CC BY
10
УДК 332.142.2
ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УЗГОДЖЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНИХ 1НТЕРЕС1В У РЕГ1ОН1
®2018 КОНДРАТЕНКО Н. О., МОЛОДЧЕНКО Т. Г.
УДК 332.142.2
Кондратенко Н. О., Молодченко Т. Г. Проблеми забезпечення узгодження економ1чних штереав у perioHi
У роботi визначено проблеми узгодження економ1чних штереав на piBHi регону. Зазначено необх/дн/сть дотдження iнтереав економ/чних суб'ект'в рег'юнального р'вня, оскльки саме через суперечливi 'ттереси р'внор'вневих суб'ект'в економ'нноi системи проявляються економiчнi вiд-носини. З'ясовано, що регональна полтика, яка дозволяе забезпечувати стiйкий розвиток регону, повинна спиратися на економiчну софльну та екологiчну полтику. Вид'шено тдходи до визначення природи економiчного штересу. Авторами аргументовано, що головною особливстю функцюнування регонального р'вня е власна, специфiчна система економiчних нтереав, пов'язана iз наявтстю безл'т суб'ект'в господарськоi д'тльностi на територн регтну: тдприемств мсцевого, регонального, загальнодержавного тдпорядкування, рзних установ i приватних тд-приемств. Зроблено висновок, що регональн протистояння економiчних штереав, на жаль, дуже слабо шддаються регулятивним впливам з боку держави та регональних оргатв влади. Узгодження економiчних нтереав в регют повинно базуватися на поеднант стльних зусиль з боку держави, б'внесута сустльства щодо пошуку напрямiвусунення суперечностей длязбалансованого софльно-економ'многорозвитку. Ключов'! слова: економiчнi штереси, узгодження, соцiально-економiчний розвиток, регон, забезпечення. Рис.: 2. Ббл.: 18.
Кондратенко Наталiя Олегiвна - доктор економ'нних наук, доцент, професор кафедри менеджменту i адм'нктрування, Хармвський нацюналь-ний ушверситет мського господарства iм. О. М. Бекетова (вул. Маршала Бажанова, 17, Харщ 61002, Украна) E-mail: 2123kondratenko@gmail.com
Молодченко Та'юя ГеннадП'вна - кандидат економiчних наук, доцент кафедри менеджменту i адмнстрування, Нацональний фармацевтичний ушверситет (вул. Пушкнська, 53, Харщ 61002, Украна) E-mail: t.moloddchenko@gmail. com
УДК 332.142.2
Кондратенко Н. О., Молодченко Т. Г. Проблемы обеспечения согласования экономических интересов в регионе
В работе определены проблемы согласования экономических интересов на уровне региона. Указана необходимость исследования интересов экономических субъектов регионального уровня, поскольку именно через противоречивые интересы разноуровневых субъектов экономической системы проявляются экономические отношения. Выяснено, что региональная политика, позволяющая обеспечивать устойчивое развитие региона, должна опираться на экономическую, социальную и экологическую политику. Выделены подходы к определению природы экономического интереса. Авторами аргументировано, что главной особенностью функционирования регионального уровня является своя, специфическая система экономических интересов, связанная с наличием множества субъектов хозяйственной деятельности на территории региона: предприятий местного, регионального, общегосударственного подчинения, различных учреждений и частных предприятий. Сделан вывод о том, что региональные противостояния экономических интересов, к сожалению, очень слабо поддаются регулятивным действиям со стороны государства и региональных органов власти. Согласование экономических интересов в регионе должно базироваться на сочетании совместных усилий со стороны государства, бизнеса и общества по поиску направлений устранения противоречий для сбалансированного социально-экономического развития. Ключевые слова: экономические интересы, согласование, социально-экономическое развитие, регион, обеспечение. Рис.: 2. Библ.: 18.
Кондратенко Наталья Олеговна - доктор экономических наук, доцент, профессор кафедры менеджмента и администрирования, Харьковский национальный университет городского хозяйства им. А. Н. Бекетова (ул. Маршала Бажанова, 17, Харьков, 61002, Украина) E-mail: 2123kondratenko@gmail.com
Молодченко Таисия Геннадьевна - кандидат экономических наук, доцент кафедры менеджмента и администрирования, Национальный фармацевтический университет (ул. Пушкинская, 53, Харьков, 61002, Украина)
E-mail: t.moloddchenko@gmail. com
UDC 332.142.2
Kondratenko N. O., Molodchenko T. G. The Problems of Ensuring the Harmonization of Economic Interests in Region
The publication identifies the problems of harmonizing economic interests at the regional level. The necessity of research on interests of economic entities of regional level is specified, because contradictory interests of tiered subjects of economic system are manifested through their economic relations. It was clarified that regional policies to ensure sustainable development of the region should be based on economic, social and environmental policies. The approaches to definition of the nature of economic interest are allocated. The authors have reasoned that the main feature of functioning of the regional level is its own, specific system of economic interests connected with presence of many entities of economic activity on territory of the region: enterprises of local, regional, and of the State subordination, various institutions, and private enterprises. It is concluded that regional confrontations of economic interests, unfortunately, are very poorly amenable to regulatory actions by the State and regional authorities. Harmonization of economic interests in the region should be based on a combination of joint efforts by the State, business and society to find directions to eliminate contradictions for a balanced socio-economic development.
Keywords: economic interests, harmonization, socio-economic development, region, ensuring. Fig.: 2. Bibl.: 18.
Kondratenko Natalia O. - D. Sc. (Economics), Associate Professor, Professor of the Department of Management and Administration, O. M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv (17 Marshala Bazhanova Str., Kharkiv, 61002, Ukraine) E-mail: 2123kondratenko@gmail.com
Molodchenko Tayisiya G. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of Management and Administration, National Pharmaceutical University (53 Pushkinska Str., Kharkiv, 61002, Ukraine) E-mail: t.moloddchenko@gmail.com
ВУкра'М бкьше двох десятилiть тривае склад-ний комплексний i суперечливий процес рин-ково'1 трансформаций головним завданням яко-го е становлення сощально орiентованоi ринково! економiки iз перманентним посиленням сощально-гуманiстичноi спрямованостi всього суспкьного роз-витку. Вiдповiдно змют i логiка ринкових трансфор-мацш вiтчизняноi економiки мають спрямовуватися на формування передумов для динамiчного та зба-лансованого розвитку вс1х шдсистем нацiональноi економiки, у т. ч. регюнального рiвня.
Реалiзацiя принципiв соцiально-економiчного розвитку потребуе розширення та поглиблення теоретично! бази дослiдження взаемоди суспкьства, бiзнесу та влади щодо використання потенщалу еко-номiчних вiдносин, у тому чи^ в довгостроковiй перспектива Одним iз напрямiв такого дослкження е визначення iнтересiв економiчних суб'екпв регю-нального рiвня, оскiльки саме через суперечливi ш-тереси рiзнорiвневих суб'ектiв економiчноi системи проявляються економiчнi вiдносини.
Питання узгодження економiчних штереав на рiзних рiвнях управлiння економшою завжди були предметом дослiджень вичизняних i зарубiжних уче-них-економiстiв. Значний внесок у розробку теоретич-них положень забезпечення узгодження економiчних штереав внесли роботи Л. Абалкша [1], О. Бiякова [2], Л. Згонника [3], А. Хiршмана [4] та багатьох шших.
Науковi пiдходи до формування механiзмiв узгодження економiчних штереав наведено в роботах С. Бермана [5], К. Вальтуха [6], Д. Джонсона [7], А. Маслоу [8], Р. Фрiмена [9] та ш.
Але ряд питань, пов'язаних з визначенням проблем забезпечення узгодження економiчних штер-
еав на рiвнi регюну, не були достатньо опрацьованi та потребують бiльш поглибленого дослiдження.
Метою статт е визначення проблем забезпечення узгодження економiчних iнтересiв на рiвнi ре-гiону.
Логiка розвитку процеав стрaтегiчного управ-лiння укра'шською економiкою свiдчить про те, що центр прийняття рiшень щодо структури економiч-но! системи все бкьше змщуеться на регiонaльний рiвень. Розглядаючи сутнiсть економiчного й сощ-ального розвитку регюнальних економiчних систем, виникае об'ективна необхкшсть розкриття змiсту основних форм його прояву (рис. 1).
Цш регюнального розвитку полягають у про-гресивнш змiнi кiлькiсних i якiсних пaрaметрiв функ-цiонувaння регюну для переходу його в бажаний, бкьш сприятливий стан, що характеризуеться опти-мальними значеннями цкьових показнишв.
Eкономiчний i соцiaльний розвиток регюшв яв-ляе собою сукупнiсть яшсних змiн структурних елементiв регiонaльних економiчних систем, якi вiдбувaються пiд впливом безлiчi рiзномaнiтних фaкторiв. Вiн вкображае умови формування потен-цiйних можливостей регюну.
Економiчний i соцiaльний розвиток регюшв -це критерш ефективносп !х функцiонувaння. Коли параметри ккьшсних покaзникiв регiонaльного роз-витку перевершують запланований або норматив-ний рiвень, показники стану розвитку aнaлогiчних регюнальних систем, можна зробити висновок про ефективне функцюнування регюнальних систем. Вш створюе базу та е важливим джерелом шдвищення якост життя.
Важливе джерело пщвищення якосп ( 6 життя населення
Фактор економ1чного зростання
Мета управлшня регюнальними економ1чними системами
Економ1чний \ сощальний розвиток регюшв
Критерп ефективност функцюнування регюнальних економ1чних систем
\ \
/ 2 N Сукупнкть якк них
характеристик
репон1в
Умови формування
5 ) потенцшних
можливостей
рег1он1в
Рис. 1. Форми прояву економiчного й соцiального розвитку репошв [10]
Основою соцiaльно-економiчного розвитку регюнальних економiчних систем е !х потенцiaл за при-родними, економiчними, демогрaфiчними та юто-ричними умовами, вiдповiдно до яких кожний з них спецiaлiзуеться на виробництвi продукци, витрати на яку нижч^ нiж у середньому в кра'М. Таким чином, мiжрегiонaльнa спецiaлiзaцiя виявляеться в подiлi пращ мiж регiонaми, за якого зростання концентраци однорiдного виробництва перевершуе потреби конкретного регюну, що в^дтворюеться в штенсифкаци мiжрегiонaльного обмiну товарами, послугами, на-уково-технологiчною iнформaцiею тощо.
Перехiд до ринкових вiдносин вимагае вдоско-налення структури економiчного середовища регiонiв, спрямованого на комплексний !х розвиток, рaцiонaльне використання економiчного потенщалу та ефективну взаемодго в господарсько-му комплексi краши. Кожний економiчний регiон е цiлiсною територiaльною господарською системою, в якш головна роль належить галузям ринково! спе-цiaлiзaцii. Дуже важливо, що пiд час переходу до ринково'1 економжи формуеться система територiaльно-виробничих комплекав рiзномaнiтних типiв, тривае процес розвитку единого господарського комплексу кра!ни на основi мiжгaлузевих комплексiв: паливно-енергетичного, мaшинобудiвного, космiчного, агро-промислового, а також регюнальних комплекав.
Практична реaлiзaцiя в УкраМ ново!' регiонaльноí полiтики передбачае новий формат вiдносин регюшв з центром, новi вaжелi та мехашзми впливу на регю-нальну полiтику, якi грунтуються на зростанш шщати-ви та посиленнi в1дпов1дальносй регiонaльноí влади.
Точки зростання, що впливають на розвиток регiону, - це мехашзми, яю не т1льки приваблюють, але i створюють спецiaлiзовaнi фактори. До таких
мехашзмш належить, перш за все, eKOHOMi4Ha поль тика регюну, що включае iнвестицiйну, шновацшну, промислову та кластерну полiтику та шструменти ïx реалiзацiï. Регiональна полiтика, яка дозволяе забез-печувати сталий розвиток регюну, повинна спирати-ся на таи ключовi напрямки: економiчну, соцiальну та екологiчну полiтику (рис. 2).
Ниш ринковi вiдносини за багатомаштнос-тi форм власностi передбачають наявнiсть iерарxiï управлiння та управлшсько'1 идеологи на рiвнi як краши, так i окремих регюшв. ¡деолопя домiнантностi iнтересiв повинна спиратися на ринкове тлумачення теорц штереав, за якою iнтереси сусп1льства в щло-му розглядаються як об'ективна закономiрнiсть, що передбачае найповнiше врахування штереав кон-кретних iндивiдiв кожного регюну, тому i регюналь защя економiчного середовища мае здiйснюватися з таких самих позицш.
Теоретично штерес - це еднiсть вiдтворення (виявлення) внутршньо'1 сутностi людини та в^дбит-тя в il свiдомостi об'ективного свиу, поеднання духо-вних i матерiальниx цiнностей [11].
Розглянемо юнукш пiдxоди до визначення сут-ност та змiсту економiчного iнтересу як одше'1 з базових категорiй економiчноï науки [12; 13].
Рiзнi, школи протилежнi, визначення економiч-ного штересу обумовленi рiзним розумiнням при-роди даного поняття. Загалом видкяють три шдхо-ди щодо визначення природи економiчного штер-есу: 1) шдид, який обгрунтовуе суб'ективну природу економiчного iнтересу; 2) пiдxiд, який обгрунтовуе об'ективну природу економiчного iнтересу; 3) шдид, згiдно з яким економiчний iнтерес мае об'ективно-суб'ективну природу.
Рис. 2. Основы напрямки репональноУ пол^ики, яка забезпечуеузгодженiсть економ!чних iHTepeciB у perioHi
<
О ^
LU <
=П
_Q <
=П О
<
о
ш
Суб'ективна характеристика економiчного ш-тересу заснована на тому, що iнтерес обов'язково мае бути усв^домлений i може визначатися виключно стосовно конкретного економiчного суб'екта, який виступае в економiчних в^дносинах з властивими йому формами витрат, що в поеднанш з певною формою результату визначають штерес такого суб'екта. 1ншими словами - штерес не кнуе без його ноая.
Об'ективнiсть економiчних штереав поясню-еться тим, що вони визначаються системою еконо-мiчних вiдносин. Прихильники виключно об'ективно! природи економiчних iнтересiв стверджують, що «штереси iснують незалежно в^д волi та усв^дом-лення людей» [14]. Тобто штереси е результатом об'ективних умов функщонування певного суб'екта, а не продуктом його св^домосп чи воль
Прихильники об'ективно-суб'ективного шдхо-ду обгрунтовують дуалктичну природу економiчного iнтересу, виходячи з того, що вш дiйсно формуеться системою економiчних вiдносин, однак обов'язково розглядаеться стосовно конкретного економiчного суб'екта, його усв^домлення власних потреб.
Pеалiзацiя iнтересiв неможлива без урахуван-ня особливого та одиничного, загального та специфiчного, що, своею чергою, не означае 1х збiгу або пiдпорядкування одних iнтересiв шшим, чи якомусь одному. Важливо забезпечувати оптимальне !х поеднання, тому лише власним св^домими дiями все суспкьство здатне до реалiзацГi всього комплексу економiчних iнтересiв. Це й становить сутшсть рин-кових економiчних в^дносин. Сума ж iнтересiв осiб, як представляють сусп1льство, формуе сусп1льний штерес у щлому, тому i в економщ регiонiв на пер-шому мiсцi повиннi бути iнтереси людини, зайнято! суспiльно корисною працею, яка для задоволення рiзноманiтних власних потреб сприяе задоволенню колективного та регюнального штересу. Особливо важливим виявляеться не переважання якогось ш-тересу, що може призвести до рiзноманiтних дефор-мацiй, а 1х гармонiйне узгодження та взаемодiя.
Для з'ясування реальних регюнальних еконо-мiчних iнтересiв потрiбне дослiдження 1х обумовле-ностi рiзними факторами. Так, за утилiтаристським шдходом слiд ураховувати загальний iнтерес як суму штереав окремих шдивщв, та штерес окремого ш-дивiда виводити iз його безпосередньо! користi та вигоди, розма1ття об'ективного свiту, якими спрямо-вуються внутрiшнi прагнення суб'екта, тому вони ви-являються змштом iнтересiв.
1нтереси регiону можна подкити, своею чергою, на штерес суб'екйв й об'ектiв ринкових в^дно-син: суб'ектами е регiони (територи), що мають зна-чний вплив на розвиток i функцiонування вах регю-нальних економiчних суб'ектiв; як об'ект ринкових в^носин функцiонування регюнально! економiки обумовлено дiею об'ективних економiчних законiв
i державним регулюванням на ршш краши, оскiльки об'ективна спрямовашсть ринкових вiдносин сучас-ного типу передбачае певний стушнь обов'язкового державного регулювання соцiально-економiчними процесами в регюнах.
Однак, як пiдкреслюе Симоненко В. К. [15], переход регюшв iз розряду об'екта в розряд суб'екта економши мае принципове значення, осшльки в такому разi вони перестають бути беззастережно ке-рованими кимось, а перетворюються на самостшш, iнiцiативнi одиницi. Це посилюе в1дпов1дальшсть ре-гiональних органiв влади за прийняп ними рiшення перед законодавчою та виконавчою владою держа-ви за в^дпов^дного врiвноваження балансу штереав центру i регiонiв, що на сучасному еташ залишаеться невирiшеною проблемою, та дотриманням державою принципу прюритетносп загальнонащональних ш-тересiв у виршенш регiональних завдань.
Головною особливiстю функщонування регюнального рiвня е власна, специфiчна система економiчних iнтересiв, пов'язана iз наявнiстю безлiчi суб'ектiв господарсько! дiяльностi на терито-рИ регюну: пiдприемств мiсцевого, регiонального, за-гальнодержавного шдпорядкування, рiзних установ та приватних шдприемств. За тако! ситуаци взаемо-дiя особистих, корпоративних та сусшльних штере-сiв (включно iз клановими) доповнюеться наявшс-тю регiонального (територiального) iнтересу. Однак розгляд регiонального штересу виявиться неповним без урахування i специфiчного iнтересу адмiнiстрацГi регiону. У досл^дженш змiсту регiонального iнтересу необх^дно розрiзняти декларований та реальний ш-тереси. Декларований, або формальний, iнтерес в^д-творюеться у затверджених документах оргашв влади та управлшня, що надiленi повноваженнями стосовно забезпечення штереав сощальних спiльнот, груп, рiзних прошаркiв населення та колективiв [16].
Чинниками впливу на економiчнi iнтереси гос-подарюючих суб'ектiв на регюнальному рiвнi висту-пають:
+ неефективна дiяльнiсть iнститутiв державного регулювання, що формуе штереси кри-мшально-корупцшного характеру; + результативнiсть лобiювання штереав бiз-нес-груп, що пiдвищуе вразливкть iнших господарюючих суб'ектiв перед обличчям за-цiкавлених груп; + низький стушнь довiри бiзнесу з боку сус-п1льства, неприйняття факту його защкавле-ностi в полiпшеннi якосп життя всiх сощаль-них шарiв;
+ нездатнiсть ринку висловити та скоордину-вати ту частину шдив^дуальних переваг, яка визначае рiвень стану сощуму; + ступiнь вiдкритостi ринку;
+ грaничнiсть ринку в здiбностях господарю-ючого суб'екта, його умiннi оргашзовувати складну пiдприемницьку дiяльнiсть; + нездатшсть ринку в зaбезпеченнi необхiдноí
якосп iнвестицiйного клiмaту; + грaничнiсть ринку при виборi единого еко-номiчного курсу сусп1льного розвитку через постшне конфлiкту iнтересiв, склaднiсть за-безпечення стабкьносп рiвня цiн; + слабйсть ринку у сферах, пов'язаних зi збере-женням навколишнього середовища i охоро-ною здоров'я, самозбереження держави [17]. Регюнальному iнтересу, таким чином, прита-манна складна структура, окремим компонентам яко! властивий рiзний стушнь вaжливостi або прюритет-ностi. За окремими напрямами регюнального штер-есу прюритет визначаеться нерозривнiстю зв'язкiв того або шшого напряму iз потребами регюну, тобто важливо виокремити суто регюнальний iнтерес вiд iнших компоненпв. У структурi об'екта регюналь-них штереав умовно можна видiлити три складовк першу - як результат мaтерiaльно-речовоí дшльнос-тi пiдприемств та оргашзацш, об'ектiв виробничо! й сощально! iнфрaструктури, використання природ-них ресурав тощо; другу - соцiaльно-економiчну, що включае суспiльнi вiдносини щодо виробництва, розподку, обмiну та споживання економiчних благ; третя складова стосуеться духовних цiнностей.
Змiст регiонaльного iнтересу може розглядатися, до того ж, за такими складовими, як пряма та опосередкована: пряма складова включае ком-поненти, що належать до безпосередшх потреб регюну - забезпечення оптимальних умов життедiяльнос-т населення, шдтримання сприятливих екологiчних умов, задоволення потреб у споживчих товарах, за-безпечення послугами сощально! iнфрaструктури, робочими мкцями тощо. Опосередкована включае потреби бкьш високого рiвня народного господар-ства, у склaдi якого регiон займае мкце пiдсистеми у створеннi продукци, що задовольняе потреби за-гальнодержавного рiвня. На це спрямований штерес галузей, що i е прямою складовою галузевого штересу.
Економiчнi штереси в регiонi мають певну су-перечливiсть, тому, на наш погляд, слк ураховувати насамперед об'ективнiсть розбiжностi мiж рiзними iнтересaми: особистими та суспкьними, галузеви-ми (вiдомчими) та регюнальними, регiонaльними та груповими, поеднання яких не може бути забезпе-чене автоматично, а лише шляхом створення систе-ми зaходiв, здiйснення оргaнiзaцiйноi роботи щодо розв'язання наявних суперечностей. Поеднання ш-тереав - це не вих^дна передумова, а кiнцевий результат, досягнення якого можливе внаслкок i лише пiсля узгодження суперечностей системи економiч-них iнтересiв [18].
Особливост взаемоди економiчних iнтересiв на регюнальному рiвнi, безперечно, загострюють цю проблему. Найбкьш гострою виявляеться неодноразово згадувана суперечшсть мiж вкомчими i терито-рiaльними iнтересaми, яку слк вiднести до основних суперечностей регюнального рiвня, i не лише тому, що вона виявляе найбкьший негативний вплив на розвиток регюну, а насамперед осккьки забезпечення узгодженосп iнтересiв цього рiвня е дiевим джере-лом саморозвитку регюшв.
Важливо сформувати такий господарський ме-
хaнiзм, який забезпечував би можливосп розвитку всiм учасникам взаемозв'язюв у регiонi та усував негативш нaслiдки можливого загострення суперечностей галузевих i регiонaльних iнтересiв. Це визначае необхкшсть чiткого врахування сфер штереав на законодавчому рiвнi та рiвнi виконaвцiв, а та-кож визначення прав i методiв дiяльностi регiонaль-них оргaнiв влади вах рiвнiв та створення реальних мехaнiзмiв для !х здiйснення, що вксутш до цього часу, зокрема в УкраШ. Таким чином, система регю-нальних економiчних iнтересiв е усвкомленою необ-хiдною системою ц1лей для !х рiзнобiчного вдоскона-лення. Насамперед регюнальний штерес повинен реа-лiзовувaтися в ефективному використaннi наявних на територи регiону зaсобiв виробництва та природних ресурав, а також у використанш (привласненш) пев-но! частини результапв економiчноí дiяльностi.
ВИСНОВКИ
На основi проведеного дослiдження проблем забезпечення узгодженосп економiчних iнтересiв на регюнальному рiвнi встановлено, що регiонaльнi про-тистояння економiчних iнтересiв, на жаль, дуже слабо пiддaються регулятивним впливам з боку держави та регюнальних оргашв влади. Узгодження економiчних штереав у регюш повинно базуватися на поеднанш сп1льних зусиль з боку держави, бiзнесу та сусп1ль-ства щодо пошуку нaпрямiв усунення суперечностей для збалансованого соцiaльно-економiчного розвитку.
Перспективи подальших дослiджень у цьому нaпрямi мають бути пов'язaнi з оцшкою перспектив узгодження економiчних iнтересiв у регюш на осно-вi практично! реaлiзaцií спiвпрaцi оргaнiв державно! регюнально! влади, бiзнесу та суспiльствa. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Абалкин Л. И. Политическая экономия и экономическая политика. М. : Мысль, 1970. 232 с.
2. Бияков О. Экономические интересы субъектов региональной промышленной политики: проблемы количественной оценки. Вестник Кузбасского государственного технического университета. 2008. № 7. С. 102-108.
3. Згонник Л. В. Национальная доктрина развития человеческого капитала. Управление персоналом. 2009. № 3. С. 125-129.
4. Hirschman, А. О. A Prosperity to Self-subversion. Cambridge: Harvard University Press, 1995. 178 p.
5. Berman, S. L., Wicks, A. C., Kotha, S., Jones T. M.
Does stakeholder orientation matter? The relationship between stakeholder management models and firm financial performance. Academy of Management Journal. 1999. Vol. 42. Issue 8. Р. 488-506.
6. Вальтух К. К. Информационная теория стоимости и законы неравновесной экономики. КиТв : Янус-К, 2001. 896 с.
7. Джонсон Д., Шоулз К., Уиттингтон Р. Корпоративная стратегия: теория и практика. 7-е изд. / пер. с англ. М. : Вильямс, 2007. 800 с.
8. Maslow, A. H. New Knowledge in Human Values Gateway Books. Cambridge : Published by Gateway Books, 1977. 268 р.
9. Freeman, R. E. Strategic management: a stakeholder approach. - Pitman Publishing : Marshfield MA, 1984. 277 p.
10. Полонська Н. О. Забезпечення со^ально-еко-номiчного розвитку репону на основi програмно-цтьово-го методу (на прикладi АР Крим) : дис. ... канд. екон. наук: 08.00.05. КиТв, 2008. 268 с.
11. Бутко М. П., Митрошина Л. I. Науково-методичн засади комплексного розвитку репону УкраТни. Продуктив-hí сили i регональна eKOHOMiKa: у 2 ч. 2005. Ч. 1. С. 9-19.
12. Игнатовский П. Экономические интересы, их противоречия. Экономист. 2002. № 3. С. 28-39.
13. Згонник Л. В., Некрасов В. Н. Институциональная составляющая согласования экономических интересов в условиях трансформации экономической системы. Проблемы современной экономики и институциональная теория. 2005. Вып. 89 (1). С. 53-59.
14. Канапухин П. А., Хаустов Ю. И. Система экономических интересов и их роль в мотивационном механизме. Вестник ВГУ. Серия «Экономика и управление». 2004. № 2. С. 11-21. URL: http://www.vestnik.vsu.ru/content/econ/2004/ 02/toc_ru.asp
15. Симоненко В. К. Регионы Украины: проблемы развития. КиТв : Наукова думка, 1997. 264 с.
16. Данилишин Б. М., Чернюк Л. Г., Фащевський М. I.
Соцiально-економiчнi проблеми репошв: методолопя i практика. Черкаси : ЧДТУ, 2006. 315 с.
17. Соцiально-економiчний потен^ал сталого розвитку УкраТни та ТТ репошв : нацюнальна доповщь / за ред. акад. НАН УкраТни Е. М. ЛiбановоТ, акад. НААН УкраТни М. А. Хве-сика. КиТв : ДУ 1ЕПСР НАН УкраТни, 2014. 776 с.
18. Дьомш О. Полiтика репонального розвитку в умовах поглиблення ринкових реформ в УкраТш. Економн ка Украни. 2003. № 6. С. 4-13.
REFERENCES
Abalkin, L. I. Politicheskaya ekonomiya i ekonomicheskaya politika [Political economy and economic policy]. Moscow: Mysl, 1970.
Berman, S. L. et al. "Does stakeholder orientation matter? The relationship between stakeholder management models and firm financial performance". Academy of Management Journal. Vol. 42. Issue 8 (1999): 488-506.
Biyakov, O. "Ekonomicheskiye interesy subektov regio-nalnoy promyshlennoy politiki: problemy kolichestvennoy otsen-ki" [Economic interests of subjects of regional industrial policy: problems of quantitative assessment]. Vestnik Kuzbasskogo gosu-darstvennogo tekhnicheskogo universiteta, no. 7 (2008): 102-108.
Butko, M. P., and Mytroshyna, L. I. "Naukovo-metodychni zasady kompleksnoho rozvytku rehionu Ukrainy" [Scientific and methodological principles of complex development of the region of Ukraine]. Produktyvnisylyirehionalna ekonomika. Part 1 (2005): 9-19.
Danylyshyn, B. M., Cherniuk, L. H., and Fashchevskyi, M. I. Sotsialno-ekonomichni problemy rehioniv: metodolohiia i prak-tyka [Socio-economic problems of regions: methodology and practice]. Cherkasy, 2006.
Dyomin, O. "Polityka rehionalnoho rozvytku v umovakh pohlyblennia rynkovykh reform v Ukraini" [Policy of regional development in conditions of deepening of market reforms in Ukraine]. Ekonomika Ukrainy, no. 6 (2003): 4-13.
Dzhonson, D., Shoulz, K., and Uittington, R. Korporativna-ya strategiya: teoriya i praktika [Corporate strategy: theory and practice]. Moscow: Vilyams, 2007.
Freeman, R. E. Strategic management: a stakeholder approach. Marshfield, MA: Pitman Publishing, 1984.
Hirschman, A. O. A Prosperity to Self-subversion. Cambridge: Harvard University Press, 1995.
Ignatovskiy, P. "Ekonomicheskiye interesy, ikh proti-vorechiya" [Economic interests, their contradictions]. Ekono-mist, no. 3 (2002): 28-39.
Kanapukhin, P. A., and Khaustov, Yu. I. "Sistema eko-nomicheskikh interesov i ikh rol v motivatsionnom mekha-nizme" [System of economic interests and their role in the motivational mechanism]. Vestnik VGU. Ser.: Ekonomika i uprav-leniye, no. 2 (2004): 11-21. http://www.vestnik.vsu.ru/content/ econ/2004/02/toc_ru.asp
Maslow, A. H. New Knowledge in Human Values Gateway Books. Cambridge: Published by Gateway Books, 1977.
Polonska, N. O. "Zabezpechennia sotsialno-ekonomich-noho rozvytku rehionu na osnovi prohramno-tsilyovoho meto-du (na prykladi AR Krym)" [Providing socio-economic development of the region on the basis of the program-target method (for example, the Autonomous Republic of Crimea)]: dys. ... kand. ekon. nauk: 08.00.05, 2008.
Simonenko, V. K. Regiony Ukrainy:problemy razvitiya [Regions of Ukraine: problems of development]. Kyiv: Naukova dumka, 1997.
Sotsialno-ekonomichnyi potentsial staloho rozvytku Ukrainy ta yii rehioniv: nats. dop. [Socio-economic potential of sustainable development of Ukraine and its regions: national report]. Kyiv: DU IEPSR NAN Ukrainy, 2014.
Valtukh, K. K. Informatsionnaya teoriya stoimosti izakony neravnovesnoy ekonomiki [Information theory of value and laws of the nonequilibrium economy]. Kyiv: Yanus-K, 2001.
Zgonnik, L. V. "Natsionalnaya doktrina razvitiya chelo-vecheskogo kapitala" [The National Doctrine of Human Capital Development]. Upravleniyepersonalom, no. 3 (2009): 125-129.
Zhonnik, L. V., and Nekrasov, V. N. "Institutsionalnaya sostavlyayushchaya soglasovaniya ekonomicheskikh interesov v usloviyakh transformatsii ekonomicheskoy sistemy" [Institutional component of the coordination of economic interests in the conditions of transformation of the economic system]. Problemy sovremennoy ekonomiki i institucionalnaya teoriya, no. 89 (1) (2005): 53-59.
