CC BY
114
6. Львiвська облрада затвердила програму пiдгримки тдприемництва в галузi тваринництва на 2012 piK. 29.02.2012 р. [Елекгронний ресурс]. - Доступний з http://www.vgolos.com.ua/economic/ news/7893.html
7. Сiльськогосподаpськi обслуговуючi кооперативи: створення i дiяльнiсть / редкол.: М.П. Гриценко (вщп. ред.) та ш. - К. : Вид-во "Кшвська обласна аграрна дорадча служба". -2005. - 68 с.
Копытко О.В. Формирование организационно-экономического механизма оптовых региональных рынков сельхозпродукции
Рассмотрено формирование организационно-экономического механизма оптового рынка сельскохозяйственной продукции как целостной системы функционирования организованной оптовой торговли в регионах. В процессе исследований выделены факторы, которые влияют на функционирование оптовых рынков сельскохозяйственной продукции и включают взаимодействие производителей, оптовых посредников, обслуживающих кооперативов, предприятий розничной торговли, перерабатывающих предприятий, рыночных институтов и регулирующих государственных органов, с целью обеспечения гарантированного круглогодичного доступа перерабатывающих предприятий розничной торговли и населения к сельскохозяйственной продукции.
Ключевые слова: организационно-экономический механизм, оптовый рынок сельскохозяйственной продукции, производители, посредники, государственные органы управления, обслуживающие кооперативы.
Kopytko O. V. Formation of the organizational-economic mechanism of wholesale regional markets of agricultural production
The formation of organizational-economic mechanism of the wholesale market of agricultural production is considered as an integral system of organized wholesale trade operation in the regions. In the research process are elicited the factors that influence upon the operation of the wholesale markets of agricultural production and include the interaction of all producers, wholesale brokers, serving cooperatives, enterprises to retail business, processing enterprises, market institutes and adjusting state bodies to provide the guaranteed all-the-year-round access of enterprises to retail business and the population to agricultural production.
Keywords: organizational-economic mechanism, wholesale market of agricultural production, producers, brokers, state management bodies, serving cooperatives.
УДК 336.74:004.[738+657] Доц. М.В. Корягт, канд. екон. наук;
магктрант В.Р. Лiва - Львiвська КА
ЕЛЕКТРОНН1 ГРОШ1: ОСОБЛИВОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ ТА БУХГАЛТЕРСКИЙ ОБЛ1К
Розглянуто суть електронних грошей та основш 1х особливостг Наведено переваги та недолжи використання електронних грошей. Описано процедуру викорис-тання грошей у платсжних системах. Наведено три можливi сценари подальшого розвитку систем електронних грошей. Розглянуто методику бухгалтерского облжу операцш з електронними грошима. Запропоновано методичш рекомендаци з облжу електронних грошей.
Ключовг слова: електронш грош^ електронш плапжш системи, електронний гаманець, бухгалтерський облж.
Вступ. В останш десятилггтя в Украш, як 1 у всьому свт, запрова-джуються у р1зш сфери суспшьного життя новацп шформацшних технологш, що приводить до перетворень, зокрема системи фшансових послуг. Серед техшчних новацш потр1бно видшити електрошзащю товарно-грошового об-
MiHy, дшово! практики, побутового зв'язку, запровадження нових 3aco6iB об-MiHy, зокрема i електронних грошей.
Постановка завдання. Глобальний технологiчний розвиток i значне поширення електронних платiжних систем створюе значш переваги для фун-кцiонyвання негопвкових грошових форм. Водночас, традицiйнi форми грошей ще пропонують призначеш для користувача певнi yнiкальнi переваги. Однак дедат бшьшо! актyальностi набувають питання мiсця та сyтностi електронних грошей у сучаснш фiнансовiй система Електроннi грош^ незва-жаючи на широке використання у системi розрахунюв та платежiв, залиша-ються малодослщженим об'ектом у наyковiй економiчнiй лггературь Окремi дослiдження щодо суп, рол^ особливостей використання та розвитку електронних грошей в Украш здшснювали такi украшсью вчеш, як: А.В. Бодюк, 1.О. Грубш, Т. Валентинова, О. Махаева, В. Мiщенко, М. Савлук та iншi. Однак детального дослщження цих питань в бухгалтерскому облiкy, ефектив-ностi 1х застосування, не проводили, що значно ускладнюе практичне використання та гальмуе 1х розвиток.
Результати досл1дження. Електроннi грошi - це одинищ вартостi, якi зберiгаються на електронному пристро1, приймаються як засiб платежу шши-ми, нiж емiтент, особами i е грошовим зобов'язанням емггента. Емiтент - особа, яка здшснюе випуск електронних грошей i бере на себе зобов'язання з 1х погашення. Випуск електронних грошей в Украш мають право здшснювати лише банки [6].
За своею суттю електроннi грошi мало чим вiдрiзняються вiд зви-чайних: ними можна розраховуватися за товари, роботи, послуги. При цьому покyпцi можуть перетворювати "живi" грошi в електронш, а продавцi - роби-ти зворотну операцiю. Причому робити це все дозволено в зручному режимi "онлайн" [2]. По сyтi, це умовш знаки, якi "прив'язанi" до курсу певно! валю-ти (гривш, долара, рубля та iнших), юнують тiльки в мережi 1нтернет й шде бiльше. Електроннi грошi, на вщмшо вiд готiвки, мають таю особливостг пiс-ля втрати або викрадення, попередивши кредитну установу, можна отримати новi електроннi грошi з вiдновленням первiсного балансу; можуть мати обме-жений обсяг. Крiм цього, важливою особливiстю електронних грошей як чинника процесу визначення вартост е здатшсть до виконання таких вимог ринку: портативнють, економiчна подшьнють та однорiднiсть у сво!й маш, вiдносна мiцнiсть, дешевiсть у виготовленш та здатнiсть до швидкого вщтво-рення у бyдь-якiй кiлькостi [1].
Електронш грошi мають чимало переваг. По-перше, електронш грошi неможливо тдробити, навiть теоретично. Захист криптографiчними алгоритмами та електронними засобами (використання SSL-протоколу з кодовим ключем 128-bit) вартий уваги. По-друге, будь-який користувач може безкош-товно вщкрити власний електронний рахунок. По-трете, приемний бонус у виглядi додатково! функцп, як-от керування електронним гаманцем iз фжсова-но! IP-адреси, повiдомлення про здшснення операцп через SMS, e-mail тощо. По-четверте, найчастiше жодно! абонплати за користування електронним гаманцем не вносять, а перераховують виключно комiсiю тд час здiйснення пе-
peKa3iB. До того ж переказ кошпв вщбуваеться майже миттево. По-п'яте, неза-лежно вщ мiсця знаходження корисгувач може здшснювати 3i сво!м рахунком будь-яю фiнансовi операцп, головне, щоби був доступ до Всесвггаьо! мережi.
Електронш грошi е зручним розрахунковим засобом, за допомогою якого можна купувати товари, сплачувати послуги, отримувати оплату за ви-конану роботу, не вщходячи вiд комп'ютера. Такi операцп стали реальними завдяки появi електронних плапжних систем. Сьогоднi е чимало електрон-них плагiжних систем мережi 1нтернет. Серед найбiльших можна виокреми-ти: PayPal, Neteller, Egold, StormPay, PayAce, E-gold, WebMoney, Яндекс. Деньги та iншi [5]. Незважаючи на переваги, електронш грошi виявили-ся досить вразливими для шахра1в та вiрусiв - таких саме сучасних i доскона-лих, як i електронна форма грошей, яка е 1х об'ектом. Недосгагнiсгь техноло-пчно! безпеки призводить до того, що для функцiонування електронних грошей необхщш органiзацiйнi, правовi, гехнiчнi, крипгографiчнi методи захис-ту. Збiльшення кшькосп корисгувачiв систем електронних розрахункiв в Ук-ра!ш, незважаючи на 1хню безумовну зручнiсгь та поширенiсгь у свт, при-ховуе певнi ризики. Використовуючи гакi системи, можна вести бiзнес фак-тично без оподаткування.
Постае неоднозначне запитання стосовно необхщносп виконання суб'ектами, як забезпечують функцiонування систем електронних засобiв платежу, таких обов'язкiв, як: постановка на облж в установленому законо-давством порядку; розроблення правил i програми ведення фiнансового мош-торингу; призначення працiвника, вiдповiдального за оргашзащю та ведення фiнансового монiгорингу; здшснення щентифжацп та вивчення сво1х ктенпв; забезпечення виявлення i реестрацп фшансових операцiй, якi тдля-гають фшансовому монiгорингу; надання певно1 шформацп Спещально уповноваженому органу, яким е Держфшмошторинг, та правоохоронним органам зпдно iз законом; зупинення фiнансових операцш у випадках i порядку, передбачених законом, тощо.
Загалом запровадження та активне використання систем електронних розрахункiв потребуе виважено! правово1 регламентацп, спрямовано1, з одного боку, на тдтримку !хнього розвитку, а з шшого - на запобiгання !х вико-ристання з метою ухилення вщ оподаткування та контролю. На наш погляд, цi проблеми мають бути виршеш, передусiм, на рiвнi закону, що одночасно за-безпечить уникнення зловживань та стимулюватиме розвиток вщносин у цiй сферi. Чинне законодавство на сьогодш не регулюе потоку електронних грошей. Саме це i е одшею з основних причин вщсутносп контролю за електрон-но-мережовими розрахунками з боку державних оргашв. А це, своею чергою, спричиняе певш груднощi !х воображения у бухгалтерському i податковому обл^ пiдприемсгв, якi використовують гакi рахунки у сво!й дiяльносгi.
Протягом кшькох рокiв у нашiй кра!ш значного використання набула система розрахунюв електронними грошима. Елекгроннi грошi функцюну-ють у середин конкретно! електронно! плапжно! системи i перетворити !х на реальш грошi можна гiльки вивiвши з плапжно! системи. Учасники системи можуть використати елекгроннi грошi на власний розсуд, наприклад: зали-
шити в CTCTeMi та робити електроннi платеж^ а також обмiняти на реальш грошi. Для розрахункiв електронними грошима вiдкриваeгься спецiальний рахунок - "електронний гаманець" - у будь-якiй плапжнш систем^ уклавши з нею вщповщний договiр. Вводити, виводити або поповнювати грошi у га-манцi можна рiзними способами: скретч-картками; банкiвськими переказами; поштовими переказами; внесенням готiвки. Найшвидший спосiб введення грошей до системи - за допомогою скетч-карток.
Процедура використання грошей у вих платiжних системах майже одинакова. Покупець вибирае в штернет-магазиш конкретний товар або пос-лугу i пiдтверджуе свiй вибiр. Гаманець покупця активiзуеться i на його адресу з гаманця штернет-магазину надсилаеться вимога про оплату (контракт, шдписаний цифровим пiдписом продавця). Якщо покупець приймае оферту i згоден сплатити покупку, то тодi контракт iз цифровим пiдписом покупця i електронна готiвка надсилаються на рахунок продавця. У покупця зали-шаеться електронний документ, що пiдтверджуе товарш зобов'язання продавця, з його електронним тдписом. Гаманець продавця пред'являе отримаш вiд покупця електроннi грошi до процесингового центру плапжно1 системи, в яюй зареестрованi сторони договору, для тдтвердження 1х достовiрностi. Якщо процесинговий центр тдтверджуе оплату, то електронш грошi перечис-люють на рахунок продавця, iз надсиланням вщповщного повiдомлення (кви-танцп) на адресу покупця до його електронного гаманця. Таким чином покупець сво1 зобов'язання за договором виконав, йому залишаеться дочекатися доставки сплаченого товару.
На сьогодш не розроблено методичних рекомендацш з обл^ електронних грошей, тому ми пропонуемо деяк методичнi рекомендацп щодо 1х облiку. Для синтетичного облiку електронних кошпв рекомендуемо викорис-тати рахунок 32 з назвою "Електроннi кошти", а аналiтичний облiк здшсню-вати за 1х видами. 1снують таю види електронних грошей:
1) у виглядi карт (card based), яю потребують установлення додаткового програмного забезпечення для керування електронним гаманцем;
2) у виглядi мереж (network based), яю мають веб-iнтерфейс для керування електронним гаманцем.
Будь-яка операщя повинна бути документально тдтверджена. У фiнансовiй звiтностi сальдо по рахунку 32 "Електроннi кошти" про-понують вiдображати в баланс у складi статтi "Грошовi кошти та 1х е^ва-ленти". Крiм цього, визначенням термiна "Електроннi кошти" необхщно до-повнити П (С) БО 4 "Звгт про рух грошових коштiв". Авторський пiдхiд до визначенням цього термша: електроннi кошти - це рiзновид депозитних грошей, яю е у пам'ят комп'ютерiв i здiйснюють свiй рух автоматично за допо-могою комп'ютерних систем за безпосереднiми розпорядженнями власниюв поточних рахункiв. Загалом, можемо видшити три можливi сценарп подаль-шого розвитку систем електронних грошей.
1. Електронш грошi значно не поширяться або взагалi зникнуть з обиу. Група вчених, наприклад, Б. Елi та Е. Келлi, вважають, що вплив електронних грошей на грошово-кредитну политику е таким незначним, що його не потрiбно брати до уваги. Серед важливих причин, яю стримують
використання електронних грошей, е традицiйнiсть використання готав-ки та чекiв у роздрiбних платежах. Змiнити такi звички нелегко [3].
2. Електронш грошi будуть широко використовувати як платiжний шстру-мент, i вони будуть перебувати в обиу поряд з традицшною готiвкою. Електронш грош1 сьогодш е на початковому еташ свого розвитку. З
кожним роком удосконалюються шформацшш та фшансов1 технологи, у ба-гатьох кра!нах ведеться розроблення або вносяться змши у законодавство, яке регулюе основш питання, пов'язаш з обшом електронних грошей, розви-ваеться телекомушкацшна шфраструктура, зростають обсяги електронно! ко-мерцп. Ус щ фактори повинш сприяти розвитку юнуючих 1 формуванню но-вих систем електронних грошей, яю зможуть вщповщати вшм найважливь шим потребам користувач1в. На наш розсуд, неправильним е ставлення до електронних грошей як до конкуруючо! альтернативи звичайних грошей. 1х поява викликана необхщшстю забезпечити комерцшш операци через 1нтер-нет там, де використання звичайних грошей е незручним або неможливим. Тому необхвдно розглядати електронш грош1 як доповнення до реальних грошей, необхщних для обиу, або як ще один шструмент обслуговування комер-цшних операцш 1нтернет, поряд 1з пластиковими картками.
3. Електронш грошi повшстю витiснять з обiгу традицiйнi готiвковi грошi. 1нша крайнють - прогнозування такого значного поширення електронних грошей у майбутньому, яке призведе до повного витюнення ними з обиу гопвки. Головш представники тако! думки: професор Гарвардського ушвер-ситету Б. Фрщмен та заступник кер1вника Банку в Англи М. Кшг. Такий сце-нарш розвитку здаеться нам дуже малоймов1рним, оскшьки все ж гопвка мае декшька ютотних переваг над електронними грошима: статус законного пла-пжного засобу, максимальна простота у використанш, нульовий кредитний ризик за рахунок гарантш держави.
Отже, нашмов1ршшим на сьогодш, на нашу думку, е другий сценарш поширення електронних грошей, при якому вони здшснюють свш об1г поряд 1з традицшними плапжними шструментами.
Висновки. Отже, електронш грош1 - це магштш носи плапжно! ш-формацп, яю замшюють паперов1 грош1, чеки та шш1 грошов1 документи у безгопвкових розрахунках м1ж ктентами 1 банками за допомогою електрон-но-шформацшних систем. Це - електронний аналог гопвкових грошей, яю юнують у вигляд1 електронних запишв, наприклад у в1ртуальних гаманцях в 1нтернет1. За своею суттю електронш грош1 мало чим вщр1зняються вщ гот1в-ковий грошей. Основне !х призначення - бути розрахунковим засобом, за до-помогою якого можна купувати товари, сплачувати послуги, отримувати оплату за виконану роботу. Проте електронш грош1 мають певш особливоста, яю роблять !х надшшшими 1 зручшшими у використанш. На сьогодш !х широко використовують як плапжний шструмент, 1 вони обертаються поряд з традицшною гопвкою. Осюльки на сьогодш не розроблено методичних реко-мендацш з обл1ку електронних грошей, ми пропонуемо деяк методичш реко-мендацп щодо !х облжу, зокрема для того, щоб вщобразити в бухгалтерсько-му обл1ку особливосп природи електронних грошей, вважаемо доцшьним вщкривати рахунок 32 "Електронш грошГ'.
Л1тература
1. Бодюк А.В. Електронш грош1: суть та особливосп / А.В. Бодюк, 1.О. Грубш // Форму-вання ринкових вщносин в Укра1ш - 2006. - № 9. - С. 33-37.
2. Валентинова Т. Електронш грошг види, переваги, недол1ки / Т. Валентинова // Все про бухгалтерський облж. - 2011. - № 103. - С. 12-13.
3. 1льницька Н.М. Чинники поширення електронних грошей / Н.М. 1льницька. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvuu/Ekon/2010_ 30/stat-ti/4_3.htm.
4. Леонов Ю. Електронш грош1 - зручний шструмент розрахунгав чи ще один споаб обходу закону? / Ю. Леонов, О. Трегубова. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. le-galweekly.com.ua/article/? uid=2700.
5. Машика Ю.В. Електронна комерщя - плапжш системи мереж1 1нтернет / Ю.В. Ма-шика // Науковий вюник НЛТУ Укра1ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра1ни. - 2011. - Вип. 21.8. - С. 123-129. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. nbuv.gov. ua/ portal/chem_biol/nvnltu/21 _8/344_Masz. pdf.
6. Положення "Про електронш грош1 в Укра1ш", затверджений постановою НБУ в1д 04.11.10 р., № 481. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon1.rada.gov.ua / laws/show/z 1336-10.
Корягин М.В., Лива В.Р. Электронные деньги: особенности использования и бухгалтерский учет
Рассмотрена суть электронных денег и основные их особенности. Приведены преимущества и недостатки использования электронных денег. Описана процедура использования денег в платежных системах. Приведены три возможных сценария дальнейшего развития систем электронных денег. Исследована методика бухгалтерского учета операций с электронными деньгами. Предложены методические рекомендации из учета электронных денег.
Ключевые слова: электронные деньги, электронные платежные системы, электронный кошелёк, бухгалтерский учет.
Koryagin M.V., Liva V.R. E-cash: features of the use and accounting
We consider essence of electronic money and their basic features. We pointed advantages and lacks of the use of electronic money. The procedure of the use of money is described in the pay systems. We pointed 3 possible scenarios of further development of the electronic money system. We consider a methods of accounting of operations with electronic money. Methodical recommendations are offered from the account of electronic money.
Keyword: electronic money, electronic pay system, electronic purse, accounting.
УДК 336.71 Доц. П.Ю. Лазур, канд. техн. наук -
Львгвський кооперативний коледж економжи i права
БАНК1ВСЬКИЙ КРЕДИТ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ
шдприемиицтвА в укракш
Охарактеризовано стан бангавсько1 системи Укра1ни та оцшено II вплив на роз-виток шдприемницького середовища. Визначено проблеми кредитування малих тд-приемств та окреслено основш напрями 1х виршення.
Ключовг слова: мале шдприемництво, фшансова шдтримка малого тд-приемництва, грошово-кредитна пол^ика, банювська система, бангавський кредит.
Постановка проблеми. Основною рушшною силою економжи, а отже, 1 джерелом матер1альних та духовних благ е мале шдприемництво. У розвине-них державах сектор малого тдприемництва створюеться вщ 60 до 80 % ВВП,
