ПРОБЛЕМИ і МАЙБУТНє ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ПіДПРИєМСТВ ТА ПДВ В УМОВАХ ЦИФРОВіЗАЦії Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК [336.226.12+336.226.322]:004.9 DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2021.03.052

Оксана МиколаУвна Гаркушенко,

канд. екон. наук, старший науковий ствробтник E-mail: garkushenko.o.n@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-9153-3763;

Ольга Олександр1вна Кувалдша,

астрант

1нститут економ1ки промисловостi НАН Укрш'ни вул. Mapii' KanHicT, 2, м. Кш'в, 03057, Укрш'ш E-mail: olga_kuvaldina@ukr.net https://orcid.org/0000-0003-4133-9206

ПРОБЛЕМИ I МАЙБУТНе ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ШДПРИСМСТВ ТА ПДВ В УМОВАХ ЦИФРОВВАЦП

Процеси глобaлiзaцп та цифpовiзaци призводять до значних змш cуcniльcтвa й еко-номiки, у тому чиcлi сфери оnодaткувaння. Зусилля урядiв бaгaтьох KpaiH cnрямовaнi Ha впpовaдження зaходiв боротьби з перемщенням npибуткiв тa зaбезnеченням нaдходжень до бюджеив вiд nодaтку нa прибуток пщприемств i ПДВ в нглежних обcягaх. Пpоaнaлiзо-вaно оcновнi проблеми оnодaткувaння nодaтком нa прибуток тa ПДВ, можливi шляхи 1х виршення нa короткострокову тa бiльш вщдглену перспективу. Доcлiджено ключовi ac^-кти протидп pозмивaнню nодaтковоl бaзи тa ухиленню вiд cnлaти зaзнaчених подaткiв i3 викоpиcтaнням нових цифрових методiв, a тaкож cтaн процесу iмnлементaцn кpокiв BEPS у цiй чacтинi.

Оcкiльки nодaток нa прибуток пщприемств у cучacних умовaх мae певш недолiки, ic-нуе iмовipнicть того, що в мaйбутньому його буде зaмiнено aльтеpнaтивним - nодaтком та виведений кaniтaл aбо nодaтком та гpошовi потоки у мicцi призтачення. ПДВ, у свою чер-гу, е нейтргльним nодaтком, який легко niддaетьcя aлгоpитмiзaцn тa aдмiнicтpувaнню. Тому вш тaкож може витюнити nодaток нa прибуток niдnpиемcтв i3 nодaткових систем кршн. Водночac щодо ПДВ тaкож icнуе низкa проблем: випндки шaхpaйcтвa, неоnодaткувaння aбо подвшне оnодaткувaння оnеpaцiй при здiйcненнi мiжнapодноl тоpгiвлi.

Вcтaновлено, що в короткостроковш nеpcnективi (до 5 pокiв) для протидп перемь щенню npибуткiв тa pозмивaння nодaтковоl бaзи, a тaкож виnaдкaм шaхpaйcтвa з nодaтком та прибуток пщприемств тa ПДВ нaцiонaльним уpядaм вaжливо збiльшити зусилля щодо iмnлементaцil nлaну BEPS тa посилити iнфоpмaцiйний обмiн i мiжнapодну cniвnpaцю. Для спрощення aдмiнicтpувaння ПДВ тa полшшення взaемодil м1ж nлaтникaми подaткiв i по-дaтковими оpгaнaми як у paмкaх одше' кршни, тaк i в мiжнapодних оnеpaцiях доцшьно ширше викоpиcтовувaти npaктику e-invoicing. У в^д^ент nеpcnективi nеpедбaчaетьcя можливicть зacтоcувaння технологп блокчейн.

З уpaхувaнням св^ових тенденцiй нaдaно pекомендaцil щодо вдосконнлення ПДВ тa nодaтку нa прибуток пщприемств в умовaх глобaлiзaцn i цифpовiзaцil (зокpемa, nодaльшa iмnлементaцiя зaходiв nлaну BEPS у вciх кpalнaх cвiту, обов'язковa pееcтpaцiя як плaтникiв ПДВ у кpalнaх npодaжу товapiв тa послуг кiнцевим cnоживaчaм, посилення мiжнapодноl коордитацп тa кооnеpaцil у cфеpi nодaткiв), a тaкож зaгaльнi pекомендaцn, що мaють спри-яти цифpовiзaцil тa економiчному розвитку Укpalни в нaйближчiй тa бiльш вщд8ленш пер-cnективi.

Ключовi слова: подaток нa прибуток, ПДВ, цифpовiзaцiя, BEPS, блокчейн, e-invoice.

JEL: H24, H25, O14

Процеси глобaлiзaцii' тa цифpовiзaцii' cуcniльcтвa й економiки вистутають кaтa-лiзaтоpом змiн у cфеpi оnодaткувaння тa

зумовлюють необхiднicть пошуку дiевих зaходiв для боротьби з ухиленням вщ cma-ти подaткiв й aкумулювaння для pеaлiзaцii'

© О. М. ^кушетю, О. О. ^a^ira, 2021

-Економжа npoMurnoeocmi Economy of Industry-

52 ISSN 1562-109X Econ. promisl.

2021, № 3 (95)

державних програм pi3HOÏ спрямованостi крашами CBiTy. Зокрема, низка проблем icHye у сферi застосування ПДВ та податку на прибуток пiдприeмcтв. Оcкiльки тд-приемства пристосовують свою дiяльнicть до сучасних умов та вибудовують внутрш-нi й зовнiшнi процеси з урахуванням роз-витку технологiй, а також використовують рiзнi шляхи для ухилення вiд оподаткуван-ня або виведення cвоïх прибyткiв в iншi краïни, виникае необхiднicть упроваджен-ня урядами дieвих заходiв для забезпечен-ня надежного фyнкцiонyвання системи оподаткування.

Серед наyковцiв icнye думка про те, що ПДВ i податок на прибуток пщпри-емств можуть зазнати змiн у майбутньому. Тому актуальним е здiйcнення додаткових дослщжень cценарiïв подальшого розвитку цих податюв в умовах цифровiзацiï.

Мета статт - аналiз основних проблем обкладання ПДВ i податком на прибуток тдприемств у сучасних умовах та ви-значення можливих шляхiв ïx вирiшення.

Тема оподаткування ПДВ i податюв на прибуток тдприемств, застосування цифрових технологш у цш cферi е предметом дослщжень багатьох втизняних та зарyбiжниx наyковцiв.

Анадiз поглядiв учених на змшт i принципи податку на прибуток, а також сценари майбyтньоï транcформацiï цього податку викладено в робой О. Вieцькоï (Виецкая, 2018). Особливост податку на грошовi потоки в мющ призначення, ос-новш його компоненти, переваги та недо-лiки доcлiджyють такi вченi, як Е. Ауербах, М. Деверо, М. Кш, Дж. Велла (Auerbach A., Devereux M. P., Keen M., Vella J., 2017). Терада-Хагiвара, К. Гонзалес, Ж. Ванг, М. Ольберт, К. Шпенгель розглядають оcобливоcтi оподаткування в умовах циф-ровiзацiï та розвитку шформацшних тех-нологiй, можливост впровадження податку на цифровi послуги для оподаткування доxодiв компанш, якi надають електроннi послуги (Olbert & Spengel, 2019, р. 11; Terada-Hagiwara, Gonzales, Wang, 2019). Дослщження спроб реформування ПДВ у Свропейському Союзi та мождивi напрями

застосування блокчейну для запобiгання шахрайству з ПДВ у мiжнароднiй торгiвлi висв^лено у працi Р. Ейнсворт, М. Алво-хайбi, М. Чiтам, К. ^ран (Ainsworth R. Т., Alwohaibi M., Cheetham M., Tirand C., 2018). Канадський досвiд щодо застосування GST (goods and service tax - близь-кий аналог ПДВ) в умовах цифрово! еко-номжи дослщжено у працi Р. Вонч, (Wyonch, 2017). Також у пращ М. Ламенш увагу придшено дослiдженню шахрайських схем iз ПДВ, ощнено поточний стан та роз-роблено рекомендаци щодо модертзаци системи ПДВ, використання нових технологш для ефективно! боротьби з шахрайст-вом iз ПДВ (Lamensch, 2018).

Однак як щодо майбутнього податку на прибуток та ПДВ, так i стосовно цифрових технологш в оподаткувант е багато невизначеностей та проблем, як необхщно конкретизувати й окреслити можливi шляхи !х вирiшення.

Податок на прибуток тдприемств

Податок на прибуток тдприемств е одним iз ключових. Його ставки рiзняться мiж кра!нами та змшювалися в iсторичнiй ретроспективi. На основi даних 177 юрис-дикцш середне значення ставки податку на прибуток в свт у 2020 р. становило 23,85% (Tax Foundation, 2020). Нижчi ставки податку на прибуток тдприемств хара-ктерш для европейських кра!н, тодi як вищi за середньосвiтовi показники ставки цього податку дшть у багатьох кра!нах, що роз-виваються.

Основними проблемами податку на прибуток у сучасних умовах е розмивання податково! бази та ухилення вiд оподаткування, а також проблеми в механiзмi оподаткування, спричинеш цифровiзацiею та глобалiзацiею економiки (наприклад, пи-тання, пов'язанi з вибором мюця реестраци компанiй, труднощi при розрахунку бази оподаткування шляхом зiставлення витрат i доходiв вiд дiяльностi компанш, пробле-ми з оцифруванням податку тощо).

У зв'язку з юнуючими викликами та недосконалiстю моделi оподаткування по-

-Економжа npoMumoeocmi Экономика промышленности

ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2021, № 3 (95)

gaTKOM Ha npu6yTOK y Mafi6yTHbOMy e mo®-.hbhm Koro pe^opMyBaHHa. Cepeg a.bTep-HaTHBHHx BapiaHTiB - 3aMiHa nogaraoM Ha BHBegeHHH KaniTa. (Ha po3nogi.eHHK npu6y-tok) (GBponeficbKHH iH$0pMa^HH0-g0C.mg-hh^khh цeнтp, ct. 20; Bue^aa, 2018) a6o nogaTKOM Ha rpomoBi n0T0KH y мiсцi npu-3HaneHHa (aHr.. Destination-based cash-flow tax - DBCFT). Ko®Ha 3 цнx npono3H^fi Mae neBHi nepeBaru Ta Hego.iKH.

OcKi.bKH мiсцe ennara nogaraiB HacTO Bigpi3HaeTbea Big Mi^a ^aKTHHHoro reHepy-BaHHa npu6yTKiB, Ba®.HBHM CTae 3oeepeg-®eHHa yBaru Ha onogaTKyBaHHi npu6yTKy 6i3Hecy y BigHOCHO ^iKCOBaHOMy Mi^i - po3-TamyBaHHi Mh^bhx eno®HBaniB TOBapiB Ta noe.yr (мiсцi npH3HaneHHa), Ha ^o i enpa-MOBaHHH nogaTOK Ha rpomoBi n0T0KH y Mi^i npH3HaneHHa. ^h nogaTOK CKnagaeTbca 3 gBOx ochobhhx e.eMemiB: «rpomoBHK no-TiK» (Big onogaTKyBaHHa 3Bi.bHaroTbca Bei BHTpaTH, BK.MHHO 3 KaniTa.bHHMH BHTpaTa-mh) Ta «мiсцe npH3HaneHHa» (KopuryBaHHa 3a aHa.oriero 3 nogaTKOM Ha gogaHy Bap-TicTb - eKcnopT He onogaraoByeTbca, Togi aK iMnopT onogaTKOByeTbca). Oco6.HBoeri DBCFT no.araroTb y TaKOMy:

DBCFT g03B0.ae 3MeHmuTu yxu.eHHa Big onogaTKyBaHHa b onepa^ax Mi® KOMna-HiaMH ogHiei' rpynu, aKi MO®yTb bhkophcto-ByBaTH TaKi iHCTpyMeHTH, aK BHyTpimHbo-rpynoBe KpeguTyBaHHa, po3Mi^eHHa HeMaTe-pia.bHux aKTHBiB y ropuegu^iax i3 HH3bKH-mh CTaBKaMH nogaTKiB a6o HaBMHCHy Hego-o^HKy onepa^fi Mi® KOMnaHiaMH (Auerbach, Devereux, Keen, Vella, 2017, pp. 4-5);

BigMiHHOCTi b eKOHOMinHOMy po3BHT-Ky Mi® Kpai'HaMH MO®yTb npu3BecTH go HepiBHOMipHux Hae.igKiB ynpoBag®eHHa DBCFT - ogHi Kparnu MO®yTb BurpaTH (TaKi aK TBaTeMa.a, MeKCHKa, roHgypae, Tpe^a Ta CfflA), iHmi - nporpaTH (HroKceM6ypr, HopBeria, Ka3axcTaH, KuTafi Ta Kinp) (Hebous, Klemm, Stausholm, 2019, p. 11);

iMnneMerna^a DBCFT e e^eKTHBHoro 3a yMOBH BnpoBag®eHHa 6i.bmicTro Kparn, a He .OKa.bHO, 0CKi.bKH aK^o nogaTOK 6yge 3anp0Bag®eH0 b ogmfi hh geKi.bKOx Kpamax, nignpueMCTBa цнx KpaiH 6ygyTb nparHyTH

отримати прибуток вiд реалiзацiï в шших крашах, де цей податок не дie.

Таким чином, DBCFT у мющ призна-чення може стати ефективним фюкальним iнструментом та гщною альтернативою податку на прибуток пщприемств, хоча слiд ураховувати, що вш мае як переваги, так i недолжи.

Наразi однiею з найважливших проблем податку на прибуток пщприемств е ерозiя податково1' бази та ухилення вiд оподаткування. Компанп, особливо тi, якi входять до складу мiжнародних груп, при здшсненш транскордонних операцiй вико-ристовують можливi шляхи для зменшення бази оподаткування та намагаються за можливостi перенести сво1' прибутки у кра-1'ни з низькими ставками податку. Вир> шення цих питань стало важливим напря-мом роботи ОЕСР та краш «Велико1' двад-цятки», в результат чого було розроблено План дш щодо запобiгання розмиванню податково1' бази та перемщенню прибуткiв (англ. Base erosion and profit shifting (BEPS) project, final BEPS package) (далi - План дш BEPS), який включае 15 заходiв (крокiв, дш, iнiцiатив). При цьому Мiнiмальним стандартом е сукупшсть обов'язкових чо-тирьох заходiв: Захiд 5 - Протидiя шкщли-вiй податковiй практицi (англ. Countering harmful tax practices); Захщ 6 - Запоб^ання зловживанням податковим законодавством (англ. Preventing tax treaty abuse); Захщ 13 -Документащя про трансфертне щноутво-рення та звiтнiсть по крашах (англ. Transfer pricing documentation and country-by-country reporting); Захщ 14 - Виршення транскордонних податкових спорiв (англ. Cross-border tax dispute resolution) (OECD, 2021).

1мплементащя заходiв Плану дш BEPS нацiлена на змiну iснуючих податко-вих правил щодо справляння податку на прибуток пiдприемств, посилення вимог щодо розкриття контролюючим органам вiдомостей про транскордоннi операцп, розподiл прибуткiв мiж крашами, продажi та податки по крашах; посилення контролю за передачею високовартюних немате-

Економжа npoMumoeocmi Economy of Industry

рiaльних aKrnBÍB, зокрема до низькоподат-кових юрисдикцш, що фактично не пов'я-зано з дiловою aктивнiстю тощо.

Оподаткування цифрового бiзнесу стосуеться Захщ 1 Плану дiй BEPS. Однак у процес спроб упровадження цього заходу не було знайдено послщовних рiшень, якi б дозволили комплексно виршити проблеми краш щодо цифровiзaцiï та пов'язано1 з нею системи оподаткування прибутку пiдприемств. У зв'язку з цим у травш 2019 р. ОЕСР опублiковaно Програ-му роботи з проблемних питань оподаткування, пов'язаних iз цифровiзaцiею глоба-льноï економiки (дaлi - Програма), спря-мовану на економiчну присутнiсть та ви-рiшення питань нерiвномiрного оподаткування компaнiй, яю реaлiзовують товари чи послуги та, вщповщно, отримують дохiд вiд та^ реaлiзaцiï без фiзичноï присутнос-т в юрисдикцiях споживaчiв та/або замов-никiв (OECD, 2019, р. 11).

Програма складаеться з Компонента 1 (англ. Pillar One) та Компонента 2 (англ. Pillar Two). Регламентоваш кожним iз Компонент пропозицп е рiзними за метою та сферою перерозпод^ прав оподат-кування. У рамках Компонента 1 сформовано таю пропозицп щодо розпод^ мiж крaïнaми прав на оподаткування доходiв компaнiй вiд трaнскордонноï дiяльностi (OECD, 2019, р. 6):

«участ користувaчiв» (англ. the user participation);

«маркетингових немaтерiaльних щн-ностей» (англ. the marketing intangibles);

«знaчноï економiчноï присутностп» (англ. the significant economic presence).

Згщно з правилами економiчноï при-сутностi краши, у яких розташоваш кiнцевi споживaчi товaрiв або послуг, мають право на отримання сплачених компашями-про-давцями частини податюв на прибуток, на-вiть якщо остaннi е резидентами iншоï краши. Крiм того, Компонентом 1 запропоно-вано методи кiлькiсноï ощнки та розподiлу прибутку компaнiй-продaвцiв мiж юрисди-кцiями.

Положення, викладенi в Компонент 2, усувають прогалини в оподаткуваннi податку на прибуток, яю невирiшенi у Планi дш BEPS. У цьому напрямi розроб-лена Глобальна пропозицiя щодо протидп розмиванню податково1 бази (англ. Global Anti-Base Erosion), спрямована на вирь шення проблем BEPS-ризикiв щодо пере-несення членами мiжнародних груп компа-нiй сво1х прибуткiв до краш i3 низькою або нульовою ставкою податку на прибуток. Також щею Глобальною пропозицiю ви-значаються правила оподаткування прибутку пщприемств та мшмальна ставка оподаткування прибутку транснащональ-них корпорацiй.

Таким чином, Компоненти 1 i 2 та Глобальна пропозищя щодо протидiï розмиванню податково1 бази спрямованi на ушфшацш глобальноï системи оподаткування, прийняття всестороннього пщходу до визначення прибутку для цшей оподаткування та запровадження единого меха-нiзму оподаткування цифрових послуг.

Слщ зазначити, що важливий крок в iмплементацiï Компонента 1 та Компонента 2 було здшснено 5 червня 2021 р. на зу-стрiчi в Лондош, де мiнiстри фiнансiв краш G7 (США, Японп, Нiмеччини, 1талп, Вели-кобританiï, Канади, Францiï) досягли попе-редньоï домовленостi щодо реформування глобально!' податково1' системи та прийня-ли рiшення про запровадження у сво1х юрисдикцiях мiнiмальноï ставки глобального корпоративного податку на прибуток (податку на прибуток пщприемств) у роз-мiрi 15%. Оч^еться, що такий крок спри-ятиме ушфшацп податкових правил та ш-вестищям. Разом з тим усi цифровi подат-ки, введенi окремими крашами ранiше, бу-дуть скасованi. Бшьш детальнi умови угоди мають бути узгоджеш найближчим часом. Наразi юнуе припущення, що новi умови оподаткування стосуватимуться лише най-бiльших корпорацш (Milliken, Holton, 2021).

Проте такий захщ одержав неодно-значний вщгук серед науковцiв. За оцiнкою Дж.К. Сундарам та А. Чаудур^ використо-

-Економжа промuсловостi Экономика промышленности

ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2021, № 3 (95)

вувана багатими крашами ставка глобального податку е занадто малою. У зв'язку з цим краши, що розвиваються, повиннi на-полягати на вищому мiнiмальному податку i бшьш справедливому перерозподiлi дохо-дiв (Сундарам, Чаудури, 2021). Дж. Стiглiц зауважуе, що хоча такий крок щодо прий-няття мiнiмальноï ставки мае на мет стяг-нення податюв iз транснацiональних кор-порацiй у справедливих розмiрах, iснуе iмовiрнiсть, що лише невелика частина до-ходiв може потрапити до краïни, що розви-ваеться. Тому варто зробити так, щоб хоча б декшька багатих краïн ввели вищу ставку податку на прибуток, а поточне ршення щодо мiнiмальноï ставки цього податку було переглянуто через п'ять роюв, i, в разi вщсутност збiльшення або неналежного отримання крашами, що розвиваються, по-даткових надходжень, переглянути та зб> льшити мшмальну ставку (Stiglitz, 2021).

Разом iз тим досягнення домовленос-тi щодо мiнiмальноï ставки податку на прибуток в умовах глобалiзацiï, цифровiза-цп та пандемiï COVID-19 е суттевим кро-ком уперед.

Податок на додану варткть

Дещо менше, нiж у випадку з подат-ком на прибуток тдприемств, iснуе труд-нощiв з шшим поширеним у свiтi бюдже-тоутворюючим податком - на додану вар-тiсть, проте вони е. Значна ïx частка наразi пов'язана з послугами та iнтенсифiкацiею мiжнародноï торгiвлi, що вiдбуваеться на rai розвитку iнформацiйно-комунiкацiйниx теxнологiй (1КТ). Зокрема, розвиток елект-ронно1' комерцiï (англ. e-commerce), поява товарiв у нематерiальнiй формi стали ще одним пщгрунтям до вже iснуючиx проблем з оподаткуванням послуг, особливо в мiжнароднiй торгiвлi, оподаткування опе-рацiй мiж бiзнесом та кiнцевими спожива-чами та мiж споживачами. Як наслщок, збiльшуеться кiлькiсть шахрайських схем типу «зниклий продавець» та «карусельне» шахрайство, через якi Свропейський Союз у перюд з 2009 по 2016 р. щорiчно втрачав

приблизно 100-150 млрд евро податкових надходжень (Lamensch, 2018, р. 10).

Цифровiзацiя призводить до того, що у випадку з послугами часто виникають ситуацп, коли ix надае юридична особа в однiй крам, оплата за них здшснюеться юридичною особою з друго' краши, а спо-живання - в третш Тодi складно визначи-ти мiсце споживання послуги i, вiдповiдно, суму ПДВ та бюджет, до якого вона потра-пить. А у випадку з фiзичними особами, у тому чи^ при придбанш товарiв у рамках е-комерцп (книг, аудiо-, вiдеозаписiв в еле-ктроннiй формi, програмного забезпечення тощо), витрати на адмiнiстрування таких сум ПДВ можуть перевищити самi суми ПДВ, якi мають бути нараховаш та пщля-гати сплать

Таким чином, розвиток мiжнародноi торгiвлi та цифрових теxнологiй зумовили складност в адмiнiструваннi ПДВ та штен-сифiкацiю шахрайських схем, що призводить до втрат крашами надходжень ПДВ Це, у свою чергу, обумовлюе необхщшсть удосконалення даного податку. З метою усунення таких проблем ОЕСР викладено низку рекомендацш, зокрема в рамках Ке-рiвництва з мiжнародного обкладання ПДВ/GST (англ. International VAT/GST guidelines) (OECD, 2015a) та Плану дш BEPS (OECD, 2015b).

Згщно з рекомендащями ОЕСР ПДВ мае бути нейтральним податком та не за-лежати вщ виду товару (матерiальнi або нематерiальнi блага), форми комерцп (еле-ктронна або традицiйна - офлайн-торпвля) та покупця (бiзнес або кiнцевi споживачi). Для практично' реалiзацii цих рекоменда-цiй кра'нам пропонуеться запровадити обов'язкову реестрацiю продавцiв у кра'-нах продажу товарiв з одночасним запро-вадженням можливостi перевiрки ПДВ-номерiв через 'х електронш бази даних та здiйснювати мiжнародну координацiю сво-'х дiй щодо цього податку (Lang&legeune, eds., 2015, p. 21-22). При застосуванш цих рекомендацш на практищ краши керують-ся сво'ми внутрiшнiми мiркуваннями, еко-

Економжа промuсловостi Economy of Industry

номiчними та технолопчними можливос-тями.

У високорозвинутих крашах A3ii' (Японiя, Сшгапур, Пiвденна Корея) для цiлей обкладання ПДВ / GST запроваджена обов'язкова реeстрацiя пiдприeмств, якi бажають здшснювати електронну комер-цiю на 1х територн. В Австралн та Швден-нiй Коре! запроваджена реeстрацiя торго-вельних майданчикiв як платникiв ПДВ / GST. Таю майданчики нараховують щ по-датки вiд iменi продавцiв, якi здiйснюють на них операцп щодо торгiвлi товарами та послугами в електроннiй формi, стягують вiдповiднi суми з покупцiв та вносять !х до бюджетiв кра!н (Wyonch, 2017, p. 17).

З метою вдосконалення системи ПДВ, усунення недолiкiв адмiнiстрування цього податку в £С у перiод з 2018 по 2021 р. вживаються заходи, яспрямоваш на спрощення системи ПДВ (The Asia Internet Coalition, 2017, p. 2). Такий комплекс захо-дiв включае розроблення спрощено! схеми реестрацп платникiв ПДВ, удосконалення та забезпечення доступност для всiх еко-номiчних агентiв реестру платникiв ПДВ, налагодження ефективно! взаемодп подат-кових та митних органiв краш-члешв £С.

Також окремим важливим заходом е впровадження Mini-One Stop Shop (MOSS), що використовуеться в GC з 1 Ычня 2015 р. i призначений для оргашзацн перерозпод> лу надходжень ПДВ до бюджету саме кра1ни GC, де знаходиться покупець товару. Продавцям рекомендовано зарееструва-тися як платник ПДВ у будь-якiй крш'ш-члеш GC, а також приеднатися до MOSS.

Здшснюючи торговельнi операцп, продавець iдентифiкуе покупця: е вiн бiз-несом або кiнцевим споживачем, кра1ну походження покупця, а також отримуе вiд покупця вiдомостi про тдтвердження його особи. П1сля цього продавець формуе вщ-повiдну документацiю та збернае ii 10 ро-юв в електроннiй формi. За необхщност продавець нараховуе ПДВ за ставками кра-!ни перебування покупця та передае через MOSS раз на квартал вщомост про операцп щодо продажi та накопиченi суми пода-ткових зобов'язань. Таким чином, функщ-

ею MOSS е перерахування приналежних кожнiй крам-члену GC суми надходжень ПДВ. Слщ вiдзначити, що приеднання до MOSS здiйснюеться на добровшьнш осно-вi, але у випадку приеднання всi операцп з Рентами зi всiх краш-члешв GC мають проводитися виключно через MOSS. Якщо компанп вiдмовляються зарееструватися в MOSS, то вони повинш зарееструватися в кожнш краlнi-членi GC, де в них е покупщ, та самостшно нараховувати ПДВ у кожнiй кра1ш GC, де вони здiйснюють торговельш операцil, за ставками тако1 краши i вносити належнi суми ПДВ до бюджету цих кра1н (Quaderno Library, 2018).

У процесi здшснення заходiв щодо вдосконалення системи ПДВ у £С плану-еться: розробити спрощену схему реестра-цil платниюв ПДВ, особливо це стосуеться компанш, якi розташованi поза межами £С, але планують здiйснювати операцii у £С; зробити реестр платникiв ПДВ доступ-ним для максимальноi кшькост економiч-них агентiв; налагодити процеси кооперацii та координацii податкових, митних оргашв краiн-членiв £С для посилення iнформа-цiйноi взаемодii мiж ними.

Разом з тим нав^ь з урахуванням вищезазначених заходiв щодо вдосконалення адмшютрування ПДВ у £С у цiй сферi залишаються певш проблеми. Вони зумовленi вiдсутнiстю шструменпв для того, щоб примусити тдприемства за межами £С до реестрацн як платникiв ПДВ, забезпечити стягнення з !х клiентiв цього податку до бюджетв краiн-членiв £С. Також, зважаючи на стрiмкий розвиток циф-рових технологiй, проблематичним зали-шаеться вiдстеження операцiй у сферi еле-ктронно! комерцii за участю суб'екпв, роз-ташованих поза межами £С.

Серед податкiвцiв шнуе така думка: поширення цифрових техшки i технологiй стане чинником, через який податки, що важко пiддаються алгоритмiзацii, припи-нять свое iснування. Водночас податки на споживання (у першу чергу ПДВ) зали-шаться та нав^ь стануть домiнуючими в податкових системах краш свiту (Wolfers, 2019a).

-Економжа npoMumoeocmi Экономика промышленности

ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2021, № 3 (95)

У все бшьшш юлькост кра!н засто-совуеться система електронного форму-вання та подання податкових накладних (англ. e-invoicing), яка дозволяе онлайн в електронному виглядi формувати податко-вi накладнi (англ. invoice), якi поим пере-даються покупцям та в податковi органи.

Система e-invoicing сприятиме вщ-мовi вiд паперового документооб^ та зни-зить вiрогiднiсть людських помилок через неуважнiсть. Вiдповiдно зменшуеться не-обхiднiсть у поданнi звтв щодо коригу-вання сум ПДВ, зазначених у податкових декларацiях, нарахуваннi пенi та/або штрафiв за несвоечасне (не в повному об-сязi тощо) перерахування коштiв до бюджету. Якщо в систему e-invoicing штегро-вано елементи штучного штелекту, то при здiйсненнi операцiй щодо кушвл^продажу немае необхiдностi в залученш людини до формування звiтностi з ПДВ, осюльки по-датковi накладш та деклараци будуть фор-муватися автоматично i також в автоматичному режимi надаватимуть !х сво!м контрагентам та податковим органам (Wolfers, 2019a).

А якщо e-invoicing реалiзовано на единш (хоча б у рамках кра!ни) платформi, то це значно спрощуе аналiз шформаци про нарахування ПДВ, адмiнiстрування цього податку та вщповщш витрати (VATBox, 2020).

Разом iз тим системи e-invoicing - як кнуюч^ так i тi, що плануеться запровади-ти, мають такi невирiшенi питання:

1. Сдина платформа e-invoice та витрати. Для устшно1 взаемодп багатьох платниюв податкiв мiж собою та з подат-ковими органами необхiдно використову-вати одне й те саме (щонайменше сумiсне) програмне забезпечення, розроблення, тд-тримання функцiонування та оновлення якого потребують витрат як державних бюджетсв, так i самих пщприемств.

2. Забезпечення повноти та конфг-денцшност1 даних платниюв ПДВ, осюль-ки не виключено ризик втручання зловмис-ниюв у роботу системи, яка мштить данi платникiв ПДВ.

Щоб запобiгти цьому, cлiд розробити мехашзми захисту iнформацiï iз системи e-invoicing вiд зовнiшнього та внутршнього неcанкцiонованого втручання, а також дieвi норми адмiнicтративноï, карноï вщповща-льност за таке втручання, меxанiзми реаль зацiï цих норм на практищ.

3. Охоплення економгчних агент1в системою e-invoicing. Наразi системи дь ють тiльки для угод з юридичними особами - business-to-business (B2B), що мають статус платникiв ПДВ (Wolfers, 2019а; Wolfers, 2019b; VATBox, 2020; Ainsworth, Alwohaibi, Cheetham & Tirand, 2018) та, можливо, фiзичними особами-пщприем-цями, якщо нацiонадьне законодавство пе-редбачае для них статус платниюв ПДВ. Торговельш операцiï мiж бiзнеcом та юн-цевими споживачами - фiзичними особами або тими, яю не зареecтрованi як платники податюв - business-to-consumer (B2C) та мiж фiзичними особами - consumer-to-consumer (С2С), не охоплеш щею системою, а спроби ïx адмiнicтрyвання можуть виявитися дорожчими, нiж суми ПДВ, що можуть бути отримаш внаcлiдок цього.

Також проблемним усе ще залиша-еться обкладання ПДВ послуг, особливо цифрових. У зв'язку з цим у £С виникла пропозицiя щодо введення в податкову систему краш-члешв цього об'еднання податку на цифровi послуги (англ. Digital Services Tax), яким буде обкладатися чис-тий валовий доxiд мyльтинацiонадьного пiдприeмcтва - постачальника послуг, оде-ржаний у крам, де розташований ïx отри-мувач. Ставка такого податку становитиме 3%, i застосовуватиметься вш до пщприем-ства, якщо його чистий валовий дохщ, оде-ржаний у маcштабi всього cвiтy за рж, пе-ревищуе 750 млн евро (Olbert & Spengel, 2019, р. 11; Terada-Hagiwara; Gonzales & Wang, 2019). За оцшками, надходження вщ цього податку в рамках усього £С мають скласти 5 млн евро на рш. Проте осюльки наразi в GC вiдcyтнi ефективш меxанiзми вiдcтеження факту отримання послуги та, вщповщно, вiдcтеження мicця отримання доходу, реалiзyвати на практицi цей пода-

Економжа промuсловостi Economy of Industry

ток вкpaй склндно. У зв'язку з цим його не зaпpовaджено в цьому об'еднaннi, нле окpемi ^ai™ вводять aнaлогiчнi nодaтки.

4. Ефективтсть боротьби з шах-райськими схемами. Ефектившсть системи e-invoicing знлежить не лише вщ того, чи pеaлiзовaнa вонa нa npaктицi, як вота pеa-лiзовaнa, нле i вщ зaгaльноi' nодaтковоi' ку-льтури, що cклaлacя в конкpетнiй крш'ш, piвня тiнiзaцii' И економiки, особливостей зaконодaвcтвa про ПДВ.

5. 1КТ-1нфраструктура. Для функ-цiонувaння системи e-invoicing потpiбнa вiдnовiднa iнфpacтpуктуpa (вiд мережево-го, серверного облaднaння, комунiкaцiйних споруд тa облaднaння до уcтaнов iз тдго-товки тa nеpеniдготовки кaдpiв, що можуть коpиcтувaтиcя цiею системою тa пщтриму-вaти И роботу) (^ркушенко, 2018). Вщпо-вiдно, упровндження тa niдтpимкa в ннлеж-ному CTam тaкоi' iнфpacтpуктуpи потребуе додaткових витpaт. У зв'язку з цим розви-ток системи e-invoicing в економiчно не-розвинутих кpai'нaх aбо 'х окремих регю-нaх буде гaльмувaтиcя.

6. Кооперащя та координащя мiж кратами. Необхщно, щоб системи, яю д> ють у piзних кpai'нaх, були cумicними. Оcкiльки nеpедбaчaетьcя, що доступ до iнфоpмaцii', яку мютить cиcтемa, отpимaе iншa cтоpонa шляхом обмiну дaними, це може cтaновити зaгpозу нaцiонaльнiй без-nецi. У тaкому випндку вapiaнтом може CTa™ обмежений функцiонaл e-invoicing у мiжнapодних угодaх aбо викоpиcтaння мiж кpai'нaми iншоi' системи, нanpиклaд, нa ос-новi розробленого ОЕСР тa вже юнуючого у cвiтi з 15 липня 2014 р. Единого CTa4^p-ту звiтноcтi (aнгл. CRS - Common Reporting Standard) (OECD, 2021). Рaзом з тим гар^ельте icнувaння двох систем зв^-ноcтi (внутршньо! тa мiжнapодноi') зумов-лювaтиме додaтковi витpaти тa дублювaн-ня iнфоpмaцii'.

Нaведенi iдеi' щодо мaйбутнього ПДВ, та думку екcnеpтiв СС тa ОЕСР, бу-дуть pеaлiзовaнi щотайменше в розвинутих кpai'нaх cвiту i тих, що нaмaгaютьcя 'х та-здогнaти зa економiчним тa цифровим роз-

витком, уже в найближчi 5 pokíb (Wolfers, 2019a, 2019b). Вщповщно, менш розвину-тим кра'нам на це знадобиться бiльше часу.

Однак, з огляду на розвиток цифро-вих технiки та технологш, а також низку невирiшених проблемних питань з адмшс-труванням ПДВ, система e-invoicing може бути промiжною ланкою мiж сучасним способом нарахування, стягнення та адм> нiстрування ПДВ i наступним - ПДВ, ад-мiнiстрування якого здiйснюeться за допо-могою блокчейну.

Технологiя блокчейн уже деякий час розвиваеться та застосовуеться на практицi в рiзних кра'нах свiту для рiзних потреб. Щодо ПДВ, то у випадку цього податку блокчейн е привабливим через свою висо-ку безпечнiсть (тобто гарантш конфщен-цiйностi) та вкрай малу вiрогiднiсть зламу, що скорочуе можливють пiдробки даних або ix крадiжки. Проте водночас бiльшiсть пропозицiй щодо використання блокчейну у сферi оподаткування (Alkhodre, Jan, Khusro, Ali, Alsaawy & Yasar, 2019, Setyowati, Utami, Saragih & Hendrawan, 2020) фактично обмежуеться замiною систем e-invoicing на них. Тобто, ^м пщви-щення безпечностi користування та захис-ту вiд шахра'в, решта недолив, притаман-них системi e-invoicing, у такому випадку залишаться i в блокчейн.

Разом з тим у СС було розроблено пропозицш, завдяки якш можливо буде за допомогою сучасних 1КТ, теxнологiй блокчейн та криптовалют вирiшити проблему бшьшо' кооперацп мiж кра'нами та шах-райства з ПДВ (у першу чергу карусельного). Ii' суть полягае в тому, що коли iмпор-тер купуе товар за кордоном, то вш мае спочатку здшснити купiвлю криптовалюти, призначено' для сплати ПДВ у сво'й кра'ш, на суму, що вщповщае сумi ПДВ у конк-ретнш угодi. Лише потiм такий iмпортер може здiйснити безпосередньо перераху-вання кошив за товар в шшу кра'ну i вве-зення товару. У цьому випадку кра'на роз-ташування iмпортера отримуе належну за такою торговельною угодою суму ПДВ та страхуе себе вiд шахрайства на етат iмпо-

-Економжа npoMumoeocmi Экономика промышленности

ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2021, № 3 (95)

рту товару або послуги. Придбана iмпорте-ром криптовалюта пiсля укладання угоди несе лише шформацшш вiдомостi щодо ще! конкретно! угоди, не мае шяко! моне-тарно! цiнностi ш для кого i пiдлягае лшв> даци (Ainsworth, Alwohaibi, Cheetham & Тпапё, 2018).

На основi ощнки фахiвцiв щодо по-ширення системи e-invoicing та вирiшення супутнiх проблем можна припустити, що блокчейн щонайменше в розвинутих кра!-нах може стати поширеною та використо-вуваною на практищ технологiею адмшшт-рування ПДВ найближчих 15-20 рокiв. Щодо решти кра!н, то ситуацiя залежить вщ !х можливостей розбудувати та пщтри-мувати вiдповiдну IКТ-iнфраструктуру, а також вщ ступеня економiчного i техноло-гiчного розвитку, комп'ютерно! грамотнос-т всiх економiчних агентiв (Wolfers, 2019а, 2019Ь).

Також альтернативою ПДВ в епоху цифровiзацil економiки може стати пода-ток на транзакцп. Його суть полягае в тому, що при здшсненш безгоивкового роз-рахунку банкiвська установа, де вщкрито розрахунковий або картковий рахунок платника, фактично виступае податковим агентом, нараховуе та стягуе суму ПДВ з кожно! транзакцп за ставкою свое! краши та поим перераховуе таку суму до бюджету. Вим, iстотним недолiком такого подат-ку е те, що уряд змушуе банкiвськi установи виконувати нетиповi для них операци. Вiдповiдно, введення такого податку в по-датковi системи кра!н мае супроводжува-тися змiнами в законодавствi щодо дiяль-ностi банкiв. Така ситуащя призводить до незадоволення представниюв банкiвського сектору та !х опору введенню податку на транзакцп (У, 2014, р. 38; Barros, 2019, Р. 18).

Податок на прибуток, ПДВ та Ух цифрове майбутне в УкраУш

В Укра1ш, як i в багатьох крашах св> ту, надходження вiд ПДВ та податку на прибуток пщприемств становлять суттеву частину податкових надходжень - до 38%

податкових надходжень i 22% ВВП на рш у перюд з 2014 по 2020 р. (Державна казна-чейська служба Украши, 2021, Державна служба статистики Украши, 2021).

1з розвитком процеав цифровiзацil в Укра1ш наступних 15-20 роюв акцент у по-датковш полiтицi може змiститися з податку на прибуток пщприемств на ПДВ. У такому випадку слщ ураховувати, що для того щоб компенсувати втрачеш надходження вщ податку на прибуток пщприемств, потрiбно буде скоригувати ставку ПДВ убж збiльшення.

Зокрема, якщо виходити з поточного рiвня надходжень вщ податку на прибуток пщприемств та ПДВ, то для збереження 1х сумарного обсягу на тому самому рiвнi за умови усунення податку на прибуток пщ-приемств iз податково! системи, ефективна ставка ПДВ мае бути збшьшена з 10,82 (се-редня за 2014-2020 рр.) до 13,72%, тобто майже на 3 вщсоткових пункти вище. Зро-бити це можливо за рахунок подальшого скасування пiльг i знижених ставок даного податку. Зважаючи на евроштеграцшш прагнення Украши, така пропозищя цiлком кореспондуеться з курсом £С у частинi на-прямiв реформування ПДВ та подальшо! конвергенци податкових систем кра!н-чле-нiв цього об'еднання (Гаркушенко, Фшп-пова, 2016).

У частиш використання цифрових технiки i технологiй для зменшення проблем iз шахрайством щодо ПДВ та спро-щення адмiнiстрування цього податку в Укра1ш прийнято низку закошв та змiн до Податкового кодексу.

У 2014-2017 рр. було запроваджено систему е-туоке в Укра1ш, з 2015 р. - використання системи стало обов'язковим для великих платниюв податюв, з 2016 р. усi пщприемства мають бути охопленi да-ною системою з одночасним вiдкриттям спещальних рахункiв у Державнiй казна-чейськш службi, з квiтня 2017 р. у системi реалiзовано опцiю автоматичного вщшко-дування ПДВ експортерам (Синютка, Кри-совата, 2019). Зазначена опщя е особливо актуальною для пщтримки лiквiдностi ве-

Економжа промисловостi Есопоту о/ 1п<3ж&у

ликиx пpoмислoвиx пiдпpиeмств Укpaïни y сфеpi метaлypгiйнoï, мaшинoбyдiвнoï, дo-бyвнoï тa xapчoвoï пpoмислoвoстi, oбсяги експopтy ^o^^ii' якиx e нaйбiльшими в зaгaльнiй стpyктypi експopтy тoвapiв Укpa-1'ни (Деpжaвнa слyжбa стaтистики Укpaïни, 2021b).

Tarn змiни, з oднoгo 6o^, свiдчaть npo впpoвaдження в Укpaïнi нaйсyчaснi-шиx тpендiв i тенденцш, спpямoвaниx нa спpoщення тa пpискopення пpoцесiв oблiкy тa aдмiнiстpyвaння ЦДБ, a e-invoice в Укpaïнi OTprae виpiшенню тaкoï пpoблеми, як вiдшкoдyвaння експopтнoгo ПДЯ З ш-шoгo 6oRy, системa e-invoice e дещo oднo-бiчнoю тa бiльшoю мipoю спpямoвaнa нa oтpимaння мaксимaльнo пoвнoï iнфopмaцiï пoдaткoвими opгaнaми, a не та спpoщення poбoти з ними плaтникiв пoдaткiв. У цьoмy кoнтекстi системa не спpияe зменшенню юль^ст пopyшень щoдo сплaти ПДЭ. А з ypaxyвaнням нaявнoстi в ^arni спpoщенoï системи oпoдaткyвaння, якa не oxoпленa системoю e-invoice, тa зтачшго тiньoвoгo сектopy екoнoмiки зaлишaeться ^oCTip для шaxpaйськиx сxем i втpaт бюджетниx тад-xoджень. Toмy в Укpaïнi все ще aктyaль-шю e пoтpебa в детiнiзaцiï е^шмжи i тд-вищеннi пoдaткoвoï кyльтypи плaтникiв пoдaткiв.

У пoдaльшoмy слщ нaдaти плaтникaм ПДБ, a не лише пoдaткoвим opгaнaм дo-ступ дo iнфopмaцiï пpo iншиx плaтникiв пoдaткiв (пoдaткoвий нoмеp, тoчнi pеквiзи-ти, пoтpiбнi пpи oфopмленнi пoдaткoвoï нaклaднoï, пoтoчний стaтyс - лiквiдoвaне пiдпpиeмствo, a6o фyнкцioнyюче тoщo).

Актумьним питaнням зaлишaeться пoдaльший poзвитoк IKT-iнфpaстpyктypи в Укpaïнi для бiльшoгo oxoплення цифpoви-ми теxнoлoгiями всix екoнoмiчниx aгентiв з метoю нaдaння 1м якiсниx пoслyг деpжaв-ним сектopoм зaгaлoм тa пoдaткoвими op-гатами зoкpемa.

Сеpед oстaннix нoвoвведень дo Ш-дaткoвoгo кoдексy 6ули nprn^TO змiни, pеглaментoвaнi Зaкoнoм Укpaïни <^po внесення змiн дo Цoдaткoвoгo тодексу Укpaïни щoдo скaсyвaння oпoдaткyвaння дoxoдiв, oтpимaниx неpезидентaми у ви-

глядi виплaти зa виpoбництвo тa/aбo poз-пoвсюдження pеклaми, тa yдoскoнaлення пopядкy oпoдaткyвaння пoдaткoм нa дoдa-ну вapтiсть oпеpaцiй з пoстaчaння неpези-дентaми електpoнниx пoслyг фiзичним oсoбaм» вiд 03.06.2021 p. № 1525-IX, який нaбyв чиннoстi 2 липня 2021 p. ^читаючи з 2022 p. цифpoвi кopпopaцiï (Google, Youtube, Coursera, Amazon, Netflix, Facebook тa iн.), щo нaдaють електpoннi шслуги фiзичним oсoбaм нa теpитopiï Укpaïни, будуть зoбoв'язaнi нapaxoвyвaти тa сплaчyвaти ПДЯ дo бюджету Укpaïни. Для pеeстpaцiï плaтникiв пoдaткiв пеpедбa-чето спецiaльне пopтaльне piшення. Бaзa oпoдaткyвaння електpoнниx oпеpaцiй ви-знaчaeться в iнoземнiй вaлютi (eвpo a6o дoлap США) тa виxoдячи з вapтoстi тaкиx пoслyг. Для iдентифiкaцiï мiсцезнaxoджен-ня фiзичнoï oсoби мoжyть вpaxoвyвaтися дaнi пpo мiсцезнaxoдження пpoвaйдеpa те-лекoмyнiкaцiй, пoслyгaми якoгo кopистy-вaвся oдеpжyвaч у пpoцесi oтpимaння елек-тpoннoï пoслyги, кoд кpaïни SIM-rap™, мiсцезнaxoдження пpистpoю (зa IP-aдpесoю), щo викopистoвyeться пiд чaс oтpимaння тaкиx пoслyг, бaнкiвськi pеквi-зити, зoкpемa, мiсце ведення бaнкiвськoгo paxyнкy, чеpез який здiйснюeться oплaтa електpoннoï пoслyги.

Bтiм, пoпpи нaмaгaння ypядy Укpaïни oxoпити нopмaтивними aктaми сфеpy циф-poвиx пoслyг, цифpoвиx тoвapiв тa елект-poннoï кoмеpцiï, нapaзi не вiдoмo, чи дoс-тaтньo у фiскaльниx opгaнiв Укpaïни мoж-ливoстей тa кoмпетенцiй для ^имусу не-pезидентiв дo oбoв'язкoвoï pеeстpaцiï нa теpитopiï кpaïни як плaтникiв ПДБ i чи не зглишить pинoк Укpaïни чaстинa кoмпaнiй меншoгo poзмipy чеpез введенi пpaвилa.

Taким чинoм, для Укpaïни все ще a^ тугльним зaлишaeться зaвдaння пoдaльшo-гo вдoскoнaлення пpaвoвoгo пoля пoдaткiв тa цифpoвиx теxнoлoгiй, a для дшсто ефек-тивнoгo aдмiнiстpyвaння ПДБ в Укpaïнi зa дoпoмoгoю e-invoice мoже знaдoбитися бiльше, нiж пpoгнoзoвaнi фaxiвцями (Wolfers, 2019a, 2019b) 5 poкiв. Щoдo блoк-чейну, то ця теxнoлoгiя зa дуже oптимiс-тичним сценapieм в Укpaïнi змoже викopи-

-Екoнoмiка npoMu^oeocmi Экoнoмuка npoмышлeннocтu

ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2021, № 3 (95)

стовуватися для адмшктрування ПДВ тз-тше, нiж за 15-20 рокiв, прогнозованих для кра!н - технологiчних та економiчних лiдерiв.

Висновки. Податок на прибуток пщ-приемств i ПДВ входять до найважливших джерел податкових надходжень до бюдже-тiв багатьох кра!н свiту. Разом iз тим су-часнi умови глобалiзацil та цифровiзацil спричиняють виникнення додаткових проблем iз цими податками та призводять до необхщност !х модертзаци вiдповiдно до нових реалiй.

Наразi щодо цих податкiв вщсутнш чiткий вектор !х стратегiчного розвитку - е лише рекомендаций яю стосуються окре-мих змiн, та деяю пропозицп технiчного характеру.

Для податку на прибуток пщпри-емств, щонайменше найближчим часом, найважливiшим е те, що протягом 5 роюв у свiтi вiдбуватиметься подальше впровад-ження заходiв, передбачених Планом дш ВЕР8, та розвиток систем мiжнародного обмiну податковою i митною шформащею. Ц заходи спрямованi на зменшення обся-гiв уникнення вiд сплати даного податку, забезпечення прозорост мiжнародних опе-рацiй, пом'якшення податково! конкуренци мiж крашами та збiльшення надходжень вщ нього в тих крашах свiту, де платники податкiв безпосередньо отримують прибуток. Разом з тим, з урахуванням практики здшснення багатьох операцiй у мережi 1н-тернет, деякi краши локально шщшють упровадження рiзновидiв спецiальних по-датюв. Втiм, реалiзувати !х на практищ до-сить складно та не завжди вигiдно з пози-цш адмiнiстрування, а також виникае за-гроза подвiйного оподаткування прибутку платниюв податкiв, що може бути негативно сприйнято як платниками податюв, так i урядами iнших краш.

Водночас, зважаючи на велику юль-кiсть проблем, пов'язаних iз податком на прибуток тдприемств i труднощi в його алгоритмiзацil та адмшктрувант, усе час-тiше в наукових та урядових колах вислов-люеться думка про доцшьтсть усунення цього податку зi складу податкових систем

та замiну його на податок на виведений каттал, податок на грошовi потоки або взагалi вщмову вiд нього на користь податюв на споживання (у першу чергу ПДВ та його аналопв). Тобто наразi у свiтi немае консенсусу про вщдалене майбутне податку на прибуток тдприемств, осюльки його альтернативи мають як переваги, так i не-долiки, а також не вщомо точно, як вони проявлять себе на практищ.

Щодо ПДВ, то цей податок мае бага-то переваг сам по собi та порiвняно з податком на прибуток тдприемств, осюльки е вщносно нейтральним, досить легко пщда-еться алгоршадзаци та адмшютруванню. Тому його часто розглядають як такий, що мае залишитися в податкових системах кра!н, i навiть за деякими сценарiями розвитку вш може стати повноцiнною замi-ною податку на прибуток тдприемств. Разом з тим при застосувант ПДВ також по-стають проблеми, таю як шахрайсью схеми з цим податком, неоподаткування або по-двшне оподаткування операцш у випадку мiжнародноl торгiвлi товарами та послуга-ми переважно мiж бiзнесом та юнцевими споживачами та мiж фiзичними особами.

Шляхом до вирiшення цих проблем у провщних кра!нах св^, де застосовуеться ПДВ (у першу чергу £С) вважаеться поси-лення iнструментiв iнформацiйного обмiну мiж крашами про рух товарiв, послуг (у тому чи^ в електроннiй форм^ та коштiв, спрощення процедур реестрацп та звiтностi для платникiв ПДВ, застосування нових цифрових технологiй i зменшення доку-ментообiгу в паперовш формi, автоматиза-цiя щонайменше частини процеав звiтнос-тi щодо ПДВ.

Система e-invoicing в найближчiй пе-рспективi (упродовж 5 рокiв) може стати такою цифрово! технологiею та вже почала дiяти в багатьох крашах св^, у тому чи^ в Украlнi. У бiльш вщдаленш перспективi такою технологiею може стати блокчейн або блокчейн у комбшаци з елементами штучного штелекту. Однак нововведення потребують вiдповiдноl IКТ-iнфраструк-тури i значних витрат щонайменше на перших етапах з боку держави та платниюв

Економжа промисловостi Есопоту о/ 1п<3ж&у

податюв на введення !х в експлуатацш i пiдтримку функцiонування.

В Укра!ш також iснують проблеми з ПДВ, зокрема в частинi ухилення вщ спла-ти цього податку, але е i позитивнi зру-шення у виглядi функщонуючо! системи е-invoicing з реалiзованою в нш автоматич-нiй процедурi вiдшкодування ПДВ експор-терам.

Для подальшого вдосконалення ПДВ в Укра!ш в контекст глобалiзацп та циф-ровiзащ! доцшьно вжити таких першочер-гових заходiв:

1) розробити базу даних платниюв ПДВ, вiдомостi з яко! (зокрема, и, що сто-суються визначення дшсност номера ПДВ, точно! шформаци про платника податкiв, яка е обов'язковим елементом у податко-вих накладних) зможуть отримати також i зареестрованi як платники ПДВ користува-чi е-1пуо1се;

2) у системi e-invoicing для бiльш широкого охоплення цiею технологiею всiх економiчних агенив пропонуеться розробити такий функщонал, у якому б вщобра-жалися також операци платникiв податкiв, що використовують спрощену систему оподаткування;

3) здшснити дослiдження щодо того, як блокчейн може бути застосований в Укра!ш для справляння ПДВ (конкретнi технологи, стандарти, як норми законо-давства потрiбно змiнити або ввести, яю витрати на реалiзацiю цде! технологи бу-дуть необхiдними тощо).

У контекст напрямiв удосконалення податку на прибуток пщприемств в Укра!ш слщ здiйснити такi кроки:

1) подальша реалiзацiя заходiв, пе-редбачених Планом BEPS;

2) забезпечення приеднання Укра!ни до систем мiжнародного обмiну податко-вою та митною iнформацiею з метою змен-шення можливостей ухилення вщ сплати цього податку;

3) здiйснення дослщжень перспектив цього податку в Укра!ш через 10-20 рокiв та можливих способiв компенсаци втрат надходжень у разi виключення цього податку з податково! системи Укра!ни.

З урахуванням евроiнтеграцiйного курсу Укра!ни на основi ретроспективного аналiзу виконано приблизш оцiнки щодо змiни ПДВ для компенсаци податкових надходжень у тому випадку, якщо податок на прибуток пщприемств буде усунуто з податково! системи та шшого податку за-мють нього введено не буде. Визначено, що в цьому разi ефективна ставка ПДВ в Укра!ш мае бути збшьшена з майже 11% до майже 14%.

Зазначеш заходи щодо ПДВ та податку на прибуток пщприемств необхщно здшснювати в контекст можливих сценарь !в довгострокового розвитку i реалiзацi! бшьш широко! довгостроково! (на 10 i бь льше рокiв) державно! стратеги, що охоп-люватиме не лише податок на прибуток пщприемств i ПДВ, але й економ^ кра!ни загалом.

У такому документi доцшьно перед-бачити:

1) механiзми зменшення тiньового сектору економiки та пщвищення податково! культури в кра!ш;

2) розвиток та пiдтримку функщону-вання IКТ-iнфраструктури;

3) напрями цифровiзацi! економiки кра!ни та пiдвищення комп'ютерно! гра-мотностi населення.

Цi елементи мають бути конкретни-ми (змют заходу, строк здiйснення, очжу-ваш результати, вiдповiдальнi виконавцi, джерело фшансування, обсяг фiнансування тощо). Вiдповiдно, розроблення такого документа та його окремих елементiв, так само як i подальший аналiз особливостей упровадження в Укра!нi технологi! блок-чейн для адмшстрування ПДВ, е перспек-тивним напрямом подальших дослiджень.

Лггература

Виецкая О. В. (2018). Современные тенденции в налогообложении прибыли корпораций: перспективы налога на выведенный капитал. Економжа про-мисловостг. № 2 (82). С. 24-49. Б01: http://doi.org/10.15407/econindustry2018. 02.024

-Економжа промисловост1 Экономика промышленности

ЙБЫ 1562-109Х Есоп. promisl. 2021, № 3 (95)

Вишневський В. П., Гаркушенко О. М., Князев С. I., Липницький Д. В., Чею-на В. Д. (2020). Цифров1защя економжи Украгни: трансформацтний потенц1ал: монографiя. В. П. Вишневський, С. I. Князев (заг. ред.). Ки1в: ВД "Академперю-дика", 2020. 188 с. DOI: https://doi.org/ 10.15407/akademperiodyka.398.188 Гаркушенко О. М., Фiлiппова Н. В. (2016). Шляхи гармошзацп ставок ПДВ з евро-пейськими: проблеми та виклики. Еко-номжа промисловост1. № 3 (75). С. 4973. DOI: https://doi.org/10.15407/econin dustry2016.03.080 Гаркушенко О. Н. (2018). Информационно-коммуникационные технологии в эпоху становления смарт-промышленности: проблемы определения и условия развития. Экономика промышленности. № 2(82). С. 50-75. DOI: http://doi.org/10. 15407/econindustry2018.02.050. Державна казначейська служба Укра1ни (2021). Файлове сховище. Звiтнiсть. Державна казначейська служба Украг-ни. URL: https://www.treasury.gov.ua/ua/ file-storage/vikonannya-derzhavnogo-byud zhetu (дата звернення: 04.03.2021) Державна служба статистики Укра1ни (2021a). Нащональш рахунки. Валовий внутрiшнiй продукт у фактичних щнах. Державна служба статистики Украг-ни. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 04.03.2021) Державна служба статистики Укра1ни (2021b). Товарна структура зовшшньо! торгiвлi Укра1ни. Державна служба статистики Украгни. URL:

http://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 04.03.2021) Свропейський шформацшно-дослщниць-кий центр (2016). Трансформащя по-датку на прибуток тдприемств у пода-ток на виведений каттал. URL: http://euinfocenter.rada.gov.ua/uploads/do cuments/28909.pdf (дата звернення: 12.01.2021). Синютка Н., Крисовата К. (2019). Фокальна дисфункцiя електронного адмшстру-вання ПДВ в Укра1ш. Свт фтанав. № 4 (61). С. 23-36.

Сундарам Дж.К., Чаудури А. (2021). Мифы и лобби блокируют международное налоговое сотрудничество. Эксперт. № 30 (1216). 19-25 июля. С. 9. URL: https://expert.ru/expert/2021/30/mify-i-lob bi-blokiruyut-mezhdunarodnoye-nalogovo ye-sotrudnichestvo/ (дата звернення: 28.07.2021).

Ainsworth R. T., Alwohaibi M., Cheetham M., Tirand C. (2018). A VATCoin Solution to MTIC Fraud: Past Efforts, Present Technology, and the EU's 2017 Proposal. Boston Univ. School of Law. Law and Economics Research Paper, 37 р.

Alkhodre A., Jan S., Khusro S., Ali T., Al-saawy Y., Yasar, M. (2019). A blockchain-based value added tax (VAT) system: Saudi Arabia as a use-case. Int. J. Adv. Comput. Sci. Appl. Vol. 10(9), pp. 708716. DOI: 10.14569/IJACSA.2019.0100 588

Auerbach A., Devereux M. P., Keen M., Vella J. (2017). Destination-Based Cash Flow Taxation. Said Business School. Research Papers. URL: https://eml.berkeley.edu/-auerbach/CBTWP1701.pdf (дата звернення: 12.01.2021).

Barros M. (2019). Robots and Tax Reform: Context, Issues and Future Perspectives. International Tax Studies. Iss. 6-2019. 22 p.

Hebous S., Klemm A. D., Stausholm S. (2019, 15 January). Revenue Implications of Des-tina-tion-Based Cash-Flow Taxation. IMF Working Paper. URL: https://www.imf. org/en/Publications/WP/Issues/2019/01/15/ Revenue-Implications-of-Destination-Based-Cash-Flow-Taxation-46506 (дата звернення: 20.02.2021).

Lamensch M. (2018). VAT fraud: Economic impact, challenges and policy issues. Brus-sel: European Union. 74 p.

Li Jinyan (2014, June). Protecting the Tax Base in the Digital Economy. UN Papers on Selected Topics in Protecting the Tax Base of Developing Countries. Paper No. 9. 49 p.

Milliken D., Holton K. (2021, June). Tech giants and tax havens targeted by historic G7 deal Reuters. URL: https://www.reuters.

Економжа npoMumoeocmi Economy of Industry

com/business/g7-nations-near-historic-deal-taxing-multinationals-2021-06-05/ (gaTa

3BepHeHHa: 20.02.2021).

OECD (2015a, November). International VAT/GST guidelines. OECD. 81 p. URL: http ://www.oecd. org/ctp/consumption/inter national-vat-gst-guidelines.pdf (gaTa 3Bep-

HeHHa: 12.01.2021).

OECD (2015b, November). OECD delivers international standard for collection of VAT on cross-border sales. OECD. URL: http://www.oecd.org/ctp/consumption/oecd-delivers-international-standard-for-collec tion-of-vat-on-cross-border-sales.htm (gaTa 3BepHeHHa: 12.01.2021).

OECD (2019). Programme of Work to Develop a Consensus Solution to the Tax Challenges Arising from the Digitalisation of the Economy, OECD/G20 Inclusive Framework on BEPS. URL: https://www.oecd. org/tax/beps/programme-of-work-to-deve lop-a-consensus-solution-to-the-tax-challen ges-arising-from-the-digi talisation-of-the-economy.pdf (gaTa 3BepHeHHa: 12.01.2021).

OECD (2021). BEPS Actions. OECD. URL: https://www.oecd.org/tax/beps/beps-actions/ (gaTa 3BepHeHHa: 07.04.2021).

Olbert M., Spengel C. (2019). Taxation in the Digital Economy-Recent Policy Developments and the Question of Value Creation. ZEW-Centre for European Economic Research Discussion Paper, № 19-010. 35 p.

Quaderno Library (2018). The ultimate guide to EU VAT digital taxes. Quaderno. URL: https://quaderno.io/resources/eu-vat-guide/ (gaTa 3BepHeHHa: 02.04.2021).

Setyowati M. S., Utami N. D., Saragih A. H., Hendrawan A. (2020). Blockchain Technology Application for Value-Added Tax Systems. Journal of Open Innovation: Technology, Market, and Complexity. Vol. 6(4), pp. 156-183. DOI: 10.3390/ joitmc6040156

Tax Foundation (2020). Corporate Tax Rates around the World, 2020. Tax Foundation. URL: https://taxfoundation.org/publications/ corporate-tax-rates-around-the-world/#Fin dings (gaTa 3BepHeHHa: 18.04.2021).

Terada-Hagiwara A., Gonzales K., Wang J. (2019, May). Taxation Challenges in a Digital Economy - The Case of the People's Republic of China. ADB Briefs. № 108. 8 p.

The Asia Internet Coalition (2017, June). Indirect Taxation Challenges in the Digital Economy. AIC Tax Policy Paper. 4 p.

VAT GST in A Global Digital Economy: Eu-cotax Series on European Taxation (Book 43). (2015, 19 August). Eds. M. Lang & I. Legeune. Alphen aan den Rijn, The Netherlands: Walters Kluwer Law & Business. 256 p.

VATBox (2020, 22 July). Experts weigh out on the future of VAT. VATBox. URL: https://vatbox.com/experts-weigh-out-on-the-future-of-vat/ (gaTa 3BepHeHHa: 07.04.2021).

Wolfers, L. (2019a, 3 December). VAT and technology: The first fully automated tax? ITR. URL: https://www.internationaltax review. com/article/b 1j 8ydd4qghx0w/vat-and-technology-the-first-fully-automated-tax (gaTa 3BepHeHHa: 27.03.2021).

Wolfers, L. (2019b, 3 December). Future of VAT: Continued evolution and increasing significance

Wyonch, R. (2017, August). Bits, Bytes, and Taxes: VAT and the Digital Economy in Canada. Commentary 487. Toronto: C.D. Howe Institute. 28 p.

References

Vietskaya, O. V. (2018). Modern trends in corporate income taxation: perspectives of the withdrawn capital tax. Econ. promisl., 2 (82). pp. 24-49. DOI: https://doi.org/10. 15407/econindustry2018.02.024 [in

Russian].

Vishnevsky, V. P., Harkushenko, O. M., Kniaziev, S. I., & Chekina, V. D. (2020). Digitalization of Ukrainian economy: transformational potential: monograph. In V. P. Vishnevsky, S. I. Kniaziev (Eds.). Kyiv: PH "Akademperiodyka" 2020. 188 p. DOI: https://doi.org/10.15407/akademperio dyka.398.188 [in Ukrainian].

Garkushenko, O. N., & Filippova, N. V. (2016). Directions of VAT rates harmo-

-EmnoMÍm npoMucnoeocmi Экономика npoMumnennocmu

ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2021, № 3 (95)

nization to European ones: issues and challenges. Econ. promisl., 3 (75), pp. 4973. DOI: https://doi.org/10.15407/econin dustry2016.03.080 [in Ukrainian].

Harkushenko, O. M. (2018). Information and communication technologies in the era of the smart industry development: problems of definition and conditions of development. Econ. promisl., 2(82), pp. 50-75. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry 2018.02.050 [in Russian].

The State Treasury Service of Ukraine (2021). File hub. Reports. The State Treasury Service of Ukraine. Retrieved from https://www.treasury.gov.ua/ua/file-storage/ vikonannya-derzhavnogo-byudzhetu [in Ukrainian].

State Statistics Service of Ukraine (2021). National accounts. Gross Domestic Product in current prices. State Statistics Service of Ukraine. Retrieved from http://www.ukr stat.gov.ua/ [in Ukrainian].

State Statistics Service of Ukraine (2021). Commodity structure of Ukrainian foreign trade. State Statistics Service of Ukraine. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].

European Information and Research Center (2016). Transformation of corporate income tax into tax on withdrawn capital. Retrieved from http://euinfocenter.rada. gov.ua/uploads/documents/28909.pdf [in Ukrainian].

Sinyutka, N., & Krysovata, K. (2019). Fiscal dysfunction of VAT electronic administration in Ukraine. Svit finansiv, 4(61), pp. 23-36 p. [in Ukrainian].

Sundaram, J. K., & Chauduri A. (2021). Myths and lobbies are blocking international tax cooperation. Expert, 30 (1216), June 19-25, 9 p. Retrieved from https://expert.ru/ex pert/2021/30/mify-i-lobbi-blokiruyut-mezh dunarodnoye-nalogovoye-sotrudnichestvo/

Ainsworth, R T., Alwohaibi, M., Cheetham, M., & Tirand, C. (2018). A VATCoin Solution to MTIC Fraud: Past Efforts, Present Technology, and the EU's 2017 Proposal. Boston Univ. School of Law, Law and Economics Research Paper, 37 p.

Alkhodre, A., Jan, S., Khusro, S., Ali, T., Al-saawy, Y., & Yasar, M. (2019). A block-chain-based value added tax (VAT) system: Saudi Arabia as a use-case. Int. J. Adv. Comput. Sci. Appl, 10(9), pp. 708716. DOI: 10.14569/IJACSA.2019.01005 88

Auerbach, A., Devereux, M. P., Keen, M., & Vella, J. (2017). Destination-Based Cash Flow Taxation. Said Business School. Research Papers. Retrieved from https://eml. berkeley.edu/~auerbach/CBTWP1701.pdf

Barros, M. (2019). Robots and Tax Reform: Context, Issues and Future Perspectives. International Tax Studies, 6-2019. 22 p.

Hebous, S., Klemm, A. D., & Stausholm, S. (2019, 15 January). Revenue Implications of Destina-tion-Based Cash-Flow Taxation. IMF Working Paper. Retrieved from https://www.imf.org/en/Publications/WP/ Issues/2019/01/15/Revenue-Implications-of-Destination-Based-Cash-Flow-Taxation-46506

Lamensch, M. (2018). VAT fraud: Economic impact, challenges and policy issues. Brus-sel: European Union. 74 p.

Li, Jinyan (2014, June). Protecting the Tax Base in the Digital Economy. UN Papers on Selected Topics in Protecting the Tax Base of Developing Countries. Paper No. 9. 49 p.

Milliken, D., & Holton, K. (2021, June). Tech giants and tax havens targeted by historic G7 deal Reuters. Retrieved from https://www. reuters.com/business/g7-nati ons-near-historic-deal-taxing-multinatio nals-2021-06-05/

OECD (2015a, November). International VAT/GST guidelines. OECD. 81 p. Retrieved from http://www.oecd.org/ctp/con sumption/international-vat-gst-guidelines. pdf

OECD (2015b, November). OECD delivers international standard for collection of VAT on cross-border sales. OECD. Retrieved from http://www.oecd.org/ctp/con sumption/oecd-delivers-international-stan dard-for-collection-of-vat-on-cross-border-sales.htm

EKOHOMiKa npoMucnoeocmi Economy of Industry

OECD (2019). Programme of Work to Develop a Consensus Solution to the Tax Challenges Arising from the Digitalisation of the Economy, OECD/G20 Inclusive Framework on BEPS. Retrieved from https://www.oecd.org/tax/beps/programme -of-work-to-develop-a-consensus-solution-to-the-tax-challenges-arising-from-the-digi talisation-of-the-economy.pdf OECD (2021). BEPS Actions. OECD. Retrieved from https://www.oecd.org/tax/ beps/beps-actions/ Olbert, M., & Spengel, C. (2019). Taxation in the Digital Economy-Recent Policy Developments and the Question of Value Creation. ZEW-Centre for European Economic Research Discussion Paper, 19-010. 35 p. Quaderno Library (2018). The ultimate guide to EU VAT digital taxes. Quaderno. Retrieved from https://quaderno.io/resources/ eu-vat-guide/ Setyowati, M. S., Utami, N. D., Saragih, A. H., & Hendrawan, A. (2020). Blockchain Technology Application for Value-Added Tax Systems. Journal of Open Innovation: Technology, Market, and Complexity, 6(4), pp. 156-183. DOI: 10.3390/j oitmc6040156 Tax Foundation (2020). Corporate Tax Rates around the World, 2020. Tax Foundation. Retrieved from https://taxfoundation.org/ publications/corporate-tax-rates-around-the-world/#Findings

Terada-Hagiwara, A., Gonzales, K., & Wang, J. (2019, May). Taxation Challenges in a Digital Economy - The Case of the People's Republic of China. ADB Briefs, 108. 8 p.

The Asia Internet Coalition (2017, June). Indirect Taxation Challenges in the Digital Economy. AIC Tax Policy Paper. 4 p.

VAT GST in A Global Digital Economy: Eu-cotax Series on European Taxation (Book 43). (2015, 19 August). Eds. M. Lang & I. Legeune. Alphen aan den Rijn, The Netherlands: Walters Kluwer Law & Business. 256 p.

VATBox (2020, 22 July). Experts weigh out on the future of VAT. VATBox. Retrieved from https://vatbox.com/experts-weigh-out-on-the-future-of-vat/

Wolfers, L. (2019a, 3 December). VAT and technology: The first fully automated tax? ITR. Retrieved from https://www.interna tionaltaxreview. com/article/b 1j 8ydd4qghx 0w/vat-and-technology-the-first-fully-auto mated-tax

Wolfers, L. (2019b, 3 December). Future of VAT: Continued evolution and increasing significance

Wyonch, R. (2017, August). Bits, Bytes, and Taxes: VAT and the Digital Economy in Canada. Commentary 487. Toronto: C.D. Howe Institute. 28 p.

Оксана Николаевна Гаркушенко,

канд. экон. наук, старший научный сотрудник E-mail: garkushenko.o.n@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-9153-3763; Ольга Александровна Кувалдина,

аспирант

Институт экономики промышленности НАН Украины ул. Марии Капнист, 2, г. Киев, 03057, Украина E-mail: olga_kuvaldina@ukr.net https://orcid.org/0000-0003-4133-9206

ПРОБЛЕМЫ И БУДУЩЕЕ НАЛОГА НА ПРИБЫЛЬ ПРЕДПРИЯТИЙ И НДС В УСЛОВИЯХ ЦИФРОВИЗАЦИИ

Процессы глобализации и цифровизации приводят к значительным изменениям общества и экономики, в том числе сферы налогообложения. Кроме того, усилия правительств многих стран направлены на внедрение мер по борьбе с перемещением доходов и обеспечению поступлений в бюджеты от налога на прибыль предприятий и НДС в надлежащих

-Економжа промuсловостi Экономика промышленности

ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2021, № 3 (95)

объемах. Проанализированы основные проблемы налогообложения налогом на прибыль и НДС, возможные пути их решения на краткосрочную и более отдаленную перспективу. Исследованы ключевые аспекты противодействия размыванию налоговой базы и уклонению от уплаты указанных налогов с использованием новых цифровых методов, а также состояние процесса имплементации шагов BEPS в этой части.

Поскольку налог на прибыль предприятий в современных условиях имеет ряд недостатков, существует вероятность того, что в будущем он будет заменен альтернативным -налогом на выведенный капитал или налогом на денежные потоки в месте назначения. НДС, в свою очередь, является нейтральным налогом, который легко поддается алгоритмизации и администрированию. Поэтому он также может вытеснить налог на прибыль предприятий из налоговых систем стран. В то же время в части реализации НДС также существует ряд проблем: случаи мошенничества, неналогообложение или двойное налогообложение операций при осуществлении международной торговли.

Установлено, что в краткосрочной перспективе (до 5 лет) для противодействия перемещению доходов и размыванию налоговой базы, а также случаям мошенничества с налогом на прибыль предприятий и НДС национальным правительствам важно увеличить усилия по имплементации плана BEPS и усилить информационный обмен и международное сотрудничество. Для упрощения администрирования НДС и улучшения взаимодействия между налогоплательщиками и налоговыми органами как в рамках одной страны, так и в международных операциях целесообразно шире использовать практику e-invoicing. В отдаленной перспективе предусматривается возможность применения технологии блокчейн.

С учетом мировых тенденций представлены рекомендации по усовершенствованию НДС и налога на прибыль предприятий в условиях глобализации и цифровизации (в частности, дальнейшая имплементация мероприятий плана BEPS во всех странах мира, обязательная регистрация в качестве плательщиков НДС в странах продажи товаров и услуг конечным потребителям, усиление международной координации и кооперации в сфере налогов), а также общие рекомендации, которые должны способствовать цифровизации и экономическому развитию Украины в ближайшей и более отдаленной перспективе.

Ключевые слова: налог на прибыль, НДС, цифровизация, BEPS, блокчейн, e-invoicing.

JEL: H24, H25, O14

Оksana M. Garkushenko,

PhD in Economics, Leading Researcher E-mail: garkushenko.o.n@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-9153-3763;

Olha O. Kuvaldina,

PhD Student

Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine, 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: olga_kuvaldina@ukr.net https://orcid.org/0000-0003-4133-9206

PROBLEMS AND THE FUTURE OF CORPORATE INCOME TAX AND VAT IN THE CONDITIONS OF DIGITALIZATION

Globalization and digitalization lead to significant changes in society and economy, including the field of taxation. Moreover, the efforts of governments of many countries are aimed at implementing measures to combat profit shifting and ensure that budget revenues from corporate income tax and VAT are received in the proper amount. The article analyses main problems of corporate income tax and VAT, possible ways to solve them in near and distant perspectives. With regard to respective taxes, the main aspects of combating tax base erosion and tax evasion

Економжа промисловостi Economy of Industry

with the use of new digital methods, and the state of BEPS steps implementation in this part are analysed.

Given that the corporate income tax in modern conditions has a number of disadvantages, it is likely that in the future it will be replaced by an alternative - a tax on withdrawn capital or a tax on cash flows at destination. VAT, in turn, is a neutral tax that is easy to algorithmize and administer. Therefore, it can also displace corporate income tax from the tax systems of countries.

At the same time, there are a number of problems with VAT: cases of fraud, non-taxation or double taxation of transactions in international trade. It has been found that in the short run (up to 5 years) it is important for national governments to increase efforts to implement BEPS plan and to strengthen information exchange and international cooperation to counteract base erosion and profit shifting. To simplify VAT administration and improve the interaction between taxpayers and tax authorities within the same country, as well as in international trade, it is feasible to use the e-invoicing practice more widely. In distant perspective, it is possible to use blockchain technology.

Taking into account global trends, the article provides recommendations for improving VAT and corporate income tax in the context of globalization and digitalization (in particular -further implementation of BEPS measures in all countries of the world, mandatory registration as VAT payers in jurisdictions, where sells of goods and services to end users take place, strengthening international coordination and cooperation in the field of taxation), as well as general recommendations that should contribute to digitalization and economic development of Ukraine in the near and distant future.

Keywords: corporate income tax, VAT, digitalization, BEPS, blockchain, e-invoice.

JEL: H24, H25, O14

OopMam циmуeaннн:

TapKymeHKO O. M., KyBangrna O. O. (2021). npo6.neMH i Maft6yTHe nogaTKy Ha npu6yTOK nignpHGMCTB Ta n^B b yMOBax цн$ровiзaцп. EKOHOMiKa npoMUcnoeocmi. № 3 (95). C. 52-69. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2021.03.052

Garkushenko, O. M., & Kuvaldina, O. O. (2021). Problems and the future of corporate income tax and VAT in the conditions of digitalization. Econ. promisl., 3 (95), pp. 52-69. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2021.03.052

Hadiumna do pedaKu^i'i 17.08.2021 p.

-EKOHOMiKa npoMUcnoeocmi Экoнoмикa npoMbimnennocmu

ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2021, № 3 (95)