CC BY
23
УДК 343.6: 343.85
Наташя Сподарик
Львiвський окружний адмшютративний суд, суддя астрант кафедри кримiнально-правових дисциплiн юридичного факультету ПВНЗ "Львiвський унiверситет 6i3Hecy та права"
gumin@ukr.net
КРИМ1НОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТУДЕНТ1В ВНЗ, ЯК1 ВЧИНЯЮТЬ НАСИЛЬНИЦЬК1 ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ
I ЗДОРОВ'Я ОСОБИ
© Сподарик Н., 2017
Охарактеризовано студента ВНЗ, який вчиняе насильницьк злочини проти життя i здоров'я особи. Окреслено структурш елементи особи студента, що вчиняе насильницьк злочини проти життя i здоров'я особи. Визначено соцiально-демографiчнi ознаки вчинення злочишв студентами. Охарактеризовано основш чинники, як спонукають студентiв ВНЗ до насильства такц як вживання алкогольних напоУв, наркотичних засоб1в та психотропних речовин.
Ключовi слова: особа студента; насильницьк злочини; структурнi елементи; соцiально-демографiчнi ознаки; алкогольш напоУ; наркотичнi засоби; груповi злочини.
Наталья Сподарик
КРИМИНОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА СТУДЕНТОВ ВУЗ КОТОРЫЕ СОВЕРШАЮТ НАСИЛЬСТВЕННЫЕ ПРЕСТУПЛЕНИЯ ПРОТИВ ЖИЗНИ И ЗДОРОВЬЯ ЛИЦА
В статье охарактеризован студент ВУЗА который совершает насильственные преступления против жизни и здоровья лица. Очерчены структурные элементы лица студента, который совершает насильственные преступления против жизни и здоровья лица. Определены социально-демографические признаки совершения преступлений студентами. Охарактеризованы основные факторы, которые побуждают студентов ВУЗА к насилию такие как употребление алкогольных напитков, наркотических средств и психотропных веществ.
Ключевые слова: лицо студента; насильственные преступления; структурные элементы; социально-демографические признаки; алкогольные напитки; наркотические средства; групповые преступления.
Natalia Spodaryk
graduate student of Criminal Law courses Faculty of Law PVNZ "Lviv University of Business and Law"
CRIMINOLOGY DESCRIPTION OF STUDENTS INSTITUTION OF HIGHER LEARNING THAT ACCOMPLISH CRIMES OF VIOLENCE AGAINST LIFE AND HEALTH OF PERSON
In the article the student of institution of higher learning is described that accomplishes the crimes of violence against life and health of person. The structural elements of face of
student that accomplishes the crimes of violence against life and health of person are outlined. The socially-demographic signs of committing crime students are certain. Basic factors, that induce the students of institution of higher learning to violence such as the use of swizzles, narcotic facilities and loony a trope substances, are described.
Key words: face of student; crimes of violence; structural elements; socially-demographic signs; swizzles; narcotic facilities; group crimes.
Постановка проблеми. Ефективнють запобтання насильницьким злочинам проти життя та здоров'я особи можлива лише у тому випадку, коли увага буде сконцентрована на oco6i студента ВНЗ як потенцшного злочинця, оскшьки саме особа е ношем причин вчинення злочину. Пращвникам шдроздшв Нащонально1 полщи Украши з метою запобiгання насильницьким злочинам проти життя i здоров'я особи необхщно вивчати колективи студентiв для безпомилкового застосування профшактичних сил i засобiв впливу на конкретних ошб, якi е схильними до насильницьких дш.
Аналiз дослiджених проблеми. Значну увагу на аналiз рiзних аспектов поняття особистостi злочинця звернули увагу вчеш: Г. А. Аванесов, Ю. М. Антонян, Ю. Д. Блувштейн, В. Л. Васильев, Л. С. Владiмiров, Б. С. Волков, Ю. А. Воронiн, М. Н. Гернет, А. I. Гуров, О. М. Джужа, А. I. Долгова, М. I. Сшкеев, А. П. Закалюк, В. К. Звiрбуль, К. С. 1гошев, I. I. Карпець, Б. В. Коробейшков, О. М. Костенко, В. М. Кудрявцев, Ю. I. Лившиц, Н. С. Лейкш, Н. Г. Мшнюк, О. Б. Сахаров, М. О. Стручков, С. А. Тарарухш, В. П. Фшонов, М. П. Чубинський, I. Н. Яюмов, О. М. Яковлев та ш.
Метою статт е визначення структурних елементiв особи студента ВНЗ, як вчиняють насильницькi злочинiв проти життя i здоров'я особи та окреслено основш чинники, як спонукають на вчинення таких злочишв.
Виклад основного матерiалу. Наукове уявлення про особу злочинця складалося з рiзноманiтних теоретичних джерел: фшософи, соцiологiï, психологiï, кримшалютики i особливо кримiнального права, практично реалiзуючись у дiяльностi iз запобтання та розслiдування злочинiв, розгляду кримшальних справ у судах, виправлення злочинщв. Потреби суспiльноï практики, необхiднiсть тдвищення ефективноï боротьби зi злочиннiстю сприяли дослщженню особи злочинця.
0. М. Джужа зазначив, що особi злочинця властива система ознак, особливостей, якостей, що визначають ïï як людину, яка вчинила злочин. Як рiзновид особистостi взагалi, особа злочинця мае загальш ознаки (стать, вiк, спещальнють, освiта, соцiальний стан, соцiальна роль тощо), а також специфiчнi ознаки, властивi саме особi злочинця, як визначають i виражають характер i стутнь ïï суспiльноï небезпеки [1, с. 43-44].
1. Даньшин особу злочинця характеризуе як сукупнiсть суттевих i стiйких соцiальних властивостей та ознак, а також сощально зумовлених бiопсихiчних якостей i особливостей шдивща, якi об'ективно реалiзуючись у скоеному конкретному злочину (злочинах) тд впливом зовшшнього середовища, надають скоеному дiянню характеру суспiльно небезпечностi, а виннш особi (iндивiду) властивостi суспiльноï небезпечност [2, с. 565].
Г. Мньковський спробував об'еднати сощальш, соцiально-психологiчнi та психолопчш ознаки як критерiï, що розрiзняе типи особистостi. Запропонованi ним типи особистосто мають три групи ознак: 1) зовшшш фактори, що впливають на особистють; 2) внутршш умови (орiентацiя, установки); 3) ситуащя, в якiй проявляються двi групи факторiв. Тому знання емоцiй, вщчутпв, iнтересiв, потреб i волi особи злочинця дае змогу глибше охарактеризувати мехашзм мотивацiï злочинноï дiяльностi [2, с. 567].
Даш про особу злочинщв, яю вчинили насильницью злочини, потрiбнi не самi по соб^ а переважно для того, щоб зрозумiти суб'ективнi джерела насильницьких дш студентiв ВНЗ, оскiльки
в будь-якому злочиш головним об'ектом е сам злочинець. Саме вiн мютить особистi причини злочинно! поведiнки. Тому без знання особи злочинця зрозумгги його поведшку неможливо.
Найпоширенiшим у кримшологи е подiл, зроблений у роботах Ю. Антоняна, Б. Волкова, П. Дагеля i А. Сахарова, у яких вони видшяють шють груп ознак, що характеризують особу злочинця: 1) соцiально-демографiчнi ознаки; 2) кримiнально-правовi ознаки; 3) соцiального виявлення у рiзних сферах життедiяльностi (або iнодi говорять про соцiальнi зв'язки); 4) моральш властивостi; 5) психолопчш ознаки; 6) фiзичнi (бiологiчнi) характеристики [2, с. 568].
Заслуговуе на визначення структурних елеменпв особи злочинця поданих кримшологами А. I. Долговою, А. Р. Ратиновим i Г. Х. Ефремова:
1) демографiчнi даш, такi, як стать i вш. У кримiнальнiй статистицi видiляються неповнолггш (14-15 i 16-17 рокiв), особи молодого (18-24 роки i 25-29 роюв) i зрiлого вiку (30 роюв i старшi);
2) деяю соцiально-економiчнi критери: сiмейний стан; мюце проживання; джерело доходу; рiвень освгги; професiйно-трудова, соцiально-культурологiчна, соцiально-побутова дiяльностi;
3) громадянство (громадяни Укра!ни, iноземнi громадяни, особи без громадянства);
4) стан особи в момент вчинення злочину: факт сп'яншня, знаходження у складi групи (яке саме), перебування в мюцях позбавлення волi тощо;
5) мотив злочинно! поведшки;
6) морально-психолопчш установки, що вiдображають ставлення людини до його проявiв в основних видах дiяльностi (ставлення до закону, правопорядку, пращ, им'1, культурних цiнностей тощо) [3, с. 297; 4, с. 102].
Ми тдтримуемо позици вчених, що кримiнологiчна характеристика особи, яка вчиняе насильницью злочини небезпечних для життя i здоров'я особи - це кримшолопчний опис комплексу соцiально-демографiчних, iндивiдуальних морально-психологiчних та кримшально-правових ознак людини, яка надшена такими якостями в силу И взаемоди з суспiльством та навколишшм середовищем.
Соцiально-демографiчнi ознаки особи злочинця передбачають стать, вiк, освiту, мюце народження i проживання, громадянство й iншi демографiчнi данi. Цi ознаки властивi будь-якiй особi й самi по собi не мають кримiнологiчного значення. Але у статистичнш звiтностi стосовно осiб, якi вчинили насильницью злочини, соцiально-демографiчнi ознаки дають важливу iнформацiю, без яко! неможлива повна кримшолопчна характеристика особи злочинця студента ВНЗ.
Зростае частка тяжких насильницьких злочишв вчинених студентами ВНЗ на основi вживання алкогольних напо!в, наркотичних речовин та психотропних засобiв. Спостерiгаеться пiдвищення кримшально! активностi названих ошб у навчальних закладiв медичного спрямування та на платних факультетах заочного навчання в бшьшосп навчальних закладiв. Насильство над особою -своерщний стереотип загальноприйнято! серед таких суб'екпв поведiнки.
Узагальнений аналiз судово! практики свiдчить, що алкогольне сп'яншня е причиною вчинення вбивств, тшесних ушкоджень, згвалтувань та хулiганства. Так, тд впливом алкоголю у 2012 р. скоено вбивств - 67,2 %; згвалтувань - 44,3%, заподiяно тяжю тшесш умиснi ушкодження -35 %; хутгансью прояви - 90 %) [5, с. 21].
В^имолопя пияцтва та алкоголiзму проявляеться у тому, що таю особи належать до групи з тдвищеним ступенем в^имносп i е потенцшними жертвами, якi сво!м нiкчемним виглядом про-вокують до скоення злочишв шших осiб, i, насамперед, проти себе. Зазвичай, вони стають об'екта-ми таких злочинних дiянь, як: пограбування, розбшш напади, згвалтування, хутгансью дil тощо. Неспроможнiсть останнiх через свш безпорадний стан, у якому вони перебувають майже постiйно, реально ощнювати ситуацiю i в разi необхiдностi надавати адекватний опiр шшим антисуспiльним елементам, призводить до !х перетворення на "потенцiйних жертв".
Крiм того, iснуе тiсний нерозривний зв'язок мiж наркоманiею i насильницькою злочиннютю, який полягае у такому: злочини, скоеш пiд безпосереднiм впливом наркотиюв (психотропних речовин) на органiзм - вбивства, тшесш ушкодження, хутганство: вчинення наркоманами злочишв
з метою заволодшня наркотиками i грошима або речами для !х придбання; протиправш ди, пов'язанi з виготовленням та збутом наркотиюв, найнебезпечнiшi з яких належать до так званого наркобiзнесу i мають ознаки оргашзовано! злочинностi.
Для стуцентiв, якi вчиняють насильницькi злочини характерна грубiсть, (55,7 %, агресивнють (87,7 %), жорстоюсть (65,4 %), зухвалiсть (77,5 %), нахабнють (67,8 %). Значне мюце в ознаках займае кримiнальна сфера вщносин злочинцiв-студентiв, якi займаються кримшальним бiзнесом (38,8 %), азартними ^рами (47,5 %), торгiвлею наркотикiв (35,4 %) тощо. Конфлiктнiсть серед студенев вишу також властива i для ще! категорп злочинцiв (45,7 %).
Для мотивацп насильницьких злочинiв, таких як хутганство, характерна байдужiсть до життя i здоров'я потерпiлих, через мiрний его!зм i жорстокiсть, а також мотиващею хулiганства е викривлене сприймане особою прагнення до самоствердження в середовищi студенев (68,5 %) -прагнення до тдтримки свого престижу у мшрогруш (31,5 %).
Для мотивацп згвалтувань i шших насильницьких статевих посягань характерно, що нормальна статева потреба трансформувалась у насильницьку й аномальну тд впливом крайнього примiтивiзму особи, як правило, зведення усього рiзноманiттi та юлькост статевих стосунюв мiж чоловiком i жiнкою до статевого акту, цишзму i статево! розбещеностi.
На наш погляд, для мотивацп насильницьких злочишв е нехтуванням ствчуття до шшо! людини, вiдсутнiсть переживання.
Збiльшуеться юльюсть злочинних посягань проти особи, яю супроводжуються цинiзмом, знущанням, садизмом. Крiм того, наявне певне зниження "порогу" мотивацп в разi посягання на особу: зростае юльюсть так званих безмотивних, неадекватних приводiв, зовнiшньо безглуздих злочишв. Попршуеться соцiальна характеристика студенпв, якi вчиняють насильницькi злочини. Серед них зростае частка студента, яю навчаються на заочних вiддiленнях i не зайнятих працею, що сприяе вчиненню злочишв вбивств, тяжких тшесних пошкоджень.
Мiсце проживання зазвичай визначае географда злочинностi (мiська чи сшьська), а так само характер злочинносп в курортних зонах, "спальних" районах мют, новобудовах тощо. З цього боку ми отримали цiкавi даш про особу й поведiнку винних у сексуальних злочинах. За порiвняльного аналiзу даних нашого дослiдження встановлено зменшення числи тих, хто вчинив таю злочини на значнш вщсташ вiд мiсця свою проживання. Це дае змогу зробити висновок про наявнють тенденци до вчинення даних злочишв на межi району свого проживання. Щц районом розумiеться не адмiнiстративно-територiальна одиниця, а суб'ективна ощнка фiзичних меж !хньо! поведiнки, ди зовнiшнього соцiального контролю. Наслiдком цього е той факт, що серед жертв знайомi сексуальних злочинцiв становили (84 %), а незнайомi лише (16 %). Серед сексуальних злочинщв (студенпв) переважали жителi мiста (65 %), жителi сшьсько! мiсцевостi становили (5 %).
За сощальним станом злочинщв iз числа студентiв ВНЗ, що вчинили насильницью злочини небезпечш для життя i здоров'я iз шм'!: працiвникiв - 35,3 %, селян - 23,5 %, штел^енцп - 21,2 %, великого бiзнесу - 11 %, високопосадовщв 8,8 %. Серед ошб, якi вступили до ВНЗ на перший курс, яю вчинили хултанство, становлять - 1,5 %, тяжю тiлеснi ушкодження - 4,8 %, умиснi вбивства -5,0 %, згвалтування - 2,7 % [5, с. 22].
За показником шмейного становища результати таю: у 1,6 % злочинщв шлюб був зареестрований, 0,5 % - шлюб розiрвано, а 97,9 % - були неодруженими. Формування схильносп до насильства, шдкреслюе Б. С. Волков, значною мiрою залежить вщ особистого досвщу молодо! людини, насамперед, доброта i переживання насильства стосовно себе особисто. Слушно зазначають учеш, що ошб, яю вчиняють насильницью злочини, виховували в шм'ях, у яких постiйно застосовували насильство стосовно будь-кого з члешв родини [6, с. 22].
В умовах неблагополучно! шм'!, зазначае М. Ю. Валуйська, нормальне виховання дггей практично вщсутне, або набувае формального й навпъ буквального спотвореного характеру [7, с. 362]. Важливим чинником i обставина, що сiмейне неблагополуччя не тшьки обмежуе моральний розвиток, а й не сприяе вихованню дггей насильству.
У результат опитування респоденпв встановлено, що, на механiзм злочинно! поведiнки осiб, якi вчинили насильницький злочин, значно впливали сiм'! студента. Тому можна виокремити таю
основш обставини, що спричинили неправильне формування особистосп майбутнього злочинця в ам'1:
- невиконання батьками сво!х обов'язюв стосовно правильного виховання дiтей (75 %);
- неналежний приклад батьюв для наслщування (вседозволенiсть, виправдання проступюв тощо) (67 %). Таким чином, шм'я не виконуе покладено! на не! функци соцiального контролю та забезпечення позитивно! поведшки в нормальних вщносинах мiж людьми;
- формування комплексу вседозволеносп та безкарностi, що е причиною злочинно! поведшки, зокрема й насильницько! (68 %).
У результат вивчення кримшальних проваджень та опитування студенев встановлено, що до особливостей студента ВНЗ, який вчиняе насильницью злочини, належить:
- не повнютю вироблена сощальна спрямованiсть, що склалася i змiцнилася (66 %): в цьому вщ людина, як правило, не встигла визначити свое вщношення до навколишнього свiту;
- недостатнш соцiальний досвiд (56 %): студент не зумiв ще навчитися життевого досвiду, не вивчив закони нормального життя суспшьства, не засво!в !х у такому ступенi, щоб вони стали для нього усвщомленою необхщнютю;
- недостатньо розвинена воля (45 %) (вольовi якостi) i почуття, тобто, студент ще не завжди може оцiнити, що добре, а що погано i шюдливо для нього самого, оточення, суспшьства загалом;
- невмiння контролювати свою поведшку та емоци (85 %) (стримувати себе) в рiзних, особливо складних життевих ситуацiях, у яких не завжди легко знайти правильне ршення;
- схильнють до ризику, азартнють (73 %), причому як у юнаюв, так i у дiвчат;
- матерiальна i шша залежнiсть вiд батькiв i шших дорослих осiб (90 %).
Як зазначено вище, в окремих кримшальних провадженнях юнують рiзнi особливостi насильницьких злочинщв за статевим складом. Вони полягають у такому:
- питома вага ошб чоловiчо! статi (студенпв) серед злочинцiв (90-96 %) завжди ютотно вище за !х питому вагу загально! злочинностi цього вшу у дослщжуемих регiонах кра!ни (48-52 %);
- питома вага дiвчат (студенток), що скоюють злочини (4-5 %), навпаки, значно менше вщ !хньо! питомо! ваги в загальнш злочинностi. Проте останнiми роками питома вага дiвчат-злочинниць зросла на 2-3 % [8].
Щд час проведеного дослщження також встановлено, що 32 % вчинених насильницьких злочишв студентами ВНЗ здшснена в складi групи. Це пов'язано з тим, що студенти в основнш мас свш вiльний час проводили зi сво!ми однолiтками. Дослiдження показало, що таю групи створювалися з метою вшьного проведення часу, а не скоювання злочишв, тим бшьше, таких як вбивства. Названий злочин став шдсумком, результатом такого безцшьного проведення часу.
Стушнь суспшьно! небезпеки групового злочину залежить вщ багатьох елеменпв, що становлять його сутнють: об'екта посягання, змiсту намiру злочинщв, !хшх характеристик, мотивiв, способiв злочинних i "забезпечувальних" дiй, вжитих засобiв. Про суспiльну небезпеку конкретного угруповання можуть свщчити достовiрнi вiдомостi, отримаш не тiльки гласним шляхом, але i здобутi негласно з використанням спещальних сил, засобiв i методiв оперативно-розшуково! дiяльностi. Ознака "суспшьна небезпека" мае двоединий змiст: 1) кримшогеншсть кожного учасника конкретно! злочинно! групи; 2) рiвень !! оргашзованосп, що обумовлюеться: а) функцiонально-структурною (статичний аспекти) i б) дiяльними (динамiчний аспект) характеристиками. Крiм того, суспшьна небезпека будь-яко! злочинно! групи визначаеться i деякими iншими чинниками, такими, наприклад, як ситуацi! та обставини, використовуваш злочинцями в сво!х штересах: безпорадний стан жертви або яка перебувае вщ них у залежному сташ, вчинення злочину в умовах стихшного лиха (пожежа, землетрус, радiацiйне зараження) та iн. [9, с. 38].
Висновки. В Укра!ш вже тривалий час юнуе безлiч об'ективних факторiв, що формують високий рiвень насильницько! злочинностi, зокрема i серед студента ВНЗ: значне розшарування суспшьства за рiвнем матерiально! забезпеченосп, обсягу i якостi доступних сощальних послуг; втрата людьми звичних життевих орiентирiв та iдеологiчних цiнностей, послаблення внаслщок
цього родинних, шмейних, дшових та шших зв'язюв, соцiального контролю; поступове збшьшення агресивностi на основi вживання алкоголю i наркотичних засобiв.
Основними чинниками, яю впливають на формування студента як особи злочинця, що схильна до вчинення насильницьких злочишв, е середовище, в якому вш знаходився до навчання, а також особливосп формування студентсько! спiльноти, у яюй проявляються характернi ознаки до його самоутвердження у ньому шляхом насильницьких дш.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Криминология. Спещальний курс 3i схемами (Загальна та Особлива частина) : навч. noci6. / О. М. Джужа, С. М. Моiсеeв, В. В. Василевич. - К. : Атта, 2001. - 368 с. 2. Мiжнародна полщейська енциклопедiя : у 10 т. / eidn. ред. : С. М. Моiсеeв, I. Р. Римаренко, В. Я. ТацШ, Ю. С. Шемшученко. - К. : Атта, 2007. - Т. IV: Кримiнально-nравовi, кримiнологiчнi та кримтально-виконавчi засади полщейськог дiяльностi. - 968 с. 3. Криминология : учеб. для юрид. вузов / под ред. А. И. Долговой. - М. : Юристъ, 1997. - 440 с. 4. Ратинов А. Р. Правовая психология и преступное поведение / А. Р. Ратинов, Г. Х. Ефремова. - Красноярск, 1988. - 215 с. 5. Аналтична довiдка Д1АЗ МВС Украгни про стан злочинностi за 2012 р. - К. : Д1АЗ МВС Украгни, 2013. - 40 с. 6. Волков Б. С. Криминологическое исследование личности преступника в советском праве / Б. С. Волков // Теоретические проблеми учения о личности преступника. - М., 1979. - С. 22. 7. Валуйська М. Ю. Кримiнологiчна характеристика особистостi злочинщв, що вчинили умист вбивства при обтяжуючих обставинах : дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Валуйська Марина ЮрИ'вна. - X. : ХНУВС, 2002. - 248 с. 8. Стан та структура злочинностi в Укран 2013-2014 рр. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: - http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article/717134. 9. Герасименко А. П. Классификация преступных груп. Совершенствование оперативно-розыскной деятельности в современных условиях / А. П. Герасименко, Ю. В. Дамов. - Омск : Омская ВШ милиции МВД СССР, 1990. - С. 34-46.
REFERENCES
1. Kryminolohiya. Spetsial'nyy kurs zi skhemamy (Zahal'na ta Osoblyva chastyna): navch. posibnyk O.M. Dzhuzha, Ye.M. Moiseyev, V.V. Vasylevych. [Criminology. Special rate schemes (General and Special Section): Teach. manual]. Kyiv: Atika Publ, 2001. 368 p. 2. Mizhnarodna politseys'ka entsyklopediya: u 10 t. vidp. red.: Ye. M. Moiseyev, I.R. Rymarenko, V. Ya. Tatsiy, Yu. S. Shemshuchenko. [International Police Encyclopedia: in 10 volumes]. Kyiv: Atika Publ, 2007, Vol IV: Criminal legal, criminological and criminal-executive policing principles. 968 p. 3. Kriminologiya: ucheb. dlya yurid. vuzov pod red. A.I. Dolgovoi. [Criminology: textbook. for legal. high schools]. Moscow: Yurist" Publ, 1997. 440 p. 4. Ratinov A. R. Pravovaya psikhologiya i prestupnoe povedenie / A. R.Ratinov, G. Kh.Efremova. [Legal psychology and criminal behavior]. Krasnoyarsk, 1988. 215 p. 5. Analitychna dovidka DIAZ MVS Ukrayiny pro stan zlochynnosti za 2012 r. [Analytical Reference Department of information and analytical support of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine on the state of crime in 2012 year]. Kyiv: Departament informatsiyno-analitychnoho zabezpechennya Ministerstva vnutrishnikh sprav Ukrayiny, 2013. 40 p. 6. Volkov B. S. Kriminologicheskoe issledovanie lichnosti prestupnika v sovetskom prave [Criminological research identity of the offender in Soviet law]. Teoreticheskie problemi ucheniya o lichnosti prestupnika. Moscow, 1979. p. 22. 7. Valuys'ka M. Yu. Kryminolohichna kharakterystyka osobystosti zlochyntsiv, shcho vchynyly umysni vbyvstva pry obtyazhuyuchykh obstavynakh : dys. ... kand. yuryd. nauk: 12.00.08 [Criminological characteristics of perpetrators who committed premeditated murder with aggravating circumstances]. Kharkiv. KhNUVS Publ, 2002. 248 p. 8. Stan ta struktura zlochynnosti v Ukrayini 2013-2014 rr. [State and structure of crime in Ukraine 2013-2014 years]. Available at: http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/ uk/publish/article/717134. 9. Gerasimenko A. P. Klassifikatsiya prestupnykh grup. Sovershenstvovanie operativno-rozysknoi deyatel'nosti v sovremennykh usloviyakh [Classification of criminal groups. Improving the operational and investigative activities in modern conditions]. Omsk: Omskaya VSh militsii MVD SSSR, 1990. pp. 34-46.
Дата надходження: 24.12.2016р.
