CC BY
5
УДК 334.02:351
Д1АЛЕКТИКА ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МИТНИХ1НТЕРЕС1В ДЕРЖАВИ
©2018
ШЕВЧУК С. В.
УДК 334.02:351
Шевчук С. В. Дiалектика державного регулювання забезпечення митних iHTepeciB держави
У статт'1 дотджено Ыалектику економ1чних взаемовдносин, що виникають nid час забезпечення митних штереав з позицИ державного регулювання. Проанал'вовано та систематизовано науково-теоретичш напрацювання у сферi обраного вектора дотдження, на основi чого запро-поновано д'шлектичний nidxid до розум'шня сутностi, мети та цшей р'внор'вневоi взаемоди суб'ект'в при забезпеченш власних штереав умитнш сферi. У xодi дотдження визначено провдну роль митноi полтики як важливоi складовоi забезпечення системи митних штереав. Виокремлено та об(рунтовано основш аспекти впливу в розр/з/ мiжнародного, макро- та мшрор'юшв, взаемоди суб'ект'в господарювання на забезпечення митних штереав держави. Перспективами подальших дотджень у даному напрямi е визначення сутностi поняття «регулятивний потен^ал держави», а також виокремлення домшант i критерив його о^нки в забезпеченш митних штереав. Ключов'! слова: державнерегулювання, митш 'штереси, митна полтика, суб'екти ЗЕД. Шп.: 9.
Шевчук Сергй Васильович - кандидат економiчниx наук, докторант кафедри економ'жи тдприемств, Нацональний ушверситет державноi фс-кальноi служби Украши (вул. Ушверситетська, 31,1рпшь, Кивська область, 08201, Украша) E-mail: nauka-rez@ukr.net
УДК 334.02:351
Шевчук С. В. Диалектика государственного регулирования обеспечения таможенных интересов государства
В статье рассмотрена диалектика экономических взаимоотношений, возникающих при обеспечении таможенных интересов с позиции государственного регулирования. Проанализированы и систематизированы научно-теоретические наработки в области избранного вектора исследования, на основе чего предложен диалектический подход к пониманию сущности и целей разноуровневого взаимодействия субъектов при обеспечении собственных интересов в таможенной сфере. В ходе исследования определена ведущая роль таможенной политики как важной составляющей обеспечения системы таможенных интересов. Выделены и обоснованы основные аспекты влияния в плоскости международного, макро- и микроуровней, взаимодействия субъектов хозяйствования на обеспечение таможенных интересов государства. Перспективами дальнейших исследований в данном направлении является определение сущности понятия «регулятивный потенциал государства», а также выделение доминант и критериев его оценки в обеспечении таможенных интересов. Ключевые слова: государственное регулирование, таможенные интересы, таможенная политика, субъекты ВЭД. Библ.: 9.
Шевчук Сергей Васильевич - кандидат экономических наук, докторант кафедры экономики предприятий, Национальный университет государственной фискальной службы Украины (ул. Университетская, 31, Ирпень, Киевская область, 08201, Украина) E-mail: nauka-rez@ukr.net
UDC 334.02:351
Shevchuk S. V. The Dialectic of the State Regulation of Provision of Customs Interests of the State
The article considers the dialectic of economic relations arising in the provision of customs interests from the standpoint of the State regulation. The scientific-theoretical groundworks in the field of the chosen vector of research are analyzed and systematized, on the basis of what the dialectical approach to understanding the essence and purposes of tiered interaction of subjects in providing own interests in the customs sphere is proposed. In the course of research, the leading role of customs policy was defined as an important component of the system of customs interests. The main aspects of influence in the plane of international, macro- and micro-levels, interaction of economic entities on the provision of customs interests of the State are allocated and substantiated. Prospects for further researches in this direction is definition of essence of the concept of «regulatory potential of the State», and also allocation of the dominants and criteria for its estimation in provision of customs interests.
Keywords: the State regulation, customs interests, customs policy, subjects of FEA. Bibl.: 9.
Shevchuk Sergii V. - PhD (Economics), Candidate on Doctor Degree of the Department of Economics of Enterprises, National University of the State Fiscal Service of Ukraine (31 Universytetska Str., Irpin, Kyiv region, 08201, Ukraine) E-mail: nauka-rez@ukr.net
Сьогодш концептуальш засади розвитку свь тово1 економши, що формуються на умовах багатовекторноста, обумовлюють пошук но-BiTHix форм i методiв регулювання суб'ектав м1ж-народних в^носин як у глобальному аспекта, так i з позици забезпечення нацюнальних штереав кра1н у митнш площиш Даш передумови потребують фор-мування сшльних меxанiзмiв та правил взаемоди краш не ткьки у планетарному масштабу а й виваже-ного синергетичного шдходу до позицш державного управлшня щодо забезпечення митних штереав та повноцшно! реалiзацii економiчного потенщалу кра-!ни в розрiзi дiалектичного поступу, що i обумовлюе актуальшсть даного дотдження.
Проблемам та особливостям розвитку державного регулювання нащонально! економши в контекста забезпечення митно! складово! придлено увагу таких учених, як: Бережнюк I., 1ващук I., Кунев Ю., Мосякша О., Осадча Н., Павленко Ю., Пашко П. та шших.
Високо ощнюючи науковий доробок зазначених вище науковщв, сл^д, зауважити, що мало дослкже-ними та висвиленими не повною мiрою залишають-ся аспекти та особливоста державного регулювання митних штереав з позицш дiaлектичного шдходу.
Метою статта е доЫдження зaкономiрностей i тенденцш державного регулювання в контекста забезпечення митних штереав з позицш дiaлектики.
Варто зазначити, що дiалектика, як метод фко-софського пiзнання, сьогоднi в^домий не тальки спробами пояснити та виршити проблеми людських взаемовкносин, а й ефективним викорис-танням власних методiв, принципiв та закошв для ви-рiшення рiзновекторних проблем в економiчнiй сфе-рi. Дiалектичне розумiння природи державного регу-лювання забезпечення митних iнтересiв грунтуеться на аналiзi сутностi економiчних вiдносин у в1дпов1д-н1й сферi, детал1заци процесш взаемодГ! суб'ектiв гос-подарювання з урахуванням мети, прiоритетних ц1лей та бажаного результату в розрiзi виокремлення дис-кусiйних аспектiв та побудови оптимального компро-мiсного рiшення з орiентацiею на позитивний еконо-мiчний результат. Науковий дискурс визначення сут-ностi дiалектичного розумiння процесiв забезпечення митних штереав з позицГ! державного регулювання лежить у площиш усв^омлення значно ширшого по-няття «штерес», що набув неоднозначного тлумачен-ня ще за часiв класично! грецько! фкософи.
Так, антична культура думки, якш була властива дiалогiчнiсть, полемiчнiсть, гра значень, пошук най-бкьш ефективних iнструментiв пiзнання, зумовила особлившть семантичного навантаження категорГ! «ш-терес», наявнiсть внутрiшнього та зовнiшнього и зшс-т1в, якi не завжди i необов'язково збiгаються [1, с. 282].
Внутршнш змiст категорГ! - це найзагальшший, прихований змiст, який можна шзнати, аналiзуючи значення складових частин термша. Внутрiшнiй змiст категорГ! «штерес» розкриваеться як стан суб'екта в певних межах або зв'язок, який конкретизуеться як об'еднуючий чи роз'еднуючий. Крiм того, розумш-ня штереав античними фкософами формувалося iз зв'язку близьких за змштом протопонять: «благо», «потреба», «користь», «цiннiсть», «вигода» та iнших, а значення «знаходитися помiж, серед» кнувало па-ралельно з ними. Разом щ значення зумовили появу зовншнього змiсту, зазвичай конкретного, функцю-нального, в якому термш здебiльшого використову-еться для опису феноменiв сощально! реальностi та який може шддаватися просторово-часовим транс-формацiям у перебку iсторГí.
Використовуючи дiалектичний пiдхiд, описуе та пояснюе причинно-наслiдковi зв'язки мехашзму державного регулювання економiки Ю. Трещевський [2], зазначаючи, що «сутнiсть мехашзму державного регулювання економши виражае в^носини суб'ектiв, що утворюють цiлiсну систему, яка включае органи державно'! влади, учасникш господарсько! дiяльнос-тi та зовшшне середовище у формi потреб, штереав i цiлей суб'ектiв економiчно! дiяльностi. Таким чином, сутшсть механiзму державного регулювання економiки як загально! категорГ! являе собою в^дно-сини мiж господарюючими суб'ектами та органами державно! влади з приводу господарсько! дiяльностi. А змкт мехашзму державного регулювання економь ки е сукупшстю економiчних форм, методiв, способiв
i правових норм, за допомогою яких органи державно! влади впливають на економiчнi процеси, забезпе-чують виршення суперечностей у сощально-еконо-мiчних системах».
У вiдповiдному контекста дiалектичний шд-хiд до розгляду державного регулювання варто ш-терпретувати як пошук балансу за умов постшного конфлiкту iнтересiв, що виникае в розрiзi аспектiв забезпечення поступального розвитку держави та за умов дотримання компромкного паритету позицiй у ходi вирiшення проблемних аспектiв дiяльностi мГж суб'ектами економiчних вiдносин.
Як вважае I. Маркша [3, с. 9-10], <^алектика розвитку сусп1льства передбачае визначення чинни-кiв та умов переходу до ринкового управлшня, реа-лiзацiя яких дозволяе створити систему ринкового управлшня, що включае ринкове самоуправлшня та державне регулювання ринку. Ринкове самоуправ-лшня е основою системи управлшня ринково! еконо-мiки i виступае як комплекс економiчних, оргашза-цiйних, соцiальних та iнших взаемозв'язшв, у процесi реалiзацГ! яких задовольняються потреби й узгоджу-ються штереси суб'ектiв управлiння». 1з загальносис-темно! точки зору, на !"! думку, державне регулювання виконуе загальнодержавш функцГ!, а самоуправлiння забезпечуе виконання функцш, якi визначають со-цiальну спрямовашсть та економiчну ефективнiсть розвитку системи. Здшснення державного регулювання потребуе шдтримки динамiчно! адекватностi самоуправлiння шдприемств реальному рiвню розвитку соцiально-економiчно! системи Укра!ни.
Зпозицiй нашого досл^дження, у ринковому се-редовищi ключовими суб'ектами, що реалiзу-ють сво! iнтереси в розрiзi провадження митно! справи, е: держава, суб'екти, що здшснюють зовнiш-ньоекономiчну дiяльнiсть (далi суб'екти ЗЕД) та мiж-народш гравцi (iншi держави, мiжнароднi оргашзаци, iнститути тощо). Держава визначае та реалiзуе стра-тегiю зовнiшньоекономiчного розвитку, а також за допомогою системи заходiв та механiзмiв державного регулювання виконуе системоутворюючi функцГ!, яю забезпечують соцiально-економiчний розвиток кра!ни. Суб'екти ЗЕД дшть в рамках правового поля держави та мiжнародного законодавства, реалiзуючи при цьому функцiю самоуправлшня з чкко поставле-ною метою максимiзацГ! прибутку та мiнiмiзацГ! ви-трат. Мiжнароднi гравцi, залежно вк виду суб'екта, виконують функцГ! самоуправлшня в контекста забезпечення економiчно! ефективноста функцiонування та реалiзацГ! власних штереав. Взаемообумовлешсть зв'язкiв, що виникають мГж вiдповiдними суб'ектами в ходi здiйснення економiчно! дiяльностi, на нашу думку, i потребують переосмислення та чиго! iнтер-претацГ! на кожному iз рiвнiв, що дозволить сформу-вати системний пiдхiд забезпечення митних штереав у розрiзi кожного учасника цих взаемовiдносин.
Дана динамка в еволюцшному формата обумо-вила виникнення дГалектичних взаемозалежностей та протирiч щодо розвитку та побудови сталих еко-номiчних вiдносин з оркнтацшю на власний добро-бут, проте з урахуванням рiзного роду штереск, що виникають у вГдповГдному процесi.
Виникнення та iснування мiжнародного вимiру вiдповiдних взаемовiдносин пояснюе П. Пашко [4, с. 56], зазначаючи: «Формування усталених вироб-ничо-економiчних зв'язкк мiж окремими кра!на-ми на основi мiжнародного розподiлу працi - це об'ективна кторична тенденцiя розвитку виробни-чих сил, яка знаходить свое вГдображення в зростан-ш взаемозалежностi нацiональних економiк, у виходi вiдтворного процесу за межi нацюнальних кордонiв. Така iнтернацiоналiзацiя охоплюе ва кра!ни неза-лежно вiд ркня розвитку».
Вдалою, на нашу думку, е також позицк С. Соколенка [5, с. 9] щодо долi та добробуту народк, яка визначаеться в сьогодшшньому свiтi через призму успшв у мiжнароднiй торгкл^ хоча сам цей вид бк-несу, як зазначае автор, являе собою постшний лан-цюг торгових вшн i компромiсiв у боротьбi за ринки збуту, джерела сировини та технологи.
На сьогодшшнш день дiалектичнi взаемозв'яз-ки забезпечення митних штереск у надна-цiональному формата варто розглядати з по-зицГ! врахування низки факторiв, одним iз яких е всеохоплююча глобалiзацiя, яка сама, своею чергою, не позбавлена дуалiзму. Так, на думку ведомого укра-!нського вченого Ю. Павленка [6, с. 131], основним протирiччям глобалкацГ!, що загострюеться, е про-тирiччя мiж групою найрозвиненiших кра!н Заходу й рештою людства, яке зазнае нищкно! експлуатацГ! (переважно через нееквкалентний обмiн) з боку свь тових лiдерiв i все бкьше вiдстае вiд них. Таке вГд-ставання в багатьох випадках, якщо не повсюдно, набувае незворотного характеру. Це основне проти-рiччя глобалкаци розкриваеться багатьма аспектами. Серед них можна виокремити шформацшно-техно-логiчний, економiчний, соцiальний, полiтичний, де-мографiчний, екологкний та культурний.
Трансформацiя економiчних вГдносин i активне мiжнародне спiвробiтництво стало поштовхом для пошуку альтернативних варiантiв узгодження дк-лектичних суперечностей на мiжнароднiй аренi, одним iз яких стало створення та функцюнування таких органiзацiй, як ГАТТ/СОТ, що вибудували принципи взаемодГ! щодо уникнення конфлiктностi у площинi забезпечення власних митних штереск. ВГдповГдш засади мiжнародних об'еднань не позбавленi диску-сшноста та, можливо, не повною мiрою враховують об'ективнi протирiччя економiчних вГдносин, проте сприяють принципу транспарентностi та дають змогу отримати рiзного роду вигоду.
Проте навкь за кнування мiжнародних правил «периферiйнiсть iснування багатьох економк спо-нукае !х до захисту власних штереск, зокрема щодо експорту сировинних ресурск та обмеження загроз-ливо1 конкуренцГ! при iмпортi готових виробiв», -стверджуе I. 1ващук [7, с. 84].
На рiзнорiвневий формат взаемин у ходi забезпечення зовнiшньоекономiчних iнтересiв держави на мiжнароднiй аренi вказуе у своему дослгдженш П. Пашко [4, с. 57], який вважае, що процес реалкацГ! нацюнального зовнiшньоекономiчного механгзму визначаеться не тiльки проблемами, що накопичуються всередиш кра!ни, але й зовшшньоекономкними умо-вами, зокрема загостренням конкуренцГ! на свiтових ринках. Так, вш зазначае, що практика роботи в зо-внiшньоекономiчнiй сферi останнiми роками пока-зуе, що перед Украшою постiйно виникають численш проблеми в галузi зовнiшньоекономiчноI дшльноста -органiзацiйного, структурного, фiнансового, еконо-мiчного, юридичного, кадрового характеру.
Проблема асиметричного розподку переваг i вигод глобалкаци потребуе прийняття ко-лективних заходiв не тiльки на свГтовому рк-нi, що спрямованi на бкьш справедливий розподiл ефекту глобалкацГ!, але й вiдповiдних заходiв держави. У даному контекстi важливим залишаеться забезпечення кра!ни необхГдними механiзмами та важеля-ми стабшзаци, перш за все, зовнiшньоекономiчноI та митно! полiтики в розрiзi створення сприятливого швестицшного клiмату, сприяння ведення мГжна-роднiй торгiвлi при врахуванш позицiй внутрiшнього товаровиробника, ефективного забезпечення подат-кових надходжень до бюджету, боротьбою з контрабандою та вГдмиванням капiталiв тощо.
Вагомим аспектом стабшзаци митних штереск держави залишаеться налагодження вкносин мiж державою та суб'ектами ЗЕД, що також не по-збавленi антагонiстичних протирiч i безпосередньо впливають на митну безпеку та захист митних ш-тереск держави. Дiалектизм даних вiдносин зумов-люеться конфлiктнiстю функцiй митно! системи, як наголошуе Бережнюк I. [8], пояснюючи це постулатами теоретично! моделГ, яка доводить, що мiнiмiзацiя економкно! контрабанди можлива за мШмального податкового навантаження на товари та транспортш засоби, суперечить фiскальнiй функцГ!, яка потребуе максимiзацiI товаропотоку й оптимально високого податкового навантаження, а функцш сприяння дь яльностi суб'ектк ЗЕД з позицГ! мiнiмiзацГí податкового навантаження е конфлктною стосовно фккаль-но! функцГ!, а щодо лгбералГзацц митних процедур -суперечливою стосовно правоохоронно! функцГ!, з чим ми повнктю погоджуемося та вГдносимо до одного Гз двох аспектк, що потребують урахування.
Другий аспект полягае в поведшщ само! люди-ни як суб'екта економкно! дшльноста з виокремлен-
ням двох функцюнальних складових П саморегуляцГ!: спонукання до дГ! та самого процесу регуляцГ!. Перша складова демонструе готовшсть до дГ! та визначае !х aктивнiсть, друга - встановлюе вГдповГдальшсть за розвиток поведiнки суб'екта та формуе критерГ! до-сягнення результату.
Саме на першш стади суб'екти ЗЕД приймають ршення декларувати товар у повному обсязi й вар-тосп, правильно кодувати товар за УКТ ЗЕД зпдно з правилами, дотримуватись умов вГдповГдно до мит-ного режиму, а також формують подвшний пакет то-вaросупровiдних документiв та ш.
Вiдповiдно на другш стади проявляеться еко-номiчний ефект вГд прийнятих рiшень. I якщо в пер-шому випадку митнi органи не вГдчувають впливу ризикiв, то у другому - основш ризики визначають показники !х дiяльностi.
На третш стади митш органи мають змогу впевнитись у правильносп прийнятих ршень або на-впаки, а суб'екти ЗЕД, обiзнaнi з обов'язковштю постаудиту, змушенi будуть змшити стрaтегiю поведiнки, обрану на першш стади перемщення товaрiв через митний кордон. Проведення аудиту пiсля проходжен-ня товаром митного оформлення охоплюе: аудит Гм-портера/експортера, митно! вартосп, митних броке-рiв, перевiзникiв, аудит вГльних економiчних зон та ш.
УвзаемодГ! мiж суб'ектами митно! полiтики митнi вiдносини мають комбiновaний прояв, залежно вГд конкретного прийнятого ршен-ня або вiд iнтересiв i потреб основних учaсникiв. Так, наприклад, при проведенш митного контролю пред-ставниками митних оргашв щодо суб'екпв ЗЕД при-сутнi aсиметричнi вГдносини контролю; у випадку добросовiсного виконання суб'ектами сво! обов'язкiв з декларування товaрiв або подання вiдомостей - вГд-носини дуaльнi, а у випадку порушення митних правил вони квазиотожш, коли кожен iз учaсникiв спо-вiдуе влaснi штереси, i т. п. На рiвнi полiтики держави митнi вiдносини можуть бути:
+ дзеркальними, коли, наприклад, узгоджують-
ся питання преференцiйно'i торгшл1; + мiражними, що продемонструвало Декларування Цглей тисячолiття; + дуальними, як мають мiсце при узгодженш нaпрямкiв митно-тарифного регулювання в кра!нах - членах СОТ, та ш.
Таке розма!ття митних вiдносин, тим бГльше зважаючи на кiлькiсть краш-суб'екпв, що беруть у них участь, потребуе вироблення якщо не единих, то спорГднених норм регулювання. Безперечно, активну роль у конвергенци митних вГдносин вщграють мГж-нaроднi оргашзаци, прерогативою дiяльностi яких е регулювання перемщення товaрiв та предметiв через митний кордон кра!ни, не суперечачи нащональному законодавству [7, с. 144].
Проте варто констатувати, що одним iз важ-ливих мехaнiзмiв державного регулювання щодо за-безпечення митних штереав залишаеться саме мит-на полiтикa. Дiaлектичнa природа митно!' полiтики обумовлюе нaявнiсть, крiм нaцiонaльних штереав i нaцiонaльно! безпеки взaгaлi, певних динaмiчних принципiв, якi розкривають змшт нaцiонaльних iн-тересiв держави на даному еташ та якими керують-ся компетентнi органи державно! виконавчо! влади в розробцi митно! полiтики та проведеннi !! в життя. Таи принципи можна знайти в законодавчих актах з митних питань та певних програмних документах: посиланнях Президента Укра!ни, програмах дшль-носп Кaбiнету Мiнiстрiв, iнших концептуальних документах, програмах дшльносп полiтичних пaртiй i рухiв тощо [9].
За умови реaлiзaцi! митно! полiтики протекцiо-
нiзму або вкьно! торгiвлi в чистому виглядi не
виникае сумнiвiв у доцкьносп застосування державних зaходiв впливу, i лише в так звaнiй зош нестaбiльностi проявляеться когнiтивний дисонанс. Його суть полягае в протирiччях, що виникають при неузгодженосп як щлей обох форм митно! полiтики, так й шструменпв та основних результапв. 1з теорГ! когнiтивного дисонансу вгдомо, що саме в зонГ не-стaбiльностi на основГ поглиблення протирГч виникае змГна спрямування тарифно! полГтики та примирення протирГч. Проте на практищ один дисонанс часто су-проводжуеться Гншим. У психологГ! когштивний дисонанс однГе! людини призводить до змши поведГнки об'екта та внутршшх установок, а при реалГзацГ! на-прямкГв державно! митно-тарифно! полГтики поедну-ються Гнтереси груп людей, яш по-рГзному сприйма-ють кшцевГ ефекти пропонованих заходГв та з рГзним ступенем адекватностГ реагують на змши [7, с. 109].
ВИСНОВКИ
Повноцшна реалГзащя митно! полГтики, на нашу думку, залежить вГд взаемоузгодженосп Гнших видГв полГтики, якГ прямо або опосередковано впливають на досягнення поставлених щлей, серед яких варто виокремити зовншньоекономГчну, бюджетно-подат-кову, грошово-кредитну, шновацшно-швестицшну, транспортну, продовольчу, еколопчну тощо, що, своею чергою, створюе певний дГалектичний аспект вГд-носин, яш виникають мГж державними органами та суб'ектами господарювання у форматГ !х погодження. Адже прорахувати Г узгодити вГдповГдний перелГк стратегГчних лшш держави в розрГзГ ГндивГдуальних напрямГв складно навГть у теоретичному аспекта, а у практичнш площинГ зробити це майже неможливо. ВГдповГдно це створюе певну проблему державного масштабу: як за рахунок забезпечення штереав реалГзацГ! вГдповГдно! полГтики не поступитися або забезпечити права Гнших суб'ектГв та шституцш, що перебувають в антагошстичних вГдносинах? Як за-
безпечити вГдповГдний баланс функцюнування державного апарату та розподкити важелГ впливу, щоб при цьому забезпечувалися як митш штереси держа-ви, так Г суб'ектав господарювання, а також мГжнарод-но! спгльноти?
Резюмуючи вищезазначене, зазначимо, що для ефективного забезпечення митних штереав, що виникають та провадяться в рГзнорГвневому формата, з позицш державного регулювання необхГд-не, на нашу думку, врахування таких аспектав.
1. Ринкова економши являе собою надзвичайно динамГчну систему, у зв'язку з чим регулятивна функ-цгя державного регулювання е об'ективною необхГд-шстю, що мае здшснюватися на засадах постшноста, гнучкоста та конструктивность Це обумовлено трансформации ринкових процеав, транспарентшстю економГчних вГдносин Г волатильшстю глобалГзацш-них тенденцш, що е наслГдком еволюцшного поступу, де ринковГ мехашзми саморегуляцГ! не е вичерпними зрГвноважувальними константами та неспроможш в повному обсязГ реагувати на виклики сьогодення.
2. Заходи та засоби державного регулювання мають враховувати комплекс дГалектичних протирГч, що випливають з об'ективних суперечностей забезпечення митних штереав, яю полягають у тдтримщ балансу:
+ мГж ефективним забезпеченням поступаль-ного збГльшення митних надходжень до бюджету та застосуванням фккального тиску на суб'ектав;
+ конфлкту використання державного про-текцюшзму в розрГзГ тдтримки вичизняного товаровиробника та вГдповГдноста мГжнарод-ним нормам вгльно! конкуренци; + необхГдноста шдвищення економГчно! ефек-тивностГ функцГонування суб'ектГв господа-рювання та протидГ! й боротьбГ з ухиленням вГд оподаткування; + часового розриву демонтажу арха!змГв бюрократично! системи адмШстративного управ-лГння та формуванням новГтнГх пГдходГв до використання сучасних ринкових шструмен-тав регулювання економГчних процеав; + штеграцГ! в мГжнародний економГчний про-стГр та об'ективного захисту нацГональних штереав тощо.
3. Митна полГтика держави е важливою скла-довою системи забезпечення нацГональних штереав, що мае координуватися та узгоджуватися з позицГ! рацюналГзацГ! процесу становлення ринкових вГдно-син, у рамках стратегГчно! лши кра!ни та забезпечення митних штереав держави, що, по сута, зводиться до управлшня всГма наявними засобами, важелями та Гнструментами у площинГ рацГонального викорис-тання матер1ально-техшчних, фшансових Г людських ресурсГв для досягнення яшсних перетворень еконо-мГки в цкому та митно! сфери зокрема.
Л1ТЕРАТУРА
1. Платон и его эпоха / А. Ф. Лосев, А. А. Тахо-Годи, С. С. Аверинцев и др. / отв. ред. Ф. Х. Кессиди. М. : Наука, 1979. 319 с.
2. Трещевский Ю. И. Механизм государственного регулирования российской экономики: методология исследования, особенности формирования и повышение эффективности : автореф. дис. ... д-ра экон. наук : 08.00.01. Воронеж, 1999. 20 с.
3. Маркша I. А. Управлшня споживчою коопера^ею як соцiально-економiчною системою: теорiя та практика : автореф. дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.02. Днтропетровськ, 2006. 33 с.
4. Пашко П. В. Митна безпека (теорiя методолопя та практичш рекомендацп) : монографiя. Одеса : АТ «Пласке», 2009. 628 с.
5. Соколенко С. I. Сучасш свiтовi ринки та Укра!на : монографiя. Ки!в : Демос, 1995. 354 с.
6. Павленко Ю. В. Цив^зацмш аспекти глобальних протирiч у сучасному свт // Матерiали II Всесвiт. конф. <^а-лог цивiлiзацiй: протирiччя глобалiзацil» (м. Ки!в, 23 травня 2003 р.). Ки!в : МАУП, 2003. С. 129-138.
7. 1ващук I. Митна доктрина глобального простору : дис. ... д-ра екон. наук: 08.00.02. Тернопть, 2010. 575 с.
8. Бережнюк I. Г. Розвиток системи митного регулювання Укра!ни в умовах розширення мiжнародного спiвро-бтицтва : автореф. дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.02. Ки!в, 2009. 29 с.
9. Мосякша О. А. Митна полiтика та принципи !! реа-лiзацil в Украlнi. Публчнеуправлшня та митне adMiHicmpy-вання. 2015. № 2 (13). С. 207-211.
REFERENCES
Berezhniuk, I. H. "Rozvytok systemy mytnoho rehuliuvan-nia Ukrainy v umovakh rozshyrennia mizhnarodnoho spivrobit-nytstva" [Development of the system of customs regulation of Ukraine in conditions of expansion of international cooperation]: avtoref. dys.... d-ra ekon. nauk: 08.00.02, 2009.
Ivashchuk, I. "Mytna doktryna hlobalnoho prostoru" [Customs doctrine of the global space]: dys.... d-ra ekon. nauk: 08.00.02, 2010.
Markina, I. A. "Upravlinnia spozhyvchoiu kooperatsiieiu yak sotsialno-ekonomichnoiu systemoiu: teoriia ta praktyka" [Management of consumer co-operation as a socio-economic system: theory and practice]: avtoref. dys. ...d-ra ekon. nauk: 08.00.02, 2006.
Mosiakina, O. A. "Mytna polityka ta pryntsypy yii realizat-sii v Ukraini" [Customs policy and principles of its realization in Ukraine]. Publichne upravlinnia ta mytneadministruvannia, no. 2 (13) (2015): 207-211.
Pavlenko, Yu. V. "Tsyvilizatsiini aspekty hlobalnykh protyr-ich u suchasnomu sviti" [Civilizational aspects of global contradictions in the modern world]. Dialoh tsyvilizatsii:protyrichchia hlobalizatsii. Kyiv: MAUP, 2003. 129-138.
Pashko, P. V. Mytna bezpeka (teoriia metodolohiia ta prak-tychni rekomendatsii) [Customs safety (theory of methodology and practical recommendations)]. Odesa: AT «Plaske», 2009.
Platon iyegoepokha [Plato and his era] / Losev, A. F. et al.; ed. F. Kh. Kessidi. Moscow: Nauka, 1979.
Sokolenko, S. I. Suchasnisvitovirynky ta Ukraina [Modern world markets and Ukraine]. Kyiv: Demos, 1995.
Treshchevskiy, Yu. I. "Mekhanizm gosudarstvennogo regu-lirovaniya rossiyskoy ekonomiki: metodologiya issledovaniya, os-obennosti formirovaniya i povysheniye effektivnosti" [The mechanism of state regulation of the Russian economy: the methodology of the study, the features of formation and the increase in efficiency]: avtoref. dis.... d-ra. ekon. nauk: 08.00.01, 1999.
