CC BY
25
УДК 342.97:352 (477)
Сусанна Дембщька
Навчально-науковий шститут права та психологи Нацюнального ушверситету "Львiвська полггехшка",
кандидат юридичних наук, асистент кафедри цивiльного права та процесу
ВИЗНАЧЕННЯ ЗАСТОСУВАННЯ АДМ1Н1СТРАТИВНОГО ПРИМУСУ ЗА ВЧИНЕННЯ АДМ1Н1СТРАТИВНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ
© Дембщька С., 2017
Необхщшсть боротьби з адмiнiстративними правопорушеннями в рiзних сферах зумовлюе актуальшсть глибокого i всебiчного дослiдження широкого кола питань, пов'язаних i3 застосуванням адмшктративного примусу. Адмiнiстративнi правопо-рушення не спричиняють велико!" суспшьноТ небезпеки, але вони дезорганiзують дiяльнiсть державно"! влади, посягають на громадський порядок, права i свободи громадян, власшсть, завдають шкоду суспiльним в1дносинам. Правопорушення станов-лять безпосередню загрозу сусшльним в1дносинам, що охороняються, завдають Тм шкоди.
Ключовi слова: адмiнiстративне правопорушення; примус; адмшктративний примус; правопорушник.
Сусанна Дембицкая
ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПРИМЕНЕНИЯ АДМИНИСТРАТИВНОГО ПРИНУЖДЕНИЯ ЗА СОВЕРШЕНИЕ АДМИНИСТРАТИВНОГО ПРАВОНАРУШЕНИЯ
Необходимость борьбы с административными правонарушениями в разных сферах обусловливает актуальность глубокого исследовании широкого круга вопросов, связанных с применением административного принуждения. Административные правонарушения не приводят к большой общественной опасности, но они дезорганизуют деятельность государственной власти, посягают на общественный порядок, права и свободы граждан, собственность, влекут вред общественным отношениям. Правонарушения представляют непосредственную угрозу общественным отношениям, которые охраняются, наносят им вред.
Ключевые слова: административное правонарушение; принуждение; административное принуждение; правонарушитель.
Susanna Dembitska
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University Department of Civil Law and Procedure
Ph. D.
THE DEFINITION OF ADMINISTRATIVE COERCION FOR COMMITTING AND ADMINISTRATIVE OFFENSE
The necessity of fight against administrative crimes in different spheres stipulates actuality of deep and allround research of wide circle of the questions related to application of administrative compulsion. Administrative crimes do not have a large public danger, but they
will disorganize activity of state power, trench upon a public peace, rights and freedoms of
citizens, property, cause harm to the public relations. Offences present an instant danger to
the public relations that is guarded, harm to them.
Key words: administrative offense; compulsion; administrative compulsion; offender.
Постановка проблеми. Ниш адмшютративш правопорушення займають значне мюце й ютотно впливають на стан правопорядку. Боротьба 3i злочиншстю та правопорушеннями, подальше змiцнення законностi й правопорядку i сьогоднi залишаються в нашш державi найактуальнiшими проблемами, що стоять перед органами державно! влади. Основш зусилля органiв влади спрямоваш на профiлактику цих правопорушень та усунення причин, що !х породжують.
Аналiз дослiдження проблеми. Системно пiдходили до виршення проблеми вивчення адмiнiстративного правопорушення, механiзмiв протиди та зробили вагомий внесок у И дослщ-ження вггчизняш вченi: В. Авер'янов, О. Андршко, О. Бандурка, Ю. Битяк, I. Голосшченко, С. Додiн, В. Колпаков, А. Комзюк, О. Остапенко, С. Стеценко, В. Шкарупа та ш. Однак у зв'язку з низкою об'ективних причин науковi висновки достатньою мiрою не вплинули на нормотворчють, потребуючи нового осмислення з огляду на 1х потенцiйну ефективнють i механiзм упровадження в законодавство.
Метою щет CTaTTi е аналiз дослщження поняття адмiнiстративного правопорушення (проступку), його значення, необхщносп застосування до правопорушниюв адмiнiстративного примусу за вчинення проступку.
Виклад основного мaтерiaлу. Устшна реалiзацiя функцiй держави й ефективне вирiшення завдань, що стоять перед сучасним суспiльством, передбачають чiтку та злагоджену роботу всього державного апарату, тдвищення вимог до апарату управлшсько! дiяльностi, органiзацiю боротьби зi злочиншстю та профшактику правопорушень, що е надшною запорукою i забезпечення законносп та правопорядку в державi, й загального успiху li прогресивного демократичного соцiально-економiчного й культурно-полiтичного розвитку [1, с. 59].
На жаль, i сьогодш внаслiдок невiдповiдностi свiдомостi окремих громадян суспшьнш свiдомостi дотримання встановлених правил ще не стало звичною нормою поведiнки для всiх члешв суспiльства. Деякi з них порушують встановлений правопорядок, чинне законодавство, скоюють правопорушення. За цих умов держава змушена, поряд iз засобами профшактики правопорушень, використовувати i засоби примусу. Звичайно, державний примус е крайшм заходом, що використовуеться як об'ективно необхщний. Його реалiзацiя впливае на формування психiчного укладу громадян, !х свiтогляду, сприяе виробленню звичок правомiрноl поведiнки [2, с. 111].
Усталений правопорядок у державi повинен дотримуватися з боку громадянина та людини. Забезпечуеться таке дотримання завдяки усвщомленню, розумшню та визнанню особою змюту, сутност та значення закрiплених норм поведшки та спiвжиття. Проте е особи, схильш до маргiнальних дiянь, якi заперечують необхiднiсть i важливють дотримання встановлених норм права i правового порядку. Стосовно вказано! категорil осiб з низьким рiвнем правово! обiзнаностi та правового виховання держава уповноважуе органи свого апарату на застосування заходiв примусу [3, с. 7].
Виховання високо! правосвщомосп громадян повинно грунтуватись також на створенш обстановки недопустимостi скоення правопорушень i нетерпимостi громадськостi до антисо-цiальноl поведiнки вiдповiдних суб'ектiв суспшьних правовiдносин, сприяння розкриттю злочинiв, застосування громадських санкцш до правопорушникiв [4, с. 0].
Держава дозволяе змушувати oci6 до виконання cboïx обов'язкiв i не допускати вчинення ними протиправних дiянь. Таке змушування застосовуеться стосовно особи поза ïï бажання, не враховуючи ïï волi та ставлення до законноï вимоги. Адже, як правильно зазначив О. Е. Лейст, забезпечешсть (гарантованють) державним примусом - це необхщна властивiсть кожноï правовоï норми та права загалом [5, с. 7].
Запобиання вчиненню адмiнiстративних правопорушень визначають як "сощально-спрямовану дiяльнiсть держави, ïï оргашв та ïx посадових ошб, громадських органiзацiй та окремих громадян з виявлення причин та умов вчинення адмшстративних правопорушень, лшвщаци факторiв, якi сприяють формуванню антигромадських установок громадян, та забезпечення тд час здiйснення такоï дiяльностi прав та свобод громадян" [6, с. 13].
Протиправна поведшка може виявитися в конкретному адмшстративному правопорушенш або в неодноразових, систематичних протиправних дiях, антигромадськш поведiнцi окремих осiб [7, с. 162]. Це зумовлюе необхщшсть застосування державними органами або посадовими особами до певних суб'екпв рiзноманiтних засобiв припинення антигромадських дiянь, а також адмь нiстративних проступкiв.
Адмшстративне правопорушення - це рiзновид адмшстративно-правового спору, сутнiсть якого полягае у вчиненш фiзичною або юридичною особою протиправного дiяння. Отже, адмiнiстративно-правовий стр являе собою вiдкрите протистояння сторш адмшстративно-правових вiдносин, яке характеризуеться негативним ставленням одного iз суб'екпв цих право-вiдносин щодо прийняття або невиконання певних норм права, як встановлюють правила поведiнки зазначених суб'екпв [8, с. 28].
Законодавець одночасно вживае i ототожнюе два термши i, вiдповiдно, два поняття: "адмшютративне правопорушення" й "проступок". Правопорушення - винне, протиправне дiяння ^я або бездiяльнiсть) осудноь.л, як правило, повнолiтньоï людини..., а також (у випадках, передбачених законом) вiдповiдноï державно^ кооперативноï чи громадськоï органiзацiï. Проступок - одна з форм правопорушення, що полягае в провиннш дп (або бездiяльностi), яка вiдрiзняеться вщ злочину меншим ступенем суспiльноï небезпеки [9, с. 625, 667].
До ознак адмшстративного правопорушення належать: а) його протиправнють, тобто заборона адмшстративно-правовими нормами вщповщного вчинку як такого, що завдае шкоди чи загрожуе небезпекою; б) важливою ознакою е виннють; в) обов'язковою ознакою адмшютра-тивного правопорушення е адмшстративна карнють. Карнiсть означае, що за здшснення конкретного вчинку адмiнiстративним законодавством передбачаеться вщповщне покарання; г) юридичною ознакою адмшстративного правопорушення е об'ект посягання. Це дiяння, що посягають на державний чи громадський порядок, власшсть, права, свободи громадян, на встановлений порядок управлшня [10, с. 177].
Термш "правопорушення" за чаав юнування радянського права означав дда або бездiю громадянина чи посадовоï особи, якi проявлялися у невиконанш вимог правових норм [11, с. 198].
Одним iз видiв правопорушення е адмiнiстративно-карне правопорушення, яке за аналопею деколи ототожнюють iз проступком. Проступком вважаеться вчинок, що порушуе норми, правила поведшки, загальноприйнятий порядок, провина [12, с. 817].
В Адмшстративному кодекс Украïнськоï РСР 1927 р. законодавець адмшстративно-кар-ними проступками визначав "малозначш правопорушення". Сучасне розумiння адмiнiстративного правопорушення закрiплено у ст. 9 КУпАП. Фактично без змш це визначення повторено у Великому енциклопедичному словнику [13, с. 19].
З погляду фшософи правопорушення - "це суспшьно небезпечна або шюдлива сощальна дiя, яка спрямована на знищення основ цивiлiзованого життя, яка порушуе норми, якi зафшсоваш правовими кодексами держави" [14, с. 20].
Протиправна поведшка - це "поведшка, яка порушуе встановлений державою правопорядок; може виражатися як у дiях, так i у бездiяльностi фiзичних або юридичних осiб; е iманентною ознакою правопорушення" [15, с. 175].
Сучасна структура антигромадських проявiв вказуе на те, що чшьне мiсце серед них займа-ють адмiнiстративнi проступки, яю iстотно впливають на стан правопорядку в краш [16, с. 166].
Ми подшяемо думку професора О. I. Остапенка, що за змютом протиправнють мае соцiальний та шдивщуальний аспекти. Соцiальний аспект протиправносп полягае в iснуваннi правових заборон, яю встановлюють органи держави для захисту штереив суспiльства i здшснення соцiального контролю над суспiльно шкщливою поведiнкою, е знаряддям збереження нормальних умов життедiяльностi людей. Iндивiдуальний аспект протиправносп проявляеться у анти-громадськш поведiнцi суб'екта, який порушуе чинну адмшстративно-правову норму i спричиняе шкоду охоронюваним законом державним iнтересам, штересам громадян чи фiзичнiй природi матерiальних речей i предметiв [17, с. 22].
Найхарактершшою ознакою адмiнiстративно-карного порушення е протиправнiсть. А. Агапов вважае, що протиправнiсть е суспiльно небезпечним дiянням, що посягае на охоронюваш законодавством публiчнi (загальнодержавнi) iнтереси, права i свободи громадян [18, с. 32].
На думку М. С. Кельмана, беручи на себе обов'язок iз забезпечення прав громадян, держава мае право вимагати вщ них правомiрноï поведшки, що вщповщала б еталонам, закршленим у пра-вовш нормi. Вимоги щодо виконання норм знаходять вияв у ^^mi обов'язюв, що встановлюють мiри вiдповiдальностi за невиконання припишв [19, с. 70].
Правопорушення е рiзновидом поведiнки, яка суперечить штересам суспшьства, дезорганiзуе розвиток суспшьних вiдносин. Покарання е заходом примусовим, оскшьки воно застосовуеться незалежно вщ волi й всупереч волi тих осiб, правовi iнтереси яких так чи шакше зачiпае [20, с. 255].
Адмшстративними проступками е вчинки, що заважають здiйсненню нормальноï виконавчоï та розпорядчоï дiяльностi державних i громадських органiв i оргашзацш, посягають на суспiльний або державний порядок, власнють, права i законш iнтереси громадян [21, с. 424].
Ми вважаемо, що адмшстративний примус - це державно-владний вплив вщповщних державних оргашв i службових ошб на поведiнку людей. Адмшстративне законодавство передбачае державний примус, який завжди реалiзуеться через дiяльнiсть спещальних державних органiв.
В. А. Юсупов вказуе певне джерело адмшстративних проступюв: "На цi прояви впливають реальш потреби функцiонування окремих органiв та повсякденне, насичене протирiччями, життя людей. 1нтереси окремих суб'ектiв адмiнiстративних правопорушень не завжди збтаються, що в окремих випадках призводить до вчинення адмшстративного правопорушення" [22, с. 87].
А. Б. Венгеров вважае, що правопорушення - це поведшка у виглядi дп чи бездiяльностi, яка мае протиправний характер, спрямований на порушення заборон, невиконання обов'язюв, передбачених нормою права [23, с. 463].
I. Бородш вважае адмшстративне правопорушення суспшьно небезпечним, при цьому зазначае, що суспшьна небезпека адмшстративного проступку е "сощальною ознакою", й уточнюе, що в теорп адмшстративного права ця думка не е загальновизнаною. З цiеï позицп, як зазначае I. Бородш, будь-яю правопорушення, яю негативно впливають на порядок суспшьних вщносин або спричиняють шкоду суспшьному iнтересу, е шкiдливими. Усi правопорушення суспшьно небезпечш, а вiдрiзняються лише ступенем завдано1' шкоди, тобто ступенем "шкодочинносп", й саме тому рiзнi за ступенем суспiльноï небезпеки [24, с. 91].
Слушним вважаемо твердження вщомого украшського державознавця В. Гренка: "^Держава - це органiзацiя усього суспшьства, покликана обслуговувати штереси всього суспшьства i дiяти во iм'я загального блага, для вирiшення спшьних справ. У цьому сенсi держава повинна встановлювати в суспшьсга певний правопорядок i шдтримувати його, використовуючи свою монополда на офiцiйний примус, аж до насилля; забезпечувати сощальний мир i стабшьнють
у сустльста, зменшувати зiткнення мiж класами i полiтичними силами суспiльства, створювати умови для реалiзаци конституцiйних прав i свобод громадян, а також для пщвищення якостi життя населення кра!ни" [25, с. 37].
Заходи адмшютративного примусу встановлюються, змiнюються, скасовуються актом управлiння залежно вiд потреби. Заходи адмшютративного примусу можуть застосовуватись як до правопорушника чи ошб, вщ яких можна чекати вчинення правопорушення, так i до ошб, якi належать до категори законослухняних, тобто не вчиняють i не збираються вчинювати будь-якi проступки [26, с. 119].
Реальш правопорушення становлять безпосередню загрозу суспiльним вiдносинам, що охороняються, завдають 1м шкоди. 1х захист вимагае негайного застосування заходiв з метою припинення дiянь, що порушують правовi приписи. Такими заходами е заходи адмшютративного припинення, що серед заходiв адмшютративного примусу е найчисленшшими. 1х застосування зумовлене необхщнютю швидкого та ефективного припинення протиправно! поведiнки та недопущення настання 11 шкiдливих наслiдкiв [27, с. 64].
Висновки. Адмшютративш правопорушення (проступок) - чи не найпоширенiшi з ушх видiв правопорушень. I хоча суспшьна шкiдливiсть кожного окремого адмiнiстративного правопорушення е незначною, але !х сумарна кiлькiсть становить загрозу для держави i суспiльства, прав i свобод громадян, що зумовлюе необхщшсть адекватного реагування з боку держави на таю протиправш прояви. Адмшютративний примус - це система заходiв психолопчного та психiчного впливу на свщомють та поведiнку людей з метою досягти чггкого виконання встановлених обов'язюв, розвитку суспiльства у межах закону, забезпечення правопорядку й законности
1. Фролова О. Г. До проблеми удосконалення оргатзацтно-правових засад управлтня в ОВС // Проблеми правознавства та правоохоронног д1ялъност1. - 2013. - № 1 (52). - С. 58-64. 2. Котляренко О. П. Роль примусу в правоохоронмй д1ялъност1 в1йсъковог служби правопорядку // Бюлетенъ М1тстерства юстицИ Украгни. - 2013. - № 6 (140). - С. 109-118. 3. Курочка М. I. Адм1тстративне затримання, доставлення та прив1д у систем7 заход1в примусу: монограф1я. -Лъв1в: Видавництво Лъв1всъког полтехтки, 2015. - 176 с. 4. Шстъ З. Р. Сощалъна обумовлемстъ вдосконалення адм1тстративно-правового регулювання застосування спещалъних засоб1в адм1тстративного припинення // Проблеми забезпечення конститущйних прав громадянина в крим1налъному судочинств1: матер. наук.-практ. конфер. (м. Лъв1в, 26 жовтня 2007р.). - Лъв1в: ЛъвДУВС, 2008. - С. 28-32. 5. Лейст О. Э. Санкции и ответственностъ по советскому праву (теоретические проблемы) / О. Э. Лейст. - М. : Изд-во МГУ, 1981. - 240 с. 6. Кодекс Украгни про адм1тстративт правопорушення: наук.-практ. коментар / Р. А. Калюжний, А. Т. Комзюк, О. О. Погр1бний та т. - К.: Всеукрагнсъка асощащя видавщв "Правова едмстъ", 2007. - 781 с. 7. Адм1тстративне право: тдручник /Ю. П. Битяк (кер. авт. кол.), В. М. Гаращук, В. В. Богуцъкий та т.; за заг. ред. Ю. П. Битяка, В. М. Гаращука, В. В. Зуй. -Х.: Право, 2010. - 624 с. 8. Пилипенко А. Адм1тстративно-юрисдикцШна д1ялътстъ оргатв виконавчог влади: питання теорИ // Право Украгни. - 2004. - № 2. - С. 26-31. 9. Юридичний словник / за ред. Б. М. Баб1я, Ф. Г. Бурчака, В. М. Корецъкого, В. В. Цветкова. - К. : Гол. ред. Укр. рад. енциклопедИ, 1983. - 871 с. 10. Боднар С. В. Поняття та ознаки адм1тстративного правопорушення // Адмт1стративне право в сучасному вим1р1: матер. 1У наук.-практ. сем1нару /ред. колег1я: В. К. Колпаков (голова), О. В. Кузъменко, В. А. Л1пкан, I. Д. Пастух. - К. : ФОП Л1пкан О. С., 2010. - С. 175-177. 11. Юридический словаръ. Т. 2. - М. : Госюриздат, 1956. - 663 с. 12. Новий тлумачний словник украгнсъког мови: у чотиръох томах. Т. 3 / уклад.: В. В. Яременко, О. М. Сл1пушко. - К.: Акошт, 2000. - 927 с. 13. Великий енциклопедичний юридичний словник / за заг. ред. акад. НАН Украгни Ю. С. Шемшученка. -2-ге вид. переробл. 7 доповн. - К.: Юридична думка, 2012. - 1020 с. 14. Философский
энциклопедический словарь /под ред. С. С. Аверинцева. - М.: Советская энциклопедия, 1989. -815 с. 15. Юридична енциклопед1я. У 6 т. Т. 5 (тд заг. ред. Ю. С. Шемшученка). - К.: Укр. енцикл. iM. М. П. Бажана, 2003. - 735 с. 16. Лихолет В. Г. Правопорушення: правова i моральна оцтка. -К.: ИАВСУ, 1994. - 302 с. 17. Остапенко О. I. Квалiфiкацiя адмiнiстратuвнuх правопорушень. -Львiв, 2000. - 174 с. 18. Агапов А. Б. Административная ответственность: учебник / А. Б. Агапов. -Изд. 3-е, перераб. и дополн. - М. : Эскимо, 2007. - 400 с. 19. Кельман М. С. Методологiчнi проблеми теорИ' держави та права: курс лекцт. - Львiв, 2010. - 124 с. 20. Основи права Украгни / за ред. професора В. Л. Ортинського. - Вид. друге, допов. i переробл. - Львiв: Орiяна-Нова, 2005. - 368 с.
21. Скакун О. Ф. Теорiя держави i права: тдручник / пер. з рос. - Харюв: Консум, 2001. - 656 с.
22. Юсупов В. А. Теория административного права. - М. : Юр. лит-ра, 1985. - 160 с. 23. Венгеров А. Б. Теория государства и права: учебник / А. Б. Венгеров. - 3-е изд. - М.: Омега-Л, 2008. - 608 с.
24. Бородш I. Л. Адмiнiстративно-юрисдикцiйний процес: монографiя. - К. : Алеута, 2007. - 184 с.
25. Сиренко В. Ф. Государство: демократическое, правовое, социальное (Очерки. Дискурсионные вопросы). - К.: Ин-т гос. и права им. В. М. Корецкого НАН Украины, 2013. - 340 с. 26. Городецька I. А. Адмiнiстративне право Украгни. Загальна частина: навч. поаб. - №жин: НДУ iм. М. Гоголя, 2011. - 192 с. 27. Шкарупа В. К., Коваль М. В., Мацелик Т. О., Мацелик М. О. Адмiнiстративний примус у дiяльностi оргатв державног податковог служби Украгни: навч. поаб. - 1ртнь: Нащональний утверситет ДПС Украгни, 2007. - 168 с.
REFERENCES
1. Frolova O. H. Do problemy udoskonalennya orhanizatsiyno-pravovykh zasad upravlinnya v OVS [The problem of improving the institutional and legal framework in police management].Problemy pravoznavstva ta pravookhoronnoyi diyal'nosti, 2013, Vol. 1 (52). pp. 58-64. 2. Kotlyarenko O. P. Rol' prymusu v pravookhoronniy diyal'nosti viys'kovoyi sluzhby pravoporyadku [The role of coercion in law enforcement Military Police]. Byuleten' ministerstvayustytsiyiUkrayiny, 2013, Vol. 6 (140). pp. 109-118. 3. Kurochka M. I. Administratyvne zatrymannya, dostavlennya ta pryvid u systemi zakhodiv prymusu: [monohr.] [Administrative detention, delivery and drive system coercive measures], Lviv: Vydavnytstvo L'vivs'koyi politekhniky, 2015. 176 p. 4. Kisil' Z. R. Sotsial'na obumovlenist' vdoskonalennya administratyvno-pravovoho rehulyuvannya zastosuvannya spetsial'nykh zasobiv administratyvnoho prypynennya Problemy zabezpechennya konstytutsiynykh prav hromadyanyna v kryminal'nomu sudochynstvi: Materialy naukovo-praktychnoyi konferentsiyi [Social conditionality improvement of administrative and legal regulation of the use of special means of administrative suspension] [m. L'viv, 26 zhovtnya 2007 r.]. L'viv: L'vDUVS, 2008. pp. 28-32. 5. Leyst O. Э. Sanktsyy y otvet stvennost' po sovet skomu pravu (teoretycheskye problembi),O. Э. Leyst. [Sanktsyy and responsibility on to the Soviet law (Theoretical problems)]. Moscow: Yzd-voMHU, 1981. 240 p. 6. Kodeks Ukrayiny pro administratyvni pravoporushennya: [naukovo-praktych. komentar R. A. Kalyuzhnyy, A. T. Komzyuk, O. O Pohribnyytain]. [Code of Ukraine on administrative offenses scientific praktych. komentar]. Kiev: Vseukrayins'ka asotsiatsiya vydavtsiv "Pravovayednist"', 2007. 781 p. 7. Administratyvne pravo: pidruchnyk: [Administrative Law], Yu. P. Bytyak [ker. avt. kol.], V. M. Harashchuk, V. V. Bohuts'kyytain.; za zah. red. Yu. P. Bytyaka, V. M. Harashchuka, V. V. Zuy. Kharkiv. Pravo, 2010. 624p. 8. Pylypenko A. Administratyvno-yurysdyktsiyna diyal'nist' orhaniv vykonavchoyi vlady: pytannya teoriyi Pravo Ukrayiny. 2004, Vol. 2. pp. 26-31. 9. Yurydychnyy slovnyk [Za red. B. M. Babiya, F. H. Burchaka, V. M. Korets'koho, V. V. Tsvyetkova]. [Legal Dictionary] Kiev: Holovna redaktsiya Ukrayins'koyi radyans'koyi entsyklopediyi, 1983. 871 p. 10. Bodnar Ye. V. Ponyattya ta oznaky administratyvnoho pravoporushennya Materialy 1Unaukovo-praktychnoho seminaru [red.kolehiya: V. K. Kolpakov (holova), O. V. Kuz'menko, V. A. Lipkan, I. D. Pastukh]. [The concept and features of administrative offenses] Kiev: FOP Lipkan O. S., 2010. pp. 175-177. 11. Yurydycheskyy slovar'. [Juridical dictionary] T.2. Moscow: Hosyuryzdat, 1956. 663 p. 12. Novyy tlumachnyy slovnyk ukrayins'koyi movy: u chotyr'okh tomakh. [New Dictionary of
Ukrainian language] T. 3. [Ukladachi: V. V. Yaremenko, O. M. Slipushko]. Kiev: Akonit, 2000. 927 p. 13. Velykyy entsyklopedychnyy yurydychnyy slovnyk [Za zah. red. akad. NAN Ukrayiny Yu. S. Shemshuchenka]. [Great Encyclopedic Dictionary of Law]. 2-e vyd. pererob. i dopovn. Kiev: Yurydychna dumka, 2012. 1020 p. 14. Fylosofskyy эntsyklopedycheskyy slovar' [Pod red. S. S. Averyntseva]. [Philosophical Encyclopedic Dictionary] Moscow: Sovetskaya эntsyklopedyya. 1989. 815 p. 15. Yurydychna entsyklopediya. U 6 t. T. 5 [pod zah. red. Yu. S. Shemshuchenka] [Legal encyclopedia] Kiev: Ukr.entsykl. im.M.P. Bazhana, 2003. 735p. 16. Lykholet V. H. Pravoporushennya: pravova i moral'na otsinka. [Offense: legal and moral assessment]. Kiev: YAVSU, 1994. 302 p. 17. Ostapenko O. Kvalifikatsiya administratyvnykh pravoporushen' [Qualification of misdemeanors] L'viv, 2000. 174 p. 18. Ahapov A. B. Admynystratyvnaya otvetstvennost': Uchebnyk. [Yzdanye 3-e, pererabotannnoey dopolnennoe A. B. Ahapov]. [Admynystratyvnaya responsibility] : textbook. Moscow: Эsкymo, 2007. 400 p. 19. Kel'man M. S. Metodolohichni problemy teoriyi derzhavy ta prava: [kurs lektsiy].[Methodological problems of the theory of state and law], L'viv, 2010. 124 p. 20. Osnovy prava Ukrayiny [Za redaktsiyeyu profesora V. L. Ortyns'koho]. [Vydannya druhe, dopovnene i pereroblene]. [Basic Law Ukraine]. L'viv: Oriyana-Nova, 2005. 368 p. 21. Skakun O. F. Teoriya derzhavy i prava: Pidruchnyk [Per. z ros.].[Theory of law]. Kharkiv: Konsum, 2001. 656 p. 22. Yusupov V. A. Teoryya admynystratyvnoho prava [Theory administrative law]. M. : Yur.lyt. 1985. 160 p. 23. Venherov A. B. Teoryya hosudarstva y prava: [Theory of state and law]. Uchebnyk. 3-e yzd. Moscow: Omeha-L, 2008. 608 p. 24. Borodin I. L. Administratyvno-yurysdyktsiynyy protses: [Monohr.] [Administrative-jurisdictional process] Kiev: Aleuta, 2007. 184 p. 25. Syrenko V. F. Hosudarstvo: demokratycheskoe, pravovoe, sotsyal'noe (Ocherky. Dyskursyonnbie voprosm). [Vatican: demokratycheskoe, pravovoe, sotsyalnoe (Essays. Dyskursyonnbie question)] Kiev: Yn-t hos.y prava ym. V. M. Koretskoho NAN Ukraynb, 2013. 340 p. 26. Horodets'ka I. A. Administratyvne pravo Ukrayiny. Zahal'na chastyna: [navchposib.].[Administrative law of Ukraine]. Nizhyn: NDU im. M. Hoholya, 2011. 192 p. 27. Shkarupa V. K., Koval'M. V., Matselyk T. O., MatselykM. O. Administratyvnyy prymus u diyal'nosti orhaniv derzhavnoyi podatkovoyi sluzhby Ukrayiny: Navchal'nyy posibnyk. [Administrative enforcement activity in the State Tax Service of Ukraine] Irpin': Natsional'nyy universytet DPS Ukrayiny, 2007. 168p.
Дата надходження: 10.03.2017р.
