CC BY
34Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 22 (61). № 1. 2009 г. С. 122-128.
ГРАЖДАНСКОЕ ПРАВО И ПРОЦЕСС
УДК 347.633.5
Аблят inoBa Н.А.
ИНСТИТУТ ФАКТИЧНОГО ВИХОВАННЯ В С1МЕЙНОМУ ПРАВ1 УКРАТНИ
У статп дослщжуються поняття та характерш ознаки iнституту фактичного вихо-вання за сiмейним правом Укра!ни, розглянутi майновi та немайжш вiдносини фактичных вихованцiв та фактичних вихователiв, визначенi особливостi ^ментних зо-бов'язань при фактичному вихованш дiтей-сирiт та дiтей, позбавлених батьювського пiклування.
Ключовi слова: фактичне виховання, вихователь, вихованець, утримання, дгти-сироти, дiти, позбавленi батькiвського пiклування.
Одним iз найважливiших прав дитини е право на сiмейне виховання [1, ст. 5]. Найкращим середовищем для життя та виховання дитини е ам'я, а найкращими вихо-вателями - батьки. Принцип 6 Деклараци прав дитини проголошуе, що дитина мае, коли це можливо, рости шд пiклуванням i шд вiдповiдальнiстю сво!х батькiв [2]. Але разом з тим батьки мають право передавати дитину на виховання шшим фiзичним чи юридичним особам. Така передача може бути вимушеною (внаслщок вiдбування батьками покарання в мiсцях позбавлення волi та перебуванням !х пiд вартою шд час слiдства, тривало! хвороби батьюв, яка перешкоджае !м виконувати сво! батькiвськi обов'язки тощо) та без наявносп поважних причин. Влаштування дiтей-сирiт та дiтей, позбавлених батьювського пiклування на виховання iншими особами може бути здшснено з належним правовим закрiпленням факту тако! передачi (передача дитини пщ опiку, тклування, до прийомно! шм'!, дитячого будинку сiмейного типу, пщ патронат або усиновлення) так i без такого оформлення (виховання дитини родичами чи шшими особами) [3, с. 443].
Взяття дитини на постшне виховання i утримання е юридичним фактом, з яким пов'язане настання певних правових наслiцкiв. Вщносини, коли одна особа без оформлення отки чи тклування бере на себе добровшьно обов'язок по вихованню i утриман-ню чужо! дитини, традицшно в юридичнiй лiтературi називаються фактичним вихован-ням, а особу, яка взяла дитину на виховання i утримання - фактичним вихователем, ди-тину - вихованцем [4, с. 148].
Варто зауважити, що хоча у вiтчизнянiй та заруб1жнш лiтературi малi мiсце дослщження вiдносин фактичного виховання, проте так i не знайшли свого остаточного висновку. За вщмшу iнституту фактичного виховання висловився Г.К. Матвеев, який навiв наступнi аргументи. По-перше, цей шститут на практицi застосовувався до ошб, якi фактично були батьками позашлюбних дiтей. По-друге, це е не чим шшим, як "наказанием за добродетель", оскшьки людина цшком добровшьно приймае чужу дитину на виховання та утримання i за це "нагороджуеться" алiментним обов'язком. Проте точка зору Г.К. Матвеева не знайшла пщтримки, бiльшiсть науковщв висловилися за
збереження iнституту фактичного виховання (А. Белякова, Л. Короткова, В. Маслов, С. Мельшк, З. Воронина, Л. Пацева та шшГ) [5]. Пюля прийняття нового Сiмейного кодексу Украши у вiтчизнянiй цившстищ предметом дослщжень були вiдносини фактичного виховання як правово! формi виховання без пiклування батьюв [6] та розглядалися також в цшому алiментнi правовщносини [7].
Проте, спещальних розвiдок iнститугу фактичного виховання, поки ще не було. Разом iз тим, Сiмейний кодекс Украши вперше закрiплюе особистi немайновi вщносини фактичного вихователя та вихованця. Отже, такий шдхщ можна розглядати як певне оновлення законодавчо! концепцп опiки та шклування, що свщчить про необхщнють грунтовного дослщження усiх аспектiв цих правовщносин. Тому актуаль-ними здаються дослщження вiдносин фактичного виховання за шмейним правом Украши, аналiз !хшх характерних рис, особливостей тощо.
1нститут фактичного виховання вщомий сiмейному праву ще здавна. Ще до 1917 року у законодавсга Росп регулювалося правове становище приймаюв. Отримав вш свое закрiплення i в нормах Кодексу закошв про акти громадянського стану, шлюбне, сiмейне та откунське право вiд 16 вересня 1918 року. Походження цього iнституту обумовлено iсторiею розвитку кра!ни. Пiсля криваво! громадянсько! вiйни та штервенцп в Кра!ш Рад у 1922 р. налiчувалося 935 482 бездоглядних дггей. Мiльйон обiрваних, голодних вуличних дiтлахiв - без даху над головою, без занять, без мети. Держава не мала можливосп забезпечити !х засобами до юнування. В такш ситуацп доцiльно було в примусовому порядку покладати обов'язки щодо виховання i утриман-ня дитини на будь-яку особу, яка почала його здшснювати. Тому в ст. 32-11 Кодексу закошв про ам'ю, ошку, шлюб i акти громадянського стану УРСР 1926 р. було зазначе-но, що "особи, як взяли до себе дггей на постшне виховання з утриманням, в разi вщмови вщ виховання зобов'язанi сплачувати алiменти неповнолiтнiм або непрацездат-ним повнолпшм дням". У Кодексi про шлюб та ам'ю Украши 1969 року також юнувала норма, яка передбачала, що особи, якi постшно виховували дитину i утриму-вали й як члена свое! сш% надаючи ш систематичну матерiальну допомогу, також мо-жуть бути зобов'язаш до утримання тако! дитини [4, с. 148-151]. Проте вказаний шститут складали тiльки норми, яю передбачали алiментнi обов'язки фактичних вихователiв. Немайжв вiдносини та iншi майновi вщносини фактичних вихованцiв та фактичних виховатетв не були врегульованi до набрання чинностi Сiмейним кодексом Украши.
Суб'ектами вiдносин щодо фактичного виховання е особи, яю взяли у свою шм'ю дитину-сироту або дитину, позбавлену батьювського пiклування без юридичного оформлення. Такими особами можуть бути як И родичу так i зовшм стороннi люди: баба, дщ, прабаба, прадщ, сестра, брат, дядько, тiтка та iншi родичi, мачуха, вiтчим, сусщи та iншi особи. Вказаний перелш не е вичерпним та може бути доповнений, але вказанi ситуаци фактичного виховання е найбшьш типовими. Такими особами можуть бути родичi або iнший з подружжя тих осiб, яким дитина передана на виховання за ршенням суду (усиновлення, опiка, пiклування) або за договором (патронат, прийомна ам'я, ди-тячий будинок сiмейного типу), яю проживають спiльно з ними. Ними також можуть бути особи (родичi дитини чи ш), яю виховують дитину не на пiдставi судового рiшення чи договору [3, с. 803].
123
1ншою стороною вщносин фактичного виховання е фактичт вжованщ - дгти-сироти або д1ти, позбавлет багьк1вських прав. Вщповщно до статп 1 Закону Украши "Про охорону дитинства":
- дитина-сирота - це дитина, в яко1 померли чи загинули батьки;
- д1ти, позбавлеш батьювського тклування, - дти, яю залишилися без тклування батьюв у зв'язку з позбавленням ïx батьювських прав, вщбранням у батьюв без позбав-лення батьк1вських прав, визнанням батьюв безвюно вщсутшми або нед1ездатними, оголошенням ïx померлими, вщбуванням покарання в м1сцях позбавлення вол1 та пере-буванням ïx пщ вартою на час слщства, розшуком ïx органами внутршшх справ, пов'язаним з ухиленням вщ сплати алшенттв та вщсутшстю ведомостей про ïx мюцезнаходження, тривалою xворобою батьюв, яка перешкоджае 1'м виконувати сво1' батьювсью обов'язки, а також пщкинуп дпи, дпи, батьки якиx невщом1, дпи, вщ якиx вщмовились батьки, та безпритульт дгти [8].
За умови втрати дитиною батьювського тклування вщповщна служба у справаx дней зобов'язана протягом двоx мюящв пщготувати комплект документа, який пщтверджуе набуття дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавлено1' батьювського тклування [9, ст. 5]. Але дитина, яка проживае у сш'1" фактичного вжо-вателя, може не мати такого статусу, який встановлений державними органами. Кр1м того, протягом першж двоx мюящв з моменту втрати батьювського тклування дитина не мае такого статусу, але може проживати у ам'г
Пщставою виникнення правовщносин м1ж фактичним виxователем та дитиною-сиротою чи дитиною, позбавленою батьювського тклування, е факт сшльного прожи-вання протягом певного часу. Строк, протягом якого щ особи мають сшльно проживати для виникнення в нж прав та обов'язюв фактичн^ виxователiв та виxованцiв, законом не встановлений. Вш мае визначатися в залежносп вщ причин, з якж дитина залиши-лася без батьювського тклування [3, с. 803-804]. У кожному конкретному випадку суд ¡з враxуванням часу проживання дитини в ам% обставин, яю цьому передували, нам1р1в виxователя визначае, чи дшсно виxованець виxовувався як член с1м^' i чи дшсно у вжо-вателя були серйозт нам1ри взяти дитину до себе в ам'ю. Якщо дитина перебувала на вжовант протягом мюяця у далекого родича в зв'язку з тим, що батьки перебували у ткарш, у закордонному вщряджент, були вщсутт за xарактером роботи (моряк торпвельного флоту), то навряд можна в цьому випадку вести мову про наявтсть вщносин фактичного виxовання i вжовання дитини як члена ам'г
Стаття 261 СК Украши надае фактичним в^ова^ям комплекс особистиx немай-новж прав та обов'язюв щодо вжовання та заxисту дитини, яку вони взяли у свою ам'ю, аналопчш тим, яю мають откуни, шклувальники [1]. Сxожiсть прав та обов'язюв зумовлена перш за все тим, що в обоx випадкаx мова йде про забезпечення прав та штерес1в дитини, права на всеб1чне i належне ïï виxовання та освпу, оxорону ïï людсько1' гщносп. Вони зобов'язат виxовувати дитину, шклуватися про ïï здоров'я, ф1зичний, псиичний, дуxовний розвиток, ведення ними здорового способу життя, за-безпечити одержання дитиною повноï загальноï середньоï освети. Кр1м того, фактичт виxователi при здшсненш своïx повноважень зобов'язат не завдавати шкоди ф1зичному та псиxiчному здоров'ю детей, ïxньому розвитку. Вони зобов'язат утримува-тися вщ будь-якж вид1в експлуатацiï дитини, неповаги до дитини, ф1зичнж пока-
124
рань,таких видiв покарань, яю принижують людську гiднiсть дитини. Догляд фактичних вихователiв за дитиною виражаеться не тiльки у задоволенш ïï життево-побутових потреб (харчування, забезпечення одягом, взуттям, навчальним приладдям), але й у проявах уваги до дитини, надання допомоги у виршенш рiзноманiтних питань, що ïï щкавлять, можливих конфлiктiв у спiлкуваннi з шшими дiтьми.
Фактичнi вихователi мають право: самостiйно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендащй органу отки та пiклування (цi способи повинш виключати зневажливе, грубе поводження, яке принижуе гiднiсть дитини, образу та експлуатащю дiтей); вимагати повернення дитини вщ будь-якоï особи, яка тримае ïï у себе не на шдст^ закону або ршення суду; на самозахист дитини-сироти чи дитини, позбавленоï батькiвського пiклування, а також повнолiтньоï непрацездатноï особи з числа дгтей-сиргт чи дiтей, позбавлених батьювського пiклування, яку взяла у свою шм'ю до досягнення нею повнолптя; звертатися за захистом таких оаб до органу опiки та шклування або до суду без спещальних на це повноважень. Фактичний вихо-ватель не мае права перешкоджати спiлкуванню дитини з ïï батьками та шшими родичами, за винятком випадюв, коли таке стлкування суперечить iнтересам дитини [3].
Факгичш вихователi також надiленi комплексом майнових прав та обов'язкiв щодо дитини, яка взята ними у шм'ю. Вони зобов'язаш надавати дитиш, яка виховуеться у ïхнiй сш% матерiальну допомогу, якщо в не1' немае батькiв, баби, дiда, повнолгтшх братiв та сестер, за умови, що цi особи можуть надавати мат^альну допомогу. Вони також зобов'язаш вщшкодувати шкоду, завдану малолiтньою особою, якщо вони не доведуть, що шкода не е наслщком несумлшного здшснення або ухилення ними вщ здiйснення виховання та нагляду за малолгтньою особою (ч. 1 ст. 1178 ЦК Украши) [10].
Однак, невиршеним m сiмейним, нi цившьним законодавством залишилося пи-тання учасп фактичних вихователiв в управлiннi майном дитини, яка проживае у ïхнiй сiм'ï. Якщо дитина мае ошкуна, пiклувальника, патронатного вихователя, прийомних батьюв, батькiв-вихователiв, то управлiння майном дитини-сироти чи дитини, позбавленоï батькiвського шклування, здшснюють вказанi особи. В шшому випадку слiд керуватися нормою ст. 65 ЦК [10]. Щодо дитини, над якою не встановлена отка, шклування, ошку або шклування здшснюе вщповщний орган опiки та шклування. От-же, майном дитини мае управляти орган опiки та шклування [3, с. 804].
Крiм того, актуальними е питання про застосування сiмейно-правових мiр вiдповiдальностi до фактичних вихователiв за неналежне виконання ними своïх обов'язкiв у перiод виховання та утримання дiтей. Так, наприклад, у випадку викори-стання отки в корисних цiлях або залишення пiдопiчних без нагляду та необхiдноï допомоги, окрiм звiльнення вщ виконання своïх обов'язк1в, опiкуни несуть i кримiнальну вiдповiдальнiсть. Так саме, порушення фактичними вихователями обов'язкiв по вихо-ванню дiтей повинне тягти певнi правовi наслщки, а саме: конкретш сiмейно-правовi мiри вiдповiдальностi, наприклад, у вигщщ позбавлення права на виховання, вщбрання дитини, позбавлення права на алiменти з колишнiх вихованщв, позбавлення права бути усиновителями та ошкунами, тому що "без юридичноï вiцповiцальностi правове регулювання недостатньо дiево й в остаточному подсумку даремно" [11, с. 30]. Необхiдно виршити питання щодо можливостi за певних умов призначати пенсiï вихо-
125
ванцям з нагоди втрати годувальника-вихователя та передбачити залежнiсть права на утримання фактичного вихователя вщ надежного виконання ним обов'язкiв у перюд виховання та утримання д^тей.
У тих випадках, коли дитина протягом певного строку виховуеться у сш'1" фактичних вихователiв, яю добровiльно утримують i виховують ïï, а потам вiдмовляються вiд подальшого виховання i утримання, то за певних обставин суд може зобов'язати таких оаб утримувати дитину. Але, обов'язок фактичного вихователя по утриманню вихо-ванця носить субсидiарний характер i е обов'язком третьоï черги, оскiльки виникае в разi неможливостi одержання дитиною утримання вщ батькiв та шших осiб, з якими дитина перебувае у родинних вщносинах, - бабою, дщом, повнолiтнiми братом, сестрою. Цей факт повинен юнувати не на момент взяття дитини в ам'ю вихователем, а на момент звернення з позовом до суду про стягнення адiментiв на ïï утримання. Та обста-вина, що родичi дитини не мають можливоста утримувати дитину, не е пщставою для покладання обов'язку щодо утримання дитини на фактичних виховатетв.
Обов'язки щодо алiментування дитини фактичними вихователями виникають за наявностi наступних пщстав:
1) у дитини немае батьюв, баби, дща, повнолiтнiх брата, сестри;
2) особи дiйсно е фактичними вихователями, а не такими, що тимчасово откуються дитиною;
3) дитина була прийнята у шм'ю фактичного вихователя, виховувалася у нiй та одержувала утримання;
4) на час покладення алiментного обов'язку фактичний вихователь вiдмовляегься добровольно надавати дитинi утримання;
5) фактичний вихователь спроможний надавати матерiадьну допомогу.
Суд при виршенш справ щодо стягнення алiментiв на неповнолiтню дитину з ошб, якi фактично ïï виховували й утримували, мае всебiчно перевiряти, чи справдi вщповщач узяв дитину на постшне виховання й утримання, а поим вщмовився вщ виконання цього обов'язку. При цьому треба мати на уваз^ що сам факт проживання дитини з вщповщачем не може бути пщставою для задоволення позову. Час, протягом якого дитина перебувала на вихованш й угриманнi, мае враховуватись лише як одна з обставин, що свщчать про справжш намiри фактичного вихователя, але якщо встанов-лено, що фактичний вихователь брав ïï з намiром постшно виховувати й утримувати, то алiменти на дитину мають стягуватися навпъ за умови нетривалого спiльного прожи-вання.
У свою чергу, визнання дитини вихованцем призводить i до зворотних насдiдкiв. Чинне законодавство передбачае взаемне алiментне зобов'язання фактичних виховатедiв та фактичних вихованщв. Якщо особа до досягнення повнодiгтя проживала з родичами або шшими особами одшею шм'ею, вона зобов'язана утримувати непрацез-датних родичiв та iнших осiб, з якими проживала не менш як п'ять роюв, за умови, що ця особа може надавати мат^альну допомогу, а у особи, яка цiеï допомоги потребуе, немае дружини, чодовiка, повнодiтнiх дiтей, братiв, сестер або вони з поважних причин не можуть надавати мат^альну допомогу. Пщставою виникнення адiментних зобов'язань у такому випадку е не наявнють родинних зв'язюв (вони можуть бути взагалi вiцсутнi) чи свояцтва, а юридичний факт - проживання дитини з такими особа-
126
ми однieю сiм'eю. Обов'язок повнолГтнього вихованця е субсидiарним по вщношенню до основного обов'язку шших членiв ciM'i' вихователя в силу того, що виникае тшьки коли доведено факт вщсутносп основних боржниюв за алiментним зобов'язанням або 1хню реальну неможливiсть надавати матерiальну допомогу.
Для задоволення позову про стягнення алiментiв суд повинен встановити наступи факти:
1) фактичний вихованець до досягнення повнолiття не менш як п'ять роюв проживав i3 фактичним вихователем однiею сiм'ею та одержував утримання вщ нього на постшнш основi;
2) фактичний вихователь мае бути непрацездатними, тобто швалщом I, II або III групи чи досягнути встановленого законом пенсшного вiку i потребувати матерГально! допомоги;
3) повнолгтнш фактичний вихованець може надавати матерГальну допомогу;
4) у фактичного вихователя немае осГб, якi зобов'язат чи можуть його утримувати (вщсутт - чоловГк, дружина, повнолiтнi дгти, брати та сестри або щ особи з поважних причин не можуть надавати йому матерГальну допомогу);
5) фактичний вихованець дшсно проживав з позивачем одшею сГм'ею, були пов'язаш сшльним побутом та мали взаемш права та обов'язки.
Вщсутшсть хоча б одше! Гз зазначених умов призводить до неможливосп прийнят-тя судом ршення на користь фактичного вихователя.
Зазначимо, що СК Росшсько! Федерацп не передбачае алГментного обов'язку фак-тичних вихователГв у вщношенш !х колишшх фактичних вихованщв, проте зберГгае обов'язок вихованця утримувати свого фактичного вихователя, вважаючи, що непри-пустимо, щоб закон обертав певш гуманш вчинки особи проти не!. На думку росшських правниюв, така позищя е бшьш послщовною, позаяк якщо особа з мораль-них мГркувань виршила допомогти чужш дитиш (надала 1й харчування, одяг, мюце для проживання), 11 не повинно лякати, що законодавець надалГ примусить li шклуватися про таку дитину до досягнення нею повнолгття [7].
Таким чином, певне мюце серед заходГв щодо охорони дитинства займае шститут фактичного виховання дГтей у сгм'!, коли фактичш вихователГ добровшьно та свгдомо беруть на постшне виховання та утримання дГтей, родителями яких вони не е. Фактичне виховання компенсуе дГтям вщсутшсть у них батьюв або батьювського тклування.
Однак багато питань, пов'язаних з фактичним вихованням дГтей, ще не врегульоваш сГмейним правом. Для створення стшких взаемовщносин та певного правового положення суб'екпв необхщна подальша правова регламентащя шституту фактичного виховання дГтей, вдосконалювання правового статусу фактичних вихователГв, правове закршлення !хшх обов'язюв по вихованню та утриманню дГтей. Це, в свою черту, зумовлюе необхщнють бшьш глибокого вивчення та наукового обгрунтування цього питання, що в подальшому стане основою для удосконалення сГмейного законодавства Укра!ни.
Список використаних джерел та лГтература:
1. СГмейний кодекс Украши вщ 10.01.2002 № 2947-Ш: за станом на 24 кытня 2008 р. / Бщомосл Верховно! Ради Украши. - 2002. - №№ 21-22. - ст. 135.
127
2. Декларация прав ребенка от 20.11.1959 г.: принята резолюцией 1386 (XIV) Генеральной Ассамблеи ООН от 20 ноября 1959 г./Права человека: сборник международных договоров "Международная защита прав и свобод человека", М.: Юридическая литература. -1990. - с. 139141.
3. ^мейний кодекс Украши: Наукове-практичний коментар / За ред. 1.В. Жилшково^ - Х.: Кси-лон, 2008. - 855с.
4. ^мейне право Украши: тдруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / За ред. Гопанчука В.С. - К.: 1стина, 2002. - 304с.
5. Рясенцев В.А. Семейное право. М., 1971, с. 45; Маслов В.Ф. Действующее законодательство о браке и семье /Маслов В.Ф., Подопригора 3.A., Пушкин А.А. - Харьков, 1974, с. 117; Матвеев Г.К. Об институте фактического воспитания чужих детей. - B кн.: Правовые вопросы семьи и воспитания детей. М., 1968, с. 101; Короткова Л.П. Правовой статус фактических воспитателей детей /Л.П. Короткова//Правоведение. - 1983. - № 3.- С.82-85; Воронина З.И. Институт фактического воспитания в семейном праве/ З.И. Воронина //Правоведение. -1992. - № 5.- С. 98-102.
6. Д'ячкова Н.А. Фактичне виховання як правова форма виховання без шклування батьюв/ Н.А. Д'ячкова // Вюник Ушверсигету внутршшх справ. - Спецвипуск. - Харюв, 2000. - С. 213 -215.
7. Афанасьева Л.В. Атментт правовдаосини в Украш: автореф. дис. на здобуття наук. ступе-ня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «цившьне право та цившьний процес; амейне право; мiжнародне приватне право»/ Л.В.Афанасьева. - Харюв, 2002. - 19 с.
8. Про охорону дитинства: Закон Украши вщ 26.04.2001 р. № 2402-Ш за станом на 10 квггня 04.2008 р./Вiдомостi Верховноï Ради Украши. -2001. -№ 30. - ст.142.
9. Про забезпечення оргашзацшно-правових умов соцiального захисту дiтей-сирiт та дггей, по-збавлених батьювського шклування: Закон Украши вщ 13.01.2005 р. № 2342-IV за станом на 31 грудня 2008 року /Ввдомост Верховна Ради Украïни. - 2005. - № 6. - ст. 147.
10. Цившьний кодекс Украши вщ 16.01.2003 № 435-15 за станом на 16.08.2008 р. // Ввдомост Верховноï Ради Украши. - 2003. - №№ 40-44. - ст. 356.
11. Самощенко И.С. Предпосылки правовой ответственности / И.С.Самощенко, М.Х. Фарукшин // Правоведение. - 1970. - № 5. - С. 30.
Аблят ипова Н.А. Институт фактического воспитания в семейном праве Украины.
В статье исследуются понятие и характерные черты института фактического воспитания в семейном праве Украины, рассмотрены имущественные и неимущественные отношения фактических воспитанников и фактических воспитателей, определены особенности алиментных обязательств при фактическом воспитании детей-сирот и детей лишенных родительской заботы.
Ключевые слова: фактическое воспитание, воспитатель, воспитанник, содержание, дети-сироты, дети, лишенные родительской заботы.
Ablyatipova N.A The institute of actual education in the family law of Ukraine.
In the article a concept and characteristic signs of institute of actual education is probed after a family law of Ukraine, the property and unproperty relations of actual pupils and actual educators are considered, the features of alimentary obligations are certain at actual education of children-orphans and children, deprived paternal anxiety.
Key words: actual education, educator, pupil, maintenance, children-orphans, children, deprived paternal anxiety.
Над1йшла до редакцл 16.03.2009 р.
128
