Методологічні засади формування стратегії соціального інвестування, що здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

3. Податкова реформа: Початок. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://ogo.ua/images/ articles/1567/big/1396270724 .jpg

4. Паненов В.Г. Налоги и налоговая система Российской федерации : учебник / В.Г. Паненов. - М. : Изд-во "Финансы и статистика", 2005. - 263 с.

5. Огоновський А.Р. Система податкв в Укралш та основш напрями 'íí реформування / А.Р. Огоновський // Науковий вюннк НЛТУ Укра"ни : зб. наук.-техн. праць. - Львгв : РВВ НЛТУ Укра-ши. - 2008. - № 17.7. - С. 228-238.

6. Майбуров И.А. Теория и история налогообложения : учебник [для студ. ВУЗов], обуч. по спец. "Налоги и налогообложение" / И.А. Майбуров. - М. : Изд-во ЮНИТИ-ДАНА, 2007. - 495 с.

7. Черник Д.Г. Кризи и налоги / Д.Г. Черник, Ю.Д. Шмелев. - М. : Изд-во "Экономика", 2011. - 253 с.

Турянский Ю.И. Налоговая реформа в системе мер антикризисного регулирования экономики Украины

Главное внимание уделено такому аспекту экономической политики государства, как налоговая политика, выдвинута гипотеза о зависимости уровня экономического развития от фискального устройства. Отмечены недостатки налоговой системы Украины, определено их влияние на общие экономические процессы и обоснована необходимость реализации глубинных налоговых реформ. На основе обобщения мирового опыта внедрения налоговых реформ предложены конкретные механизмы повышения эффективности налоговой системы Украины, которые рекомендуется реализовать в ближайшей перспективе.

Ключевые слова: налоги, налоговая система, налоговая реформа.

Turiansky Y.I. Tax Reform in the System of Crisis Management Measures of Ukraine's Economy

The main attention is paid to this aspect of economic policy as tax policy; put a hypothesis about the dependence of economic development of the fiscal system. Specified on the shortcomings of the tax system of Ukraine determined their impact on overall economic processes and the necessity of implementing tax reforms depth. On the basis of summarizing world experience implementing tax reforms proposed specific mechanisms for improving the efficiency of the tax system of Ukraine, which is recommended to implement in the near future.

Key words: taxes, tax system, tax reform, economy, fiscal system.

УДК 330.322:336.145 Асист. Н.Я. Яневич - НУ "Львiвська полiтехнiка "

МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГИ СОЩАЛЬНОГО 1НВЕСТУВАННЯ, ЩО ЗД1ЙСНЮ£ТЬСЯ ЗА РАХУНОК КОШТ1В М1СЦЕВИХ БЮДЖЕТ1В

Визначено головш принципи реатазаци стратепчного шдходу до управлшня проце-сом сощального швестування, що здшснюеться за рахунок кошйв мюцевих бюджетов. Створено типологвд стратегий сощального швестування на ргвш мюцевих бюджепв. Ви-окремлено чинники, як впливають на вибiр портфеля таких стратегий. Здшснено поди цих чинниюв на так групи: чинники, що характеризуюсь фiнансовi можливост оргашв шсцево! влади здшснювати сощальне швестування; чинники, що обумовлюють потреби населення дано! територiальноl громади в сощальних iнвестицiях; чинники, що характеризуюсь ргвень розвитку кожно! сфери сощального швестування; чинники, що справля-ють вплив на соцiально-економiчну ефектившсть заходiв iз вкладення сощальних швес-тицiй у певну сферу. Встановлено послiдовнiсть розроблення механiзму вибору певного типу стратеги сощального швестування, що здшснюеться за рахунок кошпв мюцевих бюджетов.

Ключовi слова: стратегiя, сощальне швестування, мюцевий бюджет, формування, чинник вибору.

Постановка проблеми. Р1вень людського розвитку значною м1рою зале-жить в1д якост та обсягв сощальних послуг, як1 надаються установами сощально! шфраструктури, що фшансуються за рахунок коштав мкцевих бюджетав територь альних громад. На тепершнш час обсяги такого фшансування е вкрай обмежени-ми, що обумовлюе потребу проведения ретельних обрахунюв щодо визначення структури сощальних видатшв за напрямами та окремими об'ектами сощально! сфери. При цьому значна частина таких видатюв (як каштальних, так 1 поточних) за сво'м змктом е сощальними швестищями, оскшьки вкладаються у формування та розвиток людського потенциалу, 1 отже, матимуть довготермшов1 наслщки.

Разом з тим, процес планування сощальних видатк1в мкцевих бюджетав переважно не ставить за мету досягнення довготермшових щлей !х здшснення. Внаслщок цього наявному мехашзму сощального швестування, що здшснюеться за рахунок коштав мкцевих бюджетав, е притаманною низка системних недоль к1в, зокрема: вщсутнкть дкво! системи мошторингу витрачання коштав мкцевих бюджетав у здшснення сощального швестування, недосконалкть наявних мето-д1в встановлення прюритетноста реал1зацп програм сощального 1нвестування, вщсутнкть достатньо обфунтованих та ушверсальних шдходш до планування обсяпв сощальних швестицш у частиш каштальних витрат тощо. Усунення цих та шших недолшш оргашзацп планування сощального 1нвестування, що здшснюеться за рахунок коштав мкцевих бюджетав, можливо лише на засадах застосування стратепчного шдходу до такого планування.

Стушнь розроблення проблеми. Питанням формування та витрачання коштав мкцевих бюджетав, зокрема здшснення за рахунок них сощального швес-тування, присвячено значну кшьккть публшацш, зокрема роботи Х. Вшюри [1], Д. Полозенка [7], Л. Момотюк [8] та ш.

Практика планування бюджетних видаттв доводить, що найбшьш поши-реними методами такого планування з позицц лопки побудови в1дпов1дних пла-шв е програмно-щльовий та ресурсний методи. Зпдно з першим з них розроблення плашв сощального розвитку, зокрема планування обсяпв сощальних 1нвести-цш, здшснюеться в такш послвдовноста: визначаеться мета планування, розроб-ляеться програма досягнення щлей, визначаються ресурси для здшснення програм. За ресурсного шдходу до планування спочатку визначаються ресурси, на !х шдстав1 плануеться мета 1 вже потам розробляеться програма використання цих ресурав [2, с. 28].

Враховуючи, що сучасш вимоги до використання бюджетних коштав пе-редбачають врахування довготермшових результатав вщ !х вкладення, програм-но-щльовий метод планування сощальних 1нвестицш на тепер1шнш час набув значно! популярноста. Як зазначено у робота [1], "програмно-щльовий метод бю-джетування становить основу тепер1шньо1 реформи мкцевих фшанс1в... На сьогодш доведено, що ефективне та щльове використання обмежених бюджетних ресурсш можливе завдяки програмно-щльовому методу". При цьому, у робота [3, с. 14] подано таке визначення програмно-щльового методу у бюджетному процесс "... це система планування та управлшня коштами бюджету в середньо-термшовш перспектив!, спрямована на розроблення та виконання бюджетних програм та шдпрограм, оркнтованих на кшцевий результат".

У пращ [4, с. 49] стратепчне планування мкцевих фшанс1в розглянуто як один з еташв програмно-щльового планування, який охоплюе так заходи: визна-

чення довго- та середньотермшових цшей; вiдбiр першочергових програм, вихо-дячи з фшансових можливостей; прийняття програмних документiв оргашв мк-цево1 влади.

Середньотермiнове планування видатково1 частини мiсцевого бюджету повинно включати такi етапи: оцiнка реальних ресурсiв, якi може мати мкцевий бюджет на наступний рiк та середньотермшову перспективу; розроблення кшь-кох варiантiв середньотермiнового прогнозу ресурсiв (базового, оптимктичного та песимiстичного) i визначення варiанту прогнозу, який найбiльше вщповдае макроекономiчнiй ситуацií в краíнi; визначення прюритепв у видатковiй полгги-щ органу мiсцевого самоврядування на середньотермшову перспективу; проведения оцшки наявних бюджетних програм з метою виявлення неефективних програм за допомогою аналiзу витрат; здiйснення оптимiзацií бюджетних програм шляхом отташзацц бюджетних установ та витрат на реалiзацiю цих програм; розподiл бюджетних ресурав на двi частини: перша - на продовження ре-алiзацií наявних бюджетних програм, друга - на новi бюджетш програми; фор-мування бюджетних програм та визначення обсялв видатюв за програмами на плановий перiод та на середньотермiнову перспективу [5, с. 32].

На необхщносп подальшого розвитку практики застосування програмно-щльового методу планування видатшв бюджетов наголошуе, зокрема i Н.1. Богомолова у робоп [6], зазначаючи при цьому потребу у встановленш прямого зв'язку мiж формуванням видатшв i досягненням конкретних результатов бюджетних програм. Окрш того, автор пропонуе виокремлювати два види бюджетов - поточний, що мае забезпечуватись лише поточними доходами та бути збалансованим, та стра-тегiчний (бюджет розвитку), який може мати дефщит й фшансуватися за рахунок позик чи нерегулярних доходов, зокрема надходжень вiд приватизацií майна.

Безперечно, що описаний вище програмно-цiльовий пiдхiд до формування плашв соцiального iнвестування, яке здшснюеться за рахунок коштiв бюджетов територiальних громад, мае важливе значення для рацiоналiзацií процесу такого формування. Проте проблему планування соцiальних ^естицш за рахунок кош-тiв мкцевих бюджетiв потрiбно розглядати ширше, а саме - у контекста необхвд-носп розроблення дiевого механiзму вибору стратеги такого швестування, який закономiрно повинен мiстити у себе програмно-цшьовий тдхвд.

Метою роботи е вдосконалення методологiчних засад розроблення стратеги соцiального iнвестування, що здiйснюеться за рахунок кошпв бюджетiв те-риторiальних громад. Для досягнення цiеí мети у робоп було вирiшено таю зав-дання: визначено головнi принципи реалiзацií стратегiчного пiдходу до управлш-ня процесом социального iнвестування, що здшснюеться за рахунок коштiв мкцевих бюджетов; створено типологiю стратегш соцiального iнвестування на рiвнi мкцевих бюджепв; виокремлено чинники, яш впливають на вибiр портфелю таких стратегш; встановлено послщовнкть розроблення мехашзму вибору певного типу стратегií сощального iнвестування, що здшснюеться за рахунок кошпв бюджетов територiальних громад.

Основний матерiал дослiдження. Уникнути недолшш практики сощаль-ного iнвестування на рiвнi територiальних громад можливо лише за умови впро-вадження стратепчного тдходу до управлiння процесом такого швестування. Цей шдхвд мае базуватися на низщ методологiчних положень (принцишв), серед яких головну роль ввдграють такi:

• виконання планових розрaхyнкiв обсягiв та структури соцiaльних iнвестицiй на тривалий промiжок часу - не менш тж на 3-5 рокiв (тодi як на тепершнш час тага розрахунки обмежуються переважно рiчним перюдом);

• урахування взаемозв'язку мiж поточними та каттальними видатками на функщ-онування та розвиток соцiaльноï сфери регюну. Таке врахування повинно грунту-ватися на передбaченнi можливостi зростання потреби у поточних видатках у наступних перiодaх у рaзi здшснення кaпiтaльних видaткiв у введення нових або розширення (реконстрyкцiю) дiючих об'екив соцiaльноï iнфрaстрyктyри, що ут-римуються за рахунок коштiв бюджетiв територiaльних громад;

• проведення ретельного ощнювання потреб у поточних та каттальних видатках для кожного об'екта сощального швестування та реaлiзaцiя зaходiв з оптимiзaцïí кiлькостi цих об'eктiв та обсяпв надаваних ними соцiaльних послуг;

• виконання науково обгрунтованих ощнок мiри прiоритетностi тих чи шших нап-рямiв соцiaльного iнвестyвaння. Потреба у таких ощнках зумовлена обмеженими обсягами фшансових ресyрсiв, що перебувають у розпорядженнi мiсцевих орга-тв влади. За таких умов формування програми розподiлy обсягiв соцiaльних ш-вестицiй за окремими напрямами потребуе встановлення 5х вiдносноï прюритет-носп, що е необхiдною умовою багатощльового програмування;

• всеохоплююче використання усього арсеналу методiв та фyнкцiй управлшня со-цiaльними iнвестицiями. Зокрема, стосовно функщй такого yпрaвлiння, то важ-ливого значення набувають: прогнозування (зокрема при оцшювант мaйбyтнiх доходiв мюцевих бюджетiв та потреб у сощальних видатках); aнaлiзyвaння (зокрема при оцшюванш ефективноси та рaцiонaльностi розподшу соцiaльних швес-тицiй за окремими напрямами у попередшх перiодaх); планування (зокрема при розробленнi програм розподшу сощальних швестицш за окремими об'ектами та напрямами); оргатзування (зокрема тд час формування мехaнiзмy руху шфор-мaцiйних потокiв мiж суб'ектами, що надають, та особами, що отримують сощ-aльнi iнвестицïí); регулювання (зокрема у процеи коригування програм розподь лу соцiaльних iнвестицiй).

Теpмiн "стpaтегiя соцiaльного iнвестyвaння" можнa розглядати, при-наймш, з двох позицш, a саме: як довготеpмiновий плaн розподшу iнвестицiй мiж окремими об'ектами сощально1 iнфpaстpyктypи pегiонy та як нaбip оркнти-piв, якими послуговуватимуться розробники видатково!' частини мiсцевих бю-джепв y пpоцесi формування плану розподшу сощальних швестицш Стосовно другого шдходу, то вш передбачае менший стушнь узагальненосп, коли наголос робиться на загальних тенденщях y вибоpi пропорцп pозподiлy соцiaльних швес-тицiй (наприклад як оpieнтиp такого pозподiлy може виступати пpiоpитетнiсть витрат на охорону здоров'я та освiтy перед шшими напрямами сопiaльного швес-тування або, наприклад, прюритетнкть поточних видaткiв на сощальну сферу перед кaпiтaльними видатками). Загалом обидва пеpелiчених пiдходи до тракту-вання змiстy поняття "стратегия сопiaльного iнвестyвaння" е взаемодоповнюваль-ними: на почaтковiй стaдiï розроблення тако1 стpaтегiï необхiдно задатися загаль-ними оpieнтиpaми, якi потiм будуть втшюватися y конкpетнi детaлiзовaнi програми розподшу сощальних швестищй.

У пропес вибору стpaтегiï социального iнвестyвaння, яке здшснюеться за рахунок коштiв бюджетов теpитоpiaльних громад, необхiдно враховувати кну-вання низки piзних видiв таких стратегш, що вiдповiдaють тiй чи шшш класифь кaпiйнiй ознaпi 1х групування. Тому мiспевi органи влади повинш обирати не одну, а декшька видав стpaтегiй сощального ^естування, тобто ïх певну комбша-

цда (портфель). Анатзування лiтературних джерел, зокрема робгг, процитованих вище, а також власш дослiдження дали змогу виокремити таю види стратегiй со-цiального ^естування, яке здiйснюеться за рахунок коштш бюджетiв територi-альних громад:

1) за загальною динамiкою сукупних соцiальних видатк1в:

• стратепя зростання сукупних соц1альних видатюв - передбачае збшьшення обсяпв цих видатк1в у наступному плановому перюд1 (пер1одах) пор1вняно 1з зв1тним;

• стратег1я шдтримування сукупних сощальних видатк1в на незм1нному р1вн1 - передбачае здшснення цих видатюв у наступному плановому перюд1 (перюдах) на р1вн1 зв1тного перюду;

• стратепя скорочення сукупних соц1альних видатюв - передбачае зниження обсяг1в цих видатюв у наступному плановому перюд1 (перюдах) пор1вняно 1з звггним, зокрема за рахунок !х ошишзацн та укрупнення об'ект1в соц1ального швестування;

2) за прiоритетнiстю сфер та напрямiв соцiального iнвестування:

• стратепя пр1оритетного ф1нансування заклад1в охорони здоров'я - передбачае, що основна частина приросту обсяпв соц1альних видатк1в у плановому перюд1 (пер1одах) пор1вняно 1з зв1тним, а також вив1льнен1 кошти внасл1док оптим1зацн видатк1в на шш1 сфери соц1ального 1нвестування будуть спрямовуватися на фь нансування заклад1в охорони здоров'я;

• стратепя прюритетного фшансування заклад1в осв1ти;

• стратег1я прюритетного фшансування заклад1в культури;

• стратепя прюритетного фшансування заклад1в ф1зичного виховання та спорту;

• стратепя прюритетного фшансування шших заклад1в сощально! сфери;

3) за сталктю обраних прюритетними сфер та напрямiв соцiального швестування:

• стратепя незмшноси обраних прюритетних сфер та напрям1в сощального швес-тування - передбачае, що обраш в якост1 пр1оритетних сфери та напрями сощального швестування залишаються такими протягом усього перюду реал1зацн стратеп!;

• стратепя поступово! зм1ни пр1оритетних сфер та напрям1в сощального швесту-вання - передбачае поступову змшу сфер та напрям1в, що були обран1 як прюри-тетн1 на початку пер1оду реал1зацп стратеп!, протягом цього пер1оду;

4) за основним критерieм (критерiями) розподшу коштiв на розвиток сощально! шфраструктури:

• стратепя забезпечення першочергового розвитку прюритетних сфер та напрям1в сощального швестування - передбачае попередне виокремлення прюритетних сфер та напрям1в сощального швестування та вкладення у щ сфери та напрями основно!' частини приросту обсяпв сощальних видатюв у плановому перюд1 (перюдах) пор1вняно 1з зв1тним, а також кошпв, вив1льнених внасл1док оптим1защ! видатк1в на шш сфери сощального 1нвестування;

• стратепя забезпечення одночасного розвитку уих сфер та напрям1в сощального швестування - передбачае р1вном1рне зростання обсяпв та (або) якоси сощаль-них послуп що надаються ус1ма сферами сощального швестування, без попе-реднього виокремлення серед них найб1льш прюритетних;

• стратепя комбшованого ф1нансування - передбачае досягаення певного р1вня р1вном1рноси зростання обсяпв та (або) якосп соц1альних послуп що надаються уйма сферами сощального швестування, з одночасним забезпеченням певно! перевари тих сфер 1 напрям1в, як1 наперед вщнесено до найб1льш пр1оритетних з точки зору !'х сощально!' значущост1;

• стратеги комбшованого фшансування з урахуванням кашталомюткоси тих чи iнших нaпрямiв та сфер сощального швестування - передбачае досягнення пев-ного рiвня рiвномiрностi зростання обсягiв та (або) якоси соцiaльних послуг, що надаються уйма сферами сощального швестування, з одночасним забезпеченням певно'1 переваги тих сфер i нaпрямiв, якi наперед вщнесено до нaйбiльш прюри-тетних з точки зору сшввщношення ïx сощально'1 знaчyщостi та потрiбних обся-пв iнвестицiй у ïx розвиток;

5) за джерелами фiнaнсyвaння об'eктiв сощально!' iнфрaстрyктyри:

• стратег1я фiнaнсyвaння об'екпв соцiaльноï iнфрaстрyктyри виключно за рахунок власних джерел - передбачае фшансування цих об'екив повнiстю за рахунок до-ходiв бюджетiв, що отримуються за рахунок внутрштх джерел та субвенщй;

• стратег1я фiнaнсyвaння об'екпв соцiaльноï iнфрaстрyктyри iз залученням позич-кових джерел коштiв - передбачае часткове фшансування цих об'екив за рахунок залучення органами мiсцевого самоуправлшня позичкових зaсобiв, зокрема бан-ювських кредитiв та коштiв вiд випуску облiгaцiй;

6) за стaлiстю пропорцй' розподiлy коштiв на фiнaнсyвaння сфер та нaпрямiв соцiaльного iнвестyвaння:

• стратег1я забезпечення постiйноï пропорцй' розподшу коштiв на фiнaнсyвaння сфер та нaпрямiв соцiaльного iнвестyвaння - передбачае, що частка видатюв на фшансування кожно'1 сфери та напряму сощального швестування у загальному обсязi сощальних видaткiв залишаеться незмiнною протягом усього перюду ре-aлiзaцïí стратеги;

• стратег1я змiнноï пропорцй' розподiлy кошпв на фiнaнсyвaння сфер i нaпрямiв соцiaльного iнвестyвaння - передбачае обгрунтовану змiнy часток видaткiв на фь нансування кожно'1 сфери та напряму сощального швестування (або, принаймт, деяких таких сфер та нaпрямiв) у загальному обсязi соцiaльних видaткiв протягом перюду реaлiзaщ'í стратегй';

7) за розподтом коштiв м1ж окремими об^ктами соцiaльного iнвестyвaння, що вщносяться до однie'i i тie'i ж сфери такого швестування:

• стратег1я усунення вiдмiнностей в якостi сощальних послуг, що надаються, та умов ix надавання рiзними об'ектами сощального швестування, що належать до одте'1 i ие'1 ж сфери такого швестування, - передбачае здшснення розподшу кош-тiв мiж цими об'ектами таким чином, щоб поступово усунути нерiвномiрнiсть ix розвитку та, вщповщно, зробити якiсть надаваних соцiaльниx послуг рiзними об'ектами приблизно однаковою;

• стратег1я збереження вiдмiнностей як сощальних послуг, що надаються, та умов 1х надавання рiзними об'ектами сощального швестування;

S) за головною метою зростання обсяпв сощального iнвестyвaння:

• стратег1я розширення обсягiв соцiaльниx послуг, що надаються, без покращення якоси цих послуг;

• стратег1я покращення якоси соцiaльниx послуг, що надаються, без збшьшення обсягiв цих послуг;

• стратег1я розширення обсягiв сощальних послуг, що надаються, з одночасним покращенням якосп цих послуг;

9) за величиною та (або) часткою капггальних витрат y зaгaльнiй величиш соцi-альних видатк1в:

• стратег1я зростання величини та (або) частки каттальних витрат у зaгaльнiй величиш сощальних видатюв у плановому перiодi (перюдах) порiвняно iз базовим;

• стратег1я забезпечення незмiнностi величини та (або) частки каштальних витрат

у запальнш величин1 соц1альних видатк1в у плановому перюд1 (пер1одах) пор1вня-но 1з базовим;

• стратепя зменшення величини та (або) частки каттальних витрат у запальнш величин! сощальних видатк1в у плановому пер1од1 (перюдах) пор1вняно 1з базовим. Варто зазначити, що за кожним перелiченим вище типом стратегií сощ-

ального швестування iснуе низка його рiзновидiв, що передбачае бшьший ршень деталiзацií ввдповвдного типу стратегií. Наприклад, стратепя зростання сукупних соцiальних видаткiв може мати таю рiзновиди, як: стратегия помiрного та стратепя значного зростання, а також стратегия зростання швестицш в усi сфери й об'екти социального iнвестування та стратегия зростання швестицш в окремi сфе-ри й об'екти.

Складшсть вибору певного типу стратегií сощального iнвестування, що здiйснюеться за рахунок кошпв бюджетiв територiальних громад, зумовлена, серед iншого, необхiднiстю враховувати при цьому значну кiлькiсть чиннитв, якi прямо чи опосередковано впливають на результати такого вибору, а також тим, що деякi з цих чинникiв важко шддаються безпосередньому кшьккному оцшю-ванню. Загалом, чинники вибору портфеля стратегш соцiального iнвестування, що здшснюеться за рахунок коштш мкцевих бюджетiв, можуть бути подiленi на чотири групи, а саме:

1. Чинники, що характеризують фiнансовi можливостi органiв мкцево! влади здшснювати соцiальне iнвестування, зокрема: поточнi обсяги надходження кошив у мiсцевий бюджет; прогнозш обсяги таких надходжень у наступних перюдах; частка сощальних швестицш у структурi видатыв мiсцевого бюджету; обсяги коштав, якi отримуе або може отримати мiсцевий бюджет у виглядi дотацiй; обсяги кошив, як1 отримуе або може отримати мкцевий бюджет з iнших джерел (зокрема, у виглядi позик), тощо.

2. Чинники, що обумовлюють потреби населення дано!' територiальноi громади в сощальних iнвестицiях, зокрема: загальна чисельшсть населення, що меш-кае на територп територiально! громади; вiкова структура чисельност меш-канцiв; стан здоров'я мешканщв (зокрема за вiковими категорiями); рiвень освiти мешканцiв; рiвень матерiального добробуту населення тощо.

3. Чинники, що характеризують рiвень розвитку кожно! сфери соцiального ш-вестування (охорони здоров'я, освгги, культури тощо). Ц чинники, водночас, подiляють на двi пiдгрупи, а саме:

• чинники, що характеризують умови надання послуп об'ектами соц1ально!' шфрас-труктури, зокрема: кшьюсть об'ект1в соц1ально'! !нфраструктури за кожною сферою; чисельшсть пращвниюв у вщповщних закладах; професшно-квал1ф1ка-цшний р1вень цих прац1вник1в; техн1чний стан буд1вель та обладнання; максимально можлива чисельшсть споживач1в соц1альних послуп як1 можуть бути об-слуговаш кожним об'ектом за певний пром1жок часу, тощо;

• чинники, що характеризують яюсть надання послуп об'ектами сощально! шфрас-труктури. Ц1 чинники вщображаються у низц1 показник1в, яю враховують специ-ф1ку д1яльност1 ие! чи !ншо! соц1ально! сфери.

4. Чинники, що впливають на соцiально-економiчну ефективнiсть заходiв iз вкладення сощальних швестицш у певну сферу (напрямок), зокрема: рiвень сощально! значущост певно! сфери (напрямку) соцiального iнвестування; ступшь капiталомiсткостi певно! сфери (напрямку); сшвввдношення мiж по-точними та каштальними соцiальними видатками тощо.

Стосовно вибору певного типу стратеги сощального ^естування, яке здiйснюeться за рахунок коштш бюджетiв теpитоpiaльних громад, за кожною з пеpелiчених ознак групування видiв таких стpaтегiй, то послiдовнiсть розроблен-ня мехaнiзмy цього вибору повинна мктити тaкi основнi етапи:

1) виокремлення основних чинниыв, як1 впливають на ви61р даного типу стратеги' сощального швестування за певною ознакою групування ïï вид1в;

2) здшснення оцiнювaння р1вня кожного з обраних чинниыв та його подальшо'1 яысно!' градаци';

3) розгляд yrix можливих комбiнaцiй грaдaцiй чинник1в, як1 впливають на ви-61р даного типу стратеги' сощального швестування за певною ознакою групування ïï вид1в;

4) з'ясування нaслiдкiв сощального швестування y раз! обрання того чи шшого типу стратеги' цього швестування за кожно'1' можливо'1 комбшаци' грaдaцiй чинниыв;

5) для кожно'1 комбшаци' грaдaцiй чинник1в, як1 впливають на ви61р даного типу стратеги' сощального швестування за певною ознакою групування ïï ви-д1в, ставиться y вщповщшсть той тип стратеги', за якого зaбезпечyeться найвищий рiвень сощально'1' ефективностi здiйснювaних швестицш за умов об'eктивно наявних обмежень на ïx обсяги.

Висновки та перспективи подальших дослiджень:

1. Термш "стpaтегiя сопiaльного iнвестyвaння" можна розглядати, при-нaймнi, з двох позицш, а саме: як довготеpмiновий план розподшу цих ^ести-пiй мiж окремими об'ектами сопiaльноï iнфpaстpyктypи регюну та як нaбip оpieнтиpiв, якими послуговуватимуться розробники видaтковоï частини мкцевих бюджетiв y пpопесi формування плану розподшу сощальних iнвестипiй.

2. Доцшьно виокремити види стpaтегiй сопiaльного швестування, яке здшснюеться за рахунок коштш бюджетiв теpитоpiaльних громад, за такими оз-наками: за загальною динамшою сукупних сопiaльних видатюв; за прюритетшс-тю сфер та нaпpямiв сощального швестування; за сталктю обраних прюритетни-ми сфер та нaпpямiв сощального ^естування; за основним кpитеpieм (критерь ями) pозподiлy коштiв на розвиток сопiaльноï шфраструктури; за джерелами фь нансування об'eктiв сопiaльноï шфраструктури; за сталктю пропорцп pозподiлy коштiв на фшансування сфер та нaпpямiв сощального швестування; за розподь лом кошпв мiж окремими об'ектами сопiaльного ^естування, що належать до однieï i тieï ж сфери такого швестування; за головною метою зростання обсяпв сопiaльного iнвестyвaння; за величиною та (або) часткою каштальних витрат y загальнш величинi сопiaльних видaткiв.

3. Чинники вибору портфелю стpaтегiй сощального ^естування, що здiйснюeться за рахунок коштш бюджетiв теpитоpiaльних громад, можуть бути подiленi на чотири групи: чинники, що характеризують фiнaнсовi можливосп оpгaнiв мiспевоï влади здiйснювaти сощальне iнвестyвaння; чинники, що обу-мовлюють потреби населення дaноï теpитоpiaльноï громади в сопiaльних швес-тищях; чинники, що характеризують ршень розвитку кожноï сфери сопiaльного iнвестyвaння; чинники, що впливають на сощaльно-економiчнy ефективнiсть за-ходiв iз вкладення сопiaльних ^естицш y певну сферу (напрямок).

4. Подaльшi дослiдження проблеми вдосконалення методичних засад роз-роблення стpaтегiï сощального ^естування, що здiйснюeться за рахунок кошпв

бюджетiв територiальних громад, потребуе створення формалiзованого шдходу до оцiнювання р1вня чинникiв, що впливають на процес такого формування.

Лiтература

1. Вiлюра Х.Б. Стратепчне управления видатками мюцевих бюджетов у забезпеченш сощаль-но-економ1чного розвитку територш / Х.Б. Вiлюра. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://lib-for.com/index.php? newsid=1061

2. Борисевич В.1. Прогнозування i планування економши : навч. поабн. / В.1. Борисевич, Г.А. Кандаурова, М.М. Кандауров та ш. / за заг. ред. Г.А. Кандаурова. - Минск : Изд-во БГЕУ, 2003. - 184 с.

3. Планування мюцевих бюджетв на основi програмно-uiльового методу : навч. поабн. / за заг. ред. 1.Ф. Щербини; 1БСЕД Проект "змщнення мгсцево'1 iнiцiативи". - К. : Вид-во USAID, 2011. - 108 с.

4. Омелянович П.О. Mira^i фшанси / П.О. Омелянович, В.С. Левченко, О.В. Хостаева, Д.В. Фiрсов, О.О. Якубовська. - Донецьк : Вид-во Дон ННУЕТ, 2011. - 252 с.

5. Мюцеве самоврядування в Украiнi: стан та перспективи розвитку : аналп\ доп. / кергвник автор. кол. С.О. Бша. - К. : Вид-во ШСД 2009.

6. Богомолова Н.1. Проблеми формування системи видаткв державного бюджету / Н.1. Богомолова. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.economy.nayka.com.ua/? op=1&z=922.

7. Полозенко Д.В. Сощальна сфера та ii фшансове наповнення / Д.В. Полозенко // Економжа Украши : полгтнко-екожмчний журнал. - 2004. - № 2. - С. 83-87.

8. Момотюк Л.С. Бюджетний механiзм забезпечення соцiальних гарантий населення Украши / Л.С. Момотюк // Актуальш проблеми економжи : наук. економ. журнал / Л.С. Момотюк. - 2004. - № 10(40). - С. 172-181.

Яневич Н.Я. Методологические основы формирования стратегии социального инвестирования, осуществляемого за счет средств местных бюджетов

Определены основные принципы реализации стратегического подхода к управлению процессом социального инвестирования, осуществляемого за счет средств местных бюджетов. Создана типология стратегий социального инвестирования на уровне местных бюджетов. Выделены факторы, которые влияют на выбор портфеля таких стратегий. Осуществлено разделение этих факторов на следующие группы: факторы, характеризующие финансовые возможности местных властей осуществлять социальное инвестирование; факторы, обусловливающие потребности населения данной территориальной общины в социальных инвестициях; факторы, характеризующие уровень развития любой сферы социального инвестирования; факторы, которые оказывают влияние на социально-экономическую эффективность мероприятий по вложению социальных инвестиций в определенную сферу. Установлена последовательность разработки механизма выбора типа стратегии социального инвестирования, которое осуществляется за счет средств местных бюджетов.

Ключевые слова: стратегия, социальное инвестирование, местный бюджет, формирование, фактор выбора.

Yanevych N. Y. Some Мethodological Principles of Formation the Strategy of Social Investment Financed by the Local Budgets

The main principles of the realization a strategic approach to the social investment management financed by the local budgets are defined. A typology of species of social investment strategies at the local budgets is created. Some factors influencing the choice of portfolio strategies are determined. These factors are divide into the following groups: factors that characterize the financial capacity of local governments to implement social investment; factors that contribute to the needs of the population of the territorial community social investment; factors that characterize the level of development of each area of social investment; factors that have an impact on the socio-economic effectiveness of social investments with investments in certain areas. Sequence of the developing a mechanism of selection a particular strategy of social investment financed by the local budgets is established.

Key words: strategy, social investment, local budget formation, the factor of choice.