CC BY
52
Рудшченко бвгенш Миколайович Доктор економiчних наук за спещальшстю 21.04.02 - економiчна безпека суб'eктiв господарсько! дiяльностi. Професор кафедри менеджменту Хмельницького нацюнального унiверситету
Тема дисертацм: Вплив суб'eктiв митного регулювання на систему економiчноТ безпеки пщприемства
Робота виконана на кафедрi менеджменту Хмельницького нацiонального унiверситету Мшютерства освiти i науки УкраТни.
Науковий консультант - доктор економiчних наук, доцент Погорелов Юрш Сергiйович, Схщноукрашський нацiональний унiверситет iменi Володимира Даля Мшютерства освiти i науки УкраТни, професор кафедри менеджменту зовнiшньоекономiчноl дiяльностi..
Офiцiйнi опоненти:
доктор економiчних наук, професор, заслужений пра^вник освiти УкраТни Онищенко Володимир Олександрович, Полтавський нацюнальний техшчний унiверситет iменi Юрiя Кондратюка Мшютерства осв^и i науки УкраТни, ректор (м. Полтава);
доктор економiчних наук, доцент Флейчук Марiя lгорiвна, Львiвська комерцiйна академiя Укоопспiлки, професор кафедри мiжнародних економiчних вiдносин (м. Львiв);
доктор економiчних наук, професор Шемаева Людмила Григорiвна, Унiверситет банмвськоТ справи Нацiонального банку УкраТни, професор кафедри управлшня банкiвською безпекою (м. КиТв).
Захист вiдбувся 24 грудня 2014 р. об 11 годин на виТзному засiданнi спецiалiзованоТ вченоТ ради Д 29.051.12 Схщноукрашського нацюнального ушверситету iменi Володимира Даля Мшютерства осв^и i науки УкраТни у Полтавському нацюнальному технiчному унiверситетi iменi Юрiя Кондратюка Мiнiстерства освiти i науки УкраТни за адресою: 36601, м. Полтава, Першотравневий проспект, 24.
В диссертации исследованы подходы к пониманию экономической безопасности предприятия. Раскрыты содержание и структура системы экономической безопасности предприятия по результатам обобщения подходов к толкованию понятия "экономическая безопасность предприятия", установлены соотношения понятий "опасность" "угроза" и "риск" путем определения иерархии системы экономической безопасности предприятия, принципов ее построения и обобщения составляющих, уточнения состава внешних субъектов, влияющих на такую систему. Показано влияние субъектов реализации фискальной функции
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55) 105
государства на систему экономической безопасности предприятия путем обобщения и сопоставления рейтинговых оценок конкурентоспособности, инвестиционного климата и условий ведения бизнеса в Украине, таможенного индекса Украины, а также анализа типичных проблем, с которыми сталкиваются субъекты хозяйствования в Украине.
Показана деятельность таможни как фискального института, исследованы ее генезис в Украине и проанализировано нормативно-правовое обеспечение ее деятельности в результате обобщения содержания действующих нормативных актов по направлениям государственного регулирования предпринимательской деятельности в Украине и анализа основных средств регулирующего влияния государства на деятельность предприятий. Разработаны подходы к прогнозированию влияния субъектов таможенного регулирования на экологическую нишу субъектов ВЭД в Украине, которая включает 36 локальных ниш. Проведено прогнозирование состояния и сценариев наиболее весомых в украинской экономике экологических ниш, которые в совокупности обеспечивают более 50% импорта и экспорта товаров (машиностроение, химическая и нефтехимическая промышленность, металлургическое производство и производство готовых металлических изделий, легкая промышленность). Разработана модель сценарного прогнозирования влияния субъектов таможенного регулирования на экологическую нишу субъектов хозяйствования. Проведено апробацию модели, которая показала, что модель характеризуется адекватностью и надежностью результатов, подтверждается совпадением полученных результатов модели с данными анализа ретроспективной информации в четырех исследованных экологических нишах. Подтвержденными преимуществами модели является относительно низкая зависимость от внешних данных, скорость расчетов, сценарный характер и достоверность выводов.
Разработана модель влияния субъектов таможенного регулирования на систему экономической безопасности предприятия с использованием положений теории игр. Проведено моделирование влияния субъектов таможенного регулирования на систему экономической безопасности отечественных предприятий. Разработанная модель влияния субъектов таможенного регулирования на СЕБ субъектов хозяйствования представлена совокупностью комбинаций возможных стратегий поведения обоих участников игры в гиперкубическом пространстве, которые выражаются значениями индикаторов для каждого из таких участников, а также рассчитанным "выигрышем" для каждой из таких комбинаций. Использование модели позволяет достичь различных результатов в зависимости от первоначально поставленной цели исследования. Главным результатом использования модели является поиск баланса интересов в системе "предприятие - государство", то есть поиск точек стабильного выбора, нарушать который невыгодно ни одному из участников игры.
Предложены основы адаптации системы экономической безопасности предприятия к воздействию субъектов таможенного регулирования, построено карту ее мониторинга и разработаны разновидности программы адаптации. По результатам внедрения программы можно утверждать, что благодаря ее вариабельности (комплексная, экспресс-адаптации, антикризисная, интегрированная разновидности) можно удовлетворить потребности различных субъектов хозяйствования в адаптации к негативному влиянию субъектов таможенного регулирования.
106 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55)
УДК 658.012.8:339.543
е.М. Руднiченко
ТРАНСФОРМАЦ1Я Д1ЯЛЬНОСТ1 СУБ'СКТ1В МИТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА IX ВПЛИВ НА СИСТЕМУ ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ СУБ'еКТ1В ГОСПОДАРЮВАННЯ
Сформульовано пропозиц1Т щодо актив1зацп процес1в адаптац1Т системи економлчноТ безпеки п1дприемства до негативного впливу суб'ект1в митного регулювання з урахуванням трансформацмних процес1в у ф1скальн1й сфер1. Дж. 10.
Ключов1 слова: економлчна безпека п1дприемства, суб'екти митного регулювання, фюкалы-л органи, адаптац1я, 1нституц1йн1 агенти.
Постановка проблеми та видшення нерозв'язано1 и частини. У
б1льшост1 досл1джень з економ1чноТ безпеки п1дприемств справедливо пщкреслюють особливе значення зовн1шнього середовища у генеруванн чинник1в зовн1шнього впливу, як1 реал1зуються за участ1 вщповщних суб'ект1в 1нституц1йного середовища, серед яких вагоме мюце займають суб'екти митного регулювання. Змши, що в1дбуваються у ф1скальнш сфер1, також не сприяють стаб1л1зацп та гармон1зац1Т взаемов1дносин суб'ект1в реал1зац1Т ф1скальноТ функц1Т держави та б1знесу. Так, пост1йн1 трансформацп у митнш сфер1 лише внесли елементи неузгодженост як в нормативному, практичному так I науково-методолог1чному забезпеченн д1яльност1 суб'ект1в митного регулювання. Вщповщно проблема м1н1м1зац1Т негативного впливу суб'ект1в митного регулювання на систему економ1чноТ безпеки п1дприемства е достатньо актуальною, особливо у контекст! зм1ни вектору зовн1шньоеконом1чноТ д1яльност1 I посилення турбулентност у ф1скальн1й сфер1.
Мета статт - сформулювати пропозици щодо актив1заци процес1в адаптаци системи економ1чноТ безпеки пщприемства до негативного впливу суб'ект1в митного регулювання з урахуванням трансформацшних процес1в у ф1скальн1й сфер1.
Основний матерiал дослiдження. Система економ1чноТ безпеки пщприемства не функцюнуе автономно, а знаходиться у постшнш взаемоди з сильно диференцшованим середовищем. I все, що лежить поза ТТ межами, тою чи шшою м1рою постшно впливае на неТ. А отже, цтком лог1чним е те, що ефективне функцюнування системи економ1чноТ безпеки мае базуватися не лише на вивченш середовища функцюнування, а й на вмшш адекватно реагувати на кожен 1з вплив1в та адаптуватися.
Для пояснення впливу й виявлення залежносп системи економ1чноТ безпеки п1дприемства в1д зовшшнього середовища варто пригадати, що система економ1чноТ безпеки, як I будь-яка соц1ально-економ1чна система, е частиною шшоТ' системи б1льш високого порядку, якою в даному випадку е зовышне середовище.
В економ1чнш л1тератур1 придтяеться мало уваги досл1дженням зовн1шн1х суб'ект1в впливу на економ1чну безпеку пщприемства, хоча проблеми, пов'язаш 1з взаемод1ею п1дприемства 1з цими суб'ектами, можуть значно впливати на параметри економ1чноТ безпеки. Причому зовн1шн1 суб'екти можуть впливати на економ1чну безпеку пщприемств як позитивно, так I негативно. Осктьки, з одного боку, згщно з Законом УкраТни "Про основи нацюнально'Т безпеки УкраТни", так1 суб'екти як Президент УкраТни, Верховна Рада УкраТни, Кабтет М1нютр1в УкраТни, "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55) 107
Рада нацюнальноТ безпеки i оборони УкраТни, мшютерства та iншi центральнi органи виконавчоТ влади, Нацiональний банк УкраТни, суди загальноТ юрисдикци, прокуратура УкраТни, мiсцевi державнi адмшютраци та органи мюцевого самоврядування, Збройнi сили УкраТни, Служба безпеки УкраТни, Служба зовшшньоТ розвщки УкраТни, Державна прикордонна служба УкраТни та iншi вiйськовi формування, утвореш вiдповiдно до законiв УкраТни, громадяни УкраТни та об'еднання громадян е суб'ектами забезпечення нацюнальноТ безпеки, i тому Тх дiяльнiсть для суб'ек^в господарювання, у даному аспекту мае позитивний вплив. А з шшого боку - державнi органи не завжди ефективно реалiзують покладен на них функцп, окрiм того, значна ктькють контролюючих органiв можуть негативно впливати на економiчну безпеку суб'ек^в господарювання.
Суб'екти господарювання вщчувають вплив вищезазначених iнститутiв, взаемодiють iз ними, а також трансформують систему економiчноТ безпеки вiдповiдно до вимог i потенцiйних загроз, якi виникають у процесi такоТ взаемодiТ. У першу чергу змши стосуються фшансовоТ складовоТ, оскiльки фiскальнi функцiТ контролюючих оргашв та органiв захисту економiчноТ конкуренцiТ обумовлюють створення додаткового фшансового навантаження на бюджети пiдприемств. Необхщнють фiскального навантаження обумовлюеться самими принципами функцюнування цивiлiзованого суспiльства, однак визначити прийнятну для вах сторiн величину такого навантаження практично неможливо. Тому юнують певнi компромiснi варiанти (характерно для високорозвинених краТн), якi дозволяють виконувати державi своТ соцiально-економiчнi функци та не стримувати розвиток бiзнесу.
Серед найбiльш активних агентiв, що здшснюють безпосереднiй вплив на систему економiчноТ безпеки пiдприемства, варто видтити суб'ектiв реалiзацiТ фюкальноТ функци держави. Майже в уах краТнах основними шститутами, якi реалiзують зазначену функцш, е податкова та митна служби. Але для оцiнювання впливу державних шститупв на економiчну безпеку пщприемства, та з урахуванням оргашзацшних змш, що вiдбулися у дiяльностi податковоТ та митноТ служби УкраТни (об'еднання таких структур у Мшютерство доходiв i зборiв УкраТни), а шзшше Тх виокремлення, доцiльним е подальше використання термша "суб'ект реалiзацiТ фюкальноТ функци держави". Пiд суб'ектом реалiзацiТ фюкальноТ функци держави розумiють державний орган, головним завданням якого е наповнення бюдже^в рiзних рiвнiв шляхом вилучення та перерозподту частини доходу суб'еклв господарювання (у виглядi сплачуваних податш, зборiв, будь-яких платежiв, яю суб'ект господарювання здiйснюе на користь держави в межах чинного правового поля). Такий державний орган може мати рiзну назву (наприклад, юторично використовувалися назви "Державна податкова адмшютра^я", "Державна податкова служба", "Державна митна служба", "Державний митний комггет" тощо), але, незалежно вщ назви, його функ^я - наповнення бюдже^в рiзних рiвнiв - не змiнюеться.
При дослщженш процесiв взаемодiТ суб'ектiв впливу на економiчну безпеку пiдприемства доцтьно використовувати основнi положення теорiТ агентських вщносин, оскiльки узгодження iнтересiв пщприемства та держави, в особi оргашв державноТ влади, характеризуеться основними змютовними процесами, що описанi в межах вищезазначеноТ теорiТ.
У межах агентськоТ теорiТ доцiльно розглядати вiдносини мiж суб'ектами економiчноТ безпеки, що взаемодшть усерединi пiдприемства, та вiдносини мiж суб'ектами господарювання i державою, в особi органiв державноТ влади в цтому та фiскальних органiв зокрема.
108 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55)
Суб'ектГв економГчно1 безпеки пiдприeмства подiляють на зовшшшх та внутрiшнiх. До зовшшшх суб'ектГв належать органи законодавчоТ', виконавчоТ' та судовоï влади, до обов'язмв яких входить забезпечення безпеку учасниш пiдприемницько''' дiяльностi, а до внутршшх - керiвництво, служба безпеки та працГвники пiдприeмства. Державне управлiння передбачае делегування повноважень iз певних питань окремим службам, як в ролi 'х агентiв виконують визначенi функци' та ухвалюють вiдповiднi рiшення. Варто зазначити, що поряд з суб'ектами реалГзаци' фюкально'' функцiï iснують також шшГ агенти, якi взаемодiють iз пiдприемствами. Однак, оскiльки ми розглядаемо особливост агентсько' теорiï у взаемозв'язку з економiчною безпекою пiдприемств, то, на нашу думку, бтьш суттевий вплив на неТ' мають саме органи реалiзацiï фiскальноï функци'.
Об'ективна необхщнють iснування суб'ектiв реалiзацiï фюкально1 функцiï держави створюе негативний вплив на суб'ектГв господарювання через вимушене вилучення в них частини доходу. Тому важливим завданням стае пошук збалансованоï взаемодiï мiж суб'ектами реалiзацiï ф^кально^' функци' держави та суб'ектами господарювання. Опортунютична поведiнка агентiв з позици' теори' агентських вГдносин е об'ективною реальнiстю i характерна для бшьшосп краïн колишнього СРСР. Особливо видтяються у цьому контекстi суб'екти реалГзаци' фiскальноï функци' держави, осктьки вони безпосередньо контролюють i супроводжують процес надходження доходГв у державний бюджет, однак доволГ важко контролюються державою (принципалом). Така ситуацГя призводить до трансформацп' взаемовщносин у моделГ "принципал - агент - клГент". Причому зазначений процес характеризуеться значними втратами з боку держави i розвитком тшьового сектору економГки.
Одним Гз найбГльш дГевих методГв боротьби з даним явищем е узгодження штереав принципалГв та агентГв i гармошзаци' 1'х взаемовГдносин з клГентами. Це дозволить суб'ектам господарювання формувати дГеву систему економiчноï безпеки, не провокуючи агентГв на вияви опортунютично1 поведшки. Також це позитивно вплине не лише на систему економГчноГ безпеки пщприемств, а й на систему економГчноГ безпеки держави.
АналГзуючи вГтчизняний досвГд розвитку суб'ектГв реалГзаци' фiскальноï функци' держави [1-4], необхщно вГдмГтити, що, незважаючи на трансформаций реформи та кризи, стабГльна i чГтка робота вищезазначених суб'ектГв дозволяе державГ виконувати своТ' соцГально важливГ функци'. Об'еднання податковоï та митноГ служби в МГнГстерство доходГв i зборГв Украши зумовило застосування нових пщходГв до самоТ' оргашзаци' роботи з суб'ектами господарювання, хоча функци податкових та митних оргашв реалГзовувались вщповщно до поставлених стратепчних цтей, однак, як показуе досвГд останшх рокГв, не завжди ефективно. ДетГшзацГя доходГв, зменшення корупци', встановлення прозорих "правил гри" для суб'ектГв господарювання буде змщувати акцент у взаемовщносинах суб'ектГв фiскальноï функци' держави та бГзнесу. Незважаючи на орГентацГю суб'ектГв фюкально1 функцiï на розширення перелГку послуг для суб'ектГв господарювання i перехщ до сервГсного пГдходу у реалГзаци сво^'х завдань, наповнення бюджету держави вимагае ч^ко!' реалГзаци' основних положень 1'х дГяльностГ. Разом Гз тим, потрГбно розглянути й питання впливу суб'ектГв реалГзаци ф^кально^' функци на економГчну безпеку саме на мГкрорГвш. Основну увагу варто зосередити на реалГзаци ф^кально^' функци митних оргашв, осктьки залишаеться багато проблемних моментГв i дискусГйних питань саме у цш сферГ. Питання зв'язку митно^' справи та економiчноï безпеки комплексно розглядалися у наукових працях професорГв 1.Г. Бережнюка, П.В. Пашка, Ю.е. ПетрунГ, В.В. Мартинюка,
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55) 109
1.О. 1ващук, однак i3 прийняттям у 2012 роц ново1 редакци' Митного кодексу УкраТни вщбулися cyTTCBi змши як у методологи', так i у практицi функцiонування митних оргашв. А, з огляду на активiзацiю штеграцшних процесiв та зростання обсяпв зовнiшньоекономiчних операцiй, yспiшна взаeмодiя суб'ек^в господарювання i3 органами митно1 служби як суб'екта фюкально1 фyнкцiï е i буде залишатися актуальною на даному етап розвитку економiчних вщносин, оскiльки суттево впливае на стан економiчноï безпеки пiдприемств, особливо тих, що займаються зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю.
Сучасний стан взаемоди' бiльшостi вiтчизняних державних оргашв управлшня та контролюючих структур з суб'ектами пщприемницько1 дiяльностi, як фyнкцiонyють на територiï Укражи, характеризуеться наявнютю значно' кiлькостi проблем та суперечностей. Перш за все, це стосуеться податково' та митно' полггики, а також значно' кiлькостi бюрократичних процедур. Така ситyацiя призводить до попршення iнвестицiйного клiматy кражи, недоотримання значних фшансових надходжень до державного бюджету та зниження рiвня економiчноï безпеки окремих пiдприемств.
Ефективнiсть тих чи шших регулювальних заходiв у фiскальнiй сферi значною мiрою визначаеться тим, насктьки вони полiпшyють баланс економiчних iнтересiв держави та суб'ек^в господарювання, що абсолютно справедливо i для митно1 сфери.
1сторично склалося, що в кражах пострадянського простору фюкальну функцш, крiм податковоï служби, виконують i митш органи. У деяких кражах далекого зарyбiжжя дiяльнiсть митних органiв (особливо у зв'язку з протидiею свiтовомy тероризму) орiентyеться, перш за все, на виршення питань нацiональноï безпеки, хоча фiскальна фyнкцiя, вже як другорядна, теж 1'м притаманна. Але в УкраМ саме митна служба, як самостшний державний iнститyт або як складова колишнього Мiнiстерства доходiв та зборiв, значною мiрою сприяла i сприяе наповненню державного бюджету кражи.
Кардинальш змши, що вщбулись у митнш сферi зi створенням Мiнiстерства доходiв i зборiв Украïни, суттево трансформували ïï внyтрiшньоорганiзацiйнi процеси та систему взаемодiï з зовнiшнiми суб'ектами. I хоча структура управлшня митно!' служби змшилася, що зумовило також змши у системi митного регулювання, однак стратепчш орiентири, спрямованi на сшвпрацю з бiзнесом, детiнiзацiю економiки, мiнiмiзацiю впливу "людського чинника" на ухвалення управлшських рiшень посадовими особами, не втратили своё' актyальностi й вимагають подальшоï трансформацiï фiскальноï системи кражи в цтому, незважаючи на те, що новостворене мшютерство проiснyвало трохи бтьше року i не виправдало покладених на нього сподiвань.
З позицп економiчноï безпеки наявнiсть регулятивного впливу митних органiв не викликае сyмнiвiв, а термiнологiчнi особливостi використання шструменлв та механiзмiв впливу обумовлюються по^зному. На нашу думку, найбтьш прийнятним в сучасних умовах е трактування 1.Г. Бережнюка, який визначив митне регулювання як вплив держави в особi державних оргашв (насамперед - митних) на шших суб'ек^в митних вщносин з метою пщпорядкування ïхнiх дш своïм економiчним штересам [5, с. 37]. Цiкавою е проблематика визначення економiчних iнтересiв, осктьки до прийняття новоï редакцiï Митного кодексу, з боку держави штереси мали вщверто фiскальний характер. Нова редак^я Митного кодексу дае змогу говорити про змщення фiскальних акцен^в у бiк активiзацiï взаемодiï з суб'ектами ЗЕД у напрямку пщвищення 1х дiловоï активностi (наприклад, уведення поняття "уповноважений економiчний оператор" та шше).
110 "Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55)
Необхщно ч1тко усв1домлювати, що митне регулювання мае дуалютичну природу. Предмет адмшютративного регулювання - в1дносини, що виникають у зв'язку з управлшням митною системою. Предметом митного впливу е комплекс вщносин, що виникають у зв'язку з перемщенням товар1в I транспортних засоб1в через митний кордон [6]. Такий пщхщ обумовлюе I розмежування суб'ект1в митного регулювання.
Стосовно суб'ект1в митного регулювання, то варто зазначити, що включення до складу таких суб'ект1в, як Президент, Кабшет М1нютр1в УкраТни, Верховна Рада, тобто державних оргашв, що займаються регулюванням зовн1шньоеконом1чноТ д1яльност1, з одного боку е правом1рним, оск1льки саме вони займаються адмшютративними функц1ями, розробкою митноТ' пол1тики та 1мплементац1ею норм м1жнародного законодавства у в1тчизняну практику, а з шшого - суб'екти господарювання в1дчувають безпосереднш вплив митниць, департаменту митноТ справи, департаменту податкового та митного аудиту, спец1ал1зованоТ лаборатори з питань експертизи та дослщжень (колишне центральне митне управлшня лабораторних досл1джень) М1н1стерства доход1в I збор1в УкраТни, а з бтьшютю орган1в законодавчоТ та виконавчоТ влади взагал1 не контактують.
Цтком справедливою е думка фах1вц1в про безпосередню зацкавленють суб'ект1в ЗЕД в особливостях митного регулювання, хоча опосередковано це питання стосуеться переважноТ бтьшосл суб'ект1в п1дприемницькоТ д1яльност1. Наприклад, пщприемства, як1 працюють лише на внутр1шнш ринок I використовують у процес1 виробництва сировину 1ноземного походження, також залежать вщ системи митного регулювання, хоча й опосередковано. За рахунок "жорсткого" митного контролю у них можуть виникати проблеми як з ритм1чнютю виробництва (недостатня ктькють сировини через неритм1чнють поставок), так I проблеми конкурентоспроможност продукци за цшою (значне п1двищення вартост1 шоземноТ' сировини). Тому питання митного регулювання е надзвичайно важливим для вс1х суб'ект1в господарювання, особливо в контекст! формування системи економ1чноТ безпеки таких суб'еклв I наявност1 ф1скального впливу митниц1 на суб'ект1в ЗЕД.
Анал1з обох редакцш Митного кодексу (староТ I новоТ) показуе, що у старш редакцп в1дстоювання 1нтерес1в держави мало вщверто ф1скальний характер. Нова редакц1я Митного кодексу дозволяе говорити про змщення ф1скальних акцент1в у б1к актив1заци д1яльност1 суб'ект1в ЗЕД та пщвищення Тх дшовоТ' активност1.
Як було зазначено в концепци реформування д1яльност1 митноТ служби УкраТни, основною проблемою, вир1шення якоТ е сптьним завданням Уряду та нац1онального б1знесу, е покращання умов для зовшшньоТ торг1вл1 та залучення 1нвестиц1й в нацюнальне виробництво. Тому зд1йснюван1 реформи д1яльност1 митноТ служби, з одного боку, мають забезпечити створення сприятливого кл1мату для розвитку зовшшньоТ торпвл1 й залучення швестицш та забезпечення обфунтованого з позиц1й задоволення сусшльних 1нтерес1в надходжень до державного бюджету, гарантування безпеки зовшшньоТ торпвл1 та сусптьства -з 1ншого.
Останшм часом популярною тенденц1ею е переор1ентац1я вищезазначених суб'ект1в на виконання сервюноТ функц1Т. Так, митн1 органи можуть виконувати сервюш функц1Т, особливо з використанням сучасних шформацшних технолог1й, однак надання бтьшосп цих послуг прямо або опосередковано пов'язано з реал1зац1ею "основноТ" - ф1скальноТ - I додатковоТ - "захисноТ" - функцш. I якщо ф1скальна функц1я спрямована на об'ективне, справедливе та законодавчо
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55) 111
обфунтоване забезпечення наповнення державного бюджету за рахунок фiскальних надходжень, то "захисна" функцГя пов'язана з захистом нацюнальних iнтересiв, вiтчизняного ринку i товаровиробниш вiд неякiсноï або небезпечноï продукци.
Сервiсна фyнкцiя виявляеться переважно в оптимiзацiï та пiдвищеннi якостi операцшних процесiв у межах фyнкцiональноï вщповщальносп митних органiв. Тобто застосування сучасних шформацшних технологiй i пiдвищення компетентност посадових осiб призводить до бтьш швидкого та якiсного виконання митних формальностей, а це позитивно вщображаеться на активност сyб'ектiв зовнiшньоекономiчноï дiяльностi й зменшеннi кiлькостi помилок i неточностей.
Проведет дослщження свiдчать про значний вплив суб'еклв митного регулювання на економiчнy безпеку вiтчизняних пiдприемств, однак, пщприемства не мають можливост впливати на цих суб'ектГв. Тому ефективна взаемодiя з суб'ектами митного регулювання з боку керiвникiв пiдприемств та пра^вниш вiддiлy безпеки, на нашу думку, повинна забезпечуватися реалiзацiею таких процедур:
- вивчення дiяльностi суб'ектГв митного регулювання, визначення основних напрямiв та особливостей впливу на економiчнy безпеку пiдприемств;
- прогнозування впливу суб'ектГв митного регулювання на економiчнy безпеку пiдприемств;
- моделювання впливу суб'ектГв митного регулювання на економiчнy безпеку пiдприемств;
- оцiнювання впливу суб'ектГв митного регулювання на економiчнy безпеку пiдприемств;
- адаптацiя до впливу суб'ектГв митного регулювання на економiчнy безпеку пiдприемств.
Отже, враховуючи сучасн тенденцiï розвитку митноï сфери, необхщно видiляти сyб'ектiв митного регулювання, що формують фундаментальн основи ïï розвитку (Верховна Рада, Президент, Кабшет Мiнiстрiв Украïни, Мiнекономрозвиткy), та суб'ектГв "дiевого" впливу, якi безпосередньо взаемодшть з пiдприемницькими структурами й реалiзyють на практицi митне регулювання 1'х дiяльностi.
Надмiрний тиск фiскальних оргашв на пщприемства створюе поле для тшьово1 економки й опортyнiстичноï поведшки агентiв держави. Це, вiдповiдно, призводить до падшня ^вести^йно^' привабливостi вггчизняно1 економiки та зменшення надходжень у державний бюджет. Бiзнес-середовище реагуе на ц факти виведенням капiталy та розробкою схем оптимiзацiï (мшГмГзаци) оподаткування. Фактично, у такш ситуаци' мае мюце алелопатiя: через надмiрний фiскальний та регулювальний вплив обидвi сторони економiчних вiдносин -пiдприемства й держава - втрачають кошти, осктьки пiдприемства поступово або входять до тшьового сектору економiки, або зменшують обсяги дiяльностi аж до ïï припинення чи перепрофтювання. Емпiрично така алелопатiя пiдтверджена вiдомою кривою А. Лафера, яка тюструе залежнiсть обсягу податш, що збираються, вiд ставки оподаткування. Справедливють такоï алелопатГ| для взаемоди суб'ек^в митного регулювання та пщприемств (як окремих пiдприемств, так i цтих екологiчних нГш) не викликае сумшву. А враховуючи те, що пщприемства сьогодш не мають дiевих механiзмiв впливу на контролюючТ органи (у тому числГ й фiскальнi), через ïхню недостатню пу6лГчнють та готовнГсть до дiалогy Гз бiзнес-середовищем, найбiльш оптимальною поведiнкою в даних умовах е адаптацГя до юнуючих умов зовнГшнього середовища, що потребуе
112 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55)
вщповщно1' програми заходГв, у тому числГ, можливо, i коригування впливу суб'ектГв митного регулювання.
Варто зазначити, що окремГ пГдприемства й навГть галузевГ або територГальнГ об'еднання пГдприемств, на жаль, не можуть впливати на дГяльнють суб'ектГв митного регулювання, а мають працювати в тому правовому полГ й вщповщно до того режиму взаемоди' Гз суб'ектом митного регулювання, який фактично склався. Тобто коригування впливу суб'ектГв митного регулювання в сучасних реалГях украшсько1' економГки е можливим, хоча i потребуе вщповщного обфунтування та розроблення конкретних рекомендацш з цього приводу, але сьогодш е "доброю волею", що, частше за все, актуалГзуеться не через вплив суб'ектГв бГзнес-середовища, а як результат полГтично1 волГ або внутрГшшх рГшень керГвних органГв суб'ектГв митного регулювання. Саме тому для пГдприемства единим шляхом виживання в умовах змши впливу суб'ектГв митного регулювання е адаптацГя.
З позици економГчно1 безпеки суб'ектГв господарювання, на думку Г.В. Козаченко, адаптацГя пГдприемств е певною мГрою ушверсальним поняттям i передбачае внесення змш у його дГяльнють для забезпечення економГчно1 безпеки [7]. Якщо ж бтьш детально розглядати саме внурГшньосистемну складову адаптаци' пГдприемства, то адаптацГя - це процес змши чиннимв внутрГшнього середовища пГдприемства з метою досягнення його фшансово1 стшкосп, забезпечення ефективного виробництва й реалГзаци продукци', формування та пщтримки стабiльноï системи соцГальних вГдносин, що забезпечуе високий рГвень споживання та самореалГзаци' працГвникГв в умовах ктькюно1 та / або якiсноï змГни чинникГв зовнГшнього середовища функцюнування пГдприемства [8]. НаведенГ трактування дещо вщрГзняються вГд базового (бюлопчного) пГдходу, що е визначальним у подальшш мГждисциплГнарнГй експанси' зазначеного поняття "адаптацГя", i зпдно з яким адаптацГя - це розвиток нових бюлопчних властивостей у оргашзму, популяци', виду, бГоценозу, що забезпечують 1'х нормальну життедГяльнГсть при змГнГ умов навколишнього середовища [9]. Враховуючи той факт, що з числа пщсистем пГдприемства як цтюно1 системи, яка працюе в певних умовах зовнГшнього середовища, саме система економГчно1 безпеки забезпечуе його цтюнють, стшкють (тобто безпеку комплексно). А отже, для забезпечення успГшного функцюнування пГдприемства в умовах змшення впливу суб'екта митного регулювання мае вщбутися саме адаптацГя системи економiчноï безпеки - насичення IT новим змютом, складом елементГв, пристосування до нового впливу суб'ектГв митного регулювання, а вже адаптацГя системи економГчно1 безпеки повинна стати основою для адаптаци пГдприемства в цтому. Фактично, в такому випадку варто говорити про двоступеневу адаптацш: на першому еташ мае вщбутися адаптацГя системи економГчно1 безпеки пГдприемства як комплексного шструменту, що мае забезпечити стшкють та безпеку пГдприемства за будь-яких умов зовнГшнього середовища (хоча при цьому необхщно ще раз зауважити, що за певного "критично токсичного" рГвня впливу зовнГшнього середовища, у тому числГ суб'ектГв митного регулювання, дГяльнють пГдприемства стае просто неможливою за будь-яких зусиль з боку системи економiчноï безпеки та незважаючи на будь-який и рГвень, склад, можливосп тощо); за результатами адаптаци системи економГчно1 безпеки пГдприемства, як комушкацшно-захисного елементу системи пГдприемства в цтому, що здшснюе комушкаци мГж пщприемством та зовшшшм середовищем, вщбуваеться адаптацГя пГдприемства в цтому.
Враховуючи той факт, що в основу опису впливу суб'ектГв митного регулювання на пщприемство та опису реакци окремих пГдприемств та 1х груп
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55) 113
покладено бюоргашзацшний пщхщ, адаптацГю потрГбно розглядати дуально - з одного боку, як "вщповщь" системи економiчноï пщприемства на деформувальний вплив з боку суб'ектГв митного регулювання в межах бюоргашзацшного пщходу (фактично тут можна говорити про певний ектогенез пщприемства в чаа); з шшого боку - як сукупнють конкретних прогнозованих i заздалегщь сконструйованих дш та заходГв на пГдприемствГ в межах механютичного пГдходу. Така дуальнГсть дозволяе i забезпечити цтюнють сприйняття адаптаци' як закономiрноï реакцп у межах взаемного впливу в системГ "суб'ект митного регулювання-пщприемство", i розглянути конкретнГ заходи щодо проведення такоï адаптаци для конкретного пщприемства.
Ще раз зауважимо, що пщприемство не може здшснювати прямий вплив на суб'ектГв митного регулювання, тому для нього в контекст пропонованоï адаптацiï юнують два шляхи для мшГмГзацп наслщмв впливу суб'ектГв митного регулювання - формування (насмльки це можливо для пщприемства) оптимальной' взаемоди з такими суб'ектами, а також впровадження певних заходГв, ям дозволять зменшити для пщприемства негативы наслщки вГд тако1 взаемоди'. Саме цГ два шляхи i е цтьовою основою всiеï адаптаци'.
Для реалГзаци' запропонованоï цiльовоï основи адаптаци' системи економiчноï безпеки пщприемства до впливу суб'ектГв митного регулювання у складГ змютовно1 основи запропоновано там заходи, як:
1. Впровадження системи внутрГшнього митного аудиту. Даний захщ обумовлено швидкими темпами розвитку системи митного аудиту, що широко використовуеться не ттьки в УкраМ, а й у свт, вщповщно до основних положень Мiжнародноï конвенци' про спрощення та гармошзацш митних процедур (Кiотськоï конвенци) [10]. Митний аудит широко застосовують суб'екти митного регулювання, проте, на пщприемствах вн^^ьо^' системи митного аудиту на сьогодш не юнуе, хоча в найближчш перспективГ бГльшГсть суб'ектГв ЗЕД будуть пГдлягати митним аудиторським перевГркам, а чГтко визначених процедур взаемоди' працГвнимв з митними аудиторами не юнуе.
А отже, з метою економи ресурав як пГдприемств, так i суб'ектГв митного регулювання, а також налагодження чГтко1 взаемоди' з митними аудиторами доцтьно впровадити систему внутрГшнього митного аудиту. Причому варто зазначити, що за рГзномаштш помилки у митних декларацГях (особливо фГскального характеру), ям пГдприемство знайшло й виправило самостшно, передбачено значно нижчГ ставки штрафГв, нГж за виявленГ безпосередньо суб'ектами митного регулювання.
2. Спрощення митного оформлення товарГв та випуску 1х у вГльний обГг за рахунок набуття статусу уповноваженого економГчного оператора. АналогГчною е ситуацГя з отримання пГдприемством статусу уповноваженого економГчного оператора, адже на пщприемствах практично вщсутне внутрГшне нормативне забезпечення даного процесу, причому це стосуеться не ттьки пГдприемств, а й суб'ектГв митного регулювання. Таким чином, система економГчно1 безпеки пщприемства повинна враховувати факт активГзаци роботи у зазначеному напрямГ з обох сторш i вживати превентивнГ заходи з максимальной' лептимГзаци зазначених процедур.
3. Подання декларацш в електронному виглядк Повномасштабна реалГзацГя вГтчизняного проекту "Електронна митниця" дозволяе суб'ектам ЗЕД використовувати даний сервю i значно економити на трансакцшних витратах i витратах на митне оформлення.
114 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55)
4. Аутсорсинг процеав, пов'язаних Гз митним оформленням. У деяких випадках (переважно складних) бтьш доцтьно використовувати послуги митних брокерГв, тому такГ процедури також повинш бути врахованГ.
5. Зменшення кшькосп перевГрок суб'ектами митного регулювання пГдприемств та впровадження електронних перевГрок. Налагодження iнформацiйноï взаемоди мГж пщприемствами i суб'ектами митного регулювання дозволить значно спростити процедури вш'зних перевГрок, та максимально перейти на електронш з 2016 р., що було задекларовано ще МшдоходГв. А це потребуе вщповщних заходГв як Гз боку перевiряючоï сторони, так i з боку суб'ектГв ЗЕД.
6. Зменшення трансакцшних та "захисних" витрат. РеалГзацГя на практицГ наведених вище заходГв та чГтке регламентування процеав взаемоди суб'ектГв митного регулювання та суб'ектГв ЗЕД, дозволить значно спростити митш формальност та зменшити трансакцшш та "захисш" витрати пГдприемств.
Даш напрями теж чГтко визначеш та ведеться активна робота з 1'х реалГзаци', хоча й юнують певнГ проблеми з нормативним забезпеченням цього процесу. Практичне впровадження розроблених напрямГв у складГ змiстовноï основи адаптаци системи економiчноï безпеки пГдприемства до впливу суб'ектГв митного регулювання потребуватиме на пщприемствГ розроблення та дотримання певноТ' внутрГшньо1 нормативноï бази, у складГ якоï мають бути представлен внутрГшнГ нормативнГ документи пГдприемства щодо вдосконалення взаемоди' Гз суб'ектами митного регулювання, отже таю складовГ нормативной' бази ще потребуватимуть розроблення.
Щодо органГзацГйних ГнструментГв у складГ адаптаци системи економГчно1 безпеки пГдприемства до впливу суб'ектГв митного регулювання, то для наповнення цього елементу пропонуеться скористатися вщомими у практицГ управлшня шструментами, такими як AITL-дГаграми, оргашграми, опис процеав взаемоди' пГдприемства Гз суб'ектами митного регулювання (на основГ синтаксиав SADT, UML, iDeF), програма дГй для впровадження пропонованих заходГв. Уа цГ шструменти е доволГ вГдомими, а свого розроблення потребуе лише програма дш з адаптаци системи економГчно1 безпеки пГдприемства до впливу суб'ектГв митного регулювання.
1нструменти аналГзу та монГторингу в контекст поставленого завдання вГдсутнГ. Тому актуальним е завдання розроблення даних ГнструментГв. Головною вимогою до ГнструментГв мае стати комплексне охоплення вах складових дГяльносп пГдприемства, причому, на нашу думку, у такому контексп найбтьш оптимальним буде застосування аналогу системи збалансованих показниш (BSC) з урахуванням специфГки митноï сфери та взаемоди пГдприемств Гз суб'ектами митного регулювання.
Щодо виконавцГв як елементу адаптаци системи економГчно1 безпеки пГдприемства до впливу суб'ектГв митного регулювання потрГбно сказати таке. Без виконавцГв практично неможливо реалГзувати будь-якГ змГни, тому в першу чергу доцтьно визначити коло вщповщальних за адаптацГю оаб, що безпосередньо будуть реалГзовувати на практицГ розроблеш пропозици'.
Причому це вимагае вщповщно1' квалiфiкацiï працГвникГв, а осктьки основна вГдповГдальнГсть буде лежати на працГвниках вГддГлу економiчноï безпеки, то i вимоги до 1'х компетентносп при взаемодiï з суб'ектами зовнГшнього середовища, а не ттьки з суб'ектами митного регулювання, висуваються досить жорсткк
На нашу думку, доцтьно пов'язати забезпечувальш елементи адаптаци системи економiчноï безпеки пГдприемства до впливу суб'ектГв митного
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55) 115
регулювання Гз видтеними заходами у складГ змiстовноï основи тако^' адаптаци'. Рушшною силою адаптацГйного процесу повиннГ стати працГвники вГддГлу економiчноï безпеки, осктьки забезпечення мшГмГзаци' ризикГв та загроз зовшшнього характеру е 1'х безпосередшм завданням.
Основним Гнструментом аналГзу буде аналог системи збалансованих показниш (BSC), який мае певш риси ушверсальносп застосування.
Стосовно нормативних документГв, то тут усе буде залежати вщ наявно1 регламентацiйноï системи пГдприемства: положення, шструкци', процедури, концепци' будуть розроблеш вГдповГдно до iснyючоï практики, хоча ¡нодГ доцГльно кардинально змГнювати пщходи до внутрГшньосистемних документГв. Проте змши i так будуть отримувати неоднозначну оцшку та викликати у працГвниш певний спротив. А оргашзацшш шструменти будуть вибиратися вГдповГдно до поставлених вимог та очГкуваних результатГв.
Таким чином, можна зробити висновок, що серед елементГв адаптаци системи економiчноï безпеки пГдприемства до впливу суб'ектГв митного регулювання свое^' розробки потребують нормативна база та шструменти аналГзу й мошторингу.
ВиконавцГ будуть визначатися складом пщроздту економiчноï безпеки на пщприемствГ, а органГзацГйнГ Гнструменти можуть бути взятГ з числа широковщомих ГнструментГв управлГння без ïхньоï значно^' змГни, але з наповненням ¡нформацГею стосовно функцГонування конкретного пГдприемства. На необхщнють розроблення ГнструментГв аналГзу та мошторингу впливае i той факт, що вони мають бути використаш при реалГзаци кожного з запропонованих заходГв у складГ змiстовноï основи адаптаци системи економГчно1 безпеки пГдприемства до впливу суб'ектГв митного регулювання.
Висновки i перспективи подальших дослщжень. АдаптацГя пГдприемства та його системи економiчноï безпеки до впливу суб'ектГв митного регулювання передбачае низку заходГв якГ охоплюють практично вс сфери функцГонування пГдприемства. Для того щоб процеси адаптаци вщбувалися в межах законодавчого поля i вщповщали очГкуванням керГвництва пГдприемств, а також пщдавалися коригуванню залежно вГд змГни умов 1'х функцГонування, доцГльно розробити програму адаптаци пГдприемства з зазначенням основних ГнструментГв аналГзу та мошторингу адаптацшних процеав i вщповщним нормативним забезпеченням, що вщповщае сучасним тенденцГям розвитку ф^кально^' сфери i перспективам функцГонування суб'ектГв митного регулювання у контекстГ трансформацшних змГн.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вишневський, В.П. Оподаткування в емерджентшй економщк теоретичн1 засади i напрями полГтики : [монографГя] / В.П. Вишневський. - Донецьк: 1ЕП НАНУ, 2012. - 128 с.
2. Мельник, П.В. Розвиток податковоУ системи в перехщнш економЩГ : [монографГя] / П.В. Мельник. - 1ртнь: Академт державноУ податковоУ служби УкраУни, 2001. - 362 с.
3. Податкова полГтика Украши: стан, проблеми та перспективи : [монография] / [Мельник П.В., Тарангул Л.Л., ВарналГй З.С. та ¡н.] ; за ред. З.С. ВарналГя. - К.: Знання Украши, 2008. - 675 с.
4. Федосов, В. Фннансова реструктуризацт в Укра1ш: проблеми i напрями / B. Федосов, В. Опарш, С. Льовочкш. - К.: КНЕУ, 2002. - 387 с.
5. Бережнюк, 1.Г. Митне регулювання Украши: нацюнальы та ммнароды аспекти : [монографГя] / 1.Г. Бережнюк. - Дшпропетровськ: АкадемГя митно1 служби Украши, 2009. -543 с.
6. Митна полГтика та митна безпека: концептуальне визначення та шляхи забезпечення : [монографГя] / [Бережнюк 1.Г., Гребельник О.П., Калетнк 1.Г. та ¡н.] ; за ред. П.В. Пашка. -
116 "УправлГння проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55)
К.: Знання, 2012. - 238 с.
7. Козаченко, А.В. Экономическая безопасность предприятия: сущность и механизм обеспечения : [монография] / А. В. Козаченко, В. П. Пономарев, А.Н. Ляшенко. - К.: Либра, 2003. - 280 с.
8. Зяблицкая, Н.В. Оценка адаптационных возможностей промышленных предприятий : [монография] / Н.В. Зяблицкая. - НВ: Изд-во "Приобье", 2005. - 103 с.
9. Медична енциклопедiя [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://academic.ru/ dic.nsf/enc_ medicine/ 1429/%D0%90%D0%B4% D0%B0%D0%BF%D 1 %82%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%8F.
10. Мiжнародна конвен^я про спрощення та гармошзацю митних процедур [Електронний ресурс] : конвен^я [затверджена Радою митного ствробтицтва 18.05.1973 р. у редакци Брюсельського Протоколу 1999 р.]. - Режим доступу : http://zakon2/rada.gov.ua/laws/show/995_643.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55) 117
