CC BY
25Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 24 (63). № 1. 2011 г. С. 337-344.
УДК 343.237(477)
ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ ЗА ПОПЕРЕДНЬОЮ ЗМОВОЮ ГРУПОЮ ОС1Б ТА ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ ОРГАН1ЗОВАНЮ ГРУПОЮ: ПРОБЛЕМИ РОЗМЕЖУВАННЯ В КРИМ1НАЛЬНОМУ ПРАВ1
Ткаченко В. В.
Кшвський нащональний ушверситеш ш Т. Г. Шевченка, м. Кшв, Украша
У стат проводиться анатз специф1чних ознак вчинення злочину за попередньою змовою гру-пою осiб та вчинення злочину оргашзованою групою, у контекстi вiдмежування одше! форми ствуча-стi вiд шшо!.
Ключовi слова: вчинення злочину за попередньою змовою групою оаб, вчинення злочину оргашзованою групою.
Питания розмежування вчинення злочину за попередньою змовою групою ос1б вщ вчинення злочину оргашзованою групою завжди викликало дискусп серед нау-ковщв. В цшому висловлювалися иайрiзиомаиiтиiшi точки зору, яю свщчили про недостатню розвиненють даиого питания як у теорп кримiиальиого права, так i у судовш практицi. Водиочас, у перюд розвитку дореволюцiйиого кримiиальиого права загальною була думка про можливiсть розмежування за кшьюстю вчииеиих злочииiв. У свш час ще Калмиков П. Д. зазиачав, що зговiр юнуе тимчасово, доки дiяиия ие буде викоиаио, в той час як зграя може юнувати постiйио. Вш як порок е иебезпечиiшим i вииуватiшим окремого суспiльио иебезпечиого дiяння, так зграя безумовио е шюдлившою i злочиииiшою окремого зговору; це виразка в оргаиiзмi держави [4, с. 140].
Не дивлячись иа одну з переваг Кримшального кодексу Украши 2001 року що-до визиачеиия у ст. 28 чотирьох форм спшьного вчииеиия злочину декшькома особами: вчииеиия злочину групою ошб, вчинення злочину за попередньою змовою групою ошб, вчинення злочину оргашзованою групою, вчинення злочину злочин-ною оргашзащею ситуащя мало як змшилася.
Отож, актуальним завданням на сьогодш у теорп кримiнального права залиша-еться встановлення специфiки кожно! iз них та розмежування одше! вiд шшо!. Особливого значення набувае розмежування вчинення злочину за попередньою змовою групою ошб вiд вчинення злочину органiзованою групою, з огляду на поширешсть даних форм. Вирiшення такого завдання ускладнюеться тим, що за рядом парамет-рiв вчинення злочину за попередньою змовою групою ошб збiгаеться iз вчиненням злочину органiзованою групою.
Питаниям, пов'язаним iз визначенням таких форм сшвучасп як вчинення зло-чину за попередньою змовою групою ошб та вчиненням злочину оргашзованою групою, виокремленням !х специфiчних ознак, а також дослщженням особливостей
розмежування одше! форми вщ шшо! було присвячено чимало праць. Зокрема, щ питання дослщжували такi вченi, як Биков В., Гатакбаров Р. Р., Гришаев П. I., Гу-торова Н. О., Ефремов С. О., Жаровська Г. П., Закалюк А. П., Козлов А. П., Крь гер Г. А., Лизогуб Я. Г., Новицький Г. В., Шапченко С. Д. та багато шших. Однак, i дос залишаеться дискусiйним питання про розмежування вчинення злочину за по-передньою змовою групою осiб вщ вчинення злочину органiзованою групою, осю-льки нi вiтчизняне законодавство, ш теорiя кримiнального права, а ш судова практика не е одностайними, а тому не знаходять компромюу щодо вирiшення цього питання.
Тому автор ставить за мету провести комплексне дослщження питань, що сто-суються особливостей розмежування вчинення злочину за попередньою змовою групою осiб вщ вчинення злочину органiзованою групою.
Зпдно з ч. 3 ст. 28 КК Укра!ни, злочин визнаеться вчиненим оргашзованою групою, якщо в його готуванш або вчиненнi брали участь декшька осiб (три i бшь-ше), якi попередньо зорганiзувалися у стшке об'еднання для вчинення цього та ш-шого (iнших) злочишв, об'еднаних единим планом з розподшом функцiй учасникiв групи, спрямованих на досягнення цього плану, вiдомого вшм учасникам групи.
В науцi кримшального права Укра!ни висловлюють загалом подiбнi пiдходи щодо перелiку i змюту специфiчних ознак оргашзовано! групи як форми сшвучасп, переважно мають мюце вiдмiнностi на рiвнi деталiзацil або, навпаки, об'еднання декшькох ознак шд однiею назвою. Разом з тим, мають мюце змютовно вiдмiннi шдходи щодо розумiння окремих ознак ще! форми спiвучастi, зокрема щодо мети створення оргашзовано! групи [6, с. 93-94; 7, с. 56-57, 8, с. 94-95; 9. с. 85-86].
Досить детальний тдхщ до визначення ознак оргашзовано! групи запропонував Шапченко С. Д. На думку цього вченого, специфiчними ознаками, яю характеризуют органiзовану групу, вiдповiдно до ч. 3 ст. 28 КК Украши виступають: а) кшькь сний склад групи; б) спошб И утворення; в) стшкють групи (об'еднання); г) мета створення групи; г) наявнють единого плану злочинно! дiяльностi групи; д) розподш функцiй учасниюв групи; е) поiнформованiсть усiх учасниюв групи про наявнiсть единого плану злочинно! дiяльностi [7, с. 56-57].
Кшькюний склад органiзовано! групи ч^ко визначений в ч. 3 ст. 28 КК Укра!ни i складае не менше трьох осiб. Враховуючи вимоги ст.26 КК Укра!ни, таю особи повинш вiдповiдати вимогам, що ставляться до суб'екта злочину, тобто бути осуд-ними та досягти вшу, з якого може наставати кримшальна вщповщальнють. Вщпо-вiдно в разi зменшення кiлькiсного складу до двох учасниюв такого об'еднання в процес його iснування, органiзована група не матиме мiсця.
На вщмшу вiд багатьох iнших науковцiв, Шапченко С. Д. цшком обгрунтовано видшяе таку самостiйну ознаку органiзовано! групи як спошб !! утворення, що, на його думку, виражений у ч. 3 ст. 28 КК Укра!ни формулюванням «попередньо зор-гашзувалися у об'еднання...». На думку вказаного вченого, у даному разi це форму-лювання в контекстi шших положень ч. 3 ст. 28 означае, що кшька ошб (три або бь льше), усвiдомлюючи обставини, яю вiдповiдають iншим ознакам оргашзовано! групи, дали добровшьну або вимушену згоду у будь-якiй формi на участь (членство) в такш груш. Практично завжди утворення органiзовано! групи супроводжуеться
встановленням певних правил поведшки, обов'язкових для вшх 11 учасникiв. Як правило, в процес утворення оргашзовано1 групи принаймш одна з осiб виконуе роль 11 органiзатора, а з моменту 11 утворення один iз учасникiв виконуе функцп ке-рiвника. Водночас останнi два моменти не можуть розглядатись як невщ'емш скла-довi способу утворення оргашзовано1 групи, оскшьки iерархiчнiсть не е 11 обов'язковою ознакою. Створення оргашзовано1 групи завжди мае передувати зло-чинам, для вчинення яких вона створюеться. Подальша змiна персонального складу оргашзовано1 групи не е продовженням 11 утворення, хоча вступ до групи кожного нового 11 учасника також передбачае наявшсть згоди на це з його боку при усвщом-ленш обставин, якi вiдповiдають вшм обов'язковим ознакам оргашзовано1 групи [7, с. 56].
Що стосуеться тако1 ознаки як стiйкiсть групи (об'еднання), можна навести де-кiлька пiдходiв щодо змiстовного обсягу ще1 ознаки.
Найбшьш вузький пiдхiд висловив Шапченко С. Д., який зазначае, що стшюсть групи перш за все пов'язуеться з тривалютю 11 юнування. Показниками стiйкостi оргашзовано1 групи можуть також бути стабшьшсть 11 складу та кшьюсть вчинених групою злочишв. Якщо злочинна дiяльнiсть групи була припинена одразу пiсля 11 створення або вчинення лише одного злочину, питания про стшюсть мае виршува-тись шляхом встановлення змiсту умислу 11 учасникiв, зокрема, з'ясування 1х став-лення до зазначених вище обставин [7, с. 57].
Подiбний пiдхiд висловив Ефремов С. О., на думку якого, стшюсть проявляеть-ся насамперед у незмiнностi персонального складу оргашзовано1 групи, збереженнi певно1 iерархil стосункiв мiж 11 членами, встановленого розподшу ролей, визначено-ст правил поведiнки, незмiнностi злочинних намiрiв, здатностi вистояти проти не-сприятливих зовнiшнiх впливiв. Показниками, що характеризують сталють дiяльно-стi злочинного об'еднання, на думку цього вченого, е систематичшсть вчинення злочишв, спецiалiзацiя у вчиненш певних видiв злочинiв, стереотипшсть форм i ме-тодiв злочинно1 дiяльностi [2, с. 11-16].
Ширше тлумачення ознака стiйкостi органiзованоl групи отримала в положениях п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду Украши «Про практику розгляду судами кримшальних справ про злочини, вчинеш стшкими злочинними об'еднаннями» вiд 23.12.2005 р. № 13. Зокрема в цьому правозастосовному орiенти-рi вказано: «Стшюсть органiзованоl групи та злочинно1 органiзацil полягае в 1х зда-тностi забезпечити стабiльнiсть i безпеку свого функцюнування, тобто ефективно протцщяти факторам, що можуть 1х дезоргашзувати, як внутрiшнiм (наприклад, не-визнання авторитету або наказiв керiвника, намагання окремих членiв об'еднання вiдокремитись чи вийти з нього), так i зовшшшм (недотримання правил безпеки щодо дш правоохоронних органiв, дiяльнiсть конкуреппв по злочинному середо-вищу тощо).
На здатнiсть об'еднання протидiяти внутршшм дезорганiзуючим факторам указують, зокрема, таю ознаки: стабшьний склад, тiснi стосунки мiж його учасни-ками, 1х централiзоване пiдпорядкування, единi для вшх правила поведiнки, а також наявшсть плану злочинно1 дiяльностi i ч^кий розподiл функцiй учасникiв щодо йо-го досягнення.
Ознаками зовшшньо! стшкосп злочинно! органiзацi! можуть бути встановлення корупцшних зв'язкiв в органах влади, наявнiсть каналiв обмiну iнформацiею щодо дiяльностi конкурентiв по злочинному середовищу, створення нелегальних (тшьо-вих) страхових фондiв та визначення порядку !х наповнення й використання тощо.
Набуття органiзованою групою ^м ознак внутрiшньо! ще й ознак зовшшньо! стшкост (за наявностi iерархiчно! побудови та мети вчинення тяжких i особливо тяжких злочинiв), як правило, свщчить про те, що ця група трансформувалась у злочинну оргашзащю» [5, с. 179; 10, с. 481].
На нашу думку, вс наведеш науковi пiдходи та шдхщ закрiплений у вказанiй вище постановi Пленуму Верховного Суду Укра!ни достатньо повно розкривають основний змют ознаки стiйкостi, однак видаеться не достатньо обгрунтованим вщ-несення до одше! зi змiстовних характеристик ще! ознаки наявнiсть единого плану злочинно! дiяльностi, доведеного до вiдома вшх учасникiв групи та наявнiсть розпо-дiлу функцiй учасникiв групи, як це мае мюце у згадуванш постановi Пленуму Верховного Суду Укра!ни.
В цьому планi бiльш точними, на нашу думку, е наведений вище тдид Ефремова С. О. та тдхщ Шапченка С. Д., який розглядае вказанi ознаки як самостшш ознаки органiзовано! групи, надаючи !м наступного змiсту.
Наявнiсть единого плану злочинно! дiяльностi групи означае, що при !! створен-нi учасниками схвалений (або !м доведений) план, який хоча б у загальних рисах передбачае основш етапи тдготовки i вчинення групою не менше двох злочишв. У подальшому - шсля вчинення перших двох злочишв - план щодо кожного наступного злочину може бути окремим [7, с. 57].
Розподш функцш учасниюв групи полягае у визначенш ролi кожного учасника групи у шдготовщ та вчиненнi принаймнi двох злочишв. Практично завжди розпо-дш функцiй учасникiв групи щодо тдготовки i вчинення нею злочинiв е складовою частиною единого плану злочинно! дiяльностi групи, однак в ч. 3 ст. 28 такий розподш передбачений як самостшна ознака оргашзовано! групи. За змютом ч.3 ст. 28 визначення окремому учаснику групи його функцш у шдготовщ або вчиненш злочишв мае бути спрямоване на досягнення (реалiзацiю) згаданого вище плану [7, с. 57].
Слщ зазначити, що розподiл функцш учасниюв групи, як ознака оргашзовано! групи може носити як суто техшчний характер подшу дiй мiж спiввиконавцями, так i виконання функцш, як притаманнi рiзним видам сшвучасниюв, за наявностi лише одного виконавця. В цьому вщношенш доцiльно навести положення п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду Укра!ни «Про практику розгляду судами кримшальних справ про злочини, вчинеш стiйкими злочинними об'еднаннями» вiд 23.12.2005 р. № 13, де вказано: «Вщповщно до ч. 3 ст. 28 КК суб'ектом злочину, вчиненого орга-шзованою групою, може визнаватись лише особа, яка е учасником такого об'еднання, причому не тшьки та, котра була одним iз виконавцiв злочину, а й та, котра його готувала. Тому у випадках, коли дiяльнiсть оргашзовано! групи була припинена на стадп готування злочину чи ця група здшснила готування, а дiяння, що становить об'ективну сторону складу злочину, було виконане не вшма, а одним чи двома !! учасниками, суди мають квалiфiкувати злочин як учинений оргашзова-ною групою» [10, с. 482].
Таким чином, незалежно вщ конкретного змюту ознаки розподшу функцiй уча-сниюв оргашзовано1 групи, 1х спiльна дiяльнiсть розглядаеться як едине цiле, вщпо-вiдно сама органiзована група, як цшком обгрунтовано зазначае Шапченко С. Д., може розглядатись як колективний суб'ект злочину, який вона вчиняе[7, с. 56].
Пошформовашсть уах учасниюв групи про наявнiсть единого плану вчинення злочишв витiкае з двох попередшх ознак. Така поiнформованiсть очевидна щодо тих учасникiв групи, яю мають керуватися зазначеним планом при шдготовщ та (або) вчиненнi вщповщних злочинiв. Разом з тим шсля вчинення перших двох злочинiв не виключеш ситуацп, коли окремi учасники оргашзовано1 групи участi у шдготовщ та (або) вчиненш окремих злочишв брати не будуть. У цьому разi пошформовашсть таких учасниюв про план вчинення злочину (злочишв) шшими учасниками групи для визнання 11 органiзованою не е обов'язковою [7, с. 57].
Хотшося б звернути увагу i на таку ознаку як мету створення оргашзовано1 групи, тобто «... для вчинення цього та шшого (шших) злочишв». Словосполучення «цього та iншого» у юридичнш лiтературi сприймаеться неоднозначно. Зокрема, вказуеться на недостатньо чiтке формулювання у закош ще1 ознаки. Вщповщно у лiтературi ця ознака отримуе i рiзне тлумачення - i як створення для вчинення одного злочину або для вчинення двох i бшьше злочинiв [1, с. 17]. На думку Фесен-ка С. В., законодавцю слщ уточнити мету створення оргашзовано1 групи i визначити як вчинення одного чи бшьшо1 кiлькостi злочинiв, як це зроблено у ч. 3 ст. 35 КК РФ [1, с. 17].
У зв'язку iз наведеними пропозищями, доречно вказати, що у п. 9-10 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику розгляду кримшальних справ про злочини, як вчинюються оргашзованими злочинними об'еднаннями» вщ 23 грудня 2005 р. № 13 зазначаеться, що оргашзована група може бути утворена з метою вчинення ряду злочишв або тшьки одного злочину, який потребуе ретельно1 довготривало1 шдго-товки [10, с. 480]. Положения не вщповщае ч. 3 ст. 28 КК Украши, яка остаточно визначила мету - не менше двох злочишв. Слова «цього» i «шшого» поеднаш една-льним сполучником «та», який ставить за умову - вчинення ще одного злочину, тобто буде визнаватися оргашзованою лише у тому раз^ коли вона створюеться для вчинення не менше двох злочишв.
На нашу думку, законодавець ч^ко встановив мету створення оргашзовано1 групи - для вчинення не менше двох злочишв, сполучник «та», не дае шдстав гово-рити про неоднозначшсть законодавчо1 позицп у цьому вщношенш.
Та все ж, як випливае з проведеного анатзу законодавчого визначення щодо мети створення злочину оргашзовано1 групи е певш складнощi у розумшш словосполучення «цього та шшого». Тож слушною було б законодавцю зважити вш потреби практично1 дiяльностi слщчих i судових органiв i уточнити дану мету. З огляду на це, змшити «цього та шшого (шших) злочишв на слова «не менше двох злочишв». Оскшьки дана форма сшвучасп бере свш початок ще з дореволюцшних чашв. То немало важливим е й те, що саме у дореволюцшнш юридичнiй лiтературi не було безапеляцiйних висловлювань з приводу того, що шдвищеною суспшьною небе-зпечнiстю органiзованоl групи е сама по собi здатнють групи здiйснювати тривалу дiяльнiсть. На цю особливють вказувалось ще у дореволюцшнш лтератур^ зокрема,
Таганцевим M. С. У лекщях з кримшального права вш вкaзyвaв, що iз сyб'eктивного 6оку зграя передбачае угоду на кшька злочинних дiянь, на цiлий ix ряд i при тому угоду загальну на постшну злочинну дiяльнiсть. Автор наголошував, що саме цieю ознакою зграя головним чином вiдрiзняeться вiд змови на окремий злочин [11, с. 750]. Це твердження нам видаеться вiрним.
Таким чином, спробуемо тдсумувати розгляд змюту специфiчниx ознак оргаш-зовaноï групи як форми сшвучасп, враховуючи чинну редaкцiю ч. 3 ст. 28 КК Украши та роз'яснення здiйсненi Пленумом Верховного Суду Украши:
а) кiлькiсний склад групи - не менше трьох ошб;
б) спосiб ïï утворення - попередне, тобто, до готування або вчинення злочину утворення стшкого об'еднання з yчaсникiв групи;
в) стшюсть групи (об'еднання);
г) мета створення групи - вчинення мшмум двох злочишв;
г) нaявнiсть единого плану злочинно].' дiяльностi групи;
д) розподш фyнкцiй yчaсникiв групи - можливе як виключно спiввиконaвство, так i виконання фyнкцiй, якi притаманш рiзним видам спiвyчaсникiв, за наявносп лише одного виконавця. При цьому всiм учасникам групи незалежно вщ виконува-ноï ролi iнкримiнyeться ознака «вчинення злочину оргашзованою групою» без по-силання на вiдповiднi частини статп 27 КК Укрaïни, а сама оргашзована група ви-ступае як колективний суб'ект вчиненого нею злочину;
е) пошформовашсть yсix учасниюв групи про нaявнiсть единого плану злочин-ноï дiяльностi.
Всi вказаш специфiчнi ознаки оргaнiзовaноï групи обумовлюють те, що в нayцi кримшального права Украши ця форма сшвучасп розглядаеться як колективний суб'ект злочину [7, с.57], а ди вшх yчaсникiв групи, враховуючи положення ч. 2 ст. 30 КК Украши, незалежно вщ виконyвaноï ними рол^ квaлiфiкyються за ознакою «вчинення злочину оргашзованою групою» без посилання на вщповщш частини ст. 27 КК Украши.
На рiвнi загальноприйнятого в наущ кримiнaльного права Укрaïни шдходу до розyмiння ознак групи ошб за попередньою змовою видiляeться двi основнi ознаки цieï форми сшвучасп:
а) нaявнiсть двох сyб'eктiв злочину, що ддать як спiввиконaвцi;
б) змова про вчинення злочину мiж двома сшввиконавцями, яка виникла до вчинення запланованого злочину.
Спробуемо сшвставити вказаш ознаки оргaнiзовaноï групи та групи ошб за по-передньою змовою:
а) мшмальний кiлькiсний склад групи - бшьший в оргaнiзовaнiй грyпi - не менше трьох ошб;
б) спошб ïï утворення - попередня змова, з якою дie група осiб, як i в оргашзо-вaнiй грyпi, також виникае до початку злочину i обумовлюе створення певного об'еднання зi сшвучасниюв;
в) стiйкiсть групи (об'еднання) та мета ïï створення - група ошб за попередньою змовою також може характеризуватися стабшьшстю складу i зв'язюв мiж ïï учасниками протягом певного строку, коли вчинялись злочини. Крiм того, про цю
ознаку може свщчити й мета створення групи, яка може охоплювати вчинення дею-лькох злочишв. Ознака мети створення групи ошб за попередньою змовою прямо взагат не зафшсована в ч. 2 ст. 28 КК Украши, проте цшком може охоплювати i вчинення двох злочишв, що буде цшком узгоджуватись з нормативними характеристиками групи ошб за попередньою змовою.
г) наявшсть единого плану злочинно1 дiяльностi групи та розподш функцiй уча-сниюв групи - учасники групи ошб, що дiють за попередньою змовою, вочевидь мають единий план. Слушною з цього приводу е позищя Закалюка А. П., який об-грунтовуючи наявнiсть единого плану i в групи осiб, що дiе за попередньою змовою, ставить запитання: «А хiба група, що вчиняе злочин за попередньою змовою, дiе при цьому зовсiм безпланово, без жодно1 домовленостi щодо змiсту, часу i послщо-вностi дiй, без елементарного розподшу обов'язкiв (функцiй)» [3, с. 132]. Однак, виходячи iз загальноприйнятого пiдходу до тлумачення ще1 ознаки групи осiб за попередньою змовою, на вщмшу вiд учасниюв оргашзовано1 групи, реалiзовують единий план, подшяючи мiж собою технiчно роль виконавця;
д) пошформовашсть усiх учасниюв групи про наявнiсть единого плану злочин-но! дiяльностi - вочевидь спшьшсть дiянь спiввиконавцiв неможлива без мшмаль-но! обiзнаностi в единому плаш.
Таким чином, мiж ознаками оргашзовано1 групи та групи ошб за попередньою змовою, яка, зпдно iз загальноприйнятим в науцi кримшального права Укра1ни шд-ходом, розглядаеться виключно як рiзновид спiввиконавства, змютовш вiдмiнностi мають мiсце стосовно: а) рiвня взаемодп спiвучасникiв - в оргашзовано1 групи ви-щий; б) кшьюсний склад - в оргашзовано1 групи зафiксований мiнiмальний склад бшьший.
Список лiтератури
1. Гошовська Т. В., Туркевич I. К. Проблеми застосування Кримшального кодексу Украши в про-тидп оргашзованш злочинност / Т. В. Гошовська, I. К. Туркевич // Адвокат. - 2004. - № 2. - С. 14-17.
2. Сфремов С. О. Оргашзоване злочииие угруповаиия як вид злочиииого об'едиания / С. О. Сфремов// В1сиик АкадемИ пращ [ сощальних в1дносин ФедерацИ профспшок Укра1ни. - 2003. -№ 1(20). - С. 11-16.
3. Закалюк А. П. Оргашзована злочинна дiяльнiсть: сутн1сть [ потреби нормативного визначення /
A. П. Закалюк // В1сник АкадемИ правових наук, № 1 (28). - Харкв, 2002. - С. 130-141.
4. Калмыков П. Д. Уголовное право. Часть Общая / П. Д. Калмыков. - СПб, 1866. - 535с.
5. Кримшальне право Украши. Судов1 прецеденти (1864-2007 рр.). / [За ред. В. Т. Маляренка]. -К. : «Освгга Украши», 2008. - 1104 с.
6. Кримшальний кодекс Украши: Науково-практичний коментар / [За заг. ред. В. В. Сташиса,
B. Я. Тащя]. - Х. : «Одюсей», 2007. - 1183 с.
7. Науково-практичний коментар до Кримшального кодексу Украши. / [Вщп. ред. С. С. Яценко].
- К. : 2006. - 848 с.
8.Науково-практичний коментар Кримшального кодексу Украши / [За ред. М. I. Мельника, М. I. Хавронюка]. - К. : Юридична думка, 2009. - 1236 с.
9. Науково-практичний коментар до Кримшального кодексу Украши: У 2-х т. - Т. 1 / [За заг. ред. П. П. Андрушка, В. Г. Гончаренка, С. В. Фесенка]. - К. : Алерта; КНТ; Центр учбово1 лператури, 2009.
- 1428 с.
10. Постанови Пленуму Верховного Суду Украши у кримшальних справах (2-е вид., змш \ доп.).
- К. : Видавничий д1м «Сюф», 2006. - 492 с.
11. Таганцев Н. С. Русское уголовное право. Часть общая / Н. С. Таганцев. - Спб., 1902.
Ткаченко В. В. Совершение преступления по предварительному сговору группой лиц и совершение преступления организованной группой: проблемы разграничения в уголовном праве/ В. В. Ткаченко// Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия : Юридические науки. - 2010. - Т. 24 (63). № 1. 2011. - С. 337-344.
Вчинення злочину за попередньою змовою групою оиб та вчинення злочину оргашзованою гру-пою: проблеми розмежування в кримшальному правi
В данной статье осуществляется анализ специфических признаков совершения преступления по предварительному сговору группой лиц и совершения преступления организованной группой, в контексте разграничения одной формы соучастия от другой.
Ключевые слова: совершение преступления по предварительному сговору группой лиц, совершение преступления организованной группой.
Tkachenko V. Commission of crime on a previous concert by the group of persons and commission of crime by the organized group:differentiating problems are in a criminal right / V. Tkachenko //
Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series : Juridical sciences. - 2011. - Vol. 24 (63). № 1. 2011. - Р. 337-344.
In this article the analysis of specific signs of commission of crime is conducted on a previous concert by the group of persons and commission of crime by the organized group, in the context of difference of one form of complicity from other.
Keywords: commission of crime on a previous concert by the group of persons, commission of crime by the organized group.
Поступила в редакцию 31.05.2011 г.
