CC BY
24
ми) методами. Предложен институционный инструментарий и экономические механизмы регуляции национального рынка квот.
Ключевые слова: Киотский протокол, парниковые газы, квота на выбросы парниковых газов, торговля квотами, механизм общего внедрения, проекты общего внедрения, международный рынок квот.
Kitura A.Ya. Maximizing benefits of Ukraine greenhouse gases emissions trading by creating a national quotas market
Principle inability to maximize the benefits from Ukraine's participation in the international quotas market by legislative (administrative) methods is grounded. An institutional tools and mechanisms for national economic quotas market are suggested.
Keywords: Kyoto Protocol, greenhouse gases, quota of greenhouse gases emissions, Emissions Trading, Joint Implementation Mechanism, Joint Implementation Project, international market quotas.
УДК 502.58:352.07-048.42(292.451/.454) Голова ради М.М. Шчковський -
Закарпатська обласна рада
ПРОБЛЕМИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ КАРПАТ У КОНТЕКСТ ГЛОБАЛЬНИХ КЛ1МАТИЧНИХ ЗМ1Н
Розглянуто економiчнi, еколопчш та сощальш проблеми сталого розвитку Карпат у контекст глобальних кл1матичних змш на планер та роль оргашв мюцевого самоврядування в 1хньому вир1шенш. Пщ впливом цих змш у Карпатах зменшусться водорегуляцшна роль лiсiв, почаспшали зсуви грунту, карстовi утворення, повеш, iншi руйшвш явища, лшвщащя наслщюв яких лягае здебiльшого на мiсцевi та регь ональнi влади. Наголошено, що майбутне Карпат потребуе об'еднання штелектуаль-них, матерiальних та фiнансових зусиль як державних шституцш, так i органiв мю-цевого самоврядування рiзних краш Свропи, спрямованих на порятунок Карпатсь-ких гiр вiд можливо'1 еколопчно'1 катастрофи. Актуалiзовано також питання про тд-вищення життевого рiвня мiсцевих громад, створення умов для реал1зацп програм сталого розвитку.
Ключов1 слова: сталий розвиток, прсью регюни, клiматичнi змiни, паводки, ль сове господарство, бiорiзноманiття, екосистема, екологiчна безпека, мюцева та регь ональна влада, транскордонна ствпраця.
Законом1рно, що наша конференщя вщбуваеться напередодш Всес-вггнього форуму у Копенгаген^ Це ще раз засв1дчуе, що не тшьки науковщ, а й державш кер1вники, пол1тики, прост громадяни занепокоеш змшами кль мату, явищем, яке е одним 1з найсерйозшших економ1чних, сощальних та еколопчних виклиюв нишшнього стол1ття. Доречно нагадати, що ще торж учасники проведеноi в Ужгород1 мiжнародноi екуменiчноi конференцii "Вщ-повщальшсть за Створшня та сталий розвиток Верхнього Потисся" закликали рiшуче дiяти у захистi природи, об'еднавши зусилля вЫх державних i гро-мадських шституцш, зокрема церкви, для врятування землi вщ можливо!" еко-лопчно1" катастрофи.
Територiальнi органи влади Свропи, зокрема Украши висунули чис-ленш iнiцiативи щодо стабiлiзацii клiмату й адаптаци територiй до нових кль матичних умов. Мiсяць тому сеЫя Конгресу мiсцевих i регiональних влад Ради Свропи, членом делегаци Украши в якому я маю честь бути, ухвалила Ре-золюцда та Рекомендацiю щодо реагування на мюцевому рiвнi на цей гло-
бальний виклик. А позавчора, на засiданнi Комггету з питань сталого розвит-ку, представники мюцевих влад рiзних кра!н Свропи (1спани, Гтали, Англи, Нiдерландiв, Нiмеччини), якi вже зiткнулися iз загрозою глобального потеп-лiння i пiдвищення рiвня моря, обмiнялися думками щодо пiдготовки та адаптаци сво!х територiальних громад до наслiдкiв цього явища, яке вже на-було незворотного характеру.
Виклики, що постали перед людством, полягають не просто у шдви-щеннi температури на планет^ а в наслiдках цього потеплшня. Внаслiдок та-нення льодовиюв в одних мiсцях це може призвести до тдвищення рiвня моря i затоплення частини прибережних мiст, в iнших - тдвищення засушли-востi клiмату й ускладнення водопостачання, серйозних проблем у землероб-ствi. Американський та Азiйський континенти вже вщчули на собi зростання кшькосп нищiвних тайфунiв. У рядi мiсць на планетi, зокрема у Карпатах, почастшали повенi. Потрiбно чекати зрушення ландшафтних зон, змiни складу бiоценозiв. Зростання забруднення природного середовища може спричинити поширення багатьох вiрусних захворювань i неодмiнно позначи-тися на сощальному та економiчному розвитку територш, ускладненнi демог-рафiчно! ситуацй.
Цiлком очевидно, що назрiла необхiднiсть термiнового i глобального реагування на рiвнi як всiх полiтичних керiвникiв держав, так й особистих зу-силь з боку територiальних громад i громадян щодо змiни свое! поведшки i способу життя. Ще не все втрачено. Ще можна, якщо не повернути цей про-цес у зворотному напрямку, то хоча би загальмувати його, i цим самим тдго-тувати суспшьство до виживання у нових кшматичних умовах.
Бо бездiяльнiсть може призвести до величезних втрат i загроз. Звщси випливае, що кожна держава повинна будувати свое соцiально-економiчне життя за принципами сталого розвитку, тобто в гармони з навколишшм при-родним середовищем, утверджувати екосистемний шдхщ у просторовому та економiчному плануванш сiл, мiст i регiонiв, задовольняти потреби сучасно-го суспiльства так, щоб не ставити пiд загрозу здатшсть майбутнiх поколiнь задовольняти житт^ потреби. Це стосуеться i розвитку прських регiонiв, зокрема Карпат, яких образно називають серцем i легенями Свропи. Вони теж зазнають сильного антропогенного впливу.
Вщ згубного впливу викидiв промислових пiдприемств, котелень та шших споживачiв енергоресурсiв вуглекислого газу, азоту та шших шюдли-вих елеменлв вiдчутно потерпае зелене золото Карпат - лю. Кислотнi дошд, якi утворюються внаслiдок забруднення атмосфери, спричиняють у багатьох мiсцевостях захворювання лiсiв та !хне висихання. О^м цього, знизився верхнiй рiвень зростання лiсiв, прискорилося !хне старiння, внаслщок чого зменшуеться !хня водорегуляцiйна, природоохоронна та рекреацшна роль.
Зазнае значних збитюв i виноградарство, садiвництво, огородництво, виробництво шшо! екологiчно чисто! сiльськогосподарсько! продукцi!. I хоча в бшьшосп районiв Укра!нських Карпат шкiдливих викидiв в атмосферу ста-цiонарними джерелами дещо стало менше, зате у швтора раза збiльшилася
кшьюсть викидiв iз не менш шкiдливих пересувних джерел, зокрема автотранспорту, який заполонив вулищ вже не тшьки великих мют, а й невеликих мютечок i цим самим збшьшуе руйнування озонового шару Землi. Значно! шкоди лiсам завдае i безвщповщальне поводження людей, наслiдком чого е виникнення численних люових пожеж, знищення сотень гектарiв лiсу та всього живого в ньому. Тому сьогодш разом з переходом на еколопчно числ, вiдновлювальнi джерела енергi!, важливим напрямком боротьби з глобаль-ним потеплшням та забрудненням повiтря мае бути вживання заходiв щодо збшьшення лiсистостi Карпат i покращення його видового складу, озеленен-ня вулиць мют i сiл. Депутати рад рiзних рiвнiв нашо! областi намагаються особистим прикладом долучитися до виршення проблем збереження та примноження природних багатств краю. Уже два роки поспшь ми здшсню-емо акщю "Депутатська толока", пiд час яко! лише цього року було висадже-но понад 60 тис. дерев i кущiв, вiдновлено 55 га лiсiв, упорядковано та об-лаштовано 16 скверiв, зелених зон i паркiв.
В Укра!нi та в шших кра!нах ухвалено законодавчi акти, як забороня-ють суцiльнi рубання ялицево-букових лiсiв. Варто вiтати ухвалення державно! програми "Люи Укра!ни". Напрацювання карпатських лiсiвникiв, учених з ведення люового господарства i люокористування, !хнi рекомендацi! також становлять вагомий внесок у збереження бюлопчного рiзноманiття екосисте-ми Карпат та боротьбу з кшматичними змiнами.
Пiд впливом глобальних клiматичних змiн у Карпатах дедалi частiше спостерiгаються зсуви грунту, карстовi утворення, повенi, iншi руйшвш яви-ща, наслiдкiв яких лжвщовують здебiльшого мiсцевi та регiональнi влади. Лише на Закарпатт станом на 01.01.2009 р. зафжсовано понад 3 тис. зсувоне-безпечних дшянок загальною площею 359,3 км . На жаль, деяк зсуви мали смертельнi наслiдки. Особливу небезпеку становлять зсуви у зош Тереб-лянського водосховища, внаслщок активiзацi! яких може бути зруйнована гребля, що загрожуе знесенню понад тисячi житлових будинюв, як розтащо-ванi у селах нижче за течiею рiчки.
У селищд Солотвино внаслiдок карстових утворень тд загрозою по-тенцiйних проваль та деформацi! поверхнi землi опинилося 329 житлових будинюв, у яких проживають 1253 мешканщ, об'екти шфраструктури, 2 алерго-логiчнi лжарш та автодорога Мукачево-Рогатин.
Для захисту населення та народногосподарських об'еклв ухвалено "Державну комплексну програму протизсувних заходiв у Закарпатськiй об-ластi на 1999-2010 рр.", схвалену постановою Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 18.10.1999 №1915. Однак фшансування передбачених нею заходiв упродовж 1999-2006 рокiв здiйснюеться здебшьшого за кошти пiдприемств i оргашза-цiй, споруди яких потрапили у зони зсувних процеЫв. З державного бюджету за вказаний перюд профшансовано всього 2,6 млн грн, або 8,8 % вщ передба-ченого, а протягом 2007-2009 рр. фшансування не проводилось взагаль
Одним iз наслщюв клiматичних змiн i справжшм екологiчним та соцi-альним лихом для вЫх кра!н Карпатського регюну стали катастрофiчнi па-
водки, як почастiшали останнiм часом. Наприклад, тшьки Закарпатська область за останне десятилтя пережила три катастрофiчнi паводки. А липнева повшь 2008 р. охопила вже не тшьки Закарпатську, а й Львiвську, 1вано-Франювську, Чернiвецьку, Тернопiльську та Вiнницьку област^ спричинив-ши збитки на 7 млрд. грн. Шякою цiною не вимiряти моральнi збитки потер-шлого населення та людськi жертви. На подолання наслщюв стихii з бюджету Украши було видшено 5,8 млрд грн. Велик суми використано також з об-ласних та мюцевих бюджетiв. Наслiдки цiеi стихи усуваються досi.
Потрiбно також врахувати, що повеш провокують епiдемiчнi загрози, породжують соцiальнi проблеми, якi здебшьшого лягають на плечi мiсцевих та регюнальних влад. Пiд час повеней руйнуються будинки, господарськi бу-дiвлi, затоплюються великi територii сiльгоспугiдь, гине вирощений урожай, худоба. Часто у зону затоплень потрапляють кладовища, см^езвалища, склади отрутохiмiкатiв i мiнеральних добрив, нафтопродукпв та iнших хiмiч-них речовин, небезпечних для здоров'я людей i навколишнього середовища.
За прогнозами фахiвцiв у майбутньому очiкуеться зростання неста-бiльностi погоди в прських районах Карпат, збiльшення кiлькостi дшв з ш-тенсивними опадами. Звщси - можливе зростання ризикiв паводюв, зокрема катастрофiчного характеру як в Украшських Карпатах, так i у Карпатському регюш загалом. Останнiм часом спостер^аеться збiльшення кiлькостi ло-кальних зливних дощiв, якi спричиняють руйшвш паводки, у рiзних куточках Карпат. Вони також призводять до значних руйнувань i завдають матерiаль-но" шкоди мiсцевим мешканцям.
Тому необхщш розроблення i здiйснення довготривало" програми за-хисту басейнiв гiрських рiчок i прилеглих до них регюшв вiд повенней не в однш областi, не в однiй кршт, а в усiх гiрських регюнах Свропи iз залучен-ням до и реалiзацii структур Ради Свропи. Без здiйснення тако" програми ми будемо щоразу лжвщовувати наслiдки руйнувань.
Одним iз перших ефективних кроюв у цьому напрямi стала протипа-водкова програма захисту в басейш рiчки Тиса у Закарпатськiй област на 2006-2015 рр., що здшснюеться спiльно укра1'нською та угорською сторонами. Завдяки "й ведуться узгоджеш роботи з регулювання русла, будiвництва дамб та iнших засобiв берегоукршлення. У гiрськiй мiсцевостi будуються су-хi протипаводковi емкостi (польдери), призначеш для затримання води пiд час катастрофiчних повеней. Надалi вони можуть служити для поповнення водних стоюв рiчок у засушливий перiод. Створено також систему раннього попередження щодо транскордонних впливiв на водний режим i аварiйного забруднення водних ресурЫв. Саме завдяки здiйсненню цiеi програми на За-карпаттi вдалося своечасно спрогнозувати повшь 2008 р., уникнути людських жертв i запобiгти великим руйнуванням по обидва боки рiчки Тиса. Тепер по-дiбна програма iз захисту басейну рiчки Тиса вщ повеней здiйснюеться i на украшсько-румунськш дiлянцi кордону.
В Укра1'ш торiк також розроблено державну програму захисту ба-сейнiв рiчок Дшстер, Прут та Сiрет, яка передбачае створення цшсно" систе-
ми протипаводкового захисту, виконання реконструкци пдротехшчних та ш-ших споруд для тдвищення 1хньо1 надiйностi, будiвництва та реконструкщю протизсувних i протиселевих споруд. Але необхщна чiтка i послiдовна ïï ре-алiзацiя. Подiбнi системи управлшня повенями успiшно дiють у Словаччиш, Чехiï, Польщi, iнших краïнах.
В умовах глобальних клiматичних змiн особливоï уваги i бережливого поводження потребують воднi ресурси. Глобальне потеплiння, тдвищення засушливост клiмату в лiтнiй перюд спричиняе висихання малих рiчок. Тодi як iнтенсивна урбанiзацiя населених пунклв, зокрема в гiрських регiонах, дь яльнiсть виробничих пiдприемств призводить до рiзкого зростання обсягiв споживання води. А збшьшення побутових i виробничих вiдходiв, 1'хне скла-дування на берегах рiчок, скидання стiчних вод у рiчки негативно позна-чаеться на якост водних ресурсiв. У бшьшосп гiрських селищ Украши немае централiзованого водопостачання, водовiдведення i очисних споруд. Внасль док поверхневi води сильно забруднюються каналiзацiйними та шшими стоками. Внаслiдок цього хвороботворш мiкроби та вiруси потрапляють у питну воду. За твердженням учених, 80 % хвороб ми випиваемо з водою. Спостере-ження закарпатських учених у басейш Тиси засв^ують, що за останне деся-тилггтя хвороби, спричинеш вмiстом в органiзмi свинцю, зросли на 40-60 %. Середнш вiк людського життя скоротився на 2,2 роки.
Мониторинг стану поверхневих вод басейшв рiчок Тиса, Сян, Дтстер свiдчить про випадки шдвищено1' концентраци в них важких металiв, азоту та iнших шюдливих речовин. Тодi як Карпати е джерелом 80 % водних ресуршв Румунп та Угорщини та 40 % запаЫв води Украши i Польшд. Лише на тери-торiях басейну рiки Тиса е близько 40 об'еклв, якi завдають загрози довкш-лю, особливо продуктопроводи та прничорудт пiдприемства. Наприклад, румунськi екологи встановили, що внаслщок витоку токсичних речовин з вщ-стiйникiв хiмiчного комбiнату в рiчку Муреш (притока Тиси) в нш зникло шють видiв риб. Подiбних прикладiв чимало.
У цьому сенсi свою позитивну роль мае вщграти ухвалена минулою сесiею Конгресу Ради Свропи Резолющя мПублiчнi послуги в галузi водопостачання та каналiзацiï на шдтримку сталого розвитку".
Водночас, необхiдно розробити й ухвалити програму Мiжнародноï фь нансово1' пiдтримки будiвництва сучасних водоочисних споруд, забезпечення постшного монiторингу за дотриманням норм чистоти води рiчок i пiдземних джерел. Це особливо важливо для краш Карпатського регюну, багатого цшю-щими мiнеральними джерелами, як е основним природним ресурсом для ту-ристично-рекреацiйного комплексу.
Захист довкшля, збереження бiологiчного та ландшафтного рiзнома-нiття Карпат, збереження просторово1' гармони, природно1' та культурно:' спадщини горян для обласноï ради й обласноï державноï адмiнiстрацiï були i залишаються прiоритетними, такими, що мають стратепчне значення у забез-печенш життедiяльностi регiону, територiальних громад Закарпат^^ облас-тi. Вирiшення цих та шших соцiально-економiчних i екологiчних проблем ми бачимо у забезпеченш сталого розвитку регюну, у взаемоди оргашв виконав-
40Ï влади i мiсцевого самоврядування Ï3 широкими громадськими колами. I, насамперед, - i3 вченими-екологами, за допомогою i участю яких розроблено "Регюнальну стратегда сталого розвитку Закарпатськоï областi до 2015 р.". Ця програма стала стрижневою основою наших тепершшх i майбутшх галу-зевих програм i дш, зокрема у вирiшеннi проблем екологи як у Закарпаттi, так i у сшвпращ областi з прикордонними регюнами сусiднiх держав.
Вщрадно, що програма дала позитивний iмпульс нашiй роботi, внасль док чого за останш роки вдалося зрушити з мiсця низку питань з екологiчноï безпеки. Зокрема, наша обласна рада одшею з перших в УкраАш прийняла ре-гiональну програму щодо запоб^ання забрудненню навколишнього середо-вища стiчними водами й обмеження ïхнього шкiдливого впливу на довкшля на 2006-2009 рр. Про ïï актуальнiсть у нашiй областi - краю рекреацп i туризму, багатому на джерела з мшеральними i лжувальними водами, говорити не мае потреби. Ïï доповнила обласна "Програма охорони та комплексного вико-ристання водних ресурЫв рiчок областГ', яка дае змогу кожнiй територiаль-нiй громадi реально впливати на облаштування та збереження водних ба-гатств, фауни та флори мюцевих рiчок.
Значною проблемою у Карпатах е забруднення навколишнього сере-довища, водних i земельних ресурсiв вщходами виробництва i побутовоï дь яльность На жаль, екологiчна культура населення е ще вкрай низькою. Тому, незважаючи на рiзнi екологiчнi акци, наш ландшафт ряснiе сотнями несанкщ-онованими смiттезвалищами. Лише торiк шд час так званоï "Депутат^^ толоки" в област було лжвщовано 450 стихiйних смiттезвалищ. Але це не вирь шення проблеми. Потрiбна сучасна, ефективна система збирання й уташзаци побутових i виробничих вiдходiв.
Два роки тому, за зразком органу мюцевого самоврядування м. Мш-кольц (Угорщина), у Виноградiвському райош було створено i задiяно перше в регюш пiдприемство "AVE Винорадiв", яке запровадило системне збирання, транспортування, перероблення i утилiзацiю твердих вiдходiв за сучасни-ми технолопчними вимогами. Набута практика, досвiд сусадв дали можли-вiсть спiльно з ученими розробити проект, а вщтак ухвалити на сесiï обласноï ради i приступити до реалiзацiï Концепци комплексноï системи поводження iз твердими вiдходами. Тепер аналогiчне пiдприемство вже дiе i в Береговi. У сшвробггнищв iз прикордонними регiонами сусщшх краïн ведуться роботи щодо створення аналопчних виробництв i у п'яти iнших районах, особливо тих, де штенсивно розвиваеться туризм i рекреащя. Хоча треба визнати, що щ питання вирiшуються не так гладко, як хотшося б, особливо щодо видшен-ня мiсця для сортування та захоронення вiдходiв.
Дуже важливими е iнновацiйнi iнiцiативи територiального рiвня у цьому напрямi, а також освггш заходи серед населення з метою змши пове-дiнки людей у ставленш до природи, часткою я^ ми е самi. Важливо допо-могти громадянам усвiдомити, що турбуватися про природу, як про рщну ма-тiр, як про дитину - це святий обов'язок кожного з нас. Сприяти цьому пок-ликаний i обласний конкурс на звання кращого населеного пункту.
Одночасно, майбутне Карпат потребуе об'еднання iнтелектуальних, матерiальних та фiнансових зусиль як державних шституцш, так i органiв мюцевого самоврядування рiзних краш Свропи, спрямованих на порятунок Карпатських пр вщ можливоï екологiчноï катастрофи. Актуалiзуеться також питання тдвищення життевого рiвня мюцевих громад, створення умов для реашзаци програм сталого розвитку.
Враховуючи це, ще у червт 2007 р. я вщ iменi украïнськоï делегаци у Конгресi мiсцевих i регюнальних влад Ради Свропи виступив з пропозищею про пiдготовку i ухвалення окремоï Резолюцiï та Рекомендацiй щодо сталого розвитку Карпат. Вона знайшла належну пiдтримку та схвалення, тепер ве-деться робота iз тдготовки проектiв зазначених документiв. Важливим ïï ета-пом мае бути мiжнародна науково-практична конференцiя "Сталий розвиток Карпат та шших прських регiонiв Свропи", проведення якоï намiчено в Укра-rni (Ужгород) 22-24 квiтня 2010 р. шд патронатом Конгресу Ради Свропи, Президента й Уряду Украши.
Про стан тдготовки конференци та проеклв ïï головних докуменпв мет довелося шформувати Конгрес Ради Свропи. 1нформащя супроводжува-лася вiдповiдними слайдами, викликала велику зацiкавленiсть учасникiв зась дання i жваве обговорення. Особливий штерес було проявлено до пропозицп щодо перетворення Карпат на туристично-рекреацшний регiон i необхiдностi об'еднання зусиль на мюцевому, регiональному, нацiональному та мiжнарод-ному рiвнях у комплексному виршенш екологiчних та соцiально-економiч-них проблем прських територш Свропи, збереження ïхнього природноï i са-мобутньоï етнокультурноï спадщини. Ухвалення Конгресом Ради Свропи Ре-золюцiï i Рекомендацш щодо сталого розвитку Карпат та шших прських реп-ошв Свропи вщкрило б перспективу доступу до фшансових ресуршв Свро-пейського Союзу для сталого розвитку прських регюшв Украшських Карпат.
З метою мобшзаци фiнансових ресурсiв з боку европейських краш та мiжнародних органiзацiй пропонуються заснувати "Свропейський Фонд гiр" для вщшкодування збиткiв, завданих навколишньому середовищу внаслщок природних та техногенних аварш; створити в межах Конгресу мюцевих i ре-гiональних влад Ради Свропи Карпатську еколопчну комiсiю та шшь Пропо-нують також шдтримати висунуту Украïною на 63-й сеси Генеральноï асам-блеï ООН щею пiдготовки Екологiчноï Конституцiï Землi i створення| струк-тури екологiчного захисту планети тд егiдою ООН, що послужило б важливим мехашзмом, з допомогою якого можна об'еднати зусилля вЫх народiв для збереження нашого спшьного дому - Землi - вiд екологiчноï катастрофи.
Лггература
1. Адаменко О.М. Наш майбутнш д1м - Екоевропа. - 1вано-Франювськ : Вид-во "Сим-фон1я форте", 2007. - Т. 4. - 428 с
2. Гамор Ф.Д. Карпатський регюн: проблеми i перспективи сталого розвитку / Ф.Д. Га-мор, I.I. Волощук // Региональна економша. - 1998. - № 4(10). - С. 193-198.
3. Гамор Ф.Д. Антропогенш фактори i стихшш явища у Карпатах // Еколопчш та соць ально-економ1чн1 аспекти катастроф1чних стих1йних явищ у Карпатському рег1он1 (повен1, се-л1, зсуви) : матер. Мжнар. наук.-прак. конф. (Рах1в, 21-24 вересня 1999). - Рах1в, 1999. -С. 70-75.
4. Гамор Ф.Д. До концепци сталого розвитку гирських територш Украши // Гори i люди (у контекстi сталого розвитку) : матер. М1жнар. конф., присвяч. року гiр. - Т. I. (Рахiв, 14-18 жовтня 2002). - Рахiв, 2002. - С. 26-29.
5. Гамор Ф.Д. Прським регионам - сталий розвиток // Региональна економiка. - 2003. -№ 1(27). - С. 277-282.
6. Голубець М.А. Проблеми реалiзацii сталого розвитку в гирському регюш. Концепту -альнi засади сталого розвитку гирського регiону. - Львiв : Вид-во "ПоллГ1, 2007. - 269 с.
7. Свропейська хартия про захист ггр. Рекомендацiя 130 (2003) Конгресу мiсцевих i ре-гiональних влад Ради Свропи.
8. Рудько Г.1. Землелогия. Еколого-ресурсна безпека Землi / Г.1. Рудько, О.М. Адаменко. - К. : Вид-во "Академпрес", 2009. - 512 с.
9. Ромащенко МЛ. Воднi стихи. Карпатсью повенi. Статистика, причини. Регулювання / M.I. Ромащенко, Д.П. Савчук. - К. : Вид-во " Аграрна наука", 2002. - 304 с.
10. Р1шення Закарпатсько'1' обласно'1' ради вiд 28 грудня 2006 р., № 206 "Про Регюнальну стратегию розвитку Закарпатсько'1' областi до 2015 р.".
11. Сталий розвиток Карпат: сучасний стан та стратегия дш : тези доп. Miжнар. наук.-практ. конф. 9-10 листопада 2006 р. - Львiв : 1н-т региональних дослiджень НАН Украши, 2006. - 196 с.
12. Стойко С.М. Причини катастрофiчних паводюв у Закарпатти та екологiчнi заходи ix попередження // Украшський ботанiчний журнал, 2000. - № 5. - Т. 57. - С. 11-21.
Кичковский М.М. Проблемы устойчивого развития Карпат в контексте глобальных климатических изменений
Рассмотрены экономические, экологические и социальные проблемы устойчивого развития Карпат в контексте глобальных климатических изменений на планете роль органов местного самоуправления в их решении. Под воздействием этих изменений в Карпатах уменьшается водорегулирующая роль лесов, участились сдвиги почвы, карстовые образования, наводнения, другие разрушительные явления, ликвидация последствий которых ложится большей частью на местные и региональные власти. Отмечено, что будущее Карпат нуждается в объединении интеллектуальных, материальных и финансовых усилий как государственных институций, так и органов местного самоуправления разных стран Европы, направленных на спасение Карпатских гор от возможной экологической катастрофы. Актуализирован также вопрос о повышении жизненного уровня местных обществ, создания условий для реализации программ устойчивого развития.
Ключевые слова: устойчивое развитие, горные регионы, климатические изменения, паводки, лесное хозяйство, биомногообразие, экосистема, экологическая безопасность, местные и региональные власти, трансграничное сотрудничество.
Kichkovskyy M.M. Sustainable development problems of the Carpathians in the context of global climatic changes
Economic, social and sustainable development problems of the Carpathians in the context of global climatic changes on the planet and the role of local self-government organs in their solving are highlighted. Under such changes water regulating function of the forests is diminishing, landslides, floods, other destructive phenomena are becoming more frequent in the Carpathians, and in most cases local and regional authorities deal with elimination of the consequences. It is emphasized that the future of the Carpathians requires the joining of intellectual and financial efforts of state institutions, local self-government organs of different european countries for the averting a possible ecocatastrophe in the Carpathian mountains. The issues of improving of living standards of local population, creating of necessary conditions for sustainable development programmes implementation are also considered.
Keywords: sustainable development, mountain regions, climatic changes, floods, forestry, biodiversity, ecosystem, ecological safety, local and regional authorities, transfrontier collaboration.
