CC BY
352Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 24 (63). № 1. 2011 г. С. 195-201.
УДК 343.341
ПРОБЛЕМИ КВАЛ1Ф1КАЦП БАНДИТИЗМУ Радюнов 1.1.
Апеляцшний суд Автономноi Республгки Крим, м. Смферополь, Украта
E-mail: radik28@rambler.ru
Розглянуто проблеми кватфжаци бандитизму за чинним кримшальним законодавством Укра!-ни, шляхом аналiзу об'ективних i суб'ективних ознак складу цього злочину доведено, що бандитизм належить до одиничних складених злочинiв. Виходячи з цього зроблено висновок, що незаконне по-водження зi зброею та вчинення бандою нападiв охоплюеться складом злочину, передбаченого ст. 257 КК. Додатково! квалiфiкацil потребуе лише вчинення бандою злочишв, за якi передбачене бшьш су-воре покарання порiвняно з бандитизмом.
Ключов1 слова: кримшальна вiдповiдальнiсть, бандитизм, квалiфiкацiя злочинiв.
Бандитизм являе собою зпдно з1 ст. 257 Кримшального кодексу Укра!ни (дал1 КК) оргашзащю озброено! банди з метою нападу на тдприемства, установи, орга-шзацп чи на окремих ошб, а також участь у такш банд1 або вчинюваному нею напади Таке визначення бандитизму без суттевих текстуальних змш (лише шсля сл1в «на окремих ошб» слова «так само» змшеш на слово «також») було трансформова-не в нове кримшальне законодавство з КК 1960 р., ст. 69 якого встановлювала вщ-повщальшсть саме за такий злочин. Разом ¡з тим, теор1я впчизняного кримшально-го права i судова практика, здшснюючи тлумачення ст. 257 КК, суттево змшили ставлення до квал1ф1кацИ бандитизму. Склад цього злочину, на вщмшу вщ передбаченого ст. 69 КК 1960 р., вже не розглядаеться як складений i в кожному випадку суди квал1ф1кують за сукупнютю з бандитизмом незаконне поводженш з1 зброею i окрем1 напади, вчинеш бандою. Не викликае сумшву, що така тенденщя без вне-сення змш до законодавства потягла за собою суттеве посилення кримшально! вщ-повщальносп за бандитизм. Зважаючи на це !! законшсть i обгрунтовашсть потребуе наукового аналiзу, здiйснення якого i е метою ще! роботи.
Проблеми кримшально! вiдповiдальностi за бандитизм були предметом бага-тьох наукових дослщжень, у останнi роки вони висвгшювались у роботах Голiни В. В., Гуторово! Н. О., Демидово! Л. М., Дрьомiна В. М., 1ваненко I. В., Ма-рчука С. К., Тихого В. П., Хавронюка М. I. та шших. Питання визнання чи неви-знання бандитизму складеним злочином окремо аналiзувалися Зiнченко I. О. i Тю-тюгiним В. I. Але значна кшьюсть проблем лишилася вирiшеною недостатньо.
Для досягнення мети ще! роботи обраш i використовувались такi методи наукового тзнання: дiалектичний, метод системно-структурного анатзу, формально-логiчний, юторико-правовий та порiвняльно-правовий, а також сощолопчш мето-ди.
Питання квалiфiкацiй бандитизму як единого складеного злочину чи як щеально! сукупностi злочинiв, очевидно, мае бути виршеним шляхом аналiзу, перш за все, об'ективно! сторони цього злочину. Саме цей елемент складу злочину дозволяе визначити, як об'ективш ознаки сустльно небезпечного посягання ха-
рактеризують розглядуваний злочин i повшстю охоплюються його складом, а як -виходять за межи складу, а тому потребують окремо!, додатково! квалiфiкащ!.
Об'ективна сторона бандитизму зпдно ст. 257 КК характеризуемся вчиненням суспiльно небезпечного дiяння, яке може мати вираз у наступних формах: 1) органiзацiя озброено! банди з метою нападу на шдприемства, установи, оргашзацп чи на окремих ошб; 2) участь у такш бандi; 3) участь у вчинюваному нею нападi.
Необхiдною i незамiнною ознакою бандитизму е наявшсть банди, пiд якою Пленум Верховного Суду Укра!ни в п. 17 Постанови № 13 вщ 24 грудня 2005 р. «Про практику розгляду судами кримшальних справ про злочини, вчинеш стшкими злочинними об'еднаннями» запропонував визнавати озброену органiзовану групу або злочинну органiзацiю, яка попередньо створена з метою вчинення кшькох нападiв на пiдприемства, установи, оргашзацп чи на окремих осiб або одного такого нападу, який потребуе ретельно! довготривало! пiдготовки. Не здшснюючи док-ладний аналiз запропонованого поняття банди, оскiльки це виходить за межи дослiдження, звернемо увагу на наступш його аспекти: 1) обов'язковою ознакою банди е озброешсть; 2) банду слiд вважати створеною з моменту досягнення И учасниками згоди щодо вчинення першого нападу.
Озброешсть банди означае наявшсть хоча б у одного з И учасниюв будь-яко! вогнепально!, у тому чи^ гладкоствольно! мисливсько! чи холодно! збро! за умо-ви, що iншi члени групи знають про не! та розумдать, що вона може бути застосо-вана тд час нападiв. Виходячи з цього постае питання: оскiльки зброя не може з'явитися сама по соб^ то в процес оргашзацп банди И необхщно, як мiнiмум, при-дбати та зберiгати до моменту вчинення нападiв. Тобто створення банди неможли-ве без вчинення принаймш зазначених незаконних дiй зi зброею. Останш, якщо розглядати !х окремо, охоплюються складом злочину, передбаченого ст. 263 КК «Незаконне поводження зi зброею, бойовими припасами або вибуховими речови-нами». Оскiльки забезпечення банди в процес пiдготовчих дiй щодо И оргашзацп зброею являе собою конститутивну ознаку складу бандитизму, прямо передбачену ст. 257 КК словами «оргашзащя озброеног (вид. мною - 1.Р.) банди». Викладене дае шдстави визнати бандитизм складеним злочином, тобто таким, що складаеться iз двох чи бiльше злочинних дiянь, кожне з яких, якщо розглядати !х окремо (iзольовано), представляе собою самостiйний злочин, що охоплюеться ознаками одше! статтi (частини статтi) КК [1, с. 21], тобто передбачеш ст. 263 КК ди мають повнiстю охоплюватися складом бандитизму i додатково! квалiфiкацi! не потребують. Саме таким чином йшла судова практика при застосуванш ст. 69 КК 1960 р. «Бандитизм».
Але в подальшому Верховний Суд Укра!ни, не дивлячись на вщсутшсть змютовних текстуальних змiн мiж ст. 69 КК 1960 р. i ст. 257 КК, запропонував оригшальний спошб квалiфiкацi! цих дiянь при бандитизма Так, згiдно п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду Укра!ни № 13 вщ 24 грудня 2005 р. «Про практику розгляду судами кримшальних справ про злочини, вчинеш стшкими злочинними об'еднаннями» одна частина дш, передбачених ст. 263 КК, охоплюеться ст. 257 КК, а шша - потребуе додатково! квалiфiкацi!. Зокрема дп, яю полягають у незаконному придбанш, виготовленш та ремош! вогнепально! збро!, бойових припаев, вибу-
хових речовин чи вибухових пристро!в, а також у виготовленш або ремонтi холодно! збро! належить квалiфiкувати за сукупнiстю злочишв, передбачених ст. 257 i ч. 1 або ч. 2 ст. 263 КК. Ди ж учасниюв банди, пов'язанi з незаконним носшням, зберiганням, ремонтом та передачею (один одному) предме^в, якими вона озброена, е складовими елементами бандитизму i додатково! квалiфiкацi! за ст. 263 КК не потребують. Таке ж роз'яснення мютиться i в Постановi Пленуму Верховного Суду Укра!ни № 3 вщ 26 квiтня 2002 р. «Про судову практику в справах про викрадення та шше незаконне поводження зi зброею, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями». Так, в п. 26 вказуеться, зо за сукупшстю злочишв, передбачених ст. 257 i 262 або ч. 1 ст. 263 КК належить квалiфiкувати незаконне заволодшня чи незаконне придбання вогнепально! збро!, бойових припасiв, вибухових речовин, вибухових пристро!в або радiоактивних матерiалiв, вчинених з метою оргашзаци банди чи використання цих предметiв членами вже юнуючо! банди.
Аналiз цих роз'яснень показуе, що вищий судовий орган не залишае жодного шансу особам, яю органiзували банду, нести вщповщальшсть за вчинення бандитизму як одиничного злочину, передбаченого ст. 257 КК - за будь-яких обставин матиме мюце iдеальна сукупнiсть злочинiв, передбачених ст. 257 i 262 або 263 КК. Такий висновок грунтуеться на тому, що для оргашзаци озброено! банди необхщно забезпечити !! зброею, а вс без винятку способи виконання цiе! законодавчо! вимо-ги вщповщно до роз'яснень Верховного Суду Укра!ни обов'язково потребують додатково! квалiфiкацi!.
1нша передбачена ст. 257 КК об'ективна ознака бандитизму полягае в тому, що озброена банда мае бути оргашзована з метою нападу на шдприемства, установи, оргашзаци чи на окремих ошб.
Пщ нападом при бандитизмi наука кримiнального права та судова практика ро-зумдать дi!, спрямованi на досягнення злочинного результату за допомогою наси-льства над потерпшим або створення реально! загрози його застосування. Таке ро-зумшня нападу було розроблено радянською наукою кримiнального права [2, с. 230-241], а в подальшому сприйнято як вггчизняними [3, с. 32-36], так i росшськи-ми науковцями [4, с. 63-68; 5, с. 28-32]. Постанова Пленуму Верховного Суду Укра-!ни № 13 вщ 23 грудня 2005 р. «Про практику розгляду судами кримшальних справ про злочини, вчинеш стiйкими злочинними об'еднаннями», не конкретизуючи по-няття нападу озброено! банди, лише вказуе, що це е ди, спрямоваш на досягнення злочинного результату шляхом застосування насильства до потерпшого чи створення загрози його застосування. Аналiз судово! практики свiдчить, що найчастше бандою вчиняються розбiйнi напади, грабеж^ вимагання, умиснi вбивства з корис-ливих мотивiв, а в окремих випадках також крадiжки, незаконне заволодшня тран-спортним засобом тощо.
Пленум Верховного Суду Укра!ни в п. 17 зазначено! Постанови цшком слушно визначае, що банду слщ вважати створеною з моменту досягнення !! учасниками згоди щодо вчинення першого нападу. Аналiз усiх форм передбаченого ст. 257 КК суспшьно небезпечного дiяння переконливо свiдчить, що складом бандитизму охоплюеться вчинення бандою нападiв, при цьому щодо одних форм розглядувано-
го сусшльно небезпечного дiяння моментом заюнчення ще! складово! бандитизму е готування до нападу, шших - участь у !х вчиненнi.
Так, вчинення бандитизму у формi оргамзацИ озброеног банди передбачае, що до моменту його закшчення винними вчинено пiдшукування або пристосування збро!, яка виступатиме знаряддям вчинення нападу, а також змову на його вчинення. Зазначеш ди охоплюються ч. 1 ст. 14 КК i являють собою готування до злочину, тобто готування до нападу банди. Участь у банд7, як роз'яснюе п. 24 т1е! ж Постанови Пленуму Верховного Суду Укра!ни, слiд розумгти не тiльки як безпосередне вчинення нападiв, а й як сам факт вступу особи до не! чи вчинення будь-яких дiй, спрямованих на створення сприятливих умов для И функцюнування. Очевидно, що безпосередне вчинення нападiв являе собою або замах на вчинення цих злочишв, або закiнчений злочин, а iншi ди, якi на думку Верховного Суду охоплюються по-няттям учасп в бандi, е готуванням до вчинення нападу у формi змови на вчинення цього злочину (факт вступу до банди) або е шшим створенням умов для вчинення нападу (факт створення сприятливих умов для функцюнування банди). Участь у вчинюваному бандою нападi взагат е такою формою бандитизму, яка, виключаючи участь у бацщ, передбачае тшьки участь у вчинюваному не! нападг
З цього випливае, що склад заюнченого бандитизму обов'язково передбачае таю ди, як готування до нападу або його безпосередне вчинення. Жодна з передба-чених ст. 257 КК форм об'ективно! сторони бандитизму не може юнувати без вчинення нападу, який е обов'язковою складовою цього складу злочину. Тобто обрана законодавцем конструкщя цього складу злочину як ушченого не виключае тако! його обов'язково! ознаки, як вчинення нападу, а лише щодо оргашзаци банди та учасп в нш встановлюе моментом заюнчення цих дiянь готування до вчинення нападу.
С вс шдстави стверджувати, що, формулюючи склад бандитизму, законода-вець керувався поряд з шшими принципами кримшатзаци суспiльно небезпечних дiянь також i принципом повноти складу. Останнш означае, що кримiналiзацiя дiяння припускае конкретнiсть i визначенiсть кримшально-правово! норми, яка встановлюе каранiсть саме цього дiяння, тобто в закош необхiдна вказiвка на всi ознаки дано! ди чи бездiяльностi, необхщш для конструювання конкретного складу злочину [6, с. 235-240]. Усвщомлюючи важливють цього принципу при формулюваннi кримшально-правових норм, росiйськi науковцi навiть пропонують закрiпити його в кримiнальному законодавствь Так, на думку 1ванова М. Г. КК Росшсько! Федерацi! слщ доповнити спецiальною статтею «Норма кримшального закону i склад злочину, в якш указати: «1. В однш нормi кримiнального закону може мютитися лише один склад злочину. 2. Якщо конструкцiя норми включае декшька дiянь, вiдповiдальнiсть за вчинення яких передбачена iншими нормами Особливо! частини цього Кодексу, то така норма встановлюе единий злочин i дiяння не може кватфшуватися за сукупнютю» (переклад мiй - Авт.) [7]. Таке ршення пiдтримуе i Лопашенко Н. О.[8, с. 162].
Розумшня бандитизму як одиничного злочину, тобто такого, що мютить ознаки одного складу злочину i квалiфiкуеться за однiею статтею (частиною статп) Особливо! частини КК [1, с. 11; 9, с. 39], було протягом багатьох роюв покладене в
основу квалiфiкацi! цього дiяння. Саме тому вчинення напащв при бандитизмi охоплювалось охоплювалося складом цього злочину i потребувало додатково! квалiфiкацi! лише у разi, коли створеною бандою вчинено злочин, за який законом встановлено бшьш сувору вщповщальшсть, шж за бандитизм - таю ди пiдлягали квалiфiкацi! за сукупшстю злочинiв - бандитизму i того, бiльш тяжкого злочину, який вчинила банда. Вказане роз'яснення мютилось в Постановi Пленуму Верховного Суду Укра!ни № 9 вщ 7 липня 1995 р. «Про судову практику в справах про бандитизм» ^ як свщчить аналiз судово! практики, повнiстю сприймалося судами.
Незважаючи на вщсутшсть змiстовних текстуальних змiн при формулюваннi складу бандитизму мiж ст. 69 КК 1960 р. i ст. 257 КК Верховний Суд Укра!ни пiсля останньо! кодифiкацi! кримiнального законодавства кардинально змшив власну позицiю щодо квалiфiкацi! нападiв при бандитизмi. Так, у п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду Укра!ни № 13 вщ 23 грудня 2005 р. «Про практику розгляду судами кримшальних справ про злочини, вчинеш стшкими злочинними об'еднаннями» судам приписано враховувати, що ст. 257 КК, яка мютить законо-давче визначення поняття бандитизму, не передбачае ш якихось конкретних цшей вчинюваних бандою нападiв як обов'язково! ознаки складу цього злочину, ш вiдповiдальностi за вчинення !! членами пiд час нападу злочинних дiянь, якi утво-рюють самостшш склади злочинiв (крiм вiдповiдальностi за оргашзащю банди, участь у нш та у вчинюваних нею нападах). Тому в таких випадках судам належить керуватися положенням ст. 33 КК, зпдно з яким за сукупност злочишв кожен iз них шдлягае квалiфiкацi! за вiдповiдною статтею або частиною статтi Особливо! частини КК. Фактичне повторення ще! позици знаходимо й в iншiй Постановi Пленуму Верховного Суду Укра!ни - № 7 вiд 4 червня 2010 р. «Про практику застосу-вання судами кримiнального законодавства про повторнють, сукупнiсть i рецидив та !х правовi наслiдки». П. 12 ще! Постанови роз'яснюе, що у раз^ коли стаття чи частина статп Особливо! частини КК передбачае у складi злочину вчинення шшого злочину, не вказуючи на видовi ознаки останнього (... стаття 257 КК...), вчинення особою таких злочишв належить розглядати як !х сукупнють за окремою квалiфiкацiею кожного iз злочинiв.
Таким чином, шсля набрання чинностi КК 2001 р. Верховний Суд Укра!ни фактично вщмовився вiд розумiння бандитизму як одиничного злочину, який мютить ознаки одного складу злочину i квалiфiкуеться за одшею статтею (частиною статп) Особливо! частини КК. Як було доведене вище, вщповщш роз'яснення вищого судового органу не лишають жодно! можливост квалiфiкацi! суспiльно не-безпечного дiяння лише за ст. 257 КК - кожного разу бандитизм мае квалiфiкуватися, як мшмум, за сукупшстю з незаконним поводженням зi зброею, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263 КК) та статтею КК, яка передбачае вiдповiдальнiсть за вчинення нападу. Та обставина, що озброенють банди (яка неможлива без незаконного поводження зi зброю), а також вчинення нападу (готування до нього шляхом змови або шшого створення умов для його вчинення або безпосередне вчинення цього злочину) е обов'язковими ознаками складу бандитизму, закршленими в ст. 257 КК, авторiв наведених роз'яснень не засмучуе.
Зважаючи на це неможна погодитись i з думкою окремих науковщв, яю не визнають бандитизм складеним злочином, оскiльки в ст. 257 КК вщсутня пряма вказiвка закону на тi дiяння, з яких вони складаються. Але дат зазначаеться, що за ст. 257 КК необхщно квалiфiкувати лише ri випадки, коли мае мюце органiзацiя банди або участь у нш [9, с. 145-147]. Така пропозищя не е життездатною, оскшьки в наведеному розумiннi бандитизм як одиничний злочин просто не юнуе. Як було доведено рашше, ст. 257 КК, вказуючи на озброенють банди i вчинення нею нападу на шдприемства, установи, органiзацiï чи окремих ошб, передбачае вчинення таких дiянь як обов'язкових для складу цього злочину. Без вщповщ лишаеться i питання щодо квалiфiкацiï учасп в нападi, вчинюваному бандою - однiеï з передбачених ст. 257 КК форм вчинення бандитизму.
Невизнання бандитизму складеним злочином i категорична вимога кватфшувати кожний кожен випадок його вчинення за сукупнютю злочишв при-звело до вкрай негативних наслiдкiв. Перш за все, мае мюце недопустиме для правовоï держави подвшне вмiнення при кримiнально-правовiй кватфшащя, що порушуе закрiплений ч. 1 ст. 61 Конституци Украïни загальновизнаний правовий принцип non bis in idem - шхто не може бути притягнутий до кримшально1' вщповщальносп за той самий злочин бшьше одного разу. Як зазначае Навроць-кий В. О., посягання не може кватфшуватися за нормою Особливо1' частини кримiнального законодавства,якщо iнша норма з числа вмшених цiй же особi повнiстю охоплюе скоене [10, с. 429-433]. Як наслщок, при кватфшаци бандитизму суттеве посилення кримшально1' вiдповiдальностi за бандитизм вiдбулося не через змiну кримiнального законодавства, а лише шляхом штучного введення обов'язково1' сукупностi злочинiв при квалiфiкацiï бандитизму.
Викладене дае пiдстави для висновку про необхщнють повернення судово1' практики до визнання бандитизму одиничним складеним злочином, який охоплюе також незаконне поводження зi зброею та вчинення нападiв на пiдприемства, установи, оргашзаци чи окремих ошб. Його квалiфiкацiя за ст. 257 КК та шшими стат-тями Особливо1' частини КК мае вщбуватися лише в разi вчинення бандою нападiв, за якi санкцiями вщповщних статей Особливо1' частини КК передбачене бшьш су-воре покарання порiвняно з санкцiею ст. 257 КК. Остання, як нами вже зазнача-лось[11, с. 210], потребуе вдосконалення шляхом збiльшення мiнiмального розмiру основного покарання з п'яти до восьми роюв позбавлення вол^ що вщповщатиме ступеню суспiльноï небезпечностi цього злочину i дозволить у бшьшосп випадюв уникнути квалiфiкацiï за сукупнiстю зi ст. 257 КК окремих нападiв, вчинених бандами.
Список л^ератури
1. Бажанов М. И. Множественность преступлений по уголовному праву Украины / М. И. Бажанов. - Х. : Право, 2000. - 128 с.
2. Курс советского уголовного права / [Беляев Н. А., Прохоров В. С., Шаргородский М. Д. и др.]. - Л. : Изд-во ЛГУ, 1973. - Т.3. - 836 с.
3. Голша В. В. Кримшолопчш та кримшально-правов1 проблеми боротьби з бандитизмом: соць ально-правове i кримшолопчне дослвдження / В. В Голша. - Х. : Регюн-шорм, 2004. - 212 с.
4. Корецкий Д. А., Пособина Т. А. Современный бандитизм: Криминологическая характеристика и меры предупреждения / Д. А. Корецкий, Т. А. Пособина. - СПб. : Изд-во «Юридический центр Пресс», 2004. - 241 с. - с. 63-68
5. Устинова Т. Д. Уголовная ответственность за бандитизм (по новому УК РФ) / Т. Д Устинова. -М. : ЗАО «Бизнес-школа «Интел-Синтез».- 1997. - 189 с.
6. Основания уголовно-правового запрета. Криминализация и декриминализация / [Дагель П. С., Злобин Г. А., Келина С. Г. и др.]. - М. : Наука, 1982. - 304 с.
7. Иванов Н. Г. Некоторые вопросы пробельности уголовного законодательства России / Н. Г. Иванов // Пять лет действия УК РФ: итоги и перспективы. - М. : ЛексЭст, 2003. - С. 27
8. Лопашенко Н. А. Уголовная политика / Н. А. Лопашенко. - М. : Волтерс Клувер, 2009. - 608
с.
9. Зшченко I. О., Тютюпн В. I. Одиничш злочини: поняття, види, квал1фжащя/ I. О. Зшченко, В. I. Тютюпн. - Х. : Вид-во «Ф1НН», 2010. - 256 с.
10. Навроцький В. О. Теоретичш проблеми кримшально-правово! квал1ф1каци / В. О. Навроцький. - К. : Атжа, - 1999 - 464 с.
11. Радюнов I. I. Кримшальна в1дпов1дальшстъ за бандитизм / I. I. Радюнов. - С1мферополь: Вид-во «Издательский Дом «Фирма Голан», 2008, 212 с .
Радионов И. И. Проблемы квалификации бандитизма / И. И. Радионов // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия : Юридические науки. -
2010. - Т. 24 (63). № 1. 2011. - С. 195-201.
Рассмотрены проблемы квалификации бандитизма по действующему уголовному законодательству Украины, путем анализа объективных и субъективных признаков состава этого преступления доказано, что бандитизм относится к единичным составным преступлениям. На основании этого сделан вывод о том, что незаконное обращение с оружием и совершение бандой нападений охватывается составом преступления, предусмотренного ст. 257 УК. Дополнительная квалификация необходима лишь при совершении преступлений, за которые предусмотрено более строгое наказание, чем за бандитизм.
Ключевые слова: уголовная ответственность, бандитизм, квалификация преступлений.
Radionov Ы The problem of criminal qualification of banditism / I. Radionov // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series : Juridical sciences. - 2011. - Vol. 24 (63). № 1.
2011. - Р. 195-201.
Consider the complex research problem of criminal qualification of banditism according to Ukrainian criminal legislation in force. The nature of the objective and subjective features of the criminal responsibility for banditism is discussed. Analyze banditism qualification problems are done. Author proves that banditism is singular composite crime. Criminal responsibility for this crime has to according 257 article of the Criminal Code of the Ukraine. S Supplementary qualification of banditism is necessary if the band commits a more serious crime as compared with banditism.
Keywords: criminal responsibility, banditism, qualification of crime.
Поступила в редакцию 04.05.2011 г.
