CC BY
7
Ф1НАНСИ ТА БАНК1ВСЬКА СПРАВА
УДК 336.22
ппп як CYKynHiCTb BAЖEЛiB ВПЛИВУ НА Р03ВИТ0К ПЩПРИШСТВА
® 2018 ДЕМ'ЯНЧУК М. А., ОС1ПОВА М. С.
УДК 336.22
Дем'янчук М. А., Остова М. С. ППП як сукупшсть важелiв впливу на розвиток пщприемства
Ефективне функцонування податковоi системи е однею з основних i визначальних складових д'тпьностi держави. Податки е одним i3 нструментв вилучення частини доходiв юридичних i фiзичних оаб, особливе значення серед яких мае податок на прибуток тдприемств (ППП). За допомогою цього податку держава може стимулювати пожвавлення жестицшноi та iнновацiйноi д'тльност[ а також розвиток конкурентних вдносин. Тому метою статт'1 е дотдження податку на прибуток тдприемств як сукупностi важел'в впливу на розвиток пдприемства. В статт'> об(рунтовано, що ППП володе системою важел'в розвитку пдприемства, а саме: 1) як фккальний важль необхiдно розглядати з точки зору його можливостей наповнення бюджету, оскльки е важливим фккальним нструментом у системi державних ф'шанав кожноi крани; 2) як економiчний важ'шь передбачаеможли-вкть щодо певнихманпулятивних дй з базою оподаткування шляхом використання прискореноi амортизацИ; 3) як нвестицшний важ'шь необхiдно розглядати як зааб впливу на ршення економiчних аспект'ю щодо джерел залучення швестицш тдприемства; 4) як iнформацiйний важль е однею зi складових ттегрованих змн у сферi оподаткування та св'дчить про ефективнсть д'тльностi уряду та подальшi насл'дки реал'ваци державноi полтики у сфер'1 тдприемницько!' д'тльност'!; 5) як податкова культура передбачае свiдомiсть суб'ект'ю тдприемницькоi д'тльност'! щодо сплати податмв до державного бюджету; 6) як соцальний важль передбачае ефективне запровадження певних змн у сферi оподаткування, що сприятиме позитивним со^альним на^дкам, тим самим виводячи економку крани на новий, бшьш ефективний рiвень. Застосовуючи до системи важел'в ППП синергетичний пiдхiд, цлком можливий факт досягнення тдприемством яксного розвитку, тдвищення його рiвня в загальнодержавнiй сферi як при-вабливого твестицюного об'екта для втчизняних i заруб'жних громадян.
Ключовi слова: податок на прибуток тдприемств, фккальний важль, економiчний важль, нвестицйний важль, iнформацiйний важль, податкова культура, со^альний важшь. Рис.: 5. Табл.: 3. Ббл.: 12.
Дем'янчук Марина АфанасИвна - кандидат економiчних наук, доцент, кафедра економки та моделювання ринкових в'дносин, Одеський нацональний утверситет !м. i. i. Мечникова (вул. Дворянська, 2, Одеса, 65082, Украна) E-mail: ma-demyanchuk@ukr.net
Остова Ма^я Сергпвна - студент, Одеський нацональний утверситет !м. i. i. Мечникова (вул. Дворянська, 2, Одеса, 65082, Украша) E-mail: missmary26031997@gmail.com
УДК 336.22
Демянчук М. А., Осипова М. С. НПП как совокупность рычагов влияния на развитие предприятия
Эффективное функционирование налоговой системы является одной из основных и определяющих составляющих деятельности государства. Налоги являются одним из инструментов изъятия части доходов юридических и физических лиц, особое значение среди которых имеет налог на прибыль предприятий (НПП). С помощью этого налога государство может стимулировать оживление инвестиционной и инновационной деятельности, а также развитие конкурентных отношений. Поэтому целью статьи является исследование налога на прибыль предприятий как совокупности рычагов воздействия на развитие предприятия. В статье обосновано, что НПП обладает системой рычагов развития предприятия, а именно: 1) как фискальный рычаг необходимо рассматривать с точки зрения его возможностей наполнения бюджета, поскольку является важным фискальным инструментом в системе государственных финансов каждой страны; 2) как экономический рычаг предусматривает возможность определенных манипуляционных действий с базой налогообложения путем использования ускоренной амортизации; 3) как инвестиционный рычаг необходимо рассматривать как средство влияния на решение экономических аспектов относительно источников привлечения инвестиций предприятия; 4) как информационный рычаг является одной из составляющих интегрированных изменений в сфере налогообложения и свидетельствует об эффективности деятельности пра-
UDC 336.22
Demyanchuk M. A., Osipova M. S.
The Corporate Income Tax as a Set of Levers to Influence Enterprise Development
Effective functioning of the tax system is one of the main and determining components of the state activity. Taxes are one of the tools for withdrawing a part of the income of legal entities and individuals, among which the corporate income tax (CIT) is of particular importance. With the help of this tax, the state can stimulate the revival of investment and innovation activities, as well as the development of competitive relations. Therefore, the aim of the article is to study the corporate income tax as a set of levers to influence enterprise development. The article substantiates that the CIT presents a system of levers to influence enterprise development: 1) as a fiscal lever, it should be considered in terms of its capacity to fill the budget, since it is an important fiscal tool in the public finance system of each country; 2) as an economic lever, it provides for the possibility of certain manipulative actions with the tax base by using accelerated depreciation; 3) as an investment lever, it should be considered as a means to influence the resolving of economic aspects concerning sources of attraction of investments to an enterprise; 4) as an information lever, it is one of the components of integrated changes in the sphere of taxation and indicates the effectiveness of the government activity and further consequences of implementing the state policy in the sphere of business; 5) as a tax culture, it assumes the consciousness of business entities in paying taxes to the state budget; 6) as a social lever, it provides for an ef-
вительства и дальнейших последствиях реализации государственной политики в сфере предпринимательской деятельности; 5) как налоговая культура предполагает сознание субъектов предпринимательской деятельности по уплате налогов в государственный бюджет; 6) как социальный рычаг предусматривает эффективное внедрение определенных изменений в сфере налогообложения, способствующих положительным социальным последствиям, тем самым выводя экономику страны на новый, более эффективный уровень. Применяя к системе рычагов НПП синергетический подход, вполне возможен факт достижения предприятием качественного развития, повышения его уровня в общегосударственной сфере как привлекательного инвестиционного объекта для отечественных и зарубежных граждан. Ключевые слова: налог на прибыль предприятий, фискальный рычаг, экономический рычаг, инвестиционный рычаг, информационный рычаг, налоговая культура, социальный рычаг. Рис.: 5. Табл.: 3. Библ.: 12.
Демянчук Марина Афанасьевна - кандидат экономических наук, доцент, кафедра экономики и моделирования рыночных отношений, Одесский национальный университет им. И. И. Мечникова (ул. Дворянская, 2, Одесса, 65082, Украина) E-mail: ma-demyanchuk@ukr.net
Осипова Мария Сергеевна - студент, Одесский национальный университет им. И. И. Мечникова (ул. Дворянская, 2, Одесса, 65082, Украина) E-mail: missmary26031997@gmail.com
fective implementation of certain changes in taxation, which contribute to positive social consequences, thereby bringing the country's economy to a new, more effective level. Applying a synergistic approach to the system of CIT levers, it is quite possible that the enterprise can achieve qualitative development, raise its level in the general state sphere as an attractive investment object for domestic and foreign citizens. Keywords: corporate income tax, fiscal lever, economic lever, investment lever, information lever, tax culture, social lever. Fig.: 5. Tbl.: 3. Bibl.: 12.
Demyanchuk Marina A. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Department of Economics and Modeling of Market Relations, Odesa I. I. Mechnikov National University (2 Dvorianska Str., Odesa, 65082, Ukraine)
E-mail: ma-demyanchuk@ukr.net
Osipova Mariia S. - Student, Odesa I. I. Mechnikov National University (2 Dvorianska Str., Odesa, 65082, Ukraine) E-mail: missmary26031997@gmail.com
Вступ. Ефективне функщонування податково! систе-ми е одтею з основних i визначальних складових дiяльностi держави. В^ дшчих у податковш системi податкш залежать забезпечетсть держави фшансовими ресурсами та вико-нання завдань i функцш. Податки е одним iз шструменпв вилучення частини доходш юридичних i фiзичних ойб на користь держави та територiальних громад. Особливе зна-чення мають прибутковi податки, яи справляються залежно в^ отриманих доходш платника, завдяки чому вважають-ся бкьш досконалими. Саме таким е податок на прибуток тдприемств (ППП), осильки цей податок займае важливу роль у наповненш бюджепв i е значущим фактором у регу-лювант соцiально-економiчних процейв у краш [1].
Осильки ППП мае широи можливост для регу-лювання i стимулювання тдприемницько! дiяльностi, а держава може за допомогою цього податку стимулюва-ти пожвавлення швестицшно! та шновацшно! дiяльностi, а також розвиток конкурентних в^носин, необх^тсть виршення таких питань, як досл^ження прямого й опо-середкованого впливу податив на розвиток тдприемств, набувае особливо! вагомост у сучасних умовах.
Аналiз останшх досл^джень i публжацш. Теоре-тичне тдГрунтя у досл^женш проблематицi оподатку-вання прибутку тдприемств становлять пращ таких шо-земних учених як: Е. Атинсон, А. Ауербах, Д. Йоргенсон, М. Юнг, Е. Мендоза, Дж. Мшц, Дж. Спглщ, М. Фелдстайн, Д. Фулертон, А. Харбергер та ш. Значна частина робот вь тчизняних науковцш придкена не лише теоретичним засадам оподаткування прибутку тдприемств, але i змiнi форм оподаткування у зв'язку з глобалiзацiею та економiч-ними iнтеграцiйними процесами, що вiдбуваються в Укра-М останнiм часом. Варто зазначити пращ В. Андрущенка, В. Вишневського, Т. бфименко, Т. Журавльова, С. Лондара, I. Луншо!, С. Онишко, Т. Паентко, А. Соколовсько!, Л. Ту-
луша, К. Швабiя та ш. Цi й iншi автори зробили суттевий внесок у сучасну теорш i методологiю, проте питання щодо дослiдження прямого й опосередкованого впливу ППП на розвиток тдприемств на сьогодт недостатньо розглянутi та потребують подальшого вивчення.
Мета статт полягае у дослiдженнi податку на прибуток тдприемств як сукупност важелш впливу на розвиток тдприемства.
Виклад основного матерiалу. Спшпраця держави та тдприемств у розвинених кра!нах здiйснюеться переважно на взаемовигiдних умовах i мае тривалий характер, адже без впливу держави неможливе забезпечення конкурентоспро-можност пiдприемств та !х стале економiчне зростання, що досягаеться шляхом створення однакових умов для розви-тку бiзнесу та стимулювання розвитку тдприемств за раху-нок податкш. Податок на прибуток тдприемств мае безпо-середнш вплив на частину доходу, яку отримують у розпо-рядження цi пiдприемства, та е не ткьки основним важелем впливу держави на дiяльнiсть економiчних суб'ектш i регу-лювання соцiально-економiчних процесш, а i е фiскальним, економiчним, швестицшним, iнформацiйним, культурним i соцiальним важелем для розвитку тдприемства (рис. 1).
ППП як фккальний важЛь необх^но розглядати з точки зору його можливостей наповнення бюджету. Мiж-народна практика [2] оподаткування прибутку тдприемств, до^дження досв^у оподаткування прибутку тдприемств засв^чують, що цей фккальний шструмент е важливим чинником створення сприятливих умов для тдтримки та розвитку нащонально! економши в конкурентному стат в глобальному середовищi. Розвитку системи оподаткування прибутку тдприемств сприяе ретельна робота широкого кола експертш i науковцш, яи в процеа прийняття тих чи iнших ршень здiйснюють Грунтовний аналiз проблемно! ситуащ!, визначають переваги та ризики таких ршень.
Рис. 1. Вплив сукупност важелiв ППП на розвиток тдприемства
Джерело: сформовано авторами
Сам податок е важливим фккальним шструментом у системi державних фшансш кожно! кра!ни 6С, оскiльки податковi надходження вiд сплати цього податку в серед-ньому становлять майже 3 % ВВП кра!ни, на такому ж ршш вiн i в Укра!нi (табл. 1).
Мiж ВВП i загальним обсягом податкових надхо-джень iснуе сильний кореляцшний зв'язок. Значна частка ВВП, що формуе податковi надходження зведеного бюджету i е результатом розподку вартостi ВВП мiж суб'ектами економжи, мобiлiзуеться до зведеного бюджету майже в незмшний спосiб - в розглянутому часовому iнтервалi мае мюце 11 полiномiальна екстраполяцiя [4].
ППП за своею суттю е невеликим джерелом нако-пичення доходiв державного бюджету, оскiльки у 2016 рощ доходи в^ ППП склали 60,2 млрд грн, що в^пов^ае 7,7 % в^ загального обсягу доходiв зведеного бюджету i 2,6 % до ВВП. Щодо планового збагачення бюджету ППП, то вш складае 72,895 млрд грн, що в^пов^ае 8,3 % в^ загального обсягу доходiв зведеного бюджету i 2,8 % до ВВП (рис. 2).
З проведених досл^жень можна бачити, що з загаль-но! кiлькостi 270 тисяч платникш податкш понад 1000 за-безпечують приблизно 90 % надходжень в^ ППП i свiдчить наразi про недостатшсть наповнення доходно! частини бюджету цим податком й неповну реалiзованiсть фккального
впливу. Таке явище мае низку причин, серед яких: правовi методи ухилення вiд сплати податив, контроль за нараху-ванням i сплатою ППП, перенесення на майбутне збитив, що нараховуються у попередш роки тощо.
Таким чином, фюкальний важкь ППП реалiзований не у повному обсязi через вiдсутнiсть достатнк стимулш для зростання податково! бази, а також через те, що юнува-тимуть причини для ухилення платникш вiд оподаткування. Як тдкреслюе М. П. Кучерявенко [5], насл^ки ухилення вiд податкш меншi, якщо рiзнi доходи оподатковуються за од-наковими ставками. Це перешкоджае маскуванню доходш на користь тих, що тдпадае пiд оподаткування за меншою ставкою.
ППП як економiчний важмь передбачае можли-вють щодо певних маншулятивних дiй, наприклад, вклю-чення або виключення з бази оподаткування ППП певних складових задля тдвищення державного суспiльного ви-робництва, використовуючи прискорену амортизацiю. Крiм того, ращональне манiпулювання базою оподаткування може привести економшу кра!ни на новий, бкьш при-вабливий, високий рiвень. Прикладом цього е тдвищення податкових ставок на види тдприемницько! дiяльностi, яи передбачають наявнiсть у споживача азартних якостей. До них належать, припустимо, казино та гральт автомати. Щодо зниження ставок ППП, то ефективно впровадити це
Таблиця 1
Частка ППП у вiдношеннi до ВВП (валового внутршнього продукту) Укра1ни за 2013-2017 рр.
Р1к 2013 2014 2015 2016 2017
ппп, % 20 18 18 18 18
ВВП, млрд грн 1410609 1365123 1430290 2034430 2441316
ППП / ВВП, % 3,8 2,6 2 2,5 2,8
Джерело: сформовано авторами на основ1 [3]
Ипдфо
ППП
ПДВ
ЕЗЭ Акциз
1нше
Рис. 2. Структура доходiв зведеного бюджету за джерелами його наповнення за 2016-2017 рр.
Джерело: сформовано авторами на основi [3]
в енергетичну галузь для сприяння подальшому розвитку яисного високотехнолопчного виробництва в крашь Од-шею з головних умов ефективного функщонування еконо-мши, бажанням та можливютю громадян створювати нов1 тдприемства е сприятлива пол1тика у сфер1 ППП.
ППП е фактично податком на каттал. Саме цей податок впливае на ршення людей щодо заощадження ко-штав у ф1рм1 або на власне споживання. Притаманною для ППП рисою е те, що фшансування за рахунок власного катталу е менш привабливим з точки зору оподаткування, шж кредитне фшансування. Сплату в1дсотк1в за кредитами (якщо це не тдпадае тд правила «тонко!» каттал1зацГ1) може бути взнесено до видатив, тод1 як таке правило не застосовують до фшансування за рахунок нерозподкеного прибутку. Одним 1з способ1в пом'якшення цього е вико-ристання прискорених норм амортизацИ до «резерву корпоративного катталу». Так, у 2017 рощ тимчасово введено прискорену амортизащю (втрачае чиншсть у 2019 рощ) [6], що дозволяе амортизувати швестицп в обладнання в Укра-1Ш протягом двох роив, внасл1док чого дискримшащя фшансування за рахунок власного катталу залишаеться пльки для швестицш в шш1 активи, нерухомють. Такий шструмент змшюе лише строки, а не остаточну величину податкового навантаження. Виходячи з того, що велика ильисть украшських компанш мають високу частку пози-кових коштав 1 сприймають доступшсть кредит1в як низь-
ку, ППП, ймовiрно, не становить îctothoï перешкоди для iнвестицiй [2].
Вiтчизнянi тдприемства у сучасних умовах потребу-ють державного стимулювання ïx розвитку за допомогою законодавчих актiв про можливкть використання рiзниx методiв амортизацИ та економiчно-обrрунтованого за-стосування державними органами пкьг, що сприятиме зростанню самофшансування та вiдмовленню у залучаннi фшансових коштiв з iншиx джерел, що, своею чергою, при-веде до тдвищення прибутковост пiдприемства, стабш-зацп економiки тощо.
ППП як твестицшний важыь необх^но розглядати як зааб впливу на ршення економiчниx аспект1в щодо iнвестицiй пiдприемства. Оскiльки ППП впливае на до-х1д, який у результат свое'1 дiяльностi отримують тдпри-емства, останнiм часом мае мкце тенденцiя розширення офшорних юрисдикцш, то питання вiдносно створення сприятливого податкового середовища для конкуренцп тдприемницьких структур вкрай важливi задля залучення iнвестування у крашу.
Негативний вплив на швестицп в крашу може мати мiсце, якщо ставка податку на каттал, що вкладений в бiз-нес, буде дуже високою. Проте, оперуючи досвiдом зару-б1жних краш у системi мiжнародноï податково'1 конкурен-Ц11 щодо цього питання, украшська система оподаткування, а саме ставка ППП, е не надмiрною (рис. 4), осккьки занад-
%
100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
Рис. 3. Динамка структури надходжень фшансових ресурав до втизняних тдприемств за 2013-2017 рр.
Джерело: сформовано авторами на основ1 [7]
Показник 35
30
25
20
15
10
5
0
щ
щ
** ^
У
00
КраТна
Рис. 4. Пор1вняння м1жнародних середн1х ставок ППП
Джерело: сформовано авторами на 0CH0Bi [6: 8] то висока ставка податку спонукае ф1рми переносити тд-
приемницьку дiяльнiсть за рубiж.
Таким чином, ППП як швестицшний важкь займае значне мiсце в тдприемницькш сферi, осккьки саме за його допомогою тдприемство буде в змозi змiцнити влас-ний iнвестицiйний потенщал з точки зору акумуляц!! ко-штав на розробку певних мехашзм1в якiсного пiдвищення загального стану.
ППП як шформацшний важыь е одшею зi складо-вих iнтегрованих змш у сферi оподаткування та св^чить про ефективнiсть дiяльностi уряду та подами наслiдки ре-алiзацГ¿ державно! полiтики у сферi пiдприемницько! дiяль-ностi. Наочним прикладом таких явищ можна назвати рейтинги, що складаються МВФ i Свгговим банком щодо стану економши кра!н та !! конкурентоспроможностi, складностi ведення бiзнесу та у сферi податк1в (табл. 2).
Таблиця 2
Мкце УкраТни в американському рейтингу економiчноi' свободи у 2017 роц
Мкце у рейтингу КраТна К1льк1сть набраних бал1в
1 Гонконг 90,2
2 Сшгапур 88,8
3 Нова Зеландiя 84,2
4 Швейцарiя 81,7
5 Aвстралiя 80,9
6 lрландiя 80,4
150 УкраТна 51,9
Джерело: сформовано авторами на основi [9]
В1дпов1дно до американського аналогичного центру Heritage Foundation у рейтингу економiчноI свободи, який включав ще 185 кра1н, Укра1на поска 150 мiсце i набрала 51,9 3i 100 балв, за якими вона потрапила до категорп кра1н з «невкьною економiкою». Порiвняно з попередшм роком три показники оцшеш гiрше. До них належать: цкксшсть
управлiння, свобода торгiвлi та право власность Проте за-гальна ккьисть балiв склала на 3,8 одинищ б1льше, нiж рiк тому [9].
О^м того, европейськi економiсти вважають, що для того, щоб Укра!на змогла досягти високого зростання економши та рiвня життя громадян, потрiбнi шоземш iн-вестицЦ у розмiрi не менш, нiж 10 мiльярдiв доларiв що-рiчно. Також вони впевнеш, що лiбералiзацi! та боротьби iз корупцiею недостатньо задля досягнення умов, сприят-ливих для економiчного зростання. Одне з найважливiших для них - стимулювання розвитку малого бiзнесу та тд-приемництва [10].
Отже, посл^овне та комплексне розроблення зако-нодавства, а також його впровадження без суттевих змш у подальшому сприятиме створенню шновацшно та техно-логiчно орiентовано! конкурентно! структури економiки, посиленню зайнятостi населення та його сощального за-хисту, тдвищенню свiдомостi суб,ектiв пiдприемницько! дiяльностi щодо сплати податив до державного бюджету тощо.
Податкова культура як регуляторний важмь
ППП передбачае св^омкть суб'екпв тдприемницько! дi-яльностi щодо сплати подать до державного бюджету. Крiм того, небажання поповнювати державну скарбни-цю виникае внасл^ок диференцiацi! суспiльства з боку ведення тдприемницько! дiяльностi, досвку спiвпрацi з Державною фiскальною службою лише як з контрольним i каральним органом, неефективностi та непрозоросп роз-порядження державними коштами.
Однак високий розмiр «тiньово! економiки» (тоб-то економiчно! дiяльностi, з яко! не сплачуються податки), за даними Мiнiстерства економiчного розвитку i торгiвлi Укра!ни (МЕРТ) [11], складае 34 % вк ВВП, що е забагато порiвняно з розвиненими кра!нами, але схоже на показники iз близькими кра!нами. Слiд зазначити, що за остант роки рiвень тшьово! економiки, за цими оцiнками, значно скоро-тився, i це збклося зi скороченням перерозподiлу через дер-жавнi фiнанси. Але наявнiсть великого «тшьового сектора», з одного боку, не дозволяе зменшити номшальне податкове навантаження, а з iншого - спотворюе умови конкуренцй. I перше, i друге явище, своею чергою, сприяють тшзацп.
Тому боротьба з ними е важливою, хоча i не головною, компонентою податково'1 реформи.
В УкраМ переважна частина податкових надходжень втрачаеться через застосування наймасштабнших шстру-ментiв ухилення вiд сплати податкiв та агресивного податкового планування великими та надвеликими тдприем-ствами, на в^мшу вiд бiльшостi iншиx краш свиу (окрiм деяких краш СНД), де переважна частина податкових надходжень втрачаеться у малому бiзнесi i через дiяльнiсть повшстю неофiцiйниx (незареестрованих) економiчниx суб'ектiв. Великi та надвелии пiдприемства (на вiдмiну вiд бкьшосп краш свiту) домiнують у вичизнянш економiцi i завдяки сво'1м неформальним зв'язкам мають великi мож-ливост для уникання податкш, цкком порiвняннi з тими, що зазвичай приписують малому бiзнесу.
Набiр iнструментiв уникнення податкш в Украïнi не дуже вiдрiзняеться вiд iншиx краш. До стандартного набору, зокрема, входять [12]: контрабанда (маншуляцп з митною вартютю товарiв; перерваний транзит; пряма контрабанда); розкрадання податку на додану варткть (ПДВ) (незаконне в^шкодування з бюджету при експорп; фiктивне пiдприемництво (missing trader) - зокрема, «ка-русельш» схеми); контрафакт; перемiщення прибутку до «податкових гаваней» («офшорш»); викривлення бази оподаткування (приховування обсяпв продажу); зловживання податковими пкьгами та преференщями; неофiцiйне тд-приемництво та шдив^уальна економiчна дiяльнiсть без реестрацп (табл. 3).
Таблиця 3
Обсяги втрат бюджету УкраТни внаслiдок злочинних дш у податковiй сферi у 2017 р.
Схеми ухилення в1д сплати подашв Приблизн1 обсяги ухилення вщ сплати податк1в, млрд грн Втрати бюджету за р1к, млрд грн
Oфшорнi схеми 260-320 50-65
«Сiрий» iMnopT, контрабанда 80-230 25-70
Koнвеpтацiйнi центри 40-50 40-50
«Скрутки» 50-60 10-12
Контрафакт - 10
ФОП замiсть найму 10 2,5-5
Виведення прибутку через псевдопщпри-вмство фiзичних oci6 18-20 0,7-3
Заниження oбopoтiв 18-20 1-1,5
Джерело: сформовано авторами на основi [12]
Значну частку «тшьово'1 економiки» становлять оф-шорнi схеми та митш порушення. Порушення ж, пов'язаш iз спрощеною системою оподаткування, попри ïx масовiсть, не перевищують десято'1 частини вiд усього досл^женого об-сягу. У такий споаб з Украши щорiчно виводиться близько 10 % ВВП. В^пов^но бюджет отримуе ткьки близько по-ловини належного обсягу податку на прибуток.
Саме тому, для того щоб тдприемства краши мали змогу досягти певного рiвня податково'1 культури, необх^но з боку держави вести боротьбу з «тшьовою економiкою», а з боку тдприемств - знати та дотриму-ватися нормативно-правово'1 бази у сферi оподаткування, налагоджувати фiнансовi вiдносини з органами ДФС i щлком закласти основи стабiльностi власного функщонування.
ППП як сощальний важыь передбачае, що при ефективному запровадженш певних змш у сферi оподаткування краша може розраховувати на певш позитивнi соцiальнi насл^ки, тим самим виводячи економiку краши на новий, бкьш ефективний рiвень: збiльшення илькос-тi пiдприемницькиx структур в економщ, а отже, i збкь-шення кiлькостi працюючих, приведе, своею чергою, до зменшення показника безробггних у краМ; пiдприемства будуть здатш сформувати бiльш стiйкий платоспромож-ний попит на товари та послуги, здiйснювати заощаджен-ня, зменшуючи цим державш витрати на забезпечення незахищених верств населення; тдприемства матимуть змогу спрямувати сво'1 кошти на благодшшсть, створити власний пенсшний фонд, швестувати в соцiальну сферу, еколопчну тощо.
При дослiдженнi впливу ППП на рiвень безробiття немае едино'1 точки зору, оскiльки на ильисть безробггних впливае ще велика ильисть факторш - в^ економiчниx до психолопчних. Взаемозалежнiсть рiвня ставки ППП та рш-ня безробiття краш свиу показано на рис. 5.
ППП на ршень безробiття прямого впливу, як такого, не мае та е непрямим (опосередкованим). Шдвищення по-даткових ставок тягне за собою податкове навантаження тдприемств, що, своею чергою, спричиняе припинення дь яльносп ряду тдприемств, i вже як насл^ок можна зазна-чити зростання рiвня безробiття та пiдвищення соцiальноï напруги у суспкьствь
Висновки. Таким чином, для створення сприятливих умов розвитку тдприемств рiзниx сфер дiяльностi у краМ е iснування ефективно'1 податково'1 системи, оскiльки вона е надзвичайно важливим елементом в економщ будь-яко'1 держави. Основною ïï роллю е наповнення державного бюджету та забезпечення виконання державою ïï функцш. Вдосконалюючи податкову систему, держава стимулюе розвиток тдприемництва та створюе умови для сощально-економiчного розвитку кра'1ни. ППП мае значний вплив на дiяльнiсть тдприемств та економжу загалом, адже у рей-тинговiй таблицi вск загальнодержавних податкiв вiн за-ймае трете мюце.
Проведенi дослiдження дали змогу виявити, що ППП володiе такими важелями розвитку тдприемства, як фккальний, економiчний, iнвестицiйний, iнформацiй-ний, культурний i соцiальний. Об'еднуючи ва вищепе-рераxованi важелi в одну систему та застосувавши до не'1 синергетичний пiдxiд, цiлком можливий факт досягнення тдприемством якiсного розвитку, тдвищення його ршня в загальнодержавнiй сферi як привабливого iнвестицiйно-го об'екта для вгтчизняних i зарубiжниx громадян.
Показник
Показник
16 14 12 10 8 6 4 2
KXXI PiBeHb безробiття
Ставка ППП
Рис. 5. Взаемозалежшсть ставки ППП i рiвня безробiття деяких краТн CBiTy
Джерело: сформовано авторами на ochobî [8]
35 30 25 20 I- 15 10 5 0
^ КраТна
Л1ТЕРАТУРА
REFERENCES
0
1. Стоян Ю.С. Правове регулювання податку на прибу-ток пщприсмств в УкраТш : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07. Харгав, 2017. 20 с.
2. Ымецька консультативна група в УкраТни (German Advisory Group). URL: https://www.beratergruppe-ukraine.de/ wordpress/uk
3. Офщшний сайт МУстерства фшанав УкраТни. URL: https://minfin.com.ua
4. Дем'янчук М. A., Маслiй Н. Д. Дослiдження зв'язку мнж макроекономiчними показниками розвитку краТни та по-датковими надходженнями. Економ'чний форум. 2017. Вип. 1. С. 15-22.
5. Кучерявенко Н. П. Согласование родовых и видовых конструкций при регулировании бюджетных доходов. Ежегодник украинского права. 2013. № 5. С. 170-187.
6. Податковий кодекс УкраТни : Закон УкраТни вщ 02.12.2010 № 2755-VI // База даних «Законодавство УкраТни» / Верховна рада УкраТни. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/2755-17
7. Державна служба статистики УкраТни. URL: http://www. ukrstat.gov.ua
8. Data and research, statistics // The World Bank. URL: http://www.worldbank.org
9. Index of Economic Freedom // The Heritage Foundation. URL: https://www.heritage.org/index/ranking
10. Солонина £. Свгговий банк: УкраТна зможе подво-Тти економiчне зростання за рахунок реформ статистика. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/28979294.html
11. Мастерство економiчного розвитку i торгiвлi УкраТни. URL: http://www.me.gov.ua/?lang=uk-UA
12. Дубровський В. Що таке тшьова економта та як з нею боротись. URL: https://www.epravda.com.ua/columns/ 2017/11/3/630788
"Data and research, statistics" The World Bank. http://www. worldbank.org
Demianchuk, M. A., and Maslii, N. D. "Doslidzhennia zvi-azku mizh makroekonomichnymy pokaznykamy rozvytku krainy ta podatkovymy nadkhodzhenniamy" [Study of the link between macroeconomic indicators of the country's development and tax revenues]. Ekonomichnyi forum, no. 1 (2017): 15-22.
Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat.
gov.ua
Dubrovskyi, V. "Shcho take tinyova ekonomika ta yak z neiu borotys" [What is the shadow economy and how to deal with it]. https://www.epravda.com.ua/columns/2017/11/3/630788
"Index of Economic Freedom" The Heritage Foundation. https://www.heritage.org/index/ranking
Kucheryavenko, N. P. "Soglasovaniye rodovykh i vidovykh konstruktsiy pri regulirovanii byudzhetnykh dokhodov" [Harmonization of generic and specific structures when regulating budget revenues]. Yezhegodnik ukrainskogoprava, no. 5 (2013): 170-187.
[Legal Act of Ukraine] (2010). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/2755-17
Ministerstvo ekonomichnoho rozvytku i torhivli Ukrainy. http://www.me.gov.ua/?lang=uk-UA
"Nimetska konsultatyvna hrupa v Ukrainy (German Advisory Group)" [German Advisory Group in Ukraine]. https://www. beratergruppe-ukraine.de/wordpress/uk
Ofitsiinyi sait Ministerstva finansiv Ukrainy. https://minfin. com.ua
Solonyna, Ye. "Svitovyi bank: Ukraina zmozhe podvoity eko-nomichne zrostannia za rakhunok reform statystyka" [World Bank: Ukraine will be able to double its economic growth through reforms statistics]. https://www.radiosvoboda.org/a/28979294.html Stoian, Yu. S. "Pravove rehuliuvannia podatku na prybutok pidpryiemstv v Ukraini" [Legal regulation of corporate profit tax in Ukraine]: avtoref. dys.... kand.yuryd. nauk: 12.00.07, 2017.
