CC BY
10
УДК 581.526.42 (477. 85) В.Д. Солодкий, канд. бюл. наук - Держуправлтня Мтприроди Украти в Чермвецькш област; доц. В.Я. Заячук,
канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Rbeie
ГРОМАДСЬК1СТЬ ЯК Д1СВИЙ ЧИННИК ШПЛЕМЕНТАЦП
КАРПАТСЬКО1 КОНВЕНЦП
Показано роль еколопчно'1 шщативи та пiдвищення рiвня 06i3HaH0cri гро-мадськостi в збереженнi, вщтворенш та ефективному використаннi природно-ресур-сного потенщалу Чершвецько'1 областi у процес впровадження Рамково'1 конвенцп про охорону та сталий розвиток Карпат.
Ключов1 слова: Карпатська конвенщя, громадськiсть, виконавча влада, при-роднi ресурси, природоохоронш акцп, монiторинг, екомережа.
V.D. Solodky - State administration of Ministry of nature of Ukraine is in the Tchernivtsi area; assoc. prof. V. Ya. Zayachuk - NUFWT of Ukraine, L 'viv
Public involvement as an active factor for implementing the Carpathian convention
There are enlightened the role of ecological initiative and the increase of people awareness in conserving, regenerating and efficient utilization of nature resources of Chernivtsi region in the time of implementation of the Framework Convention on protection and sustainable development of Carpathians.
Keywords: Carpathian convention, community, executive power, natural resources, nature protective actions, monitoring, ecological network.
Вступ. Рамковою конвенщею про охорону та сталий розвиток Карпат (дат - Карпатська конвенщя) передбачено провадити полггику, спрямовану на шдвищення екологiчноi об1знаност1 та гарантування участ громадськост у прийнятл вщповщних ршень [1, 7]. У цьому плат позитивт результата дае цшеспрямована робота зi взаемодп державних, природоохоронних орга-шв та громадськост у виршенш еколопчних проблем [2]. Останшм часом в Чершвецькш област все повшше заявляють про себе громадськ еколопчш оргашзацп, якi спiльно з державними природоохоронними установами, органами виконавчоi влади та мюцевого самоврядування роблять вагомий внесок у справу оздоровлення довкшля Буковинських Карпат та формування еколо-гiчноi культури населення краю.
Стратепя виконання Карпатськоi конвенцii сприяе переходу на демок-ратичнi принципи побудови громадянського суспшьства, формуванню еколо-пчно1" свiдомостi населення, вихованню небайдужих до проблем навко-лишнього середовища члешв суспiльства, якi усвiдомлюють сво" права в еко-логiчнiй сферi та стану навколишнього середовища, пiклуються про збере-ження довкiлля [3, 4, 7, 8].
Матерiали та методи досл1дження. У сiчнi 2007 р. Кабшет М1тс^в Украши схвалив Стратегш виконання Рамково!" конвенцii про охорону та сталий розвиток Карпат [8]. Цей базовий документ став основоположним для iм-плементацп положень Карпатсько1' конвенцй на територп Буковини - створен-ня економiчних, технiчних, органiзацiйних i правових передумов для еколопч-но збалансованого господарського розвитку та еколопчно коректного туризму в регют, збереження бiологiчного та ландшафтного бiорiзноманiття тощо.
74
Збiрник науково-технiчних праць
Концептуальш засади взаемоди природоохоронних органiв та громадських екологiчних органiзацiй у вирiшеннi еколопчних проблем закладено в "Основ-них напрямах державно! полгтики Укра!ни у галузi охорони довкiлля, викорис-тання природних ресурсiв та забезпечення еколопчно! безпеки" [1, 6].
Четвертою Конференщею мiнiстрiв охорони довкiлля "Довкшля для Свропи", що вiдбулась у м. Орхус (Дашя), було ухвалено "Конвенцш про доступ до шформацп, участь громадськост у процесi ухвалення ршень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища" [1]. Удосконалення доступу до еколопчно! шформацп та участь громадськос-т в процесi ухвалення рiшень, у рамках названо! Конвенцп, пiдвишуе яюсть i процес !х виконання, сприяе полшшенню iнформування громадськостi про еколопчш проблеми, надае громадськостi можливостi висловлювати свое ставлення до них, а також дае змогу органам влади забезпечувати належним чином врахування цих штереЫв [2, 9].
Основнi напрями еколопчно! полiтики та освiти на регюнальному рiв-нi реалiзуються вщповщно до "Концепцi! нацiонально! екологiчно! полггики Укра!ни на перiод до 2020 р." та Концепци екологiчно! осв^и Укра!ни [2, 5].
Результати дослщження та Тх обговорення. Карпатська конвенщя дала поштовх до розвитку природоохоронно! роботи в новому форматi як на державному, так i на громадському рiвнях. Дiяльнiсть громадських оргашза-цiй на Буковинi носить рiзнобiчний характер: це i пропозицi! та участь в прийнятт рiшень з питань збереження довкшля в органах влади, оргашзащя та здiйснення конкретних природоохоронних заходiв з охорони та примно-ження природних ресурсiв, здшснення природоохоронного контролю, поши-рення еколопчних знань, видавнича дiяльнiсть, розвиток мiжнародного сшв-робiтництва тощо.
У ходi реалiзацi! стратегi! Карпатсько! конвенцi! саме з шщативи гро-мадськостi в Чершвецькш областi вперше у державi почали проводити гро-мадськi еколопчш слухання. За результатами цих слухань органи виконавчо! влади та самоврядування приймали вщповщш рiшення. Наприклад, гро-мадська органiзацiя "Друзi парку" шщшвали прийняття обласною радою рь шень про проведення Року Карпат, Року заповщних об,ектiв Буковини. З цих питань обласна рада оголошувала конкурси на кращий проект серед оргашв мiсцевого самоврядування та громадських оргашзацш, пiдбивала пiдсумки та вiдзначала переможщв.
На Буковинi широко вiдомi громадсью акцi! зi створення пам'ятних зе-лених насаджень, прибирання населених пунк^в, зокрема "Зелена толока", "Зелений паросток майбутнього", "Зелений пояс Чернiвцiв", закладення Парку тисячолпъ тощо, яю органiзували "Зелений свiт Буковини", Буковинська фшя нацiонального екоцентру Укра!ни "Крона", обласш органiзацi! Укра-!нського товариства охорони природи спшьно з державними природоохорон-ними установами, органами виконавчо! влади та мюцевого самоврядування.
Громадсью еколопчш оргашзаци скеровують сво!х активю^в до роботи у сферi природоохоронного контролю. Зараз активно працюють десятки дружин громадських iнспекторiв з охорони довюлля, якi е дiевими помiчника-
2. Екологiя довкiлля
75
ми в галузi державного екологiчного iнспектування. Вони встановили дже-рела забруднення довкшля, здшснили операцi! "Новорiчна смерека", "Пер-шоцвiт" тощо. Громадськiсть також спостершае за довкiллям. Наприклад, гро-мадська оргашзащя, "АкваБук" здiйснюе монiторинг грунпв i природних вод м. Чертвщ, зосереджуе свою увагу на питаннях ди на органiзм радюактивно-го випромшювання, хiмiчних речовин, що використовуються в побутi тощо.
Зараз, коли в област вживають конкретних заходiв щодо запрова-дженню Карпатсько! конвенцп, держуправлшня спрямовуе свою дiяльнiсть, щоб економiчний розвиток вiдбувався з дотриманням умов еколопчно! ста-бiльностi регюну. Тема сталого розвитку починае домшувати в спiвпрацi з багатьма оргашзащями. Наприклад, пiд керiвництвом Буковинсько! фши на-цiонального екоцентру Укра!ни "Крона" розроблено Концепщю сталого еко-лопчного розвитку м. Чернiвцi, яка активно обговорювалась i знайшла свою шдтримку в органах влади мiста.
Наполегливо домагаеться розвитку сшьського зеленого туризму на Буковиш Чернiвецьке обласне громадсько-молодiжне об'еднання "Буквиця". З цих питань послщовно проводять семiнари-тренiнги для населення прських районiв. Адже Чернiвецька область - один з небагатьох в Укра!ш регюшв, де по-справжньому благодатш i унiкальнi природнi умови. Неощненним багат-ством е лiси, якими вкрито понад 30 % територи. Багата Буковина водними ресурсами, мае значш рекреацшш та курортнi можливость
Вiдчутна роль громадськостi в робот з розвитку заповiдно! справи та збереження бiорiзноманiгтя, формування екологiчно! мережi та !! штегруван-ня в Свропейську екомережу: забезпечено динамiчне розширення територiй природно-заповiдного фонду областi до 89 тис. га, що становить 10,5 % територи област (вдвiчi вище за загальнодержавний показник).
Позитивно зарекомендувала себе громадська рада при держуправлшш охорони навколишнього природного середовища, до складу яко! входять представники 15 громадських еколопчних оргашзацш. Найбшьш актуальш питання виносяться на !! обговорення, узгоджуються рiзнi думки i позицi! щодо конкретних дш, що дае змогу приймати бшьш виваженi рiшення з проблем оздоровлення довкшля. Держуправлшня регулярно шформуе гро-мадськiсть, широкi верстви населення, а також защкавлеш органи влади про хщ виконання екологiчних програм, стан довкшля та заходи, яю здшснюють для його оздоровлення. Форми й методи вщпрацьоваш i вони традицшш: прес-конференцi!, круглi столи, виступи в преЫ та по телебаченню i радiо. З метою сприяння доступу громадськос^ до екологiчно! iнформацi! постшно вдосконалюе роботу Орхуський центр. З метою шдвищення екологiчно! обiз-нанос^ населення краю за останнi роки видано понад двадцять шдручниюв, навчальних посiбникiв, iнформацiйних видань.
З метою активiзацi! органiзацiйно! роботи здiйснюеться фшансування громадських екологiчних об'еднань для вжиття заходiв екологiчного характеру. Наприклад, з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища видшено кошти для екоцентру "Крона" на проведення шести (!) Мiж-народних наукових конференцш "Молодь у виршенш регюнальних та тран-скордонних проблем еколопчно! безпеки" тощо.
76
Збiрник науково-техшчних праць
Карпатському регюну велику увагу вщводить мiжнародна сшльнота. З врахуванням важливостi збереження бюлопчного рiзноманiття та екосистем Буковинських Карпат i Передкарпаття виконувався проект за програмою ТА-CIS "М1жнародна Еколопчна Мережа Карпат". Про визнання налагоджено1 спiльноï роботи державних та громадських еколопчних оргашзацш в досяг-ненш конкретних результатiв свiдчить те, що область визначена базовою для здшснення проекту "Пщтримка розвитку Нацiональноï екологiчноï мережi Украïни у рамках формування Всеевропейсь^' екологiчноï мережi. Задум та втшення у пiлотнiй зош". Як експерти в названих мiжнародних проектах були задiянi фахiвцi та спещалюти, представники низки громадських еколопчних оргашзацш.
З метою удосконалення природоохоронноï дiяльностi влади i громадських оргашзацш в майбутньому затверджено план стльних дш.
Висновки. Досвщ спiльноï з громадськiстю екологiчноï дiяльностi державних природоохоронних органiв Буковини зi впровадження вимог Рам-ковоï конвенцп про охорону та сталий розвиток Карпат засвщчуе, що за умо-ви об'еднання зусиль влади та активноï пiдтримки громадськостi можливо розв'язати складнi природоохороннi проблеми, полiпшити еколопчну ситу-ацiю в областi загалом i кожнiй територiальнiй громадi зокрема. У цьому плат особливу роль вщведено тдвищенню рiвня екологiчноï шщативи та обiзнаностi громадськостi в збереженш, вiдтвореннi та ефективному вико-ристанш природно-ресурсного потенцiалу краю. Саме на це нас i спрямовуе "Концепщя нацiональноï екологiчноï полiтики Украши на перюд до 2020 р.", де передбачено обов'язкову участь громадськостi в прийнятл екологiчно зна-чущих ршень [2, 5].
Л1тература
1. Зб. наук. праць Всеукрашськол еколопчно1 конф. "Украша - рш тсля 5-ï Всеевро-пейсько1 конф. мшютр1в охорони навколишнього природного середовища "Довкшля для европи" (26-27 травня 2004 р.). - К., 2005. - 308 с.
2. Еколопчна полггика та впровадження принцитв сталого розвитку в Укршш: участь громадськост // Матер. друго1 Всеукрашсько1 конф. еколопчно1 громадськост (14-16 грудня 2001 р.). - К., 2002. - 336 с.
3. Конвенщя про бюлопчне розмаггтя: громадська об1знанють i участь / вщп. ред, Т.В. Гардашук, Товариство "Зелена Украша". - К. : Стилос, 1997. - 154 с.
4. Концепщя збереження бюлопчного р1зномашття Украши / Затв. Постановою КМУ № 439 ввд 12.05.1997 р. - К. : Вид-во "Наука",1997. - 28 с.
5. Концепщя еколопчноУ освгги Украши. Р1шення колегп Мшосв1ти Украши вщ 20.12.01 р. - № 13/6-19.
6. Програма дш "Порядок денний на ХХ1 столгття". - К. : 1нтелсфера, 2000. - 360 с.
7. Рамкова Конвенщя про охорону та сталий розвиток Карпат // Зб. законодавчих актив Украши про охорону навколишнього природного середовища. - Чершвщ : Зелена Буковина, 2004. - Т.10. - С. 311-315.
8. Стратепя виконання Рамково1 конвенцп про охорону та сталий розвиток Карпат. Розпорядження Кабшету Мшютр1в Украши вщ 16 ачня 2007 р. N 11-р.
9. Фурдичко О.1., С1вак В.К., Солодкий В.Д. Заповщна справа в Украш1 : пщручник. -Чершвщ : Зелена Буковина, 2005. - 336 с.
2. Еколопя довкшля
77
