CC BY
20
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
10. Биргер М.О., Ведьмина Е.А., Влодавець В.В. Справочник по микробиологическим и вирусологическим методам исследования. - М.: Изд-во "Медицина", 1978. - 220 с.
11. Використання електронноТ б1блютеки Эколайн, 1998. [Електронний ресурс]. -Доступний з: http://www.ecoline.ru._
УДК 581.526.42 (477.85) Доц. В.Д. Солодкий, канд. бюл. наук -Державне управлтня охорони навколишнього природного середовища
в Чертвецькт областi
РОЗВИТОК СТАЛОГО ТУРИЗМУ У БУКОВИНСЬКИХ
КАРПАТАХ
Визначено рекреацшно-ресурсний потенщал Буковинських Карпат та Перед-карпаття, що е основою розвитку сталого туризму в регюш.
Ключов1 слова: Буковинсью Карпати, сталий розвиток, туризм, рекреащя, Карпатська конвенщя.
Assoc. prof. V.D. Solodkyi - State department of environmental
protection in Chernivtsy region
Sustainable development of tourism in Bukovinian Carpathians
Recreational and reserve potentials of Bukovinian Carpathians and Pre-Carpathians that are the base of sustainable development of tourism in region are defined.
Keywords: Bukovinian Carpathians, stabilized development, tourism, recreation, Carpathian Convention.
1мплементащя положень Рамково! конвенци про охорону та сталий розвиток Карпат (дат - Карпатська конвенщя) передбачае вжиття заход1в що-до сприяння сталому туризму в Карпатах, що базуеться на ушкальнш природ^ ландшафтах та культурнш спадщиш [7]. У Буковинських Карпатах та Перед-карпатп, котр1 мають значний туристсько-рекреацшний потенщал, це питан-ня особливо актуальне. Розвиток екобезпечного туризму та рекреацшно! дь яльност е складовою проблеми оптимального використання природоохорон-них територш [1, 3, 4]. Вщпочинок е не лише оргашчною потребою кожно! людини, але й важливою галуззю господарського комплексу, джерелом по-повнення обласного та мюцевих бюдже^в. Основними проблемами розвитку туризму та рекреаци за нишшшх умов е, передуЫм, економ1чн1, пов'язаш з по-шуком швестицш у розвиток туристично! шфраструктури, а також законодав-ч1 - вдосконалення юридично-правово! бази [12]. У цьому плат важливим е природничий туризм, пов'язаний з перебуванням i вщпочинком людини в природних умовах, i обмежуеться рекреацшною емшстю територи.
Матерiали та методи дослщжень. Нормування рекреацiйного наванта-ження в Буковинських Карпатах здшснюють за чинними "Методичними ре-комендацiями щодо визначення максимального рекреацiйного навантаження природних комплекЫв i об,ектiв у межах природно-заповщного фонду Украши за зонально-регюнальним розподiлом" [6].
Величиною максимального рекреацшного навантаження природних комплексiв та об'еклв враховано вiльне вiдвiдування ix рекреантами, тобто навантаження на природний комплекс чи об'ект природно-заповiдного фонду
Науковий вкиик НЛТУ Укра'1'ни. - 2008, вип. 18.9
шд час вшьного пересування по територп, перiодичнi зупинки, огляд щкавих мiсць, заготiвлю природних ресурЫв вiдповiдно до чинного законодавства тощо. Для визначення величини максимального рекреацшного навантаження пiд час видiв рекреацiйного використання територи застосовано коефщенти: туризм - 0,25, масовий вщпочинок - 0,60 [2, 6].
Визначення рекреацшного потенщалу, туристично! емност природних упдь, здiйснювали за загальноприйнятими методиками та чiткого окрес-лення територш, придатних для вiдпочинку. З потенцшно придатних для рекреацшного використання територiй вилучають площi заповщних зон нащ-ональних природних парюв, ландшафтних та лiсових заказникiв, боташчних пам'яток природи, бiльшостi заповiдних урочищ та стрiмких схилiв [9, 11].
Результати дослщжень. На основi методичних матерiалiв, аналiзу лгте-ратурних даних i матерiалiв лiсовпорядкування визначено площу угiдь Буко-винських Карпат та Передкарпаття, придатних для рекреацiйного використання в розрiзi територiальних райошв (табл. 1). Залежно вiд природних умов, ландшаф^в, бiологiчних особливостей деревних, чагарникових та трав'яних рослин, ступеня стшкост природних комплексiв до рекреацшного навантаження з врахуванням ступеня розвитку еколопчного туризму, його впливу на стан природних ресурЫв визначено рекреацшно-ресурсний потенщал цього регiону (табл. 2). Розрахунки виконано з врахуванням середнього ступеня стшкосп природних комплекшв i другого ступеня рекреацшно! дигресй.
Табл. 1. Площа рекреацшних територш Буковинських Карпат
та Передкарпаття, га
Назва району Загальна площа малозмшених упдь, га Площа упдь придатних для рекреацшного використання, га
л1си луки л1си луки
Путильський 21938 15017 18031 12225
Вижницький 15750 6164 12332 4622
Сторожинецький 9934 1722 7241 1312
Глибоцький 3576 1354 2116 896
Герца!вський 2911 1243 1420 524
Разом 54109 25480 41140 19579
Як видно з табл. 1, реальна площа придатних для рекреацшного використання територш Буковинських Карпат та Передкарпаття - понад 60 тис. га, зокрема лiсовi дшянки займають 41 тис. га, луки - 20 тис. га. Найбшьш привабливi для вщпочинку лучно-лiсовi ландшафти перевалiв Нiмчич i Шур-дин Путильського району та Вижницького, Сторожинецького, Глибоцького i Герца!вського районiв, долини Черемоша i Прута, де останшми роками спос-тер^аеться пожвавлення у створенш мало! iнфраструктури. Територiя регь ону придатна для використання маршру^в активного спортивного туризму: пiшохiдних, водних, велосипедних, скелелазшня тощо [8, 10].
Збереження середовища, придатного для рекреацшно! дiяльностi, по-лiпшення його естетичних якостей - важливе завдання як у науковому, так i екосощальному планi. У цьому планi найважлившу роль вiдiграють лiси, а-дже вони е одним з найкращих об'ек^в естетичного сприйняття, а сукупно з рельефом i водоймами створюють рiзнi за красою краевиди i композици [5].
2. Еколопя довкiлля
97
Нащональний лкотехшчний ушверситет Украши
У реальних умовах за дисперсного розосередження рекреанпв, максимальна рекреацiйна емнiсть упдь регiону становить 160064 осiб/день. 1з вра-хуванням коефiцiентiв, якi застосоваш для рiзниx видiв рекреацiйного використання територи, емшсть угiдь для масового вщпочинку (коеф. 0.6) становить 95924 оЫб/день, а для туризму (коеф. 0,25) - 40022 оЫб/день (табл. 2).
Табл. 2. Рекреацшно-емтсний потенщал Буковинських Карпат
та Передкарпаття, оыб/денъ
Максимальна Рекреацшна емтсть Рекреацшна
Назва району рекреацшна емтсть, ос16 /день упдь для масового в1д-починку, ошб/день емтсть упдь для туризму, ошб/день
л1си луки л1си луки л1си луки
Путильський 46284 28144 27770 16886 11571 7036
Вижницький 31022 11122 18613 6673 7756 2781
Сторожи-нецький 25344 4116 15206 2469 6336 1029
Глибоцький 6214 1834 3728 1100 1554 459
Герцаïвський 4342 1642 2605 877 1086 411
Разом 113206 46858 67922 28005 28303 11719
У наведених розрахунках враховано розвиток зеленого туризму, що мае в регюш значш перспективи, однак його можливост тюно пов'язаш з фь нансово-економiчним станом населення i слабким розвитком шфраструктури, здатно1 забезпечити привабливють регюну для стороннix вiдвiдувачiв та рекреан^в. Тут у контекстi забезпечення сталого туризму розвитку впритул стикаються еколопчш та економiчнi iнтереси i проблеми. Проте високий туристсько-рекреацшний потенщал Буковинських Карпат i Передкарпаття шве-люе окремi проблеми, створюе особливост i привабливють краю, особливо у розвитку екстремального туризму [4].
Висновки. Туристсько-рекреацшний потенщал Буковинських Карпат i Передкарпаття е значним, проте до останнього часу його використовували неефективно не повною мiрою. Стрижневою рекреацшною вюсю регюну е Вижницький нащональний природний парк i прилей уткальш територи, де ниш спостершаеться актившсть у придбаннi земельних дшянок та 6уд1вниц-твi малих рекреацшних об'ектiв. Великi перспективи мае розвиток зеленого туризму, який не потребуе серйозних обсяпв iнвестицiй i доступний для бшь-шостi населення. Це, насамперед, стосуеться Путильського, Вижницького, Сторожинецького райошв, а також Глибоцького та Герца1вського райошв -де немае суцшьно1 розораностi ландшафтiв i збершаеться досить високий ix контраст та наявшсть iсторико-арxiтектурниx пам'яток. Слабкий розвиток до-рожньо! iнфраструктури стримуе залучення значних iнвестицiй у створення великих туристсько-рекреацшних комплексiв. Проте в разi удосконалення та активно! реалiзацiï мюцевою владою Програми розвитку туризму у Черш-вецькiй областi, особливо в частиш розвитку iнфраструктури, процес рекре-ацiйного освоення регiону набуде темшв, що вiдповiдае природно-рекре-ацiйному потенщалу регiону.
Науковий вкиик- НЛТУ Украши. - 2008, вип. 18.9
Лггература
1. Бучко Ж.1. Можливостi i перспективи використання та збереження естетичних якос-тей ландшафтсв Чершвець^' областi// Наук. записки Вшницького ДПУ. - Вiнниця: Вшниць-кий ДПУ. - 2003, вип. 5. - С. 115-119.
2. Горб К.М. Натуральнють ландшафту як фактор заповщання: новi концептуальнi та методичш засади// Феномен ландшафту: частини - цше - все: Зб. наук. праць. - К.: Б.в., 2004. - С. 118-123.
3. Даишова О, Бойко I. Еколопчш проблеми рекреацшного люокористування у Черш-вецькш областi// Ландшафти та геоеколопчш проблеми Днiстровсько-Прутського регiону: Матер. мiжнар. наук. конф. - Чернiвцi, 2005. - С. 20-22.
4. Еколопчиий паспорт ЧершвецькоУ обласп. - Чершвщ: Зелена Буковина, 2007. - 96 с.
5. Коицепщя збереження бюлопчного рiзноманiття Украïни/ Затв. Постановою КМУ № 439 вiд 12.05.1997 р. - К., 1997. - 28 с.
6. Методичш рекомеидацн щодо визначення максимального рекреацшного наванта-ження природних комплексiв i об'eктiв у межах природно-заповщного фонду Украïни за зо-нально-репональним розподiлом. Схваленi Науково-техшчною радою Державноï служби за-повiдноï справи Мiнекоресурсiв Украïни 9 грудня 2003 р.
7. Рамкова Коивеищя про охорону та сталий розвиток Карпат// Зб. законодавчих актiв Украши про охорону навколишнього природного середовища -10-тий т. - Чернiвцi: Зелена Буковина, 2004. - С. 311-315.
8. Овак В.К. Проблеми оптимального використання природоохоронних територш у Чершвецькш обласп// Наук. вiсник Чернiвецького ушверситету: Зб. наук. праць: Географiя. -Чершвщ: Рута. - 2006, вип. 318. - С. 166-173.
9. Солодкий В. Д. Екосистемний тдхщ у люокористуванш. - Чершвщ: Зелена Буковина, 2003. - 56 с.
10. Солодкий В.Д., Лавров В.В. Ефективш тдходи до формування екомереж Черш-вець^' областi// Агроекологiчний журнал. - К.: НАУ. - 2008, № 1 - С. 13-17.
11. Солодкий В.Д. Люи - ключовi територи екомереж Буковини// Науковi записки Тер-нопiльського нацiонального педагогичного унiверситету iм. В. Гнатюка, серiя: бiологiя. -2008, № 2. - С. 132-136.
12. Фурдичко O.I., Боидареико Б.Д. Про шформацшне i правове забезпечення екоту-ризму в Карпатах з врахуванням полiфункцiональноï ролi лiсових територiй та сощально-еко-номiчних проблем репону// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ, 2001, вип. 10.1. - С. 38-46.
УДК 504.06:330.101 Доц. С.€. Шутка, канд. екон. наук -
НЛТУ Украти, м. nbsis
ОСОБЛИВОСТ1 ВПРОВАДЖЕННЯ ЕКОЛОГ1ЧНОГО АУДИТУ
В ПЕР1ОД РЕФОРМУВАННЯ ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ
Охарактеризовано становлення екологiчного аудиту в перюд реформування економiки Украши i особливостi його проведення.
Ключов1 слова: екологiчний аудит, екологiчний менеджмент, система еколопчного аудиту, суб'екти еколопчного аудиту, реформування економши.
Assoc. prof. S. Ye. Shytka - NUFWT of Ukraine, L'viv
Features of introduction of ecological audit are in the period of reformation of economy of Ukraine
Ecological audit becoming is described in economy reformation period of Ukraine and feature of his leadthrough.
2. Еколопя довкшля
99
