CC BY
6ПРОБЛЕМИ ВИКЛАДАННЯ МАТЕМАТИКИ ПРИ ПЩГОТОВЩ МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В В ОБЛАСТ1 ЕКОНОМ1КИ I ТОРГ1ВЛ1
О.К.Щетимна, доктор фiз.-мат. наук, професор, Донецький нащональний умверситет економши i торгiвлi
iM. М. Туган-Барановського, м. Донецьк, УКРА1НА
Розглядаеться комплексний пгдхгд до створення послгдовног, цглгсног системи матема-тичних дисциплт для майбутшх фах1вщв у галуз1 економти i торг1вл1, основним спряму-ванням яких е ефективне застосування математичних методiв у розв 'язант профестно спрямованих задач.
Ключовi слова: математичт дисциплти, профестно спрямоват завдання, фахiвцi у галузi економти i торгiвлi.
Постановка проблеми. У сучаснш дiяльносri в област економжи i торriвлi -у плануванш, управлшш, прогнозуванш, при ана^ складних економiчних проце-ав i прийнятп рiшень - вiд фахiвця висо-кого рiвня потрiбнi не тшьки знання основных напрямiв розвитку економiчних про-цесiв у торпвл^ але й умшня працювати в умовах невизначеносп економiчних про-цеав, випадкового розкиду i нестачi шфо-рмаци, в умовах неповноти вихщних да-них. Пхсля заюнчення навчання в Донець-кому нацiональному ушверситеп еконо-мши i торпвля iменi Михайла Туган-Барановського випускник стикаеться з не-обхiднiстю розв'язання задач, у яких про-являеться специфша торговельного профь лю його осв^и. ДонНУЕТ готуе студенпв галузi знань 0305 «Економжа i тдприем-ництво» з наступних напрямiв пiдготовки:
6.030503 «Мжнародна економiка»,
6.030504 «Економiка тдприемства», 6.030507 «Маркетинг», 6.030508 «Фiнанси i кредит» (спецiалiзацii - «Фiнанси», «Ба-нювська справа»), 6.030509 «Облiк i аудит». В класичних економiчних ВНЗ, не зважаючи на схож^ь назви, пiдготовка на всiх цих спецiальностях мае певну специ-фку. Насамперед вона спрямована на фа-
хiвцiв-економiстiв у галузях економiки промисловосп, сiльського господарства, будiвництва, транспорту та ш. Шдготовка економiстiв в ДонНУЕТ зорiентована на випуск фахiвцiв саме в обласп торпвль Студент в рамках навчання в ушверситеп повинен навчитися володiти сучасними прийомами обробки, аналiзу та синтезу шформаци, формулюванню обгрунтова-них висновюв за ix результатами, отрима-ти знання, вмiння i навички шформацшно-го самозабезпечення з навчально1 i науко-во-досшдно1 дiяльностi.
Анал1з актуальних дослщжень. На сучасному етапi розвитку суспiльства ма-тематична освiта вiдiграе особливо важли-ву роль у пiдготовцi спецiалiстiв економь чного фаху. Навчання математичним дис-циплiнам повинно ураховувати рiвень ма-тематично'1' пiдготовки абiтурiентiв, яю поступають до ВНЗ економiко-торговель-ного напряму.
Сучасш тенденци у пiдготовцi випуск-ниюв ВНЗ Украiни спрямованi на вико-нання умов Болонсько!' деклараци, до яко' Украша приедналася в травш 2005 року, що передбачае модертзацш навчальних планiв, робочих програм, методичного за-безпечення навчального процесу для тд-
(26)
вищeння яшет! изготовки мaйбyтнix фaxi-вцiв y paмкax кpeдитнo-мoдyльнoï cиcтeми. У вiдпoвiднocтi дo utoro пepeд BH3 пocтae задача oнoвлeння змicтy й yдocкoнaлeння мeтoдiв навчання piзниx диcциплiн, зoкpe-ма диодиплш мaтeмaтичнoгo циклу.
У cyчacниx yмoвax виcoкi вимoги дo яшат! пpoфeciйнoï ocвiти, i ocoбливo ма-тeмaтичнoï, cтaють aктyaльнoю пpoблe-мoю в oблacтi eкoнoмiчнoï ocвiти poбiтни-юв тopгiвлi. Фopмyвaння пpoфeciйниx кoмпeтeнцiй y пpoцeci мaтeмaтичнoï пщ-гатовки мaйбyтнix фaxiвцiв (бaкaлaвpiв) y cфepi eкoнoмiки i тopгiвлi пoвиннo rapara poзвиткy y ниx тевн^ вмшь: твopчoгo пpийняття пpoфeciйнo oбIpyнтoвaниx pi-шeнь, вoлoдiння iнфopмaцiйними тexнo-лoгiями, щo включають як методи o6po6-ки iнфopмaцiï, так i методи eфeктивнoгo пoшyкy, opгaнiзaцiï ïï oтpимaння, ocмиc-лсння, вимipювaння та зaoщaджeння.
Зaзнaчeнi вищс пpoблeми opra^a^ï нaвчaльнoгo пpoцecy e aктyaльними для вcix BH3. Виpiшeнню зaгaльниx питань пiдгoтoвки cпeцiaлicтiв eкoнoмiчнoгo пpoфiлю, пpoблeмaм фyндaмeнтaлiзaцiï та пpиклaднoï cпpямoвaнocтi навчання мате-мaтичниx диcциплiн y вищш шкoлi, yдo-cкoнaлeнню змicтy диодиплш магематич-нoгo циклу та pea^a^ï iнтeгpaцiйниx зв'язюв мaтeмaтики з фaxoвими диоди^ь нами у пpoцeci пpoфeciйнoï пiдгoтoвки мaйбyтнix eкoнoмicтiв пpиcвячeнi дocлi-джсння пpoвiдниx нayкoвцiв у цщ oблacтi (Т. Кpилoвa [l], Г. Дутка [2], О. Скафа [3], Л. Hiчyгoвcькa [4, 5], В. Скагецький, М. Пpaцьoвитий, Г. Б1лянин [б] та ш.).
Haпpиклaд, стаття M.Пpaцьoвитoгo [7] пpиcвячeнa poзpoбцi тeopeтичниx ocнoв та пpиклaдниx acпeктiв ймoвipнicнo-cгaтиcтичниx мeтoдiв та мoдeлeй в racrem пiдгoтoвки cгyдeнгiв eкoнoмiчниx та у^авл^^к^ cпeцiaльнocгeй. У cтaтгi Я.В.Гoнчapeнкo [В] пpoaнaлiзoвaнo cyчacнi пiдxoди дo eкoнoмiкo-мaтeмaтичнoгo мo-дeлювaння, cфopмyльoвaнi мета та ocнoвнi завдання диcциплiни «Eкoнoмiкo-мaтeмa-тичт мeгoди та мoдeлi».
Мета статп пoлягae у виcвiтлeннi дo-cвiдy poбoти з викладання циклу магема-
тичниx диcциплiн пpи тдготовщ cтyдeн-■пв гaлyзi знань O3O5 «Ештом^ i гад^и-eмницгвo» у BH3 тopгoвeльнo-eкoнoмiч-нoгo нaпpямy.
Виклад основного мaтерiaлу. У cy-чacниx yмoвax poзвиткy cycпiльcтвa зaзнae знaчнoï змши i зм!ст та cгpyктypa магема-тичнoï пiдгoтoвки cгyдeнтiв-eкoнoмicтiв. Hacaмпepeд, цс cгocyeтьcя пiдбopy маге-мaтичниx диcциплiн та пopядкy ïx викладання cтyдeнтaм BH3. Оcнoвним у фop-мyвaннi мaтeмaтичнoгo миcлeння студсн-■пв тopгoвeльнo-eкoнoмiчнoгo BH3 e виxo-вання лoгiчнoï кyльтypи cтyдeнтiв. Одним з важливж фaктopiв цьoгo виxoвaння e yкpiплeння мiжпpeдмeтниx зв'язюв. ,3hc-ципшни, як! викладають oднoчacнo з мате-матичними диcциплiнaми, cтвopюють для щюго дocтaтнi мoжливocтi. Eкoнoмiчнi науки пpeдcтaвляють coбoю дoбpe тдфунтя для iлюcтpaцiï зacтocyвaнь мaтeмaтики у cyчacнoмy cвiтi.
Викладання мaтeмaтики у ДoнHУEТ пoчинaeтьcя з диcциплiни «Математика для eкoнoмicтiв (вища мaтeмaтикa)», на яку вiдвoдитьcя 7 кpeдитiв ECTS, щo cклaдae 252 нaвчaльнi години. Рoзпoдiл за видами нaвчaльниx po6^ e таким: лскци -5l-7O гoдин, пpaктичнi заняття - 68-7O гадин, caмocтiйнa poбoтa - Bl-ll2 гoдин, iндивiдyaльнa poбoтa - 3O-51 гoдин.
Ця диедиплша пepeдбaчae ïï навчання пpoтягoм двox ceмecтpiв, тшьки для ету-дeнтiв-мapкeтoлoгiв диcциплiнy ««Mama-тика для eкoнoмicтiв (вища мaтeмaтикa)» викладають тшьки у пepшoмy ceмecтpi, пpи цьoмy тижнсвс нaвaнтaжeння для ниx cклaдae 7 годин.
Д^^иплта «Математика для e^TO-мicтiв» мae зaгaльнo-ocвiтнe знaчeння i e oдним з ocнoвниx для пpoфeciйнoï тдго-тoвки мaйбyтньoгo фaxiвця в oблacтi TOp-пвлъ студснти мають вмгги poзпoвcю-джувати oдepжaнi пpи вивчснш кypcy «Maтeмaтикa для eкoнoмicтiв» знання на cвoï пpoфeciйнi дocлiджeння. Для зaбeзпe-чсння ЩЮГО пpoцecy cлiд пoяcнювaти ма-тepiaл, щo вивчaeтьcя, бaзyючиcь на знан-няx пeвниx poздiлiв диcциплiн, ^в^зан^ з майбутт^' cпeцiaлiзaцieю cтyдeнтiв, i на
27
rnu6HHHoMy 3B'H3Ky eKoHoMiHHHx i MaTeMaTHHHHx noHHTb. ToMy Ha BHKnagaHax Ka-$egpu MareMaiHHHHx gucuHnniH ne«HTb Ba^Ka BignoBiganbHicib Hane^HHM hhhom opram3yBaTH HaBHanbHHH прoцeс, ^o6 cry-geHT nocriHHo BigHyBaB, ^o BHBHaroHH Ma-TeMaiHHHHH Marepian, BiH KpoK 3a kpokom Ha6^H^yeTbCH go 6inbm rnu6oKoro po3y-mIhhh CBoei cneuianbHocri. Qrae, Ba«nu-bhm CTae Big6ip HaHgocrynHimoro i 3pyHHi-moro Merogy BHKnagaHHH, cnpHMoBaHoro Ha 3acBoeHHH npuHoMiB, MerogiB Ta iHcipyMeH-rapiro gnH po3BH3aHHH eKoHoMiHHHx 3aBgaHb.
Cnig BiggaTH nepeBary KnacuHHoMy nig-xogy go BHKnagaHHH MaTeMaTHHHHx gucuun-niH 3 nocriHHoro inrocipauiero, ge цe Mo«nu-bo, reoMerpuHHoro i, ^o HaHBa«nHBime, eKoHoMiHHoro 3MicTy MaTeMaTHHHHx noHHib, 3 npHBegeHHHM MaTeMaTHHHHx ^opMynro-BaHb eKoHoMiHHHx 3aKoHiB (3aKoHy cnagaro-Hoi goxogHocri, yMoBH onTHManbHocri Buny-CKy npogyKuii), 3 po3rnagaHHHM 6anaHcoBHx MogeneH, rpaHHHHoro aHani3y, noHHTTH enac-THHHocTi $yHK^i, MogeneH eKoHoMiHHoi gu-HaMiKH. TaKi 3acrocyBaHHH MaTeMaTHKH po3-paxoBaHi Ha piBeHb nigroToBKH CTygeHTiB I Kypcy i npaKTHHHo He norpe6yroTb gogaiKo-Boi eKoHoMiHHoi iH^opMauii.
B^e KnacHHHHM crano BHKnagaHHH oc-hob gu^epeHuianbHoro HHcneHHH 3 oKpeMH-mh npHKnagaMH 3 eKoHoMiKH: HaHnomupe-HimHM HaoHHHM npegcraBneHHHM eKoHoMiHHoro 3MicTy noxigHoi e mBugKicib 3m1hh geHKoro eKoHoMiHHoro o6'eKTy hh npoцecy. CTygeHTaM cnig noHCHHTH, ^o gu^epeHuia-nbHe HHcneHHH b $opMi rpaHHHHoro aHani3y mupoKo 3aCTocoByeTbCH b eKoHoMiHHiH Hay-Hi. CyKynHicTb npuHoMiB gocnig^eHHH Be-nuHHH, ^o 3MiHroroTbCH, Ha ocHoBi aHani3y ix rpaHHHHux 3HaHeHb b eKoHoMiui no3Ha-HaroTb TepMiHoM «rpaHHHHuH aHani3». rpa-hhhhhh aHani3 ne«HTb b ocHoBi TeopiH cno-^HBHoro nonury i npono3Huii. flu^epeHuia-nbHe HHcneHHH TaKo« BHKopHcroByeTbcH b eKoHoMiHHoMy aHani3i gnH BHBHeHHH 3b'h3k1b eKoHoMiHHHx noKa3HHKiB i 3Haxo-g«eHHH ix onTHManbHHx 3HaHeHb (o6hhc-neHHH eKcTpeMyMiB ^yHKuii ogHoro hh ge-KinbKox 3MiHHux): HaHBH^a npogyKTHBHicTb npaui, MaKcHManbHHH npu6yToK, MiHiManbHi
BHTpaTH to^o.
fliroHHH noKa3 3HaHeHHH MareMarHHHo-ro aHani3y gnH po3B'H3aHHH npaKTHHHux 3a-BgaHb eKoHoMiKH Mae BenuHe3He 3HaHeHHH gnH ^opMyBaHHH cBiiornHgy ciygeHTiB, nig-BH^ye piBeHb ix MareMaTHHHoi KynbTypu H go3BonHe crygeHiaM bhpo6hth BnacHuH no-rnHg Ha noxog^eHHH TeopeiHHHoro 3HaHHH.
Heo6xigHo nigKpecnroBarH npu BHKna-gaHHi gu^epeHuianbHoro HHcneHHH, ^o b eKoHoMiHHHx gocnig^eHHHx noxigHy Hacro no3HaHaroib cneuu^iHHHM TepMiHoM. Ha-npuKnag, noxigHy Bupo6HHHoi ^yHKuii f (x), HKa xapaKiepu3ye 3ane«Hicrb Bunyc-
Ky npogyKuii Big 3aipaT neBHoro ^aKiopy x, Ha3HBaroTb rpaHHHHHM npogyKioM f'(x).
noxigHy ^yHKuii 3aranbHux BHrpar g (x)
Big o6cHry BHpo6HHuiBa x Ha3HBaroTb rpa-hhhhhmh BHrparaMH g'( x). ^k^o c (x) -
3ane«HicTb co6iBapTocri npogyKuii Big ii o6-cHry, to c( x) - rpaHHHHa co6iBapTicib. Po3-
rnHgaroHH ^yHKuiro u (t) 3ane«Hocri KinbKo-
cri Bupo6neHoi npogyKuii 3a npoMi^oK Hacy t, gu^epeHuiroBaHHHM ogep^yeMo 3HaHeHHH u( t) npogyKTHBHocri npaui.
B eKoHoMiHHoMy aHani3i i nporao3y-BaHHi uiHoBoi noniTHKH mupoKo 3acrocoBy-roTb noHHTTH enacruHHocii nonury. 3a Horo gonoMororo BHMiproroTb ciyniHb HyrnHBocri cno^HBaHiB go 3m1hh ix goxogiB a6o uiHH npogyKuii. ^k^o D = D (P) - $yHKuiH no-nHTy Big uiHH ToBapy p, to
. D{P) _
e(d)=d(p)-
P
enacTHHHicTb ^yHKuii
nonuTy. 3a BenuHHHoro Koe^iuieHTa enaciH-HHocii po3pi3HHroTb Tpu BHgu nonuiy no BigHomeHHro go 3m1hh h!hh: npu | e(d)| > 1
nonHT BBa^aroTb enaciHHHHM, npu | e (d )| = 1 _ nonuT e HenrpanbHHM, npu
| e (d) | < 1 _ nonHT HeenaciHHHHH.
AHanoriHHo Mo«Ha BBecTH noHHTTH enacrHHHocri npono3uuii s (P). Qr«e, enacTHHHicTb e HucenbHoro Miporo, HKa BH3Ha-Hae Ha cKinbKH BigcoTKiB 3MiHHTbcH ogHH noKa3HHK (nonHT hh npono3uuiH) npu 3MiHi
факте^у (щни чи дoxoдy) на 1%.
Вивчсння poздiлy «Iнтeгpaльнe чж-лсння» тaкoж нaдae вслию мoжливocтi на-oчнoгo iлюcтpyвaння eкoнoмiчниx пoнять та кaтeгopiй. Haйчacтiшe iлюcтpyють го-няття визнaчeнoгo iнтeгpaлa на пpиклaдi пoняття cпoживчoгo надлишку, щo виш-pиcтoвyeтьcя в pинкoвiй eкoнoмiцi. Для щюго ввeдeмo кшька eкoнoмiчниx пoнять i пoзнaчeнь. Пoпит на даний тoвap cфopмo-вана на псвний мoмeнт чacy зaлeжнicть м!ж цiнoю P oдиницi тoвapy i кiлькicтю Q тoвapy, щo cпoживaчi гoтoвi купити ^и кoжнiй зaдaнiй цщ (oбcяг йoгo пoкyпки). Haдaлi бyдeмo poзглядaти звopoтню фун-кщю пoпитy, щo xapaктepизyeтьcя зaлeж-нicгю P = f ( Q ).
Пpипycтимo, щo тoвap у кiлькocтi Q*
пpoдaeтьcя пpoдaвцями нс oдpaзy, а над-xoдить на pинoк нсвсликими пapтiями Q. Спoчaткy пpoпoнyeтьcя тoвap у кiлькocтi Ql = Q, щo пpoдaeтьcя за щшю P1 = f ( Qx ). Якщo за ^ипущснням всли-
чина Q мала, то мoжнa вважати, щo вcя пepшa пapтiя тoвapy peaлiзyeтьcя за ^шю Pl, пpи щюму витpaти пoкyпця на пoкyпкy
таш! кiлькocтi тoвapy cклaдyть P1Q . Даш на pинoк наводить дpyгa пapтiя тoвapy в тш жс кiлькocтi, щo пpoдaeтьcя за щшю
P2 = f ( Q2 ), дс Q2 = Ql + Q - загальна
кiлькicть peaлiзoвaнoï пpoдyкцiï, а витpaти пoкyпця на пoкyпкy дpyгoï mpiiï cклaдyть P2Q. Пpoдoвжимo npo^c дoти, пoки нс дiйдeмo дo piвнoвaжнoï кiлькocтi тoвapy Q* = Qn. ^д! cтae яcнo, якoю пoвиннa бути всличина Q для того, щoб пpoцec пpoдaжy тoвapy зaкiнчивcя в тoчцi Q* :
Q
и«
= Q = Q_. У
peзyльтaтi oдepжимo,
nn
щo щна n — oï mpiû' тoвapy
Pn = f (Qn ) = f (Q* ) = P*, a ви^ати
cпoживaчiв на пoкyпкy uieï ocтaнньoï rnp-ти тoвapy cклaдyть PnQ .
Таким чинoм, ми oдepжимo, щo cyмa-pнi витpaти cпoживaчiв пpи пoкyпцi това-
py дpiбними пapтiями Q piвнi
Q = PlDQ + P2DQ +... + PnDQ = f ( Ql )DQ + f (Q2 )DQ + ... + f (Qn )DQ.
Оcкiльки всличина Q дужс мала, a фу-нкщя f (Q) нeпepepвнa, тo в пiдcyмкy
oдepжимo визначсний iнтeгpaл вщ звopoт-нoï функци пoпитy пpи змЫ apгyмeнтy вщ
O дo Q*, тoбтo, пгоща фiгypи B:
q'
Sb = f f (Q) dQ
Ptoc. 1
Згадавши, щo шжна тoчкa на кpивiй пoпитy P = f (Qi) (i = 1,2,...,k) TO^ye,
яку cyмy cпoживaч готовий заплатити за пoкyпкy дoдaткoвoï oдиницi пpoдyктy, oдepжимo, щo плoщa фА^И B вiдпoвiдae зaгaльнiй гpoшoвiй cyмi, щo cпoживaч ro-
о. *
товий витpaтити на пoкyпкy Q oдиниць тoвapy. РАзниця м!ж пющсю фiгypи B i плoщeю пpямoкyтникa e cпoживчий над-лишoк ^и пoкyпцi дaнoгo тoвapy - rope-вищсння зaгaльнoï вapтocтi, щo cпoживaч гoтoвий cплaтити за вci oдиницi тoвapy, над йoгo peaльними ви^атами на ï^e пpидбaння (плoщa зaштpиxoвaнoï фiгypи на рис. 2).
Ptoc. 2
Таким чинoм, cпoживчий нaдлишoк мoжнa пopaxyвaти за тaкoю фopмyлoю
Q*
CS = f f ( Q ) dQ — P*Q*.
O
Д^^иплта «Maтeмaтикa для e^TO-мicтiв (тeopiя ймoвipнocтeй та магематич-на cгaтиcтикa)», щo виклaдaeтьcя в Ш ce-
O
мес^ (у маркетолопв - у II семестр^, пе-редбачае 5 кредипв БСТБ - 180 навчаль-них годин. Розподiл по видах навчальних робiт е таким: лекци - 34-38 годин, прак-тичнi заняття - 34-38 годин, самостшна робота - 45-66-112 годин, вдивщуальна робота - 12-38 годин.
Застосування iмовiрнiсних i статисти-чних мегодiв базуеться на знаниях певних роздiлiв курсу вищо! математики i дае мо-жливiсть вивчати на науковш основi як дiяльнiсть окремих пiдприемств торгiвлi, так i соцiально-економiчнi процеси в сус-пiльствi в щлому. Усi задачi теори ймовiр-ностей, яю розв'язують на заняттях, мають професiйне спрямування. Студентам при вивченш цiеi дисциплiни пропонують провести дослщження статистично'].' вибiр-ки, що одержано при проходженнi вироб-ничо'1' практики на пiдприемствах торгiвлi, яке полягае у побудовi статистичного роз-подiлу вибiрки, висуваннi ппотези про идповщшсть статистичного розподiлу пе-вному теоретичному закону, перевiрцi правильностi висування цiеi ппотези, а також проведенш кореляцшно-регресивного аналiзу статистичних взае-мозалежностей випадкових величин.
Дисциплша «Економiко-математичнi методи i моделЬ» викладалася в 2011-2012 навчальному рощ вперше i роздiляеться на двi окремi дисциплiни <<Економжо-математичнi методи i моделi: оптимiзацiй-нi методи i моделi» i <<Економшо-математичнi методи i моделi: економетри-ка». Перша з цих дисциплiн розрахована на 3 кредити: загальна кшьюсть годин -108, з них лекцш - 17 годин, практичних занять - 34 години, самостшна робота - 40 годин, шдивщуальна робота - 17 годин. Для друго'1' дисциплши <<Економжо-математичнi методи i модели економетри-ка» також передбачено 3 кредити БСТБ: 18 годин лекцш, 18 годин практичних занять, 54 години самостiйноi i 18 годин ш-дивщуально'].' робот.
Особливютю сучасного етапу розвит-ку в^чизняно'1 економiки i торгiвлi е тд-вищення iнтересу спецiалiстiв до науково-го рiшення проблем з використанням еко-
номiко-математичних методiв та моделей, оскшьки саме вони дозволяють в найзруч-нiшiй формi описувати складш економiчнi ситуацii, що робить управлшсью рiшення науково обгрунтованими.
Основними питаннями дисциплiни «Економiко-математичнi методи i модели оптимiзацiйнi методи i моделi» е побудова моделей оптимiзацiйних задач, 1х розв'язання i аналiз методами математич-ного програмування. Слiд зауважити, що разом з класичними моделями оптимiза-цiйних задач задача планування виробни-цтва, задача про рацiон, задача про розкрш матерiалiв, транспортна задача, задача про призначення в цьому курсi також передба-чаеться розгляд моделi мiжиародноi торг1-влi. Важливу роль у пiдсиленнi професiй-но'1 спрямованостi дисциплiни вiдiграють теми: дробово-лшшне програмування, па-раметричне програмування, теорiя iгор.
Дисциплiна ^<Економiко-математичнi методи i моделi: економетрика» мае най-сильнiшу економiчну спрямованiсть серед всiх математичних дисциплiн. При 11 ви-вченш студенти розв'язують задачi, пов'язанi з побудовою сучасних економе-тричних моделей, обгрунтовуються умови застосовност1 методу найменших квадра-тiв (основи якого викладаються в курсi математичноi статистики), описуються методи виявлення та зниження мультико-лiнеарностi факторiв, гетероскедастичнос-■п та автокореляцй, розглядають фiктивнi змшт та системи одночасних рiвнянь, вводять узагальнений та двокроковий ме-тоди найменших квадрапв для розв'язання взаемопов'язаних систем. Велика увага прид^еться також аналiзу ча-сових рядiв, як найпоширенiшому виду представлення статистичних даних торго-вельного пiдприемства.
Уа вище перелiченi дисциплiни мате-матичного циклу е нормативними i 1х змiст регламентовано стандартами вищо1 осв^и. З усiх цих дисциплiн робочими навчальни-ми планами п1дготовки студенев певних напрямкiв п1дготовки заплановано юпити. Тiльки у випадку термiну навчання впро-довж двох семестрiв з дисциплши <<Мате-
мaтикa для eкoнoмicтiв (вищa мaтeмaтикa)» в I ceмecтpi пepeдбaчeнo пiдcyмкoвий шн-тpoль y фopмi дифepeнцiйoвaнoгo зaлiкy, a в II ceмecтpi - y фopмi icпитy.
Для cтyдeнтiв нaпpямiв тдготовки «Eкoнoмiкa пiдпpиeмcтвa», «Mapкeтинг», «Ф^нет i кpeдит», «Облш i ayдит» в po-бoчi нaвчaльнi плaни щe включeнo вибip-кoвy диcциплiнy «Eкoнoмiкo-мaтeмaтичнi мoдeлi в yпpaвлiннi тa eкoнoмiцi» - 2,25 кpeдитiв ECTS ^aranbra. кшьюетъ гoдин -81, з якик 17 гoдин лeкцiй, 17 годин npax-тичниx зaнять, 3G годин caмocтiйнoï' po6o-ти, 17 годин iндивiдyaльнoï' poбoти). Вид пiдcyмкoвoгo кoнтpoлю - зaлiк.
Зaдaчa виклaдaння диcциплiни голя-rae y виcвiтлeннi пoнять eкoнoмiкo-мaтeмaтичнoгo мoдeлювaння cтocoвнo мapкeтингy тa eкoнoмiки, дeмoнcтpyвaннi cтyдeнтaм cпeцифiки eкoнoмiкo-мaтeмaтичнoгo мoдeлювaння тa ïï poлi y здiйcнeннi шн^п^ oптимaльнoгo yпpaв-лшня тpyдoвими, мaтepiaльними, ф^нго-вими pecypcaми для mдпpиeмcтв тopгiвля тa гpoмaдcькoгo xapчyвaння. Пpиклaдaми cyчacниx мaтeмaтичниx мoдeлeй, щo poзг-лядaють в цьoмy кypci, e мoдeлi cпoжив-чoгo вибopy, мoдeлi дiяльнocтi фipм, мo-дeлi eкoнoмiчнoгo зpocтaння, мoдeлi piв-нoвaги та тoвapниx, фaктopниx i ф^нто-виx piвняx. Фopмaлiзaцiя ocнoвниx oco6-ливocтeй фyнкцioнyвaння тopгoвeльнo-eкoнoмiчниx oб'eктiв дoзвoляe oцiнити мoжливi нacлiдки впливу та ниx i вш^и-cтoвyвaти тaкi oцiнки в yпpaвлiннi.
Висновки. Однieю з пpoблeм, щo roc-тaють пepeд cyчacним cycпiльcтвoм, e яю-cнa мaтeмaтичнa ocвiтa випycкникiв ви-щиx нaвчaльниx зaклaдiв, ocoбливo фaxiв-цiв eкoнoмiчнoгo пpoфiлю. Aджe фaxiвцi eкoнoмiки i тopгiвлi пoвиннi 6ути мaтeмa-тикaми-пpиклaдникaми, тoмy щo в дей чac для eкoнoмiчнoï me^a^a^ нeoбxiднa cepйoзнa мaтeмaтичнa пiдгoтoвкa. e^to-тот пoвинeн знaти мaтeмaтичнy eкoнoмi-ку, 6ути дoбpe знaйoмим з мeтoдaми ль нiйнoгo пpoгpaмyвaння, динaмiчним ^o-гpaмyвaнням, iгpoвими мeтoдaми, y вeли-кoмy oбcязi знaти тeopiю ймoвipнocтeй, мaтeмaтичнy cтaтиcтикy й eкoнoмiкo-
мaтeмaтичнi мeтoди. Вiн пoвинeн ум^и poзв'язyвaти мaтeмaтичнi зaвдaння з era-нoмiчним змicтoм, дoбpe poзбиpaтиcя в мaтeмaтичниx мoдeляx eкoнoмiчниx i ви-poбничиx cиcтeм, opieнтyвaтиcя в пш^-няx кepyвaння пiдпpиeмcтвoм i т.д.
Пpиклaднa cпpямoвaнicть мaтeмaтич-нoï ocвiти для cтyдeнтiв eкoнoмiчнoгo пpoфiлю ^Me^^ro нaцioнaльнoгo yrn-вepcитeтy eкoнoмiки i тopriвлi пpoявляeть-cя в oптимaльнocтi вiдбopy змicтy ïx мaтe-мaтичнoï ocвiти у вiдпoвiднocтi дo зaдaч пoвнoцiннoï пpoфeciйнoï пiдгoтoвки сту-дeнтiв, нayкoвoï цiлicнocтi тa лoriчнoï c^y^ocr вcьoгo нaбopy диcциплiн мaтe-мaтичнoгo циклу, пpiopитeтy пpиклaдниx зaдaч для oвoлoдiння пpaктичними тавич-кaми зacтocyвaння cyчacниx дocягнeнь мaтeмaтичниx мeтoдiв у гaлyзi пiзнaння oбpaнoï пpoфeciï.
1.Kpmoea Т.В. Дuдaкmuчнi rncaàu фу-ндaмeнmctлiзaцiï мameмamuчнoï oceimu cmудeнmiв нeмameмamuчнux cneцiaльнoc-meй унiвepcumemiв / T.B.Kpmoea, ОМ.Гулеши, О.Ю.Оpлoвa // Дuдaкmuкa мameмamuкu: npoблeмu i дocлiджeння: мiжнap. зб. ноутвт: po6im. - Bun. 35. -Дoнeцьк : TEAH, 2Q11. - С. 27-35.
2.Дуmкa Г.Я. Фундaмeнmaлiзaцiя ми-meмamuчнoï oceimu мaйбуmнix eкoнoмic-mie: мoнoгpaфiя / Г.Я.Дуmкa. - К. : УБС HEy, 2QQ8. - 478 c.
3.Скaфa O.I. Пpoфeciйнo opieнmoвaнe нaвчaння мameмamuкu у выщт шкoлi: мe-moдuчнuй acnexm / O.I.Скaфa // Сучacнi meндeнцiï poзвumку мameмamuкu ma ïï upu^aám acnexmu : мamepiaлu I Miжнap. нaук.-npaкmuч. mmepmm тнф. - Дoнeцьк : ДoнHУET, 2Q12. - С.287-289.
4.Hiчугoecькa Л.1. Bumom дo вiдбopу ma cmpукmуpуeaння змicmу мameмamuч-mï oœimu cmудeнmie eкoнoмiчнoгo cnpя-mуeaння BH3 / Л.I.Hiчугoвcькa //Дuдaкmu-rn мameмamuкu: npoблeмu i дocлiджeння: Miжнap. зб. ноутвт: po6im. - Bun. 24. -Дoнeцьк : TEAH, 2QQ5. - С. 93-98.
5.Hiчугoecькa Л.1. Aдanmueнuй niдxiд дo фopмуeaння npoфeciйнo-мameмamuчнo'ï кoмnemeнцïï cmудeнmie BH3 // Л.1.Шчу-
©
говська // Матер1али I М1жнародног нау-ково-практичног 1нтернет конференцп «Сучасш тенденци розвитку математики та гг приклады аспекти - 2012». - До-нецьк : ДонНУЕТ, 2012. - С. 275-277.
6.БЫянт Г.1. Фахова спрямоватсть математичног тдготовки молодших спе-ц1ал1ст1в з фтанав та економти / П.Бтятн // Дидактика математики: проблемы i досл1дження: м1жнар. зб. нау-кових робт. - Вип. 30. - Донецьк : ТЕАН, 2008. - С. 96-102.
7.Працьовитий М.В. Ймовiрнiсно-статистичш методи та моделi в системi
тдготовки студентiв економiчних спеща-льностей / М.В.Працьовитий, Я.В.Гонча-ренко // Вища освта. Теоретичний та на-уково-методичний часопис. - Вид-во «Пе-дагогiчна преса». - 2011. - № 3. - С. 154162.
8.Гончаренко Я.В. Економто-мате-матичш методи та моделi в системi тдготовки студентiв економiчних спещаль-ностей / Я.В.Гончаренко // Дидактика математики: проблеми i до^дження: мiжнар. зб. наукових робт. - Вип. 36. -Донецьк : ТЕАН, 2011. - С. 48-53.
Резюме. Щетинина Е.К. ПРОБЛЕМЫ ПРЕПОДАВАНИЯ МАТЕМАТИКИ ПРИ ПОДГОТОВКЕ БУДУЩИХ СПЕЦИАЛИСТОВ В ОБЛАСТИ ЭКОНОМИКИ И ТОРГОВЛИ. Рассматривается комплексный подход к созданию последовательной, целостной системы математических курсов для будущих специалистов в области экономики и торговки, основным направлением которых является эффективное применение математических методов к решению профессионально направленных задач.
Ключевые слова: математические дисциплины, профессионально направленные задания, специалисты в области экономики и торговли.
Abstract. Shchetinina E. THE PROBLEMS OF TEACHING OF MATHEMATICS IN PREPARATION OF FUTURE SPECIALISTS IN ECONOMICS AND TRADE. The complex approach to creation of a consecutive, complete system of mathematical courses for future specialists in the economics and trade, the main direction of which is effective application of mathematical methods to the solution of professionally directed tasks, is considered.
Key words: mathematical disciplines, professionally directed tasks, specialists in economics and trade.
Стаття надшшла доредакци 22.09.2012р.
