CC BY
12Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 25 (64). 2012. № 1. С. 163-167.
УДК 343.341
МНОЖИНН1СТЬ УЧАСНИК1В БАНДИ ЯК ОБ'еКТИВНА ОЗНАКА
БАНДИТИЗМУ
Радюнов 1.1.
Апеляцшний суд Автономноi Республики Крим, Симферополь, Украгна E-mail: radik28@rambler.ru
Розглянуто проблеми множинноста учасникш банди за чинним кримшальним законодавством Украши, шляхом аналiзу об'ективних i суб'ективних ознак складу цього злочину доведено, що кшь-кiсть учасникiв банди не менш трьох осiб, яким притаманнi ознаки суб'екта цього злочину.
Ключовi слова кримшальна вiдповiдальнiсть, бандитизм, множиншсть.
Бандитизм, являючи собою одне з найнебезпечшших посягань на громадську безпеку, е вчиненням злочишв декшькома особами, заздалепдь об'еднаними у зло-чинне формування. Останне зпдно ст. 257 Кримшального кодексу Укра!ни (дат -КК) мае бути озброеною бандою, оргашзованою з метою нападу на тдприемства, установи, оргатзаци чи на окремих ос1б. Але при цьому законодавець не визначае мшмальну кшьюсть учасниюв, необхщну для визнання злочинно! групи бандою. Тому виникае питання: чи достатньо для наявност банди (за умови юнування вс1х шших И ознак) двох учасниюв, якщо ш, то чи мае бути така мшмальна кшьюсть на передбаченому ч. 3 ст. 28 КК р1вт трьох ос1б, що притаманно вчиненню злочину оргатзованою групою, або нав1ть п'яти ос1б - останне е встановленим ч. 4 ст. 28 КК кшьюсним мшмумом учасниюв злочинно! оргатзаци. Кр1м кшьюсно! ознаки слщ визначити i яюсну - чи вс особи, як беруть участь у злочиннш д1яльносп банди, е !! учасниками, а якщо m - то з якого часу особа мае визнаватися учасником банди та за якими критер1ями останнш вщр!зняеться вщ ос1б, як не е учасниками банди, але вчиняють злочини спшьно з нею.
Враховуючи, що вщ правильного виршення цих питань значною м1рою зале-жать межи кримшально! вщповщальносп за вчинення напад1в на тдприемства, установи, оргатзаци або на окремих ос1б, то проблем множинносп учасниюв банди вважаемо актуальним.
Протягом остантх роюв проблеми кримшально! вщповщальносп за бандитизм були предметом наукових дослщжень таких в1тчизняних учених, як Голша В. В., Гуторова Н. О., Демидова Л. М., Дрьомш В. М., 1ваненко I. В., Марчук G. К., Тихий В. П., Хавронюк М. I. та шш1. Але значна кшьюсть проблем лишилася вирше-ною недостатньо.
Метою роботи е визначення множинносп учасниюв банди як об'ективно! ознаки складу бандитизму, передбаченого ст. 257 КК. Зазначена мета обумовлюе виршення двох взаемопов'язаних завдань: 1) визначення мшмально! кшькосп учасниюв банди; 2) визначення поняття учасника банди та його вщмшност вщ ш-ших ос1б, як беруть участь або причетт до вчинюваних бандою злочишв. Для до-
163
Множиннгсть учасникгв банди як об 'ективна ознака бандитизму
сягнення мети дослщження використовуватимуться таю науковi методи шзнання, як дiалектичний, формально-лопчний, iсторико-правовий, метод системного аналiзу та соцiологiчнi методи.
Першим iз поставлених нами завдань цього дослщження е вирiшення питання мшмально! кiлькостi учасникiв банди, необхщно! для складу бандитизму. Аналiз судово! практики застосування кримшально! вiдповiдальностi за бандитизм показуе, що до набрання чинностi КК у 2001 р. мшмальною кiлькiстю учасникiв банди суди визначали наявнiсть двох осiб. У наущ кримiнального права така позищя переважно пiдтримувалась [1, с. 229; 2, с. 76-78]. Але вже на той час окремi науковщ з таким висновком не погоджувались i наполягали на необхiдностi для юнування банди, як мiнiмум, трьох И учасникiв. Цей висновок грунтувався на недопустимостi зайвого посилення кримшально! репреси через визнання бандою групи iз двох осiб, з яких навiть неможливо побудувати iерархiчну структуру [3; 4].
Така ж позищя знайшла свое вщображення й у Конвенци Оргашзаци Об'една-них Нацш, прийнятiй у Палермо 15 листопада 2000 року з питань сшвроб^ництва в справi попередження транснащонально! оргашзовано! злочинностi i боротьби з нею, шдписаною Укра!ною. У ст. 2 цей документ визначае оргашзовану злочинну групу як структурно оформлену групу в складi трьох чи бшьше осiб, що iснуе протягом певного перюду часу i дiе узгоджено, з метою вчинення одного чи декшькох серйоз-них злочинiв чи злочишв, визнаних такими вiдповiдно до дано! Конвенци, з тим, щоб отримати прямо або не прямо фшансову або шшу матерiальну вигоду.
Законодавець у ст. 28 КК виршив цей науковий стр на користь визнання мшмально! кiлькостi оргашзовано! групи як трьох ошб, а злочинно! органiзацi! -п'яти ошб. Така позицiя е цiлком обгрунтованою, оскiльки планування злочинно! дiяльностi, розподш функцiй мiж спiвучасниками, й тим бшьш наявнiсть iерархiчно! структури навряд чи можливi за наявностi лише двох учасниюв. Крiм цього, вчинення злочину оргашзованою групою i злочинною органiзацiею суттево пiдвищуе межи кримшально! вщповщальносп, що при вчиненш злочину групою iз двох ошб не е обгрунтованим. Зважаючи на це не зовшм переконливою вдаеться нам позищя Де-мидово! Л. М., на думку яко! мшмальну кiлькiсть учасникiв органiзовано! групи та злочинно! оргашзаци необхiдно знизити до двох ошб, змiнивши вiдповiдним чином положення частин 3 та 4 ст. 28 КК [5].
Навт попереднш аналiз банди як виду сшвучаст у злочинi дае шдстави ствер-джувати, що розглядувана нами група е оргашзованою формою вчинення злочину, тобто належить або до оргашзовано! злочинно! групи або до злочинно! оргашзаци. Зазначене обумовлюе й виршення питання щодо мшмального кшьюсного складу учасниюв банди - вш мае бути не меншим, шж наявнiсть у бандi трьох ошб. З огля-ду на це неможна погодитись з Демидовою Л. М., яка стверджуе, що i за чинним кримiнальним законодавством кшьюсний склад банди може бути таким, що дорiв-нюе двом особам [5]. Таке ршення, на нашу думку, суперечить положенням ст. 28 КК, а тому е неприйнятним.
Тому, на наш погляд, правильною е позищя судово! практики, яка шсля набрання чинност КК у 2001 р., визнае бандою лише групу ошб з кшьюсним складом не менше трьох учасниюв. Таке ршення грунтуеться на положеннях ст. 28 КК, ч. 3 яко! для визнання злочину вчиненим оргашзованою групою вимагае наявност не менш, шж трьох осiб. У подальшому вiдповiдне положення одержало закршлення i в п. 17
164
Постанови Пленуму Верховного Суду Украши № 13 вщ 24 грудня 2005 р. «Про практику розгляду судами кримшальних справ про злочини, вчинеш стшкими зло-чинними об'еднаннями». Зокрема, Верховний Суд Украши вказав судам на необ-хщнють визнавати бандою озброену оргашзовану групу або злочинну оргашзащю, яка попередньо створена з метою вчинення юлькох нападiв на пiдприeмства, установи, оргашзаци чи на окремих ошб, або одного такого нападу, який потребуе ретель-но! довготривало! пiдготовки. Тобто якщо мiнiмальним рiвнем органiзацiï банди визнано ïï юнування у формi органiзованоï групи, а для останньоï мiнiмальна юль-юсть учасникiв передбачена ч. 3 ст. 28 КК як три особи, то саме така мшмальна юльюсть необхщна i для визнання групи бандою.
Визначившись з мiнiмальною юльюстю учасникiв банди, слiд перейти до ix якiсноï характеристики. Остання включае як xарактернi ознаки осiб, яю можуть визнаватися спiвучасниками у будь-якому злочиш, так i специфiчнi ознаки, прита-маннi лише учасникам банди.
Загальною для всix видiв сшвучасп у злочинi е вiдповiднiсть кожного iз сшву-часникiв ознакам суб'екту злочину. Така вимога мютиться у ст. 26 КК, а тому ïï по-рушення виключае сшвучасть у злочинi взагалi. Стосовно бандитизму це означае, що кожен з учасниюв банди мае бути особою фiзичною, осудною й такою, що до-сягла чотирнадцятирiчного вiку. Група, до складу яко].' входила лише одна особа, якш притаманш ознаки суб'екта злочину, а iншi або е неосудними, або не досягли вшу кримiнальноï вщповщальносп, не може бути визнана бандою, як i взагалi не е сшвучастю у злочиш.
Зважаючи на це, важко погодитись з позищею Устиновоï Т. Д., яка визнае мож-ливють iснування банди за наявностi лише одного належного суб'екта, виправдову-ючи це пею обставиною, що умисел особи все одно був спрямований на вчинення злочину деюлькома особами, що й вщбувалося в дшсносп, тим бiльш таке пояснен-ня буде особливо правомiрним у тих випадках, коли органiзатор банди не знав, що учасники банди, яю ним залучаються, е неосудними [6, c.48]. Визнаючи, що з точки зору закону така позищя не е бездоганною, Устинова Т. Д. виправдовуе таку «не бездоганшсть» тим, що «вщбуваеться натяжка понять, яю виправдовують мож-ливiсть квалiфiкувати дп осудного учасника об'ективно групового злочину як вчи-неного у сшвучасп, оскiльки суб'ективно воно таким не е [6, c. 48]. На нашу думку «натяжки понять» у кримшальному правi взагалi е неприпустимими, як i неприпу-стима квалiфiкацiя бандитизму за наявностi лише одного належного суб'екта. Щодо особи, яка намагалася створити банду, не усвщомлюючи при цьому тiеï обставини, що ïï спшьники не досягли вшу кримiнальноï вiдповiдальностi або не можуть бути визнаш осудними, то таю дiяння мають отримати кримiнально-правову ощнку за правилами фактичноï помилки. Ди особи, яка намагалася таким чином створити банду, необхщно квалiфiкувати як заюнчений замах на органiзацiю банди за ч. 2 ст. 15 та ст. 257 КК.
Таким чином, ознакою банди е участь у нш не менш, шж трьох ошб, яким притаманш ознаки суб'екта цього злочину, тобто яю е особами фiзичними, осудними та досягли вшу кримiнальноï вщповщальносп.
Особливютю банди е наявнiсть у ïï складi декiлькоx осiб, яю не лише беруть спiльну участь у вчиненш злочину, а виступають учасниками банди.
165
Множиншсть учасникгв банди як об 'ективна ознака бандитизму
Слщ погодитись з Голшою В. В. у тому, що участь у банд - це перебування у банд з моменту ïï оргатзаци, i вступ до Heï, коли вона вже оргашзована i дie [7, c. 40]. Тобто учасником банди мае визнаватися особа, яка оргашзувала банду для вчи-нення нападiв на тдприемства, установи, оргатзаци або на окремих ошб, або вступила до складу банди в якост оргашзатора, виконавця, тдбурювача або пособника.
Особа, яка оргашзувала банду, може виступати в якост як одноошбного ïï ор-ганiзатора, так i вчиняти оргашзацшш дiï щодо створення банди разом з iншою особою або особами на умовах паритетность Пщ час органiзацiï банди до ïï складу мо-жуть залучатися особи, якi не виконують органiзаторських функцiй, а долучаються на правах шших ствучасниюв (наприклад, виконавщв або пособникiв). На визнання та^' особи учасником банди за ознакою перебування в нiй з моменту оргатзаци це не впливае.
1нша категорiя учасниюв банди - це особи, яю здiйснили вступ до вже створеноï банди пiсля того, як остання набула вшх передбачених кримiнальним законодав-ством для цього злочинного утворення ознак.
Згiдно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду Украши № 13 вщ 24 грудня 2005 р. «Про практику розгляду судами кримшальних справ про злочини, вчинен стшкими злочинними об'еднаннями» участь в озброенш бандi слiд розумiти не тшь-ки як безпосередне здшснення нападiв, а й як сам факт вступу особи до œï чи вчи-нення будь-яких дш, спрямованих на створення сприятливих умов для ïï функцюнування (надання транспорту, примщень, здiйснення фiнансування та ма-терiально-технiчного забезпечення, постачання зброï, тдшукання об'ектiв для нападу, збертання зброï, злочинно набутого майна, кош^в тощо). Проте в будь-якому разi участь у бандi (як форма бандитизму) обов'язково передбачае членство особи в цьому об'еднанш, яке набуваеться шляхом вступу до останнього. Вчинення зазначе-них дiй особою, яка не е учасником банди, належить розцшювати як пособництво у бандитизма
Анатз чинного законодавства i практики його застосування дае пiдстави по-внiстю погодитись з науковцями, яю пiд вступом у банду розумдать дану у пись-мовiй або уснш формi та прийняту оргашзатором або уповноваженим на це шшим учасником банди згоду на участь у ïï дiяльностi в цшому та досягнення, хоча б у за-гальних рисах, згоди на вчинення по меншш мiрi одного (першого) злочину [2, с. 78, 79]. Тобто вступ у ддачу банду передбачае згоду особи стати учасником оргатзова-roï озброеноï групи з метою нападу на тдприемства, установи, оргатзаци чи на окремих ошб i згоду члетв банди поповнити своï ряди [7, с. 40].
Вщ учасникiв бандi слщ вiдрiзняти осiб, якi беруть участь спшьно з бандою у вчинент нею нападiв, але при цьому не е учасниками банди. Така участь може мати вираз як сшввиконавства (якщо особа безпосередньо бере участь у вчинент нападiв), так i органiзаторськоï дiяльностi, тдбурювання або пособництва. Ст. 257 КК визначае, що ди таких осiб мають квалiфiкуватися за цiею статтею КК як бандитизм у формi учасп у нападах, вчинюваних бандою. Разом iз тим, такi особи не мо-жуть визнаватися учасниками банди. З цього випливае, що група, склад якоï кожен раз змшюеться, за винятком однiеï особи, не може бути визнана бандою.
Таким чином, ознакою, що характеризуе банду з об'ективноï сторони, слщ визнати множиншсть учасниюв, шд якою необхщно розумiти наявнiсть у складi банди не менш, нiж трьох ошб, яким притаманнi ознаки суб'екта злочину, що ство-
166
рили банду для вчинення напавдв на шдприемства, установи, оргашзаци або окремих oci6, чи вступили до не! в якосп оргашзатора, виконавця, шдбурювача або пособника.
Список л^ератури
1. Ковалев М. И. Соучастие в преступлении: В 2-х частях. / М. И. Ковалев. - Свердловск: Изд-во Свердловського юрид. ин-та. - . -
Часть 2. Виды соучастников и формы участия в преступной деятельности. -1962. - 275 с.
2. Гуторова Н. А. Соучастие в преступлении по уголовному праву Украины / Н. А. Гуторова. -Х. : Рубикон, 1997. - 102 с.
3. Зелинський А. Ф. Про оргашзовану злочиншсть. \ А. Ф. Зелинський \\ Вюник Ушверситету внутршшх справ. - 1996. - № 1. - С. 11-12.
4. Литвак О. Злочиншсть, ii причини та профшактика. \ О. Литвак. - К. : Укра!на, 1997. - 167 с.
5. Демидова Л. М. Кримшальна вдаоввдальшсть за створення злочинно! оргашзаци: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Л. М. Демидова. - Х., 2003. - 20 с.
6. Устинова Т. Д. Уголовная ответственность за бандитизм (по новому УК РФ) \ Т. Д. Устинова. -М. : ЗАО «Бизнес-школа «Интел-Синтез». - 1997. - 189 с.
7. Голша В. В. Кримшолопчш та кримшально-правов1 проблеми боротьби з бандитизмом: сощально-правове i кримшолопчне дослщження. \ В. В. Голша. - Х. : Репон-шформ, 2004 - 212 с.
Радионов И. И. Множественность участников банды как объективный признак бандитизма
/ И. И. Радионов// Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2012. - Т. 25 (64). № 1. 2012. - С. 163-167.
Работа посвящена спорным проблемам квалификации бандитизма, возникающим при определении такого его объективного признака, как множественность участников. Обосновано, что минимальное количество участников банди равно трем лицам, каждое из которых должно соответствовать признакам субъекта преступления - быть лицом физическим, вменяемым и достигшим 14-летнего возраста. При этом под участником банди следует понимать лиц, создавших банду для совершения нападений на предприятия, учреждения, организации либо отдельных лиц, или вступивших в нее в качестве организатора, исполнителя, подстрекателя или пособника.
Ключевые слова: бандитизм, уголовная ответственность, участник банды.
Radionov I. Pluralit of participants of a band as an objective sign of banditism / I. Radionov// Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series : Juridical sciences. - 2012. - Vol. 25 (64). № 1. 2012. - Р. 163-167.
Work is devoted controversial problems of qualification of the banditism, arising at definition of its objective sign, as plurality of participants. It is proved that the minimum quantity of participants of band to equally three persons, each of which should correspond to signs of the subject of a crime - to be the person physical, made and reached 14-year-old age. Thus band it is necessary to understand as the participant of the persons who have created a gang for fulfillment of attacks on the enterprises, establishments, the organizations or separate persons, or entered in it as the organizer, the executor, the instigator or the helper.
Keywords: banditism, a criminal liability, the participant of a band.
Статья поступила в редакцию 13.04.2012.
167
