CC BY
7
and the High Rise-Fall; short average syllable duration; small filled tentative choice pauses; average filled tentative reflective pauses.
Key words: male negative evaluative utterance, auditory analysis, acoustic analysis, invariant prosodic features, variant prosodic features.
УДК 8П.131.Г253
Г. В. Трифонова А. О. М1рко
ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ 1ТАЛ1ЙСЬКОГО ГУМОРУ УКРАШСЬКОЮ МОВОЮ У КШОСТР1ЧЩ «ПРИБОРКАННЯ НОРОВЛИВОГО»
У cmammi досл1джено прийоми створення гумористичного ефекту в талтськт ктостр1чц1 «Приборкання норовливого» з урахуванням аудiовiзуально'ï природи до^джуваного матерiалу. Розглянуто сучасн тдходи до визначення поняття гумору в лтгв^тищ та визначено основн мовш засоби реалiзацiï гумору. Виявлено способи перекладу талтського гумору украшською мовою та мехатзми збереження гумористичного ефекту.
Клю^о^^ слова: гумор, комiчне, талтська комедiя, гумористичний ефект, перекладацью прийоми.
DOI 10.34079/2226-3055-2019-12-21-192-199
Розумшня поняття гумору знаходиться на перетиш багатьох наук, що спричиняе складнощi в його тлумаченш. Hapa3i фшософи, пол^ологи, фшологи, сощологи, психологи, медшш експерти, медики тощо залучеш до дискусп з приводу роз'яснення природи, сутносп гумору як явища та його впливу на людину. Результатом дп гумору на людину, зазвичай, стае посмшка або смiх. Жодна теорiя на сьогоднi не здатна в повнш мiрi розшифрувати «мапю посмшки», яка з фiзiологiчноï точки зору е процесом, в який залучеш м'язи обличчя та дiaфрaгми, що супроводжуеться збшьшенням серцевого ритму, пщвищенням рiвню iмуноглобулiну, м'язового напруження. М!ждисциплшарне використання поняття гумору тдсилюе актуальн1сть детального дослiдження його особливостей у рiзних сферах застосування.
У даному дослiдженнi увага зосереджена на мехашзмах створення гумору в ^алшських кiнострiчкaх та проблемах його перекладу украшською мовою. Важливим е зрозум^и, яким чином в aудiовiзуaльних контекстах створюеться гумористичний ефект i як його можна зберегти у зовам шшш культурнiй площинi. Дослiдження комедшних кiнострiчок е актуальним, оскiльки вони е дуже популярним масмедшним продуктом. Одна з тенденцш розвитку зaсобiв масово'1' комушкацп -iнфотейтмент (вщ англ. information + entertainment), реaлiзовaнa у поеднaннi шформацп та розваг, пояснюе, що масове суспiльство, про яке можна говорити вже з 40-х роюв ХХ ст., вщдае велику перевагу заняттям, покликаним розважати та викликати задоволення. Через це саме комедшш кiнострiчки як масмедшш проекти мають особливий попит. Виявлення мехaнiзмiв створення гумористичного ефекту та його передaчi у мiжкультурних контекстах стае актуальною проблемою.
Переклад гумору в iталiйських кiнострiчках украшською мовою е малодослiдженим питанням, оскшьки вiдсутнi науковi працi, в яких висв^люеться ця проблема або п аспекти. Зустрiчаються працi, присвяченi перекладу форм комiчного в англомовних телесерiалах (С. В. Баранова, А. В. Трофименко), способам перекладу назв американських i британських мультфiльмiв (О. В. Зоамова), проблемi вiдтворення ключових концеш!в у кiнотекстах комедiйних жанрiв (В. В. Конкульовський), загальним особливостям кшотексту та теорп кiноперекладу (Г. М. Кузенко, Т. В. Кротнова), перекладу англшських субтитрiв i назв фiльмiв (Т. Г. Лук'янова), особливостям перекладу англомовних кшокомедш украшською мовою (I. В. Софiенко, О. В. Рарик, М. С. Шевченко, I. М. Шукало).
Метою роботи е з'ясувати лшгвютичш прийоми створення гумористичного ефекту в ^алшськш кшос^чщ «Приборкання норовливого» (1980 р.), режисерами яко'1 стали Дж. Мочча i Ф. Кастеллано, та простежити, чи збер^аеться гумористичний ефект при перекладi цих фiльмiв украшською мовою. Реалiзацiя поставлено! мети передбачае аналiз пiдходiв до визначення гумору в сучаснш лiнгвiстицi, визначення особливостей створення гумору в обранш iталiйськiй кiнокартинi, виявлення способiв перекладу ^алшського гумору украшською мовою.
Об'ектом дослiдження стала iталiйська кiнокомедiя. Предмет дослщження -механiзми створення гумору в ^алшськш кшокомедп «Приборкання норовливого» i способи !х перекладу украшською мовою. Фiльм було озвучено творчим об'еднанням «Цшава iдея».
Методолог1чна основа дослщження складаеться з аналiзу та систематизации за допомогою яких були розглянуп пiдходи до визначення гумору в сучаснш лшгвютищ, метод зютавлення дозволив розглянути рiзнi точки зору. Метод безпосереднього спостереження та контекстуальний метод були використаш, щоб виявити в кшокартинах приклади гумору, здшснити вибiрку не лише мовного, а й вiзуального матерiалу. Порiвняльний аналiз мовного матерiалу та текстово-штерпретацшний методи були застосованi до обраних прикладiв гумору, аби з'ясувати, чи збер^аеться потрiбний гумористичний ефект.
Поширеною е точка зору, вiдповiдно до яко! гумор е найпоширенiшим видом комiчного. Т. А. Шульга вважае комiчне мовно-естетичною категорiею, що «забезпечуе взаемодiю та / або протиставлення одиниць мови за !х предметно-поняттевим та конотативним (культурно-цiннiсним) наповненням, переосмислення !х традицiйного змiсту, форми, аксюлогл, а також спрямовуе кореляцiю одиниць мови в напрямку критичного емоцшно-оцшного авторського освоення дшсносп» [6, с. 18]. Основою для створення комiчного ефекту, на думку дослщнищ, стають рiзного роду девiацii, тобто вщхилення вiд норми, змiни у зв'язках мiж значеннями слiв, використання фразеолопчних одиниць. В. О. Самохiна пщтверджуе точку зору щодо комiчного як вщхилення вщ норми, яке не веде до деструкцп, а представляе нормальний устрш свiту [4]. Таким чином, комiчне викликае не лише посмшку, а й звертае увагу на те, що е вщмшним вщ звичайного стану, дозволяе поеднати протилежш почуття або ситуацп, протиставити те, що на перший погляд неможливо рiвняти. Наприклад, смiх i сльози, радiсть i сум тощо.
О. Б. Шонь, розглядаючи комiчне, зосереджуеться на дефiнiцiях гумору, iронii та сатири. Слiд зауважити, що, на думку дослщнищ, «гумор i сатира розглядаються як двi сторони категорп комiчного. Гумор - це споаб вiдображення комiчних явищ дшсносп художнiми засобами, це критика, що передбачае не знищення об'екта висмшвання, а його виправлення, вдосконалення, орiентуе на позитивнi змiни. Гумористичний смiх вiдзначаеться м'якою, стриманою тональнiстю» [5, с. 12]. Сатира,
у свою чергу, полягае в негативному переосмисленш об'екпв критики, якими е явища i поди, що не зб^аються з iдеалом i потребують викриття. Iронiя, на думку фахiвця, не лише троп з ознакою подвiйного смислу, а вiдображення прихованого значення, що вiдрiзняеться, або е протилежним до явного. Серед механiзмiв створення комiчного О. Б. Шонь зазначае наступнi:
1) використання засобу семантизацп лексем, який полягае в тому, що значення ошв сприймаються вiдповiдно до контекстiв, в яких вони вживаються, а не до ïx прямих словникових значень.
2) вживання атрибутивних словосполучень, коли смисловим центром словосполучення виступае прикметник.
3) власнi iмена - прiзвища i прiзвиська персонаж1в, застосування яких веде як до можливосп, так i до неможливосп спiввiднесення iменi з носiем.
4) вставш конструкцп, якi мстять контрасты зiставлення, виявляють свiй стилiстичний потенщал у сукупностi з iншими засобами - вщокремленими конструкцiями, риторичними питаннями, нагромадженням однорщних членiв речення.
5) цитащя iншого некомiчного висловлювання.
6) лексико-синтаксичний алопзм, що полягае у зв'язку одного слова з двома або декшькома iншими в рiзниx смислових планах, а також в алогичному поеднаннi декiлькоx однорiдниx члешв речення. Комiчний ефект створюеться вживанням несумюних понять в одному рядь
7) повтор, який при поступовому нагромадженш веде до якiсно нового переосмислення шформацп.
8) порiвняння, в яких порiвнюванi об'екти мають великий ступшь невiдповiдностi та протилежностi i по сут е комiчними сами по собь
9) метафора, яка зближуе не порiвнюванi на перший погляд об'екти, викликае несподiванi асощацп [5, с. 12-15].
М. Бондаренко, визначаючи основш xудожнi прийоми, що викликають гумористичний ефект, зосереджуеться на таких як: гра сшв, iронiя / сарказм, пародiя, сатира, гумор з «тдтекстом», малапропiзм (вiд франц. mal à propos - недоречно) -неправильне слововживання, чорний гумор [3].
А. С. Болдирева наголошуе, що гумор обов'язково грунтуеться на алопзм^ який мае позитивний ефект. Важливим у створенш гумористичного ефекту е елемент несподiваностi, який по суп е наслiдком девiацiï. Таким чином, «гумор базуеться на ошуканому сподiваннi» [2]. Мовнi засоби створення гумористичного ефекту дослщниця розглядае на двох рiвняx: мовному та дискурсивному та доводить, що причиною виникнення гумористичного ефекту е перцепщя мовного рiвня. Одним iз найуживанiшиx засобiв продукування гумору е гра сшв, побудована на вживаннi повних i неповних омонiмiв, паронiмiв, навмисному припусканш мовленневих помилок, руйнуваннi фразеологiчниx одиниць, використанш семантично-хибних ланцюжкiв. «Крiм гри слiв гумористичний ефект створюеться через використання метафори, порiвняння, гiперболи. При сприйнятп цих засобiв у свщомосп може виникнути опозицiя «можливе - неможливе» [2]. Гумористичний ефект може створюватись також за допомогою поеднання сшв, яким властиве рiзне стилютичне забарвлення. Наприклад, поруч можуть розмщуватись слова, xарактернi для розмовного та книжного стилiв, у межах одша ситуацп. Часто для створення гумористичного ефекту утворюються неолопзми в межах розмовного стилю.
А. Я. Алексеев визначае як вербальш, так i екстралшгвютичш мехашзми створення комiчного. До першо'1' групи належать антифраза ^мплщитний дiалог, в якому кожен стверджуе, що правий, що у свою чергу виражаеться в повнш
несумюносп apryMeHTiB), гiпербола, метафора, гротескна синекдоха, антитеза, nopÍBraHra. До друго'1 групи належить штонащя [1, с. 331].
Специфшою кiнeмaтогpaфiчного мистецтва е створення ayдiовiзyaльних обpaзiв, тому доречним буде розглядати мeхaнiзми створення гумору на мовному та екстралшгвютичному piвнях.
Дослщжуючи aнгломовнi aнiмaцiйнi комедп, М. М. Юрковська визначае, що одним iз важливих мeхaнiзмiв комiчного, е штерпретащя реально'1' комушкацп iз залученням стереотипних явищ [7, с. 18]. Так у кшокартиш «Приборкання норовливого» протиставляеться сшьський та мiський способи життя.
У кiностpiчцi «Приборкання норовливого» основними прийомами створення гумористичного ефекту стали: елементи нeсподiвaностi. Наприклад, - Е simapico. - In fotografía. (Пер.: - Вш симпатичний. - Це лише на фотографа.); - Mi chiamo... - Basta cosí! (Пер.: - Мене звати... - Досить!).
Поpiвняння використовуються у поеднанш з вiзyaльними прийомами. Наприклад, Tu avevvi una montagna di capelli, una foresta. (Пер.: У тебе була густа шевелюра). На вщео - лисий чоловш; Tu eri un grissino. (Пер.: А ти був стрункий). На вщео -товстий чоловш. В обох прикладах при пepeклaдi втрачено ефект художнього поpiвняння. Вiзyaльнi прийоми можуть вступати у гру з вербальними, створюючи гумористичний ефект, наприклад, - Suono le campanile. - Ne suoni spesso? (Пер.:
- Калатаю y дзвони. - I як часто?). На вщео у ченця стерт! долош. Або, наприклад, L'aspetto non è tutto. Nell'uomo la bellezza è soggettiva... gentile, educato, simpatico con un bel sorriso. (Пер.: Зовшшшсть це ще не все. Чоловiчa краса взaгaлi piч дуже вщносна... сила i характер, а ще чapiвнa посмшка). На вщео в героя потворш зуби Дракули. Ще один приклад: L 'ho sempre usato come sgabello. (Пер.: Я користувався ним як стшьцем). На вщео - тeлeвiзоp.
Використовуеться також невщповщшсть мiж нормою та змальованою дшсшстю. Наприклад, Ha litigato con il barbiere. Quello gli ha tagliato i capelli... - Non mipiacciono, li vogliopiù lunghi. (Пер.: Навт з перукарем посварився. Той постриг йому волосся...
- Меш не подобаеться, хочу довше). Зрозумшо, що в реальносп неможливо повернути довжину волоса тсля пщстригання. Ще один приклад: Uno dei profeti... un aspetto misterioso. Prevede il futuro? - Si - E cosa prevede? - Che la Sua minestra si rafredderà se continua a parlare. (Пер.: Так звали одного пророка. вигляд загадково'1' людини. Ви також передршаете майбутне? - Так. - I що саме ви передршаете? - Що ваш суп вихолоне, якщо i дaлi розмовлятимете). Вочевидь, герошя очшувала шшо'1' вщповвд вщповщно до свого кокетливого настрою. Або такий приклад, Io ho 25 - Neanche tu dimostri. - Grazie. - Te ne davo 26. (Пер.: Я би так не сказав. Виглядаеш на 26).
Цш ситуацп змальоваш у контекст невщповщносп норми та змальовано'1' дшсносп, поеднання протилежного. Наприклад, - Pronto! Hotel Corona? - No. Е una stazione di servizio. - Vorrei pernottare una stanza. - Ma questa è una stazione di servizio. Vuole benzina? - C'è una bella stanza con il bagno? - Acquaper la batteria? - Ah, non avete stanza. Ma non avete una doppia? - Avrei dell'olio. - Ho capito. Е esaurito. - Vaffanculo. (Пер.: Алло! Готель «Корона»? - И, це заправка. Вам потpiбeн бензин? - G номер на одну людину з ванною? - Вам потpiбнa вода для акумулятора? - Навт подвшного номера немае? - В мене е масло. Потpiбно вам? - Зрозумшо, мюць немае. - Пшов ти!). Або такий приклад, Io sono nato in una fredda sera d'inverno, esattamente il 4 agosto alle 19:40 in questa stanza, mentre il piano sotto mia madre passeggiava nervosamente fumando un sigaro. Mia madre ra un uomo alto biondo al contrario mio nonno che era scuro di capelli. (Пер.: Я народився холодно'1' зимово'1' ночь Це було 4 серпня о 20 хвилин на 8,
без 40 хвилин на 6. На першому поверсi моя мати не знаходила собi мiсця, з сигарою крокуючи по юмнать Вона була високим блондином, а дщ був темноволосим).
Невщповщнють норми та вiдеообразiв простежуеться у таких прикладах: Mi hai colpito. - È stato il secchio. (Пер. : - Ти вдарив мене. - Це не я, це вщро); Ma che ore sono? - È tardissimo, sono le 7. (Пер. - Котра година? - Вже тзно. Сьома ранку.); - Sei più cocciuta da un somaro. -Finalmente un complimento. (Пер.: - От ти вперта як баран. -Нарешт комплiмент).
Вщхилення вщ норми iнодi поеднуеться з пперболою та ефектом несподiваностi: Elia ha portato in tribunale tutti quelli del paese. Il giudice. (Пер.: З ким Елiя тшьки не судився. Вш подав позов на кожного мешканця села. - Навт проти мене. - А ви хто такий? - Суддя).
У деяких випадках для створення гумористичного ефекту використовуеться гра сшв, наприклад, - Mi piacciono i libri gialli. - Non ho pregiudizi raziali. Проте при перекладi гумористичний ефект втрачено, оскшьки украшський вщповщник «i libri gialli» - «детективи» - не мютить компоненту кольору. Пер. : - Полюбляю детективи. -Меш все подобаеться. В ^алшськш мовi форма дiеслова третьо'1 особи однини не мютить граматичних iндикаторiв ста™, тому без вщриву вiд контексту неможливо визначити, хто саме виконуе д^, чоловш чи жшка, тому, враховуючи це, можна використати гру сшв. Наприклад, - Ha un bel nome. - Chi? - Vittorio. - Vai al diavolo! «Ha un bel nome» можна перекласти: У вас красиве iм'я. Проте при перекладi гумористичний ефект втрачено. Пер.: - У твого нареченого дуже гарне iм'я. В^орю. -1ди до дщька! Цшавим е той факт, що у фiльмi два рази зус^чаеться слово «barbabietola», яке у першому випадку перекладаеться як буряк, а в другому - як брюссельська капуста. За контекстом головний герой 1хав до Брюсселя на переговори з приводу буряка. Варiант перекладу «брюссельська капуста» було б доречшше використати обидва рази, аби додати висловлюванням бшьш виразного ефекту.
Кшька разiв у фiльмi зус^чаеться та сама фраза: «Qual è la tua risposta affermativa», яка викликае гумористичний ефект вщсутшстю альтернативи, яку передбачае будь-яка вщповщь, тобто вщхиленням вщ норми. Проте при перекладi втрачено щейне навантаження, фраза перекладаеться не однаково та ïï гумористичний ефект втрачаеться. Порiвняймо переклади: Яка твоя вiдповiдь?; А тепер ти погоджуешся?
Для створення гумористичного ефекту використовуються також нагромадження однорщних члешв речення. Наприклад, La porta, le scarpe, la finestra. (Пер.: Двер^ черевики, вшно); Pazzo, bibilco, idiota, stupido, bastardo, disgraziato, bufone, megalemano, pallone gonfiato. (Пер.: Ти божевшьний, щют, бовдур, грубiян, нахаба, селюк, покидьок, егоют) Incivile, insolente, zoticone, brutto, bestiaccia, villanzone, imbecille, balordo, idiota, deficente, pirla, stronzo. (Пер.: Грубiян, нахаба, селюк, покидьок, бовдур, егоют, дурень, тупий, щют, iмбецил, сволота, нахаба).
В основi гумористичного ефекту кшос^чки «Приборкання норовливого» е поеднання двох рiзниx несумюних стереотипних образiв - жителiв села та мюта. Основним прийомом створення гумору стало поеднання несумюних понять та зображення вщхилень вiд норми (неповага до хворо'1 людини, нахабна поведiнка з красивою жшкою, грубощi по вщношенню до ж1нки, свiтський характер релМ, коли чернець тренуе збiрну з волейболу, любов та розумшня тварин i зневага до людей). Дуже велика роль вщводиться вiзуальним елементам, тому дiалоги вирiзняються простотою лексики та не вимагають використання усього наявного арсеналу перекладацьких трансформацш. У випадках перекладу гри слiв, реалш, xудожнix порiвнянь гумористичний ефект втрачаеться.
Кшокартина «Приборкання норовливого» отримала високу популяршсть через простоту сприйняття. Попри те, що захщний гумор вiдрiзняeться вщ схiдного через культурнi, соцiально-психологiчнi вщмшносп, гумор у кiнокартинi «Приборкання норовливого» зрозумший. Гумористичний ефект втрачаеться лише у випадках мовно'1 або культурно! самобутносп фраз.
Проблеми реалiзацiï гумору в аудiовiзуальних контекстах та мехашзми збереження гумористичного ефекту при перекладi надають широкi можливостi подальших дослщжень, розкриваючи межi мiждисциплiнарного пiдходу до предмета вивчення задля комплексного виршення поставлених завдань. Проблема перекладу гумору пов'язана з природою художнього прийому, який побудований на когштивних процесах сприйняття дшсносп та ïï вад, розумшня норми та девiацiï, що залежать вщ географiчного, мовного, культурного, юторичного середовища носпв мови. Часто перед перекладачем постае проблема неперекладносп гумору або необхщносп частого застосовування доместикаци чи форешзацп, опущення чи додавання з метою зберегти гумористичний ефект.
Список використаноУ л1тератури
1. Алексеев А. Я. Сопоставительная стилистика : учеб. пособ. / А. Я. Алексеев. -Днепропетровск : Национальный горный университет, 2012. - 471 с. ; Alekseev A. Ya. Sopostavitelnaya stilistika : ucheb. posob. / A. Ya. Alekseev. - Dnepropetrovsk : Natsionalnyy gornyy universitet, 2012. - 471 s.
2. Болдирева А. Мовш засоби створення гумористичного ефекту : лшгвокогштивний аспект (на матерiалi ромашв П. Г. Вудхауза) : автореф. дис... канд. фшол. наук : спец. 10.02.04 / Анжела Свгенпвна Болдирева ; Одеський нащональний ушверситет iменi I. I. Мечникова. - Одеса, 2007. - 24 с. ; Boldyreva A. Movni zasoby stvorennia humorystychnoho efektu : linhvokohnityvnyi aspekt (na materiali romaniv P. H. Vudkhauza) : avtoref. dys... kand. filol. nauk : spets. 10.02.04 / Anzhela Yevheniivna Boldyreva ; Odeskyi natsionalnyi universytet imeni I. I. Mechnykova. - Odesa, 2007. - 24 s.
3. Бондаренко М. 1нтерпретащя словесного гумору як виклик для перекладача [Електронний ресурс] / М. Бондаренко // Everest Переклади. - 2017. - 22 серпня. -Режим доступу : https://everest-center.com/interpretatsiya-slovesnogo-gumoru-yak-viklik-dlya-perekladacha/ ; Bondarenko M. Interpretatsiia slovesnoho humoru yak vyklyk dlia perekladacha [Elektronnyi resurs] / M. Bondarenko // Everest Pereklady. - 2017. - 22 serpnia. - Rezhym dostupu : https://everest-center.com/interpretatsiya-slovesnogo-gumoru-yak-viklik-dlya-perekladacha//
4. Самохша В. Жарт у сучасному комушкативному просторi Велико! Британп i США : текстуальний i дискурсивний аспекти : автореф. дис. ... д-ра фшол. наук : спец. 10.02.04 / Вiкторiя Опанаавна Самохша ; Кшвський нащональний ушверситет iменi Тараса Шевченка. - Кшв, 2010. - 36 с. ; Samokhina V. Zhart u suchasnomu komunikatyvnomu prostori Velykoi Brytanii i SShA : tekstualnyi i dyskursyvnyi aspekty : avtoref. dys. ... d-ra filol. nauk : spets. 10.02.04 / Viktoriia Opanasivna Samokhina ; Kyivskyi natsionalnyi universytet imeni Tarasa Shevchenka. - Kyiv, 2010. - 36 s.
5. Шонь О. Мовносташстичш засоби реалiзацiï гумору, iронiï i сатири в американських коротких оповщаннях : автореф. дис. ... канд. фшол. наук : спец. 10.02.04 / Олена Богдашвна Шонь ; Л^вський нащональний ушверситет iменi 1вана Франка. - Львiв, 2003. - 24 с. ; Shon O. Movnostylistychni zasoby realizatsii humoru, ironii i satyry v amerykanskykh korotkykh opovidanniakh : avtoref. dys. ... kand. filol. nauk : spets. 10.02.04 / Olena Bohdanivna Shon ; Lvivskyi natsionalnyi universytet imeni Ivana Franka. -Lviv, 2003. - 24 s.
6. Шульга Т. Гумористичний компонент у семантищ лексичних i фразеологiчних одиниць мови TBopiB Свгена Дударя» : автореф. дис. ... канд. фшол. наук : спец. 10.02.01 / Тамара Анатолпвна Шульга ; 1нститут украшсько'' мови Нащонально'' академп наук Украши. - Ки'в, 2009. - 22 с. ; Shulha T. Humorystychnyi komponent u semantytsi leksychnykh i frazeolohichnykh odynyts movy tvoriv Yevhena Dudaría» : avtoref. dys. ... kand. filol. nauk : spets. 10.02.01 / Tamara Anatoliivna Shulha ; Instytut ukrainskoi movy Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy. - Kyiv, 2009. - 22 s.
7. Юрковська М. Дискурс англомовно'' ашмацшно' комедп : автореф. дис... канд. фшол. наук : спец. 10.02.04 / Майя Микола'вна Юрковська ; Ки'вський нащональний унiверситет iм. Т. Шевченка. - Ки'в, 2011. - 23 с. ; Yurkovska M. Dyskurs anhlomovnoi animatsiinoi komedii : avtoref. dys... kand. filol. nauk : spets. 10.02.04 / Maiia Mykolaivna Yurkovska ; Kyivskyi natsionalnyi universytet im. T. Shevchenka. - Kyiv, 2011. - 23 s.
Стаття надшшла до редакцп 31.10.2019.
H. Tryfonova
A. Mirko
PROBLEMS OF THE TRANSLATION OF ITALIAN HUMOR IN THE UKRAINIAN LANGUAGE IN THE MOVIE «THE TAMING OF THE SCOUNDREL»
The article explores the techniques of creating a humorous effect in the Italian film «The Taming of the Scoundrel», taking into account the audiovisual nature of the material under study. Modern approaches to defining the concept of humour in linguistics are examined and the main linguistic means of realization of humour are discussed, including contextual changes of lexical meanings of words, expletive constructions, rhetorical questions, accumulation of homogeneous terms, sentence, use of incompatible concepts, repetitions, contrasting comparisons, metaphors, black humour, hyperbole, grotesque synecdoche, antithesis etc. It was revealed that the humorous effect of the movie «The Taming of the Scoundrel» is based on a combination of two incompatible stereotyped images -residents of the Italian village and the city.
The main method of humour creation was a combination of incompatible concepts and depictions of deviations from the norm (disrespect for a sick person, arrogant behaviour with a beautiful woman, rudeness towards a woman, secular nature of religion, when a monk trains the volleyball team, love and understanding towards animals and disrespect towards people). Special attention in the realization of humour is drawn to the visual elements, built on the principle of a combination of the inseparable, the deviation from the norm and hyperbolization. The dialogues show patterns of conversational style and simplicity of vocabulary and syntax, so they do not require the use of a variety of translation transformations.
The article describes ways of translating Italian humour into Ukrainian and mechanisms for conservation the humorous effect. The vast majority of sentences are translated by literal translation. In some cases, lexical substitutions are used. For the most part, the humorous effect persists, except the case of translation of wordplay, realities, artistic comparisons. In some cases, the humorous effect could be conserved by choosing other translation strategies.
The movie «The Taming of the Scoundrel» gained high popularity because of its simplicity of perception. Although Western humour differs from Eastern humour because of national cultural, socio-psychological differences, the humour in the movie «The Taming of the Scoundrel» is clear and understandable. The humorous effect is lost only in cases of linguistic or cultural identity of the phrases. However, the problem of creating a humorous
effect in audiovisual contexts and its conservation in different cultural areas remains always urgent.
Key words: humour, comic, Italian comedy, humorous effect, translation techniques.
УДК 811.111'373
Ю. Г. Федорова
Н. М. Восводша
ВЕРБАЛЬНИЙ КОНТУР КОНЦЕПТА «CYBERSPACE» В СУЧАСН1Й АНГЛОМОВН1Й КАРТИН1 СВ1ТУ
У cmammi розглядаються англомовт новоутворення, як пов 'язат з вербальним контуром концепту 'CYBERSPACE', який входить до складу сучасног англомовног картини свту. Зазначений концепт складаеться з таких тдгруп: INTERNET, E-MAIL, DATA, SOCIAL NETWORKING, PROGRAMMING AND SOFTWARE, HACKING AND HACKERS, IT-TECHNOLOGIES. Автори статтi розглядають три тдгрупи зазначеного концепту: INTERNET, E-MAIL, DATA як найбшьш репрезентативт. До^джуючи змши в рiзних тдсистемах лексико-семантичног системи англтськог мови, спостер^аеться формування нових словотвiрних елементiв i моделей, функщонування нових розгалужених словотвiрних i лексико-семантичних парадигм, що концентруються навколо найважливших понять. Новi лексико-семантичш парадигми, своею чергою, створюють феномен полтомтаци, позначення одного поняття полiварiантними засобами.
Клю^о^^ слова: мовна тноващя, концепт, вербальний контур, ттернетизащя, неокорпус.
DOI 10.34079/2226-3055-2019-12-21-199-206
Вщомосп про мову лшгвютика отримуе за сво'ми кордонами, але вони також переходять у психологию, фшософш, лопку та iншi дисциплши. Факт лшгвютично'' експансп безпосередньо пов'язаний з вивченням мовного образу св^у. Глибоке розумшня номшативних властивостей мовних одиниць у рiзних мовах, закршлення лексичних одиниць i усталених виразiв у мовi можливе лише з урахуванням позалшгаальних факторiв - сощальних, етшчних, психолопчних. Отже, експаная лшгвютики та бшьш толерантне ставлення мовознавщв щодо використання даних iнших наук у лiнгвiстичних студiях певною мiрою сприяе вивченню проблем «мова -мислення», «мова - нащональний мешаттет», «мова - культура», «мова - мовна особистють». Остання корелящя пов'язана з антропоцентричним пщходом, який домiнуe в сучасних гумаштарних дослiдженнях.
Актуальнiсть дослiдження визначаеться загальною спрямованiстю сучасних лiнгвiстичних дослiджень на розгляд мовних одиниць з урахуванням структур людського знання, якi вони репрезентують, а також ментальних процеав, що покладенi в основу категоризацп свiту, концептуалiзащi знань i, врешт решт, мовно'1 номшацп.
Мета статт - проаналiзувати семантичну природу вербального контуру 'CYBERSPACE' як частину концептосфери сучасно'1 англомовно'1 картини св^у, що зумовило виконання наступних завдань:
