CC BY
3
BicHiiK Нацiонального унiверситету "Львiвcька полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 4 (32), 2021
УДК 343.985
Володимир Бараняк
Нацюнальний ушверситет "Львiвськa полтехшка", 1ститут права, психологи та шновацшно! осв^и, доцент кафедри кримiнaльнoгo права i процесу, кандидат xiмiчниx наук, доцент, baranyakvm@gmail.com, ORCID: 0000-0001-6161-7862 Анатолiй Крижановський Нaцioнaльний унiвeрситeт "Львiвськa полтехшка", 1ститут права, психологи та шновацшно! осв^и, старший викладач кафедри кримiнaльнoгo права i процесу,
кандидат юридичних наук, kriganovskiy@lp.edu.ua, ORCID: 0000-0002-2432-5286
ПРОБЛЕМИ СЛ1ДЧОГО I СУДОВО-ЕКСПЕРТНОГО ВСТАНОВЛЕННЯ ПРИЧИН ПОД1Й ТЕХНОГЕННОГО ХАРАКТЕРУ
http: //doi.org/10.23939/law2021.32.114 © Бараняк В., Крижановський А., 2021
У статт дослщжено проблемш питання cлiдчого й судово-експертного встанов-лення причин подiй техногенного характеру. Визначена необхщшсть взаемодп слщчого та фахiвця експерта у встановленш причинно-наcлiдкових зв'язкiв у справах про поди техногенного характеру.
Розглянуто завдання основного напрямку розслщування, яке складаеться з посш-довного вирiшення наступних задач, а саме: збирання даних, що характеризують мкце, час, мехашзм розвитку та iншi обставини суспшьно небезпечного подн; встановлення безпосередньот причини даноТ подн; з'ясування основнот причини поди (тобто дiяння або бездiяльноcтi, що зумовили можливicть реалiзацiт безпосередньот причини); встановлення особи винного (винних), мотиву, мети та шших обставин д1яння.
На оcновi даних експертнот практики розглянуто п'ять типових експертних завдань, а саме: з'ясування питання про наявшсть причинного зв'язку мiж двома яви-щами; встановлення причини настання явища; необхiднicть вивчення умов (найчаcтiше такi доcлiдження мають дiагноcтичний характер, оcкiльки вони пов'язаш з визначенням стану об'екта) (наприклад, чи перебував об'ект у справному сташ, i якщо нi, то в чому полягала його несправшсть; який стан протипожежнот безпеки; чи належать даш пред-мети до категорш вогнеcтiйких; чи перебував даний об'ект (колiя, локомотив, вагон то-що) у технiчно несправному сташ, i якщо так, то в чому полягае несправшсть); з'ясування тимчасового сшввщношення (проходження) двох явищ, що набувае важли-вого значення, коли вчинення кримшального правопорушення ускладнене привхщними обставинам (умовами) або складаеться з декшькох ланок; за результатами виршення
цього завдання, як i попереднього, яка в одних випадках мають самостшне значення, а в ¡нших - спрямоваш на з'ясування причинного зв'язку мiж двома явищами або (i) озна-ками причини або можливiсть Тх використання пiд час дослiдження мехашзму вчинення кримiнального правопорушення.
Ключовi слова: подн техногенного характеру, причинно-наслiдковий зв'язок, слщче встановлення причин подiй техногенного характеру, судово-експертне встановлення причин подш техногенного характеру.
Постановка проблеми. Останшм часом почастшали випадки авiакатастроф, пожеж в адмшютративних, виробничих примiщеннях, вибухiв будiвель i комунiкацiй, обвалення дахiв спортивно- i торгово-розважальних комплекшв, обвалiв шахт, корабельних аварiй, масових отруення людей - усе це стало буденшстю, яка веде до колосальних матерiальних збиткiв, страждань i чис-ленних жертв.
Найчастiше таю надзвичайш поди мають техногенну природу, е наслщком недбало!, без-вщповщально! взаемоди людини з техногенними джерелами шдвищено! небезпеки. Зазвичай, про-вадження такого роду пригод вiдкриваються негайно. Перше питання, на яке непросто отримати вщповщь, що сто!ть перед учасниками розслiдування в таких випадках, стосуеться причин поди.
Встановлення причинно-наслщкових зв'язкiв у справах про поди техногенного характеру, що йде по лшп вiд поди (слiдства) до викликаних ними причинами, входить у коло завдань, обов'язкових для вшх таких справ. Воно випливае з кримшально-правового вчення про об'ективну сторону кримшального правопорушення, елементами яко! е дiяння, наслiдки дiяння, причинний зв'язок дiяння та його наслiдкiв. Унаслщок цього всi цi елементи входять у систему предмета дока-зування у кримшальних провадженнях, тобто обставин, яю повиннi бути встановленi у вшх анало-гiчних випадках.
Однак навт за найсприятливiших умов усшшне вирiшення зазначеного завдання неможливе на базi тiльки зусиль слiдчого. Без допомоги фахiвцiв-експертiв йому не обштись.
Аналiз дослiдження проблеми. Дослiдженням питання слщчого й судово-експертного встановлення причин подш техногенного характеру присвячеш науковi працi таких вчених як В. Колдша, В. Образцова, Ю. Орлова, В. Корми, I. Кузнецова, Н. Яблокова, В. Северша, З. Соко-ловського, В. Корноухова та ш.
Метою статт е дослiдження проблемних питань слiдчого й судово-експертного встановлення причин подш техногенного характеру.
Виклад основного матерiалу. Пiд техногенними джерелами шдвищено! небезпеки розум> ють "матерiальнi об'екти, створенi або перетвореш людською дiяльнiстю, якi спочатку мютять в собi високу ступiнь iмовiрностi заподiяння незворотних змiн органiзму людини, загибелi людей та тварин, а також значного руйнування перешкод" [1].
У таких випадках кримшальш провадження вщкриваються негайно. Перше питання, що стоггь перед учасниками розслiдування в таких випадках, стосуеться причин поди. Маються на увазi два види причин: 1) що призвели до заподiяння матерiальних збиткiв, фiзично! шкоди та смертi потерпiлих; 2) що обумовлюють саму подiю, тобто те, що призвело до не!, внаслщок чого вона стала можливою [2].
Розслщування у таких випадках проводиться за методом зворотнього причинного про-ходження, тобто вiд вщомостей про наслiдки до вiдомостей про причини наслщюв, вiд факпв-наслщюв до фактiв-причин. Основний напрямок розслщування складаеться з послщовного вир> шення таких завдань:
- збирання даних, що характеризують мiсце, час, мехашзм розвитку та iншi обставини суспшьно небезпечно! поди;
- встановлення безпосередньо! причини дано! поди;
- з'ясування основно! причини поди (тобто дiяння або бездiяльностi, що зумовили можли-вiсть реатзаци безпосередньо! причини);
- встановлення особи винного (винних), мотиву, мети та шших обставин дiяння [3]. Таким чином, у справах про поди техногенного характеру встановлення причинно наслщкових зв'язюв входить у коло завдань, що е обов'язковими для вшх таких справ. Воно випливае з кримшально-правового вчення про об'ективну сторону кримшального правопорушення, елементами яко! е дiяння, наслiдки дiяння, причинний зв'язок дiяння i його наслiдкiв. Через це вс цi елементи залучено в систему предмета доказування у кримшальних провадженнях, тобто обставин, як повиннi бути встановленi у вшх аналогiчних випадках.
Успiшне виршення зазначеного завдання навiть за найсприятливших умов неможливе на основi лише зусиль слщчого. У цьому випадку йому необхщна допомога фахiвцiв-експертiв. У теори судово! експертизи дослiдження, що спрямоваш на встановлення причинного зв'язку, отримали назву казуальних дослiджень [4].
Встановлення основних причин техногенних пригод варто вiдносити, користуючись термшо-логiею Ю. К. Орлова, до числа нормативних експертних завдань. Вони й визначають один iз напрямiв каузальних дослiджень, тобто нормативних дослщжень. Останнi, зазвичай, як пише Ю. К. Орлов, спрямованi на "встановлення вщповщносп будь-яких дiй спецiальними правилами (бухгалтерського облiку, дорожнього руху, будiвельних, пожежних тощо)" [5]. Найбiльшi труднощi виникають у слiдчих та експерив, коли вони мають справу не з простими, а зi складними причин-ними зв'язками. Пiд простим (прямим) причинним зв'язком розумiють т випадки, коли одна подiя переходить в шшу без дi! будь-яких додаткових сил (обставин, умов), а тд складною - таку, яка ускладнена привнесеними факторами (умовами). Складний причинний зв'язок може розвиватися в таких формах: послщовносп, коли одна причина викликае другу, друга - третю i т.д. до останньо!, яка призводить до поди; паралельноси, за яко! двi подi!, що послщовно розвиваються пiд час випа-дкового перетину положень дають причину; коли одна причина викликае шшу, шша - наступну до-ти, поки одна з них не призводить до поди. Можливий розвиток зазначеного зв'язку в центричнш форм^ тобто в умовах, коли один фактор породжуе розвиток декшькох паралельних розгалежень, якi пiд час випадкового перетину призводять до подi! [6].
Особливост розвитку причинного зв'язку в необережних кримiнальних правопорушеннях, пов'язаних з техногенними подiями, визначаються, по-перше, тим, що суб'екти злочину проявля-ються через бездiяльнiсть або неправильш, тобто такi, що не вщповщають нормативним вимогам, дiяння; по-друге, розвиток причинного зв'язку в чаш може бути як довготривалим, так i гранично стислим; по-трете, розвиток причинного зв'язку залежить вiд умов, як в одних випадках можуть сприяти йому, в iнших - стримувати його або змшювати його напрямок [7].
Зазвичай, пiд час кримшально-процесуально! перевiрки дiяльностi пiдприемства (оргашзацп, установи тощо), на якому вщбулася техногенна пригода, встановлюються найрiзноманiтнiшi за характером порушення рiзних вцщв правил. Частина виявлених порушень може перебувати в безпо-середньому причинному зв'язку з наступними суспшьно небезпечними наслщками, iншi - пов'язанi з ними досить вщдалено. Нарештi, окремi порушення можуть не мати жодного зв'язку з наслщка-ми, а лише належати до фактiв, що характеризують загальний рiвень роботи тдприемства, ступiнь забезпечення безпеки продукцi!, що випускаеться, та iншi обставини. Помилку допускають т слiдчi й експерти, яю без необхiдно! диференцiацi! всю кшьюсть виявлених порушень розцiнюють як причину поди.
Водночас не враховуеться те, що можливють настання наслщюв з певно! причини i на-вiть факт !х виникнення ще не означають, що те, що трапилося, сталося саме з ще! причини. Тому необхщно з'ясувати, по-перше, сшввщношення дi! (бездiяльностi) й наслщки в часi; по-друге, встановити, що закономiрнi, необхiднi наслiдки даного явища, перш шж настати насправдi, рашше виступали лише як реально можлив^ як внутрiшньо властивi; по-трете, визначити сшввщношення
головних i другорядних причин та з'ясувати не зовшшне настання, а внутрiшнiй розвиток, тобто шзнати необхiдний характер розвитку причинно-наслщкового ланцюгу.
Таким чином, причинний зв'язок мiж розглянутими порушеннями та !х наслiдками можна вважати встановленим, коли, по-перше, порушення передували поди; по-друге, виявлена не механiчно поеднана сума, а взаемопов'язаний комплекс порушень, яю в сукупност з необхщшстю i привели до виникнення шюдливих наслiдкiв. Водночас важливе практичне значення мае з'ясування того, який саме промiжний результат зумовив кожне конкретне порушення, що входить у цю сукупшсть, але взяте окремо. Подiбна диференцiацiя необидна з рiзних мiркувань (наприклад, для розмежу-вання вщповщальносп декiлькох обвинувачених).
Дослiджуючи проблему виявлення причинного зв'язку дiяння та його наслщюв, судовий експерт розглядае И, на вiдмiну вiд слiдчого, не з правово!, а лише з техшчно! точки зору. Також, як i слiдчий, вiн спiввiдносить зовшшню сторону скоеного з нормативно!, встановлюючи вщповщшсть (невiдповiднiсть) фактично! та нормативно! моделей. В основi такого аналiзу лежать типовi експертнi завдання. З. М. Соколовським видшено шм таких завдань: чи е причинний зв'язок мiж явищем А i явищем Б; що служить причиною (необхщною умовою) настання явища Б; яю наслiдки явища А; чи володiе даними ознаками причина, наслщок i причинний зв'язок мiж окремими явищами; яке з явищ - А чи Б - вщбулося рашше; чи була можливють в обвинуваченого запобiгти наслiдкам; чи була в нього можливють передбачити щ наслщки [8].
Проаналiзувавши цю розробку i данi експертно! практики, В. С. Корноухов видшив п'ять ти-пових експертних завдань.
Перше завдання спрямоване на з'ясування питання про наявнють причинного зв'язку мiж двома явищами. Експерт повинен встановити, чи було одне з них необхщною умовою шшого. Для вщповщ на поставлене питання тд час дослщження, використовуючи матерiальний або уявний експеримент i (або) моделювання, експерт з'ясовуе, настане або не настане один i той самий результат за умови виключення умови, що перевiряеться (необхщно!).
Друге експертне завдання пов'язане зi встановленням причини (що виступае причиною (необхщною умовою) настання явища А). Рiзниця мiж першим i другим завданнями полягае в тому, що слщчий пiд час формулювання першого видiляе (задае) два явища i перед експертом ставить завдання встановлення причинного зв'язку мiж ними. Наприклад, чи був вибух причиною або наслщком пожежь Водночас сутнють другого завдання iнша: тут е наслщки (явище А) i потрiбно висловити судження про причини (необхвдну умову).
У тiсному зв'язку з двома попередшми експертними завданнями перебувае i трете, яке визна-чае необхiднiсть вивчення умов. Воно може мати самостшне значення. Крiм того, результати його вирiшення можуть використовуватися тд час вирiшення двох попередшх завдань. Найчастiше такi дослщження мають дiагностичний характер, оскiльки вони пов'язаш з визначенням стану об'екта (наприклад, чи перебував об'ект у справному сташ, i якщо ш, то в чому полягала його несправшсть; який стан протипожежно! безпеки; чи належать дат предмети до категорш вогнестiйких; чи перебував даний об'ект (колiя, локомотив, вагон тощо) у техшчно несправному сташ, i якщо так, то в чому полягае несправшсть).
Четверта група експертних завдань спрямована на з'ясування тимчасового сшввщношення (проходження) двох явищ, що набувае важливого значення, коли вчинення кримшального правопо-рушення ускладнене привхщними обставинами (умовами) або складаеться з декшькох ланок. За таких умов результати виршення цього завдання, як i попереднього, в одних випадках мають самостшне значення, а в шших - спрямоваш на з'ясування причинного зв'язку мiж двома явищами або (0 ознаками причини або можуть використовуватися тд час дослщження мехашзму вчинення кримшального правопорушення (п'яте експертне завдання).
Изнання часових параметрiв мае самостiйне значення для встановлення не тшьки наявностi (вщсутносп) причинно! залежностi, але й тривалосп того чи iншого явища (наприклад, якою була тривалють пожеж1, судячи зi стану об'екта, ураженого вогнем; який час потрiбно для повного
згоряння певно! кшькосп речовини (предметiв)). Але найбшьш важливе значення мае вивчення тимчасового проходження декiлькох ланок причинного зв'язку, тому що часто результати доводять вщсутшсть причинно! залежносп, а це лежить в основi висновку слщчого про вiдсутнiсть у дiях особи складу злочину.
Як зазначае В. С. Корноухов, тзнання механiзму поди може виршуватися й iншими методами. Наприклад, пiд час виконання техшчно! експертизи, коли розслiдуеться порушення правил техшки безпеки, може бути поставлено питання: якими способами виконана робота i чи не належить цей спошб до числа заборонених правилами з техшки безпеки i правилами проти-пожежно! безпеки?
1нша група експертних завдань (чи була в обвинуваченого можливють запобiгти небезпечним наслщкам) мае специфiку, оскiльки певним чином пов'язана з оцшкою суб'ективних властивостей людини, наприклад, про розумшня небезпечно! обстановки, !! передбаченнi тощо.
У кримшалютичнш лiтературi [9] трапляються вказiвки на те, що шд час дослiдження безпо-середнiх причин загибелi людей внаслiдок техногенних пригод необхвдно враховувати можливiсть конкуренцi! таких причин. Мабуть, що це помилкова думка. У будь-якого явища безпосередня, найближча причина завжди одна. Натомють, вона може бути наслщком яко!сь шшо!, бiльш вщда-лено! причини.
У таких випадках варто говорити не про конкуренщю причин, а про мехашзм розвитку причинно -наслщкового ланцюжка, елементи якого не конкурують мiж собою, а послщовно взаемообу-мовлюють один одного. Поняття про конкуренцiю, на наш погляд, бшьш правильно використовува-ти не стосовно причин подш, а стосовно версп слiдчого або експерта про причини поди. У тих випадках, коли ця обставина не встановлена, будуються рiзнi версп про можливу причину поди. Ц версп й конкурують мiж собою аж доти, поки дослiдження не дозволить визнати ютинною, одну достовiрну iз серi! версiй, що перевiряються, а решта вщкинути як такi, що не шдтвердилися.
Висновки. Отже, вищевикладеш проблемнi питання слiдчого й судово-експертного встанов-лення причин подiй техногенного характеру пов'язаш з встановленням причинно наслщкових зв'язкiв, що е обов'язковими та входять у коло завдань для вшх таких справ. Таю елементи об'ективно! сторони кримшального правопорушення як дiяння, наслiдки дiяння, причинний зв'язок дiяння i його наслщюв залучено в систему предмета доказування у кримiнальних провадженнях, тобто обставин, яю повиннi бути встановленi у вшх аналогiчних випадках.
Успiшне виршення зазначеного завдання навiть за найсприятливших умов неможливе на основi лише зусиль слщчого. У цьому випадку йому необхщна допомога фахiвцiв-експертiв. У теорп судово! експертизи дослiдження, що спрямоваш на встановлення причинного зв'язку, отри-мали назву казуальних дослщжень.
Дослiджуючи проблему виявлення причинного зв'язку дiяння i його наслiдкiв, на вщмшу вiд слiдчого, судовий експерт розглядае !! не з правово!, а лише з технiчно! точки зору. Водночас, як i слщчий, вiн спiввiдносить зовнiшню сторону скоеного з нормативно!, встановлюючи вщповщнють (невщповщшсть) фактично! та нормативно! моделей.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Корма В. Д. Основы криминалистического учения о техногенных источниках повышенной опасности: дисс. ... д-ра юрид. наук: 12.00.09. Москва, 2006.
2. Колдин В. Я. Вещественные доказательства: Информационные технологии процессуального доказывания. Москва: НОРМА, 2002. 768 с.
3. Адамова В. А., Викторова Е. Н., Викторова Л. Н. и др. Криминалистическое обеспечение предварительного расследования: учеб. пособие для вузов / под ред. В. А. Образцова. Москва: Высшая школа, 1992. 290 с.
4. Орлов, Ю. К. Судебная экспертиза как средство доказывания в уголовном судопроизводстве. Москва: ИПК РФЦСЭ, 2005. 38 с.
5. Орлов Ю. К. Классификация экспертных исследований по их задачам. Новые разработки и дискуссионные проблемы теории и практики судебной экспертизы. 1985. № 1. С. 16-17.
6. Яблоков Н. П. Исследование обстоятельств преступных нарушений правил безопасности труда. Москва: Изд-во Московского ун-та, 1980.
7. Северин В. А. Личность преступника, совершившего халатность в сфере промышленного производства. Вопросы борьбы с преступностью. 1986. № 44. С. 51-54.
8. Соколовский З. М. Экспертное исследование причинной связи по уголовным делам: метод. пособ. Киев: Редакционно-издательский отдел МВД УССР, 1979.
9. Корноухов В. Е. Курс криминалистики. Особенная часть. Москва: Юристъ, 2004. 401 с.
REFERENCES
1. Korma V. D. (2006). Osnovy kriminalisticheskogo ucheniya o tehnogennyh istochnikah povyshennoj opasnosti: diss. ... d-ra yurid. nauk: 12.00.09. Moskva [in Russian].
2. Koldin V. Ya. (2002). Veshestvennye dokazatelstva: Informacionnye tehnologii processualnogo dokazyvaniya. Moskva: NORMA. 768 s. [in Russian].
3. Adamova V. A., Viktorova E. N., Viktorova L. N. i dr. (1992). Kriminalisticheskoe obespechenie predvaritelnogo rassledovaniya: ucheb. posobie dlya vuzov / pod red. V. A. Obrazcova. Moskva: Vysshaya shkola. 290 s. [in Russian].
4. Orlov Yu. K. (2005). Sudebnaya ekspertiza kak sredstvo dokazyvaniya v ugolovnom sudoproizvodstve. Moskva: IPK RFCSE. 38 s. [in Russian].
5. Orlov Yu. K. (1985). Klassifikaciya ekspertnyh issledovanij po ih zadacham. Novye razrabotki i diskussionnye problemy teorii i praktiki sudebnoj ekspertizy. No. 1. S. 16-17 [in Ukrainian].
6. Yablokov N. P. (1980). Issledovanie obstoyatelstv prestupnyh narushenij pravil bezopasnosti truda. Moskva: Izd-vo Moskovskogo un-ta [in Russian].
7. Severin V. A. (1986). Lichnost prestupnika, sovershivshego halatnost v sfere promyshlennogo proizvodstva. Voprosy borby s prestupnostyu. No. 44. S. 51-54 [in Russian].
8. Sokolovskij Z. M. (1979). Ekspertnoe issledovanie prichinnoj svyazi po ugolovnym delam: metod. posob. Kiev: Redakcionno-izdatelskij otdel MVD USSR, 1979 [in Russian].
9. Kornouhov V. E. (2004). Kurs kriminalistiki. Osobennaya chast. Moskva: Yurist. 401 s. [in Russian].
Дата надходження: 04.11.2021 р.
Volodymyr Baranyak
Lviv Polytechnic National University, Associate Professor of Criminal Law and Procedure Educational and Scientific Institute of Law, Psychology and Innovative Education Candidate of Chemical Sciences, Associate Professor
Anatolij Kryzhanovskij Lviv Polytechnic National University, senior lecturer of the Department of Criminal Law and Procedure Educational and Scientific Institute of Law, Psychology and Innovative Education Candidate of Law
PROBLEMS OF INVESTIGATIVE AND FORENSIC EXPERT ESTABLISHMENT OF CAUSES OF TECHNOGENIC EVENTS
The article examines the problematic issues of investigative and forensic establishment of the causes of man-made events. The need for cooperation between the investigator and the expert in establishing causal links in cases of man-made events has been identified.
The tasks of the main direction of the investigation are considered, which consist of a consistent solution of the following tasks, namely: collection of data characterizing the place, time, mechanism of
development and other circumstances of a socially dangerous event; establishing the immediate cause of this event; finding out the main cause of the event (ie the act or omission that led to the possibility of realizing the immediate cause); identification of the perpetrator (s), motive, purpose and other circumstances of the act.
Based on the data of expert practice, five typical expert tasks are considered, namely: clarification of the question of the existence of a causal relationship between the two phenomena; establishing the cause of the phenomenon; the need to study the conditions (most often such studies are diagnostic in nature, as they are related to determining the condition of the object) (for example, whether the object was in good condition, and if not, what was its malfunction; what is the state of fire safety; whether these items belong to the categories of fire-resistant; whether the object was (track, locomotive, car etc.) in a technically defective condition, and if so, what is the fault)); clarification of the temporal relationship (passage) of two phenomena, which becomes important when the commission of a criminal offense is complicated by incoming circumstances (conditions) or consists of several links; based on the results of solving this problem, as well as the previous one, which in some cases have independent significance, and in others - are aimed at clarifying the causal relationship between two phenomena or (i) signs of cause or the possibility of their use in studying the mechanism of criminal offense.
Keywords: events of technogenic character, causal connection, investigative establishment of the reasons of events of technogenic character, forensic expert establishment of the reasons of events of technogenic character.
