-пшки). Емиувати електронну гопвку можуть як банки, так 1 небанювсью орга-шзацп. Однак, дои не вироблена едина система конвертування р1зних вид1в електронних грошей. Тому тшьки банки-ем1тенти можуть гасити випущену ними електронну гопвку. На практищ використовуються "обмшш пункти", як не залежать в1д самих систем. Наприклад, переказ кошпв з системи Яндекс.Грош1 у систему ШеЬЫопеу можна виконати тшьки через сторонш сайти. Окр1м цього, використання под1бних грошей вщ емгтенпв - не фшансових структур не забезпечене гаранпями з боку держави. Однак, мала вартють трансакцп ро-бить електронну гопвку привабливим шструментом платеж1в у мереж1 1нтернет р1зних комерцшних чи приватних структур.
Найбшьш в1дом1, загальноприйнят у свт системи електронно! гопвки -CyЬerCash и DigiCash [15]. Загальновщома система базуеться на використанш
смарт-карток системи Mondex, яка належить значному свгговому емггенту MasterCard з 1996 року. Ця технолопя перетворюе грошi ще в один рiзновид гопв-ки. Грошi eмiтyються на картку власника, а потiм знiмаються у мюцях прода-жiв, переносяться з картки на картку i, теоретично, приймаються в бyдь-якiй кра!ш свггу, яка приедналася до системи Mondex. Грош^ виплачeнi у Mondex, на вщм^ вiд yсiх iнших смарт-систем, не авторизуються. Анонiмнiсть платежу повна, що i е головною особливютю готiвки. Шкода, але у багатьох кра1нах поки заборонeнi велик анонiмнi платeжi.
Кредитн1 1нтернет-системи. Кредитш eлeктроннi платiжнi системи е аналогами звичайних систем, як працюють з кредитними картками [20]. Рiзни-ця полягае в проведенш всiх трансакцш через мережу 1нтернет i, внаслщок цього, виникае потреба додаткових засобiв безпеки i аутентифжацп. Загальна схема платeжiв у Iнтeрнeт-систeмi наведена на рис. 4.
Рис. 4. Схема електронних платежiв за кредитними картками
У проведенш платeжiв через мережу 1нтернет за допомогою кредитних карток беруть участь:
1. Покупець - ктент, який мае комп'ютер з Web-браузером i доступом у мережу 1нтернет.
2. Банк-eмiтeнт, де знаходиться розрахунковий рахунок покупця. Вш випус-кае картки i е гарантом виконання фшансових зобов'язань ктента.
3. Продавцi - це сервери електронно! комeрцiI, на яких створеш та тдтриму-ються каталоги товарiв i послуг i приймаються замовлення клiентiв на !х кyпiвлю.
4. Банки-екваери - обслуговують продавцiв. Кожний продавець мае единий банк, у якому вш тримае свiй розрахунковий рахунок.
5. 1нтернет-плапжна система, електронш компоненти яко! е посередниками мiж iншими учасниками платiжноI системи.
6. Традицшна платiжна система - комплекс фшансових i тeхнологiчних засо-бiв для обслуговування банкiвських карток певного типу. II завдання: за-безпечення використання карток як засобiв платежу за товари i послуги, користування банкiвськими послугами, проведення взаемозалiкiв тощо. II учасниками е фiзичнi та юридичш особи, об'еднанi вiдносинами з викорис-тання кредитних карток.
7. Процесинговий центр платажно! системи - установа, яка забезпечуе шфор-мацiйну i технологiчну взаемодiю мiж учасниками традицшно! плапжно! системи.
8. Розрахунковий банк платажно! системи - кредитна установа, яка здшснюе взаемозалiки мiж учасниками плапжно! системи за дорученням процесин-гового центру.
Схема електронних платеж1в за кредитними картками (рис. 4) вщбу-ваеться при використанш тако! послщовносп дш:
1. Покупець в електронному магазинi формуе кошик товарiв i обирае засiб оплати "кредитна картка".
2. Далi параметри кредитно! картки (номер, iм'я власника, дата заюнчення чинностi) мають бути передан платiжнiй системi мережi 1нтернет для по-дальшо! авторизацп. Це може бути зроблено двома шляхами: через магазин, тобто параметри картки вводяться на сайл магазиш, тсля чого вони передаються платiжнiй системi мережi 1нтернет, параметри картки вводяться на серверi плапжно! системи.
3. ЗрозумЫ переваги другого шляху. В цьому випадку вiдомостi про картки не залишаються в магазиш, ^ вщповщно, знижуеться ризик отримання !х третiми особами або шахрайства продавщв. I в тому, i в iншому випадку при передачi реквiзитiв кредитно! картки все ж ^нуе можливiсть !х пере-хоплення зловмисники в мережi. Для вщвертання цього данi при передачi шифруються. Шифрування, звичайно, знижуе можливостi перехоплення даних у мережi 1нтернет, тому зв'язки типу "Покупець"/"Продавець", "Про-давець"/"1нтернет-плапжна система", "Покупець"/"Iнтернет-платiжна система" бажано здшснювати з допомогою захищених протоколiв.
4. Iнтернет-платiжна система передае запит на авторизащю традицiйнiй пла-пжнш системi.
5. Наступний крок залежить вiд того, чи пiдтримуе банк-емгтент "он-лайнову" базу даних (БД) рахунюв. При !! наявностi у банку-емгтенп процесинговий центр передае йому запит на авторизацiю картки i пiсля цього отримуе його результат. Якщо тако! бази немае, то процесинговий центр сам зберь гае вдамосп про стан рахунку власниюв карток, стоп-аркушi i виконуе за-пити на авторизацiю. Цi вщомосп регулярно оновлюються банками-емiтен-тами.
6. Результат авторизацп передаеться платiжнiй системi мережi 1нтернет.
7. Магазин одержуе результат авторизацп.
8. Покупець одержуе результат авторизацп через магазин або безпосередньо вщ платажно! системи мережi 1нтернет.
9. При позитивному результатi авторизацп: магазин надае послугу або вщван-тажуе товар; процесинговий центр передае в розрахунковий банк вщомост про здшснену трансакцiю. Грошi з рахунку покупця в банку-емiтентi пере-раховуються через розрахунковий банк на рахунок магазину в банку-ек-ваерг
Таким чином, основними суб'ектами електронно! комерцп е "Прода-вець", "Банк Продавця", "Банк Покупця", "Покупець". За таким же принципом побудований 1 ланцюжок взаемодп "Продавця" з "Покупцем" як у прямому, так 1 в зворотному напрямку. Але це тшьки в щеалг На практищ все значно склад-шше. На шляху платежу вщ Покупця до Продавця часто виникае нагромаджен-
ня всшяких структур, яю називають себе по pi3HOMy: фiнансовi оператори, про-^CTHTOBi та препроцесинговi компанп, авторизацiйнi центри, плапжш систе-ми, вiртyальнi грошi тощо. I чим сильнiша заплуташсть законодавства в кра!ш, тим бшьша кiлькiсть таких структур задiяна в механiзмi електронно1 комерцп. I чим бшьше таких структур, тим далi електронна комерцiя вiд кiнцевого спожи-вача. На Заходi вони теж, безумовно, юнують. Але там 1х менше, як в "ланцюж-ку", так i принципово.
Основна проблема такого шдходу (що властиво для впчизняних форм реалiзацil електронно1 комерцп) в його заплyтаностi та складност розyмiння кiнцевим споживачем. Закономiрний результат - його недовiра i гальмування прогресу реалiзацil в цiй область
4. Електронш плат1жн1 системи в украшському та рос1йському
сегментах мереж1 1нтернет
Покупки товарiв i послуг (як i заробiток) за допомогою мережi 1нтернет стають нормою [11]. Для фшансових операцiй у мереж^ окрiм традицiйних бан-кiвських пластикових карток, використовують всякi електроннi плапжш системи [7, 18]. Найбшьш популярними в укра1нському сегментi мережi 1нтернет (про це свiдчить кшьюсть реeстрацiй) е сервiси WebMoney, Яндекс.Грош^ RBK Money, Iнтернет.Грошi, E-Gold i PayPal.
WebMoney. Iсторiя плапжно! системи WebMoney Transfer нараховуе майже 10 роюв [21]. Сьогоднi - це найбшьш популярний сервiс у своему родi серед користyвачiв не тшьки в Украш, але й у бшьшосп кра1н СНД. Велика кшьюсть 1нтернет-магазишв iнтегрованi в WebMoney, що практично гарантова-но забезпечуе ктентуру. Але головним чинником популярносп сервiсy е раннiй старт дiяльностi й перевiрена безпека платежiв.
Кожний, хто рееструеться в системi WebMoney, отримуе електронний гаманець. Для доступу до нього необхщно встановити програму WM Keeper Classic або ж працювати через веб-iнтерфейс WM Keeper Light, використову-ючи при цьому захищене з'еднання. У системi доступно декшька електронних валют, якi е^валентш "паперовим" грошам. Серед них WMZ (долар США), WMR (росшський рубль), WMU (укра1нська гривня).
Способiв поповнити або перевести в гопвку кошти в системi WebMoney iснyе досить багато: обмшш пункти, електроннi кюски, Iнтернет-сервiси обмiнy валют. При здшсненш транзакцiй з користувача стягуеться комiсiя в розмiрi 0,8%, але не менше одного цента. Комiсiя зшмаеться з гаманця додатково, а ко-респондент (одержувач) отримае зазначену суму повшстю.
Яндекс.Грош1. Електронна платiжна система Яндекс.Грошi - дпище ро-сшсько! пошуково1 системи Яндекс, завдяки чому й завоювала певну популяр-шсть (http://money.yandex.ru). Для укра1нського користувача система не дуже зручна, тому що призначена для резиденпв Росшсько! Федерацп, до того ж ю-нуе прив'язка електронних грошей до росшського рубля. Проте, багато наших ствгромадян yспiшно користуються Яндекс.Грошима. Причин тут може бути декшька: ствробггаицтво з рiзноманiтними сервiсами системи Яндекса (у т.ч. системою пошуково! реклами Яндекс.Директ), покупка товарiв i послуг у ро-
сiйському сегмент мережi 1нтернет. Так само, як i у випадку з системою Web-Money, користуватися системою Яндекс.Грошi можна двома способами: за до-помогою спещального програмного забезпечення й веб-штерфейса. Комiсiя за операцп становить 0,5% вщ загально! суми транзакцп.
RBKMoney. Донедавна сервiс RBK Money називався RuPay. Ребрендiнг пов'язаний iз входженням у холдинг РБК1. Поповнити рахунок можна за допо-могою зовсiм рiзних електронних валют. Iншi способи (служби грошових пере-казiв, електроннi кiоски, банкомати) доступнi тшьки на територп Росп. Вивести грошi можна через електроннi обмiннi сервюи або через рахунок у росшському банку. Система RBKMoney, в основному, орieнтована на росiйського користу-вача, позаяк, як i Яндекс.Грош^ прив'язана до рубля. Всi транзакцп вщпрацьо-вуються через захищене з'еднання без застосування додаткових програм.
1нтернет.Грош1. За допомогою 1нтернет.Грошей можна робити рiзнi фь нансовi операцп в Укра!ш: оплачувати мобiльний зв'язок, робити покупки у вгг-чизняних 1нтернет-магазинах, погашати комунальнi платежi й т.д. Переказати в гривш iз системи й поповнити рахунок буде не важко - сервiсiв, що надають подiбнi послуги, досить багато як у мережi 1нтернет, так i оффлайн режимi.
Щоб почати користуватися сервюом, достатньо встановити програму 1н-тернет. Гаманець (вона не прив'язана до конкретного комп'ютера, тому легко переноситься на знiмних пристроях). Вартють кожно! операцп усерединi системи коливаеться вiд 0 до 0,5% вщ загально! суми транзакцп.
E-gold. Одна з найбшьш популярних платiжних систем у свт. Елек-троннi грошi - еквiвалент тройських унцiй2, яю забезпечуються дорогоцiнними металами в европейських i американських банках. Користуватися сервюом мо-жуть жителi рiзних кра!н - нiяких обмежень у цьому планi не iснуе. Це i е го-ловна вигода для укра!нських користувачiв - за допомогою E-gold можна роби-ти покупки або продавати що-небудь за кордоном.
Ще одна особливють системи E-gold - аношмнють, тобто всi зробленi транзакцп не залишають зайвих слiдiв. Саме щею можливiстю часто користу-ються шахра! iз усього свiту (останнiм часом репутащя системи E-gold iстотно постраждала через це). Користувачевi системи E-gold доводиться платити не тшьки за переказ грошей (1%, але не бшьше 50 ценив), але й за сам рахунок -1% вщ суми щорiчно.
PayPal - найбшьша електронна платiжна система, у якш зареестроване бiльше 150 млн. рахунюв в усьому свiтi. Належить вона компанп eBay i тюно iнтегрована з вiдомим Iнтернет-аукцiоном. Саме ця причина змушуе бiльшiсть
1 На сьогодш медiахолдинг РБК проводить реструктуризащю, в рамках яко1 було прийнято рiшення розлучитися з рядом проекпв. Також холдинг розглядае можливкть виходу на новi ринки i плануе запуск нових сервiсiв. У бюджет холдингу на 2013 рж не були включенi електронний сервк РБК Money, ВД Салон-Прес, РБК daily в Санкт-Петербурзi та шформацшне агентство РБК-Украша. Якщо з електронною плат!жною системою i газетою в Санкт-Петербурзi холдинг вже розлучився, то з рештою перерахованими вище проектами це тшьки належить зробити. Про це в штерв'ю Газете.ру повiдомив генеральний директор РБК Сергш Лаврухин.
2 Тройська унщя - спещальна одиниця вимiру, яка застосовуеться для характеристики дорогощнних металiв, дорогощнного камiння та пороху. М1жнародним позначенням тройсько! унцii е "ozt". Маса тройсько! унцл становить 31.1034768 грама.
користyвачiв кра!н СНД заводити собi рахунки в систeмi PayPal. Зараз украшщ можуть тiльки рееструватися в систeмi й вносити грошi для проведення подаль-ших опeрацiй. З виведенням грошей справа набагато складшше - сервю не на-дае тако! послуги для наших громадян. Проте, юнують компанп, якi можуть анонiмно вщкрити банкiвський рахунок у США, а через нього вже можна без проблем перевести електронш грошi в реальш.
Стрiмкий розвиток електронно! комерцп сприяе появi нових i розвитку наявних фiнансових iнстрyмeнтiв. У !хньому рiзноманiттi потрiбно вибрати тi, як максимально вiдповiдають вашим потребам. Наприклад, якщо ви маете на-мiр робити покупки через iнозeмнi аукцюни й магазини, безумовно, варто вщ-крити рахунок у систeмi E-gold або PayPal. Для бiльшостi покупок у вггчизня-них i росшських 1нтернет-магазинах пiдiйдe WebMoney. А у випадку якщо ви вирiшили зайнятися комерщею у Iнтeрнeт.Гаманцi, варто завести вщразу в де-кiлькох системах. У табл. 1 i 2 показано електронш плапжш системи в укра-!нському та росiйськомy сегментах мeрeжi 1нтернет [8].
Табл. 1. Електронш платгжт системи в укратському сегментг мережi 1нтернет
CheckFree
www.checkfree.com
кредитна/дебетова
CyberCash
www.cybercash.com
кредитна/дебетова
DataCash
www.datacash.com
кредитна
NetBill
www.netbill.com
дебетова
NetCheque
www.netcheque.com
дебетова
NetChex
www.netchex.com
дебетова
DigiCash
www.digtcash.com
дебетова
NetCash
www.isi.edu/gost/info/netcash/
дебетова
Mondex
www.mondex.com
дебетова
E-Gold
www.e-gold.com
дебетова
PayPal
www.paypal.com
дебетова
Табл. 2. Електронт платiжш системи в росшському сегментг мережi 1нтернет
CyberPlat www.cyberplat.com кредитна/ дебетова Платежта з вщкриттям рахунку в банку системи i за допомогою пластикових карток
VebMoney www.webmoney.ru дебетова Платежта за допомогою цифрово! готiвки, яка збериаються на комп'ютeрi користувача
RBKMoney www.rbkmoney.ru
PayCash www.paycash.ru дебетова Платежта за допомогою цифрово! готiвки, яка збериаються на комп'ютeрi користувача
Instant! www.paybot.com дебетова Платежта з вiдкриттям рахунку в банку системи i за допомогою пластикових карток
Cashew www.cashew.ru кредитна Авторизащя платeжiв за бангавськими картками
Элит www.imbs.com/ protokol.htm кредитна Платeжi з використанням пластикових карток
int.eCom www.int/com.ru
Assist www.assist.ru кредитна Платежта з використанням кредитно! карти або цифрового сeртифiкатy
Eaccess www.eaccess.ru кредитна Оплата шформаци спiльно з рахунком за теле-фоннi послуги
Для того, щоб здшснювати оплату через мережу 1нтернет, електронний магазин тд'еднуеться до одше! або декшькох плапжних 1нтернет-систем. В Ук-ра!ш при здiйснeннi платeжiв через мережу 1нтернет використовуються:
1) Системи на основ! кредитних карток. При тд'еднанш до певно! пла-■пжно! системи на основ1 кредитних карток, магазин зможе отримувати платеж1 через мережу 1нтернет вщ тих сво!х кшенпв, яю мають кредитш картки, тд-тримуват даною плапжиою системою. Наприклад, система Портмоне -www.portmone.com.ua - тдтримуе платеж1 кредитними картками Visa i Master-Card/Europay таких баиюв: АКБ "Надра", АППБ "Аваль", "ПриватБанк", "Ук-рекшмбаик", КБ "Фтанси i Кредит" та ш. Щоправда, ця система ор1ентована в основному на оплату комунальних послуг через мережу 1нтернет. Ознайоми-тись з роботою украшсько! системи "Портмоне" можна самостшио, переглянувши на вказаному вище сайп демо-верс1ю.
2) Системи на основ1 смарт-карток. Для роботи кшеитам потр1био мати сматр-картку, ем1товану банком, шд'едиаиим до системи, а для платеж1в через мережу 1нтернет ще й додатково використовувати спещальний пристрш -смарт-карт-рщер та спещальие програмне забезпечення. Украшською системою на основ1 смарт-карток е "1нтерплат" - www.interplat.com.ua).
3) Системи 1итериет-баиюигу - призиачен для надання послуг з управ-лшия баиювськими рахунками через мережу 1нтернет (з отриманням виписок за здшсненими операщями). При використанш ктеитами систем 1итериет-баиюи-гу магазин не обов'язково мае бути тд'еднаний до цих систем, достатньо й того, що ним прийматимуться безгот1вков1 платежг Кл1еит же, для того щоб ко-ристуватися послугами 1итериет-баикшгу, мае укласти вщповщиий догов1р з банком тсля чого матиме можливють доступу до свого рахунка та здшсиювати платеж1 через мережу 1нтернет, використовуючи звичайиий броузер та передба-чеш системою Iитериет-баикiигу процедури. Як приклади украшських систем, що дають змогу ктеиту керувати сво!м рахуиком через мережу 1итериет, можна иазвати таю: "Приват-24" Приватбанку www.pbank.com.ua; "HomeBanking" ВАТ "М1жиародиий Комерцшний Баик" www.icbua.com/interbanking/; "1итер-иет-баиюигу" УкрС1ббаику https://ib.ukrsibbank.com та ш.
4) Системи иа осиов1 електроииих грошей. Для того щоб використовувати щ системи для платеж1в через мережу 1нтернет, потр1био тд'едиатись до якоюь з иих. Тобто встаиовити иа своему комп'ютер1 кшеитське програмие забезпечення, иеобхвдие для роботи з системою; вщкрити за допомогою цього ПЗ у систем1 свш рахуиок; та ввести иа иього грош1 (наприклад, з передоплачено! картки). В Украш фуикцюнують таю системи иа осиов1 електроииих грошей, як: 1итериет.Грош1 - www.imoney.com.ua; Webmoney - www.webmoney.com.ua. На сайтах цих систем е перелж магазишв та компаиш, що тд'едиаш до иих, тобто можуть отримувати оплату за товари та послуги електронними грошима. Даиа лабораторна робота мае иа мет озиайомити студенпв 1з осиовиими принципами використаиия систем иа осиов1 електроииих грошей (иа приклад1 укра-шсько! системи "1итериет.Грош1").
У багатьох при зиайомств1 з електроииими грошима вииикае запитаиия - це !хия безпека. Як стверджують представиики платжиих 1нтернет-систем, об1г електроииих грошей за своею захищешстю ие уступае иав1ть деяким бан-ювським продуктам - наприклад, платжиим карткам.
Безпека розрахунюв у мережi 1нтернет забезпечуеться за допомогою систем захисту шформацп [3, 6, 9]. Наприклад, для того щоб зламати один "електронний гаманець", хакеру потрiбно розшифрувати ключ у 1024 бгга. З погляду статистики, треба перебрати бшя половини можливих ключiв, перш нiж знайдеться правильний. Якщо довжина ключа становить 1024 бгта, це озна-чае, що в середньому необхiдно провести кшьюсть iтерацiй, яка дорiвнюe 21023-й степеш, а це - цифра з 307 нулями. Навпъ при теперiшньому розвитку комп'ютерно1 технiки на це може тти бiля трьох рокiв. До того ж шкому не вь домо, яка сума виявиться в зламаному гаманцi. Такi особливостi захисту вико-ристовують, наприклад, платiжнi системи ШеЬЫопеу i Iнтернет.Грошi.
Проте, що електронш грошi добре захищенi, може свщчити 1хня попу-лярнiсть [21]. Наприклад, у системi ШеЬЫопеу в Украш зареестровано бiльше 400 тисяч "електронних гаманцiв", у компанп Iнтернет.Грошi - 80 тисяч, а су-марний обiг електронних грошей в Украш в 2012 роцi, за ощнками експертiв, становив бiля двох мiльярдiв доларiв.
Вiдсутнiсть нагляду дае змогу клiентам вiртуальних платiжних систем не тшьки купувати книги й оплачувати "комуналку", але й без усяких обмежень i контролю з боку держоргашв переводити грошi й за кордон. Так, у системi ШеЬЫопеу поповнити й перевести в готаку можна майже в 5 тисяч населених пункта у 50 кра1нах свiту. При цьому заборонити обмш електронними грошима мiж "гаманцями" клiентiв адмiнiстратори системи не можуть. От i виходить, що грошi можуть вiльно перетинати будь-якi кордони.
Висновки: 1. З'ясовано, що електронш плапжш системи мережi 1нтер-нет дають змогу максимально спростити фiнансовi операцп мiж покупцем i продавцем. Також вони сприяють розвитку електронно! комерцп, оскiльки за-безпечують здшснення операцiй майже миттево. Сдиним недолжом i головною перешкодою для бшьш стрiмкого розвитку електронних платiжних систем як i ранiше е недовiра багатьох користувачiв до електронних грошей.
2. Виявлено, що обмш фшансовими документами в електронному вигля-дi можливий лише у випадку, коли забезпечуеться !х надiйний захист вщ шд-роблення та несанкцюновано! змши. У разi передавання фiнансових документа також виникае потреба у забезпеченш конфiденцiйностi повiдомлень, гаранто-вано! доставки за адресою, можливостi вирiшення суперечок, пов'язаних iз фальсифiкацiею повiдомлень та вщмовою вiд авторства.
3. Встановлено, що вс платiжнi 1нтернет-системи за наявною схемою платежiв подiляються на дебетов^ якi працюють з електронними чеками i цифровою готакою, та кредитнi, якi працюють з кредитними картками. Однак, на шляху платежу вщ Покупця до Продавця часто виникае нагромадження всшя-ких структур: фiнансовi оператори, процесинговi та препроцесинговi компанп, авторизацiйнi центри, плапжш системи, вiртуальнi грошi тощо. I чим бшьше таких структур, тим далi електронна комерцiя вiд кшцевого споживача.
Л1тература
1. Автоматизоваш банювсьга системи та !х структура. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://ru.osvita.ua/vnz/reports/bank/20377/
2. Банковское обозрение: Информационный портал: банки, финансы, экономика. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://bo.bdc.ru/ - свободный
3. Голдовский И.М. Безопасность платежей в Интернете / И.М. Голдовский. - СПб. : ИД "Питер", 2001. - 240 с.
4. Грицюк П.Ю. Електронш грошi - нове досягнення криптографп та шформацшних тех-нологш / П.Ю. Грицюк, Ю.1. Грицюк // Науковий вюник НЛТУ Укра1ни : зб. наук.-техн. праць. -Львiв : РВВ НЛТУ Укра1ни. - 2013. - Вип. 23.1. - С. 339-347.
5. Грицюк П.Ю. Особливост захисту електронних платiжних систем мережi 1нтернет / П.Ю. Грицюк, Ю.1. Грицюк // Теоретичш i прикладнi проблеми фiзики, математики та шформа-тики : матер. XI Всеукр. наук.-практ. конф. студ., астр. та мол. вчених, 18-19 кштня 2013 р. в НТУ Укра1ни "Ки1вськй полггехшчний iнститут". - К. : Вид-во НТУ Укра1ни "Ки1вський пол> техшчний iнститут". - С. 132-134.
6. Евсюков Д.Е. Электронные деньги как новая составляющая кредитно-денежной системы / Д.Е. Евсюков // Экономика и организация. - 2002. - № 5. - С. 51-66.
7. Електронш грошi як зааб платежу в Укра1ш. [Електронний ресурс]. - Доступний з http:// ua.prostobiz.ua/biznes/upravlinnya_biznesom/statti/elektronni_groshi_yak_zasib_platezhu_v_ ukrayini
8. Електронш плапжш системи 1нтернету. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.blogs.biz.ua/blog.php?user=judin¬e=189
9. Киселев Ю.Н. Электронная коммерция: практическое руководство / Ю.Н. Киселев. -СПб. : Изд-во "ДиаСофтЮП", 2001. - 224 с.
10. Кочергин Д. Мировой опыт регулирования в сфере электронных денег / Д. Кочергин // Мировая экономика и международные отношения. - 2005. - № 19. - С. 35-39.
11. Кузнецов В. А. Электронные деньги и мобильные платежи : энциклопедия / В. А. Кузнецов, А.В. Шамраев, А.В. Пухов. - М. : Изд-во "Маркет ДС", ЦИПСиР, 2009. - 382 с.
12. Лебедев А.Н. Электронные деньги: миф или реальность / А.Н. Лебедев. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://citcity.ru/13128/
13. Мартынов В.Г. Электронные деньги. Интернет-платежи / В.Г. Мартынов, A.A. Андреев, В.А. Кузнецов / под ред. В.Г. Мартынова. - М. : Изд-во "Маркет ДС", ЦИПСиР, 2010. - 176 с.
14. Новости о деньгах: Информационный портал: платежные системы, электронные платежи, электронные деньги, онлайновый банкинг, мобильные платежи, прием денег на сайте. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://moneynews.ru/ - свободный
15. Обзор электронных денег и платежных систем. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.directoria.biz/articles.php?article_id=6
16. Платонов Е.И. Современная интерпретация понятия "электронные деньги": модель денежных обязательств / Е.И. Платонов, В.А. Кузнецов // Деньги и кредит. - 2002. - № 9. - С. 3035.
17. Савчук Дмитро. Електронш грошi - не грошi? / Дмитро Савчук. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.kyivpost.ua/opinion/op-ed/elektronni-groshi-ne-groshi-35984.html
18. Скоршо Л. Електронш плапжш системи в Укра1ш / Л. Скоршо. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://international-site.net/uk-ua/zakazchiku/100/elektronn-plat-zhn-sistemi-v-ukra-n
19. Тедеев А.А. Электронные банковские услуги : учебн. пособ / А.А. Тедеев. - Сер.: Полный курс за три дня. - М. : Изд-во ЭКСМО, 2005. - 272 с.
20. Торкановский В.С. Электронные формы денег и новые виды платёжных систем (на примере стран Запада и России) / В.С. Торкановский, Д.А. Кочергин // Известия Санкт-Петербургского государственного университета экономики и финансов. - СПб. : Изд-во СПбГУЭиФ, 2000. - № 1. - С. 12-18.
21. Хитров А. Что такое WebMoney и где их взять? / А. Хитров // Миллион. - 2005. - № 7. -С. 20-25.
22. Xiмич Роман. Електронш грошг загрози вигадаш i реальш / Роман Xiмич. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://news.finance.ua/ua/~/2/2013/01/15/294769
23. Царев В.В. Электронная коммерция: Электронные платежные системы; Создание электронных коммерческих систем; Экономическая эффективность : учебник [для студ. ВУЗов] / В.В. Царев, А.А. Кантарович. - СПб. : Изд-во "Питер", 2002. - 320 с.
24. Цветкова Н. Електронш грош^ 1х переваги та недоле / Н. Цветкова. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ufin.com.ua/analit_mat/poradnyk/105.htm
25. Электронные деньги: вопрос безопасности. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.beznal.pro/separateopinion/470-elektronnye-dengi-vopros-bezopasnosti.html
Грыцюк П.Ю., Грыцюк Ю.И. Особенности защиты электронных платежных систем в сети Интернет
Рассмотрены особенности защиты электронных платежных систем в сети Интернет, которые по способу доступа к электронному счету разделяются на системы, имеющие веб-интерфейс для управления электронным бумажником, и системы, требующие установления дополнительного программного обеспечения для управления им. Установлено, что единственным недостатком и главным препятствием для более быстрого развития электронных платежных систем является недоверие многих пользователей к электронным деньгам и надежности их защиты.
Ключевые слова: электронные платежные системы, электронные деньги, интернет-магазин, интернет-банкинг, интернет-страхование, процессинговый центр, смарт-карта.
Grycyuk P.Yu., Grycyuk Yu.I. Features of defence of the electronic payment systems of network are the Internet
The features of secure electronic payment systems on the Internet, which according to the method of access to the electronic account is divided into a system with a web-interface for managing electronic wallet, and systems-setting require additional software to control them. Found that the only drawback, and a major obstacle to more rapid development of electronic payment systems is the lack of confidence of many users to electronic money and the reliability of their security.
Keywords: electronic payment systems, electronic money, shop online, online banking, online insurance, processing center, smart card.
УДК 634.0377.2 Зам. директора В.Л. Коржов1, канд. техн. наук;
здобувач Н.М. Собко2
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 КРИТЕРН ВИБОРУ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ВАР1АНТ1В КАНАТНИХ Л1СОТРАНСПОРТНИХ УСТАНОВОК
Запропоновано схеми класифжаци рубань та технолопчш схеми освоення люосж на базi тдвгсних канатних установок, яга е основою для вибору типу канатно! установки. Встановлено, що оцшку ефективност роботи канатних установок доцшьно прово-дити за комплексними еколого-економiчними показниками. Наведено залежност для визначення комплексного критерто конкурентоспроможностг Запропоновано алгоритм для вибору альтернативного варiанта канатно! установки з використанням прикладно! програми Turbo-Basic.
Ключовi слова: канатш люотранспортш установки; альтернативш варiанти, еко-номiчнi та еколопчш показники, комплексний критерш конкурентоспроможностг алгоритм вибору.
Специфжа освоення прських лiсiв, потребуе використання на люозаго-пвлях спещально! техшки, яка за технiко-економiчними показниками вiдрiз-няеться вщ машин та механiзмiв, що працюють в рiвних умовах.
Машини та мехашзми на люозагопвлях об'еднаш стльними технолопч-ними процесами, але вони мають рiзнi принципи роботи, масу, продуктившсть та виконують рiзноманiтнi функцп. Багаторiчнi дослiдження лiсiвникiв та люо-заготiвельникiв показали, що базовою машиною доцшьно вибирати шдвгсну ка-
1 Украшський науково-дослiдний шститут прського лiсiвництва iM. П.С. Погребняка, м. Iвано-Франкiвськ;
2 НЛТУ Украши, м. Львiв
