CC BY
33
Науковий вк'ник, 2004, вип. 14.7
УДК 504.06:622.01 Асист. В. О. Мандрик - УкрДЛТУ
ЕКОЛОГ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ Г1РНИЧОДОБУВНИХ ШДПРИСМСТВ ЛЬВ1ВСЬКО-ВОЛИНСЬКОГО ВУГ1ЛЬНОГО БАСЕЙНУ I ШЛЯХИ IX ВИР1ШЕННЯ
Розглядаються екологiчнi проблеми територiй, що виникають внаслiдок дiяль-ност прничодобувних пiдприeмств Львiвсько-Волинського вугiльного басейну. Вивчасться стан порушених територiй, можливiсть i'x рекультивацп. Пропонуються заходи для стабшзацп екологiчного стану регiону та подальшого розв'язання еколо-гiчних проблем.
Assist. V.O. Mandruk - USUFWT
Ore mining enterprises of Lviv-Volynsk basin ecological problems
and ways of their solving
Ecological problems of territory which are appear in consequence of ore mining enterprises of Lviv-Volynsk basin are concerned in article. Disturbed territories condition and possibilities of regeneration of disturbed territories are studied in paper. Arrangements for stabilization of ecological conditions of region and solution of ecological problems offered.
Прнича промисловють вщноситься до числа тих галузей, вплив яких на природу е надзвичайно потужним. Видобування вугшля у великих масштабах викликае серйозш порушення природних ландшаф^в та вилучае з господарського обороту цшш сшьськогосподарсью, люогосподарсью та рек-реацшт земл^ зменшуе територи, що можуть використовуватись шд буд1в-ництво житла, шдприемств, транспортних шлях1в тощо [4].
Украiна, займаючи тшьки шв-вщсотка свiтовоi суш1, у склад1 ко-лишнього Радянського Союзу видобувала п'ять вiдсоткiв свiтового обсягу мь неральноi сировини. Видобуток мшеральних ресурсiв у 80-тi роки становив 20-25 т на душу населення, що вщповщало рiвню розвинутих краш. Водно-час соцiально-економiчнi проблеми не виршувалися, натомiсть залишився надзвичайно важкий еколопчний стан гiрничо-видобувних регiонiв.
Здшснювана протягом останнiх рокiв реструктуризацiя прничо-видо-бувного комплексу Украiни зводиться до закриття збиткових шахт, кар,ерiв та промислових розрiзiв [6]. 1х закриттю не передувала комплексна науково-прогнозна оцшка можливих наслiдкiв впливу на навколишне природне сере-довище. Поряд з цим при виведенш шахт з експлуатаци спостерiгаються як негативш, так i позитивнi змiни стану компоненлв навколишнього природного середовища. До негативних змiн необхiдно вщнести - осушення i забруд-нення водоносних горизонпв, виведення з ладу колод^в, свердловин, групо-вих водозаборiв; просiдання денно!" поверхнi на шахтних полях iз затоплен-ням, шдтопленням та заболочуванням грунтiв; засолення та забруднення грунлв, грунтових i поверхневих вод, замулювання русел рiчок. До позитив-них змiн необхiдно вщнести: зниження навантаження на повiтряний басейн, грунтовий покрив, поверхневi та шдземш води (за рахунок лiквiдацii водовщ-ливу), на рослинний i тваринний свщ звiльнення промислових площадок з можливютю проведення рекультивацiйних робiт i поверненням земель [6].
Техногенш змiни навколишнього природного середовища набули таких розмiрiв, при яких вони ютотно впливають на виробництво, природу i
5. !мфорчац1йм1 технологи raiy3i
347
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
здоров'я мшьйошв людей. Починаючи з 1999 року, у перюдичних виданнях почали з'являтись статтi, якi були присвяченi проблемам розробки конкрет-них методик iз визначенням термiнiв затоплення породного масиву, розмiрiв зон пiдтоплення та заболочення, сейсмiчностi територiй при закриттi шахт, рекультиваци земель порушених гiрничодобувною промисловютю.
Екологiчнi проблеми е дуже гострими у всiх гiрничо-видобувних регь онах, проте для Львiвсько-Волинського басейну вони набули масштабного характеру. Особливо необхщно зауважити те, що бiля 80 % техногенного на-вантаження Червоноградського прничопромислового району лягло на неве-лику його частину - межирiччя р. Рати та р. Зах. Бугу, де проживае бшьшють населення району. Тут на плошд бшя 30 км2 розташованi 10 вугшьно-добув-них пiдприемств, основний вiдстiйник шахтних вод, побудовано Червоног-радську центральну збагачувальну фабрику. Як наслiдок, тут складувалися вiдходи вуглезбагачення, шахтнi породи зi всiх шахт району та формувалися великi за площею шламонакопичувач^ що призвело до подальшого попр-шення екологiчного стану регiону. Останньому сприяло дуже поширене в райош застосування породних вiдвалiв для шдсипки садових та городнiх дь лянок, будiвельних майданчикiв, дорiг, будiвництва дамб тощо [1].
Наростання та загострення цих проблем проявилося у ходi ре^заци Програми закриття неперспективних вугшьних шахт та розрiзiв. Закриття шахт пов'язане не з цiлим рядом непередбачуваних наслщюв, якi не тшьки погiршують екологiчну ситуацiю у конкретному мющ (локально), але i пере-ростають у регiональний рiвень, - коли змши охоплюють не тшьки окремi компоненти ландшафтiв (грунти, рослиншсть, воду), але й трансформуються на ландшафти, основш сфери життедiяльностi суспшьства.
Фактично роботи з фiзичноl лжвщацп шахт Львiвсько-Волинського вугiльного басейну завершеш на першому вуглевидобувному об,ектi (шахта Червонорадська №1). Проте тут вщразу виникли проблеми, пов,язанi з шд-топленням та заболоченням територiй, розширенням зон витоку високо мше-ралiзованих шахтних вод, погiршенням властивостей прських порiд та грун-тiв, просщанням масивiв, а також зростанням сейсмiчноl небезпеки [1].
Закриття шахти водночас спричинило шдтоплення сшьськогоспо-дарських упдь, присадибних дiлянок та пiдвалiв житлових будинюв. Самови-лив води на шах^ спричинив пiдтоплення територil в межах м. Червоногра-да. Анал^ичш данi матерiалiв дослiджуваних техногенно тдтоплених грун-тiв показали, що першим негативним наслщком е змiна хiмiчного складу грунтових вод пiд впливом мiнералiзованих шахтних вод. Другим, опосеред-кованим, - через змiшанi грунтовi води, - е деструкцiя грунпв. При цьому по-гiршуеться не тшьки склад i властивостi грунпв, але i порушуються основнi грунтовi режими (харчовий, мiкробiологiчний, водно-повiтряний). Звичайний грунтотвiрний процес катастрофiчно швидко (протягом декшькох рокiв) змi-нюеться у деяких випадках; грунти втрачають родючють i родовi вiдмiнностi. У темпах глобально! сучасно! екологiчноl кризи швидюсть деградацil грунтiв сто1ть на особливому мющ, оскiльки втрату грунтового покриву не можливо вiдшкодувати через те, що вона е основою вщтворення життя на Землi [2].
348
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкник, 2004, вип. 14.7
Проведет Державною еколопчною iнспекцiею Мiнекобезпеки Украши перевiрки показали, що Програма закриття неперспективних вугiльних шахт та розрiзiв здiйснюеться безсистемно i фрагментарно. Чгтко не визначе-но подальшу частку шахт, якi намiчено лжв^вати. Пiд час розробки i реаль заци проектiв закриття вугiльних шахт мають мiсце порушення вимог Водного кодексу Укра!ни, Земельного кодексу Укра!ни, Законiв Укра!ни "Про охо-рону атмосферного повгтря", "Про вщходи".
Мiнерально-сировинний потенцiал е одним iз головних факторiв еко-лого-економiчноl стабшзаци та сталого розвитку Укра!ни. Вартють промис-лових запасiв основних видiв корисних копалин оцiнюеться у 14,8 трлн. грн. Проблеми, що нагромаджувалися протягом десяташть i тепер виникають у хо-дi структурно! перебудови прничодобувного комплексу, набули загально державного значення i мають розглядатися у контекст нацiонально! безпеки [6].
Враховуючи значний стушнь техногенного навантаження на екосисте-ми, актуальною е проблема формування еколого-економiчно! моделi реабш-тацi! регiону. З метою забезпечення еколопчно! реабiлiтацi! територi! необ-хiдно володiти повною, всебiчною шформащею про стан регiону, що можли-во тiльки внаслiдок здiйснення комплексного мошторингу. Досягнення ще! мети залежить вiд вмiння правильно визначати прюритети еколого-економiч-ного розвитку та вдало пiдiбрати механiзми !х реалiзацi!.
Аналiз стану охорони навколишнього природного середовища пока-зуе, що складовi реабштаци потребують специфiчних пiдходiв у зв'язку з рiз-ним походженням проблем [3].
Виходячи iз необхiдностi мiнiмiзацi! негативного впливу, що здшсню-еться прничо-видобувним комплексом на довкiлля та прогнозуючи ступiнь ризику техногенного навантаження та ймовiрнiсть виникнення нових забруд-нень, а також для запоб^ання цих негативних наслiдкiв необхiдно першочер-гово здiйснити заходи щодо розв'язання еколого-гiдрогеологiчних проблем, якi виникають унаслщок дiяльностi гiрничодобувних пiдприемств, шахт i розрiзiв:
• провести мон1торинг територш, де зд1йснюеться або плануеться д1яльн1сть п1дприемств та об'ект1в г1рничо-видобувно! промисловост! За результатами мон1торингу необх1дно розробити 1 запровадити ввдповвдт проекти, що захи-щатимуть довк1лля в1д негативного впливу, передати !х на рецензування дер-жавн1й еколог1чн1й експертиз1;
• забезпечити обов'язкове дотримання вимог еколопчно! безпеки тд час п1д-готовки 1 впровадження проект1в та програм, що т1сно пов'язан1 1з д1яльн1стю об'ект1в г1рничо-видобувно! промисловост1, а також порядку проведення дер-жавних експертиз;
• розробити програму реаб1л1тац1! еколог1чного стану прничо-видобувних ре-г1он1в;
• розробити та запровадити заходи щодо захисту населених пункт1в та водонос-них горизонпв у районах д1яльност1 г1рничо-видобувних тдприемств, шахт 1 розр1з1в в1д шюдливого негативного впливу на г1дрогеолог1чний баланс;
• розробити та запровадити на об'ектах прничо-видобувно! промисловост! ефективн1 технологи 1 техтчт засоби з демшерал1зацп шахтних вод;
• запровадити мотторинг територ1й шахт (розр1з1в), що л1кшдуються, зокрема, з метою накопичення необхвдного досв1ду для усунення можливих негативних наслвдшв у майбутньому;
5. 1нформацшш технологil галузi
349
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
• визначитися i3 правонаступниками шахт, що л^щуються;
• передбачати кошти для цшьового фiнансування заходiв, скерованих на вирь шення екологiчних проблем, що виникають внаслiдок дiяльностi прничо-ви-добувних тдприемств, шахт i розрiзiв у Держбюджет Украши;
• надати прiоритетне значення питанню забезпечення еколопчно! безпеки та реабштаци територiй внаслiдок дiяльностi тдприемств прничо-видобувного комплексу, для залучення швестицш.
Потр1бно шдкреслити, що тсля накопичення необхщно! кшькосл ма-тер1ал1в мониторингу за негативним впливом прничодобувних тдприемств на стан довкшля необхщно 1х обробити та систематизувати. Головною метою цих надзвичайно трудомютких дослщжень е не тшьки вивчення стану та дина-мжи впливу на територда, але й розроблення теоретичних основ i основних принцишв для створення вщповщних моделей реабштаци для шших регюшв.
Пщсумовуючи вище викладеш заходи щодо захисту та реабштаци те-риторш, можна стверджувати, що 1х впровадження залежить вщ еколого-еко-ном1чно1 пол1тики Укра1ни та м1сцево1 влади зокрема. Зазначимо, що на державному р1вш необхщно створити вс передумови, що приведуть до покра-щення еколопчно1 р1вноваги регюну. Адже, еколопчна ситуащя, яка склала-ся протягом багатьох десятил1ть на прничодобувних шдприемствах Льв1всь-ко-Волинського вугшьного басейну характеризуеться незадовшьним еколого-економ1чним розвитком.
Лггература
1. Дикий Я.М. Ощнка еколопчного стану геолопчного середовища Червоноградсь-кого прничопромислового району i умов водопостачання. - Льв1в: ДГП "Зах1дукргеолопя". 1999. - 63 с.
2. Добровольский В.В. Почвовединие. - М.: Высшая школа, 1988. - 231 с.
3. Павл1ха Н.В. Ресурсно-еколопчна реабштащя територи з метою сощально-еконо-м1чного вщродження регюну// Региональна економша. - 2002, № 4. - С. 294-298.
4. Пертова Е.Г., Семенова Л.А. Опыт рекультивации земель, нарушенных горнодобывающей промышленностью (на примере ряда капиталистических стран)// Рациональное природопользование и уход за ландшафтом у районах горных разработок: научные труди по охране природы. - Тарту, 1989, вып. 10. - С. 123-131.
5. Ермаков В.Н., Улицкий О.А, Котолевец Е.П., Изменение гидродинамических условий и их роль в подтоплении при закрытии Брянковской группы шахт// Уголь Украины. 1998 р. № 6. - С. 23-29.
6. Шевчук В.Я. МЫстр екобезпеки. Матер1али доповвд на засщанш Кабшету мшю-тр1в Укра1ни за 11 с1чня 1999 р. - 4 с.
УДК338.242.4 Проф. €.В. Сторчун; доц. Л.К. Глтенко;
доц. В.М. Фаст - НУ "Л.beîecbrn полтехмка"
ЕВОЛЮЦ1ЙН1 ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СИСТЕМ ДЕФШРИЛЯЦП
За даними аналiзу матерiалiв патентного фонду США дослщжено перспективы напрямки розвитку систем дефiбриляцiï.
Ключов1 слова: дефiбриляцiя, Kp™i розвитку, етап розвитку, напрямок роз-витку.
350
Збiрник науково-техшчних праць
