CC BY
240
Невщома Надiя Володимирiвна,
кандидат юридичних наук, асистент кафедри крим1нального права № 1, Нацюнальний юридичний ун1верситет ¡мен'1 Ярослава Мудрого, Украна, м. Харк1в e-mail: nevidoma_n@ukr.net
ORCID 0000-0002-9961-7574
doi: 10.21564/2414-990x.136.92688 УДК 343.237
ПОНЯТТЯ «ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ ОРГАН1ЗОВАНОЮ ГРУПОЮ»: КОНЦЕПТУАЛЬН! ЗАСАДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Доведено, що вчинення злочину органгзованою групою е кримтально-правовим явищем i поняттям (феноменом), яке вперше знайшло законодавче визначення в украгнському КК 2001 р. у ч. 3 ст. 28, що е результатом впливу науковог думки на правовi процеси в нашш крагт, а також упровадження норм мжнародних документiв, визнаних Украгною. Для дослдження поняття «вчинення злочину органгзованою групою» застосовано концептуальний пiдхiд, який дозволив провести комплекте вивчення на 4-х рюнях системно-правового анализу: 1-й - аналгз на рiвнi тституту ствучастi; 2-й - на рiвнi органгзованог спiвучастi у злочит, а 3-й - на рiвнi норми, що мктиться в ч. 3 ст. 28 КК, з аналiзом юридичних конструкцш (законодавчих моделей) «вчинення злочину органгзованою групою» та «злочин, вчинений оргатзованою групою», а також 4-й - на рiвнi дослi-дження поняття (термта) «органгзована група». Зазначено, що термти «органгзована група» для визначення злочинного об'еднання, як i «вчинення злочину органгзованою групою» i «злочин, вчинений органгзованою групою», е некоректними. Тому обгрунтовано доцыьтсть використання термта «органгзована злочинна група», як i «вчинення злочину оргатзованою злочинною групою», «злочин, вчинений органгзованою злочинною групою».
Ключовi слова: ствучасть; форма ствучасп; оргашзована злочинна група; вчинення зло-чину оргатзованою злочинною групою.
Неведомая Н. В., кандидат юридических наук, ассистент кафедры уголовного права № 1, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail: nevidoma_n@ukr.net ; ORCID 0000-0002-9961-7574
Понятие «совершение преступления организованной группой»: концептуальные основы исследования
Доказано, что совершение преступления организованной группой является уголовно-правовым явлением и понятием (феноменом), которое впервые нашло законодательное определение в украинском УК 2001 г. в ч. 3 ст. 28, что является результатом влияния научной мысли на правовые процессы в нашей стране, а также внедрения норм международных документов, признан-
ных Украиной. Для исследования понятия «совершение преступления организованной группой» применен концептуальный подход, который позволил провести комплексное исследование на 4-х уровнях системно-правового анализа: 1-й - анализ на уровне института соучастия; 2-й - на уровне организованной соучастия в преступлении, а 3-й - на уровне нормы, содержащейся в ч. 3 ст. 28 УК, с анализом юридических конструкций (законодательных моделей) «совершение преступления организованной группой» и «преступление, совершенное организованной группой», а также 4-й - на уровне исследования понятия (термина) «организованная группа». Отмечено, что термины «организованная группа» для определения преступного объединения, как и «совершение преступления организованной группой» и «преступление, совершенное организованной группой» являются некорректными. Поэтому обосновано целесообразность использования термина «организованная преступная группа», как и «совершение преступления организованной преступной группой», «преступление, совершенное организованной преступной группой».
Ключевые слова: соучастие; форма соучастия; организованная преступная группа; совершение преступления организованной преступной группой.
Вступ. Вчинення злочину оргашзованою групою е кримшально-правовим явищем i поняттям, яке вперше знайшло свое законодавче трактування в Кри-мшальному кодекс (далi - КК або КК УкраТни) 2001 р. (ч. 3 ст. 28 розд. VI «Сшвучасть у злочиш» його ЗагальноТ частини). Цим законодавець визнав необхщшсть боротьби кримшально-правовими засобами з вчиненням злочину оргашзованою групою як самостшним проявом сшвучаси в ньому. Це е i результатом закршлення наукових досягнень дослщниюв, як протягом багатьох десятилт намагалися знайти дiевi засоби боротьби з оргашзованими формами злочинноТ дiяльностi.
Аналiз лтературних даних i постановка задачi до^дження. Окремi питання порушеноТ проблематики висв^лено у працях М. I. Бажанова, Ю. В. БшоТ, А. А. Вознюка, Н. О. ГуторовоТ, I. М. Даньшина, Л. М. ДемидовоТ, С. О. бфремова, Г. П. ЖаровськоТ, I. В. 1ваненко, О. О. Кваш^ М. I. Мельника, I. I. Митрофанова, Г. В. Новицького, М. I. Панова, А. М. Притули, В. В. Тка-ченко, М. I. Хавронюка, П. Л. Фрюа та ш. Узагальнення розробок науковщв показуе, що: а) ними переважно обраш рiзнi предмети наукового пошуку з характерним для них б) вщмшним рiвнем аналiзу та з рiзним визначенням типових рис такого явища, як вчинення злочину оргашзованою групою, а також в) рiзним ставленням до рол^ мюця та значення останнього у кримшальному правь
Метою статтi е з'ясування концептуальних засад дослвдження поняття «вчинення злочину оргашзованою групою».
Виклад основного материалу. Слщ зазначити наявшсть у середовишд науковщв протилежних позицш стосовно дощльност кнування таких понять, як «оргашзована група» i «вчинення злочину оргашзованою групою». Наприклад, Г. П. Жаровська вважае, що оргашзована група - це штучно створений у чинному законодавствi шститут, у якому немае формалiзованих критерпв, оскшьки вони багато в чому сшвпадають за ознаками як з групою о^б, як дшть за попередньою змовою, так i зi злочинною оргашзащею [1, с. 10]. На ТТ думку, для пiдвищення ефективностi й конструктивностi кримшального законодавства
недощльно вважати оргашзовану групу рiзновидом сшвучасть оскшьки остання icHye у формi злочинно'1 групи, а за наявност ознак структурованостi ^ерар-XÏ4HOCTÎ) i cпецiальноï мети ïï створення - зайняття злочинною дiяльнicтю -сшвучасть слщ визнавати у формi злочинно'1 органiзацiï. 1з такою точкою зору не погоджуемось. По-перше, оргашзована група не e iнcтитyтом; по-друге, шститути не icнyють у законодавcтвi (вони е складником галyзi права), а лише знаходять у ньому закршлення (фшсащю); по-трете, рiзновидом сшвучаст у злочинi е не оргашзована група, а вчинення злочину оргашзованою групою; по-четверте, сшвучасть не кнуе у формi злочинно'1 групи або злочинно'1 оргаш-зацп, бо такою формою е вчинення злочину злочинною групою або злочинною оргашзащею.
Визнае невдалою назву «оргашзована група» й шдкреслюе промiжне становище оргашзовано'1 групи мiж групою оciб за попередньою змовою i злочинною оргашзащею О. О. Кваша, i шдтверджуе обгрунтовашсть пропозицп щодо виключення з кримшального закону поняття «оргашзовано'1 групи» [2, с. 556], як i «вчинення злочину оргашзованою групою» [2, с. 557]. Наведене не е належним чином обгрунтованим, тому що практика свщчить про кнування такого аномального (антисощального) кримшально-правового явища, як вчинення злочину оргашзованою групою. Це шдтверджуеться мiжнародними нор-мативно-правовими актами (примiром, у Конвенцп ООН з питань боротьби з транснащональною злочиннicтю) i судовою практикою.
У правовш доктринi icнyють поняття як вчинення злочину оргашзованою групою, так i оргашзованою злочинною групою, з рiзним термшолопчним визначенням останньо'1. Переважна бшьшкть наyковцiв оперуе термшом «органiзована група», який вживаеться законодавцем у ч. 3 ст. 28 КК Укра-1ни, однак у науковш лiтератyрi зycтрiчаютьcя й iншi термiни: «органiзована злочинна група», «оргашзоване угруповання», «органiзоване злочинне угру-повання». Оcтаннi - це термiни-cинонiми з бшьш широким змicтом, яким охоплюють рiзновиди органiзованих злочинних об'еднань. Щодо оргашзовано'1 групи й органiзованоï злочинно'1 групи, то граматичний аналiз показуе, що iменник «група» i прикметник «оргашзована» вказують основну власти-вкть тако'1 групи - ïï оргашзовашсть. Як вiдомо, група може бути не лише злочинною, а й сощально-позитивною (сощальна група, колектив тощо). У свою чергу органiзована злочинна група е бшьш точним поняттям для визначення групи, яка вчиняе злочин, тобто е злочинною, i якш притаманна оргашзовашсть.
Отже, на цьому еташ дослщження можна стверджувати, що термш «оргашзована група» для визначення злочинного об'еднання е невдалим, а тому дощльно використовувати термш «оргашзована злочинна група», як i пра-вильним з граматично'1 точки зору е поняття (термш) «вчинення злочину оргашзованою злочинною групою». У подальшому залежно ввд рiвня аналiзy використовуемо термшолопю чинного кримшального законодавства з форму-люванням пропозицш щодо його удосконалення.
OaxÎB^ з кримшального права пропонують pi3Hi тлумачення поняття «оргашзована група». Так, О. М. Миколенко оргатзованою групою вважае ствучасть трьох i бшьше осiб, яю попередньо зорганiзувались у стшке об'еднання для вчинення цього та шшого (iнших) злочинiв [3, с. 73]; М. I. Мельник визнае такою групою внутршньо стшке об'еднання декшькох осiб (трьох i бшьше), якi попередньо зоргашзувалися для готування або вчинення злочишв чи тiльки одного злочину, який потребуе довготривало1 пiдготовки [4, с. 107]. У першш дефшщп оргашзована група визнаеться сшвучастю осiб з попередньою зорганiзованiстю, а у другш - об'еднанням декiлькох осiб з попередньою зоргашзовашстю. Крiм того, простежуються й iншi вiдмiнностi в шдходах науковцiв до трактування цього поняття.
Дещо ввдмшну позицiю вiд наведених у частиш зорганiзованостi й мети створення оргашзовано1 групи займае Пленум Верховного Суду Украши, який у п. 9 постанови вщ 23 грудня 2005 р. № 13 «Про судову практику розгляду судами кримшальних справ про злочини, вчинеш стшкими злочинними об'ед-наннями», яка прийнята з метою однакового i правильного застосування судами законодавства шд час розгляду кримшальних справ про злочини, вчиненш злочинними об'еднаннями, вказав: «Шд оргатзованою групою належить розумгги внутршньо стшке об'еднання трьох i бшьше осiб, яке було попередньо утворене з метою вчинення ряду злочишв або тшьки одного, який потребуе ретельноТ довготривало1 пiдготовки. Таку групу слщ вважати створеною з моменту досяг-нення 1Ï учасниками домовленост про вчинення першого злочину за наявност планiв щодо подальшоТ сшльно1 злочинноТ дiяльностi» [5]. Цiлком очевидно, що «ретельна довготривала шдготовка» й «довготривала шдготовка» - термiни не тотожш, як i «стшюсть» i «внутршня стшюсть», «попередня зоргашзовашсть» i «попередньо утворено».
Як наслiдок - неоднозначшсть позицiй щодо органiзованоï групи приводить до рiзного тлумачення й застосування законодавчого положення про вчинення злочину оргатзованою групою. Це, звичайно ж, негативно впливае на слщчо-су-дову практику й демонструе прогалини у правовому забезпеченш охорони прав i свобод людини в Украшь
Для продовження вивчення конструкцп «вчинення злочину оргатзованою групою» застосуемо ввдомий наущ спо^б, який полягае в тому, що вка-зуються, по-перше, найближчий рвд, до якого те чи шше поняття належить, по-друге, особлива ознака (або ознаки), так звана «видова ввдмшшсть», або «видоутворююча вiдмiннiсть», за допомогою яко1 розглядуване поняття як вид вiдрiзняеться вiд усiх iнших видiв зазначеного роду [6, с. 57]. Такий пщхщ дозволяе провести комплексне дослщження на 4-х рiвнях системно-правового аналiзу: 1) аналiз на рiвнi iнституту спiвучастi; 2) на рiвнi органiзованоï спiвучастi у злочинi; 3) на рiвнi норми, що мктиться в ч. 3 ст. 28 КК, з аналiзом юридичноТ конструкцп (законодавчо1 моделi) «вчинення злочину оргатзованою групою»; 4) на рiвнi дослщження поняття (термша) «органiзована група».
Разом iз тим учинення злочину оргашзованою групою як предмет дослЬ дження е одиничним стосовно сшвучаст у злочиш та ïï оргашзованих видiв i множинним, де одиничними виступають оргашзована група та ïï ознаки. Тому щлком лопчною е обрана послщовшсть наукового накопичення знань про вчинення злочину оргашзованою групою - ввд загального (сшвучасть у злочиш) переходимо до окремого (оргашзованих видiв сшвучасп), а попм до вивчення одиничного (вчинення злочину оргашзованою групою), починаючи з такого його ключового складника, як оргашзована група. Запропонований методоло-пчний шдхщ вщповщае законам дiалектики, розумшню поняття «сшвучаст у злочиш» як системного.
Як уже зазначалось, законодавчим закршленням поняття «вчинення зло-чину оргашзованою групою» е визнання фактичного кнування такого явища й вщповщного поняття як самостшно'1 сшвучаст у злочиш. Сформулюемо й перевiримо таку гшотезу: сшвучасть у злочиш е системним багатоаспектним явищем, а самостшним ускладненим компонентом (елементом) тако'1 системи е вчинення злочину оргашзованою групою.
Висунута гшотеза не сшвпадае з визначенням сшвучасть наведеним О. О. Квашою. Доcлiдниця визнае cпiвyчаcть системно-структурним об'ед-нанням взаемопов'язаних елементiв, якими е особи, що взаемодшть у процеci cпiльного вчинення умисного злочину [2, с. 93], i пропонуе ввести в науковий обк поняття «структура сшвучаст у злочиш» [2, с. 94]. Вщмшшсть у шдхо-дах стосуеться структурност cпiвyчаcтi як системного явища. Як вбачаеться, структуршсть об'еднання учасниыв не притаманна сшвучаст у злочинi як загальному (родовому) поняттю, що визначае таке явище, а характерна лише для ieрархiчних злочинних об'еднань.
Як визначаеться в науковш юридичнiй лiтератyрi, кожнiй cиcтемi властива загальна iдея (фyнкцiя), яка повно або частково виявляеться в кожному ïï компонента Крiм того, кожнш cиcтемi обов'язково притаманний ще й системо-утворюючий чинник - результат, який мае бути досягнутий системою, а також певний результат щодо кожного ïï компонента або сукупност окремих iз них [7, с. 50].
Зпдно зi ст. 26 КК Украши cпiвyчаcтю е умисна сшльна участь декiлькох cyб'eктiв злочину у вчиненш умисного злочину. Системоутворюючим чинни-ком у cпiвyчаcтi як систему на наш погляд, виступае загальна мета - вчинення умисного злочину спещальним способом - шляхом сшльно'1 умисно'1 yчаcтi в досягненш тако'1 мети. За результатами етимолопчного аналiзy термiнiв, що використовуються в редакцп зазначено'1 норми, можна визначити компоненти (складники) тако'1 системи: а) цшьовий, що становить собою загальну мету для вciх учасниюв - вчинення умисного злочину сшльним способом; б) суб'ект-ний - яким е його учасники (фiзичнi осудш особи, яы досягли вiкy кримЬ нально'1 вiдповiдальноcтi й беруть участь у досягненш сшльно'1 мети) певно'1 чиcельноcтi (двое або бiльше), яю дiють умисно; в) ттегративно-поведтковий -сшльшсть дiянь yчаcникiв.
Як уже зазначалось, у кожнш системi ïï компонентам (елементам) прита-маннi певнi функцп й ролi, в яких виявляються ïx призначення в цiй системi та ix вплив на не'1. Наявнiсть функцiй i ролей визнае законодавець, зокрема, про функцп йдеться у ч. 3 ст. 28 КК Украши, про ролi - в ч. 2 ст. 30 КК Украши. Тому слщ визнати ще е i г) функцюнально-рольовий компонент сшвучаст у злочиш як системи (кожен учасник виконуе певш тотожш або iншi функцй' та ролi при такому вчиненш злочину).
Перейдемо до аналiзу поглядiв учених на визначення поняття сшвучаст у злочиш. Одш визнають сшвучасть сшльну участь двох або бiльше осiб у вчиненнi умисного злочину [8, с. 21]; iншi - як вчинення умисного злочину свщомими сшльними об'еднаними дiяннями двох або бшьше осiб [9, с. 12]; як умисне сшльне вчинення злочину декшькома суб'ектами [1, с. 8]; як систему умисних сшльних дiянь суб'екпв злочину (з урахуванням виконуваних ролей), як взаемодiють мiж собою з метою досягнення единого злочинного результату й реалiзацiï сво1х цiлей у межах групи [2, с. 136- 137].
Аналiз наведених думок дозволяе стверджувати, що в понята «сшвучасть» науковщ видшяють кшьшсний i якiсний склад учасниюв органiзованоï групи (за нашим визначенням - суб'ектний компонент сшвучасп), характер участ (який, на нашу думку, е штегративно-поведшковим, тобто як об'еднання зусиль (взаемодп) суб'ектiв), умисну форму вини при вчиненш злочину оргашзованою групою (нами це вщнесено до суб'ектного компонента). Щодо ролей, то одш охоплюють ix сшльшстю дiй, iншi - взагалi не виокремлюють ïx, як i функцп суб'ектiв при визначеннi цього поняття.
Розглянемо сшввщношення спiвучастi у злочиш й оргашзоваш види вчинення злочишв, тобто 2-й рiвень аналiзу, до якого належить i вчинення зло-чину оргашзованою групою. Для цього перш за все визначимо змкт понять, як використовуються в такому шзнавальному процес як вивчення вказаного сшввщношення.
Залежно вiд рiвня логiчного аналiзу поняття «спiвучасть у злочиш» й «оргашзоваш види сшвучаст у злочиш» знаходяться у вщношенш «рщ - вид», а також у взаемозв'язку 1х форм. Що стосуеться останшх, то в науково-правовш лiтературi зазначаеться, що наведене у ст. 28 чинного КК Украши - це форми сшвучаст [10, с. 11]. 1ншими словами, вчинення злочину оргашзованою групою е одшею з форм сшвучасп у злочиш, що зазначаеться законодавцем у ст. 26 КК.
Форма й вид сшвучасп - взаемопов'язаш категорп. У науковш юридичнш лiтературi висловлюеться думка, що форма сшвучасп характеризуе об'ективну сторону злочину, його зовшшнш прояв; а вид сшвучаси - його суб'ективну сторону, характеристику конкретно1 форми, яка не тшьки дае змогу виокремити рiзновид однiеï й пе1 ж форми, а й впливае на ступшь зорганiзованостi спiвучас-ниюв [1, с. 10]. 1з такою позищею ми не погоджуемося, бо подш на рiд i вид здшснюеться при класифiкацiï (подiлi) щлого за вертикаллю з виокремленням у першу чергу понятшного аспекту як сшвввдношення ознак [11], якi можуть бути як об'ективш, суб'ективнi, так i оргашчно поеднаннi, а не лише суб'ек-
тивш, як зазначае дослщниця. Крiм того, при окресленш видiв i форм мають значення критерп, що покладаються в основу класифжацп. Один вид може охоплювати декшька форм, якщо обрати для класифшацп такий критерш, як органiзованicть злочинного об'еднання, що е характерними як для вчинення злочину оргашзованою групою, так i для вчинення злочину злочинною оргашзащею. Вид, до якого вщносяться останш, один - оргашзоваш види сшвучаст у злочиш, а форми рiзнi.
Сшввщношення форм е дещо ввдмшним вщ попереднього рiвнем логiчного аналiзy при вивченнi окремого аспекту поняття, бо форма завжди пов'язана зi змктом, а змют - зi структурою [12, с. 182-184]. Тому при дослщженш оргашзо-вано1 cпiвyчаcтi у злочинi й шзшше на 3-му рiвнi аналiзy при вивченнi поняття «вчинення злочину оргашзованою групою» розглядаеться i його форма разом зi змктом i притаманною йому структурою, а також встановлюються обов'язковi ознаки.
Оргашзована сшвучасть у злочиш як сощальне явище розглядалася багатьма науковцями, насамперед кримшологами, у зв'язку з дослвдженням ними оргашзовано1 злочинность Зауважимо, що вiдмiннicть позицш учених, якi формулюють визначення оргашзовано1 злочинноcтi, полягае в окресленш рiзних суттевих властивостей цього явища. Так, одш вченi трактують оргашзовану злочиннicть як cyкyпнicть дiй зi створення й фyнкцiонyвання cтiйких злочинних груп, що становлять шдвищену сусшльну небезпеку, банд, злочинних органiзацiй, злочинних сшвтовариств, а також пiдприeмcтв, що використовуються оргашзованою злочиншстю як прикриття ведення ними злочинно1 дiяльноcтi або ж здшснюють допомiжнi дп [13, с. 5]. Iншi - як складну систему з власною субкультурою, в рамках яко1 певна кшьысть оciб cоцiалiзyeтьcя i яка охоплюе вci сфери життя cycпiльcтва й виявляе себе зовш через оргашзовану злочинну дiяльнicть, основною метою яко1 е отримання прибутку [14, с. 5]. Отже, можна шдкреслити ввдсутшсть загальновизнаного тлумачення цього сучасного сощального феномена, що в першу чергу впливае на його неоднакове сприйняття в наущ кримшального права й на точшсть закршлення у кримшальному закош.
Вивчення й аналiз поглядiв наyковцiв на таке cоцiальне явище, як оргашзована злочиншсть, проведення ïx семантичного аналiзy дозволить сформулю-вати кримiнально-правове поняття «органiзована сшвучасть у злочиш». При цьому ми враховуемо, що воно е елементарною лопчною формою, що вщобра-жае предмет дослщження в сукупноси його суттевих ознак. Взагалi поняття утворюються за допомогою оперування методом аналiзy ознак предмета, ввдволшання вiд його несуттевих характеристик, узагальнення й закршлення ктотних. Характерною рисою поняття е те, що в ньому фжсуються не вс^ а тшьки cyттeвi оcобливоcтi предмета [15, с. 54-55]. Так, видовою ктотною озна-кою оргашзовано1 cпiвyчаcтi у злочинi е оргашзовашсть, яка разом з наявною попередньою змовою мiж учасниками злочинного об'еднання трансформуеться у стшысть.
Переходимо до загально!" характеристики конструкцп «вчинення злочину оргашзованою групою» (3-й рiвень аналiзу). З урахуванням того, що останне виступае одиничним до окремого - оргашзовано1 сшвучаст у злочиш i родового - сшвучаст у злочиш, щлком очевидно, що вчинення злочину оргашзованою групою е носiем ктотних родових i видових ознак.
До того ж звершмося до назви ст. 28 КК Украши та норм, що в нш мк-тяться, й вщм^имо: 1) рiзну термшолопю, використану в назвi зазначено1 статтi та 1Ï частин; 2) ускладнешсть таких юридичних конструкцш (моделей), засто-сованих законодавцем, як «вчинення злочину оргашзованою групою» i «злочин вважаеться вчиненим оргашзованою групою», яю можна характеризувати як складеш; 3) складниками ще'1 назви е: а) створене злочинне об'еднання -«оргашзована група» i б) вчинення злочину об'еднанням, якому притаманна; 4) оргашчна едшсть. Останне шдтверджуеться наведеними даними офщшно1 статистики про злочини, вчинеш оргашзованими групами, що теж доводить реальне кнування сощального явища, яке за допомогою так звано1 правово1 оболонки застосовуеться в наущ й набуло закрiплення в чинному КК Украши у видi певно1 юридично1 конструкцп' - законодавчо!" модель
Для продовження дослщження порушено!" проблематики розглянемо сшв-вiдношення понять «вчинення злочину оргашзованою групою» та «злочин визнаеться вчиненим оргашзованою групою», яш за допомогою ввдповвдних термов передбачеш у ст. 28 КК Украши.
1х граматичний i етимологiчний аналiз показуе, що цi поняття не е тотож-ними (як i, примiром, «злочин» i «склад злочину»). Вчинення злочину оргашзованою групою - це кримшально-правове явище, яке знаходить свою кримшально-правову оцшку й закршлення в КК Украши за допомогою тер-мiнологiчного звороту «злочин визнаеться вчиненим оргашзованою групою» (ст. 28 КК) або «злочин (дп), вчинений(Ч) оргашзованою групою» (ст. 30; ч. 3 ст. 109; ч. 4 ст. 1102; ч. 3 ст. 146; ч. 2 ст. 147 КК та im). 1х сшввщношення розкриваеться на рiвняx реального i правового ввддзеркалення (закршлення). 1ншими словами, обов'язковi (типовi, визначальнi) ознаки злочину, який визнаеться вчиненим оргашзованою групою, притаманш (характеризують) i вчинення злочину оргашзованою групою.
Сформулюемо гшотезу щодо злочину, вчиненого оргашзованою групою, з подальшою ïï перевiркою. Висування такого припущення здшснимо з урахуванням уже висловлених пропозицш науковщв. Наприклад, В. В. Ткаченко визнае злочином, учиненим оргашзованою групою, якщо в готуванш або вчиненш брали участь деюлька осiб (три i бшьше), якi попередньо зоргашзу-вались у стiйке об'еднання для вчинення не менше двох злочишв, об'еднаних единим планом з розподшом функцш учасникiв групи, спрямованих на досяг-нення цього плану, вщомого всiм учасникам групи [10, с. 16]. Н. О. Гуторова вважае, що «злочин визнаеться вчиненим оргашзованою групою о^б, якщо вш був вчинений двома або бшьше особами, яы попередньо зоргашзовулися у стшку групу для спiльного вчинення одного або юлькох злочинiв» [8, с. 21].
Щодо висловлювання В. В. Ткаченко зазначимо, що ïï дефшщя е досить широкою за змютом, тому що охоплюе i стадш готування до вчинення злочину. Найбшьш точною, на нашу думку, е визначення, запропоноване Н. О. Гуторо-вою. IÏ позищя береться нами за основу для побудови гшотези, хоча з певним уточненням. Вважаемо, що злочин визнаеться вчиненим оргашзованою злочинною групою, якщо в його вчиненш брали участь декшька оciб (двi або бшьше) з ознаками суб'екта злочину, яю попередньо зоргашзувалися у стшке об'еднання для вчинення цього або й шших умисних злочишв. Ознаки, притаманш цьому поняттю, i е типовими для вчинення злочину оргашзованою групою. 1накше кажучи, вчинення злочину оргашзованою групою - це його вчинення попередньо зоргашзованими декшькома особами (двома або бшьше) з ознаками суб'екта злочину, як попередньо зоргашзувались у стшке об'еднання для вчинення цього або шших умисних злочишв.
Ключовим складником розглядуваних понять е оргашзована група, тому е сенс виокремити ïï cпецифiчнi ознаки (4-й рiвень аналiзy). Варто зазначити, що науковцями визначаеться оргашзована група як об'еднання, яке з одного боку, мае певну структурну упорядковашсть, внутршню оргашзащю компонента, яю входять до ïï складу, а з другого - вона е частиною родового поняття. Тому 1и влаcтивi як загальш (родов^ ознаки, обов'язковi для сшльно'1 злочинно'1 дiяль-ноcтi в щлому (тобто cпiвyчаcтi), так i спещальш (видовi, притаманнi лише органiзованiй груш) [8, с. 14]. До цього додамо, що в поняттях «оргашзована група» i «вчинення злочину таким злочинним об'еднанням» ввддзеркалюються родовi ознаки сшвучаст у злочиш, видовi ознаки оргашзовано'1 cпiвyчаcтi та cпецифiчнi ознаки, влаcтивi лише вчиненню злочину оргашзованою групою, зокрема, оргашзованш грyпi.
Проаналiзyeмо поняття «органiзована група», ознаки яко'1 випливають з ч. 3 ст. 28 КК Украши. Серед них: 1) наявшсть декiлькоx cyб'eктiв злочину (трое i бшьше); 2) наявшсть попередньо'1 змови; 3) зорганiзованicть сшльно'1 дiяльноcтi; 4) cтiйкicть об'еднання; 5) метою створення оргашзовано'1 групи е вчинення одного або бшьше злочишв; 6) об'еднання сшвучаснишв единим планом; 7) розподш фyнкцiй учасниюв, спрямованих на досягнення цього плану, вщомого вciм учасникам групи.
У перелiчениx ознаках знаходять вiдбиття вci складники cпiвyчаcтi у зло-чиш, якщо ïï розглядати як систему, а саме: цшьовий, суб'ектний, ттегратив-но-поведтковий i функцюнально-рольовий з ix cпецифiчним змicтом, властивим саме вчиненню злочину оргашзованою групою. Це виражаеться шдвищеним ступенем оргашзованосп останньо'1 порiвняно з iншими злочинними групами -штегровашстю (cпiльнicтю) yчаcтi у вчиненш злочину, що е загальною метою для вcix учаснишв групи, а також функщонально-рольовою визначенicтю кожного в ïx загальнiй дiяльноcтi.
Залежно ввд етапу злочинно'1 дiяльноcтi за функщональним призначен-ням д11, яю скоюе особа, вчинення злочину оргашзованою групою теж можна характеризувати ознаками: а) оргатзацшними (на еташ створення оргашзовано'1
групи) та б) оргатзацшно-функцюнальними й функщональними (на еташ вчинення злочину оргашзованою групою).
Учинення злочину оргашзованою групою, як кримшально-правове поняття у кримшальному правi (кримшальному законодавств^, виконуе певш функцй". Ц функцй' на рiзниx рiвняx аналiзу можна визначити як: а) охоронну i превен-тивну (це поняття, як складник шституту сшвучаст у злочиш, входить до поня-тшного апарату зазначено'1 галузi права, що виконуе насамперед охоронну та превентивну функцй'); б) кримiналiзацiйну (при кримiналiзацiï певного дiяння, вчиненого оргашзованою групою, тобто визнанш його законодавцем злочином; в) диференцшну (наприклад, при передбаченш як ввдповвдну обставину, що обтяжуе кримшальну вщповщальшсть у статт Особливо'1 частини КК Украши; г) пеналiзацiйну (при встановленнi покарання, а також при призначеннi покарання); д) заохочувальну (при визначенш спещальних умов звiльнення вiд кримiнальноï вщповщальност тих чи iншиx учасникiв оргашзовано'1 групи); е) квалiфiкацiйну (при квалiфiкацiï вчиненого злочину органiзованою групою) тощо.
Обговорення результатiв. Вчинення злочину оргашзованою групою мае дуалктичну природу: з одного боку, це сощальний феномен (реальне, сввдоме, вольове складне дiяння щодо створення оргашзовано'1 групи з метою вчинення злочину чи входження до ïï складу на еташ оргашзацп такого злочинного об'еднання i/або свщоме, вольове дiяння, вчинене особою в реальност у складi оргашзовано'1 групи на етапi ïï функщонування). З другого - це кримшаль-но-правовий феномен, ознаки якого або за допомогою шшого термiнологiчного звороту («злочин, вчинений оргашзованою групою») зафшсовано законодавцем у Загальнш i Особливш частинах КК Украши.
Висновки. З огляду на викладене, пропонуемо ч. 3 ст. 28 КК Украши подати в такш редакцп: «Злочин визнаеться вчиненим оргатзованою злочинною групою, якщо в його вчиненш брали участь декшька ойб (двi або бшьше) з ознаками суб'екта злочину, як попередньо зоргатзувалися у стшке об'еднання для вчинення цього або тших умисних злочишв.
Список л^ератури:
1. Жаровська Г. П. Ствучасть у злочиш за кримшальним правом Украши : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Г. П. Жаровська ; 1н-т державви i права 1м. В. М. Корецького НАН Украши. - Ктв, 2004. - 19 с.
2. Кваша О. О. Ствучасть у злочиш: структура та вщповвдальтсть : монограф1я / О. О. Кваша. - Луганськ : РВВ ЛДУВС 1м. Е. О. Двдоренка, 2013. - 560 с.
3. Уголовный кодекс Украины : науч.-практ. коммент. / отв. ред. Е. Л. Стрельцов. - Изд. 4-е, перераб. и доп. - Харьков : Одиссей, 2007. - 872 с.
4. Науково-практичний коментар Кримшального кодексу Украши / за ред. : М. I. Мельник, М. I. Хавронюк. - 9-е вид., перероб. та доп. - Ктв : Юрид. думка, 2012. - 1316 с.
5. Про практику розгляду судами кримшальних справ про злочини, вчинет стшкими зло-чинними об'еднаннями [Електронний ресурс] : постанова Пленуму Верхов. Суду Украши ввд 23 грудня 2005 р. № 13 // Верховна Рада Украши : офщ. веб-портал. - Режим доступу : http:// zakon4.rada.gov.ua/laws /show/v0013700-05 (дата звернення: 31.08.2015 р.).
6. Асмус В. Ф. Логика : монография / В. Ф. Асмус. - Моксва : Гос. изд-во полит. лит., 1947. - 387 с.
7. Демидова Л. М. Проблеми кримшально-правово! ввдповвдальносп за заподiяння майно-во1 шкоди в Укра'М (майнова шкода як злочинний наслвдок): теорiя, закон, практика : моногра-фiя / Л. М. Демидова. - Харюв : Право, 2013. - 752 с.
8. Гуторова Н. О. Вчинення злочину оргашзованою групою оаб (кримшально-правовий аспект) : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Н. О. Гуторова ; Нац. юрид. акад. i^ Ярослава Мудрого. - Харюв, 1996. - 23 с.
9. Ковгтщ О. Ф. 1нститут сшвучасп у кримшальному правi Украши : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / О. Ф. Ковгтщ ; Ун-т внутр. справ. - Харюв, 1999. - 18 с.
10. Ткаченко В. В. Вчинення злочину за попередньою змовою групою оаб за Кримшальним кодексом Украши : автореф. дис ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / В. В. Ткаченко ; Ктв. нац. ун-т ш. Тараса Шевченка. - Ктв, 2013. - 18 с.
11. Философская энциклопедия. Род и вид [Электронный ресурс] // Академик. - Режим доступа : http://endic.ru/enc_philosophy/Vid-i-rod-3507.html (дата обращения: 09.02.2017 г.).
12. Керимов Д. А. Методология права: предмет, функции, проблемы философии права / Д. А. Керимов. - 4-е изд. - Москва ; Ставрополь : Изд-во Ставроп. гос. ун-т, 2008. - 521 с.
13. Серватко Т. Проблеми боротьби з оргашзованою злочиншстю в Польщi та в Укра'М :
автореф. дис......канд. юрид. наук : 12.00.08 / Т. Серватко ; 1н-т держави i права ш. В. М. Корець-
кого НАН Украши. - Ктв, 2002. - 19 с.
14. Стрелковська Ю. О. Маргшальш групи в структурi оргатзовано1 злочинностк кримшо-лопчне дослвдження : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Ю. О. Стрелковська ; Одес. юрид. акад. Украши. - Одеса, 2008. - 20 с.
15. Лопка : тдручник для студентов вищ. навч. закл. / В. Д. Титов, С. Д. Цалш, О. П. Невель-ська-Гордеева та ш. ; за заг. ред. В. Д. Титова. - Харюв : Право, 2005. - 208 с.
References:
1. Zharovs'ka, H.P. (2004). Spivuchast' u zlochyni za kryminal'nym pravom Ukrainy [The complicity in crime according to Ukrainian criminal law]. Extended abstract of candidate's thesis. Kiev [in Ukrainian].
2. Kvasha, O.O. (2013). Spivuchast' u zlochyni: struktura ta vidpovidal'nist [Complicity in crime: structure and responsibilities]. Lugansk [in Ukrainian].
3. Strel'cov, E.L. (2007). Ugolovnyj kodeks Ukrainy: nauch.-prakt. komment [Criminal Code of Ukraine: the scientific and practical comments]. Kharkiv: Odissej [in Ukrainian].
4. Mel'nyk, M.I., Khavroniuk, M.I. (2012). Naukovo-praktychnyj komentar Kryminal'noho kodeksu Ukrainy [Scientific and practical commentary to the Criminal Code of Ukraine]. Kiev: Yuryd. Dumka [in Ukrainian].
5. Pro praktyku rozghliadu sudamy kryminal'nykh sprav pro zlochyny, vchyneni stijkymy zlochynnymy ob'iednanniamy: postanova Plenumu Verkhov. Sudu Ukrainy vid 23 hrudnia 2005 № 13 [On the practice of courts of criminal cases concerning crimes committed by criminal associations resistant, ruling the Supreme Court of Ukraine of 23 December 2005 Number 13]. zakon4.rada.gov.ua. Retrieved from: http://zakon4.rada.gov.ua/laws /show/v0013700-05 [in Ukrainian].
6. Asmus, V.F. (1947). Lohyka [Logic]. Moskow: Hos. yzd-vo polyt. lyt [in Russian].
7. Demydova, L.M. (2013). Problemy kryminal'no-pravovykh vidpovidal'nosti za zapodiiannia majnovoi shkody v Ukraini (majnova shkoda iak zlochynnyj naslidok): teoriia, zakon, praktyka [Problems criminal liability for causing damage to property in Ukraine (criminal property damage as a result): theory, law practice]. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
8. Hutorova, N.O. (1996). Vchynennia zlochynu orhanizovanoiu hrupoiu osib (kryminal'no-pravovyj aspekt) [Committing a crime by an organized group of persons (criminal aspects)]. Extended abstract of candidate's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].
9. Kovitidi, O.F. (1999). Instytut spivuchasti u kryminal'nomu pravi Ukrainy [Institution of Complicity in Criminal Law of Ukraine]. Extended abstract of candidate's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].
10. Tkachenko, V.V. (2013). Vchynennia zlochynu za poperedn'oiu zmovoiu hrupoiu osib za Kryminal'nym kodeksom Ukrainy [Committing a crime by a conspiracy under criminal law Ukraine]. Extended abstract of candidate's thesis. Kiev [in Ukrainian].
11. Filosofskaja jenciklopedija. Rod i vid. [Philosophical Encyclopedia. Genus and species]. endic.ru. Retrieved from: http://endic.ru/enc_philosophy/Vid-i-rod-3507.html
12. Kerymov, D.A. (2008). Metodolohyia prava: predmet, funktsyy, problemy fylosofyy prava [Methodology of Law: subject, function, problems of legal philosophy]. Moscow. Stavropol: Yzd-vo Stavrop. hos. un-t [in Russian].
13. Servatko, T. (2002). Problemy borot'by z orhanizovanoiu zlochynnistiu v Pol'schi ta v Ukraini [Issues of fighting organized crime in Poland and Ukraine]. Extended abstract of candidate's thesis. Kiev [in Ukrainian].
14. Strelkovs'ka, Y.O. (2008). Marhinal'ni hrupy v strukturi orhanizovanoi zlochynnosti: kryminolohichne doslidzhennia [Marginal groups in the structure of the organized crime: the criminological research.]. Extended abstract of candidate's thesis. Odessa [in Ukrainian].
15. Tytov, V.D., Tsalin, S.D., O. P. Nevel's'ka-Hordieieva, O. P. (2005). Lohika [Logic]. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
Nevidoma N. V., PhD in Law, Assistant of the Department of Criminal Law № 1, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail: nevidoma_n@ukr.net ; ORCID 0000-0002-9961-7574
Concept «committing a crime by an organized group»: conceptual bases of research
The article proved that the offense is an organized group of criminal-legal phenomenon and concepts (phenomenon), which was first found in the legal definition of Ukrainian Criminal Code 2001, ch. 3 of his art. 28, which is the result of scientific opinion on the legal processes in our country and the introduction of norms of international instruments recognized by Ukraine. To study the concept of «committing a crime by an organized group» used the conceptual approach which allowed to conduct a comprehensive study on 4 levels system-legal analysis: 1st - analysis at the Institute of complicity; 2nd - at the level of organized crime in complicity, and 3rd - level rules contained in ch. 3. 28 CC, the analysis of legal structures (legal models) 'the crime by an organized group «and» a crime committed by an organized group «and 4 - at the research concept (term), «organized group». It is noted that the terms «organized group» for the definition of criminal association as «an organized group committing a crime» and «crime committed by an organized group» is incorrect and proved the feasibility of using the term «organized criminal group» as «the crime organized criminal group», «crime committed by an organized criminal group».
Keywords: participation; a form of complicity; an organized criminal group; the crime organized criminal group.
Hadiuwna do pedKomzii 10.02.2017 p.
