CC BY
11
6. Укра1ш е чим здивувати свiт//Урядовий кур'ер. - 27 ачня 2011 року. - № 15. - С. 1-2.
7. Статистичний бюлетень Укра1ни за 2009 piK. - К., 2010. - С. 104-105.
Корчун М.О. Влияние образовательной отрасли на обеспечение отечественной экономики рабочей силой
Нынешнее состояние образования, его содержание и структура, организационно-экономические и управленческие механизмы не полностью соответствуют потребностям общества, развитию страны. Существует необходимость поиска путей приспособления образовательной отрасли к потребностям экономики.
Ключевые слова: рабочая сила, образование, финансирование образования, общеобразовательные учебные заведения, государственная служба занятости, профо-риентационная работа, социальные партнёры, работодатели, спрос и предложение рабочей силы, профессионально-технические учебные заведения, рабочие, мастер, высшие учебные заведения, студенты, педагогические работники, трудоустройство, специалисты высшей квалификации.
Korchun M.O. The effect of educational field on the work-force provision of the national economy
It is obvious that the present state of educational field, its content and structure, as well as organizational-economic and management mechanisms do not fully correspond to the urgent needs of the society and general development of the country. There is an immediate need in finding the ways of adjusting the educational field to the requirements of the national economy.
Keywords: work-force; education; financing of education; institutions of general education; national employment service; professional orientation work; social partners; employers; demand and supply of work-force; vocational training schools; workers; foreman; institutions of higher education; students; pedagogical employees; employment, experts with high qualifications.
УДК332.1(005.332.4:049.3) Асист. Н.В. Кочеткова - Нащональна академiя природоохоронного та курортного будiвництва, м. СМферополь
СИСТЕМАТИЗАЦ1Я П1ДХОД1В ДО ОЦ1НКИ Р1ВНЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 РЕГ1ОНУ
Розглянуто юнуюга в економiчнiй лiтературi шдходи щодо методики оцшюван-ня конкурентоспроможност регюну. Запропоновано шдикатори, що характеризуюсь потенщал внутршньо! i зовшшньо! конкурентоспроможностг Розроблено методоло-пчний шдхщ до визначення рiвня стшкосп конкурентоспроможносп регюнально! системи.
Ключовг слова: показники, шдикатори, оцшка внутршньо! та зовшшньо! конкурентоспроможносп, стшкють конкурентоспроможностг
Реал1защя тдходу до ощнки сощально-економ1чно1 диференщацп регюну зумовила необхщнють розробки методичного забезпечення, що дае змогу виявити характер трансформацш властивостей регюнально! суспшьно! системи, враховуючи тенденцп процеив сощального, економ1чного й еколо-пчного розвитку та його конкуренты переваги. Тому основу тдходу повинна становити ощнка компоненпв, що забезпечують конкурентоспроможтсть регюну та якють життя населення, що дасть змогу виявити причини виник-нення сощальних 1 економ1чних проблем, а також потенщал для 1х виршен-ня. Реал1защя цього тдходу потребуе визначення кшьюсних 1 яюсних показ-
ниюв, що дають змогу оцiнити соцiально-економiчну диференщащю регюну, враховуючи передушм piBeHb конкурентоспроможносп адмшютративно-те-риторiальних утворень регiонy.
Щдходи до оцiнки конкyрентоспроможностi регiонy представлен в роботах таких учених, як: B.C. Андреев, С.1. Бандур, А.Г. Гранберг, А.В. Срмь шина, С.В. Казанцев, Н.Н. Кисельова, М.А. Комарова, Н.1. Ларина, В.В. Мер-кушов, В. А. Поповкiн, 1.Н. Русак, Д.М. Стеченко [1-13] й ш. Однак актуаль-нiсть проблем соцiального, економiчного та екологiчного розвитку регiонy обумовлюють необхiднiсть подальшого дослiдження у цьому напрямi.
Основною метою дослiдження е висвгтлення пiдходiв до оцiнки рiвня конкyрентоспроможностi регюнально! системи та розробка методолопчного шдходу щодо визначення рiвня стiйкостi конкyрентоспроможностi регiонy. Так, на думку вчених [5, 16-18], рiвень конкурентоспроможносп регiонy вь дображае ефектившсть використання iнвестицiйного, iнновацiйного, шфрас-труктурного, природно-ресурсного потенщатв i людського катталу як стра-тегiчного ресурсу регюну. У роботах учених 1.Н. Русак, С.В. Казанцева, Л. С. Шеховцово! й шших дослiдникiв [5, 16-18] запропоновано ощнювати рь вень конкyрентоспроможностi регюну за допомогою використання показни-юв, що характеризують рiвень охорони здоров'я, освии, доходiв i витрат на-селення, забезпеченостi населення житлом, зайнятосп населення, а також зовнiшньоекономiчнy, швестицшну, наyково-технiчнy, пiдприемницькy дь яльнiсть. У цьому зв'язку 1.Н. Русак обгрунтовуе, що конкурентоспромож-нiсть регiонy зумовлюеться умовами життедiяльностi населення, наявнiстю природно-ресурсного потенщалу й ефективнiстю дiяльностi оргашв мюцево-го самоврядування [12].
Зпдно з позицiею Р. Мартiна i П. Санлея [18], конкyрентоспроможнiсть можливо оцiнювати за допомогою визначення загально! або частково1 конку-рентоспроможностi кра!ни або регiонy, використовуючи пiдходи взаемного зютавлення територiй i розрахунку вдексу конкyрентоспроможностi.
З метою визначення рейтингу конкурентоспроможносп регiонiв свiтy, експерти Свггового банку [11] пропонують методику, яка передбачае визначення чотирьох основних показниюв та iндикаторiв соцiально-економiчного розвитку, включаючи ВВП i показники, що характеризують ефектившсть використання виробничих, природних i людських ресуршв.
Колектив учених [2] представив тдхщ до ощнювання рiвня конкурен-тоспроможностi, заснований на використанш методу типолопзацп регюшв, залежно вiд потенцiалy (економiчного, виробничого, ресурсного, шфраструк-турного, кадрового), виду спецiалiзацil i геоекономiчного положення. Д.М. Стеченко також вважае, що економiчний потенщал регюнально! сус-пшьно! системи е багатомiрний динамiчний критерiй, в якому iнтегрованi природно-ресyрснi, економiчнi, сощальш, полiтичнi та iншi показники [13]. Таким чином, рiвень конкyрентоспроможностi регюну можливо ощнити за допомогою штегрального показника, значення якого формуеться з урахуван-ням сyкyпностi кiлькiсних i якiсних показникiв соцiально-економiчного розвитку (статистичш показники, що характеризують види економiчноl дiяль-ностi, iндикатори, штегральш показники).
Поповкш В.А., Калитенко А.П. [10], ощнюючи рiвень конкурентос-проможностi регiонy, використовують показники, що характеризують тен-денцп сощального та економiчного розвитку: валовий регюнальний продукт на одну особу; середш доходи; спiввiдношення доходiв i прожиткового мшь муму; рiвень безробiття; шдекс обсягу промислового виробництва, рiвень злочинносп, сальдо м^ацп, рiвень дитячо! смертносп i iнвестицiй, обсяг роздрiбного товарооб^.
Автор погоджуеться з думку М.А. Комарово! [7], яка пропонуе кон-цепцiю оцiнки конкyрентоспроможностi регiонy, засновану на пiдходi, що передбачае ощнку швестицшно! привабливостi регiонy, рiвня життя населен-ня та ефективностi використання ресуршв територп. Реалiзацiя цього тдходу передбачае визначення пiдсyмкового iндексy конкурентоспроможносп, ран-жирування територiй регiонy за рiвнем швестицшно! привабливостi та ефек-тивностi використання ресyрсiв, за рiвнем життя населення, за допомогою використання методу експертного ощнювання. Як приватш показники для визначення iнтегрального рiвня конкyрентоспроможностi регiонy М.А. Комарова пропонуе використовувати:
• показники наявност й ефективностi використання ресурав регiонy (обсяг валового внутршнього продукту, темпи змши обсягу |валового внутршнього продукту, число збиткових тдприемств, об'ем роздрiбного товарообiгy, обсяг експорту продукци, забезпеченiсть регiонy автомобiльними дорогами з твердим покриттям, обсяг природних запасiв нафти i газу (вуглеводневих ре-сyрсiв), наявнiсть природних ресурсш, окрiм вуглеводневих);
• показники життевого рiвня населення регiонy (забезпеченiсть населення житлом i/або швестици в бyдiвництво житла, середня заробiтна плата пращв-никiв, рiвень безробiття, величина прожиткового мшмуму, обсяг платних послуг для населення, рiвень доходiв населення регюну, частка малозабезпе-ченого населення, рiвень злочинностi);
• показники гнвестицгйно! привабливосп й активностi регiонy (обсяг швестицш в основний капiтал, обсяг швестицш на 1 грн ВРП, темп зростання гнвестицгй, обсяг гнвестиц^й на одну особу, ршень полiтичноl стабшьносп в регiонi). Науковий iнтерес представляе використання тдходу до ощнювання
рiвня конкурентоспроможносп регiонy, що передбачае визначення характеру впливу факторiв зовнiшнього i внyтрiшнього середовищ на регiональнy сус-пiльнy систему. Так, А.Р. Гранберг [3] з метою визначення рiвня конкурен-тоспроможностi регiонy пропонуе враховувати вплив на регюнальну сyспiль-ну систему людського, технiко-технологiчного, природно-ресурсного, шсти-тyцiйного, органiзацiйного й iнформацiйного факторiв.
Кисельова Н.Н. [6] акцентуе увагу на необхiдностi оцiнювання галузе-во! структури економжи регiонy як основного чинника, що забезпечуе його конкурентоспроможнють. При цьому наголошуеться доцiльнiсть визначення сукупноста показник^в, що дають змогу визначити стyпiнь стiйкостi регi-онально! сyспiльно! системи до дi! дестабшзуючих чинникiв. Як приватнi показники, що вщображають рiвень стiйкостi еколопчно! пiдсистеми регiонy, пропонують використовувати об'еми викидiв забруднювальних речовин в ат-мосферне повiтря, поточнi витрати на охорону навколишнього середовища, економiчно! тдсистеми - ВРП на одну особу, шдекс щн, рiвень бюджетно! забезпеченосл, обсяг iнвестицiй в основний каттал на одну особу, i сощаль-
но! тдсистеми - середнi грошовi доходи на одну особу, коефщент Джинi, оч^вана тривалiсть життя вiд народження. Таким чином, цей шдхвд дае змогу визначити вдикатор, що вщображае рiвень стiйкостi економiчноl, еколо-пчно! i сощально! пiдсистем регiонy, вщповщно до значень якого регiони кла-сифiкyють на тi, що розвиваються стабiльно та депресивно. Проте цей шдхвд не дае змоги визначити рiвень конкyрентоспроможностi регiонy, оскiльки бшьшою мiрою сфокyсований на визначеннi характерy розвитку регiонy.
Варто зазначити, що сьогодш актyалiзyвався пiдхiд до ощнювання рiвня конкyрентоспроможностi регiонiв, запропонований експертами Свгго-вого економiчного форуму, який передбачае визначення Зведеного 1ндексу конкурентоспроможносп [19], який розраховують за допомогою приватних iндексiв блоку "Базових вимог", "Детермiнант ефективностi" та "Чинникiв ш-новацiй i удосконалення". Блок "Базових вимог" передбачае розрахунок ш-декшв, що вiдображають рiвень розвитку шституцшно! сфери, шфраструкту-ри, макроекономiчноl стабшьносп, здоров'я i початково! освгга; блок "Детер-мiнант ефективностi" - шдекшв вищо! освiти i професшно! тдготовки, ефек-тивностi товарних ринкiв, ефективносп ринкiв трудових ресyрсiв, розвитку фшансових ринкiв i рiвня технологiчного розвитку; блок "Чинниюв шнова-цiй i вдосконалення" - iндексiв розвитку бiзнесy та iнновацiй.
При цьому в рамках шдексного пiдходy В.В. Меркушов [9] зазначае, що визначення рiвня конкyрентоспроможностi регiонy передбачае зютавлен-ня штегральних показникiв, що характеризують економiчний потенцiал, регь ональну ефективнiсть i конкyрентнi переваги регiонy, iз з еталонними значен-нями, якi характерш для реально або умовно юнуючого регiонy. З метою синтезу штегральних показниюв, учений пропонуе використовувати непарамет-ричнi методи статистичного аналiзy, що не потребують агрегацп приватних показниюв у рамках видшених систем.
Автор погоджуеться з А. В. Срмшиною [4] вiдносно того, що конку-рентоспроможнють регiонy забезпечуеться розвитком конкурентоспромож-них видiв економiчноl дiяльностi, а також ефективнютю механiзмiв державного регулювання, що передбачають створення умов для тдвищення швес-тицшно!, шновацшно! i тдприемницько! активностi. При цьому науковий ш-терес представляе думка про те, що конкурентна стшкють регюну багато в чому зумовлюеться концентращею за географiчною ознакою груп взаемозв'язаних пiдприемств, спецiалiзованих постачальниюв послуг, неко-мерцiйних органiзацiй i установ науки, взаемодтчих, з метою отримання економiчного ефекту, якi розглядають як регюнальш кластери. Тому рiвень конкурентоспроможносп регiонy визначаеться рiвнем потенцiалy його клас-теризацп, що актyалiзyвало розробку пiдходiв до визначення показникiв i ме-тодiв оцiнювання конкурентно! стшкосп регюну, враховуючи спецiалiзацiю виробництва i регiональнi особливостi оргашзацп економiчноl дiяльностi. Так, А.В. Срмшина вiдзначае, що юльюсш показники оцiнки конкурентно! стшкосп регюну повинш включати коефiцiент локалiзацil, коефiцiент виробництва на одну особу i коефiцiент спецiалiзацil, а яюсш показники - фактори фактори виробництва, попит на внутршньому ринку, конкурентоспроможш галyзi-постачальники i фактори, що мотивують формування ефективних стратегiй тдприемств.
Таким чином, перевагою цього тдходу е можливють визначення рiв-ня конкурентоспроможностi, враховуючи потенцiал кластеризацп видiв еко-номiчноl дiяльностi, що характеризуе конкурентнi переваги регюну.
Згiдно з пiдходом В.С. Андреева [1], ощнка рiвня конкурентоспро-можностi регiону передбачае визначення штегрального iндексу конкурентос-проможностi, який розраховують з урахуванням зведеного iндексу конкурен-тоспроможностi пiдприемств регiону та зведеного шдексу iнституцiйного розвитку. Так, зведений шдекс конкурентоспроможностi пiдприемств регiону утворюють iндекси, що характеризують вплив економiчного стану тд-приемств на загальноекономiчнi умови регiону, зведений iндекс шститу-цiйного розвитку включае iндекси, що вщображають вплив регiональних еко-номiчних умов на функцiонування пiдприемств регюну. При цьому зведенi iндекси розраховують на основi приватних iндексiв, як формуються за допо-могою сукупносп соцiально-економiчних показникiв, використовуваних у статистичному облiку, або експертних оцiнок.
До приватних шдекшв, як утворюють зведений шдекс конкурентос-проможностi пiдприемств регюну, вщносять показники фiнансового стану шдприемств, швестицшно! активностi пiдприемств, шновацшно! активносп пiдприемств, диверсифжацп галузево1 структури регюну i корпоративного розвитку. Водночас, зведений шдекс шституцшного розвитку регiону включае приватш iндекси, що вщображають пiдприемницький та iнвестицiйний клiмат, яюсть трудових ресурсiв, iнновацiйний розвиток, розвиток шфрас-труктури, туристичну привабливiсть регюну, ресурсну забезпеченiсть.
Розрахунок iнтегрального шдексу конкурентоспроможност економь ки регiону передбачае розрахунок запропонованих показниюв для регюшв i проведення зiставлення регiонiв за кожним iз них.
Грунтуючись на принципах системного, комплексного i стратепчного пiдходiв, Р.А. Фатхутдiнов [14] пропонуе оцiнювати рiвень конкурентоспро-можностi вщносно пiдвищення рiвня життя населення регюну, розглядаючи регiон, з одного боку, як шдсистему системи вищого рiвня, а з iншого - як глобальну систему, що складаеться з шдсистем. При цьому комплекснiсть показниюв конкурентоспроможносп регiону забезпечуеться включенням факторiв, що характеризують технiчнi, економiчнi, еколопчш, органiзацiйнi, соцiальнi, мiжнароднi аспекти розвитку регюну. Показники оцшки конкурен-тоспроможносп регiону представленi групами стратегiчних i фактичних (ре-зультативних) показникiв, кожному з яких вщповщае своя вагомють щодо впливу на рiвень життя населення регюну.
Зпдно з шдходом Н.1. Ларшо! i А.1. Макаево! [8], з метою оцiнювання рiвня конкурентоспроможностi регiону потрiбно розраховувати шдекси поточно! i стратепчно! конкурентоспроможносп, якi враховують значення ш-декив iнновацiйного розвитку, зовнiшньоекономiчноl дiяльностi, розвитку шфраструктури i комунiкацiйних систем, i вплив постiндустрiальних факто-рiв на тенденцп соцiально-економiчного розвитку регiону.
Основуючись на результатах дослщження, автор дшшов висновку, що в економiчнiй наущ представленi рiзноманiтнi пiдходи до ощнювання рiвня конкурентоспроможностi, що рiзною мiрою враховують тенденцп сощально-го й економiчного розвитку, регiональнi особливостi, а також вплив факторiв
зовнiшнього i внутрiшнього середовищ на розвиток регюну. Разом iз цим, не-обхщно вщзначити, що логiка i методичне забезпечення кожного з наведених вище mдходiв зумовленi постановкою мети i завдань дослщження, якi поля-гають або у виявленнi потенцiалу для тдвищення рiвня конкурентоспромож-ностi регюну, або у визначент факторiв, що детерм^ють розвиток конку-рентних переваг.
Зважаючи, що метою ощнки рiвня сощально-економiчно! диференщ-ацп регiону е виявлення основних проблем регюнального розвитку i конку-рентних переваг, автор пропонуе як методичну основу використовувати шд-хщ, що передбачае визначення рiвня конкурентоспроможностi регюнально! системи, який, на вщмшу вiд тих, що iснують, дае змогу враховувати синер-гетичний ефект взаемоди виробничо1, оргашзацшно!, шновацшно!, шформа-цшно!, ресурсозбер^аючо!, еколопчно!, фiнансово-економiчноl тдсистем. Цей пiдхiд [15] передбачае розрахунок сукупностi агрегованих iндикаторiв, що вщображають потенцiйнi можливостi регюнально! сустльно! системи, вщносно формування 11 конкурентоспроможностi. Так, з метою ощнювання рiвня конкурентоспроможносп регiону пропонують використовувати компо-ненти, що формують потенцiал внутршньо! конкурентоспроможносп, видь ляючи iндикатори, якi характеризуюсь потенцiал шновацшно! мобiльностi, пiдприемницький, економжо-фшансовий, природно-ресурсний потенцiали. При цьому кожна видшена група iндикаторiв включае сукупшсть компонент (Х1-п), що характеризують соцiально-економiчний розвиток адмшютратив-но-територiальних утворень регюну:
• потенщал шновацшно! мобшьносп регюну (К 1 - частка витрат на НДДКР ввд загально! суми витрат, К 2 - темпи зростання розробок шновацшного характеру, К 3 - частка витрат на нововведення у валовому регюнальному продукта, К 4 - частка нових вид1в продукцп, товарш, робгт, послуг у сильному обсяз1 продажш, К 5 - темпи приросту суми економ1чного ефекту ввд новов-ведень з розрахунку на 10 тис. постшно проживаючого населення в регюш, К 6 - частка упроваджених шновацш вщ загального числа розроблених за фь нансовий рж);
• тдприемницький потенщал регюну (К 7 - частка витрат на вщтворення робо-чо! сили в спшьнш сум1 витрат, К 8 - кшькютъ фахшщв 1з вищою професшною освггою вщ спшьно! чисельносп населення регюну, залученого в б1знес, К 9 -частка учасп малого [ середнього тдприемництва у формуванш валового реп-онального продукту, К 10 - кшьюсть суб'ектш малого тдприемництва регюну вщ спiльно! чисельносп суб'ектш малого тдприемництва);
• економжо-фшансовий потенщал регюну (К 11 - темпи приросту сукупних активш комерцшних оргатзацш, К 12 - частка вартосп чистих активгв у за-гальному обсяз1 сукупних активгв, К 13 - коефщент оновлення основних ви-робничих фондгв, К 14 - рентабельшсть регионального економ1чного розвитку, К 15 - коефщент фшансово! незалежносп регюну, К 16 - коефщент фь нансово! незалежносп б1знесу в регют);
• природно-ресурсний потенщал регюну (К 17 - ствв1дношення економ1чно! оцшки вартосп природних ресурсгв 1з розрахунку на 1 тис. км2 загально! пло-щ1 регюну з в1дпов1дним показником, К 18 - частка вартосп нематер1альних активгв у спшьнш вартосп сукупних активгв (на 1000 тис. грн спшьно! вартосп), К 19 - частка витрат на тдготовку, перетдготовку [ тдвищення ква-л1ф1каци кадргв у спшьнш сум1 витрат).
Таким чином, ощнювання шдексу внутршньо! конкурентоспромож-носп регiону (I УКЯ) здiйснюють за формулою
1УКЯ = (1)
де х, - компоненти, що формують потенцiал внутршньо! конкурентоспро-можностi (К 1-19).
З метою визначення шдексу зовшшньо! конкурентоспроможносп ре-гiону (I ШКЯ) пропонують видiляти iндикатори, що характеризують потенщ-ал регюнально! мобшьносп, потенцiал швестицшно! привабливостi, потенщ-ал iмiджу регiону. При цьому кожна видшена група iндикаторiв включае су-купнiсть компонент (Х1-п), що характеризують соцiально-економiчний роз-виток регiону:
• потенщал регюнально! мобшьносп (К 1 - коефщент мобшьносп кадрового складу, К 2 - коефщент мобшьносп виробничих фондш регюну, К 3 - коефь щент маркетингово! мобшьносп);
• потенщал швестищйно! привабливосп регюну (К 4 - сшввщношення загаль-но! вартосп проектш, що реал1зовуються в репош, на 100 тис. оиб постшно проживаючого населення до в1дпов1дного показника в середньому по Укра-ш, К 5 - темпи приросту засоб1в бюджетного фшансування на тдтримку малого тдприемництва, К 6 - темпи приросту зовшшньоторговельного обцу репону, К 7 - темпи приросту рентабельное!! власного капталу б1знесу);
• потенщал 1м1джу репону (К 8 - коефгщент патентш [ торговельних марок репону, К 9 - шдекс швестищй в 1м1дж (бренд) регюну, К 10 - темпи приросту кшьюсть укладених репоном господарських договор1в, К 11 - темпи приросту учасп регюну в конференщях, переговорних майданчиках (як на внут-ршньому, так [ на зовншньому ринках).
Оцiнювання iндексу зовшшньо! конкурентоспроможносп регiону (I ШКЯ) здiйснюють за формулою
ткк = (2)
де х, - компоненти, що формують потенщал зовшшньо! конкурентоспромож-ностi (К 1-11).
З метою обгрунтування стшкосл конкурентоспроможностi регюналь-них соцiально-економiчних системам, учет [15] пропонують оцiнювати на-дiйнiсть отриманих результатiв, враховуючи тренди i розмах значень iндексiв конкурентоспроможносп та рiвень стiйкостi конкурентоспроможностi репону. Рiвень стiйкостi конкурентоспроможностi регюну пропонують визнача-ти за допомогою використання формули
УСТу(х (г, /), У (г, /)) = ^М (уКу(х (г, /), у (г, /))-М (((х (г, /), у (г, / ))))2 (3 )
де: УСТу( х (г, /), у (г,/)) - рiвень стшкосп конкурентоспроможностi регiону; УКг(х (г, /), у (г, /)) - статистика рiвня конкурентоспроможносп регюну V на певному часовому штервалц М - математичне сподiвання.
Основуючись на отриманих результатах, а також враховуючи значен-ня iндексiв внутрiшньоï (I VKR) i зовнiшньоï (I WKR) конкурентоспромож-ностi регiону, можливо визначити тип конкурентоспроможносп: високий, помiрний i низький. При цьому конкурентоспроможнють регюну е стiйкою у випадку, якщо рiвень конкурентоспроможностi визначаеться як високий, а показник ïï стiйкостi набуватиме значення, близьких до нуля.
Висновки. Таким чином, реатзащя запропонованого тдходу дасть змогу диференщювати адмiнiстративно-територiальнi утворення регюну за рiвнем конкурентоспроможностi регюну, враховуючи характер швестицшно^ iнновацiйноï i тдприемниць^ активностi, особливостi органiзацiï економiч-ноï дiяльностi, а також економiчний i природно-ресурсний потенцiал.
Подальшi напрацювання у цiй сферi повиннi бути спрямоват на визначення рiвня життя населення як iнтегральноï категорп, що вiдображае сту-пiнь задоволення потреб усх соцiальних груп суспшьства, що дасть змогу виявити нерiвномiрностi розвитку адмiнiстративно-територiальних утворень, причини посилення сощальних суперечностей i подальшого розвитку проце-сiв сегментацiï економiчного простору.
Л1тература
1. Андреев В.Е. Конкурентоспособность региона и методика её оценки / А.В. Андреев. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.reklama.rezultat.com.
2. Бандур С.1. Сучасна регюнальна сощально-економ1чна жштика держави: теор1я, ме-тодолопя, практика / С.1. Бандур, Т.А. Заяц, 1.В. Терон // Розмщення виробничих i продуктив-них сил Украши НАН Украши. - К. : ТОВ "ПРИНТЕКСПРЕС", 2002. - 250 с.
3. Гранберг А.Г. Основы региональной экономики : учебник [для студ. ВУЗов] / А.Г. Гранберг. - М. : Изд-во ГУ ВШЭ, 2000. - 495 с.
4. Ермишина А.В. Конкурентоспособность региона / А.В. Ермишина. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.ecsocman. edu.ru.
5. Казанцев С.В. Оценка внутренней конкурентоспособности регионов России / С.В. Казанцев // ЭКО : Всероссийский экономический журнал. - 2008. - № 5. - С. 63-80.
6. Киселева Н.Н. Устойчивое развитие социально-экономической системы региона: методология исследования, модели, управление / Н.Н. Киселева. - Ростов-на-Дону : Изд-во ЮФУ, 2008. - С. 168.
7. Комарова М.А. Пути и механизмы обеспечения конкурентоспособности российских регионов / М.А. Комарова // Сборник научных трудов Поволжской академии гос. службы им. М.А. Столыпина. - Саратов, 2007. - С. 22-25.
8. Ларина Н.И. Кластеризация как путь повышения международной конкурентоспособности страны и регионов / Н.И. Ларина, А.И. Макаева // ЭКО : Всероссийский экономический журнал. - 2006. - № 10. - С. 2-26.
9. Меркушов В.В. Интегральная оценка конкурентоспособности регионов / В.В. Мерку-шов. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.sopssecretary.narod.ru/ Konfe-rencya/Doclad/Merkushov.doc.
10. Поповкш В. А. Р1вш сощально-економ1чного розвитку репошв Украши / В. А. Поповкш, А.П. Калитенко, В.О. Розинка. - К. : Нац. ш-т стратег. дослщжень НАН Украши, 1994. - 236 с.
11. Роузфилд С. Сравнительная экономика стран мира: культура, богатство и власть в XXI веке : пер. с англ. В.Н. Трибунской и др. / под ред. А.С. Булатова. - М. : Российская Политическая Энциклопедия, 2004. - 431 с.
12. Русак И.Н. Оценка уровня развития регионов Республики Беларусь / И.Н. Русак. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.gisap.eu/ru/otsenka-urovnya-razvitiya-regi-onov-respubliki-belarus.
13. Стеченко Д.М. Управлшня регюнальним розвитком / Д.М. Стеченко. - К. : Вид-во "Вища шк.", 2000. - 223 с.
14. Фатхутдинов Р.А. Стратегический маркетинг / Р.А. Фатхутдинов. - Изд. 4-ое, [пере-раб. и доп.]. - СПб. : Изд-во "Питер", 2007. - 352 с.
15. Филобокова Л.Ю. Комплексная оценка конкурентоспособности региона / Л.Ю. Фи-лобокова // Региональная экономика и управление электронный научный журнал. - 2011. - № 2 (26). [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.region.mcnip.ru.
16. Шеховцева Л.С. Конкурентоспособность региона: факторы и метод создания / Л.С. Шеховцева // Маркетинг в России и за рубежом. - 2001. - № 4 (24). - С. 11.
17. Bruneckiene J. The problems of regional competitiveness / J. Bruneckiene, Z. Simanavici-ene, M. Dapkus // Ekonomika ir vadyba : aktualijos ir perspektyvos. - 2008. - № 4 (13). - P. 48-59.
18. Martin R. Paul Krugman's Geographical Economics and its Implications for Regional Development Theory: A Critical Assessment / R. Martin, P. Sunley // Economic Geography. - 1996. -Vol. 72/3 - Р. 259-92.
19. The Global Competitiveness Report 2009-2010. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.weforum.org/documents/GCR09/index.html.
Кочеткова Н.В. Систематизация подходов к оценке уровня конкурентоспособности региона
Рассмотрены существующие научные подходы к оценке конкурентоспособности региона. Предложены индикаторы, характеризующие потенциал внутренней и внешней конкурентоспособности. Разработан методологической подход к проведению оценки уровня устойчивости конкурентоспособности региональной системы.
Ключевые слова: показатели, индикаторы, оценка внутренней и внешней конкурентоспособности, устойчивость конкурентоспособности.
KochetkovaN.V. Systematization of approaches to the estimation of level of regional competitiveness
The author makes an overview of the present in economic literature methodological approaches to the estimation of regional competitiveness. The indicators characterizing potential of internal and external competitiveness are suggested. The approach to the estimation of level of stability of competitiveness of the regional system is proposed.
Keywords: indexes, indicators, estimation of internal, external competitiveness, stability of competitiveness.
УДК 332.146:336.1(1-87) Докторант Н.В. Кузьминчук, канд. екон. наук -
НТУ "Харкшський полimехнiчний тститут "
АНАЛ1З ЗАРУБ1ЖНОГО ДОСВ1ДУ РЕГУЛЮВАННЯ СОЦ1АЛЬНИХ I ЕКОНОМ1ЧНИХ ПРОЦЕС1В Ф1НАНСОВО-БЮДЖЕТНИМИ ЗАСОБАМИ
Розглянуто вивчення заруб1жного досвщу метод1в 1 моделей бюджетного регу-лювання. Подано класифжащю заруб1жних моделей сощально! пол1тики з урахуван-ням регулювання м1жбюджетних вщносин. Виявлено можливосп застосування св1-тового досвщу в Укра!ш для побудови ефективно! модел1 бюджетних вщносин.
Ключовг слова: м1жбюджетш вщносини, м1жбюджетш трансферти, мюцев1 бюджета, субвенци, субсидп, трансферти.
Постановка проблеми. З огляду на актуатзащю наприкшщ XX ст. регюнально! проблематики як на рiвнi груп кра!н, так i на рiвнi внутршшх те-риторш, регюни почали розглядати з позицш внутршшх нацюнальних та ш-тернацюнальних утворень, тобто потужний регюнальний рух стае дедалi до-м^ючою тенденщею свггового розвитку [5]. Вирiшення сощальних i еконо-мiчних проблем у репонах Укра!ни тiсно пов'язанi з питаннями вдосконален-ня бюджетно! полггаки. Проведення ефективних заходiв зазначено! полиики з
