CC BY
21
УДК 340.13
1гор Паньонко
кандидат юридичних наук, доцент, завщувач кафедри цившьного права та процесу Навчально-наукового шституту права та психологп Нацiонального ушверситету "Львiвська полггехшка",
panyonko@filatelist.org.ua
Вiталiй Коваль
приватний адвокат
ПАРАЛЕЛ1ЗМ У ТЕРМ1НОВЖИВАНН1
© Паньонко I., Коваль В., 2017
Статтю присвячено дослщженню особливостей тлумачення протиправних д1янь. Проаналiзовано сутнiсть злочинного дiяння та злочинноТ бездiяльностi. Визначено сутнiсть адмiнiстративного правопорушення. Обгрунтовано правильнiсть та необхщ-нiсть вживання словосполучень "вчинення злочину", "вчинення правопорушення" замкть "скоення злочину", "скоення правопорушення".
Ключовi слова: протиправнi д1яння, вчинення правопорушення, злочинна дiя, злочинна бездiяльнiсть, вчинення адмiнiстративних правопорушень.
Игорь Паньонко Виталий Коваль
ПАРАЛЛЕЛИЗМ В ТЕРМИНОУПОТРЕБЛЕНИИ
Статья посвящена исследованию особенностей толкования противоправных деяний. Проанализированы сущность преступного деяния и преступного бездействия. Определена сущность административного правонарушения. Обоснованно правильность и необходимость употребления словосочетаний "совершение преступления", "совершение правонарушения" вместо "совершения преступления", "совершение правонарушения".
Ключевые слова: противоправные деяния, совершение правонарушения, преступное действие, преступное бездействие, совершение административных правонарушений.
Ihor Panonko
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University Department of Civil Law and Procedure PhD, Associate Professor
Vitaliy Koval
lawyer
PARALISM IN TERMINOLOGY
The article is devoted to peculiarities of interpretation of wrongful acts. Examines the nature of the crime and the criminal inactivity. It defines the essence of the administrative
offence. Reasonably correct and the need of the use of the phrase "committing a crime", "offence" instead of "commit a crime", "offense".
Key words: wrongful act, offense, criminal act, criminal negligence, the Commission of administrative offenses.
Постановка проблеми. Протиправне дiяння e одшею i3 найважливших категорш права. Це повПязано з тим, що воно e невщ'емною ознакою правопорушень та складовою конструкци складу правопорушення, виступаючи обов'язковим елементом його об'ективно! сторони. Формами ще! правово! категори, що перебувають у функцiональному спiввiдношеннi та охоплюються единим змiстом, е суспшьно небезпечна дiя та суспшьно небезпечна бездiяльнiсть. Формулюючи ознаки певно! суспiльно небезпечно! ди, укра!нський законодавець визначае, яю саме форми активносп людини е правопорушенням. Лише зовшшньо виражена суспiльно важлива активнiсть особи (вчинки у формi дп або бездiяльностi) можуть бути об'ектом правового регулювання. Поза сво!ми вчинками людина не може включатися до сфери правового регулювання. Людина як сощальна iстота може вступати у сферу правового регулювання тшьки через i завдяки сво!м дiянням.
1снуючи в об'ективнш дiйсностi (в конкретнiй обстановщ, часi, мiсцi тощо), протиправне дiяння як необхiдна ознака об'ективно! сторони складу правопорушення завжди мае конкретний характер. Ця категорiя наочно демонструе, за допомогою яко! форми поведшки (ди або бездiяльностi) суб'ект об'ективуе свое ставлення до суспшьних вщносин, що перебувають пiд охороною закону.
Мета дослщження полягае в аналiзi виправданостi вживання термшолопчних словоспо-лучень "вчинення злочину", "вчинення правопорушення" замiсть "скоення злочину", "скоення правопорушення" в юридичному текста
Аналiз дослiдження проблеми. Окремi питання, що стосуються особливостей протиправних дiянь у тш чи iншiй мiрi, дослiджували Ю. Баулiн, Р. Вереша, I. Карпушева, В. Колпаков, Т. Коханюк, П. Матишевський, М. Мельник, В. Навроцький, М. Хавронюк, А. Савченко, А.Токарська, А. Шульга, О. Фонарюк та ш. Водночас, незважаючи на таку защкавленють з боку науковщв, малодослщженими залишаються семантико-правовi аспекти тлумачення протиправних дiянь, що позначаються окремими термшословосполученнями.
Виклад основного матерiалу. Саме поняття "вчиняти" вживалося в украшськш мовi ще за чашв Радянського Союзу. Яскравим прикладом е Юридичний словник 1983 р. [1]. Нам не вдалося знайти прикладiв вживання слова "скоення". При поясненнях, що стосуються злочишв чи адмшстративних правопорушень, застосовуеться слово "вчинення". Щцтверджуеться це i в довiдковiй тлумачнш лiтературi, де подаються слова "вчинок", "учинок". Адже термiн "ко!тись" вщображае якусь подiю, що вiдбуваeться без учасп чи впливу людини [2, с. 160].
Починаючи з 90-х роюв ХХ ст., дедалi ширше i в розмовнiй мовi, i в засобах масово! iнформацil, i, на жаль, в юридичнiй лiтературi застосовуеться слово "скоення". На нашу думку, словосполучення "скоення злочину", "скоення правопорушення" стали поширеними через незнання семантики правових словосполучень "вчинення злочину", "вчинення правопорушення".
Досить часто в теле- та радюпередачах ми чуемо про "скоення злочишв", "скоення правопорушень", "скоення дорожньо-транспортних пригод". Аналопчш термши можна зустргги i на сторiнках штернету. На жаль, на сьогоднi непоодинокими е випадки вживання подiбних термтв i в сучаснiй юридичнiй лггератур^ На нашу думку, необдумано тдходять до вживання юридичних термiнiв i деякi науковцi. Зокрема, Т. Фшпенко називае свою працю "Правопорушення у сферi валютних операцiй: види, мехашзм скоення та вiдповiдальнiсть [3]. Слщ зазначити, що на сьогоднi це неправильне формулювання трапляеться i в назвах дисертацшних робiт: "Взаeмодiя слщчого з фахiвцями пiд час збору шформацп про особу, що скоша злочин" (О. Волобуева, 2006) [4], "Особливосп початкового етапу розслiдування злочишв, скоених при наданш медично! допомоги"
(Л. Дунаевська, 2006) [5], "Затримання особи, тдозрювано! в скоeннi злочину" (А. Чернова, 2009) [6], "Мюце скоення злочишв мгжнародного характеру" (К. Юртаева, 2010) [7] та в шших. Закралась така неточнiсть i до медично! лiтератури: зокрема, автореферат Н. Васильевой' мае назву "Судово-псих1атрична оцшка психiчних розладiв у жiнок, як скоши злочини проти життя та здоров'я особи (Кив, 2016) [8]. Вщповщно це не вiдповiдае не тшьки чинному законодавству, але й сучасним нормам лггературно! украшсько! мови, що регламентують, за висновком А. Токарсько!, лексичнi норми [9].
Кримшальним кодексом Укра1ни вщ 5 квггня 2001 р. (далi - КК Украши) врегульовано ряд важливих сусшльних вщносин. Цим кодифiкованим правовим актом систематизовано визначенi суспiльно небезпечнi дiяння, що визнаються злочинами, i встановлено конкретнi мiри покарання за !х вчинення. Саме у п.1 ст. 11 вказуеться, що злочином е передбачене цим Кодексом суспшьнонебезпечне винне дiяння (дiя або бездiяльнiсть), вчинене суб'ектом злочину [10]. Слщ звернути увагу на слово "вчинене" Воно вказуе, що суб'ект виконав певну дiю або вчинив бездiяльно. Йдеться про певну дiяльнiсть, якийсь вчинок. Адже саме за певнi до суб'ект несе юридичну вiдповiдальнiсть. Намiри особи вчинити злочин, переконання чи думки, як не були реашзоваш у якихось конкретних дiях або бездiяльностi, не можуть бути визнаш законом як злочин.
Саме практичне значення поняття злочину полягае в тому, що воно окреслюе множину кримiнально караних дiянь, дае злочиновi конкретну суспшьно-полггичну характеристику, вказуе на його сощальну спрямованiсть та суспiльну небезпеку. Законодавчо визначене поняття злочину вiдображае у громадсьюй свiдомостi образ забороненого кримшальним законом дiяння. Злочинним дiянням визнаеться така поведшка людини, яка завдае суспшьно небезпечно! шкоди чи загрожуе li заподiянням. Вченi видiляють таю суспшьно небезпечш складовi злочинного дiяння: ди (активна поведiнка), бездiяльнiсть (невиконання обов'язюв), наслiдки дiяння, причинний зв'язок мiж дiянням та його наслщками. Значення поняття дiяння у визначенш поняття злочину полягае у тому, що злочинною i, вiдповiдно, караною визнаеться лише певна поведшка людини у виглядi ди або бездiяльностi. Ця поведiнка мае бути протиправною. Слщ зауважити, що в наш час протиправнють трактують як суперечшсть нормативним зразкам поведiнки, визначеним у правовш системi держави, метою яких е регулювання сусшльних вщносин [11, с. 5].
Злочинна дiя - це активна форма поведшки особи, вчинок, прояв активносп особи. Переважно тд дiею розумiють тiлеснi рухи. Але iнколи закон передбачае як дда, так i слова (наприклад, ст.ст. 129, 295 КК Украши). Водночас професор В. Навроцький цшком справедливо зауважуе, що кримшальна вщповщальнють може наставати лише за суспшьно небезпечне дiяння, а не за шкiдливi думки, переконання, намiри або небезпечний стан особи. Хрестоматшним вважаеться висловлювання К. Маркса, що закони, яю роблять головним критерiем не дп як такi, а напрям думок ддачо! особи, - це нщо iнше, як позитивнi санкцп беззаконня. Цей автор вказував, що лише остшьки, оскiльки я виявлю себе i вступаю у царину дшсносп, я вступаю у сферу, тдвладну законодавцю. Поза сво1'ми дiями я абсолютно не iсную для закону, не е його об'ектом. Прикладом встановлення кримшально! вщповщальносп не за дiяння, а за стан особи, неприйнятний для керiвництва держави, е ч. 2 ст. 54-1 в КК 1927 року. Ця норма передбачала застосування позбавлення виборчих прав i заслання до вщдалених райошв Сибiру на п'ять роюв для повнолггшх членiв родини зрадника (вшськовослужбовця, який здiйснив втечу або перелгг за кордон), котрi жили спшьно з ним або перебували на його утриманш, навiть якщо цi особи нiчого не знали про вчинення вшськовослужбовцем зради [12, с. 186].
В одних випадках злочинним дiянням визнаеться одна фiзична дiя, в iнших - певний комплекс iз декiлькох дiй. Наприклад, ч. 1 ст. 111 КК Укра!ни встановлюе, що державна зрада полягае у вчиненш принаймi одше! з трьох дiй: 1) перехщ на бiк ворога; 2) шпигунство; 3) надання допомоги... в проведенш пiдривноl дiяльностi проти Укра1'ни. Диспозищя вказано! статтi не дае тдстав вважати, що державна зрада полягае у самих собою контактах з шоземною державою, шоземною органiзацiею або !х представниками, отриманнi злочинного завдання. Така поведшка становить або ж виявлення умислу на вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК Украши, або ж готування до нього, але аж шяк не заюнчений злочин. Водночас з ч. 2 ст. 111 КК Украши, де передбачеш умови звшьнення вщ кримшально1 вщповщальносп за державну зраду, на думку
Т. Коханюк, варто розумгги, що вона пщлягае застосуванню i тодi, коли громадянин Укра!ни "на виконання злочинного завдання... шяких дiй не вчинив". Однак у цьому випадку громадяни не вчиняе закшченого злочину та не виникають пiдстави для вщповщальносп i вiдповiдно немае вiд чого звшьняти. Сам же текст частини статп, яка передбачае звiльнення вщ кримшально! вiдповiдальностi у разi цього виду позитивно! посткримшально! поведiнки, вказуе на те, що законодавець виклав норми так, що рiзнi частини ще! статп суперечать одна однш. Як зазначае науковець, у таких випадках потрiбно дiяти згiдно з принципом, вщповщно до якого вс неясностi, суперечливостi закону вирiшуються на користь особи, щодо яко! застосовуеться кримшальний закон [13, с. 217-218].
Злочинна бездiяльнiсть - це певна форма поведшки особи, що пов'язана з невчиненням дш, яю вона повинна та могла вчинити, згщно iз законом або взятим на себе зобов'язанням. Наприклад, у ст. 135 КК Укра!ни злочин полягае у суспшьно небезпечнш бездiяльностi, що виражаеться у залишенш особи без допомоги. Найчаспше у юридичнiй лiтературi вказуеться (з певними варiацiями) на двi обов'язковi умови кримшально! вщповщальносп за бездiяльнiсть: а) особа зобов'язана дiяти певним чином та б) особа мае реальну можливiсть вчиняти так, як вимагае вщ не! цей обов'язок. Деяю злочини можуть бути вчинеш як шляхом дп, так i шляхом бездiяльностi, наприклад, порушення вимог антимонопольного законодавства (ст. 230) [10].
Загальними критерiями характеристики дп та бездiяльностi е:
- конструктивний критерш - дiя i бездiяльнiсть, будучи однорiдними формами обов'язково! об'ективно! ознаки складу злочину - дiяння, порiвняно з елементарними одиницями поведшки, наприклад, рухами тiла, утворюють бiльш складний рiвень в iерархiчнiй системi рiзнорiвневих одиниць поведiнки (дшльносп);
- психо-юридичний критерiй - дiя i бездiяльнiсть мають обов'язковi характеристики -вмотивованють i цiлеспрямованiсть, тобто психолопчно будь-яка людська дiя або бездiяльнiсть викликаеться тими або шшими спонуканнями або !х системою (вмотивованютю) i передбаченням результатiв свое! поведшки (цшеспрямованютю);
- соцiально-правовий критерiй - дiя i бездiяльнiсть рiвною мiрою, незважаючи на рiзний ступiнь бюлопчно! активностi, негативно впливають на значимi об'екти, що охороняються законом;
- юридичний критерш - обидвi форми суспшьно небезпечного дiяння нормативно визнанi кримшально-протиправними (злочинними) i кримiнально караними [14, с. 16]
Згщно iз КК Укра!ни, замах на злочин - це невдала спроба вчинити злочин. Замах - це безпосередш ди, спрямоваш на те, щоб учинити злочин, але бажанi й очшуваш для винного наслiдки не виникли незалежно вщ його волi, чи винний не зм^ вчинити вшх дiй, якi мав намiр вчинити.
Готуванням до злочину е також ди, яю спрямованi на створення умов i можливостей вчинити злочин. Це може бути: придбання збро!, транспортних засобiв, документiв, iнших знарядь; вивчення мюця майбутньо! подi!; усунення рiзних перешкод.
Оскiльки особа мае можливють дiяти так чи iнакше або зовшм вiдмовитись вiд дi!, то суспшьство утворюе вiдповiднi норми дня спрямованосп суспiльно! поведiнки особи, для доведення можливо! поведiнки до тако!, яка повинна бути, i покладае обов'язок на особу звггувати про щ вiдхилення, а також отримати за них вщповщне покарання.
Аналопчно i в Кодексi Укра!ни про адмшстративш правопорушення (далi - КУпАП) йдеться саме про вчинення адмшстративних правопорушень, як правило, про виконання певних дш [5], що мютять у собi ознаки злочинiв, але не становлять значно! суспiльно! небезпеки i не тягнуть за собою вщповщно до чинного законодавства кримшально! вщповщальносп. Конкретнi склади адмiнiстративних правопорушень подаються у ст. ст. 41-212 Особливо! частини КУпАП, в яких описана протиправна поведшка, що включае об'ективш та суб'ективш ознаки, вказiвку на об'ект, суб'ект, визначае межi караносп. Серед квалiфiкуючих ознак е форма поведшки (активна чи пасивна). I саме поведшка мае юридичне значення: чи е вона забороненою у диспозищях статей Особливо! частини КУпАП. Не може бути пщставою для адмшстративно! вщповщальносп
навмисне створення умов для здшснення проступку, якщо це не обумовлено безпосередньо в статп Особливо'' частини КУпАП. Наприклад, саме перебування на рибогосподарських водоймах або бшя них Î3 забороненим знаряддям вилову, вибуховими чи отруйними речовинами не мае юридичного значення для притягнення до адмшстративно' вщповщальносп, оскiльки це не обумовлено ш в ч. 1 ст. 85, ш в iнших статтях КУпАП.
Для характеристики соцiальноï суп адмiнiстративного правопорушення мае значення вказiвка на те, що це - дiя, яка посягае на якийсь правовий об'ект. Таким об'ектом е загальнообов'язкове правило, регульоваш або охоронюваш ним суспшьш вiдносини, права чи свободи громадян. Посягання на суспшьш вщносини завдае суспшьно небезпечноï шкоди або призводить до неï, чи утворюе реальну загрозу заподiяння тако'' шкоди. При цьому дiя перебувае пщ контролем свiдомостi особи, котра здшснюе це дiяння. Якщо особа свщомо здiйснюе заборонене правовими нормами дiяння, це означае, що психiчне ставлення особи до iнтересiв суспшьства, держави та громадян е негативним.
При розкриттi сутносп адмiнiстративного правопорушення варто звернути увагу на дiяння з "усченим складом". У лггерат^ iнодi до протиправних дiянь, що не становлять правопорушень, вщносять дiяння з "ушченим" складом правопорушення (безвинш дп, об'ективно протиправна поведiнка малолiтнiх, душевнохворих i ш)" Проте, на думку А. Шульги, у даному контекстi використання термша "усчений склад правопорушення" е недостатньо коректним, осюльки, як уже зазначалось, "усчений склад правопорушення" (так само як i "повний склад правопорушення") е пщставою для притягнення до юридично'' вiдповiдальностi. Але об'ективно протиправне дiяння навпаки припускае ненастання юридично'' вiдповiдальностi (в силу вiдсутностi у складi правопорушення певного суб'ективного елементу - "вини" або "суб'екта правопорушення") [15, с. 847].
Щодо незаюнчених адмiнiстративних правопорушень, то це е ряд щентичних вчинкiв, якi здшснюються неодноразово, iз загальною метою, формою вини, тими ж суб'ектами, способами дп. Триваючi вчинки поеднанi з тривалим i безперервним невиконанням обов'язюв, передбачених правовою нормою (порушення деяких правил паспортно'' системи, охорони природи тощо), та припиняються або виконанням вказаних обов'язюв, або притягненням порушника до вщповщальносп. Виконання чи невиконання обов'язюв означае ту чи шшу дда, тобто вчинення.
Висновки. Отже, вщповщно до КК Украши та КУпАП слщ однозначно вживати термш "вчинення злочину" та "вчинення адмшстративного правопорушення". У випадку вживання термшв "скоення злочину" чи "скоення правопорушення" порушуеться сам змют об'ективно' сторони правопорушення. Це свщчить про недостатнш рiвень культури мовлення, творення варiантностi та паралелiзму в юридичнiй термшологп, що порушуе вимоги до формування термша(будь-яко'' сфери науки) лише як однозначного поняття, що вщповщае питомо нацюнальнш системi термiнотворення i слововживання.
1. Юридичний словник /за ред. Баб1я Б. М., Бурчака Ф. Г., Корецького В. М., Цветкова В. В.; Вид. друге, переробл. i доповн. - К. : Головна редакщя украгнськог радянськог енциклопедИ, 1983. -872 с. 2. Паньонко I. Тлумачення протиправних дiянь: семантико-правовий аспект /1. Паньонко // Вiсник Львiвського тституту внутрштх справ. - 2001. - № 2. - С. 158-161. 3. Фттенко Т. В. Правопорушення у сферi валютних операцт :види, мехатзм скоення та вiдповiдальнiсть : науково-методичн рекомендацИ' / Т. В. Фттенко ; Мiнiстерство внутрштх справ Украгни, Донецький юридичний тститут Луганського державного утверситет внутрштх справ iменi Е. О. Дiдоренка. - Донецьк : [Донецький юридичний тститут ЛДУВС iM. Е. О. Дiдоренка], 2010. 127 с. 4. Волобуева О. О. Взаемодiя ^iдчого з фахiвцями тд час збору тформацп про особу, що скоша злочин: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: / О. О. Волобуева ; Кигвський нащональний утверситет внутрштх справ. - Кшв, 2006. - 20 с. 5. Дунаевська Л. Г. Особливостi початкового етапу роз^дування злочитв, скоених при наданш медичноï допомоги: автореф. дис... канд. юрид. наук: / Л. Г. Дунаевська; Кигвський нащональний утверситет iменi Тараса Шевченка. - Кшв, 2006. - 18 с. 6. Чернова А. К. Затримання особи, пiдозрюваноï в скоенн злочину: автореф. дис... канд. юрид. наук: / А. К. Чернова ; Одеська нащональна юридична академiя. - Одеса, 2009. - 20 с.
7. Юртаева К. В. Мicцe скоення злочишв мiжнародного характeру: авторeф. дис... канд. юрид. наук / К. В. Юртаева; Дeржавнuй науково-до^дний тститут Мiнicтeрcтва внутрштх справ Украти. - Кшв, 2010. - 21 с. S. Васильева Н. Ю. Судово-пcuхiатрuчна оцтка пcuхiчнuх розладiв у жiнок, як скоыи злочини проти життя та здоров 'я особи : а авторeф. дис. ... канд. мeд. наук: /
H. Ю. Васильева ; Мiнicтeрcтво охорони здоров'я Украти, Укратський науково-до^дний тститут cоцiальноï i судовог' пcuхiатрiï та наркологи. - Кшв : Науковий свт, 2016. - 22 с. Я. Токарська А. С. Комушкативна cтратeгiя законодавчо1' та законотворчо1' дiяльноcтi: навч. поабник / А. С. Токарська. - Львiв : ЛьвДУВС, 2016. - 364 с. 10. Кримшальний кодeкc Украти вiд 5.04.2001 р. [Елeктронuй рecурc]. - Рeжuм доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 11. Фонарюк О. Ю. Протиправна повeдiнка людини: фшософсько-правовий вuмiр: дис... канд. юрид. наук. - Львiв, 2017. - 204 с. 12. Укратсьт крuмiнальнe право. Загальна частина : тдручник /зарeд. В. О. Навроцького. - К. : Юртком Iнтeр, 2013. - 712 с. 13. Коханюк Т. С. Сucтeмнe тлумачeння кримтального закону: монографiя / Т. С. Коханюк. - Львiв: ЛьвДУВС, 2014. - 264 с. 14. Карпушeва
I. Ю. Суспшьно нeбeзпeчна дiя в кримтальному правi Украти : авторeф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.0S /1. Ю. Карпушeва; Харк. нац. ун-т внутр. справ. - Х., 2011. - 21 с. 15. Шульга А. М. Об 'ективно протuправнe дiяння, об 'ективно правомiрна повeдiнка / А. М. Шульга // Форум права. -2012. - № 3. - С. S46-S49.
REFERENCES
1. Iurydychnyi slovnyk / Za red. Babiia B. M., Burchaka F. H., Koretskoho V. M., Tsvetkova V. V.; Vyd. druhe, pererobl. i dopovn. - K.: Holovna redaktsiia ukrainskoi radianskoi entsyklopedii, 19S3. - S72p. 2. Panonko I. Tlumachennia protypravnykh diian: semantyko-pravovyi aspekt /1. Panonko // Visnyk Lvivskoho instytutu vnutrishnikh sprav. - 2001. - № 2. - pp. 15S-161. 3. Filipenko, T. V. Pravoporushennia u sferi valiutnykh operatsii :vydy, mekhanizm skoiennia ta vidpovidalnist : naukovo-metodychni rekomendatsii / T. V. Filipenko ; Ministerstvo vnutrishnikh sprav Ukrainy, Donetskyi yurydychnyi instytut Luhanskoho derzhavnoho universytet vnutrishnikh sprav imeni E. O. Didorenka.. Donetsk : [Donetskyi yurydychnyi instytut LDUVS im. E. O. Didorenka], 2010. - 127 p. : tabl. 4. Volobuieva O. O. Vzaiemodiia slidchoho z fakhivtsiamy pid chas zboru informatsii pro osobu, shcho skoila zlochyn: avtoref. dys... kand. yuryd. nauk: / O. O. Volobuieva ; Kyivskyi natsionalnyi universytet vnutrishnikh sprav. - Kyiv, 2006. - 20 p. 5. Dunaievska L. H. Osoblyvosti pochatkovoho etapu rozsliduvannia zlochyniv, skoienykh pry nadanni medychnoi dopomohy: avtoref. dys... kand. yuryd. nauk / L. H. Dunaievska; Kyivskyi natsionalnyi universytet imeni Tarasa Shevchenka.. Kyiv, 2006. -1S p. 6. Chernova A. K. Zatrymannia osoby, pidozriuvanoi v skoienni zlochynu: avtoref. dys. ... kand. yuryd. nauk / A. K. Chernova ; Odeska natsionalna yurydychna akademiia.. Odesa, 200Я. - 20 p. 7. Yurtaieva K. V. Mistse skoiennia zlochyniv mizhnarodnoho kharakteru: avtoref. dys... kand. yuryd. nauk / K. V. Yurtaieva; Derzhavnyi naukovo-doslidnyi instytut Ministerstva vnutrishnikh sprav Ukrainy.-Kyiv, 2010. - 21 p. S. Vasylieva N. V., Sudovo-psykhiatrychna otsinka psykhichnykh rozladiv u zhinok, yaki skoily zlochyny proty zhyttia ta zdorovia osoby : a avtoref. dys. ... kand. med. nauk: / N. Yu. Vasylieva ; Ministerstvo okhorony zdorovia Ukrainy, Ukrainskyi naukovo-doslidnyi instytut sotsialnoi i sudovoi psykhiatrii ta narkolohii. Kyiv : Naukovyi svit, 2016. - 22 p. Я. Tokars'ka A. S. Komunikatyvna stratehiya zakonodavchoyi ta zakonotvorchoyi diyal'nosti: navch. posibnyk / A. S. Tokars'ka. - L'viv : L'vDUVS, 2016. - 364 s. 10. Kryminalnyi kodeks Ukrainy vid 5.04.2001 r. [Elektronyi resurs]. -Rezhym dostupu: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 11. Fonariuk O. Yu. Protypravna povedinka liudyny: filosofsko-pravovyi vymir: dys. ... kand. yuryd. nauk. - Lviv, 2017. -204 p. 12. Ukrainske kryminalne pravo. Zahalna chastyna : pidruchnyk / za red. V. O. Navrotskoho. - K. : Yurinkom Inter, 2013. - 712 p. 13. Kokhaniuk T. S. Systemne tlumachennia kryminalnoho zakonu: monohrafiia / T. S. Kokhaniuk. - Lviv: LvDUVS, 2014. - 264 p. 14. Karpusheva I. Yu. Suspilno nebezpechna diia v kryminalnomu pravi Ukrainy : avtoref. dys. ... kand. yuryd. nauk : 12.00.0S / I. Yu. Karpusheva; Khark. nats. un-t vnutr. sprav. - Kh., 2011. - 21 p. 15. Shulha A. M. Obiektyvno protypravne diiannia, obiektyvno pravomirna povedinka / A. M. Shulha // Forum prava. - 2012. - № 3. -pp. S46-S49.
Дата надходження: 01.11.2017р.
