ФіНАНСУВАННЯ СОЦіАЛЬНИХ іНВЕСТИЦіЙ: ПЕРСПЕКТИВИ ТА РИЗИКИ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 330.322.1:316.422.42:364.65:[364.3+330.565]

Ф1НАНСУВАННЯ СОЦ1АЛЬНИХ 1НВЕСТИЦ1Й: ПЕРСПЕКТИВИ ТА РИЗИКИ

© 2017

БАГМЕТ К. В.

УДК 330.322.1:316.422.42:364.65:[364.3+330.565]

Багмет К. В. Фшансування сощальних iнвестицiй: перспективи та ризики

У статт'1 проанал'вовано шновацшш типи фшансування сощальних швестицш та досл'джено ключов'> ризики, що виникають у процеа ix практичноi реал'заци в умовах втчизняноiеконом'жи. Визначено та охарактеризовано основш в'дмшностi в трактуваннi понять «соцшльт 'швести-цП» та «сощально в'дпов'дальне 'швестування». Об(рунтовано основшхарактеристики, що притаманш со^альному 'швестуванню. Розглянуто види сощальних швестицш та 1х переваги й недол'ши в контекстi реал'заци концепцИфункцюнування сощально: держави. З'ясовано, що вико-ристання iнновацiйниx вид'в фшансування дозволить розширити спектр сощальних послуг i залучити представниюв б'знесу до фшансовоi Ыд-тримкисощальнихпроект'в. Перспектива подальшихдоМжень полягаеувизначеншекономiчного ефектувiдреал'вацисощальноспрямованих iнновацiйниx проект'в у державi.

Ключов'! слова: сощальне 'швестування, сощальна держава, людський каптал, iнновацiйнiгранти, сощальш обл'гаци, умовно-власне ф'шансуван-ня, ризики Рис.: 1. Ббл.: 9.

Багмет Ксешя BiKmopiBHa - кандидат економ'нних наук. E-mail: kbagmet@mail.ru

УДК 330.322.1:316.422.42:364.65:[364.3+330.565] Багмет К. В. Финансирование социальных инвестиций: перспективы и риски

В статье проанализированы инновационные типы финансирования социальных инвестиций и исследованы ключевые риски, возникающие в процессе их практической реализации в условиях отечественной экономики. Определены и охарактеризованы основные различия в трактовке понятий «социальные инвестиции» и «социально ответственное инвестирование». Обоснованы основные характеристики, присущие социальному инвестированию. Рассмотрены виды социальных инвестиций и их преимущества и недостатки в контексте реализации концепции функционирования социального государства. Установлено, что использование инновационных видов финансирования позволит расширить спектр социальных услуг и привлечь представителей бизнеса к финансовой поддержке социальных проектов. Перспектива дальнейших исследований заключается в определении экономического эффекта от реализации социально направленных инновационных проектов в государстве.

Ключевые слова: социальное инвестирование, социальное государство, человеческий капитал, инновационные гранты, социальные облигации, условно-собственное финансирование, риски. Рис.: 1. Библ.: 9.

Багмет Ксения Викторовна - кандидат экономических наук. E-mail: kbagmet@mail.ru

UDC 330.322.1:316.422.42:364.65:[364.3+330.565] Bagmet K. V. The Financing of Social Investments: Prospects and Risks

The article analyzes the innovative types of financing the social investments and explores the key risks arising in the course of their practical implementation in the context of the domestic economy The major differences in the interpretation of the concepts of «social investments» and «socially responsible investing» have been defined and characterized. The basic characteristics common to the social investment have been substantiated. Types of social investments, their advantages and disadvantages has been considered in the context of implementation of the conception of functioning of the social State. It has been found that using the innovative types of financing will expand the range of social services and attract businesses to the financial support of social projects. Prospect for further research will be determining the economic impact of implementing the socially oriented innovative projects within terms of the State.

Keywords: social investment, social State, human capital, innovation grants, social bonds, conventional proprietary financing, risks. Fig.: 1. Bibl.: 9.

Bagmet Kseniia V. - PhD (Economics). E-mail: kbagmet@mail.ru

Процеси реформування, як тривають в УкраМ, у кшцевому шдсумку повинш наблизити су-спкьство до сощально! держави, що базуеться на принцип сощально! справедливой та забезпечуе узгодження штереав суспкьства та бiзнесу. Останне реалiзуеться через мехашзми розподку та перерозподь лу доходiв, а також розвиток вцносно нового напряму швестицшно! дшльносп - сощального швестування. Наразi спостертаеться тенденцш до зростання !х об-сяпв як у бврош, так i у США. Так, середш прогнозш темпи зростання сощальних швестицш дослцники ощ-нюють у 38% [8].

Глобальний ринок сощальних швестицш продо-вжуе зростати. За даними щорiчного огляду Глобально! мережi сощально значущих швестицш (Global Impact Investing Network - GUN), у 2014 р. у свт реалiзовано швестицш такого типу на суму близько 30 млрд фунпв стерлшпв. У 2015 р. цей показник вирк до бкьш шж

40 млрд фунпв стерлшпв [9]. Можна прогнозувати, що ринок цих швестицш буде продовжувати зростати, особливо, коли в кра!нах 6С спостертаеться тенденцш до неолiберальних принцишв у сощальнш полчищ.

Важливо вже зараз усвцомити потенщал сощальних швестицш як таких, що шдтримують економiчне зростання, сприяють впровадженню шновацш, необхц-них для надання сощальних послуг, а також виршують нагальш сощальш проблеми.

Тематика сощальних швестицш е досить актуальною останшм часом, у якш необхцно вцзначити доро-бок таких науковщв, як: Г. Анхеер, Д. Баюра, А. Браун, Н. 1ванова, В. Садков, А. Сверсю, Л. Марплз та шших. Проте недостатньо дослцженим залишаються питан-ня шновацшних тишв фшансування сощальних швестицш, можливосп !х застосування в умовах втчизняно! економжи, а також особливостей поведшки рiзних суб'екпв швестування (держави, корпоративного секто-

ра, шдивцуальних iнвесторiв) у кра!нах з рiзним рiвнем ризику.

Метою стати е аналiз iнновацiйних типiв фшан-сування соцiальних iнвестицiй та дослцження ризикiв, що з ними пов'язаш, з точки зору !х практично! апроба-ци в умовах в^чизняно! економiки.

Дискуси щодо оптимально! моделi соцiального за-хисту наразi тривають, що зумовлено наслiдками фшан-сово! кризи, на тлi яко! переглядаються традицiйнi меха-нiзми соцiального захисту та сощального забезпечення в бкьшост европейських кра!н.

Фокусуючись на конкретному механiзмi фшан-сового забезпечення сощального захисту, часто вцволжаються вц основи, у контекстi яко! можливо говорити про його ефектившсть, дiевiсть. Цiею основою е функци сощально! держави, серед яких традицiйно виокремлюють три основнi (рис. 1):

1. Забезпечення найменш захищених верств насе-лення через перерозподк доходiв на користь найменш захищених верств населення - функцiя «Робша Гуда».

2. Страхування вц низки соцiальних ризиюв (без-робiття, хвороби тощо) шляхом накопичення кошпв з метою вцшкодування у разi настання страхового випад-ку - функцiя «скарбнички».

3. Розвиток людського капiталу через мехашзми соцiального iнвестування [3].

рiвня соцiально-економiчного розвитку, i вона бкьшою мiрою, нiж iншi, потребуе не просто безпосередньо! учас-тi держави у вцповцних процесах, а й створення умов i пiдтримки iнститутiв, яю реалiзують вiдповiднi функци.

Соцшльне швестування, яке передбачае високий стушнь залучення бiзнесу i органiзацiй громадянського суспкьства до реалiзацi! соцiальних програм i заходiв, е засобом, що забезпечуе вцхц вiд полiтики перероз-подку до полiтики стимулювання. Передусiм через со-цiальне iнвестування реалiзуеться функц1я розвитку людського капiталу. Тому на сучасному еташ державi, яка дбае про власш стратегiчнi перспективи, необхцно розглядати соцiальнi iнвестицi! не просто як один iз ви-дiв iнвестицiйно! активностi, а як iманентний елемент ефективно! системи соцiального захисту. Проте власне сощальш iнвестицi! визначаються досить суперечливо. Не сформовано единого усталеного пiдходу до розумш-ня сощального швестування. Основним залишаеться питання щодо сшввцношення понять «соцiальнi шве-стици» та «соцiально вiдповiдальне швестування».

Сощально вiдповiдальне швестування традицш-но розглядають як процес вкладення кошпв iнвесторiв з урахуванням факторiв сощального, еколопчного й етичного характеру поряд з традицшним фiнансовим аналiзом [8].

У науковш лiтературi соцiальнi швестищ! розгля-даються досить широко, а саме, як вкладання в людей.

Розвиток людського кашталу

' V ) 4

/ V-✓ \

/ стимулювання сощально)' \

/ та економчно) активностI \

/ \ / \

/ СИСТЕМИ СОЦ1АЛЬНОГО \

ЗАХИСТУ

п1дтримка через виплати,

^Забезпечення найменш ^ трансферти, грошовI допомоги захищених через

перерозподт доход1в

Страхування вщ со^альних ризикт

Рис. 1. Функци соцiальноi' держави та спрямованiсть системи соцiального захисту Джерело: авторська розробка.

Рiзне спiввiдношення функцiй у рiзних кра!нах зу-мовлене рiзними соцiально-економiчними, кторични-ми, полiтичними та навггь культурними передумовами. Це сшввцношення пояснюеться системою сощально-го захисту - вцмшностями в пiдходах до регулювання в1дносин на ринку пращ, системi оподаткування дохо-дiв, структур соцiальних видаткiв, ступеня залучення приватного сектора до фшансування соцiально! сфери, обсягах сощальних iнвестицiй тощо. I за цим сшввцно-шенням можна виявити, до чого тяжiе сощальна держава - до шдтримки незахищених верств населення через виплати, трансферти, грошовi допомоги чи до стимулювання сощально! та економiчно1 активност (див. рис. 1), що зменшуе потенцiйнi соцiальнi проблеми. Очевидно, що орiентацiя на стимулювання е результатом певного

Щ iнвестицi! передбачають, що полiтика спрямована на розвиток навичок i можливостей громадян брати участь у пращ та суспкьному житт1 Основнi напрями полiтики включають в себе освпу, якiсне медичне обслуговування, догляд за дпъми, навчання, допомогу в пошуку роботи i реабiлiтацiютощо [5]. Однак бiльш прагматично i конкретно соцiальнi швестици визначаються як будь-яка iнвестицiйна д1яльшсть, вiд яко! очiкують як сощальних результат, так i фшансово! вiддачi, що, як правило, нижча за ринкову [7]. Для громадських оргашзацш сощ-альнi iнвестицi! е формою безоплатного фшансування, що може бути використано для каштальних вкладень, фшансування розширення доходiв, нарощування потен-цiалу або iншi способи шдвищення !х стiйкостi.

Деяю автори роблять акцент на тому, що концеп-цш соцiального швестування е альтернативою безпо-воротного, грантового чи дотацшного фiнансування i визначають сощальш iнвестицi! як вкладання фшан-сових ресурсiв у вирiшення сощальних проблем з роз-рахунком на отримання доходу вiд вкладених кошпв, а не як традицiйнi витрати на сощальш потреби [1, с. 32]. Хоча мета сощального швестування визначаеться до-сить широко - «виршення сощальних проблем», на-голос робиться все ж таки на тому, що сощальне швестування е засобом активiзацi! шновацшного потенща-лу органiзацiй громадянського суспкьства, !х iнтеграцi! в дiяльнiсть на ринку сощальних послуг.

Отже, можна говорити, що попри близьюсть на-ведених понять «соцiальне iнвестування» та «сощально вiдповiдальне iнвестування», остан-не здебкьшого характеризуе певну розширену страте-гш iнвестора, тодi як соцiальнi швестици акцентують увагу на рiзних аспектах розвитку людського кашталу.

1снуе думка, що сощальш швестици е чимось серед-нiм мiж бiзнесом i фiлантропiею [1], тому стандартного сшввцношення мiж соцiальними та фшансовими результатами, яке б визначало межу мiж соцiальним i тра-дицшним швестуванням, не iснуе. Тому вцнесення конкретно! дiяльностi до сощального швестування е досить суб'ективним i залежить, як говорять автори [6],в1д нац-ональних i культурних особливостей конкретно! кра!ни.

Таким чином, основними характеристиками, що притаманнi соцiальному швестуванню, можна вважати: + розвиток людського кашталу; + зв'язок з iнститутами громадянського суспкь-ства;

отримання разом з фшансовимитакож i сощ-альних результатiв, причому останнi е прюри-тетними;

орiентацiю на ринок соцiальних послуг; вцсутшсть чiтко! класифiкацi!; широке коло суб'ектш iнвестування, а отже, й шструменпв фiнансування.

Цi характеристики е, на нашу думку, вкрай важ-ливими з точки зору формування полижи пiдтримки та стимулювання сощально! швестицшно! активнос-тi, особливо розвиток рiзних схем спiвпрацi окремих стейкхолдерiв i впровадження iнновацiйних шструмен-тш фiнансування.

Схеми фiнансування соцiальних швестицш у свь тi наразi е досить рiзноплановими. Окрiм традицiйних для сощально! сфери форм фшансування, що не перед-бачають отримання доходу, активно використовуються ринковi iнструменти. Зупинимося на тих, застосування яких, на нашу думку, дозволить розширити сферу фшансування сощальних програм та заходiв в УкраМ. Уза-гальнивши результати iснуючих дослiджень [1; 2; 4; 7], видкимо три групи шструменпв фiнансування:

1. Грантове фшансування.

2. Боргове фшансування.

3. Власне та змшане фшансування.

Грантове фшансування передбачае рiзi види

безповоротного фшансування (гранти, благодшний

+

+ + +

каштал, «венчурна фiлантропiя» тощо [7]), яю зводять-ся до одше! ознаки - фiнансування без очкування доходу. Своею чергоюднноващйш гранти передбачають не лише надання фшансових ресурсiв, а й шших форм пiдтримки, зокрема консультативно! - «гранти плюс шдтримка» (grants plus advice) [7]. Такого типу гранти дозволяють створити стшкий потенцiал подальшого розширення дiяльностi громадських органiзацiй, навпъ пiсля завершення проекту. Цей тип фшансування е особливо щкавим для в^чизняного середовища саме з точки зору шдтримки, трансферу технологш управлiння, оск!льки iнститути громадянського суспкьства наразi знаходяться на еташ становлення, i вiдсутнiсть у бкь-шостi з них управлiнського досвцу е однiею з перешкод !х стаб!льного розвитку, гальмуе поширення досвцу ре-алiзацi! соцiальних проектiв i не забезпечуе належного дисимiнацiйного ефекту.

Боргове ф^нсування зорiентоване на залучення позикового капiталу. Окремi iнструменти кредитування, що традицшно використовуються у комерцшному сек-торi, зокрема забезпечений кредит шд заставу матерi-альних активiв, овердрафт, промiжний кредит (bridging loan) та iншi успiшно використовують у некомерцшно-му секторi. Окрiм так званих «м'яких кредитiв», або сощальних облиацт.

Серед iнновацiйних тишв фiнансування, що включено до ще! групи, зупинимося на окремих, яю за певних умов можуть мати значний потенщал використання в УкраМ, це зокрема: пре-фшансування фандрайзингу, каштал зростання (розвитку), довго-строковi кредити.

Пре-фтансування фандрайзингу - це рiзновид кредитiв, що застосовують, якщо ц!льових показникiв фандрайзингу на останни його етапах не досягнуто. Це дозволяе запустити проект, тому друга назва цього типу -«остання цеглина у фiнансуваннi»(last brick financing) [7]. Погашення кредиту вцбуваеться пiсля того, як кошти зiбрано - досягнуто цкьових значень фiнансування на умовах фандрайзингу. Фандрайзинг як тип фшансування останшм часом штенсивно розвиваеться в УкраМ. Саме з позищй шдвищення його результативностi доцiльним е розвиток пре-фшансування. Проте такий шструмент вимагае наявносп загально! стратегГ! та ефективного керiвництва з навичками стратегiчного планування, фГ-нансового планування та ризик-менеджменту.

Довгостроковi кредити (зазвичай бГльше 5 рокГв) пГд низький процент або безпроцентш, як правило, для проекпв, що передбачають значний сощальний вплив -«терплячий капГтал» (patient capital) [7]. Довгостроко-вий часовий горизонт дозволяе спрямувати кошти, що будуть ефективно використовуватися для зростання в умовах значного ризику, проте з високою вГддачею. У рамках даного кредитування передбачаеться також управлшська шдтримка, що шдвищуе ймовГршсть ста-бГльного сощального впливу. НеобхГдно усвГдомлюва-ти, що використання кредитних форм фГнансування пов'язане з ризиками рГзних видГв. Особливо розповсю-дженим для боргового фГнансування е ризик, пов'язаний з переощнкою майбутнгх надходжень.

Стшюсть процесу фшансування Грунтуеться не ткьки на стабкьному залученнi коштiв, а пе-редусiм - на квалiфiкованому управлiннi ри-зиками, що з ним пов'язаш, адже саме яюсний ризик-менеджмент е запорукою успшност проекту. У цьому контекстi управлшська пiдтримка е не менш важлива, шж фiнансова, адже перспективи сощального швесту-вання, подальше впровадження шновацшних типiв фь нансування соцiальноï сфери залежить не лише вiд дер-жавно'1 пiдтримки, створення вiдповiдноï шфраструк-тури, а i вiд якост менеджменту органiзацiй громадян-ського суспкьства щодо провадження вiдповiдального фiнансування.

Власне, або пайове, ф^нсування. 1снуе досвц використання iнструментiв фшансування соцiальних швестицш, якi не можна вважати традицшними для не-комерцiйного сектора. Мова йде про акцюнерне фшан-сування, за якого органiзацiя може використовувати продаж сво'к акцш для фшансування дiяльностi, якщо ïï правова структура це дозволяе. Це стосуеться оргаш-зацш громадянського суспкьства. Така форма фшансування е нетиповою для сощальних швестицш, осккьки громадськi оргашзаци традицiйно не працюють як акцю-нернi товариства.

Досвiд акцiонерного фшансування може бути ко-рисним для сощального шдприемництва, проте за умо-ви нормативного врегулювання питань 'инього функцiо-нування.

Умовно-власне (quasi-equity) фшансування, або швестування з участю у доходах [7]. Цей тип фшансування мае ознаки як власного, так i позикового фшансування та передбачае залучення фшансування шд певну мету та можливють швестора мати частку вц майбутни потокiв об'екта iнвестицiй. Розмiр ща частки не е чiтко визначеною умовою видкення коштiв i залежить вц фь нансового результату дiяльностi органiзацiï - у разi його вцсутност частка може взагалi не виплачуватися, або навпаки - якщо доходи бкьшь шж очiкувалося, виплати швестору можуть збкьшуватися. Така схема фшансування забезпечуе бкьш рiвномiрний розподк ризику та винагороди мiж iнвестором i органiзацiю, в яку швесту-ють. Цей тип фшансування сощальних швестицш е най-бкьш актуальним для соцiальних пiдприемств, а також у випадку, коли акцюнерне фшансування неможливе через юридичну структуру об'екта швестицш [7]. Вважае-мо, що даний тип фшансування е досить перспективним для розвитку вггчизняного некомерцшного сектора через свою гнучюсть та вцносно незначний ступшь ризику в порiвняннi з борговими типами фшансування. Тенденци розвитку сощального шдприемництва у свт також свцчать про затребуванiсть змшаних типiв фь нансування. Так, починаючи з 2012 р., кiлькiсть сощальних шдприемств у Великобритани зросла на 58,000 -до741,000. На цих пiдприемствах працюють близько 2,3 млн оаб. За цей перюд частка тих, хто працюють при-бутково, також збкьшилася (75% у порiвняннi з 64% вiд уйе'1 чисельностi соцiальних пiдприемств) [9].

Фшансування розвитку громад через вцповцш шституци (community development finance institutions -CDFIS) може бути як борговим, так i дольовим. Окремi

оргашзаци практикують також допомогу в управлшш боргом. Характерною особливютю е те, що кредитують Ti проекти i запити, як1 не можуть отримати кошти на ринкових умовах з традицшних джерел через порiвняно високий ризик. Як правило, це шдприемства малого та середнього бiзнесу, сощальш пiдприемства та фiзичнi особи. Щ кредити е дешевшими, нiж ri, що надають iншi суб'екти, зокрема фонди високо ризикового кредиту-вання, проте дорожчими, шж кредитування у традицшних кредитних провайдерiв.

Громадське швестування (community investment) здшснюеться шляхом продажу частки шдприемствачле-нам громади, яю як спiввласники мають змогу не лише контролювати його дiяльнiсть, а й вкладати кошти, бра-ти участь в управлшш шдприемствами, що надають то-вари та послуги, яю вiдповiдають мкцевим потребам. 1нвестування базуеться на розумшш, що винагорода буде отримана передуйм через соцiальнi дивiденди. У такий спойб реалiзуеться довгострокове вирiвню-вання штерейв власникiв, iнвесторiв i споживачiв. I це найкраще працюе, коли громадсью цiлi пiдприемства е основним мотивом для швестицш [7].

Охарактеризовав типи фшансування можуть бути щкавими з огляду на активiзацiю политики розвитку громад на процесiв децентралiзащí.

Каптал зростання (розвитку) - каштал, що шве-стуеться у стартапи з метою зростання шститупв громадянського суспкьства - для розвитку 1х продукйв, послуг чи проекпв, що можуть генерувати додатковий дохц. 1нвестицГ1 можуть здшснюватися як у матерiаль-нi активи («hard» development capital), так i у створення нематерiальних вигод - зростання персоналу, шдтримка в акумулюванш кошпв тощо («soft» development capital [7]). Фактично це тип швестування в розвиток громад-ських оргашзацш, що е важливим для 1х довгостроково'1 стiйкостi та зростання.

Реалiзуючи всi наведенi iнструменти, необхiдно враховувати так званий ризик сощального впливу -ймовiрнiсть досягнення або недосягнення заплановано-го сощального результату. Для швестора принциповим е саме сощальш наслцки проекту, i саме на 1х досягнен-нi буде зосереджено контроль. Скорочення сощальних результайв може свцчити про вiдхiд громадсько'1 оргашзаци вц свое'1 сощально! мюи, орiентацiю на прибут-ковi напрями дiяльностi.

ВИСНОВКИ

Реалiзацiя соцiальних швестицш зумовлена прь оритетнiстю певно'1 сощально! мети, яка в загальному виглядi може бути визначена як розвиток людського ка-пiталу. Тому дослцження тенденцiй, механiзму реалiза-ц!1, тишв фiнансового забезпечення соцiального швес-тування необхцно проводити в контекстi формування ефективно'1 системи соцiального захисту.

1нновацшш типи фiнансування дозволяють отримати переваги в1д поеднання рiзних джерел фшансування, заохочувати рiзних суб'екйв до фшансово! шдтрим-ки сощальних програм i заходiв, розширювати спектр сощальних послуг. Подальше дотдження сощального

Q_

LQ

О

m о

о

Q_

О

=п <

<

Si

Ш

гнвестування щодо його реалгзаци у крашах гз ргзним рГвнем розвитку фшансового ринку, особливостей ризик-менеджменту (рГвень прийнятного ризику, сшв-вГдношення сощальних та фГнансових результатГв тощо) сформуе теоретико-методичну базу управлшня цим особливим типом швестицш. Актуальним е також до-слГдження взаемного впливу сощальних швестицш та шших складових сощального захисту. ■

Л1ТЕРАТУРА

1. Иванова Н. В. Социальное инвестирование: обзор зарубежных практик. Гражданское общество в России и за рубежом. 2013. № 3. С. 31-36.

2. Садков В., Кузнецова О. Социальное и социально ответственное инвестирование. Социальное партнерство. 2007. № 3. URL: http://jarki.ru/wpress/2010/01/29/869/

3. Социальное государство в странах ЕС: прошлое и на-стоящее/Отв. ред. Ю. Д. Квашнин. М.: ИМЭМО РАН, 2016. 189 с.

4. Anheier H. Social investment // International Encyclopedia of Civil Society/Ed. by H. Anheierand S. Toepler. 2010. P. 14271429.

5. European Commission. Employment, Social Affairs & Inclusion. Social Investment. URL: http://ec.europa.eu/social/main. jsp?catId=1044

6. European SRI study 2012. URL: http://www.eurosif.org/ wp-content/uploads/2014/09/Eurosif-SRI-Study-20142.pdf

7. Social Investment. URL: https://knowhownonprofit.org/ funding/social-investment

8. Report on socially investing trends in the United States. URL: http://www.socialinvest.org

9. Social Investment: a Force for Social Change 2016 Strategy. URL: https://www.gov.uk/government/uploads/system/uploads/ attachment_data/file/507215/6.1804_SIFT_Strategy_260216_FI-NAL_web.pdf

REFERENCES

Anheier, H. "Social investment". In International Encyclopedia of Civil Society, 1427-1429. 2010.

"European Commission. Employment, Social Affairs & Inclusion. Social Investment". http://ec.europa.eu/social/main. jsp?catId=1044

"European SRI study 2012". http://www.eurosif.org/wp-con-tent/uploads/2014/09/Eurosif-SRI-Study-20142.pdf

Ivanova, N. V. "Sotsialnoye investirovaniye: obzor zarubezh-nykh praktik" [Social investment: a review of foreign practices]. Gra-zhdanskoyeobshchestvo vRossiiizarubezhom, no. 3 (2013): 31-36.

"Report on socially investing trends in the United States". http://www.socialinvest.org

Sotsialnoye gosudarstvo v stranakh YeS: proshloye i nastoy-ashcheye [The welfare state in the EU: past and present]. Moscow: IMEMO RAN, 2016.

"Social Investment". https://knowhownonprofit.org/fund-ing/social-investment

Sadkov,V., and Kuznetsova, O."Sotsialnoye i sotsialno otvetst-vennoye investirovaniye" [Social and socially responsible investing]. Sotsialnoye partnerstvo. http://jarki.ru/wpress/2010/01/29/869/

"Social Investment: a Force for Social Change 2016 Strategy". https://www.gov.uk/government/uploads/system/uploads/ attachment_data/file/507215/6.1804_SIFT_Strategy_260216_FI-NAL_web.pdf