CC BY
8
УДК 332.14:658
КОНЦЕПТУАЛЬН1 П1ДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ МЕХАН1ЗМУ УЗГОДЖЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНИХ 1НТЕРЕС1В СУБ'СКТ1В НА РЕГ1ОНАЛЬНОМУ Р1ВН1
®2018 БОГДАН Н. М.
УДК 332.14:658
Богдан Н. М. Концептуальш тдходи до формування MexaHi3My узгодження eKOHOMi4Hux штереав cy6'cKTiB
на регiональномy рiвнi
У статт'1 досл'джуються особливостi реал'ваци та узгодження економ1чних штереав суб'ект'ю на регональному piBHi. Встановлено, що рего-нальна соцiально-економiчна система мае складну внутршню структуру, що обумовлюеться певною системою економiчних штереав усередиш регону. Доведено, що розвиток регону неможливий без перманентного процесу взаемоди суб'ект'в регональноi економки на основi створення та функцонування такоi системи, яка бураховувала ixеконом'мш штереси. Запропоновано визначенняузгодження економiчнихштереаврозумь ти якпроцескоординування, поеднання дй економiчниxсуб'ект'в, що сприяе поступальномурозвитку економ'ши. Обфунтовано, що нев'д'емною частиною системи планування та управлшня регональним розвитком е система мошторингу певних шдикатор'ю та показниюв, як характери-зують стан i динамку уах аспект'в функцонування регональноiсоцiально-економiчно'iсистеми та мають в'дображати ступнь узгодженостi економiчниx штереав на регональному р'вш, оскльки т'шьки за це: умови можливе досягнення максимально ефективних параметр'^ розвитку та конкурентоздатностi регону.
Ключов'! слова: економiчнi штереси, взаемод'т, ствробтництво, узгодження економiчниx штереав суб'ект'в, мехашзм узгодженостi економiч-
них штереав.
Рис.: 2. Табл.: 1. Вбл.: 11.
Богдан Наталiя Миколавна - кандидат економiчниx наук, доцент, доцент кафедри туризму i готельного господарства, Харювський нацональ-ний унверситет мського господарства iм. О. М. Бекетова (вул. Маршала Бажанова, 17, Харщ 61002, Украна) E-mail: 148nika8@gmail.com
УДК 332.14:658 Богдан Н. Н. Концептуальные подходы к формированию механизма согласования экономических интересов субъектов на региональном уровне
В статье исследуются особенности реализации и согласования экономических интересов субъектов на региональном уровне. Установлено, что региональная социально-экономическая система имеет сложную внутреннюю структуру, что обусловлено определенной системой экономических интересов внутри региона. Доказано, что развитие региона невозможно без перманентного процесса взаимодействия субъектов региональной экономики на основе создания и функционирования такой системы, которая учитывала бы их экономические интересы. Предложено определение согласования экономических интересов понимать как процесс координации, сочетание действий экономических субъектов, что способствует поступательному развитию экономики. Обосновано, что неотъемлемой частью системы планирования и управления региональным развитием является система мониторинга определенных индикаторов и показателей, характеризующих состояние и динамику всех аспектов функционирования региональной социально-экономической системы и отражающих степень согласованности экономических интересов на региональном уровне, поскольку только при этом условии возможно достижение максимально эффективных параметров развития и конкурентоспособности региона. Ключевые слова: экономические интересы, взаимодействие, сотрудничество, согласование экономических интересов субъектов, механизм согласованности экономических интересов. Рис.: 2. Табл.: 1. Библ.: 11.
Богдан Наталия Николаевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры туризма и гостиничного хозяйства, Харьковский национальный университет городского хозяйства им. А. Н. Бекетова (ул. Маршала Бажанова, 17, Харьков, 61002, Украина) E-mail: 148nika8@gmail.com
UDC 332.14:658 Bogdan N. M. The Conceptual Approaches to Formation of the Mechanism for Coordination of the Economic Interests of Actors at the Regional Level
The article explores features of materialization and coordination of the economic interests of actors at the regional level. It has been determined that a regional socio-economic system has a complex internal structure, as result of a certain system of economic interests within the region. It is proved that development of region is impossible without permanent process of interaction of actors of regional economy on the basis of creation and functioning of such system, which would be suitable to their economic interests. It is suggested that definition of harmonization of economic interests be understood as a process of coordination, a combination of actions by the economic actors that contributes to the progressive development of economy. It is substantiated that an integral part of the system of planning and management of the regional development is the system of monitoring of certain indicators as well as of the indicators characterizing the status and dynamics of all aspects of functioning of the regional socio-economic system, reflecting the degree of coherence of economic interests at the regional level, as only under such a condition it is possible to achieve the most efficient parameters of development and competitiveness of region.
Keywords: economic interests, interaction, cooperation, coordination of economic interests of the actors, mechanism of coordination of economic interests. Fig.: 2. Tbl.: 1. Bibl.: 11.
Bogdan Nataliia M. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Tourism and Hospitality Management, O. M. Be-ketov National University of Urban Economy in Kharkiv (17 Marshala Bazha-nova Str., Kharkiv, 61002, Ukraine) E-mail: 148nika8@gmail.com
Регюн - соцiально-економiчна система, що характеризуемся iepapxi4Hic™ управлшня, ак-тившстю окремих П шдсистем i мае складну внутршню структуру. Взаемна i кумулятивна обу-мовлешсть шдсистем у рамках дано! структури ви-значаеться функцюнальними зв'язками, специфша
яких визначена сощальними, економiчними, полiтич-ними, правовими, шституцшними та шшими умова-ми, що склалися на певний момент.
Складна структура та iерарxiчнiсть регюналь-но! системи обумовлюеться, у тому числ^ i складною системою економiчниx штереав усередиш регюну,
що стикаються один з одним, взаемодготь та проти-дiють тощо. Розвиток регюну неможливий без перманентного процесу взаемодЦ суб'ектiв регiональноi економiки на основi створення та функщонування тако! системи взаемодЦ, яка б ураховувала 1х еконо-мiчнi iнтереси.
Взаемодiя та спiвробiтництво на основi узго-дження економiчних iнтересiв у регюш створюе кон-курентнi переваги перш за все для приватних оаб та мюцевих органiв влади, а через те - i для всього регюну [1]. Ц переваги дiють водночас як у сена ш-дивiдуaльноi конкурентоспроможностi суб'ектiв, так i в сенсi конкурентоспроможноста регiонaльноi еко-номiки загалом.
Одшею iз значних проблем у контекста розу-мiння взаемодЦ та сшвпращ мiж суб'ектами регiонaльноi економiки на основi узгодження !х економiчних штереав постае вимiрювaння пере-ваг сшвпращ та ощнювання 11 результaтiв. Зокрема, при плануванш, оргaнiзaцГi, контролi та ощнюванш результaтiв внутрiшньо- та мiжгaлузевого ствробгг-ництва у зв'язку зi склaднiстю структури економiки регiону виникае проблема визначення найбкьш в^-пов^дних критерЦ'в його оцiнки та однозначного визначення впливу на шдив^дуальну дiяльнiсть i конку-рентоспроможнiсть та розвиток регюну.
З ще! точки зору важливе таке виршення да-ного вимiрювaння, щоб демонстрaцiя однознач-них переваг стала визначальним чинником пл^дно! спiвпрaцi aкторiв економiки регюну. Це особливо стосуеться суб'ектав приватного сектора, як дiють у межах свого розумшня отримання швидкого еконо-мiчного ефекту (iнодi нaвiть одноразового), i iнодi ця спiвпрaця може бути зруйнована через недостатньо зaдовольняючi насл^дки спiвробiтництвa в коротко-строковому перк^ [2].
Пiсля представлення проблем вимiрювaння на-слiдкiв взаемодЦ, спрямовано! на створення колек-тивно! вигоди, необх^дно сформулювати пропозицЦ щодо його ощнки. Так, Д. Вуд i Б. Грей [3] запропо-нували деяк пропозицЦ стосовно цiеi проблематики, що базуються на aнaлiзi сшвпращ з рiзних точок зору. Автори розробили !х з урахуванням того, що суб'екти завжди мають доступ до додаткових ресурав, якими володготь !х партнери iз спiвробiтництвa, що значно розширюе !х можливостi та потенщал. Цi ресурси е як мaтерiaльно-технiчними, так i немaтерiaльними (знання, компетенцЦ, навички, досвiд, комунiкaцii, зв'язки тощо). Таким чином, це забезпечуе доступ за-вдяки сшвпращ мiж державним i приватним секторами таким ресурсам, як не могли бути доступними через специфшу дiяльностi вищевказаних суб'ектiв.
У випадку сшвпращ, завдяки можливоста додат-кового використання або навиь придбання ресурсiв, якими володготь iншi суб'екти, що представляють той чи шший сектор, шдив^дуальш пропозицй учас-
никiв такого партнерства стають бкьш привабли-вими. У результата взаемодЦ здатшсть конкурувати, а отже, дiяти i виживати у конкурентному середови-щi, е бмьшою, тому привaтнi пiдприемствa конкуру-ють з шшими постачальниками продукцЦ та послуг i зaцiкaвленi в отриманш додаткових конкурентних переваг [4]. Здатшсть працювати i виживати в умовах конкурентного середовища мае вирiшaльне значення для суб'ектав ринкового середовища. У науковш мте-рaтурi перерaховaнi численш види та джерела цих переваг. Основш з них: щнова, якiснa та iнформaтивнa переваги (рис. 1).
Рис. 1. Конкуренты переваги, що отримують суб'екти в процес спiвпрацi Джерело: авторська розробка.
У табл. 1 подано характеристику взаемодЦ суб'ектав у контекста узгодження штереав з пози-цЦ ресурсного обмшу у сферi державно-приватного партнерства.
Спiвпрaця зменшуе витрати пaртнерiв, що, своею чергою, може знизити щни на товари та послуги. Отже, результатом тако1 взаемодЦ е б1льш ефективна щнова конкуренщя. Щоб не використовувати абсо-лютнi значення вaртостi, як в бiльшостi випaдкiв е комерцшною таемницею, витрати пiд час порiвняння можна оцiнити методом експертних ощнок, з вико-ристанням шкалювання [4].
Переваги можуть виникати завдяки поеднанню фшансових ресурсiв, зaпобiгaнню дублювання одна-кових зусиль, постiйному обмiну шформащею мiж партнерами та крaщiй координацЦ зусиль. Крiм того, завдяки постшному контакту партнери отримують та поглиблюють сво! знання у процесi сшлкування та взаемодЦ. Це дозволяе проводити загальний пошук рiшень iснуючих проблем i завчасне !х передбачення. У результата знижуеться ризик i невизначешсть, а та-кож рiвень транзакцшних витрат.
За результатами проведеного РА «Експерт-рей-тинг» у 2017 р. досл^дження, майже 89% пiдприемств Укра!ни вiдчувaють потребу в проведеннi чико вира-жено! промислово! полiтики як форми концентрацЦ економiчних iнтересiв у регюш (водночас и в^дсут-нiсть констатують 78,5% вiд загального числа опита-них) [5]. Цi цифри наочно шдтверджують, що в даний час в укра!нських регiонaх недостатньо ефективно виршуеться проблема узгодження штереав рiзних економiчних суб'ектiв, що визначае потребу в роз-робцi мехашзму досягнення балансу iнтересiв усiх учаснишв регiонaльноi економiки.
Сучасна укра!нська управлшська практика в умовах сaмостiйностi регюшв характеризуеться по-
Таблиця 1
Характеристика взасмодм суб'еклв у контекстi узгодження iнтересiв з позицп ресурсного обмiну
Державний сектор Приватний сектор
ВЛАСН1РЕСУРСИ
- Софальний мандат (дс^ра); - знання мкцевих, регiональних проблем; - регуляторы шструменти (адмiнiстративнi рiшення та фiнансовi важелi); - доступ до шформацмних джерел, контактiв - Каттал; - знання та навички в управлшш, оргашза^я, маркетинг тощо; - професiоналiзм; - iнновацГÍ; - висока гнучккть та адаптацiя до змш
РЕСУРСИ 31НШОГО СЕКТОРА
- Каттал, вартiсть та розподт ризикiв; - знання управлшня та маркетингу - Спiввiдношення витрат i ризикiв; - юридичнi переваги; - швестицп в технiчну та со^альну iнфраструктуру; - соцiальний авторитет та покращення iмiджу; - доступ до шформацп; - функцiя посередника чи координатора
Джерело: авторська розробка.
требою регiонaльних оргашв влади в теоретико-методичному забезпеченш процесiв упрaвлiння регю-ном на основi узгодження економiчних iнтересiв з метою комплексного розвитку та використання на-явного економiчного потенцiaлу регiону.
Оск1льки економiчнi iнтереси припускають вза-емодiю рiзних суб'ектiв (пiдприемцiв i найманих пра-цiвникiв, бiзнес-елiти i державних службовщв, креди-торiв i позичaльникiв та ш.), проблема узгодження економiчних iнтересiв суб'ектiв економiчноi дiяль-ностi вбачаеться дуже iстотною.
Пiд узгодженням економiчних iнтересiв ми ро-зумiемо процес координування, поеднання дш еконо-мiчних суб'ектiв, що сприяе поступальному розвитку економши [6]. Узгодження iнтересiв можна штерпре-тувати i як принцип прийняття економiчних рiшень, вiдповiдно до яких здшснюються постiйнa взaемодiя та сшвроби'ництво мiж представниками держави, регюну та господарюючими суб'ектами для забез-печення порiвнянностi управлшсько! економiчноi ш-формаци рiзних рiвнiв, несуперечностi, узгодженосп сп1льно прийнятих рiшень.
Узгодження штереав спрямовано на формуван-ня тако! взаемоди мiж учасниками економiчноi систе-ми, при якому «вкладення в не! виявляються виправ-даними з точки зору отримання бажаного результату для кожно! зi сторiн», тобто на досягнення балансу штереав [7].
Розв'язання протирiч економiчних iнтересiв вбачаеться рiзними вченими по-рiзному. На-приклад, М. Баскова вважае, що одшею з форм виршення протирiч е правильне (в1дпов^дно до !х природи i сутностi) поеднання !х сторш. «Поеднання iнтересiв означае, що у виробничих в^дносинах, а в^д-пов^дно i iнтересaх, необхiдно розрiзняти и сторони, якi вимагають неодмiнного врахування !х в^дособле-
ностi, i и, як шляхом усуспiльнення можна розвину-ти у спiльний iнтерес» [7, с. 30].
А. Шалмуев бачить розв'язання суперечностей у створенш дiевого економiчного мехaнiзму, в системней оргaнiзaцГi економiчних вiдношень, пiд якою вш розумiе сукупнiсть норм, мехaнiзмiв, форм узгодження принципiв ринково! економiки та державного регулювання [8].
ДоЫджуючи протирiччя макро- i мiкрорiвня економiчноi системи держави, А. Зарнадзе доходить висновку, що протирiччя мiж макро- i мкроеконо-мiчними iнтересaми (яке вiн вважае основним) не-можливо без використання системно! властивост економiки - iнституцiонaльностi. Це проявляеться у формуванш правил поведшки суб'ектiв економiч-них вiдносин iз знаходження нaйбiльш ефективних шляхiв виршення виниклих протирiч [9, с. 244].
Розглядаючи складний господарський мехашзм управлшня регiонaльною економiкою, М. Кислюк i В. Сурнiн пишуть: «... його фундаментальна функщя -врахування та узгодження штереав рiзних суб'ектiв власност та господарювання, що може реaлiзовувa-тися за допомогою встановлення ланок господар-ського мехaнiзму - сукупностi оргашзацшно-управ-лiнських вiдносин, структур i методiв упрaвлiння економiкою» [10].
При конструюванш моделi господарського ме-хaнiзму реaлiзaцii та узгодження економiчних штереав у регiонi необхiдно врахувати таи поняття:
1) сфери економiчноi Ыяльнот - легальш та нелегальш форми господарсько! дiяльностi людей, що в^дображають основнi етапи та ступенi розвитку економiчного життя суспiльствa;
2) економiчнi мехатзми - елементи господарського мехашзму, що визначають алгоритми взаемодй господарюючих суб'екпв при досягненш певних щлей економiчно! дiяльностi;
3) шститути - сукупшсть публiчно сформу-льованих формальних i неформальних правил, особ-ливiсть яких визначена функцюналом для забезпе-чення !х дотримання в рамках певних економiчних механiзмiв;
4) iнструменти - засоби досягнення мети еко-номiчноi дiяльностi в рамках певного економiчного механiзму, оснащеного необхiдним шституцюналь-ним забезпеченням.
На необх^днють формування дieвоi системи управлшня регiональною економiкою, здатноi розв'я-зати виникаючi суперечностi на рiвнi регюну, вказуе безлiч проблем, що загрожують процесам регюналь-ного розвитку. Щдх1д до управлiння як системи дае можливiсть комплексно вирiшувати проблему регу-лювання соцiально-економiчних процесiв, забезпечи-ти багатоканальшсть керуючих впливiв, скоординува-ти !х мiж собою як за напрямками, так i за способами.
Отже, пiд час роботи у сферi органiзацГi, пла-нування та контролю процеав регiонального розвитку необх^дно застосовувати систем-ний пiдхiд та враховувати аспект узгодженосп еко-номiчних iнтересiв як фактор ефективностi багатьох регюнальних процесiв, що стосуються шдвищення ефективностi використання ресурсного потенцiалу регюну, шдвищення ефективносп регiональноi еко-номши та залучення iнвестицiй у регюн.
Головний принцип узгодження iнтересiв за часом (м1ж стратегiчними i тактичними ц1лями): зара-ди досягнення перспективних цкей доц1льно жерт-вувати сьогодшшшми iнтересами. Однак у практищ управлiнськоi дiяльностi цей фундаментальний принцип не знайшов належного застосування або розгля-даеться на поверхневому, емтричному рiвнi, у результата чого знижуеться ефект як управлшських заходiв, так i функцiонування економки [11, с. 95]. Узгодження штереав за простором здiйснюеться мiж регiоном, як адмiнiстративно-управлiнським апаратом, i еконо-мiкою - як творцем матерiальних благ i послуг. При цьому штереси регiону i господарюючих суб'екпв, що представляють регiональну економку, рiзнi.
На наш погляд, узгодження штереав уск аген-тiв економiчноi дiяльностi в регiонi мае лежати в основi розробки механiзму управлшня економшою i бути базовим принципом, в^пов^дно до якого буду-еться система взаемов^дносин мiж владними та бiз-нес-структурами i громадянським сусшльством.
Грунтуючись на ключових аспектах корпоративного управлшня з позици теори власникiв штер-есу, спробуемо сформулювати базовi елементи моде-лi управлшня з урахуванням штереав груп учаснишв економiчноi дiяльностi в регiонi:
+ захист iнтересiв i прав первинних ствучас-никiв (громадськостi, регiональних i мунщи-пальних владних структур, бiзнес-спiльноти);
+ ефективнiсть регiонального менеджменту, що визначаеться задоволенням iнтересiв усiх учасниюв;
+ забезпечення довгострокового розвитку регюну за допомогою розроблення стратепч-них плашв;
+ впровадження в практику роботи регюнальних оргашв влади концепци територiального маркетингу;
+ соцiально-економiчна вiдповiдальнiсть регю-нального менеджменту перед шшими учас-никами;
+ контроль з боку населення i зовнiшня шд-звiтнiсть регiональноi адмiнiстрацii сусп1ль-ству.
На наш погляд, для оцшки ефективност регю-нального управлiння, з точки зору пропоновано! моделi управлiння, сл^д виходити iз значущостi та важливост збалансованостi iнтересiв всiх учасникiв економiчноi дiяльностi в регiонi. Тобто, ефектившсть у цьому сенсi - це високий стушнь задоволення ш-тереав i виправданих очiкувань з позици вах за-цiкавлених груп. Це обумовлюеться тим, що висок показники сощального середовища (захист iнтересiв i прав населення) не можуть бути досягнут без успiхiв в економщ (захист iнтересiв i прав бiзнесу) i стабiльностi в полiтичнiй сферi (взаемод1я владних структур рiзних рiвнiв iерархii).
Орiентацiя регiонального менеджменту на ш-тереси ус1х первинних сшвучасниюв вимагае до-даткових витрат, але змушуе його дбати про довго-строкову перспективу, в результат чого формуеться стшка, конкурентоспроможна економiчна система. Проблеми сталого довгострокового розвитку регю-нiв з конкурентоздатною економшою на сьогоднш-нiй день е надзвичайно актуальними. Довгостроко-вому розвитку регюну сприяе мехашзм стратепчного планування, в основi якого лежить принцип балансу штереав. Сьогодш ш влада, нi бiзнес, нi, тим бкьше, населення, поодинцi не можуть забезпечити ефек-тивне вирiшення проблем i знайти достатнi ресурси для забезпечення економiчного зростання.
Hевiд'емною частиною системи планування та управлшня регюнальним розвитком е система мошторингу певних iндикаторiв та показ-нишв, що характеризують стан i динамшу усiх аспек-тiв функцiонування регюнально1 сощально-еконо-мiчноi системи. До таких iндикаторiв та показникiв пропонуеться взнести показники розвитку регiону, стан його фiнансово-економiчноi безпеки та рiвень швестицшно'1 привабливостi регiону. Такий комплекс показнишв, на нашу думку, е найбкьш повним для характеристики поточного стану, динамши та пер-спективи розвитку регюнально1 системи та мае в^до-бражати ступiнь узгодженостi економiчних штереав на регюнальному рiвнi, оскiльки пльки за цiеi умови
можливе досягнення максимально ефективних пара-метрiв розвитку та конкурентоздатносп регiону.
Систему управлшня регiонaльним розвитком з урахуванням фактора узгодженосп на основi мош-торингу основних iндикaторiв регiонaльного розвитку представлено на рис. 2.
Важливим елементом запропоновано! моде-лi упрaвлiння е система монiторингу визначеного комплексу штегральних покaзникiв результативно-сп регiонaльного розвитку. Реaлiзaцiя регiонaльноi системи мошторингу виступае досить ефективним методом узгодження рiзнорiвневих iнтересiв i щлей, що важко переоцiнити, оскiльки жодний рух немож-ливий вперед без узгодження штереав, без !х ураху-вання. Крiм цього, важливим елементом ново! моделi упрaвлiння регiонaльною економшою повинна стати практика пiдзвiтностi керiвництвa територiею перед сусп1льством (перед населенням i бiзнес-структурa-ми). Закордонний досв^д переконливо свiдчить про дiевiсть системи громадського контролю за дiяльнiс-тю оргашв влади.
Отже, запропоноване коригування мехашзму регiонaльного упрaвлiння, aдaптaцiя корпоративних методiв упрaвлiння до вирiшення завдання узгодже-ностi економiчних iнтересiв на регюнальному рiвнi можуть бути покладеш в основу конструкци та функ-цiонувaння системи упрaвлiння регiонaльною еконо-мiкою органами регiонaльноi влади.
ВИСНОВКИ
Таким чином, за результатами досмдження встановлено, що регюнальна соцiaльно-економiчнa система мае складну внутршню структуру, яка обу-мовлюеться складною системою економiчних штер-есiв усерединi регiону, що стикаються один з одним, взаемодготь та протидготь тощо.
Доведено, що розвиток регюну неможливий без перманентного процесу взаемоди суб'ектiв регю-нально! економiки на основi створення та функцюну-вання тако! системи взаемоди, яка б ураховувала !х економiчнi iнтереси.
Автором запропоновано пiд узгодженням еконо-мiчних iнтересiв розумiти процес координування, по-еднання дш економiчних суб'ектiв, що сприяе посту-пальному розвитку економiки. Узгодження iнтересiв усх aгентiв економiчноi дiяльностi в регюш мае лежа-ти в основi розробки мехaнiзму упрaвлiння економь кою та бути базовим принципом, в^дпов^но до якого будуеться система взаемов^дносин мiж владними та бiзнес-структурaми i громадянським суспiльством.
Невiд'емною частиною системи планування та упрaвлiння регiонaльним розвитком е система мошторингу певних iндикaторiв та показнишв, що характеризуют стан i динaмiку уск aспектiв функцюну-вання регiонaльноi соцiaльно-економiчноi системи та мають вiдобрaжaти стушнь узгодженостi економiчних iнтересiв на регюнальному рiвнi. З урахуванням цього
запропоновано модель мехашзму узгодженост еконо-MÍ4HMX ÍHTepecÍB cy6'eKTÍB на регiональному piBHi.
Оpганiзацiйне розроблення механiзмy узгодження економних штереав суб'екпв pегiонaльноï економши та визначення його фiнансового забезпе-чення потребують подальших pозвiдок у даному на-пpямi. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Nasitowski M. System rynkowy. Podstawy mikro- i makroekonomii. Warszawa : Key Text, 2016. 482 s.
2. Marciszewska B. Partnerstwo publiczno-prywatne w sektorze turystyki (polskie przyklady zastosowan). W: Dziatania w trybie Partnerstwa Publiczno-Prywatnego na rzecz rozwoju gospodarki turystycznej przy wykorzystaniu srodków Unii Eu-ropejskiej / red. A. Szwichtenberg. Strasburg-Koszalin : Wydaw-nictwo Feniks, 2007. S. 51-58.
3. Wood D. J., Gray B. Toward a Comprehensive Theory of Collaboration. Journal of Applied Behavioral Science. 1991. Vol. 27, no. 2. P. 139-162.
4. Gorynia M. Luka konkurencyjna na poziomie przed-siebiorstwa a przystapienie Polski do Unii Europejskiej / red. M. Gorynia. Poznan : Wydawnictwo AE w Poznaniu, 2002. 321 s.
5. Офщмний сайт РА «Експерт-рейтинг». URL: http:// www.expert-rating.com/rus/pi-reitingi_region/
6. Нагоев А. Б. Интеграция интересов участников регионального воспроизводства в процессе экономической модернизации. Современные проблемы науки и образования. 2010. № 2. С. 145-151.
7. Баскова М. К. Экономические интересы и их взаимодействие: региональный аспект. Иркутск : Изд-во Иркут. ун-та, 1991. 112 с.
8. Шалмуев А. Сущность и специфика региональных экономических интересов. Управленческое консультирование. 2003. № 2. С. 125-134.
9. Зарнадзе А. А. Институциональная экономика : учеб. пособие. М. : Инфра-М, 2001. 318 с.
10. Кислюк М. Б., Сурнин В. С. Кузбасская модель реформирования экономики // Кузбасская энциклопедия. Т. 2. Кемерово : Кузбассвузиздат, 1995. С. 83-89.
11. Андреев С. Ю. Согласование экономических интересов в управлении регионом. СПб : Изд-во СПбГТУ, 2001. 295 с.
REFERENCES
Andreyev, S. Yu. Soglasovaniye ekonomicheskikh interesov v upravleniiregionom [Coordination of economic interests in the management of the region]. St. Petersburg: Izd-vo SPbGTU, 2001.
Baskova, M. K. Ekonomicheskiye interesy i ikh vzaimodeyst-viye: Regionalnyy aspekt [Economic interests and their interaction: Regional aspect]. Irkutsk: Izd-vo Irkut. un-ta, 1991.
Gorynia, M. Luka konkurencyjna na poziomieprzedsiebior-stwa a przystapienie Polski do Unii Europejskiej. Poznan: Wydawnictwo AE w Poznaniu, 2002.
Kislyuk, M. B., and Surnin, V. S. "Kuzbasskaya model re-formirovaniya ekonomiki" [Kuzbass model of economic reform]. In Kuzbasskaya entsiklopediya, vol. 2, 83-89. Kemerovo: Kuzbassvuzizdat, 1995.
Marciszewska, B. "Partnerstwo publiczno-prywatne w sektorze turystyki (polskie przyklady zastosowan)". In Dziala-
СП
о
ЕК0Н0М1КА
РЕПОНАЛЬНА ЕК0Н0М1КА
и
е о
■О
ю
М О
Органи державного управлшня
^ I • 1
ФшансовI ресурси
| I I
Заробггна плата
В/'дб/'р, експертиза та тдтримка економЫно)' д'шьност/ пр'юритетних
напрям'ш +
1 Нормативно-правове забезпечення; | оцшка економтноТ та соцшьноТефективносп проекта \ програм економтноТдюльносп; | розробка ¡нструментар1ю стимулювання економтноТ дюльносп прюритетних напрямш;
I реалвацю проекта \ програм, що мають позитивну соцшьно-економтну ефективнкть
4-4"
Фтансов! ресурси
Тшьова економЫа регюну
Зароб1тна плата
Шсцевий бюджет
Органи мкцевого управлшня
Податков1 ¡нструменти
ч--- <- Податки
Державно-приватне партнерство
Л 1
Агентство репонального розвитку
Ф'тансов'1 ресурса I I т
Мошторинг резулыпативност/
рег'юнального розвитку + -
Оцшка результативности за допомогою мотторингу ¡ндикатор'ш: Група ¡ндикаторт результативное^ репонального розвитку Штегральний ¡ндикатор /оя
Група фшансово-економтних ¡ндикаторт економтноТбезпеки регюну => Штегральний ¡ндикатор
Група ¡ндикаторт ¡нвестицшноТ привабливосп регюну => ¡нтегральний ¡ндикатор /и
ОцШка узгодженост'1 еконотчних Штереав у рег'ют
Оц/нка ¡ндикатора узгодженост'1 економЫних ¡нтерес'ш => /С/£
Збшьшення податкового потенциалу регюну ГНдвищення дохщноТ частини бюджету;
збшьшення питомоТ ваги податгав у поверненш суспшьних благ населению регюну; збшьшення питомоТ ваги мкцевих податгав \ зборш у доходах мкцевих бюджете; збшьшення самостшносп мкцевоТ влади у запровадженш податав \ зборт
ГНдвищення ф'шансово-економЫно)' безпеки регюну, р1вня й ого ¡нвестицшноТ привабливост/ та р1вня розвитку
Розширення ф'!нансовоТ бази оподаткування регюну
СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ РЕГЮНУ
Рис. 2. Система управлшня репональним розвитком з урахуванням фактора узгодженосл на основ! мошторингу основних ¡ндикатор1в репонального розвитку
Джерело:авторська розробка.
nia w trybie Partnerstwa Publiczno-Prywatnego na rzecz rozwoju gospodarki turystycznej przy wykorzystaniu srodkow Unii Europejskiej, 51-58. Strasburg-Koszalin: Wydawnictwo Feniks, 2007.
Nagoyev, A. B. "Integratsiya interesov uchastnikov re-gionalnogo vosproizvodstva v protsesse ekonomicheskoy modernizatsii" [Integration of the interests of participants in regional reproduction in the process of economic modernization]. Sovremennyye problemy nauki i obrazovaniya, no. 2 (2010): 145-151.
Nasilowski, M. System rynkowy. Podstawy mikro- i mak-roekonomii. Warszawa: Key Text, 2016.
Ofitsiinyi sait RA «Ekspert-reitynh». http://www.expert-rating.com/rus/pi-reitingi_region/
Shalmuyev, A. "Sushchnost i spetsifika regionalnykh ekonomicheskikh interesov" [The essence and specificity of regional economic interests]. Upravlencheskoye konsultirovaniye, no. 2 (2003): 125-134.
Wood, D. J., and Gray, B. "Toward a Comprehensive Theory of Collaboration". Journal of Applied Behavioral Science. Vol. 27, no. 2 (1991): 139-162.
Zarnadze, A. A. Institutsionalnaya ekonomika [Institutional economy]. Moscow: Infra-M, 2001.
<C
О ^
LU
<c =n
_Q
<c =n О
<
о
ш
