CC BY
8
ing of Compliance Control in the domestic banking business]. Bukhhalterskyi oblik, analiz i audyt, no. 2 (2015): 87-90.
Selezneva, M. V. "Komplaens kontrol v bankovskoy sfere. Novyy podkhod k upravleniiu riskami" [Compliance control in the banking sector. A new approach to risk management]. http://www.buk.irk.ru/library/sbornik_13/selezneva.pdf
Telnova, H. V. "Ryzyk-menedzhment kredytnoi diialnosti z pozytsii komplaiens-funktsii banku" [Risk management of credit activity from the standpoint of the compliance function of the bank]. Visnyk Skhidnoukrainskoho natsionalnoho univer-sytetu imeni Volodymyra Dalia, no. 6 (2016): 158-162.
Tsiutsiak, A. L., and Tsiutsiak, I. L. "Vprovadzhennia sys-temy komplaiens-kontroliu u vitchyznianu systemu nezalezh-
noho finansovoho kontroliu ta audytu" [Implementation of the Compliance Control System in the domestic system of independent financial control and audit]. Naukovo-informatsiinyi visnyk «Ekonomika», no. 3 (2011): 200-206.
Voloshenko, A. V. "Komplaens-praktika kak preventivnyy metod borby s korruptsiyey" [Compliance practice as a preventive method of fighting corruption]. Aktualni problemy eko-nomiky, no. 7 (2014): 405-413.
Zharii, Ya., and Kufaieva, V. "Komplaiens-model protsesu zabezpechennia finansovoi bezpeky komertsiinoho banku" [Compliance model of the financial security of a commercial bank]. Problemy i perspektyvy ekonomiky ta upravlinnia, no. 2 (2016): 312-319.
УДК 338.242:3б4.05
ПРOБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ НЕДЕРЖАВНOГO Ф1НАНСУВАННЯ ^^bHO-EKOHOMI4HOrO PO3B^TKy
©2018
ГОЛОВНЯ О. M.
УДК 338.242:364.05
Головня О. М. Проблеми та перспективи недержавного фшансування соцiально-економiчного розвитку
Метою cmammi е оц/нка можливостей недержавного ф/нансування соц/ального розвитку за допомогою нових метод/в. Пров/дне мсце серед них належить громадським орган/зац/ям i прогресивним механ/змам залучення кошт/в. В/дпов/даючи на потреби в тновацшних технолог/яхуправл/н-ня сощальним розвитком, нац/ональна економ/ка повинна запустити мехашзми актив/зацп модершзацйних процеав. Для цього потр/бно генеру-вати нов/ засоби досягнення соц/ально-економ/чних ц/лей, зокрема /нтенсивного залучення кошт/в. До таких тновацшних технологи належить фандрайзинг, краудфандинг / краудсорсинг. Виконуючи пох/дну роль, так/ технологи е ефективним /нструментом створення платформи для сприяння недержавному ф/нансуванню соц/ального розвитку. Сп/вучасниками /нновац/йних технолог/й е автори ориг/нальних проект/в, старта-пери, компанИ, оргашзацп, спонсори та споживач/ ориг/нальних продукт/в. Ф/нансування соц/альних проект/в шляхом надання грант/в е значним кроком уперед /з точки зору розвитку соц/альноi в/дпов/дальност/ б/знесу та участ/ в Глобальному договор/. Ключов'! слова: соц/альний розвиток, соц/альн послуги, громадськ/ оргашзацп, недержавне ф/нансування, гранти. Рис.: 3. Табл.: 2. Ббл.: 9.
Головня Олена Михайл'юна - доктор економ/чних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту зовн/шньоеконом/чноi д/яльност/, готельно-рес-торанноi справи та туризму, Внницький нац/ональний аграрний ун/верситет (вул. Сонячна, 3, Внниця, 21008, Украна) E-mail: ellens@meta.ua
УДК 338.242:364.05 Головня Е. М. Проблемы и перспективы негосударственного финансирования социально-экономического развития
Целью статьи является оценка возможностей негосударственного финансирования социального развития с помощью новых методов. Ведущее место среди них принадлежит общественным организациям и прогрессивным механизмам привлечения средств. Отвечая на потребности в инновационных технологиях управления социальным развитием, национальная экономика должна запустить механизмы активизации модернизационных процессов. Для этого нужно генерировать новые средства достижения социально-экономических целей, в частности интенсивного привлечения средств. К таким инновационным технологиям принадлежит фандрайзинг, краудфандинг и кра-удсорсинг. Выполняя производную роль, такие технологии являются эффективным инструментом создания платформы для содействия негосударственному финансированию социального развития. Соучастниками инновационных технологий является авторы оригинальных проектов, стартаперы, компании, организации, спонсоры и потребители оригинальных продуктов. Финансирование социальных проектов путем предоставления грантов является значительным шагом вперед с точки зрения развития социальной ответственности бизнеса и участия в Глобальном договоре. Ключевые слова: социальное развитие, социальные услуги, общественные организации, негосударственное финансирование, гранты. Рис.: 3. Табл.: 2. Библ.: 9.
Головня Елена Михайловна - доктор экономических наук, доцент, доцент кафедры менеджмента внешнеэкономической деятельности, гостинично-ресторанного дела и туризма, Винницкий национальный аграрный университет (ул. Солнечная, 3, Винница, 21008, Украина) E-mail: ellens@meta.ua
UDC 338.242:364.05 Holovnia O. M. The Problems and Prospects of the Nonstate Financing of Socio-Economic Development
The article is aimed at evaluating the possibilities of nonstate financing of social development with use of new methods. The leading place among them belongs to public organizations and progressive mechanisms of fundraising. Responding to the need for innovative technologies to manage social development, the national economy should launch mechanisms for revitalizing modernization processes. For this purpose it is necessary to generate new means of achievement of socio-economic goals, in particular intensive attraction of funds. To such innovative technologies belong fundraising, crowdfund-ing, and crowdsourcing. By performing a derivative role, such technologies are an efficient instrument for creating a platform of promoting the nonstate financing for social development. Contributers to innovative technologies are authors of original projects, startups, companies, organizations, sponsors, and consumers of original products. Financing social projects through grants is a significant step forward in terms of developing the social responsibility for business and participation in the Global Compact. Keywords: social development, social services, public organizations, nonstate financing, grants. Fig.: 3. Tbl.: 2. Bibl.: 9.
Holovnia Olena M. - D. Sc. (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Management of Foreign Economic Affairs, Hotel and Catering and Tourism, Vinnytsia National Agrarian University (3 Soniach-na Str., Vinnytsia, 21008, Ukraine) E-mail: ellens@meta.ua
Переход нащонального господарства до ново! прогресивно! моделi передбачае формування ефективно! державно! полiтики сощально-економiчного розвитку. Рiзним аспектам сощально-го розвитку присвячено численш працi вiтчизняних науковцiв, серед яких варто особливо вiдмiтити Га-ращук О. В. [3], Кшаш I. П. [6], Куценко В. I. [3], Тре-тяк В. П. [9] та шших. У реалiзащi державно! полiтики соцiального розвитку актуалiзуеться питання пошу-ку нових можливостей недержавного фшансування. Цьому питанню свого часу придiлили увагу Бойко К. О. [7], Бойчук Н. Я. [2], Кобушко I. М. [7], Котенко Н. В. [7], Солоач О. С. [2].
Укра!на мае вибудувати власну модель сощаль-но-економiчного розвитку на довгострокову перспективу. У цш моделi важливо зосередити дiяльнiсть вс1х стейкхолдерiв на забезпеченш реального, якiсно нового та ефективного шновацшного рипу розвитку. При цьому формуеться конкуренщя серед шдпри-емств ус1х органiзацiйно-правових форм господарю-вання, боротьба за доступ до фшансових засобiв i, як бажаний результат, яшсне задоволення життевих потреб населення. За таких умов тдвищуеться роль не-державних i благодшних органiзацiй. До недержавного сектора належать громадсьш, благодiйнi, релшйш органiзацií чи фонди та фiзичнi особи, дiяльнiсть яких пов'язана з наданням сощальних послуг.
Станом на 1 квита 2018 р. в Укра'М нараховува-лося 81 598 зареестрованих громадських оргашзацш. Зазначенi оргашзаци надають освiтнi послуги, право-ву допомогу, сощально-педагопчну та психологiчну допомогу для молодо рiзного роду шдтримку для людей похилого вiку, людей з швал^шстю, тяжко-хворих людей, оаб з В1Л/СН1Д, вимушеним пересе-ленцям, ветеранам АТО (ООС) та !хшм сiм'ям тощо. Багато оргашзацш надають послуги безкоштовно, але з появою можливосп соцiального пiдприемництва можуть брати участь у державних закушвлях.
Суб'екти фiнансування в системi «держава ^ громадська органiзацiя ^ отримувачi соцiальних послуг» (рис. 1) можуть вибрати будь-яку форму фшансування сощального розвитку, а саме:
+ субвенцiю, яка надаеться на фшансування заходiв чи виконання визначеного обсягу ро-боти i шдлягае поверненню у випадку пору-шення цiльового використання; + дотацiю, яка видаеться на безповоротнш основi для покриття поточних витрат оргашзаци чи виконання деяких видiв роби1; + грант, який вид1ляеться для здiйснення ш-новацiйних проектiв, коли можна визначити ткьки основнi цш, завдання, очiкуванi ре-зультати i критери оцiнки; + соцiальний контракт, який передбачае ви-сокий рiвень контролю, сферу дiяльностi, якiсть i кiлькiсть послуг, а також термш реа-мзаци проекту.
У 2017 р. громадськими оргашзацшми викорис-тано 6368937,8 тис. грн, з яких 3,6% становлять ви-трати на сощальш заходи, а 29,6% - витрати на благо-дшну дiяльнiсть (табл. 1).
Вумовах тако'! взаемоди мiж державою, громадськими оргашзащями та одержувачами послуг важливе значення вщграе формування цкьо-вого кашталу громадських органiзацiй. Цiльовий капiтал може сформувати нову модель позабюджет-ного фшансування сусшльно значущих сфер: освiти, науки, охорони здоров'я, культури, спорту, сощально! допомоги. Зазначений капiтал в^дкривае можливостi для суб'ектiв, що працюють в даних сферах, та акуму-ляци засобiв для вирiшення конкретних сощальних проблем. Цшовий капiтал виникае за рахунок по-жертвувань частини майна, що передаеться в довiрче управлшня для отримання доходу i використовуеть-
Держава надае засоби, як1 необхщы для надання сощальних послуг
/ Форми фшансування "V ' надавач1в сощальних / послуг: субвенц1я, j дотац1я, грант, | У со^альний контракт ' / УУ / У/ / // / / / / т. N " \ "ч — 4N
Ендавмент-фонди заклад1в софальноТ сфери, що характеризуються прозорктю, надшнктю та цтьовим характером використання.кошт1в
Громадська оргаыза^я (надавач послуг)
Цтьовий каттал громадськоТ оргаызаци
Отримувач1 сощальних послуг, платники податав
7Л
Рис. 1. Недержавне фшансування сощального розвитку за допомогою цiльових фондiв Джерело: авторська розробка.
Використання кошлв громадських оргашзацш у 2017 р., тис. грн
Репон/область Усього У т. ч. витрати на сощальш заходи У т. ч. витрати на благо-дшну дiяльнiсть
Украша 6368937,8 230196,8 1890796,4
Вiнницька 95049,0 2944,1 23632,6
Волинська 40848,7 824,0 8284,9
Днiпропетровська 473927,0 10238,3 307190,5
Донецька 171738,5 13749,1 23325,8
Житомирська 13824,1 593,7 1856,7
Закарпатська 190846,3 3431,8 26553,2
Запорiзька 95190,5 4436,0 19316,6
lвано-Франкiвська 55953,6 1412,4 6327,4
КиТвська 48910,7 2189,8 5168,6
Кiровоградська 28206,5 1244,9 6721,4
Луганська 62526,4 2922,0 21309,8
Львiвська 242753,8 7146,1 32414,9
МиколаТвська 66947,1 3056,3 5406,3
Одеська 506664,7 13667,4 276426,5
Полтавська 68114,7 2044,7 9575,0
Рiвненська 50583,8 1389,0 9773,1
Сумська 44719,9 2252,8 4204,5
Тернопiльська 25723,3 1023,6 3281,6
Харшська 399995,5 7944,5 191253,4
Херсонська 28522,7 667,9 3210,0
Хмельницька 27326,4 800,2 11597,1
Черкаська 37189,1 1534,8 4107,7
Чернiвецька 39390,7 635,4 1910,1
Чершпвська 38647,1 1375,4 5609,3
м. КиТв 3515337,7 142672,6 882339,4
Джерело: складено за [5].
ся для фшансування статутно!' дiяльностi громад-сько!' органiзацГi. Такий капiтал дозволяе досягнути фшансово! стiйкостi громадсько!' оргашзаци i реа-лiзовувати iнновацiйнi проекти, як вимагають дов-гострокового фшансування. Вкладники в цкьовий капiтал - це засновники фондiв цiльового капталу, бiзнесмени, комерцiйнi оргашзаци, зарубiжнi фонди, випускники вишiв.
Cоцiальнi послуги можуть надавати, поряд з громадськими оргашзащями, бiзнес-структу-ри та державнi сощальш агентства, якi конку-рують мiж собою за отримання засобiв з державного бюджету, доброчинних фондiв чи в^д соцiально в1д-повiдального бiзнесу. У випадку, коли на ринку при-сутня велика кiлькiсть надавачiв послуг, а агентства мають справу з достатньо шформованими та компе-тентними клiентами, розвиваеться ваучерна система
надання сощальних послуг. При цьому також в^дбува-еться укладання контракпв, але система орiентована, перш за все, на ^енпв, конкуренцiя мiж надавачами послуг перенесена з рiвня укладання контрактiв на рiвень задоволення потреб ^енпв, що сприяе шд-вищенню якостi послуг [4].
У державнш полiтицi соцiального розвитку актуальною проблемою е пошук нових тишв взаемоди мiж спiльнотами для виршення соцiально важливих питань, зокрема пошук нетрадицшних джерел фшан-сування. Великою мiрою пошуку та залученню кошпв у соцiальну сферу сприяють фандрайзинг, краудсор-синг i краудфандинговi платформи, якi е соцiальни-ми комушкащями сфери аутсорсингу. Перерахованi шструменти е новими типом взаемодй мiж рiзними учасниками спiльних вiдносин i сприяють формуван-ню мережево!' економши знань (рис. 2).
Фандразинг (орган/зований зб/р кошт/в з недержавного сектора):
Традицшн! методи - пряма комуыка^я з потенцшними донорами через традицшы канали комуыкацп: особисте спткування, телефоны дзвшки, реклама в ЗМ1. Нетрадиц1йн1 методи - системи електронних платеж1в, платформи краудфандингу, БМБ-пожертвування, е-пожертвування
Краудфандинг (метод ф/нансування, який поеднуе донор/в конкретноУ /н/ц/ативи, е формою громадського сп/вф/нансування): Форми: просте пожертвування, со^альне кредитування, схеми (благодшна реклама) перед продажами. Найб'льш вдом! платформи краудфандингу: УкраТнська б1ржа благодшництва, Сптьнокошт, Indiegogo, 6!оЬа!61у1пд, СаиБеБ, Crowdrise, Firstgiving, Kickstarten
Краудсорсинг (залучення людей / волонтер/в та Ух творчих зд/бностей, знань, досв/ду для сп/льного вир/шення певних проблем чи вт/лення
соц/альних проект/в з можлив/стю глобального охоплення)
Рис. 2. Система нових практик залучення фшансових ресурав для сощального розвитку Джерело: авторська розробка.
Фандрайзинг е процесом залучення необх^д-них ресурав для реал1зацц соцiально важливих про-грам, проектiв, грантiв, конкурсiв i е перспективним iнструментом соцiально в^дпов^ально!' взаемоди бiзнесу, держави, громадських оргашзацш та iнших суб'ектiв соцiального розвитку.
Краудсорсинг сприяе залученню людей та во-лонтерiв до сп1льного виршення певних проблем чи вт1лення сощальних проектiв.
Краудфандинг е механiзмом колективних дш з привертання уваги до важливих соцiальних тем i благодшництва i може виступати своер^дною формою громадського фiнансування.
Серед в^домих краудфандингових платформ в 6в-рот варто вид1лити сiм найб1льш активних (табл. 2).
Серед вiдомих краудфандингових платформ в Укра'М - Ыа^аЛе, яка е майданчиком для фшансу-вання стартапiв, комерцiйних i сощальних проекпв, бiзнес-iдей, дае кориснi знайомства, аудиторш для проекту [8].
Одним iз нетрадицiйних джерел фiнансування сощального розвитку е гранти. Гранти - це цiльовi кошти, що надаються на безповоротнiй основi орга-шзащям або фiзичним особам на реалiзацiю еколо-гiчних чи соцiальних проекпв, благодiйних програм, а також на проведення досмджень, навчання з по-
дальшим звiтом про 1х використання та результати змши ситуаци.
Програмш гранти, що мають план дш, можуть надаватися на виконання певно1 програми, напри-клад надання послуг. Гранти розвитку - на навчання, досмдження, участь у заходах, пiдтримку дiяльностi органiзацГí, стартовi для новостворених оргашзацш.
Сьогодш в УкраМ е низка дгочих грантових програм у сферi освiти, науки, медицини, сощального забезпечення. Фiнансування сощ-альних проекпв шляхом надання грантiв е значним кроком уперед iз точки зору розвитку сощально! вiдповiдальностi бiзнесу. Спрямування благодшних коштiв у соцiальнi проекти громадських оргашзацш можна розглядати як сощальш швестици, котрi дозволяють розвивати людськi ресурси, створюва-ти новi послуги, вiдкривати додатковi робочi мiсця, полiпшувати умови життя населення. Такий тдхд дозволяе максимально локалiзувати соцiальне партнерство, тобто наблизити його до споживача сощально'! послуги, одночасно стимулювати розширен-ня його спектра, гнучкосп до шновацшних ршень, конкурентоздатнiсть. Хоча державний сектор тримае в руках фiнансовi важелi i е замовником послуг, осно-вним суб'ектом виступають незалежнi оргашзаци та
Характеристика найвщомших краудфандинг-платформ
№ з/п Назва краудфандинг-платформи КраТна Характеристика краудфандинг-платформи
1 1Ли!и Франтя З моменту свого створення (2010 р.) платформа змогла зiбрати кошти для бтьш шж 4900 творчих, iнновацiйних i суспiльних про-ектiв. Стала першою платформою, що змогла зiбрати кошти двома методами: менеджмент проекту м^ виставити суму, яка необхщна, або влаштувати попередню продажу товару чи послуги
2 Сгош<^иКиге Швецiя Проект може залучати кошти приватних швестс^в та засоби з державних фондiв. Частка державних засобiв залежить вщ кшь-костi голоав, що набрав проект
3 lспанiя Фiнансування вщбуваеться в два тури, кожен з яких тривае 40 днiв. Завдання першого туру - зiбрати м^мально необхiдну суму. Пiд час другого туру збирають оптимальну суму для вдоско-налення проекту
4 Эегеу lталiя 1нтерактивна платформа для впровадження со^альних шновацм дае можливiсть зiбрати кошти для проектiв, пiдписи для петицм, замовити телеефiр трансляцп звернень чи штерв'ю
5 Wemace¡t Швейцарiя Платформа для творчоТ шдустрп. За останнi два роки платформа допомогла запустити 550 проеклв на загальну суму 4 млн швей-царських франш
6 и!е] Бторусь Найбiльш популярним напрямом е со^ально-культурш, проекти, що пов'язано з нацюнально-культурною iдентичнiстю
7 УдигиУодиг Азербайджан Платформа створена за пщтримки Фонду молодi Азербайджану, яка направлена на реалiзацiю культурних проектiв
Джерело: складено за [1].
громади як структури, що забезпечують послуги за мкцем проживання. При цьому громадськ оргашза-ци, як правило, самостiйно знаходять позабюджетнi засоби для свое!' дiяльностi, а якщо отримують кошти вiд держави, то витрачають '!х набагато ефективнше та надають послуги населенню безкоштовно чи за щ-нами, нижчими за ринковь
Таким чином, в^дбуваеться економiя заходiв споживачiв i зменшуються витрати держави на соцiальнi витрати. Споживачi послуг часто стають пращвниками i волонтерами цих органiзацiй, отже, в^дбуваеться реiнтеграцiя в сусп1льство.
Зважаючи на потреби населення, основними напрямами дiяльностi таких органiзацiй може бути шдтримка благодiйних iнiцiатив мiсцевого бiзнесу i змiцнення органiзацiйного потенцiалу громадських оргашзацш. Протягом 2007-2017 рр. витрати громадських оргашзацш Укра!'ни на благодшну дiяль-нiсть зросли у 7 разiв.
Формування фондiв громадських оргашзацш пропонуеться здшснювати у три етапи, вк яких за-лежатимуть способи реалiзацíi кожного з напрямiв !'х дiяльностi (рис. 3).
На першому етат через неможлившть накопи-чення адекватного капiталу найб1льшу роль у робот органiзацiй вiдiграватиме бюджетне фшансування, а '!х дiяльнiсть буде зосереджена на мехашзмах со-
щального замовлення i гранту, а також власних не-масштабних iнфраструктурних проектах. На другому етат громадськ оргашзаци набувають ознак шфор-мацiйного центру, що безкоштовно консультувати-муть актившпв, а також ознак консалтингово!' оргашзаци для забезпечення благодiйноi дiяльностi бiзнесу. З благодiйних внескiв формуеться постшний фшансо-вий капiтал в^пов^дного обсягу, одна частина якого буде передбачена для адмШстр ативних потреб, а шша -розмiщуватиметься на депозит^ вiдсотки за якими спрямовуватимуться на виконання функцiй громадських оргашзацш. На третьому етат !х дiяльнiсть у напрямi пiдтримки благодшних iнiцiатив бiзнесу до-цiльно оргашзувати на засадах аутсорсингово!' агенци через утворення госпрозрахункових шдприемств, що спецiалiзуються на аусорсингових послугах.
ВИСНОВКИ
Необхкний ц1леспрямований вплив органiв влади на формування головних шститупв, пов'я-заних з реалiзацiею основних потреб сусшльства i громадян, якi, своею чергою, стають суб'ектами державного регулювання економiчних процеав. Сьогод-нi органи влади не змогли суттево вплинути на таи шститути, але держава зобов'язана взяти на себе функци головного координатора ди шших шститупв, що е суб'ектом економiчноi полiтики. Органи влади, впливаючи на сощальш потреби, мають дiяти на век-
Дтльшсть буде зосереджена на мехашзмах соц1ального замовлення i гранту, а також
власних немасштабних iнфраструктурних проектах
У
Громадськi оргашзацп
набувають ознак iнформацiйного центру, що безкоштовно консультуватимуть активiстiв, а також ознак консалтинговой оргашзацп для забезпечення
благодшно''' дiяльностi бiзнесу
7
Громадськi оргашзацп набувають ознак аутсорсинго во''' агенцп через утворення госпрозрахункових пщприемств, що спецiалiзуються на аусорсингових послугах, не менше 30% прибутку оргашзацп видтяеться на реалiзацiю со^альних iнiцiатив
7
Рис. 3. Етапи трансформацп соцiальних функцiй громадських оргашзацш Джерело: авторська розробка.
тор економiчних процесiв, що протiкають в державу та на кожен суб'ект економiчно! полiтики. Створення соцiально-економiчних передумов залучення грома-дян, рiзних соцiальних груп i прошаркiв до ре^зацц сво!х потреб та iнтересiв е важливим шструментом управлiння економiчними процесами в державь
Процес взаемоди недержавних оргашзацш та влади може набути ознак системност за ра-хунок мехашзму соцiального замовлення. Соцiальне замовлення - це, передуам, управлiнська технологiя виршення соцiальних проблем громади шляхом акумулювання кошпв мiсцевого бюджету, пiдприемств i органiзацiй та розпод1л 1х на конкурс-них засадах серед громадських оргашзацш. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. 9 краудфандинг-платформ для финансирования культурных инициатив. 1Ж: И11р5://шшш.си11игераг1пегБИ1р. eu/art¡cle/10-crowdfund¡ng-platforms
2. Бойчук Н. Я., Солоач О. С. Фандрайзинг як су-часний метод реалiзацN' соцiально важливих iнiцiатив. На-уковий всник Херсонського державного унiверситету. Серiя «Економiчнi науки». 2017. Вип. 27 (3). С. 7-10.
3. Гаращук О. В., Куценко В. I. Освтя домшанта як каталiзатор динамiчного соцiально-економiчного розви-тку. Проблеми i перспективи економiки та уnравлiння. 2015. № 4. С. 31-39.
4. Головня О. М. Державна полiтика со^ального роз-витку Украши в контекстi забезпечення стаб^зацп' еконо-мiки: (теорiя, методолопя, перспективи) : монографiя. Запо-рiжжя : Видавничий дiм «Гельветика», 2017. 492 с.
5. Дiяльнiсть громадських органiзацiй в Укра'ш у 2017 роцi : статистичний збiрник. Ки'в : Державна служба статистики Украши, 2018. 75 с.
6. Кшаш I. П. Со^альна домiнанта сталого розвитку: теоретичний аспект. Актуальнiпроблеми розвитку економ-кирегону. 2015. Вип. 11 (1). С. 174-178.
7. Кобушко I. М., Котенко Н. В., Бойко К. О. Викорис-тання шформацмних технолога у фандрайзингу для соцн альних проек^в та стартатв. Социальная экономика. 2017. № 2. С. 93-99.
8. Kpayfl^aHflUHr b yKpami: Na-Starte. URL: https://na-starte.com/about/media
9. TpeTaK B. n. npiopMTeTM соцiапbноl' no^iTMKM, aKi cnpuaioTb BMXofly yKpai'HM Ha TpaeKTopira aanoro po3BMTKy. AKmyanbHinpo6neMU eKOHOMiKU. 2013. № 5. C. 176-184.
REFERENCES
"9 kraudfanding-platform dlya finansirovaniya kul-turnykh initsiativ" [9 crowdfunding platforms for financing cultural initiatives]. https://www.culturepartnership.eu/article/10-crowdfunding-platforms
Boichuk, N. Ya., and Solosich, O. S. "Fandraizynh yak su-chasnyi metod realizatsii sotsialno vazhlyvykh initsiatyv" [Fund-raising as a modern method of implementing socially important initiatives]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho univer-sytetu. Seriia «Ekonomichni nauky», no. 27 (3) (2017): 7-10.
Diialnist hromadskykh orhanizatsii v Ukraini u 2017 rotsi: statystychnyi zbirnyk [The Activities of Public Organizations in Ukraine in 2017: Statistical Compilation]. Kyiv: Derzhavna slu-zhba statystyky Ukrainy, 2018.
Harashchuk, O. V., and Kutsenko, V. I. "Osvitnia dominanta yak katalizator dynamichnoho sotsialno-ekonomichnoho roz-vytku" [Educational dominant as a catalyst for dynamic socioeconomic development]. Problemy i perspektyvy ekonomiky ta upravlinnia, no. 4 (2015): 31-39.
Holovnia, O. M. Derzhavna polityka sotsialnoho rozvytku Ukrainy v konteksti zabezpechennia stabilizatsii ekonomiky: (teo-riia, metodolohiia, perspektyvy) [State policy of social development of Ukraine in the context of ensuring the stabilization of the economy: (theory, methodology, prospects)]. Zaporizhzhia: Vydavnychyi dim «Helvetyka», 2017.
"Kraudfandynh v Ukraini: Na-Starte" [Croydfanting in Ukraine: Na-Starte]. https://na-starte.com/about/media
Kinash, I. P. "Sotsialna dominanta staloho rozvytku: teoretychnyi aspekt" [Social Dominant of Sustainable Development: Theoretical Aspect]. Aktualni problemy rozvytku ekonomiky rehionu, no. 11 (1) (2015): 174-178.
Kobushko, I. M., Kotenko, N. V., and Boiko, K. O. "Vyko-rystannia informatsiinykh tekhnolohii u fandraizynhu dlia sot-sialnykh proektiv ta startapiv" [Using information technology for fundraising for social projects and startups]. Sotsialnaya eko-nomika, no. 2 (2017): 93-99.
Tretiak, V. P. "Priorytety sotsialnoi polityky, yaki spryiaiut vykhodu Ukrainy na traiektoriiu staloho rozvytku" [Priorities of social policy that contribute to Ukraine's path to sustainable development]. Aktualni problemy ekonomiky, no. 5 (2013): 176-184.
