CC BY
10
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
актуальною вона стае за умов вщкритосп укра!нсько! економiки, пiсля вступу у Свггову органiзацiю торгiвлi, коли сiльськогосподарськi шдприемства постiйно потребуватимуть оновлення технологiй та виробничих фондiв, щоб забезпечити конкурентоздатшсть свого виробництва серед iнших учасниюв ринку.
Висновки. Виходячи з того, що сiльськогосподарський товарний ри-нок у силу свое! важливост для сусшльства та iсторично утворених проблем у галузi може функцiонувати тшьки при зацiкавленому вiдношеннi держави, а грошовий ринок е винятковим, тобто прюритетом державно! ринково! поль тики, тому проблеми перспективного розвитку укра!нського села можуть бути виршеш внаслщок цшеспрямовано! i послщовно! макроекономiчно! поль тики на обох ринках.
Пропонуемо створити багатостушнчату систему фшансово-кредитно-го обслуговування сiльськогосподарських товаровиробникiв та !х об'еднань. Для цього потрiбно залучати вартiсть власних земельних ресурЫв для органь зацп iпотечного кредитування сшьськогосподарських програм.
Лiтература
1. Куценко В., Богуш Л. Сощальна сфера села в конкурентному середовищг репональ защя, проблеми та шляхи !х розв'язання// Економша Укра!ни. - 2003, № 9. - С. 80.
2. Зоря С. Ощнка пщтримки сшьського господарства Укра!ни в м1жнародному пор1в-нянш// Економша Укра!ни. - 2005, № 10. - С. 62.
3. Аdevarul екопош1к. - 2003, № 4. - Р. 4._
УДК 330.101 Доц. Л.В. PidyH, канд. екон. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
проблеми штелектуального розвитку нац1онально1 економ1ки
Обгрунтовуемо необхщнють "iнтелектуалiзацii" eK0H0Mi4H0r0 розвитку Украши, аналiзуeмо чинники та шляхи формування шновацшно'1' моделi в^чизняно'1' економши.
Ключов1 слова: економiчна теорiя, шновацшна модель, iндустрiальне суспiльство.
Doc. L. V. Ribun -NUFWTof Ukraine, L'viv Problems of intellectual development of national economy
Necessity of intellectualization of economic development of Ukraine has been grounded. Factors and ways of innovative model formation of national economy have been analyzed in the article.
Keywords: economic theory, innovative model, industrial society.
Анал1з економ1чного розвитку передових краш свггу показуе, що життевий р1вень уЫх верств населення, загальна сощально-економ1чна ситу-ащя у краш визначаеться м1рою осв1ченосп сусшльства i його ставленням до штелектуальних цiнностей. Тiльки iнтелектуально багате суспшьство е гарантом високого рiвня життя народу та процвггання держави. Анi багатства надр, аш родючi землi, анi iдеальний кшмат, нi геополiтичне становище чи туристична принадшсть не у змозi зрiвнятися за могутнiстю та суспiльною значимютю з потенцiалом людського розуму.
Економжа Украiни останнi роки перебувае у сташ зростання. Проте, на думку фахiвцiв, пiдстав для заспокоення нема. Економiчне зростання здшс-
166
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкчшк, 2006, вип. 16.7
нюеться на старiй технiчнiй та технолопчнш базi, нерозв'язаною залишаеться проблема конкурентоспроможносп, спотвореною е структура нацюнально! економ^, невпинно зростае енергомiсткiсть ВВП, шдвищуеться частка базо-вих галузей у ВВП. Водночас, свгговий досвiд показуе, що економжа, у струк-турi яко! майже 60 % становлять базовi галузi, за всiма юнуючими свiтовими стандартами е безперспективною. Потенщал 11 зростання через малу швидюсть обiгу капiталу вкрай обмежений. Катастрофiчних масштабiв набуло фiзичне та моральне старiння основних виробничих фондiв. Реальне спрацювання основ-них засобiв у провщних галузях сьогоднi сягае 60-70 %. В енергетищ, на транспорт та у деяких шших галузях цей показник впритул наблизився до критично! меж1. Не можна однозначно позитивно сприймати зростання на 13,6 % за три квартали 2004 р. валового внутршнього продукту. Адже коли розкласти цей показник на складов^ то 69 % приросту вщбулося за рахунок зовшшньо-торговельних операцiй. Тодi, як скажiмо у США ця частка у ВВП становить тшьки 10 %, а у захщноевропейських крашах - близько тридцяти вiдсоткiв [4].
Для реалiзацil стратегiчних цiлей перспективного розвитку в Укра1ш не-обхiдно спрямувати всю економiчну полiтику у створювальне русло через фор-мування найбiльш ефективних господарських структур та здшснення перерозпо-дiлу iнновацiйних ресуршв суспiльства на користь нових виробництв, як визна-чають сутнiсть i спрямованiсть трансформацiйних процесiв. Так процеси мають здiйснюватися у повнiй гармошзаци з вимогами кон'юнктури внутрiшнього ринку, нарощуванням випуску конкурентоекспортоспроможного нацюнального продукту. Саме це i е точкою вда^ створювально! ринково! економ^. Держава на те й юнуе, щоб регулювати та управляти соцiально-економiчними процеса-ми, банювською дiяльнiстю, бюджетною, податковою, кредитною i фшансовою полiтикою у загальнонацiональних iнтересах змщнення i розвитку краши.
Цю загальновизнану схему шновацшно! та швестицшно! дiяльностi необхiдно вкладати у жорсткий часовий графж оргашзаци i контролю вико-нання, що дасть змогу зробити даний процес керованим. Така ретельна кло-штка робота мае супроводжуватися обов'язковим маркетингом i мошторин-гом ринково! кон'юнктури, щоб вчасно здшснювати необхiдну корекцiю ре-гулювальних механiзмiв для спрямування пiдприемництва у прогресивне русло структурних зрушень, досягнення збалансованост ринкових пропози-цiй з платоспроможшстю населення.
Крiм цього, нова модель мае врахувати, що у сучасному свт вщбу-ваеться переоцiнка основних цшностей. Вiд спрямованостi iндустрiального виробництва на маси суспшьство переходить до спрямованост штелектуаль-ного виробництва на особистють, вiд нагромадження матерiального багатства як основи особистого добробуту - до нагромадження знань та шформаци, як основи суспшьного прогресу. Вщомо, наприклад, що переважна частина спо-живання населення найбiльш розвинених краш свiту складаеться з сучасних товарiв (комп'ютерна технiка, аксесуари, комплектуючi й програми, засоби телекомушкаци i транспорту тощо), потреба в яких сформувалася завдяки швидкому запровадженню найновiтнiших досягнень науки i технiки, зо-рiентованих на задоволення iндивiдуальнi потреби людини. Не так володшня матерiальними благами, як володшня шформащею та штелектуальним по-
4. Економпка, планування i управлiння в лiсовиробничому комплексi
167
Нащомальмий лiсотехнiчний умiверситет УкраТми
тенцiалом визначають мюце людини у сучасному суспшьствь 1нвестицп в людський капiтал як базовий споЫб формування iнтелектуального кашталу суспiльства перетворюються на головнi прюритети його розвитку.
Структурно-iнновацiйний тип економiчного розвитку дедалi бiльше стае тим фундаментом, який визначае економiчну мщь кожно! кра!ни та И перспек-тиви на свiтовому ринку. Головною ознакою сучасного розкладу сил у свт е ю-тотний вщрив кра!н-лщерГв, що створюють мiнновацiйний анклав", вщ менш по-тужних краш, як змушенi повнiстю залежати вщ позици "активних гравщв".
Укра!на, яка ще не досягла рiвня розвиненого iндустрiального сус-пiльства, мае переваги в штелектуальному ресурсi порiвняно з багатьма кра-!нами свiту. Але для И усшшно! штеграци у свгговий економiчний процес як краши з конкурентоспроможною економжою вона об'ективно не може обрати еволюцшний або екстенсивний шлях запровадження шновацшно! моделi розвитку, яким йшли вс захiднi кра!ни 40-60-х роюв Г на який у нас також годе у кращому разГ стшьки ж часу. Адже еволюцшний шлях розвитку в умо-вах глобалГзаци неминуче призведе до консерваци юнуючого в Укра!ш в щ-лому низького технолопчного рГвня промислового виробництва. Отже, вторично необхщним е вибГр принципово шшого - штенсивного шляху впровад-ження, який шхто з урядГв захщних краш ще не використовував, при цьому вщсутнш свгговий досвщ проведення подГбних реформ у короткий термш.
До того ж у вГтчизняних та зарубГжних дослщниюв немае едност у думках щодо шляхГв переходу вщ стихшних процеЫв модершзацп реального сектора економжи до його прискорено! трансформаци за активно! участ дер-жави. На нашу думку, кшцева мета политики трансформаци екстенсивно! мо-делГ розвитку в шновацшну (штенсивну) полягае у створенш в реальному секторГ дшового постшдустрГального сегмента високотехнолопчного виробництва штелектуально! шновацшно! продукци, конкурентоспроможно! на свГтовому та внутршньому ринку.
Гадаемо, що стратепя перебудови такого сегмента, насамперед, грунту-ватиметься на виробнищш принципово ново! конкурентоспроможно! штелектуально! шновацшно! продукци, вщносш штелектуальш витрати на виробниц-тво яко! будуть меншГ за вщносш штелектуальш витрати на виробництво тако! ж продукци у постшдустрГальних кра!нах. Перелж ще! продукци мае визнача-ти уряд. До того ж вичерпшсть ознак кшцево! мети та прозорють еташв переходу реального сектора на шновацшну модель розвитку забезпечуватиметься розробленням концепци та програми переходу, складовими яко! е швестицшш трансформацшш проекти. Зазначимо, що метою кожного з цих проектГв мае бути створення одше! пщгалузГ Гз визначено! структури постшдустрГального сегмента. Програма визначатиме також послщовшсть розроблених проектГв.
На наш погляд, у межах кожного трансформацшного проекту мають виршуватися два взаемопов'язаних завдання. Суть першого полягае у створенш технологи виробництва та реалГзацп штелектуально! шновацшно! продукци. Друге завдання полягае у трансформаци кожного з юнуючих рГвшв системи державного регулювання реального сектора пщ кутом зору забезпе-чення конкурентоспроможност утворено! технологи.
168
Збiрник мауково-техмiчмих праць
Науковий вкник, 2006, вип. 16.7
Результатом виконання першого завдання мае бути дослщний екзем-пляр штелектуально! шновацшно! продукцп та, вiдпрацьована у проектах нормативних докуменлв уряду та стандарт, технологiя !! прискореного ви-робництва. Шдсумком другого завдання мають бути проекти нормативних ршень уряду, що трансформують деякi позицп системи державного регулю-вання реального сектора з метою забезпечення режиму найбшьшого сприян-ня виробництву тако! продукцп, а також отримання доходiв укра!нськими бiзнес-структурами - !! виробниками, зрештою, полггично! та економiчно! ви-годи самш державi. Проблемою для сучасних дослщниюв, пошуки розв'язан-ня яко! ще тривають, е визначення кiнцевого стану або позицш системи державного регулювання, що пiдлягають трансформацi!.
Усшшне запровадження iнновацiйно! моделi розвитку реального сектора можливе в умовах масово! генерацi! iнновацiйних рiшень в рамках швести-цiйних трансформацiйних проекпв. Для цього, за аналогiею з провщними пос-тiндустрiальними кра!нами, потрiбно забезпечити розгортання штелектуально-го буму в Укра!ш завдяки створенню приватних науково-дослщних iнститутiв i лабораторiй за участю фахiвцiв наукових закладiв, приватного бiзнесу i дер-жавних структур. Паралельно доцiльним е формування тимчасових творчих колективiв для швидкого та результативного проведення науково-дослiдних робiт на пiдставi державних та приватних замовлень та залучення на конкур-снш основi до !х складу найкращих професiоналiв свое! справи.
Перехiд реального сектора на шновацшну модель розвитку шляхом виконання швестицшних трансформацiйних проекпв е важливою умовою збалансованого, стшкого економiчного зростання з використанням можливих переваг Укра!ни в iнтелектуальному потенщаль У перспективi до 2020 р. вш потенцiйно здатний забезпечити зростання виробництва валового нащональ-ного доходу у кшька разiв, що вщповщатиме середньосвiтовим прогнозним оцiнкам i дасть змогу вийти на рiвень ефективно! достатностi у вирiшеннi со-щальних завдань економiки.
Лiтература
1. Бутко М. Проблеми реашзаци 1нновац1йно! модел1 розвитку економ1ки на рег1ональ-ному р1вн1// Економ1ка Укра!ни, № 11. - 2002. - С. 11-17.
2. Врублевський В., Мороз О., Саенко Ю. Ера штелекгу// Ушверсум, № 11-12. - 2001.
3. Срохш С. Структурна трансформащя нац1онально! економ1ки// Економ1ка Укра!ни, № 10. - 2002. - С. 49-55.
4. Голос Укра!ни, 14 жовтня 2004 р. - С. 2._
УДК 658.68 Доц. В.1. Блонська, канд. екон. наук;
магктрант Т.1. Шсько - Львiвська КА
соц1ально-економ1чна ефективн1сть д1яльност1
торгового тдприемства, резерви i шляхи п
п1двищення
Досл1джено напрямки п1двищення ефективносп д1яльност1 торговельного п1д-приемства, що принесуть бажаний результат для самого шдприемства 1 споживач1в його продукцп, тобто тих, на кого спрямована д1яльшсть кожного шдприемства. Ок-реслено вщмшнють кожного торговельного п1дприемства одне вщ одного 1 тому кожне з них мае свш, особливий, шлях до шдвищення ефективност1 д1яльносп.
4. Екч)мом1ка, планування i управлшня в лiсовиробничому комплексi
169
