CC BY
35
Висновки. За результатами експериментальних дослiджень процесу гранулювання подрiбнених деревинних вiдходiв листяних порщ створено ба-зовий варiант експертно! системи. Вона спираеться на дерево лопчного виве-дення, що описуе взаемодш основних компонентiв i факторiв, якi впливають на процес гранулювання. Нагромаджена база знань е необхщною передумо-вою для створення подал автоматизовано! системи керування процесом гранулювання та оптимiзацil 11 основних параметрiв.
Лiтература
1. Бобович Б.Б. Переработка отходов производства и потребления : справ. пособ. / Б.Б. Бобович, В.В. Девятин. - М. : Изд-во "Интернет инженеринг", 2000. - 496 с.
2. Облагораживание твердых материалов путем прессования на прессах с плоской матрицей. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.amandus-kahl-group.de/kahl_ grup-pe/ru/home/.
3. Ротштейн А.П. Интелектуальные технологии идентификации: нечеткая логика, генетические алгоритмы, нейронные сети / А.П. Ротштейн. - Винница : Вид-во УН1ВЕРСУМ-Вш-ниця, 199. - 320 с.
4. Штовба С. Д. Проектирование нечетких систем средствами MATLAB / С.Д. Штовба. -М. : Вид-во "Горячая линия - Телеком", 2007. - 288 с.
КуцикА.С., Курка Р.Р. Экспертная система для реализации нечетких алгоритмов управления технологическим процессом гранулирования
Рассмотрены проблемы построения автоматизированных систем управления гранулятором с плоской матрицей для переработки отходов деревообрабатывающей промышленности. Предложен вариант экспертной системы с применением нечетких алгоритмов для прогнозирования производительности процесса гранулирования и создания базы знаний о взаимодействии его основных составляющих.
Ключевые слова: гранулятор, топливные гранулы, переделывания отходов, нечеткие множественные числа, экспертная система.
Kucyk A.S. Kurka R.R. Expert system for the implementation of fuzzy algorithms for granulation process control
Specific of automatic control system of fuel pellets formation technology of particulate materials is given. Created an expert system for modelling exploitation regimes of pellet press. All conclusions are grounded on fuzzy logic which is popular in the adaptive management systems nowadays.
Keywords: pellet press, fuel pellet, waste disposal, fuzzy logic, expert system.
УДК 004.056.55 Студ. П.Ю. Грицюк -НЛТУ Украти;
проф. Ю.1. Грицюк, д-р техн. наук - Львiвський ДУ БЖД
ЕЛЕКТРОНН1 ГРОШ1 - НОВЕ ДОСЯГНЕННЯ КРИПТОГРАФЫ ТА 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й
Розглянуто особливост впровадження електронних грошей як оперативного, надшного та аношмного засобу платежу в Укра1ш, яга е новим досягнення криптограф» та сучасних шформацшних технологш. Встановлено, що в системi електронних грошей використовуються два клкга: шдивщуальний, призначений для тдтвер-дження вартосп купюр, i загальнодоступний - для перевiрки 1х достовiрностi при проведенш платежiв. Грунтуючись на особливостях однонаправлених функцш, яга гарантують неможливють вщновлення шдивщуального ключа шдпису за загально-доступним ключем його перевiрки, в електронних грошах використовуеться схема "слшого" електронного шдпису, яка забезпечуе високий рiвень 1х аношмностг
Нацюнальний лкотехшчний yнiвepситeт Укpaïни
Ключовi слова: гoтiвкoвi poзpaxyики, eлeктpoииi плaтeжi, eлeктpoииi гpoшi, кpиптoгpaфiчиий зaxиcт, iифopмaцiйиi тexиoлoгiï, "cлiпий" eлeктpoииий пiдпиc.
Вступ. За ocтaннe дecятилiття yкpaïнcький pинoк eлeктpoнниx бан-кiвcькиx тexнoлoгiй пpoйшoв пoмiтний шляx вiд пoчaткoвoï cтaдiï кoмп'ютe-pизaцiï, тoбтo peaлiзaцiï пpocтиx бaнкiвcькиx oпepaцiй на 6asi пepcoнaльниx кoмп'ютepiв, дo пoвнoцiнниx aвтoмaтизoвaниx бaнкiвcькиx cиcтeм [2], якi вiдпoвiдaють нaйcтpoгiшим cyчacним вимoгaм [1]. Бaгaтo xтo з rac вжe звик дo тaкиx пoнять як eлeктpoннi плaтiжнi дoкyмeнти з цифpoвим пiдпиcoм, ав-тoмaтизoвaнi cиcтeми клieнт-бaнк, cиcтeми oбcлyгoвyвaння клieнтiв за дoпo-мoгoю cмapт-кapт i тлн., пoчинaeмo викopиcтoвyвaти мoжливocтi eлeктpoн-нoï тopгiвлi чepeз мepeжy Iнтepнeт [4]. Пpoтe в гaлyзi iнфopмaцiйниx тexнo-лoгiй, якi e cьoгoднi нaйбiльш пepcпeктивними, y нac щe бaгaтo нe тiльки нe викopиcтaниx, ane й нaвiть нe завжди чiткo ycвiдoмлeниx нoвиx мoжливoc-тeй. Однieю з ниx e зacтocyвaння так звaниx " електронних грошей1 " [S].
Хoчa cyчacнi cиcтeми бeзгoтiвкoвиx eлeктpoнниx плaтeжiв [4], 6УДЬ-то eлeктpoннi мiжбaнкiвcькi poзpaxyнки, eлeктpoннi плaтiжнi дoкyмeнти в ctc-тeмax клieнт-бaнк a6o oплaтa тoвapiв i пocлyг пpивaтними ocoбaми за дeбeт-ними a6o кpeдитними кapткaми ^ни e ocнoвним видoм oплaти тoвapiв i жю-луг в зaxiднoeвpoпeйcькиx кpaïнax i США), мають oчeвиднi пepeвaги [10], пpoтe гoтiвкa i в циx кpaïнax зoвciм œ вилyчeнa з oбiгy, а навпаки, cтaнoвить нaбaгaтo бiльшy чacткy ^o 40 %) вiд зaгaльнoï гpoшoвoï мacи, нiж в Укpaïнi. У чoмy ж пpичинa тaкoгo явища? На цe та бaгaтo iншиx запитань cпpoбyeмo дати вiдпoвiдi y цьoмy дocлiджeннi, щo i cтaнoвить ocнoвнy йoгo мeтy.
1. Пepeвaги готiвковиx pозpaxyнкiв. Гoлoвнi пepeвaги гoтiвкoвиx poзpaxyнкiв, якi дають змoгy ïм блaгoпoлyчнo cпiвicнyвaти зi вciмa нoвoввe-дeннями eлeктpoнниx плaтiжниx cиcтeм [S] i навиь нe cильнo втpaчaти cвoï пoзицiï, цe oпepaтивнicть, вeликa нaдiйнicть i, ocнoвнe, aнoнiмнicть [9]. Шп-pи вci пepeвaги cyчacниx cиcтeм eлeктpoнниx плaтeжiв, як мoжyть зaбeзпe-чити тiльки oднy з циx влacтивocтeй - oпepaтивнicть, стуишь нaдiйнocтi бyдь-якoгo, нaвiть кpyпнoгo кoмepцiйнoгo банку, вce-тaки e нижчoю, шж сту-пiнь нaдiйнocтi нaцioнaльнoï гpoшoвoï cиcтeми зaгaлoм.
Звичaйнo, в ^arnax iз poзвинeнoю бaнкiвcькoю cиcтeмoю тaкиx ^o6-лeм, як пpoxoджeння гpoшeй з oднoгo мicтa в iншe пpoтягoм 2-3 днiв, зазвичай, œ бyвae. Тoмy гoтiвкoвa валюта, яка eмiтyeтьcя нaцioнaльним бан-кoм, poзглядaeтьcя в бaгaтьox cитyaцiяx як бшьш нaдiйнa гapaнтiя збepeжeн-ня катталу. Нaйближчi пpиклaди фiнaнcoвoï кpизи i навиь зaкpиття вeликoï кiлькocтi y^arncbrax дepжaвниx i кoмepцiйниx бaнкiв набагато нaoчнiшe нам цe пpoдeмoнcтpyвaли, шж дeкiлькa пoвчaльниx пpиклaдiв, пiдiбpaниx rne^anbro для нac з icтopiï eвpoпeйcькoï чи aмepикaнcькoï бaнкiвcькиx ctc-тeм. Однак гoлoвнa пepeвaгa гoтiвкoвиx poзpaxyнкiв пoлягae в ïx aнoнiмнocтi.
1 Елeктpoииi ipomi (тaкoж вiдoмi як e-money, e-ipomi, eлeктpoииa гсшвка, eлeктpoнi oбмiии, цифpoвi ipomi, цифpoвa гсшвка чи цифpoвi oбмiии) - oзнaчeння гpomeй чи фiиaиcoвиx зoбoв'язaиь, oбмiн i взaeмopoзpaxyи-ки з якими иpoвoдятьcя за дoиoмoгoю iифopмaцiйииx тexнoлoгiй. Елeктpoииi гpomi e важливим Eo^em^™ eлeктpoииoï кoмepцiï та eлeктpoииoгo вpядyвaиия. Для кopиcтyвaиия иими иoтpiбиa iнфpacтpyктypa -кoми'ютepиi мepeжi, мepeжa Ime^ex та eлeктpoииi илaтiжиi cepвicи.
340
Збipник нayково-тexнiчниx пpaць
Як би там не стверджували можновладщ, що ця властивiсть готiвки необхщ-на насамперед тшьовому бiзнесу i кримшальним структурам, проте навiть для будь-якого легального бiзнесу вона е надзвичайно бажаною насамперед для оперативного ведення господарсько! дiяльностi.
Вщомо, що ринкова економжа, при всiй 11 "вщвертостГ' та "прихиль-ностi до споживача", тримаеться на конкуренцп, а точшше - на жорсткiй конкурентны боротьбi виробниюв товарiв i надання послуг за свою частку на ринку пращ. Найзапектшою ця боротьба проявляешься у конкуренцп на фь нансових ринках, де перемiщення значного обсягу капiталу вiдбуваеться де-коли майже миттево. Не даремно ж крупш швестицшш компанп та фонди рекламують себе перед рядовим виробником у вигл_вд найгрiзнiших пред-ставниюв джунглiв - тигрiв, слонiв, левiв, горил i т. iн., переконуючи 1х у тому, що у фшансових джунглях вони вщчувають себе не менше упевнено й га-рантують промисловцям виживання у скрутний час.
А в будь-якш боротьбi iнформацiя про подальшi ходи суперника i можливiсть приховати вщ нього сво! намiри часто дае виршальну перевагу. Анонiмнiсть готiвкових розрахунюв дуже часто використовуеться i зараз на-вiть крупними промисловими чи фшансовими компанiями для забезпечення тако! переваги в боротьбi на фшансових ринках [9].
2. Переваги електронних платеж1в. У сучасних системах безгопвко-вих розрахунюв кредитш картки порiвняно з готiвкою, яка, здавалося б, мала давно вiдiйти в минуле, мають такi переваги [5]:
• немае потреби мати при соб1 велику суму грошей [ тддаватися загрозам кра-д1жки або пограбуванню, чи нести велию витрати на охорону;
• пластиков1 картки зручш у використанш, збергганш та можуть бути легко за-мшеш в раз1 втрати або псування за незначну суму;
• досить широкий асортимент фшалш банкв !х обслуговування та банкоматш, яю обслуговують картки бшьшосл м1жнародних платажних систем;
• бшьшгсть банкв обслуговують платеж! за кредитними картками, зшмаючи при цьому сповна прийнятт комгсшш за надання таких послуг;
• умови видач1 кредитних карток приватним особам дедал1 л1берал1зуються практично в усх кра!нах свггу;
• власникам прившейованих карток надаеться все бшьша кшьюсть додаткових послуг у вигляд1 цшових знижок на проживання в готелях, придбання ав1ак-виткв, оплату товарш у мереж1 магазишв [ т. ш.
Окрiм цього, бiльшiсть закордонних банюв, а також деякi банки Укра-1ни [3] останнiм часом широко практикують вiдкриття рахунку кшентом через мережу 1нтернет i самостiйну його роботу з деюлькома вiдкритими ра-хунками в межах дозволених операцш: переказ коштiв з рахунку на рахунок з метою отримання вищих вiдсоткiв, здiйснення поточних платежiв i т. iн.
3. Перспективи впровадження електронних платеж1в в УкраТш. Останнiм часом тi переваги електронних плапжних систем [3, 9, 10], про яю йшлося вище, помiтно покращили сво! позицп. В основному це сталося зав-дяки новим досягненням в област шформацшних технологiй i, зокрема, не-абияким здобуткам телекомунiкацiйних систем i криптографа1, яю загалом
1 Криптограф1я (вщ грецького кгур1ов - прихований I §гарЬет - писати) - наука про математичш методи забезпечення конфщенщйност (неможливост читання шформацл стороншм) I автентичност (щшсност та
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
дали змогу проводити розрахунки практично без затримок (у режимi on-line) i з гаранпею юридично! значущостi передаваних каналами зв'язку електрон-них документiв: виписок про стан рахунюв, чеюв, квитанцш i т. iн. Дшсно, з появою сучасно! комп'ютерно! технiки стало можливим практичне застосу-вання технологп електронного цифрового пiдпису1 вiдправлених докуменпв, а сама вона з'явилася внаслщок того, що криптографи розробили надшш ал-горитми його перевiрки [6], яю не дають змоги зловмисникам цей шдпис тд-робити за реальний промiжок часу. У сукупност це дае змогу застосовувати його як законний заиб пiдтвердження достовiрностi електронного документа та автентифжацп2 особи, вщповщально! за його вмiст.
Аналопчш криптологiчнi ще! дали змогу побудувати системи забезпе-чення конфiденцiйностi електронних повщомлень, якi передаються вщкрити-ми каналами зв'язку. Як наслщок, у рядового користувача персонального комп'ютера без застосування всяких дорогих "шифрувальних засобiв" з'явилася можливiсть захистити свою шформащю при !! передачi не менш на-дiйно, нiж при мiжбанкiвських платежах у сотнi мшьйошв доларiв у системi SWIFT3. В Укра!ш так сталося, що вс конкретнi проблеми сучасних взаемин невеликих фiрм-розробникiв у цiй областi знань з урядовими оргашзащями породженi саме цим парадоксом. Навиь тепер деяю державнi чиновники нiяк не можуть змиритися з тим, що зараз маленью компанп або навiть окремий програмют може легко розробити програму захисту даних для пересiчного користувача з таким же рiвнем безпеки, який рашше був доступний тшьки для систем засекреченого каналу урядового зв'язку.
Вочевидь, ситуацiя абсолютно аналогiчна тш, коли персональний комп'ютер, обчислювальна потужнють та надiйнiсть роботи якого у стократ перевершуе величезнi обчислювальнi машини 80-90-х рокiв вартiстю у бага-то сотень тисяч доларiв, зараз може зiбрати в своему тдсобному примiщеннi яке-небудь ТзОВ "Винники, Лтд." чисельшстю в два працiвника i коштуе вiн менше тисячi доларiв. Але до цього факту вже вс звикли, позаяк технологiя складання таких комп'ютерiв стала масовою. Те ж саме вщбуваеться зараз на наших очах i з новими технолопями захисту шформацп. Особливо наочно це виявилося з масовим впровадженням мережi 1нтернет [4].
4. Поеднання електронних платежiв i готiвкових розрахунгав. Зро-зумiло, що у перешчного читача може виникнути зовсiм природне запитання: "А чи не можна поеднати вс переваги систем електронних платежiв з основ-
справжностi авторства) шформацп. Розвинулась з практично!' потреби найнадшшше передавати важлив1 Bi-домосп. Для математичного аналiзу криптографiя використовуе iнструментарiй абстрактно!' алгебри.
1 Електронний цифровий тдпис (ЕЦП) (англ. digital signature) - вид електронного тдпису, отриманого за результатом криптографiчного перетворення набору електронних даних, який додаеться до цього набору або лопчно з ним поеднуеться i дае змогу щдтвердиги його цшстсть та iдентифiкувати пдписувача. Електронний цифровий тдпис накладаеться за допомогою особистого ключа та перевiряеться за допомогою вiдкригого ключа.
2 Автенгифiкацiя (з грец. auQevuiKÔç - реальний або ктинний) - процедура встановлення належност корис-тувачевi iнформацiï в системi пред'явленого ним iденгифiкатора. З позицш iнформацiйноï безпеки, автенти-фiкацiя е частиною процедури надання доступу для роботи в шформащйнш системi, наступною пiсля щен-тифiкацiï i передуе авторизацiï.
3 Платiжна система SWIFT - провщна мiжнародна система у сферi фiнансових телекомунiкацiй, яка забезпе-чуе оперативну, безпечну i абсолютно надшну передачу фiнансових повiдомлень в усьому свiтi.
ною перевагою гопвки - аношмшстю?". Виявляеться - можна [9]. Вперше iдею так званих "електронних грошей" або "електронноï гопвки" (E-cash) запропонував американський фахiвець з теорiï складностi та вщомий бiзнес-мен Девiд Чоум (David Chaum) [6] ще наприкiнцi 70-х роюв на хвилi ейфорiï довкола перших систем цифрового тдпису i цифрових конвертiв на основi перетворень з двома ключами (паролями): "вщкритим" або загальнодоступ-ним (public) i "закритим" або iндивiдуальним (private). На цих самих принципах можна домогтися також i аношмносп операцш, як проводяться мiж банками i кшентами, зберiгаючи при цьому можливiсть доведення ïх правомiр-ност в подальших податкових звiтах. Як i в звичайних системах цифрового тдпису, в системi електронних грошей використовуються клкш двох видiв: шдив^альш ключi призначенi для пiдтвердження вартост купюр, а загаль-нодоступнi - для перевiрки ïх достовiрностi при проведенш платежiв.
1дею системи "слшого" цифрового пiдпису запропонував вчений-кри-птограф Девiд Чоум [5]. Сутнiсть його ще! полягала в тому, що пiдписувач (платильник) iнформацiï бачить ïï тiльки в необхiднiй йому частит, але своïм цифровим пiдписом завiряе достовiрнiсть всiеï iнформацiï. Водночас банк-емiтент бачить номiнал купюр, але не знае ïх серiйних номерiв, якi знае тшь-ки ïх власник. При цьому криптографiчно доводиться, що таким "слшим" пiдписом гарантуеться достовiрнiсть всього вмiсту купюри з пею ж надшню-тю, що i звичайним цифровим тдписом, який е засобом тдтвердження дос-товiрностi електронних документiв.
Комп'ютерних систем "слшого" цифрового тдпису за минулi три деся-тилiття було винайдено небагато. Найбшьш вiдомi з них запатентував сам Де-вiд Чоум. Зараз вш очолюе голландську компанiю DigiCash, яка реалiзуе близько двох десятюв конкретних пiлотних проектiв у обласп електронних грошей для захiдноевропейських i американських банюв, а також рiзних фь нансових компанiй. Грунтуючись на своему know-how1 в обласп однонаправ-лених функцiй, тобто функцiй, як гарантують неможливiсть вiдновлення шди-в^ального ключа пiдпису за загальнодоступним ключем його перевiрки, у робот [3] запропоновано схему роботи "слшого" тдпису (рис.).
Рис. Проведення nлатежiв за допомогою електронних грошей
1 Ноу-хау (вщ англ. know how - знаю як) або секрет виробництва - це вщомост будь-якого характеру (вина-ходи, орипнальш технологи, знання, умшня i т. п.), яю охороняються режимом комерщйно! таемниц й мо-жуть бути предметом кутвльпродажу або використовуватися для досягнення конкурентно! переваги над ш-шими суб'ектами тдприемиицько! дояльиостт
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраТ'ни
При етси електронних грошей ця система забезпечуе той самий рiвень анонiмностi, що i схема Чоума, але може бути реалiзована значно ефекгивнiше i компактнiше за рахунок дещо повшшого використання можливостей комп'юте-ра. Це дае змогу реалiзовувати систему обиу електронних грошей еквiвалентно найбiльш стшкому з вщомих алгоритмiв, не порушуючи при цьому чужих па-тентних прав на поширенiй зараз в укра!нських банках комп'ютернiй технiцi [1].
Опишемо на понятiйному рiвнi (без використання математичних формул) основш процедури обiгу електронних грошей [5]:
1) Покупець генеруе на своему комп'ютер1 так зваш "електронш банкноти" (звичш рядки букв [ цифр), яю м1стять !х номшал, наприклад 10, 20, 50 чи 100 грн, [ для кожно! з них - шдив1дуальш сершш номери, яю тшьки знае вш [ "ховае" ту частину кожно! купюри, що метить сершний номер, у спещальний "цифровий конверт" (зрозумшо, поки що таю купюри не мають вартоста).
2) Тшьки банк-емггент може присво!ти вартасть конкретним купюрам електронних грошей. Вш перев1ряе номшали направлених покупцем купюр, але не може визначити !х закрит сершш номери.
3) Банк-емггент тдписуе сво!м "слшим" цифровим тдписом купюри, зна-ючи !х номшали, але не знаючи сершних номер1в, [ повертае !х покупце-в1 вже зав1реними. Звичайно, банк зажадае для цього вщ покупця завчас-но депонувати вщповщш суми звичайних грошей або оформити кредит-ний догов1р.
4) Покупець "виймае" з цифрових конвертав "заховаш" купюри [ може ними розплачуватися за товари чи послуги, позаяк це законш засоби платежу. Отже, у покупця е електронш грош1, яю мають визначену [ шдтвер-джену банком варпсть, якими вш може користуватися, як йому зама-неться. При цьому шхто не зможе встановити, за що саме покупець ними розплатився з кимось конкретно, але якщо вш збережете (запам'ятае) ко-шю купюри, то зможете при потреб1 довести, на що И витратив.
5) Продавець, отримавши вщ покупця електронш банкноти, пред'являе !х банку, який перев1ряе !х достов1ршсть, дезавуюе !х сершш номери [ проводить зарахування вщповщних сум на рахунок продавця або оформляе йому нов1 електронш банкноти на вщповщну суму.
6) Цикл обиу електронних грошей завершений.
Звичайно, без точного математичного опису наведена вище схема обь гу електронних грошей виглядае не настiльки переконливою, яка вона е нас-правд^ але основнi ще! !! реалiзацil все ж таки зрозумiлi. Техшчно всi опера-ци можуть бути практично реалiзованi на будь-якiй офюнш технiцi, що реально використовуеться зараз багатьма банками. Найскладшший момент по-лягае в тому, аби забезпечити онлайновий доступ продавцям до банювсько! системи оброблення електронних банкнот, але це сповна реально вже зараз для багатьох банюв. При цьому е можливють роздшити дрiбнi банкноти, се-реднi та велию, що дае змогу дуже точно регулювати ступiнь ризику при емь си електронних грошей.
5. Практична можливкть об1гу електронних грошей. Отже, крип-тографiя та iнформацiйнi технологи забезпечують практичну можливiсть обь гу електронних грошей в Украш вже зараз i без великих витрат на реалiза-
щю такого проекту [3, 9, 10]. Тепер на перший план виходять питання еконо-мiчнi, полгтичш та моральш. З економiчноl точки зору, вигоди для банку-емь тента електронних грошей очевидш:
• по-перше, в1н отримуе на депонент реальш безготавков! або готшков1 грош!, якими забезпечуеться емгая електронних грошей;
• по-друге, вш отримуе ввдсотки за обслуговування;
• по-трете, вш отримуе можливють працювати з "залишками" сум електронних грошей, не пред'явлених до оплати.
Загалом, це додатковi i, здебiльшого, гарантоваш фiнансовi ресурси: засоби, що депонують клiенти, банк може пустити в об^ повнiстю i вiдразу, а з !х залишками - працювати як iз звичайними залишками грошей на рахунках ктенпв. Контроль з боку Центрального банку Укра!ни за обсягом емiсil електронних грошей конкретним банком-емгтентом або всiма банками-емь тентами також досягаеться звичайними методами банювського контролю та регулювання.
Економiчнi iнтереси ктента тут також зрозумiлi - на додаток до вшх переваг повсякденних платежiв за допомогою електронно! картки вш отримуе можливiсть проводити !х анонiмно, не маючи при собi великих сум ре-альних фiзичних банкнот. Також вiн мае змогу оперативно оплачувати това-ри i послуги, не розкриваючи перед банком або шшими особами, кому i за що вiн провiв оплату, але за потреби може точно довести навпъ в суд^ що провiв оплату певного товару або послуги конкретному продавцевь
Залишаються економiчнi, а з ними, як наслщок, ще й полiтичнi штере-си держави, а саме [10]:
1) Держава звшьняеться вщ потреби тдтримувати й оновлювати велику масу готавки, забезпечувати !х надшний захист вщ шдроблення сучасни-ми вельми дорогими засобами, здшснювати надшну охорону при друку-ванш, збершанш в ЦБ [ розподЫ регюнами. При ем1сп електронних грошей вш щ проблеми вир1шуються набагато простше [ ефектившше. Вит-рати на обслуговування ктенлв при цьому банки перекладають на самих ктенлв, забезпечуючи !м додатков! зручноста, про як вже було сказано вище.
2) Наявшсть електронних грошей практично зменшить можлив1сть зловжи-вань з боку виконавщв правоохоронних оргашв при проведенш юридич-но правочинних дай з накладання арешту на майно, конфюкащю, обшуки [ т.д. Вщомо, що скористатися незаконно привласненими електронними грошима значно складшше, тж звичайною гопвкою.
3) Обш електронних грошей стимулюе фюкальш органи держави [ законо-давщв до швидшого введення прийнято! у всьому цивЫзованому свт нормально! системи контролю за податками законними методами з боку витрат платника податюв, а не шляхом "вибивання" з кожного платника хто скшьки зможе будь-якими методами.
У сукупносп усе це сприяе будь-якому уряду держави в досягненш його головно! мети - оргашзацп такого суспшьства, у якому б економiка, яка динамiчно розвиваеться, гарантувала дохiд !! громадян, достатнiй не тiльки для виживання як нацп, але й для тдтримки нормального функцiонування
Нацюнальний лiсотexнiчний yнiвepситeт Укpaïни
oбopoннoï cтpyктypи i opгaнiв пpaвoпopядкy, а та^ж науки, миcтeцтвa, куль-тypи, ocвiти, oxopoни здopoв'я i т. ш.
Висновки:
1. З'яcoвaнo, щo cyчacнi cиcтeми бeзгoтiвкoвиx eлeктpoнниx плaтeжiв, яю шиpoкo викopиcтoвyютьcя в бiльшocтi ^аш cвiтy, маючи oчeвиднi œpe-ваги пepeд гoтiвкoвими poзpaxyнкaми, пpизвeли дo тoгo, щo гoтiвкa в ^x кpaïнax зoвciм нe вилyчeнa з o6Í!y, а навпаки, cтaнoвить значну чacткy (дo 40 %) вщ зaгaльнoï гpoшoвoï мacи.
2. Bиявлeнo, щo ocнoвнi пepeвaги гoтiвкoвиx poзpaxyнкiв, якi дають змoгy ïм блaгoпoлyчнo cпiвicнyвaти зi вciмa нoвoввeдeннями eлeктpoнниx плaтiжниx cиcтeм, цe oпepaтивнicть, вeликa нaдiйнicть i aнoнiмнicть, щo навпь для бyдь-якoгo лeгaльнoгo бiзнecy e нaдзвичaйнo бажаними влacтивoc-тями нacaмпepeд для oпepaтивнoгo вeдeння гocпoдapcькoï дiяльнocтi.
3. Bcтaнoвлeнo, щo з пoявoю cyчacнoï кoмп'ютepнoï тexнiки cтaлo мoжливим пpaктичнe зacтocyвaння тexнoлoгiï eлeктpoннoгo цифpoвoгo тд-пиcy вiдпpaвлeниx дoкyмeнтiв, а caмa вoнa з'явилacя внacлiдoк того, щo ^и-птoгpaфи poзpoбили надшш aлгopитми йoгo пepeвipки, як œ дають змoги злoвмиcникaм цeй пiдпиc пiдpoбити за peaльний пpoмiжoк чacy.
4. З'яcoвaнo, щo як i в cиcтeмi eлeктpoннoгo цифpoвoгo гадину, так i в cиcтeмi eлeктpoнниx гpoшeй викopиcтoвyютьcя ключi двox видiв: шдивщу-aльнi ключi пpизнaчeнi для пiдтвepджeння вapтocтi кyпюp, а зaгaльнoдocтyп-нi - для пepeвipки ïx дocтoвipнocтi пpи пpoвeдeннi плaтeжiв.
5. Гpyнтyючиcь на ocoбливocтяx oднoнaпpaвлeниx функцш, якi raparn тують нeмoжливicть вiднoвлeння iндивiдyaльнoгo ключа пiдпиcy за загальго-дocтyпним ключeм йoгo пepeвipки, в eлeктpoнниx гpoшax викopиcтoвyexьcя cxeмa "ramora" eлeктpoннoгo пiдпиcy, яка зaбeзпeчye надзвичайго виcoкий piвeнь ïx aнoнiмнocтi, а та^ж мoжe бути peaлiзoвaнa на звичaйниx кoмп'ютe-pax, якi rn^o^ викopиcтoвyютьcя в тopгiвлi та бангав^кш cиcтeмi Укpaïни.
Лiтepaтypa
1. Aвтoмaтнзoвaнi бaнкiвcькi cнcтeмн та ïx crpy^rypa. [Елeктpoнннй pecypc]. - Дocтyп-ний з http://ru.osvita.ua/vnz/reports/bank/20377/
2. Aвтoмaтизoвaнa бангав^ка cнcтeмa Б2. [Елeктpoнннй pecypc]. - Дocтyпний з http:// www.csltd.com.ua/uk/products-ua/for-banking/abs-b2.html
3. Елeктpoннi гpomi як зaciб платежу в Укpaïнi. [Елeктpoнннй pecypc]. - Дocтyпний з http://ua.prostobiz.ua/biznes/upravlinnya_biznesom/statti/elektronni_groshi_yak_zasib_platezhu_v_ ukrayini
4. Елeктpoннi плапжш cнcтeмн Iнтepнeтy. [Елeктpoнннй pecypc]. - Дocтyпний з http://www.blogs.biz.ua/blog.php?user=judin¬e=189
5. Лeбeдeв A.H. Элeктpoнныe дeньгн: миф или peaльнocть / A.H. Лeбeдeв. [Элeктpoн-ный pecypc]. - Дocтyпный c http://citcity.ru/13128/
6. Пaнaceнкo С.П. Ocœœbi кpнптoгpaфнн для экoнoмнcтoв : з^бн. пocoб. / пoд peд. Л.Г. Га-гapннoй / С.П. Пана^н^, В.П. Бат-ypa. - M. : Изд-вo "Финaнcы и cтaтнcтнкa", 200S. - 17б c.
7. Савчук Дми^. Елeктpoннi гpomi - ж гpomi? / Дмнтpo Савчук. [Елeктpoнний pecypc]. - Дocтyпннй з http://www.kyivpost.ua/opinion/op-ed/elektronni-groshi-ne-groshi-3S984.html
8. ^oprno Л. Елeктpoннi плапжш cнcтeмн в Укpaïнi / Л. ^oprno. [Елeктpoнннй pecypc]. - Дocтyпний з http://international-site.net/uk-ua/zakazchiku/100/elektronn-plat-zhn-sistemi-v-ukra-n
9. Х1мич Poмaн. Елeктpoннi гpomi: зaгpoзи вигадаш i peaльнi / Poмaн Х1мич. [Елeктpoн-ний pecypc]. - Дocтyпний з http://news.finance.ua/ua/~/2/2013/01/1S/2947б9
34б
Збipник нayково-тexнiчниx пpaць
10. Цветкова Н. Електронш грошi, 1х переваги та недолжи / Н. Цветкова. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ufin.com.ua/analit_mat/poradnyk/105.htm
Грыцюк П.Ю., Грыцюк Ю.И. Электронные деньги - новое достижение криптографии и информационных технологий
Рассмотрены особенности введения электронных денег как оперативного, надежного и анонимного средства платежей в Украине, являющихся новым достижение криптографии и современной информационной технологии. Установлено, что в системе электронных денег используются два ключа: индивидуальный, предназначенный для подтверждения стоимости купюры, и общедоступный - для проверки их достоверности при проведении платежей. Основываясь на особенности однонаправленной функции, которая гарантирует невозможность возобновления индивидуального ключа подписи по общедоступному ключу его проверки, в электронных деньгах используется схема "слепой" электронной подписи, обеспечивающая высокий уровень их анонимности.
Ключевые слова: наличные расчеты, электронные платежи, электронные деньги, криптографическая защита, информационная технология, "слепая" электронная подпись.
Grycyuk P. Yu., Grycyuk Yu.I. Electronic money - new achievements of cryptography and information technologies
The features of the introduction of electronic money as a prompt, reliable and anonymous means of payment in Ukraine, which is a new achievement of cryptography and information technologies. Found that the system of electronic money uses two keys: individual, intended to confirm the value of banknotes and public - to check their validity when making payments. Based on the features unidirectional functions that guarantee the impossibility of restoring individual signing key for public key to his check, electronic cash scheme used of "blind" signature, which provides a high level of anonymity.
Keywords: cash payments, electronic payments, electronic money, cryptographic protection, information technology, "blind" electronic signature.
УДК519.83:004.942:658.5 Ст. викл. О.М. Васьтв -Льввська ДФА;
проф. В.В. Здрок, канд. техн. наук - Львiвський НУ м. 1вана Франка
АВТОМАТИЗАЦ1Я ПРОЦЕСУ ВИБОРУ ОПТИМАЛЬНО! СТРАТЕГИ РОЗВИТКУ ШДПРИЕМСТВА В УМОВАХ РИНКУ ТА НЕВИЗНАЧЕНОСТ1
Дослщжено процес розроблення оптимально! стратеги розвитку шдприемства в умовах ринково! конкуренци, запропоновано шдхщ до його автоматизаци з викорис-танням теоретико-шрово! моделi задачi вибору стратеги випуску продукци шдприемства, описано структуру шформацшного та програмного забезпечення реалiза-ци задачг
Ключовг слова: автоматизащя, теоретико^грова модель, задача вибору стратеги випуску продукци, шдприемство.
Постановка проблеми. Створення стратеги розвитку шдприемства передбачае використання рiзноманiтних математичних моделей для досяг-нення конкретних цшей. Процес вибору оптимально! стратеги е гтерацшним i потребуе проведення комп'ютерного експерименту, аналiзу його результапв i внесення поправок. Без використання сучасних шформацшних технологш, програмного забезпечення до них та пакетав прикладних програм для прове-
