CC BY
32
МАКРОЕКОНОМ1ЧН1 ТА РЕГ1ОНАЛЬН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТ1
УДК 336:332.1 doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2018.02.005
Оксана Геннадй'вна Чубарь,
канд. екон. наук, доцент ДВНЗ «Ужгородський нацiональний ушверситет» 88017, Укра!на, м. Ужгород, вул. Ушверситетська, 14а, каб. 405
e-mail: oksana.chbr@gmail.com; Степан Васильович Сембер, канд. екон. наук, доцент, директор Закарпатський регюнальний центр соцiально-eкономiчних i гумашгарних дослiджeнь НАН Укра!ни 88017, Укра!на, м. Ужгород, вул. Унiвeрситeтська, 21, каб. 508
e-mail: olga.stepan53@gmail.com; Тетяна Васил1вна Матьовка, канд. екон. наук, науковий ствробтник Закарпатський регюнальний центр соцiально-eкономiчних i гуманiтарних дослiджeнь НАН Укра!ни 88017, Укра!на, м. Ужгород, вул. Ушверситетська, 21, каб. 508
е-mail: rtanyusha17@gmail.com
УДОСКОНАЛЕННЯ 1НСТРУМЕНТАР1Ю Ф1НАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 1ННОВАЦ1Й I «ТРИКУТНИКА ЗНАНЬ» НА РЕГ1ОНАЛЬНОМУ Р1ВН1
Розглянуто теоретичш та прикладш аспекти й особливост застосування на регюналь-ному р1вш фшансових шструмент1в тдтримки i забезпечення шновацшних процеЫв. Виб1р теми обумовлений необхщшстю пошуку джерел фшансових ресурЫв для трансферу техно-логш i комерщал1заци шновацш, що набувае в сучасних умовах особливо! гостроти, зокре-ма на мезор1вш. Саме на цьому р1вш формуеться та д1е реальний «трикутник знань» як ру-шшна сила шновацшного розвитку, а також забезпечуеться взаемод1я його опорних точок (осв1ти, науки та б1знесу).
Анал1з i використання результат1в оцшок фактичного стану речей у сфер1 шновацш та функцюнування «трикутника знань», виконаних провщними науковцями краши на за-гальнодержавному р1вш, дозволили визначити комплекс проблем, що суттево обмежують масштаби й штенсившсть розгортання «трикутника знань», не забезпечують глибинних яюсних змш як у його опорних точках, так i в каналах комушкацш м1ж ними.
Здшснено огляд застосування в Закарпатськш област програмно-цшьового методу; надано оцшку д1яльност1 Державного фонду регюнального розвитку (ДФРР) з точки зору можливостей впливу на шновацшш процеси. Виявлено, що шновацшна складова розвитку регюнально! економши найбшьшою м1рою представлена у Програм1 розвитку малого i се-реднього тдприемництва в област на 2017-2018 роки, якою передбачено пщтримку шно-вацшно ор1ентованих суб'ект1в малого i середнього тдприемництва з виокремленням пе-релжу фшансових шструмент1в i джерел фшансування запланованих заход1в шновацшного спрямування. Встановлено, що програми та заходи, як фшансуються за рахунок ресурЫв ДФРР, не м1стять шновацшно! складово!
Обгрунтовано, що попри вс переваги програмно-цшьового методу, його шновацшне спрямування на регюнальному р1вш е недостатшм. Сдина комплексна програма (стратепя) шновацшного розвитку з ч1тким визначенням джерел фшансово! тдтримки в Закарпатськш област на даний час вщсутня.
© О. Г. Чубарь, С. В. Сембер, Т. В. Матьовка, 2018
Особливу увагу придшено необхщност розширення фшансового iнструментарiю тд-тримки «трикутника знань» за рахунок використання новiтнiх пiдходiв: краудфандингу, iнновацiйних платформ, аграрних розписок, ендавменив.
Ключовi слова: фiнансовi шструменти, iнновацiйна дiяльнiсть, «трикутник знань», програми регiонального розвитку, краудфандинг.
ШЬ: Ю10, 0310.
Фiнансове забезпечення виступае одним iз найголовнiших факторiв та перед-умов розвитку шновацшних процеЫв i фу-нкцiонування «трикутника знань». Проблематика пошуку джерел фшансових ре-сурсiв для трансферу технологш i комерщ-алiзацil iнновацiй набувае сьогодш особливо! гостроти, зокрема на мезорiвнi, адже саме на цьому рiвнi формуеться та дiе ре-альний «трикутник знань» як рушшна сила iнновацiйного розвитку, забезпечуеться взаемодiя його опорних точок - осв^и, науки та бiзнесу (iнновацiй). Крiм того, саме на рiвнi регiонiв здiйснюеться чiтка щен-тифiкацiя прiоритетних напрямiв економiч-ного розвитку, наприклад, у стратегiях i програмах регiонального розвитку, в межах яких мають розроблятися вщповщш iнституцiйно-органiзацiйнi механiзми та вiдшукуватися фiнансовi iнструменти забезпечення цих процеав.
У «трикутнику знань» важлива роль виконуеться однiею з опорних точок - «ре-ципiентами iнновацiй - бiзнесом», у сере-довищi яких увесь шновацшний процес набувае свого лопчного завершення, а саме втшення продуктових, технологiчних та управлшсько-оргашзацшних iнновацiй. У свою чергу, серед рецишенив iнновацiй традицiйно в Укра1ш провiдна роль нале-жить промисловим пiдприемствам, для яких разом з тим характерний низький, по-рiвняно з европейським i свiтовим, рiвень шновацшно! активностi, вкрай недостатнi масштаби 11 фiнансування та обмеженiсть iнструментiв фшансового супроводу.
Вищезазначене передбачае здшснен-ня оцiнки дiючого iнструментарiю фшан-сування, у тому чи^ застосування тради-цiйного програмно-цiльового методу в ре-гiональнiй iнновацiйнiй полiтицi, а також пошук нових сучасних механiзмiв, засно-
ваних на св^овому та вже шнуючому ус-пiшному вiтчизняному досввд.
З урахуванням окресленого тема статт набувае актуальностi та значимостi як у контекст вироблення орiентирiв для регюнальних органiв влади, так i для го-ловних суб'ектiв «трикутника знань» та шновацшних процеЫв.
Дослщженню рiзних аспектiв функцi-онування «трикутника знань» присвячено достатньо велику кшьюсть публiкацiй. Зокрема, в роботах Ю.М. Бажала висв№ люеться проблематика iнновацiйних про-цесiв та знанневого трикутника «держава-унiверситети-промисловiсть», розвиваеться концепщя «потршно! спiралi», в якш го-ловним компонентом виступае «пщприем-ницький унiверситет», що виконуе роль локомотива руху вiд iндустрiальноl до знаннево! економiки [1]. Л.К. Семiв вщзна-чае важливiсть активного сшвроб^ництва унiверситетiв i бiзнесу, спшьно! дiяльностi наукового та унiверситетського середови-ща, вiд чого залежить ефективне стимулю-вання iнновацiйного розвитку на регюна-льному рiвнi [2].
Також слщ вiдзначити дослiдження С.С. Слави у складi групи науковцiв пiд час виконання проекту «Пщтримка трикутника знань у Бшоруа, Укра1ш i Молдовi» [3; 4], за результатами виконання якого на-працьовано пропозици змiни iснуючих рамкових умов для полшшення штеграци дослiджень, освiти та шновацш.
Проблеми фiнансового супроводу шновацшних процеав на макрорiвнi дос-лщжують i вiтчизнянi вченi. У нащональ-нiй доповiдi «Iнновацiйна Украша 2020», пщготовленш науковцями НАН Украши на чолi з академiком В.М. Гейцем [5], окре-мий роздiл присвячено фшансовому забез-печенню iнновацiйного розвитку. Iншi до-слiдники узагальнюють особливост фшан-
сування шновацшно! сфери в розвинених кра!нах св^ [6], а також концентрують увагу на проблемах фiнансування шновацшно! дiяльностi на мiкрорiвнi, зокрема, в дiяльностi великих промислових корпора-цiй [7]. Бюджетнi та податковi стимули iнновацiйного розвитку висвiтлено в пуб-лiкацiях [8-10], де обгрунтовано важливiсть спрямування бюджетно! полiтики на сти-мулювання iнновацiйного розвитку та ви-значено конкретнi iнструменти бюджетного регулювання [8]; наголошено на значи-мостi податкових пiльг у зростанш конку-рентоспроможностi економiки, визначено умови пщвищення ефективностi функцю-нування податкових пiльг в Укра!нi [9]; запропоновано здшснювати кредитну пвд-тримку шновацшних проектiв за рахунок коштв бюджету i банкiв за зниженими ввд-сотковими ставками, а також застосовувати прискорену амортизацiю [10].
Питання управлiння фiнансовими ресурсами на регюнальному рiвнi розглянуто у працях науковщв 1нституту регiональних дослiджень НАН Укра!ни. Зокрема, у пуб-лжаци М.А. Козорiз та 1.З. Сторонянсько! [11] зазначено, що фiнанси регюну мають концентруватися на розвитку галузей ново! економiки, засновано! на знаннях, i в першу чергу направлятися на формування ре-гiонально! шновацшно! системи, ядром яко! стануть шновацшш центри, шжишри-нговi центри, технопарки. Фшансово-кредитну складову iнвестицiйно! та шновацшно! шфраструктури Львiвщини висв> тлено у працi B.C. Бербеки [12], який доводить, що важливою складовою фiнансового потенцiалу регюну у сферi енергозбере-ження е доходи мюцевих бюджетiв i кре-дитнi ресурси банкiв за Програмою енерго-збереження для населення; також автор вносить пропозици для розширення спектру джерел фiнансування сфери енергозбе-реження. В.П. Мiкловда, Н.Ю. Кубiнiй i С.М. Мошак, оцшивши можливостi та ви-явивши обструкци розвитку iнновацiйного потенцiалу Закарпатсько! област, однiею з системних причин, що його гальмують, називають вiдсутнiсть адекватно! фшансо-
во! пiдтримки, неефективну фюкальну систему та кредитнi мехашзми [13].
Окремо слiд вiдзначити публжаци, присвяченi рiзним проблемно-дискусiйним аспектам фшансування iнновацiйного розвитку промисловостi. У робот Ю. Мазур наголошено на важливост застосування податкових стимулiв у сферi НДДКР (застосування об'емного швестицшного по-даткового кредиту) задля зростання швес-тицiйно! активностi тдприемств i приско-рення !х шновацшного розвитку в умовах обмеженого бюджетного фшансування про-мисловостi [14]. М.О. Солдак та Л.Л. Шам> лева роблять висновок про недiевiсть кош-тiв мiсцевих бюджетiв як ресурсу модерш-зацi! економiки на шновацшнш основi. На-томiсть вказано на необхщшсть промисло-вим пiдприемствам спиратися на внутрiшнi ресурси iнновацiйного зростання, викорис-товуючи переваги та позитивш ефекти вiд прямих iноземних швестицш [15].
Незважаючи на велику кшьюсть дос-лiджень i публiкацiй, присвячених данiй проблематицi, потребують подальшого об-грунтування, систематизацi! та уточнення, з урахуванням особливостей економжи Укра!ни та !! регiонiв, пiдходи до застосування вщомих iнструментiв фiнансового забезпечення iнновацiйних процесiв, а також сучасних шновацшних засобiв фiнан-сового супроводу «трикутника знань» на мезорiвнi.
Метою статтi е аналiз теоретико-прикладних засад i формулювання прак-тичних рекомендацiй щодо вдосконалення та розширення юнуючого фiнансового ш-струментарш забезпечення iнновацiйного розвитку на регюнальному рiвнi в Укра!нi (на прикладi Закарпатсько! областi) з урахуванням традицшних та новiтнiх пiдходiв.
Вивчення нормативно-законодавчо! бази, опрацювання науково-монографiчно!, методично! л^ератури, експертних оцiнок та узагальнень дозволили зробити висно-вок про достатньо широкий перелж фшан-сових iнструментiв, визначених законодав-ством кра!ни та призначених для забезпечення й супроводу iнновацiйно! дiяльностi (1Д). Проте фактичний стан речей у сферi
шновацш, розвитку високотехнологiчних сфер втизняно! економши, трансферу технологiй та функцiонування «трикутника знань» доводить протилежне. Фахiвцями Нащонально! академи наук Укра!ни вста-новлено, що на сьогоднi в Укра!ш «... не створено ефективно! законодавчо! бази та вiдсутнi дieвi економiчнi стимули щодо активiзацil шновацшно! дiяльностi, зокре-ма, за рахунок власних кошив пщпри-емств. Фiнансуючи шновацшш проекти, приватнi iнвестори повною мiрою беруть на себе всi пов'язаш з реалiзацiею цих про-екив ризики, не вiдчуваючи при цьому тд-тримки держави (як законодавчо!, так i фь нансово!)» [5]. Напрацьовуючи новi та вдо-сконалюючи iснуючi, в тому числi у св^о-вiй практицi, фiнансовi шструменти забез-печення iнновацiйно! дiяльностi в Укрш'ш в цiлому, а також на регюнальному рiвнi зо-крема, доцшьно враховувати виявленi в№ чизняними науковцями проблеми шнова-цiйного сектору, а саме [5]:
фiнансовi обмеження як головний га-льмiвний фактор шновацшно! дiяльностi, що пов'язано з нестачею власних фшансо-вих ресурЫв у суб'ектiв 1Д i недоступшстю зовнiшнiх джерел фiнансування;
дефiцит власних кошив як основного джерела фшансування 1Д, спричинений переважно збитковою дiяльнiстю пщпри-емств промисловостi, стагнацiею вироб-ництва;
висока вартють кредитних ресурсiв -другого за значенням джерела фшансування 1Д, що ускладнюе !х залучення для ф> нансування шновацшних проектiв, особливо низькорентабельними пщприемствами, якi потребують технологiчно! модернiзацi!. Унаслщок цього вони не здатнi залучати довгостроковi кредити на здiйснення шновацш;
державна тдтримка 1Д у формi прямого фiнансування мае суттевi бюджетнi обмеження та не узгоджена з прюритетами iнновацiйного розвитку. Значна частина бюджетних асигнувань надаеться добув-ним тдприемствам, низько- i середньотех-нологiчним виробництвам, що не сприяе прогресивним структурним зрушенням;
надання податкових пшьг тдприемствам, яю здiйснюють продуктовi та техно-логiчнi iнновацi!, е дiевим механiзмом впливу держави на прискорення шновацш-них процесiв. Податковi пiльги сприяють освоенню новiтнiх технологш i забезпечу-ють мультиплiкативнi ефекти технолопч-ного розвитку рiзних галузей економiки, проте частина податкових пшьг для пщ-приемств у зв'язку з бюджетними обме-женнями останшм часом скасована;
практика створення та функщону-вання спецiалiзованих державних (комуна-льних) iнновацiйних фiнансово-кредитних установ в Укра!ш е негативною, що потре-буе перегляду принципiв формування та розвитку ще! форми державно! фшансово! пiдтримки 1Д суб'ектiв господарювання рiзних форм власностi;
домiнування механiзмiв самофшан-сування 1Д й обмеженiсть зовшшшх джерел залучення коштiв призводить до кон-сервацi! iснуючо! технолопчно! структури економiки, не забезпечуе перерозподшу фiнансових ресурсiв у наукомiсткi технологи, гальмуе прогресивнi структурнi зру-шення в нацiональному господарствi, що обумовлюе потребу у вдосконаленнi меха-нiзмiв фiнансування науково-технологiчно! та шновацшно! дiяльностi.
Отже, на загальнодержавному рiвнi проявляеться комплекс складних проблем, що суттево обмежують масштаби й штен-сивнiсть розгортання «трикутника знань», не забезпечують глибинних якiсних змiн як у його опорних точках, так i в каналах ко-мушкацш мiж ними.
Слiд погодитися з тдходами, вщпо-вiдно до яких саме в регiонах фокусуеться та реалiзуеться процес створення нових знань, кнуе адекватна iнфраструктура !х акумуляци, подальшого поширення та пе-редачi суб'ектам 1Д [11, с. 201]. Трансфер знань i комунiкативнi зв'язки мiж опорними точками «трикутника знань» будуть бiльш ефективними у процес безпосереднього спiлкування мiж ними порiвняно iз застосу-ванням довгих (як у чаа, так i в простор^ каналiв зв'язку. Iнновацiйне регюнальне середовище визначае не лише рiвень роз-
витку конкретного регюну кра!ни, але i мiжнародну !! конкурентоспроможнiсть за-галом. Це означае, що вся сукупшсть фшан-сових ресурсiв регiону мае концентруватися на розвитку галузей ново! економжи, засно-вано! на знаннях.
Вiдправною точкою-поштовхом для активiзацi! iнновацiйних процесiв на рiвнi регiону можна вважати усвiдомлення ке-рiвною, науковою та бiзнес-елiтою необ-хiдностi розвитку економiки на шновацш-них засадах. У цьому контекст важливо вiдзначити, що в Стратеги розвитку Закар-патсько! областi на перюд до 2020 року, як i в стратегi! попереднього перюду, однiею iз стратегiчних цiлей визначено формуван-ня конкурентоспроможно! та шновацшно! економiки, в межах яко! виокремлено опе-рацiйну мету «Пiдтримка шновацшного пiдприемництва та економiки знань».
Розвиток «трикутника знань» як пер-манентний процес продукування новацш та !х ефективно! реалiзацi! у практичнiй дiяльностi, окрiм першочергово важливо! системи законодавчих, оргашзацшних та управлiнських заходiв, обов'язково перед-бачае застосування вiдповiдних фшансових iнструментiв як макро-, так i мезорiвня.
Проте пошук джерел фшансування iнвестицiйно! та iнновацiйно! дiяльностi на регюнальному рiвнi пов'язаний iз певними обмеженнями, зокрема, з недостатнiми об-сягами коштiв мiсцевих (регiонального) бюджетв. Програмнi пiдходи в даному ви-падку залишаються актуальними i дають змогу сконцентрувати недостатню для вЫх потенцiйно важливих заходiв ресурсну базу на виршенш окремих прюритетних для регiону проблем. У Закарпатськш областi програмно-цiльовий метод застосовуеться шляхом розробки та виконання цiльових регюнальних програм за напрямами «Сощ-альш», «Економiчнi», «Екологiчнi».
У 2018 р. у Закарпатськш област з обласного бюджету передбачено фшансування 54 програм, у тому чи^ 34 сощаль-ш, 14 економiчних, 6 еколопчних, проте лише окремi з них стосуються проблематики шновацшного розвитку сощально-еко-номiчно1 системи (див. таблицю).
Згщно з даними таблиц найбiльшою мiрою iнновацiйна складова розвитку реп-онально! економiки представлена у Про-грамi розвитку малого i середнього пщпри-емництва в област на 2017-2018 рр. (такi програми розробляються кожнi два роки i виконуються в рамках реалiзацi! Стратеги розвитку Закарпатсько! областi на перюд до 2020 р.). Саме щею Програмою передбачено тдтримку шновацшно орiенто-ваних суб'ектiв малого i середнього пщ-приемництва, упровадження шновацшних технологiй i «трикутника знань», а також виокремлено перелш фiнансових шструме-нтiв i джерел фiнансування запланованих заходiв iнновацiйного спрямування, серед яких найбшьш застосовними е пряме фь нансування за рахунок коштiв обласного бюджету (в межах вщповщних програм), кредитування на пiльгових умовах та компенсащя вiдсоткових ставок за кредитами.
Попри вс переваги програмно-цшьо-вого методу, його шновацшне спрямування на регюнальному рiвнi е обмеженим - лише 14,8 % програм передбачають розвиток, застосування чи створення нових шновацшних продукпв, послуг, управлшських пiдходiв тощо. Сдино! комплексно! програми (стратеги) шновацшного розвитку в Закарпатськш област на даний час немае. При розробщ та втшенш програм у частиш !х фiнансового забезпечення домiнантним е акцент на кошти обласного бюджету.
Результати виконання програм у щ-лому, а також у контекст фшансування заходiв шновацшного спрямування е не-втшними, оскiльки кошти було видшено в основному за Програмою енергоефектив-ностi та енергозбереження, що саме по собi е позитивним фактом, однак передбачае лише диверсифжацш видiв палива (пере-хiд на твердопаливш котли), замiну вiкон-них систем, а також фшансову пiдтримку ОСББ. Вказаш напрями забезпечують пiд-вищення енергоефективностi домогоспо-дарств та комунально! сфери, однак не мiс-тять принципових iнновацiйних рiшень, здатних хоча б на середньострокову перспективу посилити позицiонування регiона-льного бiзнесу на ринку шновацш.
Таб.гиия
Рег!оналън1 у/.чьов/ програми в Закарпатсъкт обласппу 2018р., що лпстятъ тнновацИшу складову, та 1нструменти фтнансування 1
№ з/п Повна назва 1 напрям реалпацп програми Наявшсть у програмах структурних гпдрои^в. напря\пв або цшей, пов'язаних з ¡нновацшним розвитком Передбачеш програмою фшансов1 шетрументи / джерела фшансово! шдтримки Стан виконання програм / застосування шетруменпв
1 2 3 4 5
1 Програма енерго-сфсктивносп та ене-ргозбереження Зака-рпатсько! обласп на 2016-2020 роки. Напрям «Сощальш» Мета програми: розширення обсяпв вико-ристання 1 сфери застосування нетрадицш-них { вцщовлюваних джерел енергп, вико-ристання шновацшних техшчних, техноло-пчних, оргашзацшних ршень, створення економ1чно привабливих умов для швести-цшних проектов у регюш; оптим1защя пали-вно-енергетичного балансу обласп за раху-нок зб1лынення частки альтернативних, ввд-новлюваних та \псцсви\ вщцв енергоресур-с1в; упровадження енергоефективних проек-пв, спрямованих на термомодершзащю житлових будиншв з метою приведения 1х теплотехшчних характеристик до норматив-них показншав Вцщпсодування частини вщеотково! ставки за кредитами, отриманими населениям на заходи з енергозбережен-ня, проводитиметься вцщовцщо до Порядку вцщпсодування вщеотшв за кредитами, залученими ф1зичними особами на впровадження енергозбериа-ючих заход1в У рамках державно! програми «теплг кредитив» було зад1яно чотири банк «Ощадбанк», «Укргазбаню>, «Укрсксп банк», «Приватбанк». За час функцюн; вання програми видано: 897 кредитив ф1зичним особам на твердопаливш котли на загальну суму 17,0 млн грн, зокрема, у 2017 р. - 125 кредитив на суму 3,0 млн грн; 7264 кредити фпичним особам на енергоефективне обладнання та матер1а-ли на загальну суму 169,8 млн грн, зокрема, у 2017 р. - 3202 кредити на суму 82,7 млн грн; 24 кредити ОСББ на загальну суму 2,9 млн грн, зокрема у 2017 р. - 12 кре-дипв на суму 1,9 млн грн
2 Програма повод-ження з твердими побутовими выходами у Закарпатськш обласп на 2016-2020 роки. Напрям «Сощальш» Один з очпеуваних результапв Програми: нов1 технологи щодо роздшьного збору, вторинно! переробки, компостування, захоронения залшшав на еколопчно безпечних шшгонах Кошти бюджетов ус1х р1вшв, у тому числ1 фонду охорони навколишнього природного середовища; кошти шд-приемств, залучених у сфер1 11Ш; кошти за комунальш послуги вад спо-живач1в за зб1р 1 вивезення ТПВ, вад продажу вщход1в як вторинно! сирови-ни; гранти, кредита \пжнародни\ орга-шзацш, благодшш внески; шоземш ¡нвсстицп та кошти юридичних 1 фпич-них оаб; кредити \пжнародни\ та в1т-чизняних фшансово-кредитних установ У 2016-2017 рр. кошти для впровадження зазначених заход1в не вщцлялись. На 2018 р. передбачено з обласного бюджету 2,0 млн грн для вцщпсодування ви-трат, пов'язаних п виготовленням про-ектно-кошторисно! документацп для бущвництва смггтепереробного комплексу
Продовження таблти
1 2 3 4 5
3 Обласна щльова програма «Власний д1м» на 2016-2020 роки. Напрям «Сощальш» Розвиток ¡нфраструктури села, розвиток особистих селянських господарств, сфери послуг сшьського та зеленого туризму, за-безпечення учасп в ¡нвсстицшно-шнова-цшних проектах, упровадження енергоефек-тивних та енергозберп'аючих технолопй п максимальним переходом на снсргоносп мюцевого та вггчизняного походження (аль-тернативш види палива) Надання шльгових (шд 3% р1чних) кредитив шдивщуальним забудовникам за рахунок державного та мюцевих бюджета в у пропорщях, визначених Кабшетом М1шстрш Украши; залучен-ня р1зних джерел фшансування на впровадження Програми У 2017 р. зареестрована 181 угода що-до надання кредитив на заходи з енер-гозбереження (замша впеон) мешкан-цям альських населених пунктов, з яких 1 було ро ¡¡рвано з тпцативи по-зичальника. Профшансовано 168 угод на загальну суму 6,9 млн грн. Опкують реалзаци 12 угод обсягом 0,5 млн грн
4 Програма розвитку та шдтримки галу и рослинництва в об-лаеп на 2016-2020 роки. Напрям «Еконо\пч- ш». Безпосередньо шновацшно! мети не ставиться, проте ряд заход1в мае шновацшний характер: розвиток оргашчного землеробст-ва, зростання обсяпв виробництва оргашч-но! сшьськогосподарсько! продукцп та си-ровини рослинного походження, можливос-п и реалпацп. виходу на \пжнародний ри-нок, а також зб1лыпення шлькосп впрова-дження нових еколопчних технолопй у зер-новиробництв1, картоплярста, овоч1вницта, сад1вництвк виноградарст та япдництв1 Кошти обласного бюджету в межах Програми за прюритетними напряма-ми; кошти на вадшкодування с/г шд-приемствам до 100% (загальною потребою в коштах 500,0 тис. грн) на витрати, пов'язаш п сертифжащею оргашчних продуктов Заходи щодо програми за перюд Г! дп не фшансувалися
5 Програма розвитку та шдтримки тварин-ництва, итаивництва {бдаальництва в об-лаеп на 2016-2020 роки. Напрям «Еко-но\пчнЬ> Безпосередньо шновацшно! мети не ставиться, проте ряд заход1в мае шновацшний характер: шшпшення стану вадтворення по-голш'я ВРХ та свиней, молочних, м'ясних якостей худоби 1 свиней у господарствах уах форм власност! полшшення генетичного потенщалу альськогосподарських тварин Кошти обласного бюджету в межах Програми для доплат або часткового вццнкодування вартосп певних вцщв роб1т, закушвл1 тварин тощо Заходи щодо програми за перюд Г! дп не фшансувались
6 Програма розвитку туризму {курортов у Закарпатськш облас-■п на 2016-2020 роки. Напрям «Еконо\пч-ш» Безпосередньо шноващйно! мети не ставиться, проте ряд заход1в мае шновацшний характер (для регюну та \пкро]:нвня): обслугову-вання (переклад мовами кра!н £С, розробка електронних додатшв до смартфошв та ш-ших гаджепв), подготовка шформацп для туристичних портал1в. сайтов тощо Кошти обласного бюджету в межах Програми для виконання певних вцщв роб1т на р1вш регюну, надання шльгових кредитив для започаткування влас-но! справи у с<|)ср1 сшьського туризму Розробка порталу zaktour.gov.ua - 30,9 тис. грн; подготовка шформацп для туристичних портал ¡в - 5,0 тис. грн; переклад статей - 7,0 тис. грн
Зактчення таблти
1 2 3 4 5
7 Програма формуван-ня позитивного \пж-народного ¡нвссти-цшного шижу та залучення ¡ноземних швестищй у Закар-патську область на 2016-2020 роки. На-прям «Економ1чш» Мета й основш завдання Програми: реал1защя заход1в щодо шновацшного розвитку промислових шдприемств области, в яш передба-чено залучати шоземш кашталовкладення; сти-мулювання залучення шоземних швестищй у на-укову, науково-техшчну та шноващйну д1яль-шсть Кошти обласного бюджету в межах Програми для виконання заход1в ¡нституцшного забезпечення, шформацшно! шдтримки, залучення ¡нвсстицш. рсалпацп прюритетних ¡нвсстицшних проектов обласп Заходи щодо стимулювання залучення шоземних ¡нвсстицш в шновацшну д1яльшсть за зазначеною Програмою не фшансувалися
8 Програма розвитку малого 1 середнього шдприемництва в обласп на 2017-2018 роки. Напрям «Еконо\пчнЬ> Створення сприятливих умов для розвитку малого 1 середнього шдприемництва, шновацшно-швестицшно! та зовншшьоеконом1чно! д1яльносп суб'екпв малого 1 середнього шдприемництва, надання шдтримки ¡нновацшно ор1ентованим суб'ектам малого 1 середнього шдприемництва; оргашзащя засщань у формап «круглих сто л ¡в» щодо обговорення конкретних дш, формулюван-ня запипв, розробка й упровадження шновацш, що стосуються д1яльносп суб'екпв шдприемництва; започаткування конкурсу «Кращий шдприемець з упровадження ¡нновацшних техно-лопй»; запровадження «трикутника знань» на практищ; створення умов для розвитку ринку 1Т на територп Закарпатсько! обласп через оргаш-защю навчальних заход1в (курав, семшар1в, фо-рум1в, обговорень тощо) для молоди оргашзащя та проведения конкурсу бпнсс-плашв {старташв серед студентов м. Ужгорода та Закарпатсько! обласп; оргашзащя та проведения маркетингових дослщжень з метою визначення потреб на ринку нових технологш, зацпсавленосп суб'екпв шдприемництва у використанш шноващй на вироб-ництв1 та при наданш послуг; забезпечення робота {поновлення шформацп в ро ;д1Л1 «1нноващйна д1яльшсть» на офщшному сайп облдержадмшю-тращ! та у ЗМ1 Кошти обласного бюджету в межах Програми надання фшан-сово! поворотно! допомоги 3 обласного бюджету суб'ектам шдприемницько! д1яльносп; фшансова шдтримка д1яльносп малих та середшх шдприемств через надання поворотно! фшан-сово! допомоги на шльгових умовах або через часткове вццн-кодування з обласного бюджету вщеоткових ставок за кредитами, залученими суб'ектами малого 1 середнього шдприемництва для рсалпацп швестицшних проекпв У 2017 р. з обласного бюджету видше-но 1,0 млн грн для вццнкодування ввд-соткових ставок за кредитами, залученими суб'ектами малого 1 середнього шдприемництва для рсалпацп швестицшних проекпв. Використано 105,4 тис. грн у зв'язку з незначною кшыас-тю поданих заявок (лише ввд двох шд-приемщв)
1 Складено за даними джерела [16].
Слщ вщзначити, що двi програми з розвитку галузей сiльськогосподарського виробництва взагалi не фiнансувались. Та-кож не отримала фiнансування Програма формування позитивного мiжнародного iнвестицiйного iмiджу та залучення шозем-них iнвестицiй у Закарпатську область на 2016-2020 рр. Негативно характеризуе шновацшну активнiсть та шновацшний потенцiал промислових пiдприемств обла-ст той факт, що з 1 млн грн, видшених за Програмою розвитку малого i середнього пщприемництва в областi на 2017-2018 рр., використано лише 105,4 тис. грн (трохи бшьше 10%) через практичну вщсутшсть поданих пiдприемцями заявок. Отже, про-грамний метод у регюш не орiентований на досягнення шновацшних цiлей i е в даному контекст неефективним.
Важливим джерелом фшансування iнновацiйного розвитку на рiвнi держави в цшому та !! регюшв зокрема може i мае стати Державний фонд регюнального розвитку (ДФРР), який щороку формуеться у складi загального фонду державного бюджету кра!ни. Створення ДФРР дозволяе здшснювати в Укра!нi фiнансування про-ектiв регiонального розвитку на конкурс-нiй основi та вiдповiдно до регюнальних стратегiй розвитку i плашв заходiв щодо !х реалiзацi!.
Згщно iз ст. 24-1 Бюджетного кодексу Укра!ни кошти ДФРР направляються на виконання iнвестицiйних програм i проек-тiв регiонального розвитку (у тому чи^ проектiв спiвробiтництва та добровшьного об'еднання територiальних громад), що мають на мет розвиток регюшв, створення шфраструктури iндустрiальних та шновацшних парюв i вiдповiдають прюритетам, визначеним у Державнiй стратегi! регюнального розвитку та вщповщних стратепях розвитку регiонiв [17]. Аналiз офщшних даних Мiнiстерства регiонального розвитку, будiвництва та житлово-комунального господарства та ДФРР у розрiзi сфер реаль зацi! проектiв на територi! Закарпатсько! областi свiдчить про повну вщсутшсть проектв iнновацiйного спрямування. 1з 1401 проекту вах передбачених статусiв i
всiх сфер реалiзацi! станом на 10 кв^ня 2018 р. у напрямi розбудови iндустрiаль-них та шновацшних парюв у Закарпатсьюй област немае жодного проекту (для порiв-няння: в Укра!нi таких проектв 6 iз 13869 од., тобто менше 0,1 %: по одному у Львiв-сьюй, Житомирськiй, Черкаськш та Черш-вецькiй областях та два - в Полтавськш) [17]. Попри важливу значущiсть фшансу-вання ДФРР шших заходiв та сфер соща-льно! iнфраструктури, можна стверджува-ти, що така полiтика е неефективною у стратепчному довгостроковому контекст як на рiвнi окремих регюшв, так i на рiвнi держави загалом. Проте об'ективно сформована ситуащя вiдображае хронiчний де-фщит фiнансових ресурсiв мiсцевих орга-шв влади, що не дае !м можливостi за ра-хунок поточних доходiв фiнансувати утри-мання важливих у соцiальному планi об'ектiв шфраструктури (шкш, дошкiльних закладiв, лiкарень, дори мiсцевого значен-ня тощо).
Наведенi висновки пщтверджуються iншими дослiдженнями [18], у яких зазна-чено, що недолiком мехашзму фiнансуван-ня регiонального розвитку ДФРР е низький рiвень реалiзацi! проектв i програм iнно-вацiйно-iнвестицiйного спрямування. Осо-бливiстю фiнансування регiонального розвитку Фондом е сощальна спрямовашсть бiльшостi проектiв та розв'язання здебшь-шого поточних проблем адмiнiстративно-територiальних одиниць, що не забезпечуе !х економiчного зростання в довгостроко-вш перспективi. Також використання кош-тв Фонду в основному нацiлене на фь нансування конкретних об'ектiв (точкове вщновлення iнфраструктури), а не галузей у цшому, що обмежуе комплексний розвиток громад i регюшв кра!ни [18].
Яюсного полiпшення фшансування розвитку регюшв за рахунок коштв ДФРР можна досягти шляхом:
забезпечення на макрорiвнi дотри-мання встановлених Бюджетним кодексом Укра!ни щорiчних обсягiв ДФРР не менше 1% прогнозованого обсягу доходiв загаль-ного фонду Державного бюджету Укра!ни на вiдповiдний бюджетний перюд [19];
вщбору таких швестицшних проектiв i програм, якi забезпечують формування «точок зростання», що сприятиме збшь-шенню мюцевого потенцiалу, консолiдацi! iнновацiйних, людських, матерiальних ре-сурсiв адмiнiстративно-територiальних одиниць та активiзацi! мiжрегiонально! ш-теграцi! [18];
пщвищення професiйного рiвня пра-щвниюв органiв мiсцевого самоврядування для пщготовки якiсних, бiльш iнновацiйно орiентованих проектв регiонального роз-витку [18; 20];
передбачення вiдповiдальностi орга-нiв мюцевого самоврядування за неповне використання коштв ДФРР iз застосуван-ням вщповщних штрафних санкцiй [18];
встановлення сшввщношення фшан-сування проектiв поточного й швестицш-ного (iнновацiйного) характеру. З огляду на тотальну зношенiсть шфраструктури та застарiлiсть основних фондiв адмшктра-тивно-територiальних одиниць, бiльшiсть проектiв, поданих до Мшстерства регюна-льного розвитку, будiвництва та житлово-комунального господарства Укра!ни, спря-мованi на подолання поточних проблем оргашв мiсцевого самоврядування, що су-перечить метi функцюнування ДФРР - за-безпечення соцiально-економiчного розвитку регiонiв шляхом фшансування про-ектiв виключно iнвестицiйного й шнова-цiйного характеру. Саме реалiзацiя швес-тицiйних проектiв, а не фшансування по-точних потреб, е визначальною передумо-вою регюнального розвитку [18];
удосконалення процедури конкурсного вщбору проектв з метою обмеження лобiстського впливу на прийняття ршень окремими групами чи особами [20].
Вщносно новим для Укра!ни шстру-ментом фiнансування iнновацiй, який мож-на успiшно застосовувати на мжро- та ме-зорiвнях в агропромисловому комплексi, е аграрнi розписки. Аграрна розписка - це товаророзпорядчий документ, що фжсуе безумовне зобов'язання боржника, яке за-безпечуеться заставою, здшснити поставку сшьськогосподарсько! продукцi! або спла-тити кошти на визначених у ньому умовах.
Законодавством Укра!ни передбачено два !х рiзновиди: товарнi аграрнi розписки та фь нансовi аграрнi розписки. Фшансова аграрна розписка - це аграрна розписка, що встановлюе безумовне зобов'язання борж-ника сплатити грошову суму, розмiр яко! визначаеться за узгодженою боржником i кредитором формулою з урахуванням цiн на сшьськогосподарську продукцiю у ви-значенш кiлькостi та якостi [21]. Закон Ук-ра!ни «Про аграрнi розписки» ухвалено у 2012 р., а сам шструмент було запровадже-но в 2014 р. До початку 2018 р. ним корис-тувалися аграрп восьми областей - Полтав-сько!, Черкасько!, Вiнницько!, Харкiвсько!, Хмельницько!, Тернопiльсько!, Микола!в-сько! та Сумсько!. Станом на 22 сiчня 2018 р. видано 196 розписок на суму понад 1,2 млрд грн. Проте вже з 2018 р. таку мож-ливють мають сшьгоспвиробники Закар-патсько! областi, оскiльки на Закарпатп вiд-булося офiцiйне вщкриття проекту IFC «Аграрнi розписки в Укра!ш», який запро-ваджуеться спшьно з Мiнiстерством аграр-но! пол^ики та продовольства Укра!ни i Мшстерством юстицi! Укра!ни й поширюе дш цього нового iнструменту фiнансування [22].
На думку одного з керiвникiв Закар-патсько! ОДА, агропромисловий комплекс област - це не просто бiзнес, у якому що-рiчно формуеться вiд 10 до 13% ВВП. Вш залучений у рiзноманiтнi кластернi проекти i мае стати одшею iз точок iнновацiйного розвитку. Аграрний сектор ввдграе iмiдже-ву роль у просуванш туристично! приваб-ливостi регiону i формуваннi власно! ауди-торi! споживачiв за рахунок виготовлення якiсно! унiкально! продукцi!. З урахуванням соцiально-економiчно1 ролi аграрного сектору держава зобов'язана пщтримувати свого сшьгоспвиробника через рiзнi фiнан-сово-правовi механiзми [22].
Мета проекту «Аграрш розписки в Укра!нi» - полегшити доступ до фшансування для малих i середнiх виробникiв. При цьому доступ до такого фшансового меха-нiзму можуть мати нав^ь дрiбнi виробники: е приклади укладання розписок на кiлька тисяч гривень, або тих, якi володiють мен-
- Економжа промисловостi ^^ Есопоту о/
ше як 20 соток земл1 Аграрна розписка фь ксуе зобов'язання, де заставою виступае тiльки майбутнiй врожай; це угода мiж сiльськогосподарським товаровиробником та кредитором (дистриб'ютором, постача-льником ТМЦ, зернотрейдером, банком). Майбутнiй урожай як застава мае спрости-ти доступ до фшансування. Малi та середш сiльськогосподарськi товаровиробники одержать ефективний шструмент, що спри-ятиме залученню додаткових фiнансових ресурсiв за рахунок прозоростi вiдносин iз кредитором та здешевлення процедури оформлення порiвняно з iншими шструме-нтами. За своею сутшстю фiнансова розписка не призначена для залучення кошпв, що могли б використовуватися виключно в процесах створення та комерщалiзацп шно-вацiй, проте 11 механiзм даватиме можли-вiсть сiльськогосподарським виробникам вившьняти вiдповiднi обсяги фiнансових ресурсiв задля активiзацil тако! дiяльностi. Отже, на рiвнi регiону слiд проводити бшьш активну просвiтницьку й шформа-цшно-роз'яснювальну роботу серед керiв-никiв тдприемств аграрно! сфери, ферме-рiв, малих сiльськогосподарських виробни-кiв щодо поширення використання вказано-го iнструменту.
Варто вщзначити iснування в Укра!ш Платформи Розвитку Iнновацiй - першо! в кра!ш агенци з шкубацп та реалiзацil шно-вацiйних проектiв у сферi оборонних тех-нологiй, триединою мiсiею яко! визнано:
створення шновацшно-швестицшно! iнфраструктури, що сприяе технологiчному прогресу Укра!ни;
забезпечення вiтчизняних збройних сил нов^шми високоефективними засобами оборони та захисту;
пiдвищення конкурентоспроможност продукци оборонно-промислового комплексу Укра!ни на мiжнародних ринках [23].
Платформа створена у формi державно-приватного партнерства мiж ДК «Укр-оборонпром» в особi ДП ДГЗП «Спецтех-ноекспорт» та приватними iнвесторами; вона забезпечуе пiдтримку проекту на вЫх етапах розвитку - вiд ще! до реалiзацil готово! продукци, у тому числi залучення
фшансових ресурсiв для цих цiлей. Кращi проекти отримують фiнансування та пов-ний супровiд реалiзацi! - вщ створення прототипу до органiзацi! сершного вироб-ництва та просування продукци на внутрь шньому i мiжнародному ринках [23]. Не-зважаючи на вшськово-оборонну спрямо-ванiсть Платформи, !! учасниками можуть ставати науковцi, дослщники й шженери-конструктори, якi е авторами шновацшних розробок в обороннш сферi та потребують комплексного супроводу реалiзацi! власних проектiв, а також приватш та стратегiчнi iнвестори, швестицшш фонди, зацiкавленi у фiнансуваннi високотехнолопчних розробок продукцi! вiйськового та подвшного призначення (медичнi технологi!, техшка зв'язку тощо) [23]. Досвiд створення та функщонування таких платформ може бути корисним i для мезорiвня, наприклад, для заснування подiбних структур шнова-цiйно! iнфраструктури в регюш на умовах державно-приватного партнерства з органами регюнально! влади в певних страте-пчно i прiоритетно важливих сферах еко-номiки Закарпатського регiону (машино-будування, деревообробка), а також у сфе-рi, пов'язанiй з великими еколопчними ри-зиками, - переробцi та поводженш з твер-дими побутовими вщходами.
Достатньо вiдомим у свт мехашз-мом залучення фiнансових ресурЫв у рiз-номанiтнi програми та проекти е крауд-фандинг - це споЫб колективного фшансу-вання проекпв: грошi на створення нового продукту надходять вiд зацiкавлених людей за винагороду у виглядi безпосередньо пов'язаних iз проектом товарiв чи послуг Г24]. Система винагород е додатковою мо-тивацiею для аудитори, адже зi збшьшен-ням суми внеску збiльшуеться кiлькiсть та яюсть подарункiв. При цьому не можна надавати як бонуси частку в компанi! або вiдсоток кошпв вiд продажу товару, ство-реного за пщсумками проекту. Якщо необ-хiдна автору сума не збираеться у заздале-гiдь визначений термш, то всi грошi повер-таються спонсорам. Якщо ж встановлена сума досягнута чи перевищена, то автор отримуе кошти для розвитку проекту [24].
Цей мехашзм дозволяе отримувати фiнансування вщ достатньо велико! юлько-стi приватних осiб без участi банкiв, венчурного катталу або бiрж. Характерною його особливютю е простота та демократичшсть. Безсумнiвним плюсом виступае особиста защкавлешсть людини, яка пiдтримуе проект. За видом винагороди для спонсора ви-дiляють три моделi краудфандингу: без ви-нагороди (пожертва), нефiнансова винаго-рода (модель кiкстартера), фiнансова вина-города (модель краудшвестинг).
Найбiльш популярними напрямами для краудфандингу е сощальш проекти, гаджети i винаходи, юно, вiдео i музика, iнформацiйнi технологи, малий бiзнес, мода. 1снуе кiлька найбiльш популярних платформ, де можна представити свiй проект й отримати фшансування iде!. Краудфандин-говi платформи — це штернет-ресурс, на якому рееструють проекти. Ключовi за-вдання краудфандингу: пошук фшансування, PR, перевiрка iде! на мщшсть [25].
Найпопулярнiшi краудфандинговi майданчики в Укра!нi - це «Спшьнокошт» (створений у 2012 р.), «На старт» (2014 р.) i «Куб» (2016 р.). Першi два майданчики спецiалiзуються на творчих (фiнансування юно) i соцiальних (освiтнi програми для д^ей) iнiцiативах. Зокрема, «Спiльнокошт» позицюнуе себе як iнструмент розвитку сильного i вiдкритого суспiльства, через який можна зiбрати грошi на проект, знай-ти стартовий капiтал для сощального бiз-несу, грошi на розробку винаходу, зйомку фшьму та ш Будь-хто може стати ствзас-новником добро! справи, пiдтримавши ко-штами кращi проекти [26].
Краудфандингова платформа «На стартi» передбачае залучення до фшансу-вання проектiв велико! юлькост людей, зацiкавлених у !х реалiзацi!. Таким проектом може бути книга, фшьм, фестиваль, ушкальна технологiя або програма, шнова-цшний бiзнес чи соцiальна iнiцiатива тощо. Будь-яка щкава та iнновацiйна щея може стати реальнiстю завдяки Ш^айе [25].
На третiй платформi - КУБ частше зустрiчаються бiзнес-проекти: масштабу-вання виробництва, наймання додаткових
пращвниюв, вiдкриття нових торгових то-чок, придбання необхiдноi с/г техшки, па-льного, насiння та шших необхiдних скла-дових агробiзнесу. Прибуток imecTOpiB з проектiв КУБу ч^ко диференцiйований: вклавши 1000 грн, швестор отримае 230 грн на рж. А за 20 тис грн можна розрахо-вувати на додатковi 4600 грн за 12 мюящв. Крiм того, всi вклади на цьому майданчику застрахованi [24; 25]. У рамках проекту КУБ "Краша пщприемщв" реалiзуеться мета допомоги малому та середньому бiзнесу краши. Для цього налагоджуеться активна ствпраця з органами мiсцевоi влади та im-цiюються проекти, спрямованi на полег-шення кредитних умов (компенсащя вщ-соткiв за кредитами для бiзнесу за рахунок коштiв мюцевих бюджетiв) [27].
У перелiку нов^шх iнновацiйних ме-ханiзмiв органiзацiйно-фiнансовоi пщтрим-ки в Украiнi слiд вщзначити Платформу мiських iнновацiй City Innovation Platform, яка мае на мет об'еднання активних мюь-ких спшьнот, громадян, представникiв мь ськоi влади та шновацшних пiдприемцiв для спшьного створення iнновацiйних рь шень. Це дiевий механiзм для розробки та запуску найкращих iнновацiйних iдей i проектiв, пов'язаних iз технологiями й ур-банiзмом, креативними iдеями, шновацш-ними рiшеннями та проектами [28]. Безпо-середнiй механiзм платформи не передбачае застосування специфiчних чи ушкаль-них iнструментiв залучення фшансових ресурсiв, його призначення - допомога i пiдтримка у створеннi команди, тестуваннi проекту, встановленнi контактiв iз мiською владою, знань та консультацш експертiв чи менторiв. Проте розробка та тдготовка якiсних, обгрунтованих шновацшних про-ектiв, у тому чи^ iнфраструктурних для розвитку мiст (проекти розумних мiст, не-комерцiйнi проекти), даватиме можливють виходити на ринки фшансових ресурав та iнвестицiй через сучасш механiзми краудфандингу та ендавменту.
Ендавмент являе собою недоторка-ний (стабiлiзацiйний) капiтал, який може створюватись у фондах розвитку громад задля забезпечення ix функцiонування
- Економк npoMumoeoomi ^^ Economy of Industry
шляхом вщкриття депозитного рахунку, проценти вщ якого направляються на гра-нтовi програми.
У закладах вищо! осв^и, якi висту-пають однiею з опорних точок «трикутни-ка знань» та повиннi активно здiйснювати науковi дослiдження i розробки, сталий фонд (ендавмент) - це сума кошпв або вартiсть iншого майна, призначена для швестування або капiталiзацi! на строк не менше 36 мшящв, пасивнi доходи вiд яко! використовуються закладом вищо! осв^и з метою здшснення його статутно! дiяль-ност у порядку, визначеному благодшни-ком або уповноваженою ним особою [29].
На Закарпатт досвщу застосування таких сучасних шструменпв залучення додаткових фшансових ресурсiв для пщ-тримки шновацшно! дiяльностi, якими е краудфандинг, ендавмент, а також рiзно-манiтнi шновацшш платформи, немае. 1х поширенню перешкоджае недостатня по-iнформованiсть потенцшних суб'ектiв iнновацiйного процесу i «трикутника знань» про такого роду шструменти, нео-бiзнанiсть та вiдсутнiсть досвщу !х вико-ристання. З шшого боку, спостерiгаеться брак креативних щей, програм i проектiв, недостатнiй рiвень професiйно! пiдготов-ки для !х розробки та належного предста-влення широкому загалу потенцiйних ш-весторiв, здатних вкладати сво! кошти в ризикованi проекти.
Висновки. Результати аналiзу стану й основних проблем фiнансування шновацшно! дiяльностi та «трикутника знань» у Закарпатськш областi свiдчать, що жоден iз розглянутих iнструментiв не забезпечуе повноцiнного та безперервного потоку ф> нансових ресурсiв, здатного на високому рiвнi пiдтримувати процеси розробки i ко-мерцiалiзацi! iнновацiй. Традицiйнi та до-статньо давно вiдомi шструменти фшан-сового супроводу, якими е кошти мшце-вих бюджетiв, що використовуються через програмно-цiльовi механiзми, кошти ДФРР, та мехашзми !х реалiзацi! потре-бують подальшого вдосконалення. Регю-нальнi програми та проекти, що фшансу-ються коштом ДФРР, мають переважно
сощально-шфраструктурний характер. На-в^ь тi з них, що мштять iнновацiйну компоненту, здебiльшого передбачають фь нансування лише окремих заходiв оргаш-зацiйно-технiчно! та консультативно! пщ-тримки; частина регiональних програм взагалi не фiнансуеться через брак кошпв. З метою вдосконалення та пщвищення ефективностi програмно-цiльового методу у сферi iнновацiй доцiльно суттево скоро-тити кшькють програм економiчного на-пряму i спрямувати обмеженi фiнансовi ресурси в найбшьш важливi та прюритетш сфери (пiдприемства) регiонально! еконо-мжи з метою пiдтримки тих iз них, що здатнi забезпечити комерцiалiзацiю iнно-вацiй. Актуальною е розробка Регюналь-но! стратегi! (програми) шновацшного розвитку i пiдтримки «трикутника знань» з ч^ким визначенням заходiв, обсяпв i джерел !! фiнансування.
Для пщвищення ефективноси та за-безпечення шновацшного спрямування кошпв ДФРР доцшьно, по-перше, на державному рiвнi фiнансувати цю структуру у передбачених законодавством обсягах; по-друге, регюнальним органам влади на-лагоджувати бшьш змiстовнi та результа-тивнi контакти з бiзнесом, закладами освi-ти i наукових дослiджень з метою розробки та вщбору яюсних проектiв, здатних генерувати рiзноплановi шновацп та ви-кликати мультиплiкативне !х розширення в економiчний системi регюшв i кра!ни. З цiею метою у структурi iснуючих органiв державного управлшня слiд видiлити пiд-роздши чи окремих фахiвцiв, що здшсню-ватимуть комунiкацiйнi зв'язки з опорни-ми точками «трикутника знань», надава-тимуть консультативш послуги та реко-мендацi! щодо пiдготовки, обгрунтування та презентаци програм, проектiв, ста-ртатв, розробки кошторисно-проектно! документацi! тощо.
Розширення шструментарш залучення фiнансових ресурав на рiвнi регiо-ну мае вщбуватися з використанням iнно-вацшних iнструментiв, серед яких крау-дфандинговi та iнновацiйнi платформи, фонди ендавменпв, досвiд застосування
яких в Укрш'ш вже е, однак не Bci регiони, в тому чи^ Закарпаття, до нього залуче-ш. За таких умов на мшцях icHye гостра потреба в шформацшному, оргашзацш-ному та методичному забезпеченш !х ви-користання суб'ектами процесу розробки та комерщалiзащl шновацш.
Не втрачають актyальноcтi грантовi програми (як нащональш, так i мiжнарод-нi), у першу чергу для сфери осв^и i нау-кових дослщжень. Надзвичайно важливою та масштабною мае бути кредитна тд-тримка iнновацiйних заходiв i процеciв, у тому чи^ через здешевлення кредипв (компенcацiю вiдcоткових ставок), меха-шзми лiзингy. Уci зазначенi заходи лише в комплекс здатнi забезпечити якщо не прорив, то cтабiлiзацiю та визначешсть середовища i cyб'eктiв 1Д.
Л1тература
1. Бажал Ю. М. Розвиток шновацш-но! дiяльноcтi у знанневому трикутнику "держава - ушверситети - промисловють". Економта i прогнозування. 2015. № 1. С. 76-88.
2. Семiв Л. К. Ствроб^ництво освь ти, науки, бiзнеcy в реалiзацil стратеги ре-гiонального розвитку Украши. Сощально-eKOHOMiHHi проблемы сучасного перюду Украши. 2014. Вип. 3. С. 455-462. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sepspu_ 2014_3_48 (дата звернення 14.04.2018).
3. Цшьова специфжащя. Пiдвищення ефективноcтi функщонування трикутника знань в Укра1ш / Слава С. та ш 543853-TEMPUS-1-2013-1-DE-TEMPUS-SMHES Fostering the Knowledge Triangle in Belarus, Ukraine and Moldova "Шдтримка трикутника знань у БыоруЫ, Украгт i Молдовi": внутршш матерiали проекту. Кшв: НТУ. 2016. 100 с.
4. Аналiз рамкових умов i взаемоди елеменпв трикутника знань в Укра1ш / Слава С. та ш. 543853-TEMPUS-1-2013-1-DE-TEMPUS-SMHES Fostering the Knowledge Triangle in Belarus, Ukraine and Moldova "Шдтримка трикутника знань у БыоруЫ, Украгт i Молдовi": внутршш ма-терiали проекту. Кшв: НТУ. 2015. 102 с.
5. 1нновацшна Украша 2020: нащо-нальна доповiдь / за заг. ред. В.М. Гейця та iH.; НАН Украши. К., 2015. 336 с.
6. Власова I. Особливост фшансу-вання шновацшно1' сфери в розвинених крашах св^. Вгсник КНТЕУ. 2009. № 1. С. 36-46.
7. Федорович В.О., Федорович Т.В., Конципко Н.В. Проблемы финансирования инновационной деятельности крупных индустриальных корпораций. Проблемы учёта и финансов. 2012. № 3 (7). С. 27-34.
8. Кульчицький М. I., Демчишак Н. Б. Бюджетне регулювання шновацшно!' дiяль-ност в умовах модершзаци нащонально1' економжи. Регюнальна економта. 2015. № 1 (75). С. 115-122.
9. Демчишак Н. Б., Кравець Н.Р. По-датковi стимули шновацшного розвитку економжи. Регюнальна економта. 2015. № 4 (78). С. 108-114.
10. Буряк П. О. Бюджетно-податковi мехашзми стимулювання шновацшно1' дiя-льностi в сучасних умовах. Економ1чн1 науки. Сер1я: Облт i фшанси: зб. наук. пр. / Луцький нащональний техшчний ушвер-ситет. 2012. Вип. 9 (33). Ч. 4. С. 74-84.
11. Козорiз М. А., Сторонянська I. З. Стратепчш iмперативи управлшня фшан-сами регiону. Регюнальна економта. 2014. № 3. С. 192-204.
12. Бербека В. £. Фшансово-кредит-на складова швестицшно1' та шновацшно!' iнфраструктури Львiвщини (на прикладi енергозбереження). Соцiально-економiчнi проблеми сучасного перюду Украши. 2015. Вип. 2. С. 10-14. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/sepspu_2015_2_4 (дата звернення 12.03.2018).
13. Мкловда В. П., Кубшш Н. Ю., Мошак С. М. Можливост та обструкцiï' розвитку шновацшного потенщалу Закарпаття як фактора репональнох' конкуренто-спроможностi. Економта промисловостi. 2015. № 1 (69). С. 31-39. doi: https://doi.org/ 10.15407/econindustry2015.01.031
14. Mazur Yu. O. Tax incentives for R&D in emerging economy conditions: direction of reforms for Ukraine. Економта промисловостi. 2017. № 2 (78). С. 61-77.
- Економжа промисловостi ^^ Economy of Industry
doi: https://doi.org/10.15407/econindustry 2017.02.061
15. Soldak M. O., Shamileva L. L. Factors of the industrial regions' development: opportunities for modernization on an innovative basis. Економжа промисловост1. 2018. № 1 (81). С. 21-43. doi: https://doi. org/10.15407/econindustry2018.01.021
16. Закарпатська обласна рада. Pi-шення ради. URL: http://zakarpat-rada.gov.ua/ normatyvni-dokumenty/rishennya-rady/vii-sklykannya/ (дата звернення 13.04.2018).
17. Мшктерство регiонального роз-витку, будiвництва та житлово-комуналь-ного господарства та ДФРР. Проекти. URL: http://dfrr.minregion.gov.ua/Proj ects-list?PAREA=77&PDIST=0&PYEAR_B=0& PYEAR_E=0&PYEAR=0&PTHEM=0&PZV IT=1&PSTAT=0&SELFG0V=0&PR0JTSFE RA=30999&PREIT=0&PSUMALL=0 (дата звернення 10.04.2018).
18. Опарш В. М., Пйонтко Н. Б. Дер-жавний фонд регiонального розвитку в си-стемi фiнансового вирiвнювання. Фшанси Украгни. 2017. №17. С. 25-42.
19. Пухир С. Т. Державний фонд ре-гюнального розвитку: проблеми та шляхи удосконалення функцiонування. Облт i фтанси. 2016. № 3. С. 159-165. URL: http: //nbuv.gov.ua/UJRN/0if_apk_2016_3_26 (дата звернення 15.04. 2018).
20. На що витрачаються кошти Державного фонду регюнального розвитку? URL: https://www.prostir.ua/?news=na-scho-vytrachayutsya-koshty-derzhavnoho-fondu-rehionalnoho-rozvytku (дата звернення 16.04.2018).
21. Закон Украши «Про аграрш роз-писки» вiд 06.11.2012 р. № 5479-VI. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5479-17 (дата звернення 16.03.2018).
22. Закарпатським аграрiям пропо-нують новi можливостi фшансування. Закарпатська державна обласна адмШст-ращя. URL: http://www.carpathia.gov.ua/ novyna/zakarpatskym-agrariyam-proponuyut-novi-mozhlyvosti-finansuvannya (дата звернення 20.03. 2018).
23. Платформа розвитку шновацш URL: https://ukrinnovate.com/about-us (дата звернення 04.03. 2018).
24. Краудфандинг: популярные площадки и успешные проекты. URL: https://psm7.com/analytics/kraudfanding-kak-privlech-investicii-i-realizovat-mechtu.html (дата звернення 05.03.2018).
25. Краудфандингова платформа «На старте». URL: https://na-starte.com/ static/school (дата звернення 05.03.2018).
26. Спшьнокошт - краудфандинг в Украм. Велика iдея. URL: https://biggggidea. com/projects/ (дата звернення 20.03.2018).
27. Програма компенсаци вщсотюв за позиками. Крагна устшного 6i3mcy. URL: https://kub.pb.ua/authority (дата звернення 21.03.2018).
28. Платформа мюьких шновацш. URL: http://cityip.org.ua/ (дата звернення 21.03. 2018).
29. Закон Украши «Про вищу осв^» вщ 01.07.2014 р. № 1556-VII. URL: http ://zakon3. rada. gov.ua/l aws/show/1556-
18?nreg=1556-18&find=1&text=%E5%ED% E4%E0%E2%EC%E5%ED%F2&x=0&y=0# w11 (дата звернення 21.03. 2018).
References
1. Bazhal, Yu. M. (2015). Development of innovative activity in the knowledge triangle "state - university - industry". Ekonomika i prohnozuvannia, 1, рр. 76-88 [in Ukrainian].
2. Semiv, L. K. (2014). Cooperation of education, science, business in implementing the strategy of regional development of Ukraine. Sotsialno-ekonomichni problemy suchasnoho periodu Ukrainy. Iss. 3. рр. 455462. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/ sepspu_2014_3_48 [in Ukrainian].
3. Slava, S. (2016). Goal specification. Increasing the efficacy of "the knowledge triangle" in Ukraine. 543853-TEMPUS-1-2013-1-DE-TEMPUS-SMHES Fostering the Knowledge Triangle in Belarus, Ukraine and Moldova "Pidtrymka trykutnyka znan u Bilorusi, Ukraini i Moldovi". Vnutrishni materialyproektu. Kyiv: NTU. [in Ukrainian].
4. Slava, S. (2015). Analysis of defining conditions and interaction among the elements of the knowledge triangle in Ukraine. 543853 -TEMPUS-1-2013-1 -DE-TEMPUS-SMHES Fostering the Knowledge Triangle in Belarus, Ukraine and Moldova "Pidtrymka trykutnyka znan u Bilorusi, Ukraini i Moldovi". Vnutrishni materialy proektu. - Kyiv: NTU. [in Ukrainian].
5. Heets, V. M. (2015). Innovative Ukraine 2020: national report. In V. M. Heets (Ed). Kyiv: NAN Ukrainy. [in Ukrainian].
6. Vlasova, I. (2009). Characteristics of innovative fields financing in developed countries. Visnyk KNTEU, (1), pp. 36-46 [in Ukrainian].
7. Fedorovych, V. O., Fedorovych, T. V., & Kontsypko, N.V. (2012). Difficulties in financing of innovative activities of big corporations. Problemu uchieta i finansov, 3 (7), pp. 27-34 [in Russian].
8. Kulchytskyi, M. I. & Demchyshak, N. B. (2015). Budget regulations of innovative activity amid national economy modernization. Rehionalna ekonomika. 1 (75), pp. 115-122 [in Ukrainian].
9. Demchyshak, N. B., & Kravets, NR. (2015). Tax stimuli of economy innovative development. Rehionalna ekonomika, 4, pp. 108-114 [in Ukrainian].
10. Buriak, P. O. (2012). Tax-budget mechanisms of innovative activity stimulation in modern conditions. Ekonomichni nauky. Ser.: Oblik i finansy: zb. nauk. pr. Lutsk National Technical University, Iss. 9 (33), Pt (4), pp. 74-84 [in Ukrainian].
11. Kozoriz, M. A. & Storonianska, I. Z. (2014). Stratigic imperatives of region's finances management. Rehionalna ekonomika. 3, pp. 192-204 [in Ukrainian].
12. Berbeka, V. Ye. (2015). Financial and credit aspect of investment and innovation infrastructure of Lviv region (based on energy conservation). Sotsialno-ekonomichni prob-lemy suchasnoho periodu Ukrainy. Iss. 2. pp. 10-14. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/ UJRN/sepspu_2015_2_4 [in Ukrainian].
13. Miklovda, V. P., Kubinii, N. Iu., & Moshak, S. M. (2015). Opportunities and obstructions of innovative potential of Zakar-
pattya as a factor of regional competitiveness. Econ. promisl., 1(69), pp. 31-39. doi: https://doi.org/10.15407/econindustry2015.01. 031 [in Ukrainian].
14. Mazur, Yu. O. (2017). Tax incentives for R&D in emerging economy conditions: direction of reforms for Ukraine. Econ. promisl., 2(78), pp. 61-77. doi: https://doi.org/10.15407/econindustry2017.0 2.061
15. Soldak, M. O., & Shamileva, L. L. (2018). Factors of the industrial regions' development: opportunities for modernization on an innovative basis. Econ. promisl., 1 (81), pp. 2143. doi: https://doi.org/10.15407/econindustry 2018.01.021
16. Zakarpattya regional council. Council decisions. Retrieved from http://zakarpat-rada.gov.ua/normatyvni-dokumenty/rishennya-rady/vii-sklykannya/ [in Ukrainian].
17. Ministry of regional development, construction and public works and DFRR. Projects. Retrieved from http://dfrr.minregion. gov.ua/Projects-list?PAREA=77&PDIST =0&PYEAR_B=0&PYEAR_E=0&PYEAR= 0&PTHEM=0&PZVIT=1&PSTAT=0&SELF GOV=0&PROJTSFERA=30999&PREIT=0& PSUMALL=0 [in Ukrainian].
18. Oparin, V. M., & Piontko, N. B. (2017). State fund of regional development in the system of financial equilibrium. Finansy Ukrainy, 17, pp. 25-42 [in Ukrainian].
19. Pukhyr, S. T. (2016). The State fund of regional development: problems and ways to improve the functioning. Oblik i finansy, 3, pp. 159-165. Retrieved from http: //nbuv.gov.ua/UJRN/Oif_apk_2016_3_26 [in Ukrainian].
20. How is money from the State fund of regional development spent? Hromadskyi prostir. Retrieved from https://www.prostir.ua/? news=na-scho-vytrachayutsya-koshty-derzhav noho-fondu-rehionalnoho-rozvytku [in Ukrainian].
21. Verkhovna Rada Ukrainy (2012). Law of Ukraine: About agrarian instructions of November, 06, № 5479-VI. Retrieved from http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5479-17 [in Ukrainian].
22. New financial opportunities for farmers of Zakarpattya. Zakarpatska
- Ekohomk npoMucnoBocmi ^^ Economy of Industry
derzhavna oblasna administratsiya. Retrieved from: http://www.carpathia.gov.ua/novyna/ zakarpatskym-agrariyam-proponuyut-novi-mozhlyvosti-finansuvannya [in Ukrainian].
23. Innovation development platform. Retrieved from https://ukrinnovate.com/ about-us [in Ukrainian].
24. Crowdfunding: popular platforms and successful projects. Retrieved from https://psm7.com/analytics/kraudfanding-kak-privlech-investicii-i-realizovat-mechtu.html [in Russian].
25. Crowdfunding platform «Na-starte». Retrieved from https://na-starte.com/ static/school [in Ukrainian].
26. Spilnokosht - crowdfunding in Ukraine. Big idea. Retrieved from
https://biggggidea.com/projects/ [in Ukrainian].
27. Interests on loans remuneration program. Krayina uspishnoho biznesu. Retrieved from https://kub.pb.ua/authority (Last accessed 21.03.2018) [in Ukrainian].
28. Cities innovation platform. Retrieved from http://cityip.org.ua/ [in Ukrainian].
Verkhovna Rada Ukrainy (2014). Law of Ukraine: About higher education of Jule, 01, № 1556-VII. Retrieved from http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18?nreg=1556-18&find=1&text=%E5%ED% E4%E0%E2%EC%E5%ED%F2&x=0&y=0# w11 [in Ukrainian].
Оксана Геннадиевна Чубарь,
канд. экон. наук, доцент ГВУЗ «Ужгородский национальный университет» 88017, Украина, г. Ужгород, ул. Университетская, 14а, каб. 405
e-mail: oksana.chbr@gmail.com; Степан Васильевич Сембер, канд. экон. наук, доцент, директор Закарпатский региональный центр социально-экономических и гуманитарных исследований НАН Украины 88017, Украина, г. Ужгород, ул. Университетская, 21, каб. 508
е-mail: olga.stepan53@gmail.com; Татьяна Васильевна Матевка, канд. экон. наук, научный сотрудник Закарпатский региональный центр социально-экономических и гуманитарных исследований НАН Украины 88017, Украина, г. Ужгород, ул. Университетская, 21, каб. 508
е-mail: rtanyusha17@gmail.com
СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ИНСТРУМЕНТАРИЯ ФИНАНСОВОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ ИННОВАЦИЙ И «ТРЕУГОЛЬНИКА ЗНАНИЙ» НА РЕГИОНАЛЬНОМ УРОВНЕ
Рассмотрены теоретические и прикладные аспекты и особенности применения на региональном уровне финансовых инструментов поддержки и обеспечения инновационных процессов. Выбор темы обусловлен необходимостью поиска источников финансовых ресурсов для трансфера технологий и коммерциализации инноваций, что приобретает в современных условиях особую остроту, в частности на мезоуровне. Именно на этом уровне формируется и действует реальный «треугольник знаний» как движущая сила инновационного развития, а также обеспечивается взаимодействие его опорных точек (образования, науки и бизнеса).
Анализ и использование результатов оценок фактического положения вещей в сфере инноваций и функционирования «треугольника знаний», выполненных ведущими учеными страны на общегосударственном уровне, позволили выделить комплекс проблем, которые существенно ограничивают масштабы и интенсивность развития «треугольника знаний»,
из-за которых становится трудно обеспечить глубинные качественные изменения как в его опорных точках, так и в каналах коммуникаций между ними.
Выполнен обзор применения в Закарпатской области программно-целевого метода, а также дана оценка деятельности Государственного фонда регионального развития (ГФРР) с точки зрения возможностей влияния на инновационные процессы. Выявлено, что инновационная составляющая развития региональной экономики в наибольшей степени представлена в Программе развития малого и среднего предпринимательства в области на 20172018 годы, которой предусмотрена поддержка инновационно ориентированных субъектов малого и среднего предпринимательства с выделением перечня финансовых инструментов и источников финансирования запланированных мероприятий инновационного направления. Установлено, что программы и мероприятия, финансируемые за счет ресурсов ГФРР, не содержат инновационной составляющей.
Обосновано, что, несмотря на все преимущества программно-целевого метода, его инновационная направленность на региональном уровне недостаточна. Единая комплексная программа (или стратегия) инновационного развития с четким определением источников финансовой поддержки в Закарпатской области в настоящее время отсутствует.
Особое внимание уделено необходимости расширения финансового инструментария поддержки «треугольника знаний» за счет использования современных подходов: краудфандинга, инновационных платформ, аграрных расписок, эндавментов.
Ключевые слова: финансовые инструменты, инновационная деятельность, «треугольник знаний», программы регионального развития, краудфандинг.
JEL: R110, O310
Oksana Hennadiivna Chubar,
PhD in Economics, Associate Professor Uzhgorod National University 88017, Ukraine, Uzhgorod, 14a Universytetska str., office 405 е-mail: oksana.chbr@gmail.com; Stepan Vasylyovych Sember, PhD in Economics, Associate Professor Zakarpattya Regional Centre for Socio-Economic Humanitarian Research of the NAS of Ukraine, director 88017, Ukraine, Uzhgorod, 21 Universytetska str., office 508 е-mail: olga.stepan53@gmail.com;
Tetyana Vasylivna Matyovka,
PhD in Economics, research worker Zakarpattya Regional Centre for Socio-Economic Humanitarian Research of the NAS of Ukraine 88017, Ukraine, Uzhgorod, 21 Universytetska str., office 508
е-mail: rtanyusha17@gmail.com
TOOLS FOR INNOVATIONS AND "KNOWLEDGE TRIANGLE" FINANCIAL BACKUP IMPROVEMENTS ON A REGIONAL LEVEL
The paper covers theoretical and practical aspects and features of implementation of financial instruments of innovative processes support. Topic selection was dictated by the need to find financial resources for technology transfer and innovation commercialization, which become especially urgent nowadays on mezolevel in particular. Right at this level a real "knowledge triangle" works as a driving force of an innovation development and its pivots interact (education, science and business (innovation)).
- Економжа промисловостi ^^ Economy of Industry
Analysis of actual results of current conditions in the sphere of innovations and functioning of "knowledge triangle", conducted by leading scholars on a state level, allowed to outline the problems that greatly limit the scale and intensity of "knowledge triangle", due to which it is hard to provide any major qualitative changes in its pivots and communication links between them.
Authors explore the implementation of program-targeted method in Zakarpattya, as well as provide the assessment of State fund of regional development (SFRD) activity from the standpoint of its potential impacts on innovative processes. It was concluded, that the innovative aspect of regional economy development is presented in the Program for small and middle businesses development on 2017-2018, which is aimed on innovation-oriented small and medium businesses support with emphasis on financial instruments and financial resources for the planned measures in innovative direction. Program and measures, funded by SFRD, include no innovative aspect.
Despite all the advantages of the program-targeted method, its innovative aspect is very limited on a regional level. Currently there is no integrated program or strategy of innovative development with clearly defined sources of financing in Zakarpattya.
Special attention is paid to the necessity to expand the set of financial instruments of "knowledge triangle" support by means of up-to-date approaches: crowdfunding, innovation platforms, agrarian receipts and endowment.
Keywords: financial instruments, innovative activity, "knowledge triangle", program of regional development, crowdfunding.
JEL: R110, O310
OopMamu цumувaннн:
Hy6apb O. r., CeM6ep C. B., MaTbOBKa T. B. ygoœoHaneHHa iHCTpyMeHTapiro ^rnaHCO-Boro 3a6e3neneHHa iHHOBa^H i «TpHKyTHHKa 3HaHb» Ha perioHanbHOMy piBHi. EKOHOMiKa npo-MUcmBOcmi. 2018. № 2 (82). C. 5-23. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2018.02.005
Chubar, O. H., Sember, S. V., & Matyovka, T. V. (2018). Tools for innovations and "knowledge triangle" financial backup improvements on a regional level. Econ. promisl., 2 (82), pp. 5-23. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2018.02.005
Hadium^a do pedaKy,iï 30.04.2018p.
