CC BY
24
16. Müller-Witt H. Betriebliche Umwelt-Informationssysteme als Ertrags- quelle// In: Von Umweltschädlichkeit zur - Verträglichkeit, 1. Umweltforum der österreichischen Akademie für Führungskräfte, 1991. S. 233-247.
17. Zukunftsfähige Unternehmen. Wege zur nachhaltigen Wirtschaftsweise von Unternehmen/ Herausgegeben von BUND und UnternehmensGruen. - Muenchen: oekom. Gesellschaft fuer oekologische Kommunikation, 2002.
УДК 658.152:622.34 Доц. 1.Г. Сгорова, канд. екон. наук;
Я. 0.1змайлов - Kpueopi3bKий eKOHOMi4Hий тститут КНЕУ
КОМПЛЕКСНИЙ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНИЙ АНАЛ1З ШВЕСТИЦШНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 Г1РНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИХ КОМБ1НАТ1В КРИВОР1ЗЬКОГО РЕГ1ОНУ
Розроблено методику комплексного еколого-економiчного аналiзу швести-цшного процесу, яку апробовано на прничо-збагачувальних комбшатах Криворiзь-кого басейну. Запропоновано формули розрахунку додаткового економiчного ефекту вщ iнвестування у природоохороннi заходи.
Ключов1 слова: аналiз, природоохороннi заходи, швестицп, еколого-економiч-ний ефект.
Doc. I.G. Yegorova, Ya.O. Izmailov-KryvyjRih economic instituteKNEU
Complex ecology-economic analysis of investment activity of mining works
of Kryvyj Rih region
Method of complex ecological-economic analysis of investment process, which was approved on mining works of Kryvyj Rih basin is developed. Technique for calculation of additional economic effect from investing environment protection activity are proposed.
Keywords: analysis, measures of environment protection, investment, ecology-economic effect.
На еташ розвитку глобаизацшних тенденцш i посилення м1жнародно1 конкуренци для виробниюв з^зорудно! сировини Криворiзького басейну виникае нагальна потреба спрямувати 1хню швестицшну дiяльнiсть на роз-ширення випуску конкурентоспроможно! за якiсно-цiновими параметрами продукцп з дотриманням стандартiв еколопчно1 безпеки виробництва.
Внаслщок загострення екологiчних проблем у сучасному свт та роз-ширення мiжнародного спiвробiтництва у природоохороннш сферi особливого значення набувае рацюнальне поеднання економiчних та екологiчних складо-вих в аналiзi iнвестицiйноl дiяльностi та обгрунтуваннi iнвестицiйних рiшень. Поступове змщення свiтових прiоритетiв у напрямку мекологiчноl економiким [8, с. 18], коли природоохоронна дiяльнiсть повноправно залучена до виробни-чо-фiнансових систем суб'екпв господарювання i забезпечуе вiдновлення по-рушених техногенним впливом екосистем, зумовило необхщшсть забезпечен-ня екологiчноl орiентацil аналiтичноl роботи в галузi швестування.
Постановка i розв'язання проблеми анал^ичного визначення еколого-економiчних чинникiв i резервiв удосконалення iнвестицiйного процесу на прничо-збагачувальних комбшатах е особливо актуальною для Криворiзько-го регюну. Адже Криворiзький залiзорудний басейн е складною природно-
техногенною системою, яку сформовано як результат розроблення зашзоруд-ного родовища разом з розвитком промислово-мюького комплексу перероб-них, супутшх i допомiжних виробництв. У цьому регюш сконцентровано ви-готовлення понад 80 % товарно!' зашзно! руди Укра'ни. Розвiданих та прог-нозних запасiв залiзорудноi сировини Кривбасу (понад 16 млрд. т) вистачить ще не менше, нiж на 100 роюв, за умови шдтримання досягнутих темпiв li споживання. Безпосередшми наслiдками промислово!' дiяльностi е незворот-не вiдторгнення величезних площ родючих земель, порушення природних ре-жимiв i складу пiдземних i поверхневих вод, розвиток шюдливих екзогенних геолопчних процесiв, пiдтоплення територiй, деградацiя грунпв, гiгантська кiлькiсть шкiдливих промислових викидiв, якi надходять в атмосферу, водне середовище та на поверхню земль Так, виготовлення 1 т товарно!' руди у Кривбас супроводжуеться утворенням 4 - 5 т твердих вiдходiв, 10 - 11 кг шюдливих викидiв в атмосферу, вщведенням близько 2 м забруднених зво-ротних вод, скиданням близько 0,5 м шахтних та кар'ерних вод у вщкрш! во-дойми. На кожного жителя Криворiзького промислового регюну припадае на рiк майже 2 т газоподiбних i твердих промислових викидiв, серед яких сполу-ки вуглецю, сiрки, азоту, важких меташв, залiза та iн., яю здiйснюють згуб-ний вплив на природне середовище в цшому та на здоров'я населення [5]. Яюсть води Карачунiвського водосховища, яке використовують для питного водопостачання, iнколи не вщповщае санiтарним нормам (за мшераизащею та твердiстю). Отже, нагромадження негативних наслщюв антропогенного впливу на екосистему призвело Криворiзький залiзорудний басейн до стадп екологiчного лиха. Реалiзацiя природоохоронних заходiв потребуе значних iнвестицiйних витрат.
Поряд з цим, у втизняних i зарубiжних методиках аналiзу швести-цiйноi дiяльностi та оцiнки економiчноi ефективностi iнвестицiй виробничого призначення еколопчш наслiдки iнвестування розглядаються вiдокремлено, як важливий, але доповнювальний елемент, який не бере безпосередньо!' участi в суто економiчних розрахунках вiддачi вщ капiталу, вкладеного в тех-шчне оновлення гiрничорудного виробництва. Iнвестицiйнi витрати на при-родоохороннi заходи нерщко сприймаються як додаткове навантаження на швестора, що призводить до збшьшення вiдтоку коштiв. Тому розроблення методичних засад проведення комплексного еколого-економiчного анашзу капiтальних iнвестицiй сприятиме вчасному виявленню резервiв та правильному вибору швестицшних прiоритетiв гiрничо-збагачувальних комбiнатiв на rai зменшення негативного впливу цих шдприемств на довкiлля.
Зв'язок розглянутих у статл методичних принципiв з важливими на-уковими i практичними завданнями проявляеться у тому, що в сучасних методиках бiзнес-планування, зокрема в "Керiвництвi з ощнки ефективност ш-вестицiйм, запропонованому ЮН1ДО [2], маловiдходнi технологи i технологи охорони навколишнього середовища визнано важливими компонентами кожного швестицшного проекту. До того ж еколопчш аспекти швестицшного рь шення е невiд,емною частиною проведення в рамках бiзнес-плану обов'язко-во!' експертизи глобального впливу реалiзацii проекту [3, с. 267]. Такий шдхщ
узгоджуеться з положеннями "Державно! програми розвитку та реформуван-ня гiрничо-металургiйного комплексу на перюд до 2011 р.", "Концепци по-лiпшення екологiчного становища прничодобувних регiонiв Украши", чинного законодавства в галузi охорони надр i навколишнього природного сере-довища [9].
У спецiальнiй науковш лiтературi е спроби розглядати еколопчш та економiчнi напрямки ^вести^йно^' дiяльностi в единiй системi [2-4, 6, 10], але, на думку багатьох дослщниюв, iнвестицiйнi проекти екологiчного або сощального спрямування забезпечують реалiзацiю позаекономiчних цiлей ш-вестицiйноi дiяльностi шдприемства [4, с.165]. Тому окремi елементи еколо-го-економiчного аналiзу не узагальнеш в комплексну методику.
До найважлив1ших цiлей статтi належить розроблення методичного апарату поетапного проведення комплексного еколого-економiчного аналiзу ^вести^йно^' дiяльностi гiрничо-збагачувальних комбшат1в i створення методичних засад ощнки додаткового (супутнього) еколого-економiчного ефек-ту вiд iнвестицiй на залiзорудних пiдприемствах Криворiзького басейну в конкурентних умовах.
Основш завдання, об'екти та етапи комплексного еколого-економ1чно-го аналiзу iнвестицiйноi дiяльностi гiрничо-збагачувального комбiнату наведено на рис. 1. Джерелами аналiзу виступають: "Звiти про капiтальнi швести-ци" (ф. № 2-швестици), "Звiти про швестици в основний капiтал (каштальш вкладення)" (ф. № Ынвестици), "Пояснювальш записки до рiчних звiтiв з ка-пiтального будiвництва на прничо-збагачувальних комбiнатах", "Поясню-вальнi записки до рiчних звiтiв гiрничо-збагачувальних комбiнатiв", "Аналь тичнi огляди виробничо-фшансово^' дiяльностi ДАК "Укррудпром", довiдки еколоично^' служби мюта за аналiзованi роки.
На першому етапi здiйснюеться аналiз рiвня еколопчно! небезпеки гiрничо-збагачувального виробництва та потреби в швестищях на полшшен-ня еколопчного стану довкiлля, який передбачае розрахунок i оцiнку динамь ки таких показниюв:
• кшьшсть об'екттв еколопчного забруднення по прничо-збагачувальних ком-бшатах, в т.ч. таких, що потребують швестицш;
• кшьшсть в1дход1в збагачення (хвоспв), розкривних порвд 1 некондицшних руд, що потребують складування;
• частку корисного промислового використання (утилiзацii) виробничих вщхо-д1в i розкривних порiд (для видобування щебеню, пiску тощо);
• площi вщчужених пiд кар'ерами, вiдвалами i хвостосховищами земель;
• фактичнi обсяги рекультивацй земельного фонду;
• кшьшсть фактичних викидiв шк1дливих речовин (за видами) в атмосферне повггря та воду порiвняно з нормами гранично допустимих викидiв (ГДВ);
• середньомiсячнi концентраци шюдливих речовин в атмосферi (вода) порiвняно з гранично допустимими концентрациями (ГДК) в районах промислового впливу;
• питомi витрати електроенергii, води, природного газу i твердого палива на виготовлення 1 т залiзноi руди зi збагачуванням, агломерату та обкоттв.
Рис. 1. Завдання, об'екти та етапи комплексного еколого-економiчного аналiзу швестицшно'1 дiяльностi гiрничо-збагачувального комбшату
Внаслщок анашзу встановлено, що на прничовидобувних шд-приемствах вщвали розкривних i пустих порiд займають до 50 % 1х загально!
територiï. Нарощування потужностей гiрничовидобувних шдприемств Кри-Bopi3bKoro басейну, орiентовaних на видобуток з надр тшьки 3anÏ3a, призвело до того, що з добутоï гiрничоï маси на метaлургiйну переробку надходить тшьки 1/5. Решта е вiдходaми виробництва i йде у вщвали й хвостосховища, якi займають величезнi площi, що були рашше орними землями. Так, у хвос-тосховищах загальною площею 7,1 тис. га нагромаджено близько 2,6 млрд. т шлaмiв [5]. Кар'ери у Криворiзькому бaсейнi займають площу близько 4,0 тис. га, а площа шд вiдвaлaми розкривних порiд i некондицшних руд ста-новить 6.0 тис. га. Загальна рiчнa кшьюсть шкiдливих речовин, викинутих в атмосферу, становить близько 600 тис. т. Середньомюячш концентрацп шюд-ливих речовин в aтмосферi мiстa перевищують гранично допустимi концен-трaцiï (ГДК) за пилом у 2,7 раза, за диоксидом азоту - у 2.5, за фенолом - у 2.0, за aмiaком - у 4.0, за формальдепдом - 3,76 раза. Техногенне наванта-ження у межах мюта становить 1677,6 т/км2, що у 40 рaзiв перевищуе вщпо-вщний показник для Дншропетровсько1' область Щорiчно пiдприемствaми мiстa Кривий Рш скидаеться понад 200 млн. м недостатньо очищених стш-них вод, у яких частка шдприемств гiрничорудноï промисловостi становить 85,3 % вщ загального обсягу забруднених стоюв [1]. За 2003 р. досягнуто зменшення питомих витрат електроенергiï порiвняно з попереднiм роком на 1,9 кВтг/т у процесi виготовлення руди зaлiзноï зi збагаченням, але вщбува-лося збiльшення цих витрат на 0,1 кВтг/т пiд час виготовлення агломерату та на 0,7 кВтг/т шд час виготовлення обкотнiв. В aнaлiзовaному перiодi вщзна-чено також економш питомих витрат води, природного газу та твердого па-лива, що пов'язано зi зростанням обсяпв виробництва та застосуванням но-вих прогресивного обладнання i технологш ресурсозбереження.
Другий етап, який представлений aнaлiзом ресурсного забезпечення i очжуваних результата iнвестицiйних проектiв природоохоронного призна-чення, охоплюе послiдовний розгляд таких груп показниюв:
• перелш та оч1куват обсяги швестицш з реал1зацп юнуючих проектних р1-шень, як забезпечують застосування маловщходних технологш, впровад-ження переробки некондищйних руд, встановлення сучасних очисних спо-руд на джерела викид1в шюдливих речовин (пилу, газу) в атмосферне повгг-ря та водойми, розширення обсяпв використання в1дход1в видобутку i збага-чення руд у буд1вельнш щдустри;
• по суп освоен швестицшт кошти на природоохоронт заходи та 1х вщсоток вщ запланованих швестицшних витрат за роками та швестицшними проектами;
• суттев величини плати за користування надрами, штрафних санкцш за вики-ди забруднюючих речовин понад гранично допустимий р1вень та вартюно1 оцшки порушених (вщчужених) земель у динамщ1 за анал1зоват роки;
• економiя кошт1в (додатков1 доходи комбшат1в) вщ зменшення ресурсних платеж1в та штрафних санкцш за викиди внаслвдок впровадження еколопчно безпечних технологш i проекив природоохоронного призначення.
Анaлiз показав, що на будiвництво об,ектiв охорони навколишнього середовища прничорудних пiдприемств Криворiзького басейну у 2003 р. по сут швестовано 70639 тис. грн., що становить 84.1 % вщ передбачено!" рiчноï потреби в iнвестицiйних витратах. На цих пiдприемствaх протягом 2003 р.
знаходилося на стади реалiзацп десять iнвестицiйних проекпв, спрямованих на охорону водного басейну, один проект з охорони атмосферного повпря та Ым проектiв з охорони надр. Така швестицшна полггика дала змогу досягти поетапного скорочення штрафних виплат i ресурсних платежiв, що е своечас-ним на еташ подорожчання багатьох видiв ресурЫв, у т.ч. земельних.
Особливостi проведення третього етапу аналiтичних розрахункiв, на якому оцшюються показники динамiки i структури iнвестицiй прничо-збага-чувальних комбша™ на запобiгання та зменшення шюдливого впливу на навколишне природне середовище, вiдображено у табл. 1 i табл. 2.
Табл. 1. Аналiз динамши щорiчних швестицШ природоохоронного призначення та Их частки в загальних швестищях в основний каттал на гiрничо-збагачувальних тдприемствах Кривбасу за 2002-03 рр. у фактичних щнах
Показники 2002 р. 2003 р. Ввдхилення
абсо-лютне ввднос-не, %
Загальний обсяг швестицш в основний каттал, тис. грн 317358 493059 +175701 +55,4
1нвестици на охорону довкшля 1 ращональне використання природних ресуршв, тис. грн. 48314 70639 +22325 +46,2
Частка швестицш природоохоронного призначення у сум1 освоених каттальних кошт1в, % 15,2 14,3 -0,9 X
З табл. 1 видно, що у звгтному перiодi при нарошуванш обсягу еколо-пчно орiентованих швестицш спостер^аеться зменшення частки швестицш на природоохоронш цiлi, що не можна вважати позитивним явищем.
Табл. 2. Аналiз обсягiв i структури швестицШ на охорону навколишнього середовища iращональне використання природнихресурыв за напрямками використання на гiрничо-збагачувальних тдприемствах Кривбасу за 2002-03рр. _у суттевих щнах_
Показники 2002 р. 2003 р. В1дхилення сум Ввдхилення структури, %
сума, тис. грн. структура, % сума, тис. грн. структура, % абсо-лютне, тис. грн. ввд- носне, %
1нвестици на охорону навколишнього природного середовища 1 ращональне використання природних ресурс1в - усього 48314 100,0 70639 100,0 +22325 +46,2 -
У т.ч. на: - охорону 1 ращональне використання водних ресурс1в 482 1,0 3789 5,4 +3307 +686,1 +4,4
- охорону атмосферного повгтря 109 0,2 56 0,1 -53 -48,6 -0,1
- охорону 1 ращональне використання земель 927 1,9 1454 2,0 +527 +56,9 +0,1
- охорону 1 ращональне використання мшеральних ресуршв 32206 66,7 36502 51,7 +4296 + 13,3 -15,0
- шш1 витрати 14590 30,2 28838 40,8 +14248 +97,7 + 10,6
За даними табл. 2 можна зробити висновок, що найбшьша частка ш-вестованих кош^в (51,7 %) у 2003 р. припадала на охорону i ращональне ви-
користання мшеральних ресурсiв, а найменша (0,1 %) - на охорону атмосферного повггря, хоча обидвi щ частки набули тенденцп до зниження. Поряд з тим, уп'ятеро зросла питома вага швестицш на охорону i рацiональне вико-ристання водних ресурЫв, що сприяе оздоровленню водного басейну. Полш-шення структури швестицш еколопчно! орiентащi доцiльно здiйснювати в напрямку пщвищення витрат на охорону повггряного басейну Кривбасу на тлi загального збiльшення капiталу, iнвестованого у природоохоронш заходи.
За аналiзований перюд единим джерелом фiнансового покриття швестицш на охорону навколишнього середовища i рацiональне використання при-родних ресурЫв у гiрничо-збагачувальному комплексi Криворiзького регiону залишаються власнi кошти шдприемств. Це свiдчить як про невелик масшта-би iнвестування на еколопчш потреби, так i про незащкавлешсть зовнiшнiх ш-весторiв i фшансових установ у природоохоронному спiвробiтництвi.
Четвертий етап передбачае аналiз еколого-економiчноi ефективност iнвестицiйноl дiяльностi гiрничо-збагачувального комбiнату. Вш поеднуе виз-начення дисконтованого економiчного ефекту (чисто! теперiшньоi вартостi КРУ) вщ iнновацiйно-iнвестицiйноi дiяльностi пiдприемства з розрахунком додаткового (супутнього) економiчного ефекту (Еп) вiд iнвестування у приро-доохороннi заходи та на ращональне використання видобуто! сировини. Ощн-ку величини додаткового ефекту пропонуемо здшснювати за формулою
де: ДПм - прирют прибутку вiд iнвестицiй у збшьшення виробництва та зрос-тання якост залiзорудноi продукцii через впровадження маловдаодних тех-нологiй на пiдприемствi в ¿-ому роцi, тис. грн.; ДДш - прирiст доходiв (еконо-мiя витрат на штрафних санкщях та платежах за землю) вщ iнвестицiй, спря-мованих у зменшення шкiдливого впливу дiяльностi пiдприемства на навко-лишне природне середовище, в ¿-ому рощ, тис. грн.; Д/ - обсяг додаткових швестицш в/-ому рощ на проведення заходiв природоохоронного характеру, тис. грн.; т, п - тривалють вiдповiдно експлуатацшного та швестицшно-будь вельного перiоду для об'еклв природоохоронного призначення або таких, що забезпечують маловiдходне, екологiчно безпечне виробництво, роюв; е -норма дисконту, частки одинищ.
Прирiст доходiв (економiя витрат на штрафних санкщях i платежах за землю) в ¿-ому рощ вщ iнвестицiй, спрямованих на зменшення шкщливого впливу дiяльностi пiдприемства на навколишне природне середовище (ДДш), визначаеться таким чином:
де: о - коефiцiент вiдносноi небезпеки викиду забруднюючих речовин в атмосферу чи воду залежно вщ типу територii (водойми); / - поправний коефь щент, який враховуе характер розпорошення (розчинення) шкщливих домь шок в атмосферному повг^ та водi; ДМ1 - скорочення питомо! приведеноi ма-си викиду забруднюючих речовин в атмосферне пов^я i воду в ¿-му роцi, т/т;
у (АПШ + АДш) у (1 + е)1
т
(1)
АДш = &х / х АЫ{ х С + х С
(2)
С - величина штрафних санкцiй за 1 т викиду забруднюючих речовин понад гранично допустимий рiвень в i-му роцi, грн. /т; Szi - площа порушених (вщ-чужених) земель в i-му роцi, га; Czi - вартiсна оцiнка 1 га порушених (вщчу-жених) земель в i-му роцi, грн./т.
Хоча величина додаткового (супутнього) ефекту вщ швестицш еколо-гiчного спрямування нерiдко набувае вщ'емних значень, але врахування його розмiру в загальному економiчному ефекл, пов'язаному з iнвестуванням, дае змогу об'ективно порiвняти та обрати найкращий комплекс взаемопов'язаних iнвестицiйних проектiв з урахуванням еколопчно1 складово1. Такий шдхщ орiентуе iнвестицiйну дiяльнiсть вiтчизняних прничо-збагачувальних комбь натiв на досягнення свггових стандартiв еколопчно1 безпеки виробництва, шдвищуючи !х конкурентнi позици у мiжнародному ринковому середовищi.
Таким чином, запропонована методика комплексного еколого-еконо-мiчного аналiзу швестицшно1 дiяльностi, який проводиться у 4 етапи, дае змогу систематизовано поеднати економiчнi та еколопчш наслiдки швести-цiйного процесу на гiрничо-збагачувальних комбшатах. Апробацiя наукового доробку в умовах залiзорудного виробництва Кривбасу сприяла шдвищенню точностi та достовiрностi оцiнок ефективност при прийняттi рацiональних iнвестицiйних ршень. Розглянутi методичнi принципи виступають анал^ич-ною базою для продовження дослщжень у напрямку розроблення швести-цшно1 стратеги природоохоронно1 дiяльностi пiдприемств.
Лггература
1. Багр1й 1.Д., Бл1нов П.В., Белокопитова Н.А. та iH. Геоеколопчш проблеми Криво-р1зького басейну в умовах реструктуризаци г1рничодо6увио'1 галуз1. - К.: Феткс, 2002. - 192 с.
2. Беренс В., Хавранек П.М. Руководство по оценке эффективности инвестиций/ Пер. с англ. - М.: АОЗТ "Интерэксперт", ИНФРА-М, 1995. - 528 с.
3. Бизнес-план инвестиционного проекта: Отечественный и зарубежный опыт. Современная практика и документация: Учеб пособие. - 5-е изд., перераб. и доп./ Под ред. В.М. Попова. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 432 с.
4. Бланк И.А. Управление инвестициями предприятия. - К.: Ника-Центр, Эльга, 2003. - 480 с.
5. Досвщ комплексно!' оцшки та картографування фактор1в техногенного впливу на природне середовище мют Кривого Рогу та Дншродзержинська/ За ред. В.М. Пашя. - К.: Фе-шкс, 2000. - 110 с.
6. Економпчний аналп: Навч. поабник/ За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ПП "Рута", 2003. - 680 с.
7. Коржнев М.М., Мщенко В.С., Шестопалов В.М., Яковлев С.О. Концептуаль-ш основи полшшення стану довкiлля г1рничовидобувних регюшв Укра'х'ни. - К.: РВПС Ук-рахни, 2000. - 75 с.
8. Максимiв Л.1. ТенденцИ розвитку еколопчно ор1ентованого бухгалтерського обл1-ку// Бухгалтерський обл1к i аудит. - 2005, № 5. - С. 18-23.
9. Про природш ресурси й еколопю: Зб. закон1в Украши. - Харк1в: ПП "1гв1н1", 2005. - 496 с.
10. Протасов В.Ф., Дамаскинский В.А. Экономика горнорудной промышленности: Справочное пособ. - М.: Недра, 1990. - 430 с.
