CC BY
7
УДК 336.6:330.1
ЕВОЛЮЦ1Я СУТНОСТ1 Ф0РМУВАННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ОСНОВ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 РЕГ1ОНУ
© 2017 БЕЗХЛ1БНА А. П.
УДК 336.6:330.1
Безхлiбна А. П. Еволюцiя cyTHOCTi формування теоретичних основ конкурентоспроможностi репону
ЦЛями cmammi е досл'дження концепцш визначення поняття конкурентоспроможност'! регону за кторичним принципом, виявлення законо-MipHocmeu розвитку економiчноi думки в галуз дотдження конкурентоспроможностi регону з урахуванням наукових пiдходiв до трактування дефшщ. Проанал'вовано точки зору вчених рзних кра'н з приводу актуальностi використання даного термна при характеристик со^ально-економiчного розвитку регюшв. Конкурентоспроможшсть регону розглядаеться з точки зору ефективноi mериmорiальноi оргашзацИ працi, як динам'нний процес, а не структура ринку. Умовою пiдвищення конкурентоспроможностi регону е створення регюнальною владою балансу структури економки регюну, коли забезпечуються нтереси вах 'нститут'в. При цьомунасл'дками езростання р'вня життя населення, доходiв власниюв капталу, пiдвищення р'вня впровадження iнновацiй в господарську д'тльшсть, зниження р'вня безробimmя в регшш. Надано авторське визначення дефшщ «конкурентоспроможшсть регону» на основiзмшаного тдходу. Перспективи подальшого досл'дження полягають у об(рун-туванн парадигми сталого економiчного розвитку регону за умов врахування особливостей забезпечення конкурентоспроможностi регону. Ключов'! слова:регон, конкурентоспроможшсть, фактор, р'вень життя, шдюд, еволю^я. Табл.: 1. Шл.: 18.
Безтбна Анастаая Павл'юна - кандидат економ'мних наук, доцент кафедри мiжнародного туризму, Заnорiзький нацональний технчний унвер-ситет (вул. Жуковського, 64, Запор'жжя, 69063, Украна) E-mail: nastyapuh20@mail.ru
УДК 336.6:330.1
Бесхлебная А. П. Эволюция сущности формирования теоретических основ конкурентоспособности региона
Целями статьи являются исследование концепций определения понятия конкурентоспособности региона по историческому принципу, выявление закономерностей развития экономической мысли в сфере исследования конкурентоспособности региона с учетом научных подходов к трактовке дефиниции. Проанализированы точки зрения ученых разных стран по поводу актуальности использования данного термина при характеристике социально-экономического развития регионов. Конкурентоспособность региона рассматривается с точки зрения эффективной территориальной организации труда, как динамический процесс, а не структура рынка. Условием повышения конкурентоспособности региона является создание региональной властью баланса структуры экономики региона, когда обеспечиваются интересы всех институтов. При этом следствиями являются рост уровня жизни населения, доходов собственников капитала, повышение уровня внедрения инноваций в хозяйственную деятельность, снижение уровня безработицы в регионе. Представлено авторское определение дефиниции «конкурентоспособность региона» на основе смешанного подхода. Перспективы дальнейшего исследования состоят в обосновании парадигмы постоянного экономического развития региона при учете особенностей обеспечения конкурентоспособности региона. Ключевые слова: регион, конкурентоспособность, фактор, уровень жизни, подход, эволюция. Табл.: 1. Библ.: 18.
Бесхлебная Анастасия Павловна - кандидат экономических наук, доцент кафедры международного туризма, Запорожский национальный технический университет (ул. Жуковского, 64, Запорожье, 69063, Украина) E-mail: nastyapuh20@mail.ru
UDC 336.6:330.1 Bezkhlibna A. P. The Evolution of the Essence of Formation of the Theoretical Foundations of the Region Competitiveness
Objectives of the article are studying the conceptions of region competitiveness in terms of historical principle, identifying regularities of development of economic thought in the area of studies on the region competitiveness, taking account of the scientific approaches to interpreting the definition. The views of scholars from different countries on the relevance of using this term for characterization of the socio-economic development of regions were analyzed. The competitiveness of region is considered in terms of an efficient territorial organization of labor, as a dynamic process rather than a market structure. A precondition for increasing the region competitiveness is creating a balance of the structure of region's economy by the regional authorities in order to secure interests of all institutions. The consequences are improvement of the living standards of population, incomees of the owners of capital, the increased level of innovation in economic activity, and reduction of unemployment in the region. An author's own definition of the «region competitiveness» has been presented on the basis of a mixed approach. Prospects for further study will be substantiation of paradigm of the region's continued economic development, taking into consideration the peculiarities of ensuring the region competitiveness.
Keywords: region, competitiveness, factor, standard of living, approach, evolution.
Tbl.: 1. Bibl.: 18.
Bezkhlibna Anastasiia P. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of International Tourism, Zaporizhzhya National Technical University (64 Zhukovskoho Str., Zaporizhzhya, 69063, Ukraine) E-mail: nastyapuh20@mail.ru
На сьогодншнш день досл1дження економ1чно! складово! конкурентоспроможност! регюнш Ук-раши е актуальним питанням з позицп здшснен-ня реформи децентрал1зацГ1 влади та виявлення «ре-гюнш-л1дерш» та «регюшв-аутсайдер1в» за показниками сощально-економ1чного розвитку. Функцюнування на-цюнально! економки неможливо без виважено! стратеги регюнального розвитку територш краши, яка приведе до стшкого зростання економки регюну та добробуту грома-дян, забезпечення швестицшно! привабливост репону.
Досл1дження конкурентоспроможност! регюну е одним з актуальних завдань, що обумовлено д1ею р1зних чинниюв. Конкурентоспроможшсть регюну як наукова категор1я, тим не менш, е малодосл1дженою.
Говорячи про регюнальну конкурентоспроможшсть, необх1дно в1рно розставляти акценти, осюльки важливим е визначення того, в якш площиш можуть конкурувати регюни та за рахунок яких фактор1в мож-ливе шдвищення шдикатор1в сощально-економ1чного розвитку регюшв з метою створення передумов регю-
нального розвитку з урахуванням особливостей неси-метричного розвитку регюшв.
Наприкiнцi ХХ ст. усе бкьше уваги в наукових i полiтичних колах стало придкятися поняттю конку-рентоспроможностi регюшв. «У регюшв та мют немае iншого вибору, лише становитися конкурентоздатними з метою виживання в новому глобалiзованому ринку ново! конкуренци», - зазначае американський дослц-ник М. Бест (M. Best) [1; 2].
Основоположник «ромба» конкуренци М. Портер зi сшвавтором С. Кетелом (M. Porter, C. Ketel) зазначають, що «конкурентоспроможнiсть за-лишаеться концепцiею, яка не зовйм зрозумка, незва-жаючи на широке визначення ïï важливост! Для того, щоб зрозумiти конкурентоспроможшсть, вiдправною точкою повиннi бути джерела процвггання наци. Рiвень життя наци визначаеться продуктивнiстю ïï економiки, яка вимiрюеться вартiстю ïï товарiв та послуг, що виро-бляються на одиницю людського капитального та природного ресурш краши. Продуктивнiсть залежить як вiд цiнностi продуктiв та послуг наци, вимiрюеться щ-нами, яю вони можуть оперувати на в1дкритих ринках, так i ефектившстю, з якою вони можуть вироблятися. Справжня конкурентоспроможшсть, таким чином, вимь рюеться продуктивною. Продуктивнiсть дозволяе наци шдтримувати високу заробiтну плату, стшку валюту та привабливу вiддачу капталу, а разом з ними - високий рiвень життя» [3].
Р. Челлш та А. Сочi (R. Cellini, A. Soci) стверджу-ють, що «поняття регiональноï конкурентоспроможно-CTi е не макроекономiчним (нацiональним), ш мжроеко-номiчним (заснованим на результатах дiяльностi фiрм): регiони являють собою ш просте об'еднання фiрм, ш зменшенi верси нацiй» [4].
Р. Камагш (R. Camagni) [5] дотримуеться аналопч-но'1 думки. Вiн передбачае, що регюни дiйсно конкуру-ють, але на основi абсолютних конкурентных переваг, а не порiвняльних. Регюн може вважатися таким, що мае абсолютш конкурентнi переваги, якщо вш володiе вiдмiнними технологiчними, соцiальними, шфраструк-турними або iнституцiйними активами, яю приносять користь окремим фiрмам таким чином, що нiякi аль-тернативш фактори не будуть викликати географiчного перерозподку економiчноï активностi. Цi активи, як правило, дають фiрмам регюну в цкому бкьш високу продуктившсть, анiж в iнакшому випадку.
Як стверджуе бвропейська комiсiя: «1дея регю-нально'1 конкурентоспроможностi повинна вiдображати думку про те, що, незважаючи на наявшсть в кожному регюш сильних конкурентних i неконкурентних фiрм, у регюш е загальш риси, яю впливають на конкуренто-спроможнiсть вск фiрм, що там розташованi» [6].
Порiвнюванi переваги експортних секторiв регюну, як i ранше, е ключовими для його зростання та про-цв^ання [7].
Ю. Фридман, Г. Речко, Ю. Пiсаров стверджують: «Сукупшсть регiональних конкурентних переваг ви-значае конкурентнi позици конкретного регюну серед шших територiй та його привабливють для тих цкьо-
вих груп (iнвестори, пiдприeмства, мешканцi, квалiфiко-ваний персонал, туристи тощо), у припливi яких регiон зацiкавлений» [8, с. 113].
Економiчне суперництво регюшв та визначення його наукового обгрунтування, виявлення чинниюв та факторiв зростання конкурентоспроможност цiкавить вчених-економiстiв вже понад три столггтя. Традицiйнi погляди на конкурентоспроможшсть територш транс-формувалися з часом шд впливом рiзних чинниюв розвитку суспкьства: iнформатизацiя, науково-техшчний прогрес, вплив iнновацiй. Дослiдження вчених-еко-номiстiв на початку розвитку економiчноí думки вц-носно конкурентоспроможностi (XVIII ст.) передбачало саме вивчення глобально! (свггово!) конкурентоспро-можностi. Характеристика економiчного розвитку те-риторiй кра!н притаманна дослдникам XX ст. У стати буде зроблено спробу узагальнення поглядiв економю-тiв рiзних епох на еволюцш термiна «регiональна конкурентоспроможшсть» у трактуваннi розвитку та су-перництва територiй кра'1н, об'еднаних адмшстративно-територiально та соцiально-економiчно.
Метою стати е дослiдження концепцiй визначення поняття «конкурентоспроможшсть регюну» за юторичним принципом, а також виявлення закономiр-ностей розвитку економiчноl думки в галузi дослцжен-ня конкурентоспроможностi регюну з урахуванням наукових пiдходiв до трактування дефшщи. Крiм того, буде проаналiзовано точки зору вчених рiзних кра'1н з приводу актуальностi використання термша при харак-теристицi соцiально-економiчного розвитку регiонiв.
Hеобхiдно розумiти, що, по-перше, еволюцiя трактування дефшщи «конкурентоспроможшсть» пов'язана з тривалим юторичним перю-дом i функцiонуванням рiзних економiчних системам, протягом якого велося дослцження, та з широтою трактування. Стосовно термша «регюн», то його розумшть двояко: з одного боку, при характеристик глобалшацш-них процесiв регiоном називають територи деккькох кра'1н, що мають единий соцiально-економiчний про-стiр (ЕС), або яю об'еднанi в економiчний блок (БР1КС). З iншого боку, при характеристик адмшстративно-територiальних складових кра'1н прийнято надавати 1м характеристику, використовуючи поняття «регюн» (район (мюто, село)) в однш i т1й самш краМ або в частинi великого соцiально-економiчного простору, що в^^з-няеться вц iнших оточуючих територiй економiчною, соцiальною, демографiчною, культурною та шфраструк-турною системами та !х зв'язками [9, с. 346].
У нашому дослцженш ми будемо характеризувати мезорiвень територiй кра'1н з т1е*1 точки зору, що «блоко-вий» розвиток означае перш за все глобальний масштаб та описуеться краще за допомогою дефшщи «наднацю-нальна регюнальна конкуренцiя», запропоновано'1 авторами [10, с. 20].
Р. Челлш та А. Сочi [4] стверджують, що поняття регюнально! конкурентоспроможностi не е аш макрое-кономiчним, анi мiкроекономiчним (заснованим на фiр-мi): регюш являють собою ш просте об'еднання фiрм, нi зменшену копiю нацш.
Територи, що набули статус самостiйних госпо-дарюючих суб'ектiв, ведуть конкурентну боротьбу за економiчнi ресурси (фiнансовi, шдприемницью, трудо-вi тощо) та умови, в^дстоюють iнтереси бкьш великих структуроутворюючих пiдприемств регiону, шукають можливостi для самостшного виходу на мiжнародний ринок, адмшстративними заходами намагаються за-хистити мюцевого виробника [8, с. 115].
Першим, хто описав конкуренщю в економщ, е 11 «батько» - Адам Сми, який у XVIII ст. у сво-!й пращ «Дослцження про природу та причини багатства народiв» [11] навiв теоретичш викладки про розподiл виробництва та торпвлю з використанням концепщ! «абсолютно! переваги». Його послцовник Д. Ржардо у XIX ст. розвинув концепщю «абсолютно! переваги», яка стала фундаментом для його теори по-рiвняльних переваг, що набула поширення при характеристик мiжнародно! торгiвлi. У рамках розвитку теорш мiжнародно! торгiвлi Е. Xекшер i Б. Олш (XX ст.) транс-формували цею Д. Рiкардо в теорiю забезпеченост факторами виробництва: кра!ни експортують продукти
штенсивного використання надлишкових факторiв, а iмпортують продукти iнтенсивного використання дефь цитних для них факторiв.
З плином часу рiзноманiтнiсть пiдходiв до аналiзу конкурентоспроможностi в контекстi регюну зумовила значну кiлькiсть дослiджень у щй галузi. Вивчення ю-нуючих теорiй та концепцiй з метою виокремлення еле-ментiв, що формують конкурентоспроможшсть регiону, е необхiдним етапом дослцження конкурентоспромож-ностi регiону з точки зору характеристики процейв, що протжають в конкурентному середовищi регюну, та характеристики умов шдвищення конкурентних переваг. У зв'язку з цим дослцження було спрямоване на визна-чення сутнiсних характеристик конкурентоспромож-ностi регiону, виокремлення рiзних пiдходiв до тракту-вання цього економiчного феномена. У табл. 1 наведено еволющю основних пiдходiв до ощнки конкурентоспро-можностi регiону, виокремлено таю науковi пiдходи: функцiональний, ресурсний, факторний, балансовий, пiдхiд «цкьових груп», шноващйний, iнституцiйний, змiшаний, пiдхiд «iндекс якостЬ, ринковий, пiдхiд про-дуктивностi, кластерний, маркетинговий шдходи.
Таблиця 1
Еволющя трактування поняття «конкурентоспроможнiсть регiону»
ЕЕ о_ О ш
I— <
=п =г
о
<
2 ш
Пщхш, автор(-и) Сутнкть ппотези
1 2
Фунщональний п'дх'д
Й. Шумпетер Конкурентоспроможнiсть - динамiчний процес, що прагне до нового стану, в якому саме мехашзм конкуренцп виткняв з ринку нежиттвздатних виробниш
Л. Вальрас, В. Парето, Дж. Мтль, М. Алле, Я. Тимберген Оптимiзацiя мiжрегiональних вза£модiй виступав шструментом пiдвищення конкурентоспроможностi регiону
А. Маршалл (теорiя промислових райошв) Конкурентнi переваги виникають у результатi економп на масштабi виробництва як усерединi регюну, так i при мiжрегiональнiй взавмодп
Ресурсний п'дх'д
М. Портер Регiон служить середовищем, що створюв або не створюв умови для стимулювання зростання конкурентоспроможностi фiрм
Ю. Фридман, Г. Речко, Ю. Пкаров Конкурентоспроможшсть регiону - це здатнiсть використання економiчного потенцiалу, що мавться в регюш, динамiки зростання рiвня життя населення i доходiв власникiв капралу
1. Бегг, Р. Хаггшс Конкурентоспроможнiсть регiону в цiлому вщповщав наявностi умов i дозволяв фiрмам конку-рувати на вибраних ними ринках у межах конкурентного регюну
М. Сторпер Регюнальна конкурентоспроможшсть складавться з можливостей конкретного регiону для залучення й утримання фiрм зi стабiльною або зростаючою часткою ринку в дiяльностi при збереженнi або пiдвищеннi рiвня життя учасникiв цього процесу
Е. Дейкстра Регюнальну конкурентоспроможнiсть можна визначити як здатшсть запропонувати привабли-ве та стмке середовище для фiрм та мешкан^в, щоб жити та працювати
Факторний п'дх'д
Б. Робертс, А. Мюррей, П. Кругман Самооргашза^я системи повинна використовувати причинно-наслiдковi зв'язки фактсрв
Е. Хекшер, Б. Олш Конкурентнi переваги виникають у результат бiльш рацiонального розподiлу прац мiж регiонами
В. Сниска Регiональна конкурентоспроможнiсть - можливiсть використовувати фактори конкурентоспроможностi для створення конкурентоспроможноТ позицГГ та пщтримки ТТ серед iнших регiонiв
Зактчення табл. 1
1 2
Балансовий тдх'д
Р. Шнтер Конкурентоспроможшсть репону в основному визначавться спроможшстю регюнально''' влади пiдтримувати баланс рiзноманiтних регiональних iнтересiв (соцiально-полiтичних, економiчних, мiжгалузевих, культурно-побутових)
А. Леш Побудова моделей просторово''' економiчно''' рiвноваги дозволяв виокремити ринковi ареали, розмiри яких залежать вiд ступеня конкурентоспроможносп продажiв певних продуктiв
Л. Мiзес Ринкова конкурен^я - автоматичний динамiчний процес, а не конкретна структура ринку. Тенден^я до ринково''' рiвноваги в результатом шдпривмницько''' дiяльностi. Пiдпри£мство виграв або програв в конкуренцп залежно вщ сили сво'х можливостей та ступеня вщповщносп пропозицп потребам ринку
Шновацший пдхд
Т. Хегерстранд Конкуренты переваги в регюш формуються завдяки розвитку iнновацiй з урахуванням специфки iнновацiйних процесiв та процеав розповсюдження iнновaцiй (дифузiя iнновацiй)
Ф. Перру Необхщшсть зростання локaлiзaцГ'' вимагав пошуку джерел зростання вартост та процесiв кооперацп для створення умов щодо розробки i застосування нових науковмних продукпв, удосконалення технологiй, способiв виробництва, маркетингу та шших видiв удосконалення економiчного упрaвлiння регiонaльними кластерами i регюнальним розвитком
Д. Мейя, Н. Гросжан Концентрaцiя територiaльних виробничих систем сприяв виокремленню промислових рaйонiв, як базуються на використaннi мiсцевих науково-техшчних ресурсiв, в яких внутрiшньою причиною розвитку в шновацшне середовище
1нститу^йний п'дх'д
Ф. Хайвк, М. Вебер, Дж. Бьюкенен Окрiм економiчних фaкторiв, конкурентоспроможнiсть репону формувться пiд впливом суспiльних шститу^в, таких як держaвнi органи, профсптки, фiнaнсовi заклади, со^ально-полн тичнi оргашзацп, влaснiсть, та оргaнiзaцiйних структур i ментальних звичок i норм поведшки
1. Леньвль Регiони та мiстa конкурують за рахунок створення бiзнес-середовищa, що сприяв збтьшенню продуктивностi та концентрув регюнальш iнститути: спецiaлiзовaнi iнститути освiти, ефективна спе^альна iнфрaструктурa, iнформaцiйнi послуги, що сприяють iнновaцiйнiй дiяльностi, роз-робка наукових дошджень супутнiх профiлю кланов
П'дх'д «ндекс якост'1»
Е. Рейнерт Дiaгностикa конкурентоспроможностi регiону витiкa£ з побудови шдексу якостi дiяльностi, за допомогою якого економiчнa дiяльнiсть ранжувться за V'' можливiстю забезпечити високу конкурентоспроможшсть регiону
Кластерний п'дх'д
М. Портер, М. Енрайт Стимулювання розвитку репону за допомогою створення кланов
П'дх'д продуктивной
Л. С. Шеховцева Конкурентоспроможшсть репону - продуктившсть використання регюнальних ресурсiв i, перш за все, робочо''' сили та кaпiтaлу, порiвняно з iншими регiонaми, що мав кiнцевий результат у валовому регюнальному продуктi на душу населення та в його динамщ
П. Кругман Зростання продуктивной в основним фактором конкурентоспроможносп регюну
Ринковий тдх'д
Оргашза^я економiчного сшвробггництва та розвитку Конкурентоспроможшсть репону - здатшсть компанш, галузей, регiонiв, кра'н або наднацю-нальних регiонiв генерувати вщносно високий коефiцi£нт рiвня доходiв та зайнятосп на стiйкiй основi та залишатися вiдкритими для мiжнaродноl' конкуренцп
Дж. Блек, Н. Гашимзаде, Г. Майлз Конкурентоспроможнiсть регiону - здaтнiсть конкурувати на ринках товaрiв та послуг на основi повднання цiни та якост
А. Балкгг, М. Тваронавщин Конкурентоспроможнiсть регiону - стшке зростання стaндaртiв життя наци або регюну та низький рiвень вимушеного безробiття
Маркетинговий тдх'д
А. Маркусен Конкуренцiя регiонiв - можливiсть залучати iнвестицГ'' та талановиту робочу силу з метою пщтримувати привaбливiсть як для прaцi, так i для кaпiтaлу
О ш
Аналiзуючи еволюцш пiдходiв до трактування де-фiнiцi!, необхiдно зазначити, що, найстаршим пiдходом е функцiональний, родоначальником якого е Й. Шумпе-тер, вцносно поширеними е iнновацiйний, балансовий та ресурсний шдходи.
Вивчення викладених вище теорш дозволяють сформувати такi висновки:
+ конкурентоспроможнiсть регiону розглядаеть-ся з точки зору ефективно! територiально1 ор-ганiзацi! працi; + конкурентоспроможшсть регiону е динамiчним процесом, а не структурою ринку, основними показниками якого е продуктившсть, яка вира-жаеться в розмiрi валового регiонального продукту (ВРП) на душу населення та величиною експортних операцiй регюну; + умовами пiдвищення конкурентоспроможнос-т регiону е створення регiональною владою балансу структури економiки регюну, коли забез-печуються iнтереси вск iнститутiв. При цьому наслiдками е зростання рiвня життя населення, доходiв власникiв капiталу, пiдвищення рiвня впровадження шновацш у господарську дшль-шсть, зниження рiвня безробiття в регюш.
Враховуючи проведене дослiдження, маемо сформувати визначення дефшщи на основi змiшаного пiдходу, використовуючи iнновацiйний, шсти-туцiйний, балансовий, ресурсний, ринковий шдходи: конкурентоспроможшсть регюну - це динамiчний процес, що передбачае досягнення тактичних цкей бiзнес-середовища та соцiальних шституцш з метою пiдвищення добробуту мюцевого населення за умови використання ресурав територи та забезпечення шно-вацшних процесiв в економiцi регiону через створення регюнально! програми (стратеги) розвитку; прямий або опосередкований вплив учасниюв конкуренци шляхом суперництва з шшими територiальними одиницями.
Закордоннi дослiдники [12, с. 17] шдкреслюють, що глобалiзацiйнi процеси приводять до зростання локалiзацi! в кра!нах, тобто значимiсть нацюнальних економiк вiдносно зменшуеться, а економiчна роль ре-гiонiв та мют зростае. Щодо наведено! тенденци Е. Ма-лецкi (Ша1вск1 Е. /)[13] вважае, що регiони все бкьш вiдокремлюються вiд нацiонально! економiки: на сьо-годнi темпи розвитку нацюнально! економiки залежать вiд економiки регюшв та мiст як успiшних регюнальних бiзнес-центрiв.
Необхiдно зазначити, що М. Портер висловлював свою думку стосовно стадш конкурентоспроможност та виокремлював стадш, де рушшною силою е стадш впли-ву факторiв, стадш швестування, iнновацiйна стадш та стадш багатства. Вш писав: «Кра!ни поетапно з рiзним успком проходять всi чотири стади, набуваючи того чи iншого рiвня конкурентоспроможностi» [14-16].
У процей дослiдження ролi конкурентоспромож-ностi в шдвищенш добробуту регiонiв необхiдно навести дiаметрально протилежнi точки зору закордонних науковщв, якi стверджують, що «одержимють» конку-рентоспроможнiстю регiону не повинна сприйматися
як панацея економiчного розвитку [17] та може бути небезпечною i призводити до невiрно1 економiчно1 по-лiтики з цко! низки питань. П. Кругман (Р Кгщшан) [17] наводить три опозицшш точки зору щодо це! нацюнально! конкурентоспроможносй, якi нами можуть бути використаш як сформульованi опозицшш аргумента регюнально! конкурентоспроможностЬ По-перше, неправильно вводити в оману та роботи аналогш мiж регiоном та фiрмою, оск!льки безуспiшна фiрма врешт-решт припинить iснування, чого не можна сказати про регюн. По-друге, осккьки фiрми конкурують за част-ку на ринку, усп1х одше! фiрми часто забезпечуеться за рахунок шшо!, натомiсть усп1х одного регюну створюе, а не руйнуе можливосп для шших, адже торгiвля мiж ре-гiонами, зв'язки мiж ними не можуть приносити збитки. По-трете, конкурентоспроможшсть - це один зi способiв зростання нацюнального рiвня життя, який в основному визначаеться темпами зростання продуктивность
Поленске К. (К. Я. Ро1етке) [18] стверджуе, що суперництво кра!н i регюшв не можна порiвнювати з компаншми в ринковш конкуренци. З шшого боку, юнуе також вiдносний консенсус, адже мiж регiонами iснуе не лише суперництво, а й «конкурентна» особливостк через ефекти глобалiзацi! традицiйне суперництво мiж мiстами, регiонами та кра!нами набуло нового значення у тепершнш час.
Регiональна конкуренц1я - це не гра з нульовою сумою, а це означае, що переможщ не обов'язково отри-мають переваги на шкоду тим, хто програв. Замють цьо-го економiчний розвиток можливий у кожному регюш або мюп одночасно. Отже, ^м конкуренци, свцоме спiвробiтництво та узгодженi стратеги розвитку (на-приклад, будiвництво аеропорту у випадку бкьш масш-табних iнфраструктурних iнвестицiй) можуть виявити-ся корисними, особливо для суйднк територiальних одиниць. Оск!льки поняття конкурентоспроможностi можна розглядати як уточнююче поняття економiчного зростання, часто можна помпити, що пропозици щодо пiдвищення конкурентоспроможностi поеднують тра-дицiйнi способи економiчного розвитку з методами, що засноваш на ендогенному розвитку [12, с. 28].
ВИСНОВКИ
Обгрунтовано визначення поняття «регюнальна конкурентоспроможшсть» шляхом досл1дження еволю-ци наукових пiдходiв. Адмiнiстративно-територiальнi одиницi кра!ни ведуть конкурентну боротьбу за еконо-мiчнi ресурси. Водночас регiональна влада намагаеться забезпечити баланс бiзнес-середовища з метою розвитку сощальних iнститутiв та покращення життя населення.
Регiональна конкуренцш в кiнцевому пiдсумку не може обернутися «програшем» або «банкрутством», як це може статися з фiрмою. Позитивних наслiдкiв пiдви-щення конкурентоспроможносп регiону б!льше, анiж негативних.
Перспективи подальшого дослiдження полягають у обrрунтуваннi парадигми сталого економiчного розвитку регюну за умов визначення особливостей забезпечення конкурентоспроможносп регюну. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Best M. The New Competition. Institutions of Industrial Restructuring. Cambridge: Polity Press, 1993. 296 p.
2. Best M. The New Competitive Advantage: The Renewal of American Industry. Oxford: Oxford University Press, 2001. 286 p.
3. Porter M., Ketel C. UK Competitiveness: Moving to the Next Stage. DTI Economics Paper. May, 2003. URL: http://www.hbs. edu/faculty/Pages/item.aspx?num=15397
4. Cellini R., Soci A. Pop Competitiveness. Banca Nazionale del Lavoro Quarterly Review. 2002. Vol. 56. Issue 220. 71 p.
5. Camagni R. On the Concept of Territorial Competitiveness: Sound or Misleading? Urban Studies. 2002. Vol. 39. P. 2395-2411.
6. European commission: Sixth Periodic Report on the Social and Economic Situation of Regions in the EU. Brussels: European Commission, 1999. Р. 4.
7. Gardiner B., Martin R., Tyler P. Competitiveness, productivity and economic growth across the European regions. Regional Studies. 2004. Vol. 38. Р. 1037-1059.
8. Фридман Ю. А., Речко Г. Н., Писаров Ю. А. Алгоритм оценки конкурентоспособности региона. Вестник НГУ. Сер.: Социально-экономические науки. 2014. Том 14. Вып. 4. С. 111-124.
9. Balkyté А., Tvaronaviciené M. Perception of Competitiveness in the Contex of Sustainable Development: Facets of "Sustainable Competitiveness". Journal of Business Economics and Management. 2010. Vol. 11. No. 2. Р. 341-365.
10. Hatzichronoglou T. Globalization and Competitiveness: Relevant Indicators. OECD Science, Technology and Industry Working Papers. 1996. No. 5. Р. 3-62.
11. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. М.: ЭКСМО, 2007. 275 c.
12. Lengyel I. Bottom-up Regional Economic Development: Competition, Competitiveness and Clusters // Regional Competitiveness, Innovation and Environment. JATEPress, Szeged, 2009. P. 13-38.
13. Malecki E. J. Hard and Soft Networks for Urban Competitiveness. Urban Studies. 2002. No. 5-6. Р. 929-945.
14. Портер М. Международная конкуренция: конку-рентне преимущества стран/пер.с англ. М.: Международные отношения, 1993. 896 с.
15. Портер М. Конкуренция/пер. с англ. М.: Вильямс, 2002. 608 с.
16. Портер М. Конкурентная стратегия: методика анализа отраслей и конкурентов/пер. с англ. М.: Альпина Бизнес Букс, 2007. 454 с.
17. Krugman P. Pop Internationalism. Cambridge, Mass: MIT Press, 1996. 237 p.
18. Polenske K. R. Competition, Collaboration and Cooperation: An Uneasy Trianglein Networks of Firms and Regions. Regional Studies. 2004. No. 9. P. 1029-1043.
REFERENCES
European commission: Sixth Periodic Report on the Social and Economic Situation of Regions in the EU. Brussels: European Commission, 1999.
Fridman, Yu. A., Rechko, G. N., and Pisarov, Yu. A. "Algoritm otsenki konkurentosposobnosti regiona" [The algorithm of estimation of competitiveness of region]. VestnikNGU. Ser.: Sotsialno-ekonomicheskiye nauki vol. 14, no. 4 (2014): 111-124.
Gardiner, B., Martin, R., and Tyler, P. "Competitiveness, productivity and economic growth across the European regions". Regional Studies. Vol. 38 (2004): 1037-1059.
Hatzichronoglou, T. "Globalization and Competitiveness: Relevant Indicators". OECD Science, Technology and Industry Working Papers, no. 5 (1996): 3-62.
Krugman, P. Pop Internationalism. Cambridge, Mass: MIT Press, 1996.
Lengyel, I. "Bottom-up Regional Economic Development: Competition, Competitiveness and Clusters". In Regional Competitiveness, Innovation and Environment, 13-38. JATEPress, Szeged, 2009.
Malecki, E. J. "Hard and Soft Networks for Urban Competitiveness". Urban Studies, no. 5-6 (2002): 929-945.
Porter, M. Mezhdunarodnaya konkurentsiya: konkurentnyye preimushchestva stran [International competition: competitive advantages of countries]. Moscow: Mezhdunarodnyye otnosheniya, 1993.
Porter, M. Konkurentsiia [Competition]. Moscow: Viliams, 2002.
Porter, M. Konkurentnaya strategiya: metodika analiza otras-ley i konkurentov [Competitive strategy: methods analyzing industries and competitors]. Moscow: Alpina Biznes Buks, 2007.
Porter, M., and Ketel, C. "UK Competitiveness: Moving to the Next Stage". http://www.hbs.edu/faculty/Pages/item. aspx?num=15397
Polenske, K. R. "Competition, Collaboration and Cooperation: An Uneasy Trianglein Networks of Firms and Regions". Regional Studies, no. 9 (2004): 1029-1043.
Smit, A. Issledovaniye o prirode i prichinakh bogatstva naro-dov [An inquiry into the nature and causes of the wealth of Nations]. Moscow: EKSMO, 2007.
EE
CL
о
Ш
I—
<C =n
ZT
o
Best, M. The New Competition. Institutions of Industrial Restructuring. Cambridge: Polity Press, 1993.
Best, M. The New Competitive Advantage: The Renewal of American Industry. Oxford: Oxford University Press, 2001.
Balkyte, A., and Tvaronaviciene, M. "Perception of Competitiveness in the Contex of Sustainable Development: Facets of "Sustainable Competitiveness". Journal of Business Economics and Management. Vol. 11, no. 2 (2010): 341-365.
Cellini, R., and Soci, A. "Pop Competitiveness". Banca Nazionale del Lavoro Quarterly Review. Vol. 56, no. 220 (2002): 71-.
Camagni, R. "On the Soncept of Territorial Competitiveness: Sound or Misleading?". Urban Studies. Vol. 39 (2002): 2395-2411.
<
О ш
