CC BY
25
В. П. Mirnoeöa, О.В. Лизанець
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 ЗАСАДИ РОЗВИТКУ Г1РСЬКИХ ТЕРИТОР1Й РЕГ1ОНУ В УМОВАХ ТРАНСКОРДОННОГО СП1ВРОБ1ТНИЦТВА
Починаючи з друго! половини ХХ ст. стали проявлятися негативнi зовнiшнi ефекти господарсько! дiяльностi розвинених кра!н через вичерпання природних ресурсiв, спустошення природних ландшафпв, погiршення якостi навколишнього природного середовища, забруднення атмосферного повiтря, поверхневих i пiдземних вод, а також накопичення залишкiв стiйких забруднювачiв у бюмас тваринного i рослинного свiту, що негативно позначилося на видовому, бюлопчному рiзноманiттi окремих регiонiв планети. Наприкшщ ХХ ст. цi явища набули загрозливого глобального характеру, який проявився через прискорення темпiв виснаження озонового шару атмосфери та загального потеплшня клiмату планети, що можуть призвести до непрогнозованих наслщюв для планети взагалi. Усi щ явища обумовленi технологiями виробництва, яю характеризуються високою ресурсоeмнiстю: залученням у виробництво велико! кшькосп природно-мшерально! сировини,
накопиченням значно! маси вiдходiв виробництва та суттевими обсягами споживання теплово! енергп у народному господарствi. Проблеми ращонального природокористування та охорони
навколишнього природного середовища, вивчення факторiв формування
ресурсовитратного типу економiки, еколого-економiчних факторiв, сощально! деградацп, територiально-виробничого розмiщення продуктивних сил знайшли вiдображення у працях окремих науковцiв:
П.П. Борщевського, П.Ф. Ведешчева,
С.А. Генсерука, С.1. Дорогунцова, В.М. Тре-гобчука, Л. Г. Черняка та ш.
Метою дано! статп е еколого-еконо-мiчнi аспекти розвитку прських територiй регiону та розробка методолопчних пiдходiв до оцiнки меж доцшьност втручання у
процес природного вщтворення техногенно порушених ландшафтiв.
Еколого-економiчний розвиток - це розширене вщтворення та поступова якiсна змiна продуктивних сил, науки, культури i добробуту суспшьства, яке формуе вiдповiднi умови для ращонального використання та вщтворення природних багатств, !х вiдносно стабшьного стану. Ефективнiсть суспiльного розвитку забезпечуеться за консолщовано! сощально-економiчно! вщповщальносп за темпи, характер i спрямовашсть використання природних ресурсiв, що акумулюеться в адекватнiй еколого-економiчнiй полiтицi, яка вщдзеркалюе вiдповiдний кадровий потенцiал, реальну здатнiсть держави, !! владно-управлiнських структур та шституцш ефективно застосувати економiчнi закони i важелi для забезпечення сталого еколого-економiчного розвитку [2, 282].
Ршенням Генерально! Асамбле! ООН ще в 1998 р. 2002 р. оголошений Мiжнародним роком пр, i це невипадково, адже у «Порядку денному на ХХ1 сторiччя», який схвалений на Конференцп глав держав св^у в Рiо-де-Жанейро, значна увага вщведена розвитку та збереженню гiрських регiонiв, оскiльки гори, будучи надзвичайно екологiчно вразливими, трактуються в першу чергу як мюця величезного бiорiзноманiття, значних запасiв води, корисних копалин, люово! та сшьськогосподарсько! сировини. Прсью екосистеми справляють суттевий вплив на життя майже половини населення земно! кул^ а 10% жителiв нашо! планети безпосередньо проживае на прських територiях. Але в горах особливо гостро стоять проблеми життевого рiвня людей, зокрема подолання безробiття i бiдностi, пiдвищення рiвня охорони здоров'я, саштари та гiгiени, освiти, енергозабезпечення, розвитку туризму, експлуатаци природних
© Ммовда Василь Петрович - член-кореспондент НАН Украши; Лизанець Олександр Володимирович - здобувач. Ужгородський нацiональний ушверситет.
ISSN 1562-109X
ресурсiв [1, 26].
Протягом тривалого часу роль прських регiонiв у багатьох крашах не визнавалась або принижувалась. На цих територiях велась i ведеться безжалiсна експлуатацiя природних багатств, зокрема вирубування лiсiв та видобування корисних копалин. Усе це призводить до порушення еколопчно1 стабшьносл, деградаци ландшафтiв, зникнення багатьох вцщв рослин i тварин, великого вщставання в сощально-економiчному розвитку прських поселень i до виникнення тут катастрофiчних стихiйних явищ.
Карпати, яю знаходяться в самому центрi Свропи, добре iлюструють усi цi проблеми, зокрема катастрофiчнi паводки, що пройшли на Закарпаттi та в Угорщиш, забруднення румунськими гiрничими пiдприeмствами щашдами та важкими металами вод рiчок Тиса та Дунай серйозно шдтверджують цю проблему.
Катастрофiчний паводок в обласп стався 4-5 березня 2001 р. як результат значних опавдв. За рiвнем пiдняття води паводок був на один метр вищий за листопадовий 1998 р., а за площею затоплення бiльший на 229 км2 (410 проти 181). За п'ять дшв березня випало вщ двох до трьох мюячних норм опадiв. Практично кожнi дванадцять годин надходило вiд 30 до 88 мм води, що значно перевищуе критери стихiйного лиха. Така кшькють опадiв близька до перюду паводка листопада 1998 р. Однак у Рахов^ Тячевi, Хустi, Берегов^ Мiжгiр'l вона перевищувала цей рiвень удвiчi й утричi [5, 32-33].
У зв'язку з катастрофiчним паводком 4-5 березня 2001 р. прийнято Закон Укра1-ни «Про затвердження Указу Президента Украши «Про оголошення окремих районiв Закарпатсько! областi зоною надзвичайно! еколопчно1 ситуаци» вiд 15 березня 2001 р № 2288-Ш [3], яким зоною надзвичайно1 еколопчно1 ситуаци оголошено райони Берегiвський, Виноградiвський, 1ршавський Мiжгiрський, Раивський, Тячiвський Ужгородський i Хустський, загальна земельна площа та сiльськогосподарських угiдь яких вщображена у табл. 1.
З анатзу показникiв табл. 1 випливають такi узагальнення:
1) у цшому по областi 8 iз 13 адмшютративних районiв потрапили в зону надзвичайно1 еколопчно1 ситуаци, загальна земельна площа яких 903,8 тис. га, або 70,9% вщ обласного показника. Площа сшьгоспупдь на територи адмшютративних райошв зони надзвичайно1 еколопчно1 ситуаци склала 82,3% до загально1 площi сiльськогосподарських угiдь областi, у тому чи^ рiллi - 71,5% (141,5 тис. га), сшожатей та пасовищ - 65,7% (134,5 тис. га);
2) у розрiзi природно-економiчних зон обласп на територи надзвичайно1 еколопчно1 ситуаци зосередженi всi сiльгоспугiддя, у тому чи^ рiлля, сiножатi та пасовища передгiрноl природно-економiчноl зони (1ршавський, Тячiвський, Хустський райони);
3) у низиннш природно-економiчнiй зонi на територи надзвичайно1 екологiчноl ситуацil зосереджеш сiльськогосподарськi угiддя трьох iз чотирьох районiв (Берегiвського, Виноградiвського, Ужгородського). На частку цих трьох райошв припадае 71,3% сшьгоспупдь (139,7 тис. га), у тому чист 71,6% (94,2 тис. га) ршл^ 73,4% (36,9 тис. га) сшожатей та пасовищ низинно1 природно-економiчноl зони;
4) у прськш природно-економiчнiй зонi iз 6 адмшютративних райошв на територи надзвичайно1 еколопчно1 ситуацil зосередженi сiльгоспугiддя двох райошв -Мiжгiрського i Рахiвського. На !х частку припадае 52,0% (62,4 тис. га) сшьгоспупдь, у тому чист 35,1% (10,3 тис. га) ршш, 36,8% (33,1 тис. га) сшожатей та пасовищ прсько1 природно-економiчноl зони.
Для Закарпатсько1 областi, уся територiя яко! належить до Украшських Карпат, е притаманною подiбнiсть природних умов до сумiжних територiй сусщшх кра1н, а також завдяки невисокому рiвню промислового виробництва та переважанням сiльського населення серед народонаселення регюну. Для регiону також характерне юнування недо-
Таблиця 1. Земельна площа та сшъсъкогосподарсъкг уггддярайошв Закарпатськог област1 врозр1з1 природно-економ1чних зон, оголошених зоною
надзвичайног екологгчно!ситуацп* (на 1 ачня 2002р., тис. га)
Загальна земельна площа Земельна площа У т. ч. 1з них:
Природно-економiчнi сшьськогосподарських сшьськогоспо- сшожап
зони тдприемств i дарсью ршля та
господарств громадян улддя пасовища
Низинна - всього 327,8 223,7 196,0 131,5 50,3
У т.ч. зони надзв. екоситуаци 222,1 223,7 139,7 94,2 36,9
% до природно-економiчноl
зони в цiлому 67,4 100,0 71,3 71,6 73,4
Передгiрна - всього 375,9 166,6 113,4 37,0 64,5
У т.ч. зони надзв. екоситуаци 375,9 166,6 113,4 37,0 64,5
% до природно-економiчноl
зони в цшому 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0
Прська - всього 571,6 181,8 120,1 29,3 90,0
У т.ч. зони надзв. екоситуаци 305,8 80,8 62,4 10,3 33,1
% до природно-економiчноl
зони в цшому 53,5 44,4 52,0 35,1 36,8
По обласл - всього 1275,3 572,1 429,5 197,8 204,8
У т.ч. зони надзв. екоситуаци 903,8 471,1 315,5 141,5 134,5
% до обласп в цшому 70,9 82,3 73,5 71,5 65,7
Природно-економiчнi зони, % до обласп в цшому
Низинна 24,6 47,5 44,3 66,6 27,4
Передпрна 41,6 35,4 35,9 26,1 48,0
Прська 33,8 17,1 19,8 7,3 24,6
*Розраховано за роботою [4, 51].
торканих значних площ i добре збережених еколопчних систем. Клiматичнi умови регюну е сприятливими для розвитку сшьського господарства, передусiм у низиннiй та передпрнш природно-економiчних зонах, а юнування багатих та рiзноманiтних ландшаф^в, культурних традицiй у багатонацiонального населення -для розвитку альтернативних джерел працевлаштування населення i, взагал^ розвитку сшьсько1 територи. Водночас промислова дiяльнiсть, у якiй не дотримано европейських стандартiв охорони довкiлля, вирубка лiсiв, низька екологiчна культура населення, не завжди зважений розвиток шфраструктури негативно впливають на екологiчну рiвновагу в регiонi та на розвиток сшьсько1 мiсцевостi.
Слабкi сторони навколишнього середовища, природи i розвитку сшьсько1 мiсцевостi в умовах транскордонного сшвроб^ництва наведено нижче [7, 22].
Розходження нацiональних законо-давств у сферi охорони навколишнього
середовища, а тому !х необхiдно синхронiзувати вiдповiдно до законодавчих акпв Свропейського Союзу.
Неврахування мiсцевих проблем навколишнього середовища нацюнальними полiтиками кра1н Карпатського еврорегiону, особливо щодо рiзноманiття природно-еко-номiчних передумов на внутршньорегю-нальних рiвнях, а також незадовшьне виконання мiжнародних стандар^в у сферi захисту довкiлля.
Вщсутнють достатнього обсягу шформацп про стан навколишнього середовища у Карпатському еврорегюш та недостатне шформування населення про цю проблему, а також низька еколопчна культура населення як коршного, так i етнiчних груп, зокрема це стосуеться системи утатзаци смотя, передусiм у сiльськiй мiсцевостi.
Надмiрне використання лiсових ресурсiв, передусiм у прських та передгiрських територiях регюну. У цьому питанш необхiдно виробити единi правила
уково не обгрунтовано1' вирубки лiсiв, яка супроводжуеться появою цiлоï низки проблем (ерозiя, руйнування родючого шару грунту, зменшення потужностей
водоутворюючоï системи, поява буреломiв, повеней, зсувiв, селевих потоюв тощо).
У системi еколого-економiчних засад розвитку репону, особливо його прських територш, важливу роль вiдiграють каштальш iнвестицiï, до яких належать швестицп
в основний капiтал (основнi засоби), iншi необоротнi матерiальнi активи; витрати, пов'язанi з полiпшенням об'екта, що призводить до збiльшення майбутнiх економiчних вигiд, первинно очiкуваних вiд використання об' екта, на суму яких збшьшуеться первiсна вартiсть основних засобiв (каштальний ремонт будiвель, споруд, машин та обладнання); iнвестицiй у необоротнi нематерiальнi активи. В обсяги iнвестицiй в основний каштал включено витрати на каштальне будiвництво (нове будiвництво, включаючи розширення дiючих пiдприемств, будiвель i споруд, ix технiчне переоснащення i реконструкщю;
пiдтримання дiючиx потужностей); витрати на придбання машин та обладнання без здшснення капiтального будiвництва [6, 157].
Структуру швестицш в основний каштал за видами економiчноï дiяльностi репону характеризуе табл. 2, з аналiзу показниюв якоï випливають такi висновки:
Таблиця 2.1нвестицИ' в основний каттал за видами економ1чно1' дгяльностг _Закарпатськог области * (у фактичних ц1нах; млн. грн.) _
Види економiчноï дiяльностi Код 2007, % до:
КВЕД (секщя) 2001 2005 2006 2007 2001 2006
1 2 3 4 5 6 7 8
Усього 519,2 1114,6 2018,5 2641,7 508,8 130,9
У тому числ1: А
сшьське господарство, мисливство, лiсове господарство 10,2 23,2 27,9 57,6 564,7 206,4
промисловють С, D, Е 168,9 295,7 573,5 609,8 361,0 106,3
будiвництво F 7,0 33,8 134,0 138,4 1977,1 103,2
торгiвля; ремонт автомобшв, побутових виробiв та предметiв особистого вжитку G 21,9 77,0 238,5 260,6 1190,0 109,3
дiяльнiсть готелiв та ресторашв H 4,5 18,5 33,7 31,6 702,2 93,8
дiяльнiсть транспорту та зв'язку I 179,8 280,0 270,8 369,0 205,2 136,3
люокористування на прикордонних територ1ях держав задля збереження люових екосистем.
Закарпаттю, як i будь-якому шшому репону Украши, притаманш Bci види еколого-економiчних та соцiальних проблем, характернi для св^ово].' цивiлiзацiï в цiлому. Найбшьший тиск на природу i навколишне середовище у краï створюють таю секци:
С - добувна промисловють (шахти, кар'ери тощо);
D - переробна промисловють, а у ïï складi пiдсекцiï DG - хiмiчне виробництво, а в умовах Закарпатсько1' областi - лiсохiмiчнi пiдприемства, цехи i дшьнищ гальванiчного виробництва, асфальтно^тумш заводи тощо;
I - дiяльнiсть транспорту та зв'язку, у тому чи^ магiстральнi нафто-, газо-, продуктопроводи, а також пiдклас 63.11.0 -транспортне оброблення вантаж1в, куди входять навантажувально -розвантажувальнi роботи i м^ацшш процеси, пов'язанi з прикордонним сшвроб^ництвом;
Е - виробництво та розподшення електроенергiï, газу та води, зокрема тдклас 40.12.0 - передача електроенерги через високовольтнi лiнiï, крiм того, радюлокацшш станцiï, електропiдстанцiï;
роздiл 02 секци А - люове господарство та пов'язаш з ним послуги стосовно на-
Заюнчення табл. 2
1 2 3 4 5 6 7 8
фшансова дiяльнiсть J 2,8 19,2 28,9 38,0 1357,1 131,8
операцiï з нерухомим майном, K
оренда, iнжинiринг та надання послуг шдприемцям 101,3 215,1 547,8 856,5 845,5 156,3
державне управлшня L 1,4 22,8 16,2 46,4 3314,3 286,4
освiта M 12,5 21,2 40,8 65,6 524,8 160,8
охорона здоров'я та надання N
сощально! допомоги 7,1 76,2 88,1 141,5 1993,0 160,6
надання комунальних та iндивiду- O
альних послуг; дiяльнiсть у сферi
культури та спорту 1,8 31,6 18,1 26,3 146,1 145,3
на охорону навколишнього
природного середовища 3,2 17,2 4,4 4,7 146,9 106,8
Пров1дт види економ1чног д1яльност1, % до всього обсягу
промисловють С, D, Е 32,5 26,5 28,4 23,1 х х
операцп з нерухомим майном, K
оренда, iнжинiринг та надання
послуг шдприемцям 19,5 19,3 27,1 32,4 х х
дiяльнiсть транспорту та зв'язку I 34,6 25,1 13,4 14,0 х х
охорона здоров'я та надання N
сощально1 допомоги 1,4 6,8 4,4 5,4 х х
будiвництво F 1,3 3,0 6,6 5,2 х х
У тому числк
на охорону навколишнього
природного середовища 0,6 1,5 0,2 0,17 х х
*Розраховано за роботою: [6, 161, 558].
для вшх секцш вцщв економiчноï дiяльностi характерна зростаюча тенденщя щодо збiльшення обсягу швестицш в основний каттал;
найбшьша частка швестицш в основний каштал належить секци К -операцп з нерухомим майном, оренда, iнжинiринг та надання послуг пiдприемцям (19,5%, або 101,3 iз 519,2 млн. грн. у 2001 р., та 32,4%, або 856,5 iз 2641,7 млн. грн.) за винятком секци Н - дiяльнiсть готелiв та ресторашв за 2007 р. по вщношенню до 2006 р.;
другу позицiю за швестищями в основний капiтал посщае промисловiсть, частка яких у 2001 р. становили 32,5%, або 168,9 млн. грн., а в 2007 р. - 23,1%, або 609,8 iз 2641,7 млн. грн.;
третю позищю посщае секщя I -дiяльнiсть транспорту та зв'язку (34,6% у 2001 р. та 14,0% у 2007 р.). Зростання
швестицш у 2007 р. проти 2001 р. збшьшилось бшьше шж удвiчi, а в 2006 р. на 36,3%;
четверту позищю посщае секщя F -будiвництво, частка яко! у 2001 р. становила 0,6%, а у 2007 р. - 5,2% до вах швестицш в основний каттал. Для ще! секци характерш найвищi темпи зростання у 2007 р. порiвняно з 2001 р. (в 11,9 раза);
незначш обсяги швестицш в основний каштал спрямовувались на охорону навколишнього природного середовища, частка яких у 2001 р. становила 0,6% (3,2 iз 519,2 млн. грн.), а в 2007 р. лише 0,17% (4,7 iз 2641,7 млн. грн.).
Отже, еколого-економiчнi проблеми щодо спрямування швестицш в основний каштал у вс види економiчноï дiяльностi i, особливо, в охорону навколишнього природного середовища репону
виршуються повшьно.
Висновки. У перюд трансформацш транскордонного сшвроб^ництва в умовах переходу до ринково1 економiки особливо актуальнi еколого-економiчнi засади розвитку прських територiй, а тому необхщна чiтка перспектива удосконалення розвитку тако1 спiвпрацi на регiональному рiвнi. Екологiчну ситуацiю в регiонi ускладнюе щшьна мережа магiстральних транснацiональних газо- та
нафтопродуктопроводiв, яка через перевали прських територш збiгаеться у низиннш природно-економiчнiй зонi, розгалужуючись до сусщшх кра1н, в основному в Угорщину та Словаччину, а далi - у краши Захщно1 Свропи. Крiм того, густа мережа лiнiй електропередач, газо- i нафтопроводiв вивела з люогосподарсько1 дiяльностi тисячi гектарiв земель люового фонду, передусiм у прськш та передгiрськiй природно-економiчних зонах як Закарпаття, так i прикордонних територiй сусiднiх держав, а також обумовлюе наступ полонин на лiсовi упддя та призвела до порушення еколопчно1 рiвноваги. У зв'язку з цим доцшьним е вироблення спшьно1 еколого-економiчноl полiтики для гiрських прикордонних територш Карпатського Сврорегюну з метою вщтворення техногенно порушених ландшафтiв.
Л^ература 1. Гамор Ф.Д. До Концепци сталого розвитку гiрських територiй Украши /
Ф.Д. Гамор // Матерiали Мiжнар. конф., присвячено1 Мiжнародному року rip (м. PaxiB, 14-18 жовтня 2002 р.). - PaxiB, 2002. - Т.1. - 510 с.
2. EKOHOMi4Ha енциклопедiя: [у 3 т.]. -К. : Акaдемiя, 2002 / голова редакцшно1 ради: Гаврилишин Б.Д. (голова) [та iH.]. Т. 3 / [вiдп. редактор Мочерний С.В. та iH.]. - 2002. -952 с.
3. Закон Украши «Про затвердження Указу Президента Украши «Про оголошення окремих райошв Закарпатсько1 облaстi зоною надзвичайно1 екологiчноï ситуaцiï» вiд 15 березня 2001 р. № 2288-III [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada. gov.ua/
4. Мшловда В.П. Агропромислове виробництво pегiону в умовах ринкових тpaнсфоpмaцiй / В.П. Мiкловдa, М.В. Газуда.
- Ужгород: Лipa, 2008. - 224 с.
5. Стан навколишнього середовища i його вплив на тpудовi ресурси Закарпатсь-roï облaстi / В.М. Трегобчук, Г.Д. Гуцуляк, Т.Г. Гуцуляк та ш.; За ред. Г.Д. Гуцуляка. -Чершвцк Прут, 2002. - 164 с.
6. Статистичний щоpiчник Закарпаття за 2007 рш / Головне управлшня статистики у Зaкapпaтськiй обласп / за ред. Г.Д. Гриник.
- Ужгород, 2008. - 575 с.
7. Стратепя транскордонного сшвроб^ництва «Карпати 2004-2011» (Проект) / Агентство регюнального розвитку та транскордонного сшвроб^ництва «Закарпаття», 2003. - 47 с.
