Научная статья на тему 'Аналіз підходів до визначення факторів регіональної конкурентоспроможності'

Аналіз підходів до визначення факторів регіональної конкурентоспроможності Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
46
9
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
фактори / регіональна конкурентоспроможність / інфраструктура / інвестиції / інновації / регіон / факторы / региональная конку- рентоспособность / инфраструктура / инвестиции / ин- новации / регион

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — А. П. Безхлібна

Стаття присвячена дослідженню підходів закордонних вчених до визначення факторів регіональної конкурентоспроможності. Встановлено, що добробут населення є основною метою конкурентоспроможності, яка залежить від ряду факторів. Європейськими вченими зазвичай використовується системний підхід до визначення інтегрального показника конкурентоспроможності, що передбачає дослідження груп критеріїв, які відповідають інноваційному, інвестиційному та економічному розвитку в цілому.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Анализ подходов к определению факторов региональной конкурентоспособности

Статья посвящена исследованию подходов зарубежных ученых к определению факторов региональной конкурентоспособности. Установлено, что благосостояние населения является основной целью конкурентоспособности, которая зависит от ряда факторов. Европейскими учеными обычно используется системный подход к определению интегрального показателя конкурентоспособности, что предполагает исследование групп критериев, которые соответствуют инновационному, инвестиционной и экономическому развитию в целом.

Текст научной работы на тему «Аналіз підходів до визначення факторів регіональної конкурентоспроможності»

8. Galbraith, John Kenneth. (1996). The Good Society: The Humane Agenda. Boston — New York: Houghton Mifflin Company.

9. Hayek, F. A. (1999). The Mirage of Social Justice. Pravo, zakonodavstvo ta svobo-da. Nove vykladennia shyrokykh pryntsypiv spraved-lyvosti ta politychnoi ekonomii [Law, Legislation and Liberty. A new definition of broad principles of justice and political economy]. (Vols. 1-3). (N. Komarova, Trans). Kyiv, Sfera. Vol. 2 [in Ukrainian].

10. Friedman, M. & Hayek, F. (2003). Svoboda, ravenstvo y эhalytaryzm [Freedom, Equality and Egalitar-ianism]. O svobode — About freedom. (pp. 73-106). Moskow, Socium [in Russian].

11. Rolz Dzh. (1995). Teoriya spravedlivosti [Justice theory]. Novosibirsk, Novosibirsk University Press [in Russian].

12. Stiglits Dzh. (2005). Revushchiye devyanostyye [Roaring nineties]. Moscow, Modern Economics and Law [in Russian].

13. Haiek F.A. (2002). KoHcmT^m cBo6ogH [Constitution of freedom]. Lviv, Litopys [in Ukrainian].

14. Herasymov O., Milovanova K. (2014). Zaru-bizhnyi ta mizhnarodnyi dosvid zabezpechennia sotsialnoi spravedlyvosti u suspilstvi [Foreign and international experience in ensuring social justice in society]. Ukraina: aspekty pratsi — Ukraine: aspects of labor, 5. pp. 43-51 [in Ukrainian].

15. Novaya era sotsialnoy spravedlivosti [A new era of social justice]. International Labor Conference, 100th Session, 2011. Mezhdunarodnoye byuro MOT — ILO International Bureau. Zheneva [in Russian].

16. Mizhnarodnyi pakt pro hromadianski ta poli-tychni prava [International Covenant on Civil and Political Rights]. (n.d.). zakon0.razda.gov.ua. Retrieved from http://zakon0.razda.gov.ua/laws/ show/995_043 [in Ukrainian].

17. Mizhnarodnyi pakt pro ekonomichni, sotsialni i kulturni prava [International Covenant on Economic, Social and Cultural Rights]. (n.d.). zakon5.razda.gov.ua. Retrieved from http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/995 _042 [in Ukrainian].

18. Ukrainske suspilstvo: monitorynh sotsialnykh zmin [Ukrainian society: monitoring social change]. (n.d.). Retrieved from http://i-soc.com.ua/ua/edition/ ukrainske-suspilstvo [in Ukrainian].

19. Vnutrishno peremishcheni osoby [Internally displaced persons]. (n.d.). Retrieved from_https://www.msp. gov.ua/ [in Ukrainian].

20. Natsionalna systema monitorynhu sytuatsii z vnutrishno peremishchenymy osobamy v Ukraini [The national system for monitoring the situation with internally displaced persons in Ukraine]. (n.d.). Retrieved from //http://iom.org.ua/sites/default/files/-nms_round_9_ukr _press.pdf [in Ukrainian].

21. Demianenko M. (2018). Vnutrishno peremishcheni osoby Ukrainy: aktualni problemy ta shliakhy yikh rozviazannia [Internally displaced persons of Ukraine: actual problems and ways of their solution]. Ukraina: podii, fakty, komentari — Ukraine: events, facts, comments, 3. pp. 34-43 [in Ukrainian].

22. Sadova U.Ya., Ryndzak O.T., Andrusyshyn N.I. (2016). Aktualni problemy zainiatosti vnutrishno peremishchenykh osib: rehionalnyi aspekt [Actual problems of employment of internally displaced persons: regional aspect]. Demohrafiia ta sotsialna ekonomika — Demography and Social Economy, 3 (28), pp. 171—185 [in Ukrainian].

23. Aktualnyi stan zabezpechennia prav i svobod vnutrishno peremishchenykh osib v Ukraini. Dopovid zatsikavlenykh storin. Ukraina [The current state of ensuring the rights and freedoms of internally displaced persons in Ukraine. Stakeholder Report. Ukraine]. (2017). Retrieved from http://vpl.com.ua/wp-content/uploads/ 2017/04/UPR_IDP_ukr.pdf [in Ukrainian].

24. Deiaki pytannia zdiisnennia sotsialnykh vyplat vnutrishno peremishchenym osobam: Postanova KMU vid 08.07.2016 roku № 365 [Some issues concerning the implementation of social benefits for internally displaced persons: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of 08.07.2016 № 365]. zakon2.rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/365-2016-n [in Ukrainian].

25. Informatsiia dlia strukturnykh pidrozdiliv z pytan sotsialnoho zakhystu naselennia oblasnykh, Kyivskoi miskoi derzhavnykh administratsii shchodo vykonannia sudovoho rishennia vid 23 lypnia 2018 r. [Information for departments of social protection of the population of the oblast, Kyiv city state administrations concerning execution of the court decision dated July 23, 2018]. Retrieved from file: ///C:/Users/-Work/Desktop/%D0%92%D0%9F %D0 %9E%20%D1%81%D0%BE%.

А. П. Безхлiбна

канд. екон. наук, 3anopi3bKuü нацюнальний техтчний утверситет

АНАЛ1З П1ДХОД1В ДО ВИЗНАЧЕННЯ ФАКТОР1В PEOOHAibHOÏ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1

Постановка проблеми. Дослщження питань кон-курентоспроможноси регюшв розглядаеться в рамках системного тдходу. Значне внутршне еднання окре-мих суб'екив регюну, його зв'язок з зовншшм сере-довищем для ощнки змш в факторах та ïx вплив на конкурентоздатшсть регюшв (прямий та зворотнш зв'язок) вивчаються за використання моделювання. Розробка методолопчного шструментарда передбачае

дослщження юнуючих методик ощнювання регюналь-но1 конкурентоспроможноси та факторiв, що на не! впливають.

Анал1з останн1х дослщжень i публжацш. Аналiз праць вггчизняних та закордонних вчених дозволяе зо-середити увагу на концептуальних особливостях кожного тдходу та адаптувати юнукч напрацювання до реалш украшсько! економiки. Використання методiв

18

В1СНИК EKOHOMI4HOÏ НАУКИ УКРАШИ

економшо-математичного моделювання передбачае виокремлення iстотних зв'язюв та взаемозалежностей м1ж факторами, що обумовлюють регюнальну конку-рентоспроможнiсть.

Дослiдженню факторiв регюнально1 конкуренто-спроможностi присвячено працi закордонних вчених, серед яких Л. Вртенова, К. Скокан, М. Читеа, О. Мь кус, Дж. Сачс.

Мета статтi. Оскшьки встановлеш дослiдниками основнi фактори, що чинять вплив на регiональну конкурентоспроможнiсть, суттево вiдрiзняються, по-стае актуальним питання дослщження вiдмiнностей м1ж трактуванням цих чинниюв та обГрунтованим та системним вибором найважливiших з них.

Виклад основного матерiалу дослщження. Родоначальник дослщжень про конкурентоспроможнiсть — американський вчений Портер — стверджуе, що дже-релами конкурентоспроможностi е три види конку-рентних переваг (стади конкурентного розвитку), що впливають на класифiкацiю економiчних суб'ектiв [1, с. 1404 — 1414]:

• економiчнi фактори;

• швестицшна економiка;

• шновацшна економiка.

Регiони, яю орiентуються на управлiння економь кою за рахунок конкуренцп на основi мшiмiзацií ви-трат визначають лише економiчнi фактори конкурен-тоспроможностi. Регiони, яю прагнуть за рахунок збь льшення економп масштабу та вдосконалення вироб-ничих циклiв, пiдвищують власну ефектившсть госпо-дарсько! дiяльностi, використовують швестицшш фактори конкурентоспроможностi. Регiони, що орiенту-ються лише на випуск шновацшних продукгiв та по-слуг, отримують ефект вiд успiху цих шновацш. В юнцевому пiдсумку, переваги цих репошв будуть вь дображеш в структурi промисловостi та ринку зайня-тостi населення, соцiально-культурних характеристиках населення [2].

Проте необхщно зазначити, що в доповiдi з сощ-ально-економiчноl ситуацп i регюнального розвитку 6С [3], конкурентоспроможнiсть репошв характеризуемся двома факторами: продуктившстю та зайнять стю. Тим часом основними факторами, яю сприяють конкурентоспроможноси, вважаються: науково-тех-нiчний розвиток, розвиток малого та середнього бiз-несу (МСБ), прямi iноземнi швестицп, шфраструктура i людський капiтал, а також сощальний капiтал.

Згiдно з дослщженнями Скокана [4], протягом останнiх 20 роив стае очевидним, що саме продук-тивтсть обумовлюе конкурентоспроможнiсть. Про-дуктивнiсть, яка примножуе наявнi людськ та фшан-совi ресурси регюну, являе собою вартiсний вираз то-варiв i послуг, вироблених на одиницю пращ i кат-талу. Водночас в науцi вщбуваються змши у визначеш основних принципiв продуктивность Неокласична модель економiчного зростання Роберта Солоу передбачае щентифшащю регюну з виробничою функщею Кобба-Дугласа, яка враховуе постшну вщдачу вiд масштабу i включае технiчнi удосконалення. Ц техно-логiчнi полiпшення в моделi представленi швидюстю зростання виробництва тд впливом змiн в шфра-структурь 1ншими компонентами ще1 моделi е прямi iноземнi швестици (П11) та штенсившсть iнновацiй. Обсяг прямих шоземних iнвестицiй визначаеться впливами позарегiональноl економiчноl системи. У моделi !х кшьюсть не залежить вiд обсягу виробництва

в економiцi. Iнтенсивнiсть шновацш — це частка ви-трат на шновацп та дохiд фiрми. Так! iнновацiйнi ви-трати впливають як на зростання виробництва, так i на рiвень iнвестицiй в економiку. Взаемозв'язок м1ж iнновацiйною та виробничою складовою виражаеться багатофакторною продуктившстю.

Регюнальний розпод^л П11 вказуе на здатшсть ок-ремих районiв залучення капiталу. Через П11, ре-гюн, як правило, отримуе доступ до нових ринюв збуту, а продуктившсть працi покращуеться також. Iноземнi компанп можуть сприятливо впливати на МСБ, якщо вони використовують !х в якоси постача-льник^в.

1ншим компонентом моделi е людський капiтал. Збшьшення розмiру людського капiталу — це тдви-щення iснуючого рiвня швестицш та утворення нових. Частка швестицш, крiм того, зб^льшуеться в мiру що-рiчного зростання освiченостi населення.

Тобто, стан людського катталу, як елементу, що визначае якасть одного з виробничих факторiв, вивча-еться через частки населення з вищою освгтою у вiко-вiй грут вiд 25 до 64 роив. Останшм, але одним iз найважливших факторiв е стан фiзичноl шфраструк-тури, яка описуеться даними щодо довжини автомап-стралей.

За результатами дослщження глобального еконо-мiчного форуму показник 15 патенпв на мiльйон жи-телiв обраний для подолу кра'ш на двi групи вiдносно !х iнновацiйноl конкурентоспроможностi [12].

1ншими факторами, як1 спрямованi на характеристику сектора виробництва регюну, е число зайнятих i коефiцiент темпiв зростання виробництва (безумов-но, вони е залежними вiд iнших факторiв), !х опис по-требуе побудови конкретних економшометричних моделей на базi реально отриманих статистичних зна-чень, що описують економiчну ситуацiю конкретного регюну.

Угорський дослiдник Акос Даш [5, с. 36-37] зосе-реджуе увагу в своему дослiдженнi на аналiзi науково-дослiдницькоl дiяльностi регюшв, тобто !х здатностi до шновацш через витрати на науковi дослщження i роз-робки, що вимiрюеться в структурi валового внутрiш-нього продукту. Нова технолопя надае конкурентну перевагу для компанiй. Завдяки швидкому впрова-дженню новiтнiх технологiй, вони можуть полшшити сво! позицil, тим самим пщвищуючи продуктивнiсть всього регюну. Звичайно, шновацп можуть надходити з-за меж регюну, тому ршення оргашв мiсцевоl влади щодо розвитку шновацшно1 дiяльностi може бути пе-редумовою створення шновацшних трансрегюнальних кластерiв.

Нарешп, стан сектора МСБ, що визначае рiвень зайнятостi. Цей сектор, спроможний вмютити в себе динамiчнi, економiчнi умови, що швидко змiнюються, мае життево важливе значення для конкурентоспро-можностi регiону. Малi та середш пiдприемства зазви-чай входять у глобальну компанiю в якостi постачаль-ник1в, i таким чином вони з'являються на свгговому ринку безпосередньо через цю компашю. Регiональнi МСБ оцшюються шляхом !х ефективностi експорту, продуктивностi й рентабельностi.

Закордоннi автори Читеа та Дона [6] розглядають регюнальну конкурентоспроможшсть як суму шдивЬ дуально1 конкурентоспроможностi фiрм, тим не менш випливають з макроекономiчноl економiчноl конку-рентоспроможностi.

Тобто юнування на pегiональномy piвнi фipм, як! виpобляють товаpи та надають послуги, що e вщпо-вщними до pинковиx вимог якост та щни. Ппотеза pегiонапьноï конкypентоспpоможностi за pаxyнок си-неpгетичного ефекту д!ючих на адмiнiстpативнiй теpи-тоpiï сyб'eктiв малого та сеpеднього бiзнесy полягаe в об^днанш iнтеpесiв мiсцевиx оpганiв влади та СМБ, з метою набуття ефекту загально'1 пpодyктивностi. А саме, «пpоцвiтання pегiонy визначаeться, по-пеpше, силою своeï експоpтноï бази вс!х тих вид!в д!яльноси, як! пpиносять доходи в pегiонi чеpез експоpт товаpiв i послуг для зовншнього свиу» [6].

Аналопчний пщхщ до pегiональноï конкypенто-спpоможностi також пpиймаeться на eвpопейськомy piвнi: «Конкypентоспpоможнiсть визначаeться як здатшсть виpобляти товаpи i послуги, з метою ви-тpимки випpобyвання на мiжнаpодномy pинкy, в той же час, з метою забезпечення високих i стшких piвнiв доходу, або, в бшьш загальному планi — здатшсть pе-гюшв ствоpювати тд впливом зовншньо'1 конкypенцiï високий piвень доход!в i зайнятостi. 1ншими словами, для pегiонy, щоб бути конкypентоспpоможними, важ-ливо забезпечити як яюсть, так i кшьюсть pобочиx мюць» [3].

У цьому контекстi, пpодyктивнiсть вистyпаe як ключовий елемент конкypентоспpоможностi [4]: «Конкypентоспpоможнiсть залишаeться не повшстю зpозyмiлою концепцieю, незважаючи на ш^оке ви-знання ïï важливостi. Щоб зpозyмiти конкypентоспpо-можшсть, вiдпpавною точкою маe стати джеpело що-цвггання кpаïни. Рiвень життя нацп визначаeться пpо-дуктившстю економiки, що вимipюeться ваpтiстю то-ваpiв i послуг, в^облених на одиницю пpацi, щи-pодниx i фiнансовиx pесypсiв. Пpодyктивнiсть зале-жить як вщ ваpтостi товаpiв i послуг нацiï, яка вимЬ pюeться за цiнами, як! можна отpимати на вшьних pинкаx, так i вщ ефективностi виpобництва цих това-piв i послуг.

За pезyльтатами дослiдження вчених yнiвеpситетy Сассаpей (Iталiя) для ощнки мунщипалиеив з pегiонy Саpдинiï, ïx було класифiковано на основ! взаeмин м1ж юнуючою стpyктypою / ypбанiзацieю piвнiв на основ! концепцп [7] конкypентоспpоможностi для того, щоб ощнити под!бноси та вщмшность У дослщженш викоpистовyeться багатовимipний анал!з двох набоpiв iндикатоpiв, як! згpyпованi в тpи макpокатегоpii: д!я-льшсть, люди i ща^ика. Мунщипалггети з Саpдинiï були класифжован! вщповщно до ïx piвня pозвиткy pайонiв, викоpистовyючи набip кон^етних змшних. На пщстав! цieï модел! 377 мунщипалггети в pегiонi було pоздiлено на 5 pайонiв вщповщно ïx конкypенто-спpоможностi i добpобyтy населення: дуже високий, високий, сеpеднiй, низький i дуже низький. Вщповщно до класифжацп певн pайони з низьким piвнем щшьносп населення, а також piвнем осв!ченосп, де сшьське господаpство вiдiгpаe важливу pоль y мюцевш економщ, були вщо^емлеш для подальшо'1 pозpобки стpатегiï pозвиткy теpитоpiй вщповщно до отpиманиx pезyльтатiв.

Як пpиклад, xоpватськ! вчен О. Микус, Р. Рамс та I. ^жи [S] pозpобили модель ощнки мюцево'! кон-кypентоспpоможностi з метою ощнювання конкypен-тоспpоможностi с!льсько! мюцевоси !з загpебського окpyгy, pозташованого недалеко вщ столиц!. Згодом pезyльтати ощнювання теpитоpiï було з!ставлено з на-

ц!ональним сеpеднiм показником за шдексом конку-pентоспpоможностi сшьських pайонiв. Показники були згpyпованi в чотиpи категоpiï: людськ! pесypси, xаpактеpистики несiльськогосподаpського секте^а, ха-pактеpистики агpаpного сектоpа та дохщ сшьськогос-подаpськиx господаpств.

К. АИш^ [9, с. 159-169] п^^еслю^, що юнцева мета деpжави i наpодy полягаe в максим!зацп функцп суспшьного добpобyтy, в якому дохщ, сощальш внески та збеpеження навколишнього сеpедовища e ^topm«-тами стpатегiчного pозвиткy.

Це пpиводить до досить повного визначення кон-кypентоспpоможшостi з тpьома безпосеpеднiми наслщ-ками. По-пеpше, низька ваpтiсть не e метою еконо-м!чно'1 политики i навиъ не показник довгостpоковоï конкypентоспpоможностi. По-дpyге, xаpактеpистика зовншнього балансу пpямо або поб!чно впливаe на добpобyт населення, але вплив e незначним по вщно-шенню до споживання. По-тpетe, конкypенцiя e ди-нам!чним питанням, показники якого змшк^ться з плином часу, в той час як швестицп в людський кат-тал, технологи та iнфоpмацiю e засобом, що дозволяe пpимножити досягнутий добpобyт та пщвищити piвень конкypентоспpоможностi. Такий пщхщ до ствоpення основи для ощнки конкypентоспpоможшостi погоджу-eться з основною метою нащонального економ!чного pозвиткy, тобто пщвищення piвня життя [10, с. 25].

Найбшьш шиpоко викоpистовyваним показником для ощнки piвня життя та piвня економ!чного pозвиткy на душу тieï чи шшо'1 кpаïни e валовий внут-piшнiй пpодyкт (ВВП). 1нод! викоpистовyeться rap^ тет кутвельно'1 спpоможностi (ПКС). Але пpи pозpа-хунку необхщно зазначити, що ВВП не включаe в себе багато елеменив, як! люди зазвичай вважають части-ною ïx piвня життя. Напpиклад, це стосyeться стану навколишнього сеpедовища, особисто'1 безпеки, piвня та можливосп здобуття осв!ти та шших атpибyтiв piвня життя.

Дж. Сакс, К. Цшнес i Я. Ейлат [11] пiдкpеслюють y своeмy дослщженн! на баз! поpiвняльного анал!зу конкypентоспpоможностi в кpаïнаx з пеpеxiдною еко-номжою, що ^а^на може мати високий ВВП чеpез ве-личезн пpиpоднi pесypси, щоте це не означаe, що ^а^на буде мати високу конкypентоспpоможнiсть.

того, кpаïна може мати низький темп зpостання, але це не означаe, що кpаïна отpимye низьку ощнку конкypентоспpоможностi. Конкypентоспpоможнiсть коpелюe добpе, але не щеально, з! зpостанням ВВП. Це пpизводить до досить повного визначення конку-pентоспpоможностi з тpьома безпосеpеднiми наслщ-ками. Тобто, в глобальному план! низька ваpтiсть не e метою економ!чно'1 политики i нав!ть не e показником довгостроково'! конкypентоспpоможностi.

Конкypентоспpоможнiсть — це споаб викоpисто-вувати eдинi кpитеpiï для оц!нки того, щоб зpозyмiти, чи pобить досл!джувана теpитоpiя все, що може, для спpияння сталому пол!пшенню в добpобyтi населення з огляду на зpостаючy конкypенцiю на свгтових pин-ках, де вона пpедставлена [10, с. 2]. Неможливо ощ-нити piвень конкypентоспpоможностi, викоpистовy-ючи т!льки один показник, особливо якщо ми нама-гаeмося pозpобити поpiвняльнi оц!нки для кpаïн з piзними iстоpичними i пол!тичними фонами i piвнями економ!чного pозвиткy (напpиклад, пост-сощалю-тичн! кpаïни i pозвиненi кpаïни pегiонy Балт!йського моpя).

20

В1СНИК EKOHOMI4HOÏ НАУКИ УКРАÏНИ ф

За словами Дж. Сакса, К. Цшнеса й Я. Ейлата icHye три основних умови, що можуть бути скориго-ваш крашами для посилення власних ресурс1в конкурентоспроможноси [11].

1. «Виправлеш» умови - це тi, яю e швар1ант-ними, i не можуть бути змшеш (географiя, топографiя, природнi ресурси, культура, icторiя, кл1мат тощо).

2. «Жорстю» умови - це перш за все ri, яю можуть бути змiненi, але не швидко (як1сть установ (приват -них, громадських i ринкових), структура промислово-cтi, влаcнicть, cycпiльнi вщносини, комyнальнi госпо-дарства, обсягу виробництва, рiвень i як1сть запаciв людського i фiзичного капiталy тощо).

3. «М'яю» умови в першу чергу вiдноcятьcя до державно'1 полiтики, наприклад, до податкового кодексу, в тому числ1 до м1жнародних вщносин i угод. Цi умови можуть бути легко змшеш.

Регюни стають конкурентоспроможними у разi впровадження полггики вибору та cпецiалiзацiï на най-бшьш новаторських продуктах i послугах. Прямi шо-земнi iнвеcтицiï i спшьне пiдприeмcтво — механiзми, що допомагають iнтегрyвати нацiональнy економiкy в м1жнародну систему виробництва i створюють умови для полiпшення технологiй i тдвищення вартоcтi людського капiталy. Знання стае критичним фактором тдвищення конкурентоспроможносп.

Розвиток знань вимагае транскордонного ствро-бггаицтва краш i поглиблення регюнально! iнтеграцiï. Мало того, що краши конкурують з метою полш-шення свои конкурентних позицiй на свгговому ринку, це також тдкреслюе важливicть регiонального розвитку на умовах cпецiалiзацiï та новаторського щд-ходу до процеав створення ВВП. А також вщкривае можливоcтi до регюнального ствробггаицтва на ос-новi конкурентних географiчних переваг i синергп репошв, що знаходяться на р1зних р1внях економiчного розвитку i мають р1зн1 iнновацiйнi можливост1.

Основна щея розробки моделi для оц1нки нацю-нально'1 конкyрентоcпроможноcтi — використання ш-теграцiйних критерпв, що дозволяють ч1тко визначити резyльтативнicть зусиль уряд1в, дшового середовища i громадянського суспшьства з метою пщвищення кон-кyрентоcпроможноcтi краш. На основ1 ретельного аналiзy фактор1в, як! обмежують потенцiал конкурентоспроможносп проаналiзованих краш, було вiдiбрано критерп, згрyпованi в так! групи:

1. Економiчна загальна продуктивн1сть (зв1тного року), подшена на 4 критерп:

• р1чний темп зростання ВВП, %;

• cередньорiчний рiвень безробiття, %;

• cередньорiчна 1нфляц1я, %;

• частка дефщиту конcолiдованого бюджету (-) / профщиту (+) в ВВП, %.

2. Використання енергИ (аналiзyютьcя за одним критерieм: енергоeмнicть, кг нафтового екывалента / 1 USD вщ ВВП). Цей критерiй вважався ютотним при оц1нц1 енергоeмноcтi краши, тобто вш вiдображаe здатнicть генерувати ВВП за умов максимально! енер-гоефективносп. Енергоeмнicть безпосередньо зале-жить в1д структури економiки, cпiввiдношення виробництва, транспортування i розподшу енергИ.

На жаль, в Украш на регюнальному р1вн1 вщ-сутн1 статистичш дан1 щодо можливост1 обчислення такого шдикатора, статистичних даних недостатньо для обчислення i анал1зу.

3. 1нформацшш технолог^ та комушкацп, агрего-ваш з 5 пщкритерпв (юльюсть комп'ютерiв, користу-вачiв iнтернету тощо). 1нформацшш технологи та комушкацп одноголосно визнаш основними векторами розвитку i пiдвищення конкурентоспроможностi, в той же час е складовими економiки знань. На цей кри-терiй впливае територiя проживання (мiська, сшь-ська), а також оновлення та удосконалення освгти i науки, систем державного управлшня.

4. Структура валово1 додано1 вартостi, проаналь зована за двома критерiями:

• частка валово1 додано1 вартостi в секторах ви-соких гехнологiй (1Т), виробництвi транспортних за-собiв, машин i устаткування (обробна промисловють), %;

• частка додано1 вартостi послуг в ВВП, %.

Особливютю вихщно1 моделi був системний пщ-

хiд, завдяки якому визначено обласп, в яких здшсню-ються найбiльшi економiчнi внески до стшкого зростання ВВП i, як наслщок, до конкурентоспроможно-стi.

5. Участь у м1жнародних ринках, за двома крите-рiями:

• частка експорту високих технологiй (1Т), ви-робництвi транспортних засобiв, машин i устаткування (обробна промисловiсть), %;

• стввщношення iмпорту та експорту, %.

Ц пщкритерп вiдображають стан кожно1 кра1ни щодо впливу торгiвлi на зовнiшньому ринку. З точки зору проведеного авторами дослщження единого 6в-ропейського ринку, критерiй чгтко показуе кра1ни зi значними сальдо або дефщитом на мiжнародному ринку, що впливае на зростання конкурентоспроможносп бвропейського регiону в цшому. Зазначимо, що методологiя може бути використана для характеристики украшського ринку через дослщження конкурентоспроможноси окремих репошв або !х груп. Для цього необхщно мати достовiрну статистичну шфор-мацiю щодо експортно1 структури по технологiчних групах на регюнальному рiвнi, що буде вщповщати.

На думку авторiв, пропонована модель оцшки конкурентоспроможностi вiдповiдае всiм вимогам та використовуе штегращю критерпв i порiвнянних даних, доступних щорiчно для великого числа регiонiв i кра1н, що в майбутньому дозволить проводити гло-бальнi багаторiчнi зютавлення.

Висновки. В силу багатогранного характеру концепций, рiвень конкурентоспроможностi регюну може бути виражений набором рiзних вимiрних i безпосередньо невимiрних показниюв. Таким чином, порiв-няння рейтингу регiонiв, отриманого рiзними методиками, безсумшвно, забезпечить повну картину конкурентоспроможноси регiону, а також буде давати дос-товiрну шформащю щодо наступного розроблення стратепчно1 политики розвитку.

За результатами попереднiх дослщжень нами встановлено, що для дослщження групи факторiв, що чинять економiчний, швестицшний та iнновацiйний вплив на економiку регiону доцшьно використовувати статистичш показники, що дозволять надати оцшку ефективностi регюнально1 полiтики. Цими регюналь-ними показниками е:

1) структура промисловостi (за видами, а також у стввщношенш до сектору надання послуг);

2) структура, об'еми шновацш (включаючи шно-вац11 за сферами дiяльностi, за об'емом впрова-дження);

3) освiтня та наукова дiяльнiсть регiону (юльюсть унiверситетiв та динам^ кiлькостi випускниюв, юльюсть населення з вищою освiтою, дiяльнiсть астран-тури та докторантури, кшьюсть населення, що займа-еться науковою дiяльнiстю та показники результатiв ще1 науково'1 дiяльностi, аналiз та характеристика дiя-льностi iснуючиx регiональниx кластерiв);

4) яюсть управлiння (даний показник повинен характеризуватись за допомогою експертного ощнювання якосп регiонального та мюцевого самовряду-вання, осюльки статистичш данi е показниками, яю залежать вщ параметру, що дослiджуеться);

5) бiзнес-середовище (оцiнювання характеристик легкостi ведення бiзнесу, а також параметрiв функщо-нування бiзнес-середовища вимагае отримання досто-вiрноï iнформацiï вщ представниюв бiзнес-середо-вища);

6) прямi iноземнi швестици (обсяг, структура та динамiка прямих шоземних iнвестицiй вщображае характер шоземних зв'язюв регiону та дозволяе розро-бити перспективний пан ствробггаицтва з шозем-ними крашами з метою розбудови економiки та сощ-ального простору регiону).

Велика рiзноманiтнiсть факторiв впливу на регю-нальну конкурентоспроможнiсть за висновками з дослщження Портера передбачае врахування велико'1 ю-лькостi факторiв, що ускладнюе отримання результа-тiв оцiнювання. До того ж, описаш вище фактори дь ляться на фактори прямого впливу («жорстю») та опо-середкованого впливу («м'яю»). Визначення факторiв потрiбно для чiткого уявлення при побудовi моделей економiчного розвитку регiонiв з метою пщвищення конкурентоспроможноси.

References

1. Vrtenova, L. (2009). Evaluation of factors of Regional Competitiveness / 3rd central European Conference in Regional Science - CERS, рр. 1404 - 1414.

2. Porter, J.M. (1990). The Competitive Advantage of Nations. New York, Free Press.

3. European Comission. Sixth periodic report on the social and economic situation and development of the regions of the European Union. Luxembourg, European Commission, 1999.

4. Skokan, K. (2004). Konkurenceschopnost, inovace a klastry v region6lnHm rozvoji. Ostrava, Repronis.

5. Akos D. Evaluation of the Regional Competitiveness of the Hungarian Regions. Hungarian Statistical Review, Special Number 14, pp. 27 - 45.

6. Chitea, M.A., Dona, I. (2016). Evaluation of territorial competitiveness. Case study: South-East region and Tulcea country. Scientific Papers Series Management, Economic Engineering in Agriculture and Rural Development, Vol. 16, Issue 1.

7. Balestrieri, M. (2014). Rurality and ompetitiveness. Some observation on the local area: the case of Sardinian Region. International Journal of Rural Management, Vol 10 (2), pp. 173-197.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

8. Mikua, O., Franic, R., Grgic, I. (2012). The evaluation of rural competitiveness in creating a policy of rural development in Croatia. Journal of Food, Agriculture & Environment, Vol.10 (2), pp. 962-969.

9. Aiginger, K.A. (1998). Framework for Evaluating the Dynamic Competitiveness of Countries. Structural Change and Economic Dynamics, No 9, pp. 159—188.

10. Paas T. Evaluating the competitiveness of the countries in the Baltic sea region.

11. Sachs, J., Zinnes, C., Eilat, Y. (2000). Systemic Transformation in Transition Economies. Discussion Papers, Harvard University for International Development, Vol. II. Benchmarking Competitiveness in Transition Economies. Cambridge.

12. The Global Competitiveness Yearbook 2003— 2004. World Economic Forum, 2003.

13. Mereuta C., Albu, L., Iordan, M., Chilian, M. (2007). A Model to evaluate the regional competitiveness of the EU regions. Romanian Journal of Economic Forecasting, №3, pp. 81-102.

M. B. Бoйчeнкo

д-р e^H. наук,

ИТУ «Днтровська полтeхнiка» МОИ УкраïHu, м. Днтро

ПРОБЛЕМИ TPAHCTOPTHOÏ ЛОГ1СТИКИ BAНТAЖНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ В yKPAÏHI

Постановка прoблeми. Однieю з основних ознак pозвиткy сватово! економ!ки e пpискоpення пpоцесiв глобал!заци, яю визначають тенденци pозвиткy нащо-нальних економж i сутгево впливають на систему еко-ном!чних вщносин. Становлення pинковиx економ!ч-них вщносин посилк^ pоль тpанспоpтy, pобить б!льш актуальними головш завдання тpанспоpтy: пpиско-pення обоpотy матеpiальниx щнностей, доставки готово! пpодyкцiï, пеpевезення людей. Свгговий досвщ по-казye, що щоцеси глобал!зац11 пpиводять до значного зpостаншя обсяг!в пеpевезень, pyxy товаpy i, вщпо-

вщно, вантажних потокiв, як внутршшх, так i м1жна-родних, у тому чи^ транзитних.

Але в Укра1ш iснуe багато проблем у сферi вантажних перевезень, яю потребують свого вирiшення. Одшею з цих проблем е незадовшьний стан логiстики таких перевезень, тому ця сфера потребуе 11 подаль-шого реформування.

Вивченiсть проблеми. Проблеми транспорту, ефективного його функдiонування, лопстики перевезень розглядали в сво!х роботах багато вчених. Серед них можна вiдмiти роботи С. Гриценка [2], Ю. С. 1ва-нова [3], В. Кутирева [7], I. Лебщь [7], Т. Маселка [4],

22

В1СНИК ЕКОНОМIЧНОÏ НАУКИ УКРАÏНИ

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.