CC BY
47Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 2-1 (Ч. 2). С. 191-197.
УДК 343.214
СПОСОБИ ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ, СФОРМУЛЬОВАН1 ЗА ДОПОМОГОЮ ОЦ1НОЧНИХ ПОНЯТЬ У КРИМ1НАЛЬНОМУ КОДЕКС УКРА1НИ
Дубно Т. В.
Личашвський районний вiддiл Львiвського мгського управлння Головного управлння МВС Украти у Львiвськiй областг м. Львiв, Украша
Розглянуто питання формулювання сиособш вчинення злочину за допомогою оцшочних понять. З'ясовано особливоси встановлення окремих сиособ1в вчинення злочину при квал1фжащ злочишв, а також основш помилки, яю виникають при цьому. Висловлено поради з приводу ушфжаци способ1в вчинення злочину, сформульованих за допомогою оцшочних понять у Кримшальному кодека Украши.
Ключовi слова: оцшочш поняття, споаб вчинення злочину, кримшальний кодекс, загальнонебез-печний споиб вчинення злочину, споиб вчинення злочину, небезпечний для життя багатьох оиб, особлива жорстоюсть.
Вступ. Спос1б вчинення злочину як самостшна ознака об'ективно! сторони складу злочину нерщко виражений законодавцем за допомогою оцшочних понять. З одного боку, обштися без них неможливо, а з шшого - це створюе труднощ1 для ос1б, яю здшснюють правозастосовну д1яльшсть, а також породжуе чисельш дискусп у теоретичнш площиш кримшального права.
Проблема оцшочних понять була предметом багатьох наукових дослщжень. У ра-дянський перюд !й присвятили увагу Кудрявцев В. М., Брайнш Я. М., Ковальов М. I., Шапченко С. Д., Кашанша Т. В., Лупинська П. А.. Серед сучасних науковщв, яю дослщжували вказане питання, слщ назвати Пггецького В. В., Кобзаеву О. В., Жалш-ського А. Е., Кленову Т. В., Огородника А. тощо. Вказаш автори вивчали переваж-но теоретичш аспекти лише деяких способ1в учинення злочишв, сформульованих за допомогою оцшочних понять, а !х вплив на квал1ф1кащю злочишв дослщжений не у повному обсязь У зв'язку з цим виникае необхвдшсть комплексного розгляду вказа-но! проблеми. Певш кроки у даному напрям1 зроблеш зокрема у роботах Матвшчука В. К. [1], Гедьо А. С. [2], однак хотшося б доповнити деяю !х аспекти.
З урахуванням викладеного, метою статп е розглянути способи вчинення злочину, сформульоваш за допомогою оцшочних понять у Кримшальному кодекс Укра!-ни, висловити пропозицп щодо !х ушфшацп та спробувати виршити сшрш питання, пов'язаш з !х впливом на кватфшащю злочишв.
1. ОЦ1НОЧН1 ПОНЯТТЯ У КРИМ1НАЛЬНОМУ КОДЕКС1 УКРА1НИ. 1стор1я використання оцшочних понять у вггчизняному кримшальному законодав-ств1 нал1чуе деюлька стол1ть. Однак, незважаючи на тривалий перюд !х становлення, у наукових колах викликае жваву дискусда питання доцшьност використання ощ-
ночниx понять y кримiнaльномy правь Вщстоюючи необxiднiсть ощночнж понять y кримiнaльномy зaконi, одш нayковцi пояснюють це динaмiзмом сyспiльниx вiдносин, бaгaтоaспектнiстю форм людсько1' поведшки та ïï резyльтaтiв. На противагу 1'м iншi вкaзyють на невщповщнють iснyвaння оцiночниx понять положенню ч. 3 ст. 3 КК Украши про те, що «злочиншсть дiяння, а також його кaрaнiсть та iншi кримшаль-но-прaвовi нaслiдки визначаються тiльки цим Кодексом» [3, с. 48; 4, с. 16].
Неможливо погодитися з думкою остaннix, оскшьки не слiд зaбyвaти про таю вла-стивостi оцiночниx понять, як: закршлення нaйзaгaльнiшиx ознак вiдобрaжениx y ниx явищ; вiдсyтнiсть конкретизaцiï та роз'яснення законодавцем y прaвовiй нор-мi; конкретизaцiя y процесi прaвозaстосyвaння y кожному окремомy випaдкy [5, с. 46]. Звщси випливае, що ощночне поняття, передбачене кримiнaльним законом, все ж визначае злочиншсть i карашсть дiяння у зaгaльниx рисax. Нaявнiсть оцiночниx понять у кримшальному зaконi, на наше переконання, е адекватною реакщею за-конодавця на неможливють передбачення yсix aспектiв сyспiльниx вiдносин, тому ми висловимо власш мiркyвaння, якi стосуються описaниx у кримшальному закош способiв учинення злочину, сформyльовaниx за допомогою оцiночниx понять. Деяю автори для вирiшення названо!' проблеми пропонують слушну пропозицiю включити до Зaгaльноï частини Кримiнaльного кодексу статп, що розкривають змiст ощночнж ознак [6, с. 23].
2. АНАЛ1З СПОСОБ1В ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ, СФОРМУЛЬОВАНИХ ЗА ДОПОМОГОЮ ОЦ1НОЧНИХ ПОНЯТЬ. Переxодячи до безпосереднього aнaлiзy способiв вчинення злочину, сформyльовaниx за допомогою ощночнж понять, на-самперед варто перерaxyвaти положення Особливоï частини КК Украши, коли спошб вчинення злочину сформульований як ощночне поняття. Це особлива жорстоюсть у п. 4 ч. 2 ст. 115, ст. 434 КК Украши, систематичне знущання, тяжка образа (ст. 116, 123 КК Украши), жорстоке поводження (ч. 1 ст. 120, ч. 2 ст. 431, ч. 1 ст. 438 КК Укра1-ни), систематичне приниження людськоï пдносп (ч. 1 ст. 120 КК Украши), особливе мучення (ч. 2 ст. 121 КК Украши), спошб завдання сильного фiзичного болю, фiзич-ниx чи моральна страждань (ст. 127 КК Украши), знущання (ч. 1 ст. 299, ч. 2 ст. 373 КК Украши), знущання або глумлення (ч. 2 ст. 406 КК Украши); спошб, небезпечний для життя бaгaтьоx ошб у п. 5 ч. 2 ст. 115 КК Украши, спошб, який створюе небезпе-ку для життя чи здоров'я людини (ч. 1 ст. 258 КК Украши), спошб, небезпечний для життя i здоров'я iншиx ошб (ч. 2 ст. 393 КК Украши), загальнонебезпечний спошб (ч. 2 ст. 194-1, ст. 195, ч. 2 ст. 270-1, ч. 2 ст. 292 КК Украши); шший загальнонебезпечний спосiб (ч. 2 ст. 194, ст. 195, ч. 3 ст. 239-1, ч. 4 ст. 240, ч. 1 ст. 245, ч. 2 ст. 252, ч. 2 ст. 347, ч. 2 ст. 352, ч. 2 ст. 378, ч. 2 ст. 399, ч. 2 ст. 411 КК Украши).
2.1. Особлива жорстоккть як ощночне поняття. Особлива жорстоюсть як спо-иб вчинення злочину ускладнюе квaлiфiкaцiю злочишв по-перше, багатограннютю свого змюту, по-друге, офщшним тлумаченням вказаного поняття лише стосовно умисного вбивства. Зпдно з п.8 постанови Пленуму Верxовного Суду Украши вщ 07.02.2003 р. «Про судову практику в спрaвax про злочини проти життя i здоров'я особи», умисне вбивство визнаеться вчиненим з особливою жорстоюстю, якщо винний, позбавляючи потерпшого життя, усвщомлював, що завдае йому особли-виx фiзичниx (шляxом зaподiяння великоï кшькосп тiлесниx ушкоджень, тортур,
мордування, мучення, в тому чи^ з використанням вогню, струму, кислоти, лугу, радюактивних речовин, отрути, яка завдае нестерпного болю, тощо), психiчних чи моральних (шляхом зганьблення честi, приниження гiдностi, заподiяння тяжких ду-шевних переживань, глумлшня тощо) страждань, а також якщо воно було поеднане iз глумлшням над трупом або вчинювалося в присутносп близьких потерпiлому осiб i винний усвiдомлював, що такими дiями завдае останнiм особливих психiчних чи моральних страждань [7, с. 132].
Таким чином, роз'яснивши змют поняття особливо! жорстокосп, законодавець вдаеться до ощночних понять, якi, в свою чергу, також потребують тлумачення. Це стосуеться, зокрема, термiнiв мордування, мучення i тортури. Формулювання перших двох термшв мiститься у Правилах судово-медичного визначення ступеня тяж-кост тiлесних ушкоджень, затверджених наказом Мшютерства охорони здоров'я Укра1ни вiд 17 шчня 1995 р. № 6. Так, шд мордуванням визнаються насильницью дil щодо особи, якi полягають у багаторазовому або тривалому спричиненш болю (щипання, шмагання, завдання численних, але невеликих ушкоджень тупими чи го-стро-колючими предметами тощо) [8, п. 3.3]. Мучення розушють як тривале позбав-лення людини !ж1, пиття чи тепла, залишення и в шкiдливих для здоров'я умовах та iншi подiбнi дil [8, п. 3.2]. За визначенням Магайчука В. К., тортури - це заподiяння особливих нестерпних мук або знущання, що мають тривалий характер, здшсню-ються багаторазово за наявносп спецiальноi мети [1, с. 160]. Вказаш термiни можна назвати найпоширешшими способами реалiзацii (формами прояву) особливо! жорстокосп, проте, як зазначалося вище, кримiнальний закон мiстить ще низку таких способiв. Вважаемо, що до них можна вщнести систематичне знущання, тяжку образу, жорстоке поводження, систематичне приниження людсько! пдносп, особливе мучення, спосiб завдання сильного фiзичного болю, фiзичних чи моральних страждань, знущання, глумлення.
У теорп кримшального права е два погляди на вказану проблему. Одш вченi вва-жають, що вищезазначенi поняття мають рiзний змiст, тому повиннi використову-ватися окремо у кримiнальному закош. Так, Тiцька Л. I. зазначае, що використання у чинному КК Укра!ни одночасно понять «жорстоюсть» та «особлива жорстоюсть» навряд чи е доцшьним, оскiльки на законодавчому рiвнi не встановлено ознак, на основi яких потрiбно роздiляти дослiджуванi поняття [9, с. 248]. На думку Кучера В. I., вказiвка законодавця на такий спошб як особлива жорстоюсть поводження з не-обхщшстю припускае iснування й iнших менш злiсних форм того, що включаеться в жорстоке дiяння. Ототожнення ж цих понять на практицi, як правило, призводило до необгрунтованого розширення меж застосування особливо! жорстокостi [10, с. 60]. Iншi ж (Матвiйчук В. К. [1]), до яких приеднуемося i ми, обгрунтовують свою точку зору необхщшстю об'еднання вказаних понять у термiн «особлива жорстоюсть» з метою однакового !х розумшня у теорii права, запобiганню можливих помилок i не-порозумiнь шд час правозастосування.
При квалiфiкацii злочишв, учинених особливо жорстоким способом, слщ встанови-ти: чи охоплюеться умислом винного особлива жорстоюсть дiй, що ним вчиняються, у чому саме проявлялася особлива жорстокiсть, у якш iз перерахованих форм проявля-лася особлива жорстоюсть, а також навести в обвинувальному актi пiдстави та мотиви,
зпдно з якими особа, уповноважена здшснювати квашфшащю, дшшла такого виснов-ку. Вщсутшсть тако! конкретизацп може служити приводом для змши кватфшацп вчи-неного. Так, Вироком Апеляцшного суду Хмельницько! област вщ 14 серпня 2003 р Н. засуджено за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК на 11 роюв позбавлення воль Н. визнано винним у тому, що вш у с. Калишвщ Хмельницько! обласп, 18 березня 2003 р. приблизно о 19-й годит тд час сварки шсля розпиття спиртних напо!в вчинив умисне вбивство С. В. з особливою жорстоюстю. Суд не сформулював у обвинуваченш, в чому саме виявилась особлива жорстоюсть тд час вбивства потерпшого, а лише зазначив, що засуджений в процес сварки шсля розпиття спиртних напо!в, завдаючи удари котушкою, ногами та лопатою, умисно запод1яв потерпшому тшест ушкодження, вщ яких останнш помер на мющ поди. За наведених обставин колепя судд1в касацшного суду визнала, що дп засудженого слщ переквашф1кувати з п.4 ч. 2 ст. 115 КК на ч. 1 ще! статп.
2.2. Загальнонебезпечний спосiб, спосiб, небезпечний для життя багатьох (шших) оаб як оцiночнi поняття. Потребують ушфшацп { таю ощночт поняття кримшального кодексу як загальнонебезпечний спошб, шший загальнонебезпечний спос1б, спос1б, небезпечний для життя багатьох ос1б, спос1б, небезпечний для життя 1 здоров'я шших ос1б, яю на наш погляд е тотожними.
Квал1ф1кащя злочишв, учинених наведеними способами ускладнюеться !х недо-статньою теоретичною розроблешстю, а також вщсутшстю у кримшальному закон тлумачення вказаних понять. У теорп кримшального права даеться невичерпний пе-релш способ1в, яю можна вщнести до загальнонебезпечного, або загальш ознаки на-слщюв !х застосування.
П. 9 вищенаведено! Постанови Пленуму Верховного Суду Укра!ни визначае «як учинене способом, небезпечним для життя багатьох ос1б (п. 5 ч. 2 ст. 115 КК), умисне вбивство квал1фшуеться за умови, що винний, здшснюючи умисел на позбавлення життя певно! особи, усвщомлював, що застосовуе такий спошб убивства, який е небезпечним для життя не тшьки ще! особи, а й шших людей. При цьому небезпека для життя шших людей мае бути реальною» [7, с. 133].
Питання про те, чи може вказаний спошб бути тотожним загально небезпечному (про останнш споаб щеться у п. 12 ч. 1 ст. 67, ст. 194-1, ч. 2 ст. 270-1, ч. 2 ст. 292, ч. 1 ст. 350 КК Укра!ни), залишаеться суперечливим, осюльки його офщшного тлумачення немае. Можливо посилатися лише на роз'яснення, надане у науково-практичному коментар1 КК Укра!ни: «тд вчиненням злочину загальнонебезпечним способом ро-зушеться вчинення його, зокрема, такими способами: вибух, шдпал, зараження чи отруення водойм, затоплення, використання автоматичних пристро!в, електричного струму, газу тощо»[4, с. 154].
У деяких положениях кримшального закону мае мгсце шший загальнонебезпечний споиб (наприклад, ч. 2 ст. 194, ст. 195, ч. 3 ст. 239-1, ч. 4 ст. 240, ч. 1 ст. 245, ч. 2 ст. 252, ч. 2 ст. 347, ч. 2 ст. 352, ч. 2 ст. 378, ч. 2 ст. 399, ч. 2 ст. 411 КК Укра!ни) - будь-який ш-ший, кр1м шдпалу та вибуху, споиб знищення або пошкодження майна, внаслщок якого створюеться небезпека життю чи здоров'ю багатьох людей, запод1яння шкоди багатьом матер1альним об'ектам тощо (затоплення, помщення у воду дроту високовольтно! лшп електропередач, застосування сильноддачо! отрути для отруення домаштх тварин, забруд-нення парку, пляжу чи ¡ншо! мюцевосп небезпечними вщходами, оргашзащя катастрофи
тощо) [4, с. 453]. З вищевикладеного випливае, що тдпал i вибух завжди визнаються за-конодавцем загальнонебезпечними способами вчинення злочину у силу ïx найбшьшо^' по-ширеностi. Низка статей Особливоï частини КК Украши ( ст. 113, ч. 1 ст. 258, ч. 1 ст. 294) передбачае вчинення злочитв саме шляхом пiдпалiв, вибуxiв або шших дiй. Це означае, що, по суп, щ злочини вчиняються загальнонебезпечним способом. Тому, на наш погляд, доцiльнiше було би у вiдповiдниx статтях замють положення «вчинення вибух1в, пiдпалiв чи iншиx дш> використовувати «вчинення дш загальнонебезпечним способом».
Загальнонебезпечний спосiб вчинення злочину, на наше переконання, е ширшим за змiстом по вщношенню до способу, небезпечного для життя багатьох (шших) ошб, оскiльки вш посягае не тiльки на життя i здоров'я, а й загрожуе настанням шших шюдливих наслщюв. Ще одна вiдмiннiсть мiж вказаними видами способiв учинення злочину полягае в тому, що при вчиненш злочину загальнонебезпечним способом винний створюе небезпеку для декшькох об'ектiв, як основних, так i факультатив-них. Видаеться, що необхщносп у видiленнi окремого поняття «спошб, небезпечний для життя багатьох (шших) ошб» немае, оскшьки термiн «загальнонебезпечний спо-шб» мютить ознаки, якi найбiльш повно вщображають пiдвищений ступiнь суспшь-ноï небезпеки першого способу вчинення злочину.
Отже, з метою уникнення рiзного розумшня загальнонебезпечного способу та способу, небезпечного для життя багатьох (шших) ошб у теорн та судовш практи-цi, доцiльно при конструюваннi складiв злочинiв, передбачених ст ст. 113, п. 5 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 258, ч. 1 ст. 294 ч. 2 ст. 393 КК Украши використовувати поняття «загальнонебезпечний спошб».
Важко не погодитися з науковцями, яю виступають за ушфшащю термшологн кримшального закону, зокрема iз Тростюк З. А., яка вважае, що законодавча думка повинна викладатися чпко та не залишати мюця для рiзного тлумачення тих чи ш-ших термiнiв. Це порушуе вимоги чггкосп, зрозумiлостi, стислостi, якi пред'явля-ються до термiнологiчного апарату [11, с. 99].
Висновки. Пщсумовуючи вищевикладеш положення, слiд зазначити, що:
• у наущ кримiнального права не сформульовано однозначного тдходу щодо розумшня ощночних понять, а самi вони е об'ектом широкоï науковоï дискусiï.
• Загальнонебезпечний спосiб вчинення злочину - це такий спошб вчинення зло-чину, який посягае на охоронюваш законом суспшьш вщносини шляхом: вибуху, шд-палу, погрому; затоплення, зараження, отруення, забруднення небезпечними выходами водойм, грунту, повпря; використання автоматичних пристро1'в, електричного струму, газу; оргашзацн катастрофи.
• Особлива жорстоюсть - це спосiб вчинення злочину, який проявляеться у мученш, мордуваннi, глумлiннi, тортурах, приниженнi пдносп, психолопчному тиску на по-терпшого, а також вчиненнi вказаних дш у присутностi близьких для потерпшого осiб.
• Загальнонебезпечний та особливо жорстокий способи вчинення злочину характеризуются шдвищеним ступенем суспiльноï небезпеки. Тому правильне й одно-значне ix визначення у кримiнальному законi матиме не тiльки важливе теоретичне значення, а й сприятиме уникненню помилок при квалiфiкацiï злочинiв на практищ. Безумовно це вимагае проведення ряду теоретичних дослiджень, у xодi яких можна виявити найбiльш оптимальш конструкцн норм Особливоï частини КК Украши.
Список лггератури:
1. Матвшчук В. К. Особливо жорстоке поводження як ознака об'ективно! сторони складу злочину. / В. К. Матвшчук. - Юридична наука. - 2011. - № 2. - С. 155-163.
2. Гедьо А. С. / А. С. Гедьо. - Митна справа. - 2011. - № 2. Ч. 2. - С. 393-396.
3. Заруцький О. В. Оцшочш ознаки в складi злочину хулгганство (ст. 296 Кримшального кодексу Укра!ни) / О. В. Заруцький // Науюж записки: юридичш науки. - Т. 26. - 2004. - С. 47-50.
4. Науково-практичний коментар Кримшального кодексу Украши. - К. : Юридична думка, 2010. - 1326 с.
5. Свдоюмов Д. Застосування оцшочних понять в сучасному кримшальному прав1/ Д. Свдоюмов // Юридичний журнал. - 2009. - № 6. - С. 45-50.
6. Гаухман Л. Нужен новый УК РФ / Л. Гаухман // Законность. - 1998. - С. 22-34.
7. Збiрник постанов Пленуму Верховного Суду Украши та постанов Верховного Суду Украши у справах кримшально! юрисдикцп. - Х. : Одюсей, 2012. - 432 с.
8. Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкост тшесних ушкоджень : Наказ Мшстер-ства охорони здоров'я Укра!ни вщ 17.01.1995 № 6 // Режим доступу. - [Електронний ресурс] : http:// zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0255-95.
9. Тщька Л. I. Жорстоюсть як ознака складгв злочинiв / Л. I. Тщька. - Вюник Львгвського ушверси-тету. Серiя юридична, 2012. - Вип. 55. - С. 247-253.
10. Кучер В. I. Кримiнально-правовi проблеми вчинення злочинiв способом особливо жорстокого поводження : монографш / В. I. Кучер. - К. : Азимут-Укра!на, 2004 р. - 160 с.
11. Тростюк З. А. Понятшний апарат Особливо! частини Кримшального кодексу Украши : моно-графш / З. А. Тростюк. - К. : Атжа, 2003. - 144 с.
Дубно Т. В. Способы совершения преступления, сформулированные с помощью оценочных понятий в Уголовном кодексе Украины / Т. В. Дубно // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2013. - Т. 26 (65). № 2-1. -Ч. 2. - С. 191-197.
Рассмотрены вопросы формулирования способов совершения преступления с помощью оценочных понятий. Выяснено особенности отдельных способов совершения преступления при квалификации преступлений, а также основные ошибки, которые возникают при этом. Высказано советы по поводу унификации способов совершения преступления, сформулированных с помощью оценочных понятий, в Уголовном кодексе Украины.
Ключевые слова оценочные понятия, способ совершения преступления, уголовний кодекс, общео-пасний способ совершения преступления, способ совершения преступления, опасный для жизни многих лиц, особая жестокость.
THE METHOD OF THE CRIME FORMULATED WITH THE HELP OF EVALUATIVE CONCEPTS IN THE CRIMINAL CODE OF UKRAINE
Dubno T. V
Lychakivskiy District Department of the Lviv City Police Department Ukraine in Lviv region
Lviv, Ukraine
The article deals with the general principles of valuation concepts in criminal law Ukraine, as has not formulated a clear approach to understanding. Analyzed in terms of different scientists about the feasibility of using these concepts. Been a good occasion to include a proposal to the General Part of the Criminal Code articles that reveal the content of such notions. Lists all the ways the offense defined by notions of the Criminal Code of Ukraine: cruelty, systematic torture, severe insult, abuse, systematic humiliation of human dignity, particularly torture, the way the problem of severe physical pain, physical or mental suffering, humiliation, bullying or hlumlennya, manner dangerous to the lives of many people, a way that creates a hazard to human life or health, the manner dangerous to life and health of others, generally the way other generally dangerous method. It is shown setting features of individual methods in the classification of the crime of crimes, and basic errors that may emerge. Based on the analysis of these rules states that they could at combine two definitions : cruelty - the way the crime that manifests itself in torment, torture, mockery, torture, degrading treatment, psychological pressure on the victim, and committing these actions for the presence of relatives of
victims, generally the way the crime - a crime the way that infringes on the legitimate social relations through: explosion, arson, massacre, flooding, contamination, poisoning, pollution, hazardous waste water, soil, air, use of automatic devices electricity, gas of disaster. Emphasized the heightened social danger of the latest ways crime. Shows advice about their unification, namely on the correct and unambiguous definition of the criminal law that would not only of great theoretical value, but also help to prevent errors in the classification of offenses in practice.
Key words: evaluation concept, the method of the crime, the Criminal Code, the offense generally dangerous method, the method of the crime, the danger to the lives of many people, a special cruelty.
Spisok literatury:
1. Matvijchuk V. K. Osoblyvo zhorstoke povodzhennja jak oznaka ob'jektyvnoi' storony skladu zlochynu. / V. K. Matvijchuk. - Jurydychna nauka. - 2011. - № 2. - S. 155-163.
2. Ged'o A. S. / A. S. Ged'o. - Mytna sprava. - 2011. - № 2. Ch. 2. - S. 393-396.
3. Zaruc'kyj O. V. Ocinochni oznaky v skladi zlochynu huliganstvo (st. 296 Kryminal'nogo kodeksu Ukrai'ny) / O. V. Zaruc'kyj // Naukovi zapysky: jurydychni nauky. - T. 26. - 2004. - S. 47-50.
4. Naukovo-praktychnyj komentar Kryminal'nogo kodeksu Ukrai'ny. - K. : Jurydychna dumka, 2010. - 1326 s.
5. Jevdokimov D. Zastosuvannja ocinochnyh ponjat' v suchasnomu kryminal'nomu pravi/ D. Jevdokimov // Jurydychnyj zhurnal. - 2009. - № 6. - S. 45-50.
6. Gauhman L. Nuzhen novyj UK RF / L. Gauhman // Zakonnost'. - 1998. - S. 22-34.
7. Zbirnyk postanov Plenumu Verhovnogo Sudu Ukrai'ny ta postanov Verhovnogo Sudu Ukrai'ny u spravah kryminal'noi' jurysdykcii'. - H. : Odissej, 2012. - 432 s.
8. Pravyla sudovo-medychnogo vyznachennja stupenja tjazhkosti tilesnyh ushkodzhen' : Nakaz Ministerstva ohorony zdorov'ja Ukrai'ny vid 17.01.1995 № 6 // Rezhym dostupu. - [Elektronnyj resurs] : http://zakon4. rada.gov.ua/laws/show/z0255-95.
9. Tic'ka L. I. Zhorstokist' jak oznaka skladiv zlochyniv / L. I. Tic'ka. - Visnyk L'vivs'kogo universytetu. Serija jurydychna, 2012. - Vyp. 55. - S. 247-253.
10. Kucher V. I. Kryminal'no-pravovi problemy vchynennja zlochyniv sposobom osoblyvo zhorstokogo povodzhennja : monografija / V. I. Kucher. - K. : Azymut-Ukrai'na, 2004 r. - 160 s.
11. Trostjuk Z. A. Ponjatijnyj aparat Osoblyvoi' chastyny Kryminal'nogo kodeksu Ukrai'ny : monografija / Z. A. Trostjuk. - K. : Atika, 2003. - 144 s.
