CC BY
20Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 21 (60). № 2. 2008 г. С. 146-150.
УДК 347.132.1:347.61/.64
Некрасова О.В.
ПРОБЛЕМИ СУБСИДИАРНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ЦИВШЬНОГО ЗАКОНО-ДАВСТВА ДО РЕГУЛЮВАННЯ С1МЕЙНИХ В1ДНОСИН
Стаття присвячена дослщженню механiзмiв застосування норм цивiльного законодавства для регулювання сiмейних вщносин. Розглядаються проблемы такого застосування.
Ключовi слова: цивiльне законодавство, сшейш вiдносини, субсидiарне застосу-вання.
Як вщомо, кожна галузь права розрахована на застосування до певно! групи суспiльних вiдносин. Залежно вщ того, наскшьки повно i всебiчно здшснюеться процес «охоплення» вщповщних суспiльних зв'язюв юридичними приписами, судять про ефективнють •па або шшо! галузi права. Тим часом, на практищ зус^чаються ситуацп, коли вiдсутнi норми, яю регламентують вiдносини в цiй галуз^ але вони iснують в сум1жнш галузi права. В подiбних випадках говорять про субсидiарне застосування норм права.
В плат загально! оцiнки названо! категорй необхiдно вщзначити, що в законодавстга Украши немае нi поняття субсищарного застосування права, нi умов ви-користання цього методу. Зазначене поняття було сформульовано в наукових дослщженнях, а умови його застосування визначеш судовою практикою. При цьому, як вщзначив Ю.Х. Калмиков, «органи владного правозастосування не користуються по-няттям «субсидiарне застосування», вони або прямо посилаються на необхiцнiсть вико-ристання т1е!, або шшо! норми iз сум1жно1 галузi права, або формулюють можливiсть звернення до останньо! у вираженнях на зразок «вщповщно до ст. ...[1]». Подiбна невизначешсть не сприяе стабiльностi процесу реалiзацil юридичних приписiв.
Необхiдно вiдзначити, що питання можливостi субсидiарного застосування норм цившьного законодавства до сiмейних вщносин довгий час залишаеться предметом дискусш у юридичнiй лiтературi. При цьому, точки зору висловлюваш в процес дискуси, обумовленi, у першу чергу, протилежним пiдходом до мiсця шмейного права в системi права. Бшьшють авторiв, якi наголошують на позицп iснування сiмейного права, як самостшно! галузi права, припускають, що застосування норм цившьного права до шмейних вщносин мае субсищарний характер [2]. Це означае, що сшейш вщносини регулюються, насамперед, нормами амейного законодавства, а цивiльне законодавство застосовуеться лише до тих сiмейних вщносин, яю не врегульованi нормами шмейного права, i лише остiльки, осюльки це не суперечить сутностi шмейних вiдносин. З iншого боку, прихильники визнання сiмейного права пщгалуззю цившьного права пропонують розглядати спiввiдношення цившьного i сiмейного права як сшввщношення загальних i спецiальних норм. На цш основi робиться висновок про регулювання амейним законо-давством лише спещальних рис сiмейних вiдносин, у тш же частинi, в який сiмейнi правовщносини не мають специфши, вони повиннi регулюватися цивiльним законо-давством [3] .
1снують рiзнi погляди i на пщстави субсищарного застосування норм цивiльного права до шмейних вiдносин. Деякi вченi вважають, що за допомогою цивiльного права усуваються прогалини в сiмейному правi [4]. 1нша думка зводиться до того, що наявнють в цившьному та сiмейному правi деяких спшьних рис, дозволяе застосовувати цивiльне право до шмейного в цiлях заощадження правових засобiв [5]. Цю точку зору пщтримують i iншi вчеш. Сршова Н.М., вважае, якщо в окремих випадках норми цивiльного права застосовуються до сiмейних вщносин, це «свщчить не про вщставання амейного права, не про його прогалини, а про наявнють об'ективних пщстав до цивiльно-правового регулювання названих вщносин. Тут особливо помiтно виявляеться близькють цивiльного та сiмейного права, пщкреслюеться рухливiсть меж мгж ними, що приводить до заощадження правових засобiв, яке виражаеться в застосуваннi норм цившьного законодавства в сферi шмейних вщносин» [6].
Звернемося до законодавства: частина 1 ст. 9 Цившьного кодексу Укра!ни передбачае застосування положень Цившьного кодексу до регулювання вщносин, яю виникають у сферах використання природних ресурсiв та охорони довкшля, а також до трудових та амейних вiдносин, якщо вони не врегульоваш iншими актами законодавства. Ц1ею статтею передбачена можливiсть субсищарного застосування норм Цивiльного кодексу до вщносин, що виникають в шших сферах.
Стаття 8 Сiмейного кодексу Украши уточнюе положення ч.1 ст. 9 ЦК Украши, i закршлюе: якщо особистi немайновi та майжв вщносини мгж подружжям, батьками та дгтьми, iншими членами сш'1 та родичами не врегульоваш цим Кодексом, вони регу-люються вiдповiдними нормами Цившьного кодексу Украши, якщо це не суперечить суп сiмейних вщносин. Зi змiсту статтi слщуе, що в регулюванш можливостi застосування цившьного законодавства до шмейних вщносин вщбулися значнi змiни, оскiльки в законодавства яке дiяло ранiше, регулювання шмейних вщносин нормами цивiльного права допускалося тiльки у випадках прямо передбачених законом. Це тим бшьше важ-ливо, тому що в наукових дослщженнях з сiмейного права, в радянський час, був ви-словлений погляд, згiдно якого, застосування норм цившьного законодавства до амейних вщносин не допускалося [7].
З врахуванням висловлених в лiтературi мiркувань i на основi законодавства, спробуемо визначити загальнi умови, при яких припустиме субсидiарне застосування цивiльно-правових норм до регулювання амейних вщносин.
Насамперед, як справедливо зауважуе Ю.Х. Калмиков, необхщно, щоб норма, ви-користовувана для регулювання конкретних суспiльних вщносин, була запозичена iз галузi права, яка визнаеться сум1жною [8]. Як член цившстично! сш'1, сiмейне право традицшно, поряд iз цивiльним, вщноситься до сумiжних галузей. Сiмейне i цивiльне право виступають як сум1жш галузi завдяки подiбностi в предмет i методi регулювання, а головне вщнесення !х до сфери приватного права [9].
Неодмшною умовою субсидiарного використання права е наявнють розвиненого законодавства в профшюючш галуз^ нормами яко! доводиться керуватися при вщсутносп вiдповiдних правил у сумжно! як правило, «дочiрньоl» галузi права. Домiнуюче положення i профiлююче значення цивiльного права визначене об'емнiстю та розвиненютю його законодавства. Жодна галузь права не мае тако! кшькосп джерел правового регулювання, як цившьне право. Найбiльший iнтерес у цьому сенс викликае Цивiльний кодекс, який детально регламентуе вiдповiднi вiдносини i мiстить такi, до-сить загальш поняття i норми, яких немае в сумгжних галузях i якими можна у разi
147
необхщносп скористатися. Саме констатащя активного використання в амейно-правовш сфер1 понятшного апарата цившьного права, на думку Н.Н. Тарус1ной, пщсилюе тезу про допустимють субсищарного застосування до с1мейних вщносин норм цившьного права [10].
Омейний кодекс закршив важливе положення про те, що якщо особист немайнов1 та майнов1 вщносини м1ж подружжям, батьками та дггьми, шшими членами с1м'1 та родичами не врегульоваш цим Кодексом, вони регулюються вщповщними нормами Цившьного кодексу Украши, якщо це не суперечить суп с1мейних вщносин (ст. 8 СК). Таким чином, цившьне законодавство може застосовуватися до майнових вщносин м1ж членами ам'! за умови, що вони не врегульоваш вщповщними нормами амейного законодавства i е необхщш норми цившьного законодавства. Таке трактування законо-давцем пщстав застосування цившьного законодавства до с1мейних вщносин пов'язане з посиленням догов1рних i диспозитивних начал у с1мейному прав1. Але в будь-якому раз1, застосування норм цившьного законодавства не повинне суперечити сутносп амейних вщносин, яю володдать певною специфшою. Вказане положення мае принци-пове значення, осюльки дозволяе виключити будь-яю перекручування суп вщносин, яю регулюються с1мейним законодавством в результат! застосування тих або шших норм цившьного законодавства.
Треба вщзначити, що законодавче формулювання пщстав застосування цившьного законодавства до шмейних вщносин не охоплюе в повнш м1р1 усього кола цих вщносин. Наприклад, деяю цившьно-правов1 норми, яю застосовуються у с1мейному законодавста взагал1 не пщпадають пщ категорда майнових вщносин. Це норми про правила застосування позовно1 давносп, обчислення строюв та деяю шш1. На основ1 вищевикладеного, пропонуеться викласти норму статп 8 СК Украши наступним чином: «Якщо особист немайжв та майнов1 вщносини м1ж подружжям, батьками та дггьми, шшими членами с1м'1 та родичами або шш1 правов1 питання не врегульоваш цим Кодексом, вони регулюються вщповщними нормами Цившьного кодексу Украши, якщо це не суперечить суп с1мейних вщносин.»
Наступним мехашзмом застосування цившьного законодавства до с1мейних вщносин е аналопя. Заповнення прогалин у с1мейному законодавста за допомогою аналоги закону або аналоги права передбачене ст. 10 СК Украши, в яюй закршлено, якщо певш вщносини не врегульоваш цим Кодексом, шшими нормативно-правовими актами або домовленютю (договором) сторш, до них застосовуються норми цього Кодексу, яю регулюють под1бш вщносини (аналопя закону). Якщо до регулювання амейних вщносин неможливо застосувати аналогда закону, вони регулюються вщповщно до загальних засад амейного законодавства (аналопя права). Таким чином, аналогя закону полягае у застосуванш вщповщно1 норми Омейного кодексу до регулювання шших, под1бних с1мейних вщносин. Аналога права полягае у регулюванш амейних вщносин, обшдених в закош або договора за допомогою загальних засад регулювання амейних вщносин, сформульованих у статт 7 Омейного кодексу [11].
Треба зазначити, що в Омейному кодекс РФ передбачена можливють застосування за мехашзмом аналоги не тшьки норм чи принциЩв амейного права але i цившьного права. Таку позищю слщ визнати правильною, тому що теоретично можна уявити ситуацда, коли норм с1мейного права буде недостатньо для врегулювання спрних вщносин. Тим бшьше, що таке застосування не протир1чить ч. 1 ст. 7 СК, вщповщно до яко1 с1мейш вщносини регулюються Омейним кодексом та шшими нормативно-
148
правовими актами, до числа яких в першу чергу, входить Цившьний кодекс. Наприк-лад: у Сiмейному кодексi вщсутня норма, яка надавала би одному з подружжя право привiлеeвоï купiвлi частки у правi спiльноï сумюно1 власностi подружжя на майно, яка продаеться iншим з подружжя. Заповнити цю прогалину можна за допомогою аналогiï, застосувавши вщповщну норму Цившьного кодексу про спшьну часткову власнють. Але в будь якому випадку вирiшення спiрних вiдносин за допомогою аналоги закону iз використанням норм цившьного права не повинно суперечити сутносп сiмейних вщносин. У зв'язку з вищезазначеним доцiльно викласти частину 1 ст. 10 СК Украши в такш редакцiï: «Якщо певш сiмейнi вiдносини не врегульованi цим Кодексом, шшими нормативно-правовими актами або домовленютю (договором) сторiн, до них застосо-вуються норми цього Кодексу або Цившьного кодексу Украши, яю регулюють подiбнi вщносини (аналогiя закону)».
Якщо вщсутш норми Сiмейного чи Цившьного кодекав, якi уявляеться можливим застосувати в тiй чи шшш життевiй ситуацiï навiть за аналопею закону, то у таких випадках права та обов'язки члешв сiм'ï повиннi регулюватися виходячи iз принципiв аналогiï права. Частина 2 ст. 10 СК Украши затверджуе наступне: «Якщо до регулювання амейних вщносин неможливо застосувати аналопю закону, вони регулюються вщповщно до загальних засад сiмейного законодавства (аналопя права)». Застосування норм за аналопею права обумовлено тим, що загальт засади права мають регулюючий характер, надшеш унiверсальнiстю, iмперативнiстю та загальнозначимютю [12]. Регулюючий вплив загальних засад права розповсюджуеться на прогальш вщносини в силу того, що саме загальш засади найбiльше сприймаються правосвiдомiстю у зв'язку з тим, що це ушверсальний регулятор поведшки людей.
Викликае iнтерес можливiсть застосування загальних засад цившьного законодавства при регулюванш шмейних вiдносин за аналопею права. Це обумовлено тим що, як було вище зазначено, шмейне та цившьне право найближчi один до одного галузi права, вони надшеш родинними рисами. Крiм того, шмейне право не затверджуе деяю важливi принципи правового регулювання, яю мiстяться серед загальних засад цившьного законодавства, i мають значення для сiмейного права, як то неприпустимють позбавлення права власносп, свобода договору. Не викликае сумнiвiв те, що цi принципи важливi не тiльки для регулювання цившьних вщносин, а i сiмейних теж. Тому е необхщним застосування за аналопею права не тшьки загальних засад амейного права, а i цившьного. Зважаючи на вищевикладене е сенс викласти частину 2 ст. 10 СК Украши таким чином: «Якщо до регулювання амейних вщносин неможливо застосувати аналопю закону, вони регулюються вщповщно до загальних засад амейного чи цившьного законодавства».
Незважаючи на те, що норми про аналопю при регулюванш правовщносин не мають широкого застосування на практищ, ïх необхщнють обумовлена реал1ями самого життя. Безумовно, що аналогя закону або аналогя права, використовувана в конкрет-них ситуащях, сама по собi е тимчасовим явищем, яке дозволяе знайти вихщ з нетривiальноï ситуацiï, що створилася. Як тшьки вона «проявилася» у судовому ршенш це означае, що в плаш законотворчо1' дiяльностi повинен з'явитися пункт, який регулюватиме новi вщносини. Суспiльна практика завжди буде ставити питання, яю вимагають регулювання шляхом аналогш. Але потрiбно додержуватися принципу - «Si jure discedas, vagus eris!» - Якщо ти вщступиш вщ права, то втратиш шлях.
149
Список використаних джерел та лггература:
1. Калмыков Ю.Х. Условия субсидиарного применения норм гражданского законодательства к семейным отношениям. // Основы законодательства Союза ССР и союзных республик о браке и семье в правоприменительной практике. - Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1978. - С. 28.
2. Манаев К.И. Семейно-имущественные правоотношения в СССР: Автореф. дисс... докт. юрид. наук. - Баку, 1973. - С. 9-10; Комментарий к Семейному кодексу РФ / Под ред. П.В. Крашенинникова, П.И. Седугина. -М.: Юристъ, 1997. - С. 16.
3. Комментарий к Семейному кодексу РФ / Отв.ред. И.М. Кузнецова. - М.: БЕК, 1996.-С. 16.; Антокольская М.В. Семейное право : Учебник. -М.: Юристъ, 2001.- С. 31.
4. Иоффе О.С. Советское гражданское право: Курс лекций: В 3 ч. - Ленинград: Изд. Ленинградского ун-та, 1965. -Ч. 3. - С. 184-185.
5. Яковлев В.Ф. Гражданско-правовой метод регулирования общественных отношений. -Свердловск, 1972. - С. 166.
6. Ершова Н.М. Вопросы семьи в гражданском праве. - М.: Юридическая литература, 1977. - С. 9.
7. Рясенцев В.А. Семейное право.-М.: Юридическая литература, 1971.-С. 19-30.
8. Калмыков Ю.Х. Условия субсидиарного применения норм гражданского законодательства к семейным отношениям. // Основы законодательства Союза ССР и союзных республик о браке и семье в правоприменительной практике. - Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1978. - С. 29.
9. Ромовська З.В. С1мейний кодекс Украши: Науково-практичний коментар. - К.: Видавничий Д1м «1н Юре», 2003.- С. 38; Науково-практичний коментар С1мейного кодексу Украши / За ред. Ю.С, Червоного.-К.: 1стина, 2003. - С.19; Мокичев К.А. Теория государства и права. М., 1965.- С. 407.
10. Тарусина Н.Н. Семейное право. Учеб. пособие. -М.: Проспект, 2001. - С. 18.
11. Ромовська З.В. С1мейний кодекс Украши: Науково-практичний коментар. - К.: Видавничий Д1м «1н Юре», 2003. - С. 42.
12. Явич Л.С. Право развитого социалистического общества (сущность и принципы). - М.: Юридическая литература, 1978. - С. 11.
Некрасова О.В. Проблемы субсидиарного применения гражданского законодательства к регулированию семейных отношений.
Статья посвящена исследованию механизмов применения норм гражданского законодательства для регулирования семейных отношений. Рассматриваются проблемы такого применения.
Ключевые слова: гражданское законодательство, семейные отношения, субсидиарное применение.
Nekrasova О.У. The problems of supplementary application of civil legislation to regulation of domestic relations.
The subject of this article is investigation of questions of mechanisms of civil standards application to family relations regulation and problems of such application.
Keywords: civil legislation, domestic relations, supplementary application.
Надiйшла до редакцл 13.11.2008 p.
150
