CC BY
20
2. Антимонопольний Комiтет Украши. Рекомендаци щодо монопольного цшоу-творення, Купере енд Лайбранд, жовтень 1997 року.
3. Федеральная Торговая Комиссия США. Семинар. Недобросовестная Конкуренция, Киев, 21-25 апреля 1997 года.
УДК336.2:390.1.101 Здобувач С.С. Гринкевич6-Львiвська КА
ПРО ОСНОВН1 ЕЛЕМЕНТИ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ В РИНКОВИХ ЕКОНОМ1КАХ
Розкриваеться змют таких елеменпв системи оподаткування як об'ект оподат-кування, джерело сплати податку, одиниця оподаткування, суб'ект податку, носш податку, податкова ставка, податковi пiльги i податкова квота.
Ключовi слова: податки, податковi ставка, пшьги, квоти.
Doctorate S.S. Hrynkevych - Commercial Academy of Lviv The main elements of tax system in market economies
The essence of elements of tax system, specifically: object of taxation, sources of tax payment, unit of taxation, subject of taxation, bearer of taxation, tax discount and tax quota, is revealed in the present article.
Key words: tax system, market economies, the main elements.
Одшею з найголовшших ознак податюв е те, що вони характеризуются одностороншм рухом вартост вщ платнитв до держави.
Розумшня податку як обов'язкового платежу фiзичних i юридичних осiб до ввдповвдних ланок бюджетно! системи сприйнятливе тiльки для прак-тичних цшей. Кожен податок е не тальки носiем фiскальних вiдносин, а й ви-конуе певну регулюючу дда; мае побiчнi зовнiшнi для фкку соцiальнi нас-лiдки. З огляду на це, податки доцiльно розглядати не просто як економiчну, а й як сусшльно-сощальну категорда. Сусшльна цiна податкш вимiрюеться втратою частин особистого добробуту конкретними платниками iз перемь щенням цiеí частини через бюджет до всього населения держави. Еволющя фшансових знань про сусшльний характер податшв нерозривно пов'язана з теоретичною концепщею Суспiльних благ. Сусшльш блага це такi види благ, джерелом забезпечення яких е кошти державного бюджету. Ti блага, що е су-спiльними, не виробляються приватною економiкою, а забезпечуються тальки державою. Причому, якщо держава - орган з виробництва незамiнних сусш-льних благ, то цi блага реалiзуються споживачами за цiнами, рiвень яких за-проваджуеться за сусшльною згодою. Цiною суспiльних благ е податки, i оплата сустльних благ - едине можливе використання податкових надхо-джень. Завдяки цьому мiж державою - виробником суспiльних благ i сусш-льством досягаеться екывалентна мiнова угода "блага - податки".
Розкриття суспiльного призначення податтв як соцiально-економiч-но! категорií, неможливе без визначення ii внутрiшнiх властивостей, тобто функций. Незважаючи на те, що податки е необхвдним елементом централiза-
6 кафедра економ1чно! теорп Львгвсько! КА
цп частини вартостт ВВП в бюджет! для оплати сусшльних благ i засобом пе-рерозподалу цieí вартосп мiж державою та пiдприeмствами й громадянами, можна констатувати, що податки виконують фiскальну, регулюючу, контро-льну функцда.
Фiскальна функция забезпечуе об'ективш передумови для формування матерiальноí основи функщонування суспiльства. З допомогою вказано1 фу-нкцií реалiзуeться велика частина сусшльного призначення податкiв, прояв-ляються конкретнi форми утворення грошових фондав держави, якi забезпе-чують виконання покладених на не1 функцiй.
З огляду на фiскальну функцiю держава повинна отримувати не просто достатньо податкш, але головне - надшних. Податки як носií фккально!' сутi мають вiдповiдати таким вимогам: постiйнiсть, стабiльнiсть, рiвномiр-нiсть розподалу у регiональному розрiзi.
Перша вимога означае, що податки повиннi надходити до бюджету не у виглядi разових платежiв з невизначеними термшами оплати, а рiвномiрно протягом бюджетного року в чико встановленому порядку. Оскшьки сусш-льне призначення податтв полягае у забезпеченнi витрат держави, то термь ни íх сплати мають бути погодженi з перюдичнктю бюджетних асигнувань.
Суть друго!' вимоги визначаеться високим рiвнем гарантiй того, що передбачеш Законом про бюджет на поточний рш доходи будуть отриманi в повному обсязi. Немае сенсу встановлювати такi податки, ят необхiдних га-рантiй не дають, оскiльки в цьому випадку невизначеною стае вся фiнансова дiяльнiсть держави.
Третя вимога передбачае необхiднiсть забезпечення всiх ланок бю-джетно1 системи достатшми доходами для 1х збалансування. Без цього вини-кае потреба в значному перерозподш коштш мiж бюджетами, що зменшуе рiвень автономносп кожного бюджету, ступiнь регiонального самовряду-вання i самофiнансування територiальних громад.
Розподшьча функщя закладена в сутносп кожного податку, адже, як зазначалось, податки пов'язанi з процесами перерозподшу вартiсних пропор-цiй ВВП i нацiонального доходу мiж платниками податкiв i державою. При-чому обсяги цих вартiсних пропорцiй безпосередньо регулюються за допомогою податкiв. Суть регулюючо1 функцл полягае у впливi податюв на рiзнi види д1яльносп íх платникiв.
Використання податкiв як фшансових важелiв дуже складна справа, оскшьки регулююча функщя е обов'язковим явищем а мiра впливу податтв на вказанi вище чинники залежить вiд фiскально-економiчноí полiтики, що е досить суб'ективним явищем.
З огляду на регулюючу функцда носи фiскально-економiчноí сутi мають ввдповщати таким засадам: фiскальноí достатносп (забезпечення необ-хiдного ршня бюджетних надходжень); економiчноí ефективностi (стимулю-вання пiдприемницькоí, iнвестицiйноí, д1лово1 активностi через систему по-даткових пiльг, диференщацда ставок оподаткування тощо); соцiальноí справедливой (фiнансове забезпечення соцiальних гарантш населения).
Контрольна функщя е виразом 1манентно1 якост1 податтв забезпечу-вати можливосп для проведения державою податкового контролю. Податки виступають певними сигнал1заторами яккних 1 кшьккних варткних пропор-цш, як1 складаються в сощально-економ1чному житп сусшльства внаслвдок перерозподшу частини вартосп ВВП 1 нащонального доходу. Це створюе по-тенцшш можливосп для використання податюв як засобу контролю.
Податков1 вщносини поеднують у соб1 водночас фккальш, регулююч1, контрольш ознаки. Тому специф1чне суспльне призначення податюв визнача-еться не кнуванням кожно! функцц зокрема, а пльки завдяки 1хнш едност!
Завдяки з'ясуванню сутносп та едносп податюв можна д1йти важли-вого висновку щодо необхвдносп чггкого розмежування об'ективного функ-щонування податтв з притаманними ш функщями та процесу 1хнього використання державою в проведенш фккально-економ1чно1 пол1тики. Прояв по-даткш та !х функцш в дц - об'ективний процес, що виражае вщносини базису. Фккальна ж полггика, що проводиться державою, за допомогою податкового мехашзму - використовуючи податки - це вщносини надбудови. Цей висно-вок дае змогу краще зрозум1ти об'ективнкть категорп "податок" 1 суб'ектив-нкть дп держави, яка реал1зуе фккально-економ1чну пол1тику.
Завдання фккально-економ1чно1 поливки держави полягае не тшьки у встановленш та практичнш реалвацц окремих форм оподаткування, але й у науковому обгрунтуванш елеменпв оподаткування, оскшьки саме вщ них за-лежить мехашзм справляння того чи шшого податку. Елементи податку наведен! на рис. 1.
Рис. 1. Елементи системи оподаткування
Суб'ект податку - будь-яка сторона, яка бере участь у процес орга-шзацц справляння податтв. Як суб'ект можуть виступати податков1 закони; податков1 та фшансов1 органи, що оргашзовують виконання цих Закошв; власне платники податтв.
Платник податку - юридична чи ф1зична особа, яка безпосередньо пе-рераховуе податок до бюджету. Щкавими в цьому плаш е думки класиюв росшсько! фшансово! теорп. Так, Д. Львов шдкреслював, що обов'язком кож-
ного громадянина е видалення на користь держави частини свого добробуту. Вш видшив чотири категорп платнитв податтв:
• всi громадяни, якi зобов'язаш сплачувати податки, незалежно вiд класу, стап, вшу;
• плачувати податки, незалежно вщ рiвня оподаткування кожного з учасниюв зокрема;
• общини та iншi установи, що працюють як юридичнi особи;
• благодшш та iншi установи, що працюють на засадах юридично! особи.
I. Озеров шд платником розумiв "ту особу, яка юридично несе податок". Не в1др1зняеться ктотно й думка П. Тарасова. Останнш шд платниками подат-кiв вважав усх оаб, що проживають у державу включаючи й iноземцiв, оскшь-ки вс повиннi нести податковий тягар, користуючись послугами держави.
Термiн "платник" податку необидно вiдрiзняти вiд "носiй" податку. Платник здебшьшого е транзитною, посередницькою ланкою при проходженнi доходов. Вш не стшьки сплачуе податки до бюджету, скшьки перераховуе туди частину отриманих коштш вiд покупця. Реальним платником або носiем кожного податку е споживач, саме останнш, оплачуючи вартiсть товаров i послуг, покривае все, що закладено в щнах реалiзацií - витрати виробництва й реаль заци, прибуток, сплачеш податки i збори усiх ланок, де вщбувалося виробниц-тво й просування товаров i послуг. Основним споживачем у кожнiй краíнi е п народ. Тому саме громадяни с^зь були i завжди будуть основними носiями податкiв. 1ншо'' альтернативи у фiскальнiй науп не вщомо.
Об'ектом оподаткування називають тi явища чи предмети, внаслiдок наявностi яких податок сплачуеться - земля, виробництво, особа тощо. Об'-ект повинен шддаватися чiткому облiку, мати безпосередне вiдношення до платника i вказувати на те, що саме оподатковуеться. Назва податку майже завжди походить вщ об'екта оподаткування. У фккальнш термшологи об'ект оподаткування часто ще називають податковою базою.
Питания визначення об'екта оподаткування е досить дискусшним. Бь льшiсть економiстiв XIX ст. як об'ект вбачали тiльки чистий дохщ платника податку. При цьому кнували три пiдходи щодо визначення поняття "чистий дохад". А саме:
• об'ективно-чистий пiдхiд - частина валового доходу за вирахуванням ви-трат виробництва;
• суб'ективно-чистий пiдхiд - частина валового доходу, з якого вирахуваш не тшьки витрати виробництва, але й витрати на задоволення найнеобхщш-ших потреб суб'екта господарювання;
• майновий шдхщ - як об'ект оподаткування виступае майно.
I. Озеров шд об'ектом оподаткування розумiв "факти або предмети, внаслщок наявностi яких податок сплачуеться, наприклад, земля, промисел, особа". На його погляд, предметом для нарахування податтв можуть висту -пати: особа; предмети споживання; окремi джерела доходу; загальний дохвд; майно платника; момент переходу майна.
Вибiр оптимального об'екта оподаткування е суперечливим питанням з позипiй фiскальноí практики. В об'ект! податку фокусуються суперечносп фiскальноí та регулюючо'' функцш податюв. З фiскальноí точки зору, держа-
ва защкавлена у зростаннi об'екта податку в динамщ. З !ншого боку, платник намагаеться сплачувати якомога менше, скорочуючи податкову базу, i, якщо - це спiвпаде з iнтересами сусшльства, то регулююча функщя реалiзуеться; в протилежному випадку можна констатувати наявнкть суперечностей у чин-нш систем! оподаткування.
Чинним фккальним законодавством Укра'ни в якосп об'ектав оподат-кування визначеш: доходи (прибуток); додана варткть; варткть окремих товаров; майно юридичних ! ф!зичних ос!б; !нш! об'екти, передбачеш законода-вчими актами Укра'ни.
Вказане визначення, на нашу думку, е вичерпним, грунтуеться на об'-ективних засадах фккально!' теорп. Разом з тим недостатшм е мехашзм його реал!зацп в практичнш д!яльносп, окрем! положення приведено' норми на практищ або кноруються, або взагал! не виконуються.
При анал!з! об'екта оподаткування важливо дану категорда розмежу-вати з масштабом ц вишрювання. Шд останшм розумдать одиницю вимру об'екта податку. В практищ податково' роботи застосовують ф!зичш та гро-шов! одинищ оподаткування. Ф!зичний вимр характеризуеться бшьшою то-чнктю, тод! як грошовий е бшьш вщносним, мае опосередкований характер ! може бути бшьш-менш точним протягом незначного перюду часу. Грошова ощнка застосовуеться в тих випадках, коли потр!бна штегрована ощнка за декшькома ф!зичними одиницями з урахуванням р!зних чинниюв, як! не зав-жди мають ф!зичний вишр.
Поняття "об'ект" оподаткування ткно переплиаеться з поняттям "дже-рело" податку. П!д останшм розумдать фонд, !з якого дшсно сплачуеться по-даток. Податок може сплачуватися !з:
• доходу, звщки б вiн не отримувався;
• катталу або майна, коли для покриття податку доводиться витрачати його
частину.
Джерело сплати податку може бути безпосередньо пов'язане з об'ек-том оподаткування ! може не мати до нього ввдношення. У першому випадку оподатковуеться дохвд або майно, що приносить дохвд, у другому - стягуеть-ся податок на майно чи предмети, як! перебувають в особистому користуван-ш ! не приносять доходу.
Анал!з структури формування доход!в як джерел сплати податюв дае пвдстави роздшити 'х на дв категори: надходження ввд власносп й кашталу, як! мають гарантований стабшьний характер ! безпосередньо не пов'язаш з фшансово-господарським станом платника (це так зван! пасивш доходи); надходження ввд основного виду д!яльносп, як! безпосередньо залежать ввд форми учасп платника в господарськш д!яльност! тобто активш доходи.
З огляду на приведену вище класифшацда джерел доходов, можна ви-дшити два типи фккально-економ!чних систем: синтетична; класифшацшна.
При першш як об'ект оподаткування виступае сукупний дохвд за пев-ний пром!жок часу. До сукупного доходу включаються вс надходження ввд усх видш д!яльносп ! подш доход!в на активш ! пасивш не проводиться.
Друга система передбачае подш доходш на окрем1 групи, кожна з яких оподатковуеться за сво'ми специф1чними правилами й методиками. Краши, що використовують цю систему, диференцдають доходи не тшьки на активш й пасивш, але й класифшують !'х у розр1з1 кожно' шдгрупи.
Кшьккть класифжацшних груп для р1зних держав е р1зною. Так, ф1с-кально-економ1чна система Непалу включае дев'ять груп, !ндп - одинадцять. Класифжацшна система Велико!' Британп складаеться з шести груп 1 включае: доходи вщ нерухомостц дохвд в1д лкових масивш, що використовуються з комерцшною метою; доходи вщ державних щнних папер1в; доходи в1д промислово-торговельно!' д1яльност1 1 доходи в1д вшьних професш; заробггна плата, пенси; диввденди та 1нш1 доходи, що шдлягають розподшу.
Зазначимо, що класифшацшна фккально-економ1чна система не зав-жди характеризуеться подшом доходш на групи. 1нколи 1й притаманно гру-пування доход1в за джерелом 1х надходження. Зокрема, систему платеж1в у колишньому Радянському Союз1 не можна вважати класифжацшною, хоча й вона передбачала подш доходш за окремими критер1ями. Наприклад, доходи вщ роботи за наймом у державних шдприемствах 1 тдприемствах, що належали релшйним та благодшним оргашзащям. В основ1 такого подалу лежав принцип в1дношення до державного сектора економши.
УДК334.722.8:35.073.515 О.А. Потк -Луцький ДТУ
КОРПОРАТИВНЕ УПРАВЛ1ННЯ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦП ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ
На сучасному еташ розвитку ринкових вiдносин в УкраИ надзвичайно актуа-льними для вщкритих акцiонерних товариств, якi створенi в процеа приватизацп, та бажають залучити як iноземнi, так i вичизняш iнвестицiйнi ресурси, е питання вмь лого та грамотного управлiння сво'1ми пiдприемствами. Саме тому компетентнiсть у справах корпоративного управлшня та глибоке розумiння його найважливiших принципiв е одним з головних питань для вггчизняних пiдприемств та економiки Украши в цшому.
Ключовi слова: ринковi вiдносини, управлiння, корпоративне управлiння, корпоративна культура, акщонер i акщонерне товариство.
O.A. Popik - STUof Luc'k
Corporative management in conditions of conversion the economic
development
On the modern stage of development the market relations in Ukraine the most actual for the OAA is the question of the skilful and literate management by enterprises. That is why the competention in affairs of the corporative management and the understanding its the main principles is one of the most important question for the native enterprises and the economy of Ukraine in the work.
Key words: market relations, management, corporative management, corporative culture, shareholder, joint-stock company.
