CC BY
5
УДК 331.101.262:37+338.245(477) DOI: https://doLorg/10.37405/m9-7206.2022.1(42).161-170
Валентина Полкартвна Антонюк
д-р екон. наук, проф. ORCID 0000-0003-2100-7343
e-mail: antonukvp@gmail.com,
1нститут економти npoMuaaoeocmi НАН Украти, м. Кшв
ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ЛЮДСЬКОГО КАП1ТАЛУ УКРА1НИ В СИСТЕМ1 ОСВ1ТИ ТА ЙОГО РИЗИКИ В РЕАЛ1ЯХ В1ЙНИ
Актуальшсть теми дослщження. В системi сучас-них чинниюв економiчного розвитку найважливiшу роль вдаграють людсью капiтальнi активи, тобто ро-боча сила з П продуктивними здiбностями, iнтелекгом та креатившстю. Всесвiгнiй економiчний форум у спе-цiальному випуску Звiгу про глобальну конкуренто-спроможнiсгь 2020 року роздел другий присвятив люд-ському катталу (ЛК), в якому вiдзначено, що людсь-кий капiгал — це здатност та навички окремих людей та груп населення, яю е ключовим фактором еконо-мiчного розвитку i продуктивностi [1]. Щоб забезпе-чити формування сучасних продуктивних здiбностей необхiдна якесна система освiти, до яко! нинi пред'яв-ляються все бiльшi вимоги. Про важливiсть освети свiдчать Цiлi сталого розвитку (ЦСР) до 2030 року, яю були затверджеш на Нью-Йоркському Самiтi ООН (2015 р.) зi сталого розвитку. Серед 17 глобальних ЦСР четверта цель спрямована на забезпечення всеохоплю-ючо! i справедливо! яюсно1 освгга та заохочення мож-ливостi навчання впродовж усього життя для вах [2].
Розвитку яюсно1 та вщповщно1 потребам еконо-мiки освiти прюритетну роль надають в бвропей-ському СоюзГ, де у 2012 р. був прийнятий стратепчний документ «Переосмислення освiти: швестицп у профе-сiйнi навички задля кращих соцiально-економiчних результата» з метою пiдтримки економГчно1 конку-ренцп та забезпечення ринюв працi у висококвалГфГ-кованих пращвниках. Ставилося завдання посилення спiвпрацi м1ж системою професшно1 освiти i бiзнесом, забезпечення формування навичок для економiки ХХ1 столiгтя, оптимГзацп попиту i пропозицп стосовно умiнь та квалiфiкацiй на ринку працi, пiдвищення гнучкоста й адаптивностi професшно1 освiти до вимог i виклик1в сучасно1 економiки [3]. Цi завдання в по-дальшому були конкретизованi у стандартах якоста освiти, формуваннi цифрових навичок, переходi до безперервно1 освiти.
Украша мае розвинену систему освiти, що забез-печуе формування людського катталу. За ощнками Свiтового банку, який з 2018 р. розраховуе 1ндекс людського капiталу (1ЛК), що дозволяе вимiряти обсяг ЛК, який може нагромадити до свого 18-рГччя дитина, народжена сьогоднi при ощнщ рiвня виживаностi, тривалостi та якоста освiти i стану здоров'я, Украша за 1ЛК посiдала досить висок! мюця серед бiльшостi кра1н свету: у 2018 р. — 50-е iз 156 кра1н, у 2020 р. — 53 позищю iз 174 кра1н [4]. Цi результати досягнуи значною мiрою завдяки розвитку системи освiти. В той же час у сферi освiти Украши залишалось багато невирiшених проблем: невисока яюсть освiти та И сут-тева розбiжнiсть у мiстах i сiльськiй мiсцевостi, не-
достатня вщповщшсть освГтньо1 пiдготовки у профе-сшно-техшчних та вищих навчальних закладах вимо-гам ринку працi, слабка модертзащя навчального процесу та переходу до моделi навчання упродовж життя та шш^ як1 потребували найскорiшого вирь шення. Можливостi щодо удосконалення якоста освiти значно погiршилися в умовах повномасштабно1 вiйни, розв'язано1 Росiею, що принесла значш руйнування системi загально1 та професшно1 освiти.
Метою даного дослщження е аналiз стану освгга Укра1ни з позицш умов формування людського катталу у вщповщноста до Целей сталого розвитку та з ви-свiтленням ризик1в Г втрат у системi освети внаслщок военних дш.
Аналiз останн1х дослщжень та публiкацiй. Проблемам освгга в контекста сталого розвитку, формування людського катталу та впливу воен на щ процеси при-свячено багато дослщжень Г публшацш. Таю вщомГ мГжнародш оргашзацп, як Световий банк Г Всесвегаш економГчний форум (ВЕФ) аналГзують Г здшснюють оцшку людського катталу, включаючи параметри освгга та розраховуючи 1ндекс ЛК [5; 6]. Проблематищ людського катталу в останш роки також присвячено низку публГкацш ветчизняних авторГв. В них викла-дено аналГз сучасних проблем швестування у ЛК, об-Грунтування напрямГв удосконалення шститущйно1 бази для його збереження Г розвитку (О. Васильева Г О. Рибка ) [7]; аналГз ЛК у контекста сталого розвитку з урахуванням зарубежного досвщу (М. ОлГевська та Д. Бондаренко [8]; С. Кандиба Г О. Шараенко [9]). У монографп науковщв Ки1вського полегехшчного ш-ституту Гм. 1горя Сшорського людський каттал аналь зуеться в контекста мобтзацшного потенщалу украш-ського населення [10].
Значна увага в цьому контекста приделяеться до-слщженню проблем освети. ФахГвцями Светового банку за участю украшських спещалютав було подготовлено у 2019 р. комплексне дослщження системи освети Укра1ни [11]. У попереднш перюд вагомим внеском в дослщження освегаьо1 проблематики була Нащо-нальна доповщь про стан Г перспективи розвитку освети в Укра1ш [12]. Ниш все актуальншим стае ана-лГз проблем освети й формування людського катталу в умовах вшни. Ця проблема знайшла висветлення у колективнш монографп НПУ Гмеш М. П. Драгома-нова [13], де розглядаеться вплив пбридно1 вшни на стан освети в Укра1ш в 2014-2020 рр. Серед останшх дослщжень слщ вщзначити роботу аналегачного центру Сеёоз, який здшснив мотторинг впливу на освету в Укра1ш повномасштабно1 вшни в 2022 р. [14]. У той же час проблеми освГти Г людського катталу потребу-
ють подальшого висвгллення з рiзних аспектiв, в тому чи^ в площинi досягнення Цшей сталого розвитку, яю поставила перед собою Укра!на.
Виклад основного матерiалу. Розвиток освiти для забезпечення формування людського капiталу завжди був одним iз основних векторiв сощально! пол^ики Укра!ни. Це знайшло свое вщображення в Цшях ПРООН зi сталого розвитку. В Цшях розвитку тисячо-лiтгя до 2015 року Укра!ною в сферi освiти ставилося завдання забезпечення яюсно! освiти впродовж життя. Для його виконання були зроблеш певнi кроки у напрямi реформування та розвитку системи освiти, збшьшення обсягiв вузiвськоl пiдготовки, що дало змогу охопити загальною середньою освгтою больше 98% дiтей шкшьного вжу, а вищою освiтою — 40,9% молодi вiком 17-24 роки [15]. Однак реформи не по-долали проблем, яю потребували найшвидшого вирь
шення для пiдвищення якостi робочо! сили. Тому завдання щодо !х вирiшення увiйшли в систему Цшей сталого розвитку (ЦСР) Укра!ни до 2030 року, роз-роблених i прийнятих у 2017 р. Слiд вiдзначити, що ЦСР Укра'1ни 2030 тривалий час обговорювалися й удосконалювалися та були затвердженi Указом Президента Укра'1ни «Про Цiлi сталого розвитку Украши на перюд до 2030 року» [16].
Освт присвячена Цшь 4 — «Яюсна освта», спря-мована на пiдвищення доступносп яюсного дошкольного розвитку, яюсно! шюльно! та професшно! освiти для вах дiтей та молодi, тдвищення якостi вищо! освiти та формування у населення знань i навичок, не-обхiдних для отримання гщно! роботи та пщприем-ницько! дiяльностi, забезпечення iнклюзивностi в си-стемi освiти, що е важливим для формування ЛК. I! завдання та шдикатори наведено у табл. 1.
Таблиця 1
Завдання та щдикатори Цш сталого розвитку Украша 2030 _«Яюсна освгга» [15; 17]__
Значення 1ндикатор1в
Завдання 1ндикатори 2015 2019 2020 2030
ор1ентир ор1ентир
Завдання 4.1. Забезпечити 1ндикатор 4.1.1. К1льк1сть учшв денних заклад1в за- 8.5 9,39 9,50 Уточню-
доступн1сть яюсно! шюльно! гально! середньо! осв1ти у розрахунку на одного еться
осв1ти для всж д1тей та шд- вчителя, на початок навчального року
л1тк1в (Частка населення, задоволеного доступнктю та яшстю послуг шкыьног освти, %) *
Завдання 4.2. Забезпечити 1ндикатор 4.2.1. Показник охоплення дошкшьними 70,6 69,1 80,0 95,0
доступшсть як1сного до- навчальними закладами д1тей вжом 5 рок1в та
шкшьного розвитку для вах структурними пщроздшами юридичних ос1б пуб-
д1тей л1чного та приватного права, %
Завдання 4.3. Забезпечити 1ндикатор 4.3.1 Вщношення к1лькост1 вступник1в до 84 85 86 Уточню-
доступшсть професшно! заклад1в професшно! (професшно-техшчно!) осв1ти еться
осв1ти до загально! к1лькост1 м1сць у закладах професшно! (професшно-техшчно!) осв1ти, що ф1нансуються з державних та мгсцевих бюджета (Частка домогосподарств, яш потерпають через вдсутнсть коштiв для отримання членом родини будь-яко\ професшноь освти, %) *
Завдання 4.4. Пщвищити 1ндикатор 4.4.1. Кшьюсть укра!нських мют, що е - 4 Уточню- Уточню-
як1сть вищо! осв1ти та забез- членами Глобально! мереж1 м1ст ЮНЕСКО, що еться еться
печити !1 тiсний зв'язок з навчаються
наукою, сприяти форму- (4.4.1. Мсце Украти у рейтингу Global
ванню в кра!н1 м1ст осв1ти та науки Competetiveness Report за напрямом «вища освта» 1ндикатор 4.4.2. Юлькисть унiверситетських мст, одиниць)*
Завдання 4.5. Збшьшити по- 1ндикатор 4.5.1. Р1вень учасп населення у фор- 9,2 8,6* 10,0 14,0
ширен1сть серед населення мальних та неформальних видах навчання та про-
знань 1 навичок, необхщних фесшно! подготовки, %
для отримання гщно! роботи 1ндикатор 4.5.2. Частка населення, яке повщомило, 48,9 62,6 59,0 80,0
та пщприемницько! дiяльно-сп що за останш 12 м1сяц1в користувалось послугами 1нтернету, %
Завдання 4.6. Лжвщувати Завдання 4.6. Частка чоловтв серед шк1льних учи- 14,79 13,04 17,0 25,0
гендерну нер1вшсть серед тел1в, %
шкшьних учител1в
Завдання 4.7. Створити у 1ндикатор 4.7.1. Частка заклад1в загально! середньо! 85,9 95,2 85,0 95,0
школах сучасш умови нав- осв1ти у сшьськш м1сцевост1, що мають доступ до
чання, включаючи шклю- мереж1 1нтернет, %
зивне, на основ1 шновацш- 1ндикатор 4.7.2. Частка заклад1в загально! середньо! 72,3 98,7 65,5 80,0
них пщход1в освгги у сшьськш м1сцевост1, в яких комп'ютери
використовуються в освпньому процес1, % 1ндикатор 4.7.3. Частка денних загальноосвинж — 35,14 40,00 Уточню-
навчальних заклад1в, в яких оргашзовано шклю- еться
зивне навчання, %
* 1ндикатори, яю були у перш1й версп Нацюнально! допов1д1.
Анатз завдань та шдикаторГв ЦЫ 4 свщчить, що вони спрямоваш на розвиток системи освети та формування людського катталу, що вщповщае потребам Украши. Однак при цьому система освети слабо зорГен-тована на пщвищення якоси освети та формування сучасних компетентностей. Табл. 1 показуе, що шди-катори до визначених завдань змшювалися, причому не в кращу сторону. Так, для завдання 4.1 щодо до-ступносп яюсно1 шкшьно1 освети передбачався такий важливий яюсний Гндикатор, як частка населення, за-доволеного доступшстю та яюстю послуг шкшьно1 освети (у %), однак вш передбачае регулярш опиту-вання населення. Його замшено на показник юльюсть учшв у розрахунку на одного вчителя (шдикатор 4.11), який не характеризуе пщвищення якоси шкельно1 освети, в мГстах його збельшення може призвести до надмГрного навантаження вчителГв. Завдання 4.4 — пщвищення якоси вищо1 освети — взагалГ немае вщ-повщного шдикатора, оскшьки показник кшькосп мют, що е членами Глобально1 мережГ мют ЮНЕСКО, що навчаються, лише побГчно характеризуе яюсть ви-що! освети. Отже, шдикатори оцшки завдань сталого розвитку в освт потребують удосконалення, а сам пе-релш завдань Цел 4 след би було доповнити новим — модершзувати змют освети уах рГвшв у вщповщноси до потреби формування у населення компетентностей для шновацшно1 економжи, забезпечити адаптившсть професшно1 освети до вимог Г виклиюв сучасного ринку пращ.
Для реалГзацп ЦСР було створено МГжведомчу робочу групу з питань ЦСР для координацп роботи по досягненню целей, !х шкорпоращю у чинш державш стратеги та програми, встановлено вщповщальшсть мь шстерств за завданнями ЦСР. З 2018 р. запроваджено щорГчний мотторинг виконання ЦСР, у 2020 р. опри-люднено перший Добровельний нацюнальний огляд
щодо Целей сталого розвитку в Укра1ш, де ведзначено, що за педсумком 2019 р. Украша в целому досягла про-гресу за 15-ма з 17-ти целей, а основним здобутком е скорочення масштабГв бщносп [17]. Щодо ЦЫ 4 «Яюсна освета», то ведзначалося, що Укра1на впро-ваджуе концепщю освегаьо1 реформи «Нова Украш-ська школа» та приедналася до межнародного дослщження якоси освГти РКЛ-2018, а з 14-ти шдикаторГв, яке вимГрюють прогрес И досягнення, ведзначено до-сягнення за 3-ма цельовими орГентирами на горизонте до 2020 р., а за 3-ма шдикаторами спостерГгаеться негативна динамша порГвняно Гз 2015 р. Однак, врахову-ючи невщповщшсть окремих шдикаторГв визначеним завданням ЦСР, необхедний глибший аналГз виконання завдань у сфере освГти Гз залученням шших даних.
Для оцшки досягнення завдання 4.1 — забезпечити доступтсть яккног шкыьног освти для всх дтей та тдлт^в нами було використано наявш статистичш дань Вони сведчать, що у 2020 р. стввщношення чи-сельносп учшв вжом 10-14 роюв до чисельносп населення такого вГку становило 92,2%, а у вщ 15 роюв — 48,8%, що вказуе не неповне охоплення дтей Украши середньою освтою (з рГзних причин) у денних закладах загально1 середньо1 освети. У 2020 р. тсля 9 класу про-довжували навчання у середнш школГ 65,5% (68,1% випускниюв мюько1 мюцевоси та 58,2% сельсько1), 15,1% — в закладах професюнально-техшчно1 освети, 18,7% — в закладах передвищо1 освети, при цьому 3,7 тис. випускниюв 9 класу (1%) не продовжив навчання. [18]
Яюсть середньо1 освети найкраще вимГрюе зов-ншне незалежне оцшювання. Його результати вказу-ють на недостатньо висок параметри оцшки та слабку позитивну динамГку (табл. 2). Для аналГзу результата ЗНО ми обрали лише 4 предмети: математику, украш-ську та англшську мови, юторГю Украши.
Таблиця 2
Результати ЗНО учасниюв з окремих навчальних предмета за 2018 i 2020 рр., __ у % до тих, хто складав тест*___
Навчальш предмети, роки Не подолали порГг Отримали 100 балГв Отримали 101-120 балГв Отримали 150 Г бельше балГв Отримали 180-200 балГв Середнш бал
Математика
2020 12,7 5,04 24,64 33,51 9,09 138,4
2018 18,48 5,35 24,99 39,17 11,34 140,8
Украшська мова
2020 8,21 1,48 22,60 41,69 13,23 144,0
2018 14,41 2,30 24,74 40,03 12,73 142,4
1сторГя Укра1ни
2020 13,33 4,36 31,52 26,94 5,61 134,4
2018 14,17 3,49 29,39 30,40 5,67 136,0
АнглГйська мова
2020 7,29 2,10 20,59 48,06 15,96 147,8
2018 12,65 2,33 20,98 45,63 12,53 145,4
* Розраховано Г складено автором за даними Украшського центру оцшювання якоси освети [19].
Даш табл. 2 сведчать, що досить значна частка учасниюв ЗНО (8-14%) не змогла подолати встановле-ний нижней порГг оцшювання в 100 балГв, позитивно, що !х частка порГвняно з 2018 р. зменшилася. Най-бельше тих, ще не подолали порГг було з юторп Украши та математики (13%). Про яюст показники свед-чить середнш бал, який е досить низьким — в межах 140 балГв, та частка тих оаб, результати яких переви-
щили 150 балГв, та тих, що набрали 180-200 балГв, яка е невисокою. Найпрш1 оцГнки знань з ютори Укра1ни (менше 6% учасниюв оцшювання отримали високе бали), а найкращГ — з англшсько1 мови, однак склада-ють тести з цього предмету майже в 3 рази менше учасниюв ЗНО, неж з украшсько1 мови. След вщзначити, що прш1 результати оцшювання показують учш сельсько1 мюцевосп та малих мГст.
Аналiз процеав у сферi освiти свiдчить про те, що нинi вiдбуваeться трансформацiя освггаьо! сфери для забезпечення ново! якосп освiти на всiх рiвнях: вщ до-шкшьно! освiти до вищо! освiти та освiти дорослих. Упродовж попередшх 5 роюв в системi початково! i середньо! освiти почали вщбуватися прогресивнi змiни у вщповщносп до завдань ЦСР. У вересш 2017 р. було ухвалено новий Закон «Про освгту», який визначив основш засади ново! освггаьо! системи, передусiм формування Ново! укра!нсько! школи — ключово! реформи Мiнiстерства освгга i науки. Мета реформи — кожен учень мае рiвний доступ до яюсно! шкшьно! освiти в безпечному, комфортному, шклю-зивному та сучасному освiтньому середовищi; випуск-ники школи мають грунтовш знання та володiють компетентностями, що потрiбнi для сучасного життя, е самодостатнiми, творчими та креативними особис-тостями [20].
1нформащя з порталу Кабiнету МшстрГв Укра!ни свiдчить, що в освггаш сферi мають мiсце позитивнi зрушення: у початковiй школi визначено новий змют освiти, затверджено Державний стандарт початково! освгга, запроваджено компетентнiсний тдхщ та ш-теграцiю освiтнiх галузей. Запроваджено цiльовi суб-венц!! для покращення матерiально-технiчного стану шкш. Протягом останшх трьох роюв дiють програми iз закупiвлi меблiв, цифрового обладнання, дидактики для початково! школи, програма закупiвлi автобуетв, у 2020 р. додалась субвенцiя «Спроможна школа» та субвенщя на 8ТБМ освiту. Сформовано мережу опор-них шкш, яка у червш 2020 р. мала 912 закладiв, сформовано мережу з 610 iнклюзивно-ресурсних центрiв та
Даш табл. 3 показують, що у сшьсьюй мiсцевостi залученiсть дней до ЗДО на 40-50% е нижчою. Мае мiсце нерiвномiрнiсть за регюнами: в iндустрiально розвиненiй Харювсьюй областi доступнiсть дiтей у вщ до 5 рок1в до закладiв дошкшьно! освiти е нижчою по-рiвняно з агропромисловим Вiнницьким регюном. За цим показником мiста Вшницько! областi майже на-близилися до цшьових орieнтирiв 2030 р., однак у сшьськш мюцевосп показники вдвiчi гiршi, що обумов-лено об'ективними причинами демографiчного та економiчного характеру. Слiд вiдзначити, що рiвень охоплення дiтей дошкшьною освiтою значною мiрою залежить вiд зусиль мюцевих органiв влади, !х фшан-сових можливостей та розвитку державно-приватного партнерства в регюнах.
Завдання 4.3 — забезпечити доступтсть професш-ноИ освти оцшюеться показником вщношення кшько-сп вступник1в до закладiв професшно-техшчно! освгга (ПТО) до загально! кiлькостi мюць, що фiнансуються з державних та мюцевих бюджетiв. При цьому в цгльо-вих орieнтирах закладаеться перевищення обсягiв дер-
25 ресурсних центрГв пiдтримки шклюзивно! освiти в уах областях Укра!ни [21]. Забезпечено розвиток та тдтримку педагогiчних працiвникiв, пщвищення !х квалiфiкацil, а також запроваджено процедуру серти-фiкацil педагогiчних пращвниюв. Все це буде сприяти створенню кращих можливостей для реалГзацп завдання 4.1. Однак, незважаючи на це, проблема доступ -ностi до яюсно! шюльно! освгга залишаеться актуальною, що потребуе подальшого реформування системи початково! Г середньо! освгга та вибору бшьш об'ек-тивних критерпв оцшки завдання 4.1 Цшей сталого розвитку Укра!ни.
Завдання 4.2 спрямоване на забезпечити доступ -ностi для уЫх дтей вiдповiдного вжу якюного дошкыь-ного розвитку. Наведет в табл. 1 дат свщчать, що показники охоплення ди-ей вщповщного вжу дошкшь-ними навчальними закладами не досягли визначених орГентирГв. За звггом оргашв влади, у сферГ дошкшь-ного розвитку вщбуваються позитивш процеси: вщ-крито новГ заклади дошкшьно! освгга (ЗДО), створено додатковГ мюця для ди-ей дошкшьного вжу у дГючих закладах. Протягом 2017-2019 рр. в Укра!ш було створено 71 675 додаткових мюць для дней дошкшьного вжу, що скоротило чергу до ЗДО у 3,5 раза; зросла в 2,1 раза кшьюсть вихованщв, яю здобувають освиу в шклюзивних групах закладГв дошкшьно! освгга [21]. Ц здобутки у збшьшенш чисельноси ЗДО поки що не виршили проблему, рГвень охоплення ди-ей дошкшь-ною освгтою залишаеться низьким, особливо у сшьськш мюцевосп, та далеко вщстае вщ визначених орГентирГв (табл. 3).
Таблиця 3
жавного фшансування над реальним залученням мо-лодГ до навчання в ПТНЗ. Однак фшансування мюць навчання не виршуе проблему ПТО, оскшьки в бшь-шосп професшно-техшчних навчальних закладГв (ПТНЗ) застаршою е матерГально-техшчна Г навчальна база, недостатньо високий рГвень професшного навчання та слабка його вщповщшсть потребам еконо-мжи, що не приваблюе молодь до цих закладГв. Тому, незважаючи на потребу у квалГфжованих робггаичих кадрах, мае мюце зменшення чисельноси ПТНЗ та уч-шв, що навчаються (табл. 4).
За 5 роюв кшьюсть ПТНЗ зменшилася на 76 оди-ниць, кшьюсть слухачГв — на 14%, а кшьюсть пщго-товлених Г випущених квалГфжованих робггаичих кадрГв — на 25,3%. Ниш проблема розвитку профе-сшно-техшчно! освгга в Укра!ш е досить гострою, а сама сфера професшно! подготовки — малопривабли-вою для молодь Процеси дешдустр1ал1зацп економГки зменшують потребу в робггаиках шдустрГального типу, процеси цифровГзацп та смарт-спещалГзацп висувають новГ вимоги до квал1фшацп пращвниюв, яку не в змозГ
Динамка охоплення дiтей закладами дошкыьно? освiти в Украlнi та в окремих регюнах*
2016 2017 2018 2019 2020
Укра!на, мюька мГсцевГсть 66 68 71 73 69
Укра!на, сгльська мГсцевГсть 41 42 43 43 39
Харювська область, мГська мГсцевГсть 70 71 74 75 72
Харкгвська область, сгльська мГсцевГсть 38 39 42 40 37
ВГнницька область, мюька мГсцевГсть 86 88 93 95 87
ВГнницька область, сгльська мюцевють 47 48 48 49 42
* Складено автором за даними Державно! служби статистики [22].
Таблиця 4
Динамика кшькосп заклад1в професшноï (професlйно-технlчноï) освгги, __ïx учн1в та пщготовлених випускник1в*__
Кёлькёсть закладёв Кёлькёсть учнёв, Кёлькёсть осёб,
Роки професёйноё (професёйно- слухачёв у закладах випущених ёз закладёв
технёчноё) освёти ПТО, тис. ПТО, тис.
2016 787 285,8 152,8
2017 756 269,4 141,3
2018 736 255,0 133,5
2019 723 245,8 124,0
2020 711 246,9 114,1
* Складено автором за даними Державноё служби статистики [23].
надати застарела система професёйного навчання. Тому система ПТО мае кардинально змёнюватися. Цьому може сприяти програма EU4Skills, яка ниш ре-алёзуеться в Украёнё.
«EU4Skills: кращё навички для сучасноё Украёни» — це спёльна програма GG та його держав-членёв Нёмеччини, Фёнляндёё, Польщё та Естонёё для пёд-тримки реформи професёйно-технёчноё освёти в Украёнё. Метою програми е пёдтримка реформи профе-сёйно-технёчноё освёти в Украёнё для того, щоб зробити навчання вёдповёдним вимогам ринку пращ й допо-могти молодё та дорослим реалёзувати власний потен-цёал. Програма розрахована на 2019-2023 рр., ïï за-гальний обсяг ф1нансування складае 58 млн евро, з них 21 млн евро спрямують на оновлення обладнання та ёнфраструктури [24]. В систем! ПТО ниш запро-ваджуеться дуальна осв1та, запроваджуеться нов1 су-часн1 стандарти професёйноё п1дготовки. Це вселяе оп-тим1зм щодо перспектив розвитку системи ПТО та пщвищення ïï якостё i в1дпов1дност1 до завдань висо-котехнолог1чного розвитку.
Завдання 4.4 спрямоване на тдвищення якостi вищо '( oceimu та забезпечення ïï ткного зв 'язку з наукою, на сприяння формуванню в краш Micm освти та науки. Однак обраний ёндикатор зовс1м не вёдображае реаль-них процес1в у сфер1 вищоё освгги (СВО), яка мае стёйку тенденц1ю до згорнення. Незважаючи на те, що Украёна мае розвинену систему вищоё освети, в останнё десятилёття вона стикаеться з низкою проблем: неза-
Прийняття Закону Украши «Про вищу освёту» (2014 р.), який спрямований на якёсну пёдготовку кон-курентоспроможного людського катталу для високо-технологёчного та ённовацёйного розвитку краёни [26], створило ёнституцёйне пёдГрунтя для модернёзацёё СВО. Згщно Закону створено Нацёональне агентство
довельний стан фёнансового i матерёального забезпечення вищих навчальних закладёв (ВНЗ) обумовило фёзичне i моральне старёння матерёально-технёчноё бази начального процесу; ёнертнёсть процесёв модер-нёзацёё СВО тривалий час, оновлення органёзацёйних форм i навчальних технологёй, змёсту освёти обумо-вили вёдставання ёё якостё вёд сучасних потреб сус-пёльства i досягнень ёнших краён; низький рёвень за-робётноё плати викладачёв призвёв до вёдпливу най-бёльш квалёфёкованих кадрёв у ёншё сфери дёяльностё та до зниження якостё навчання; слабкий зв'язок ВНЗ з бёзнесом обумовлюе невёдповёднёсть структури i якостё професёйноё пёдготовки у ВНЗ сучасним потребам економёки i суспёльства. Саме на вирёшення цих проблем i мають бути спрямованё заходи в рамках ЦСР, якё б стимулювали розвиток цёеё важливоё сфери.
Статистика свёдчить, що в останне десятилёття вёдбуваеться процес згорнення СВО, яке проявляеться у зменшеннё чисельностё ВНЗ i студентёв. За останнё 5 рокёв кёлькёсть студентёв коледжёв, технёкумёв, училищ скоротилась на 25%, а унёверситетёв, академёй, ён-ститутёв — на 8%. У ЗВО Украёни нинё навчаеться близько 1450 тис. студентёв, однак у 2010 р. ёх було 2491 тис., бёльш нёж на 1 млн осёб [25]. Таке змен-шення е загрозою для вёдтворення людського катталу Украёни, особливо небезпечним е те, що зменшилася кёлькёсть студентёв у розрахунку на 10 тис. населення: у 2016 р. цей показник за всёма закладами вищоё освёти складав 375 особи, у 2020 — 343 (табл. 5).
Таблиця 5
ёз забезпечення якостё вищоё освёти за моделлю евро-пейських незалежних агенцёй забезпечення якостё. Прийнятё у 2020 р. змёни до цього закону спрямованё на тдвищення якостё освёти у вёдповёдностё до евро-пейськоё практики, оскёльки запроваджують обов'яз-кову акредитацёю навчальних програм, зменшують лё-
Динам1ка кыькосп студент1в, що навчаються _ у вищих закладах освгги*
2015/16 2016/17 2017/18 2018/19 2019/20 У % до
Коледжё, технёкуми, училища 2015/16
Кёлькёсть студентёв — усього, осёб 230 110 217 322 208 601 199 926 173 585 69,1
Кёлькёсть студентёв на 10 тис. населення 53 51 49 47 41 70,1
Унёверситети, академёё, ёнститути
Кёлькёсть студентёв — усього, осёб 1375160 1369432 1329964 1322324 1266121 88,1
Кёлькёсть студентёв на 10 тис. населення 322 322 314 314 302 90,1
* Складено автором за даними Державноё служби статистики [25].
цензування освгтньо! дiяльностi у СВО, посилюють вiдповiдальнiсть за недотримання академГчно! добро-чесносп та передбачають застосування технологiй ЗНО для вимiрювання результатiв навчання, здобутих на бакалаврському рiвнi, сприяють впровадженню дуально! освГти.
На сучасному етапi в системГ вищо! освiти вщбу-ваються прогресивнi трансформаций, спрямованi на тдвищення якостi професiйно! пiдготовки та !! вщпо-вiдностi потребам ринку. Значну роль у цьому вдагра-ють eвроiнтеграцiйнi процеси, у рамка яких ушверси-тети Укра!ни стають все бшьш активними учасниками Програми бвропейського Союзу Еразмус+ у сферi вищо! освгти з м1жнародно! академiчно! мобiльностi, спiвпрацi м1ж унiверситетами i бвропейських студш та шших напрямГв i сфер освгтньо! дГяльность Це сприяе розвитку вГтчизняно! вищо! школи, однак щ процеси слГд прискорити. Заходи в рамках ЦСР могли б цьому сприяти, однак для цього Heo6xidHO визначити eidno-eidHi показники-тдикатори. Це могли б бути таю: на-явшсть систем якоси в укра!нських вишах та !х серти-фГкаци на вщповщшсть вимогам м1жнародного стандарту ISO 9001:2008; участь вищих закладГв освГти Ук-ра!ни в ПрограмГ 6С Еразмус+; позицГ! Укра!ни у рейтингу кращих унГверситетГв свГту. Такг шдикатори краще би стимулювали модернГзацГю СВО для досяг-нення ЦСР.
В умовах динамГчних технолопчних змГн важли-вим е забезпечення noширенoстi серед населения знань i навичок, иеoбхiдиих для отримання гiдиoi роботи та тдприемницьког дiяльнoстi, на що спрямоване завдання 4.5. Його реалГзащя мае забезпечити виршення двох проблем: переходу до системи безперервного навчання упродовж життя й формування в умовах безперервних технолопчних змш вщповщних потребам ринку пращ компетентностей; формування у населення цифрових навичок, яю вже стали необхгдним елементом будь-яко! професГйно! дГяльностГ та неодмшним атрибутом сучасного життя. Саме цим напрямкам освГтнього розвитку придгляеться особлива увага мгжнародних органГзацГй, наприклад, в 1нчхонськ1й декларацГ! ЮНЕСКО «Освгта 2030: Забезпечення загально! ш-клюзивно! i справедливо! як1сно! освГти та навчання впродовж життя» (2015 р.). Значна увага такгй спрямо-ваност освГти придгляеться в 6С, де бвропейська ко-мГсГя об'еднала рГзш освГтнГ й навчальнГ ГнГцГативи в едину Програму навчання впродовж життя (Lifelong Learning Programme), а Рада бвропи затвердила навчання протягом життя як один Гз основних компонента европейсько! сощально! моделГ для формування якГсного людського капГталу. В СтратегГ! «6в-ропа 2020. Стратепя розумного, стГйкого i все-осяжного росту» (Europe 2020. A strategy for smart, sustainable and inclusive growth) [27] ставилося завдання, щоб не менше 15% дорослого населення до 2020 р. приймали участь у рГзних формах навчання у системГ освГти дорослих.
Зпдно нацГонального огляду виконання ЦСР, в Укра!ш вГдбулося зниження рГвня участГ населення у формальних та неформальних видах навчання та про-фесшно! пГдготовки з 9,2% у 2015 р. до 8,6% у 2018 р. (див. табл. 1). Отже це завдання Цгл 4 не виконуеться. ФахГвщ вказують на вщсутшсть законодавчо! норми з освГти упродовж життя. Мае мюце пасивнГсть населення щодо участГ в рГзних формах як формального, так i неформального навчання, а також пасивнГсть
професшно-техшчно! та вищо! освГти в оргашзащ! навчальних курсГв для дорослих. Однак суспгльство усвГдомлюе таку необхщшсть, тому в останнГ роки по-ширюються громадянськ1 ГнГцГативи з освГти для дорослого населення. Таку практику мало мюто Мелгто-поль, яке з 2016 р. долучилося до Глобально! мережГ ЮНЕСКО мют, що навчаються. У 2018 р. мюцевГ ГнГцГативи об'еднали зусилля для створення Центру освГти дорослих (ЦОД) «Перший». У 2020 р. ЦОД «Перший» запустив близько 25 програм, серед яких курси з комп'ютерно! грамотноси, крою та шиття, 1С-бухгалтерГя, програми про здоров'я для людей поваж-ного вГку. В 2019 р. Мелгтополь визнали одним Гз 10 найбгльш прогресивних мГст свгту, що розвивають навчання впродовж життя [28]. Ще один приклад дГяльност ГО «Центр освГти впродовж життя» був у Сумах, який дГяв з 2016 р. при Сумському державному ушверситетг В перелГку навчальних програм центру програми для розвитку так званих soft skills (художш й театральш студи, ораторська майстершсть, поетичне мистецтво), курси з програмування, Excel, вивчення мов, здоров'я та дозвглля (зокрема, програма про здоров'я для людей поважного вГку), громадянська та ци-фрова освгта [28].
СлГд вГдзначити, що незважаючи на важливють у концепцГ! освГти упродовж життя освГти для дорослих, МОН практично не откуеться цим напрямком. Для розвитку цього напрямку створено Укра!нську асоща-цГю освГти дорослих, яка 11.06.2021 р. презентувала результата дослщження державно! политики у сферГ освГти дорослих в Укра!ш. Авторами дослГдження ви-явлено низку проблемних аспектГв у формуванш та ре-алГзацГ! державно! полгтики у сферГ освГти дорослих в Укра!ш, а саме: вГдсутнГсть координацГ! у формуваннГ державно! полГтики у сферГ освГти дорослих на на-цГональному рГвнГ; вГдсутнГсть системи централГзова-ного збору статистичних даних щодо освГти дорослих, яка б дозволила формувати обгрунтовану державну политику; обмежене врахування рекомендацш провГдних м1жнародних органГзацГй щодо освГти дорослих та освГти впродовж життя; суперечливють норм законо-давства, що регулюе освгту дорослих; незбалансова-нГсть розвитку рГзних складниюв освГти дорослих, зокрема, через однобГчне переважання складниюв, пов'язаних з рГзними формами професГйного навчання; нерГвшсть умов дГяльностГ державних й комуналь-них та приватних провайдерГв освГти дорослих (зокрема, посилене регулювання дГяльностГ перших i практичне Ггнорування других); вГдсутнГсть мехашзмГв рГвного доступу до рГзних джерел фГнансування для провайдерГв освГти дорослих незалежно вГд форм власностГ i пГдпорядкування [29].
Завдання 4.6 щодо лiквiдацiiгендерног нерiвнoстi серед шкыьних учителiв не виконуеться, за цим показником спостерГгаеться регрес, оскгльки частка чоловГюв серед шкшьних учителГв зменшилася з 15,8% у 2015 р. до 13% у 2019 р., що обумовлено низьким сощальним статусом педагопчних пращвниюв, значною вгдповГ-дальнГстю вчителя перед суспгльством за навчання i виховання тдростаючого поколГння та неконкурентною заробгтною платою на ринку працГ, що не мотивуе чоловтв до педагопчно! дГяльностГ.
Завдання 4.7, яке стосуеться створення у школах сучасних умов навчання, включаючи шклюзивне, на oснoвi шновацшних niдхoдiв, у цглому виконуеться, окрГм ш-клюзивного навчання. Щодо тдключення шкгл до ме-
режё 1нтернет та використання комп'ютерёв у навчаль-ному процесё, то у 2019 р. досягнуто значення ёндика-торёв, встановлених на 2030 р. В Украёнё створено платформу Цифрова освёта, яка сприяе цифровёзацёё усёеё системи освёти.
Щодо ёнклюзивноё освёти, то вона швидко поши-рюеться, за даними МОН у 2019/2020 навчальному роцё 35% вёд загальноё кёлькостё закладёв загальноё се-редньоё освёти органёзували ёнклюзивне навчання, однак цёльовий показник у 40% на 2020 р. не досягнуто. Станом на 1 сёчня 2020 р. в ёнклюзивних класах на-вчалося 19345 учнёв ёз особливими освётнёми потребами, що у 7 разёв перевищувало данё п'ятирёчноё дав-нини. На початок 2020 р. в Украёнё були створенё 13782 ёнклюзивнё класи [30]. Проблема ёнклюзивноё освёти пов'язана не лише з органёзацёйними i фёнансовими можливостями, але й готовнёстю украёнського суспёль-ства до залучення у звичайну систему шкёльного навчання осёб з особливими освётнёми потребами, а також з пёдготовкою кадрёв для ёнклюзивноё освёти. Тому важливо прийняти Нацёональну стратегёю розвитку ёнклюзивноё освёти на перёод до 2030 р. та план заходёв до неё, що дозволить консолёдувати зусилля централь-них та мёсцевих органёв влади, закладёв освёти, громад, мёжнародних та украёнських громадських органёзацёй щодо розвитку ёнклюзивноё освёти.
Зроблений аналёз розвитку системи освёти Украёни для формування людського катталу в контекстё Цёлей сталого розвитку показуе, що мають мёсце як досягнення, так i певнё упущення, якё потребували по-дальшоё дёяльностё держави та суспёльства з удосконалення освётнього процесу та приведення його до бёль-шоё вёдповёдностё вимогам постёндустрёального суспёльства знань. На це орёентували державнё стратегёё i програми розвитку. Так, в МОН було оприлюднено завдання на 2022 р., серед яких: розбудова сучасного освётнього середовища в закладах професёйноё освёти, схвалення Стратегёё розвитку вищоё освёти на перёод до 2030 року, розгортання участё Украёни в програмё Горизонт бвропа та створення вёдповёдноё ёнфраструктури, посилення ёнтеграцёё закладёв професёйноё, вищоё освёти та наукових установ ёз промисловёстю (бёзнесом) [31].
Однак ця дёяльнёсть була перервана вёйськовою агресёею Росёё проти Украёни та розв'язанням повно-масштабноё вёйни, яка призвела до значних руйнувань i втрат в соцёально-економёчнёй ёнфраструктурё, яка забезпечуе вёдтворення людського капёталу. Вёйна не-се найбёльшё ризики i загрози для функцёонування системи освёти i формування людського капёталу, оскёльки знищуе соцёальну ёнфраструктуру та населення, яке е фёзёологёчною основою людського капёталу. Вёйна унеможливлюе досягнення будь-яких Цёлей сталого розвитку, оскёльки призводить да масш-табних матерёальних, фёнансових i людських втрат, руйнування поселень та територёй, природних еко-систем та надмёрного забруднення навколишнього середовища рёзними видами зброё.
Негативний влив на освётню систему та ёё ёнфраструктуру пов'язаний з таким: руйнуванням закладёв дошкёльноё, середньоё, професёйно-технёчноё та вищоё освёти; призупиненням навчального процесу внаслё-док военних дёй; втратою частини педагогёчного та професорсько-педагогёчного персоналу навчальних закладёв унаслёдок мобёлёзацёё та смертё; мёграцёею значноё кёлькостё населення i дётей в ёншё регёони та
краёни, що призводить до значних переривёв у нав-чаннё; окупацёею територёй та кардинальною транс-формацёею навчального процесу пёд примусом оку-пантёв.
За даними Мёнёстерства освёти i науки Украёни (МОН), станом на кёнець квётня 2022 р. внаслёдок об-стрёлёв та бомбардувань пошкоджено 1556 закладёв освёти, 102 з них повнёстю зруйновано. В тому числё: зруйновано 17 закладёв дошкёльноё освёти, пошкоджено 526 заклади; зруйновано 74 закладёв загальноё середньоё, позашкёльноё та спецёалёзованоё освёти; пошкоджено 739 закладёв. 1172 заклади освёти знахо-дяться на тимчасово окупованёй територёё. Станом на 30.04.2022 р. за кордон виёхали 644 500 учнёв та 24 667 педагогёчних працёвникёв закладёв ЗСО. Бёль-шёсть дётей-бёженцёв втратили на значний час можли-вёсть навчатися, а педагоги — можливёсть займатися своею професёйною дёяльнёстю. Постраждала також дёяльнёсть закладёв професёйно-технёчноё освёти: зруйновано 6 закладёв П(ПТ)О, 86 — пошкоджено; у бёль-шостё закладёв було порушено навчальний процес, хоч у бёльшостё регёонёв вён вёдновився (у закладах проф-техосвёти 7 областей його частково поновлено). Зазнала руйнувань i система вищоё освёти: пошкоджено 86 закладёв фаховоё передвищоё та вищоё освёти, зруйновано 2 заклади; у бёльшостё ЗВО навчання здёйсню-еться в дистанцёйнёй формё. [32].
Вёдбулося не лише руйнування матерёальноё бази, але й втрати викладацького складу та студентёв, як в якостё мирного населення, так i в якостё захисникёв Украёни. В зонё военних дёй регулярними е порушення навчального процесу, а на окупованих територёях — знищення украёнських пёдручникёв i методичних мате-рёалёв, примусовий перехёд на ёншё програми i стандарта навчання. Отже, система освёти зазнае великих втрат вёд вёйни, що унеможливлюе виконання завдань сталого розвитку щодо тдвищення якостё освёти. В умовах вёйни система освёти Украёни немае змоги за-безпечити якёсний процес формування людського капёталу, що разом з втратами населення призводить до значного зменшення людських капётальних активёв Украёни, що формуе загрозу для вёдновлення i розвитку нацёональноё економёки у майбутньому.
Висновки. Проведене дослёдження проблем формування людського капёталу Украёни у сферё освёти в контекстё завдань ЦСР за перёод 2015-2020 рр. висвёт-лило певнё досягнення та упущення. Виявлено, що не всё завдання достатньою мёрою орёентованё на тдвищення якостё людського капёталу, не до всёх завдань визначено ёнформативнё показники-ёндикатори, якё б давали змогу об'ективно оцёнити змёни, що вёдбува-ються у сферё освёти, передусём це стосуеться якостё шкёльноё, професёйно-технёчноё та вищоё освёти. Найбёльшё досягнення у сферё освёти Украёни пов'язанё з цифровёзацёею процесу навчання. В дослёджуваному перёодё (2016-2020 рр.) недостатнём був рёвень охоп-лення дётей молодшого вёку дошкёльною освётою, слабким був перехёд до безперервноё освёти та залучення до навчання дорослих, а також розвиток ёнклюзивноё освёти. Однак цё проблеми поступово вирёшу-валися i система освёти на всёх рёвнях була налашто-вана на модернёзацёю освётнього процесу та набли-ження його до европейських стандартёв. Цей процес був перерваний вёйною, розв'язаною Росёею, яка принесла великё руйнування i втрати матерёальноё бази, людських ресурсёв системи освёти та значнё пору-
шення освггаього процесу. Все це унеможливлюе ви-конання завдань сталого розвитку щодо тдвищення якосп освiти та обмежуе можливоси формування люд-ського капiталу Украши. Слiд вiдзначити, що Mim-стерство освiти i науки Укра1ни в цих складних умовах робить значш зусилля по пiдтримцi освiтнього процесу. Однак ri виклики, яю повстали перед крашою в уах сферах, у тому числi i в освiтi, потребують глибо-кого аналiзу ситуацп та пошуку нових шляхiв ix вирь шення з урахуванням досвГду кра:н, що пройшли через таке випробування. Тому подальше дослщження проблем розвитку освгга i формування людського кат-талу, якт породженi вшною, та обГрунтування на-прямюв i меxанiзмiв гх подолання залишаеться акту-альним науково-прикладним завданням.
Список використаних джерел
1. The Global Competitiveness Report, Special Edition 2020: How Countries are Performing on the Road to Recovery. URL: https://www.weforum.org/reports/the-global-competitiveness-report-2020/in-full/section-2-human-capital.
2. ЦЫ сталого розвитку. ПРООН в Украшь URL: https://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/sustai nable-development-goals.html.
3. European Commission. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. Rethinking Education: Investing in skills for better socio-economic outcomes. Strasbourg, 20.11.2012 COM (2012) 669 final // European Commission, 2012. URL: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:52012D C0669&from=FR.
4. Report The Human Capital Index 2020 Update : Human Capital in the Time of COVID-19. URL: https://openknowledge.worldbank.org/handle/10986/3443 2.
5. Проект развития человеческого капитала. Группа всемирного банка. 2018. URL: https://openknow ledge.worldbank.org/bitstream/han-dle/7710986/30498/33324 RU.pdf?sequence=13&isAllowed=y.
6. The Global Human Capital Report 2017. URL: https://weforam.ent.box.com/s/dari4dktg4jt2g9xo2o5pksjpat-vawdb.
7. Васильева О. I., Рибка А. О. Аналiз сучасних проблем формування та розвитку людського катталу в Украшь 1нвестици: практика та doceid. 2021. № 4. С. 93-97. DOI: https://doi.org/10.32702/2306-6814.2021.4.93
8. Олiевська М. Г. Бондаренко Д. В. Сталий роз-виток людського катталу: мiжнароднi тщативи та нащональш тренди. HayKoei пращ НДФ1. 2020. № 1 (90). С. 76-86. DOI: https://doi.org/10.33763/npndfi 2020.01.076.
9. Кандиба, С. & Шараенко, О. Закордонний до-свщ розвитку людського катталу як основи сталого економiчного розвитку. Економжа та суспЛьство. 2021. Вип. 26. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/ 2021-26-6.
10. Удосконалення шляхГв розвитку людського катталу як фактор тдвищення мобЫзацшного поте-нщалу Украши : монографiя / за заг. ред. С. В. Чолш, Ю. М. Перга. Херсон: Видавничий дiм «Гельветика», 2020. 196 с.
11. Дослщження сфери освгти в Украш. До бшьшо! результативном!, справедливост та ефективност (РЕЗЮМЕЗ). 2019. URL: https://documents1.worldbank.org/curated/en/ 790931568661644788/pdf/Overview.pdf.
12. Нацiональна доповщь про стан i перспективи розвитку освГти в Украш / Нац. акад. пед. наук Украши ; за заг. ред. В. Г. Кременя. Ки:в : Педагопчна думка, 2016. 448 с.
13. Украшська освГта в умовах вшни : монографГя / за наук. ред. С. О. Терепищого. Ки:в : Вид-во НПУ Гмеш М. П. Драгоманова, 2020. 234 с.
14. ОсвГта i вшна в Украш (24 лютого — 1 кштня 2022). URL: https://cedos.org.ua/wp-content/uploads/ osvita-i-vijna-v-ukra%D1%97ni.pdf.
15. ЦЫ сталого розвитку: Украша. Нащональна доповщь. Ки:в: Мшстерство економГчного розвитку i торпвлГ Украши, 2017. 176 с.
16. Про ЦЫ сталого розвитку Украши на перюд до 2030 року: Указ Президента Украши вщ 30 вересня 2019 року № 722/2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/722/2019#Text.
17. ЦЫ сталого розвитку. ДобровГльний нащона-льний огляд. URL: https://www.me.gov.ua/Documents/ List?lang=uk-UA&id=938d9df1-5e8d-48cc-a007-be5bc60 123b8&tag=TSiliStalogoRozvitku.
18. Загальна середня та професшна (професшно-техшчна) освГта в Украш у 2020 рощ. Статистична ш-формащя. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.
19. Украшський центр ощнювання якоси освГти. Портал вщкритих даних. URL: https://testportal.gov.ua/ zvity-dani/.
20. Нова украшська школа. Концептуальш засади реформування середньо: школи / Мшстерство освГти i науки. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/ zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf.
21. Реформа освГти та науки. URL: https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/reformi/rozvitok-lyudskogo-kapitalu/reforma-osviti.
22. Дошкгльна освГта в Украш у 2020 рощ. Статистична шформащя. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.
23. Заклади професшно: (професшно-техшчно:) освГти. Статистична шформащя. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.
24. Програма EU4SKILLS. URL: https://mon.gov. ua/ua/tag/eu4skills.
25. Вища освГта в Украш у 2019 рощ. Статистична шформащя. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.
26. Закон Украши «Про вищу освиу». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#.
27. бвропа 2020. Стратепя розумного, стшкого та шклюзивного росту. URL: http://ec.europa.eu/archives/ growthandjobs_2009/.
28. Солодка В. Що таке центри освГти дорослих i як вони працюють в Украш. URL: https://life.pravda.com.ua/columns/2020/09/9/242257/.
29. Вщбулася презентащя дослщження «Державна полггака у сферГ освГти дорослих в Украш». Ук-рашсью асощащя освГти дорослих. URL: http://www.uaod.org.ua/novini/vidbulasya-prezentaciya-doslidjennya-derjavna-politika-u-sferi-osviti-doroslih-v-ukrani/.
30. 1нклюзивне навчання. URL: https://mon.gov. ua/ua/tag/inklyuzivne - navchannya.
31. Основш здобутки у сферГ освГти i науки у 2021 рощ та ключовГ напрями роботи на 2022 рж. URL:
https://mon.gov.ua/storage/app/media/news/2022/01/17/ Pidsumky.2022.pdf.
32. Огляд поточного стану сфери освгги i науки Украши в умовах росшсько! arpeci'i (за 25 — 30 кштня 2022). URL: https://drive.google.eom/file/d/1CdM7kBte ZdkSX8I2qzBCUEDV1IChybpl/view.
References
1. The Global Competitiveness Report, Special Edition 2020: How Countries are Performing on the Road to Recovery. Retrieved from https://www.weforum.org/ reports/the-global-competitiveness-report-2020/in-full/ section-2- human - capital.
2. Tsili staloho rozvytku. PROON v Ukraini [Goals of sustainable development. UNDP in Ukraine]. Retrieved from https://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/ sustainable-development-goals.html [in Ukrainian].
3. European Commission. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. Rethinking Education: Investing in skills for better socio-economic outcomes. Strasbourg, 20.11.2012. Retrieved from http://eur-lex.europa. eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:52012D C0669&from=FR.
4. Report The Human Capital Index 2020 Update : Human Capital in the Time of COVID-19. Retrieved from https://openknowledge.worldbank.org/handle/10986/3443 2.
5. Proyekt razvitiya chelovecheskogo kapitala [Human capital development project]. (2018). World bank group. Retrieved from https://openknowledge.worldbank. org/ bitstream/handle/10986/30498/33324RU.pdf?seq [in Russian].
6. The Global Human Capital Report 2017. Retrieved from https://weforum.ent.box.com/s/dari4dktg4jt2g9xo2o 5pksjpatvawdb.
7. Vasylieva, O. I., Rybka, A. O. (2021). Analiz suchasnykh problem formuvannia ta rozvytku liudskoho kapitalu v Ukraini [Analysis of modern problems of formation and development of human capital in Ukraine]. Investytsii: praktyka ta dosvid — Investments: practice and experience, 4, рр. 93—97. DOI: https://doi.org/10.32702/ 2306-6814.2021.4.93 [in Ukrainian].
8. Oliievska, M. H. Bondarenko, D. V. (2020). Stalyi rozvytok liudskoho kapitalu: mizhnarodni initsiatyvy ta natsionalni trendy [Sustainable development of human capital: international initiatives and national trends]. Naukovi pratsi NDFI — Scientific works of NDFI, 1 (90), рр. 76-86. DOI: https://doi.org/10.33763/npndfi2020. 01.076 [in Ukrainian].
9. Kandyba, S. & Sharaienko, O. (2021). Zakordon-nyi dosvid rozvytku liudskoho kapitalu yak osnovy staloho ekonomichnoho rozvytku [Foreign experience in the development of human capital as the basis of sustainable economic development]. Ekonomika ta suspilstvo — Economy and society, Issue 26. DOI: https: //doi.org/10.32782/2524-0072/2021-26-6. [in Ukrainian].
10. Cholii, S. V., Perha, Yu. M. (Eds.). (2020). Udoskonalennia shliakhiv rozvytku liudskoho kapitalu yak faktor pidvyshchennia mobilizatsiinoho potentsialu Ukrainy [Improvement of the ways of human capital development as a factor of increasing the mobilization potential of Ukraine]. Kherson, Helvetyka. 196 р. [in Ukrainian].
11. Doslidzhennia sfery osvity v Ukraini. Do bilshoi rezultatyvnosti, spravedlyvosti ta efektyvnosti (REZIuMEZ) [Study of the field of education in Ukraine. Towards greater effectiveness, fairness and efficiency (SUMMARY)]. Retrieved from https://documents1. world bank.org/curated/en/79093156866l644788/pdf/0verview. pdf [in Ukrainian].
12. Kremen, V. H. (2016). Natsionalna dopovid pro stan i perspektyvy rozvytku osvity v Ukraini [National report on the state and prospects of education development in Ukraine]. Kyiv, Pedahohichna dumka. 448 p. [in Ukrainian].
13. Terepyshchyi, S. O. (Ed.). (2020). Ukrainska osvita v umovakh viiny [Ukrainian education in the conditions of war]. Kyiv, Publishing House of M. P. Dra-homanov National University of Applied Sciences. 234 p. [in Ukrainian].
14. Osvita i viina v Ukraini (24 liutoho — 1 kvitnia 2022) [Education and war in Ukraine (February 24 - April 1, 2022)]. Retrieved from https://cedos.org.ua/wp-content/uploads/ osvita-i-vijna-v-ukra%D1%97ni.pdf [in Ukrainian].
15. Tsili staloho rozvytku: Ukraina. Natsionalna dopovid [Goals of sustainable development: Ukraine. National report]. (2017). Kyiv, Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine. 176 p. [in Ukrainian].
16. Pro Tsili staloho rozvytku Ukrainy na period do 2030 roku: Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 30 veresnia 2019 roku № 722/2019 [On the Sustainable Development Goals of Ukraine for the period until 2030: Decree of the President of Ukraine dated September 30, 2019 No. 722/2019]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/722/2019#Text [in Ukrainian].
17. Tsili staloho rozvytku. Dobrovilnyi natsionalnyi ohliad [Goals of sustainable development. Voluntary National Review]. Retrieved from https://www.me.gov.ua/ Documents/ List?lang=uk-UA&id=938d9df1-5e8d-48cc-a007-be5bc60 123b8&tag=TSiliStalogoRozvitku [in Ukrainian].
18. Zahalna serednia ta profesiina (profesiino-tekhnichna) osvita v Ukraini u 2020 rotsi. Statystychna informatsiia [General secondary and professional (vocational and technical) education in Ukraine in 2020. Statistical information]. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].
19. Ukrainskyi tsentr otsiniuvannia yakosti osvity. Portal vidkrytykh danykh [Ukrainian Center for Evaluation of the Quality of Education. Open data portal]. Retrieved from https://testportal.gov.ua/ zvity-dani/ [in Ukrainian].
20. Nova ukrainska shkola. Kontseptualni zasady reformuvannia serednoi shkoly [New Ukrainian school. Conceptual principles of secondary school reform]. Ministry of Education and Science. Retrieved from https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20seredn ya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf [in Ukrainian].
21. Reforma osvity ta nauky [Reform of education and science]. Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/ diyalnist/reformi/rozvitok-lyudskogo-kapitalu/reforma-osviti [in Ukrainian].
22. Doshkilna osvita v Ukraini u 2020 rotsi [Preschool education in Ukraine in 2020]. Statistical information. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].
23. Zaklady profesiinoi (profesiino-tekhnichnoi) osvity [Institutions of professional (vocational and technical) education]. Statistical information. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].
|jp 2022/№l
169
24. Prohrama EU4SKILLS [EU4SKILLS program]. Retrieved from https://mon.gov. ua/ua/tag/eu4skills [in Ukrainian].
25. Vyshcha osvita v Ukraini u 2019 rotsi [Higher education in Ukraine in 2019]. Statistical information. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].
26. Zakon Ukrainy «Pro vyshchu osvitu» [Law of Ukraine "On Higher Education"]. Retrieved from https: //zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18# [in Ukrainian].
27. Yevropa 2020. Stratehiia rozumnoho, stiikoho ta inkliuzyvnoho rostu [Europe 2020. A strategy for smart, sustainable and inclusive growth]. Retrieved from http://ec.europa.eu/archives/ growthandjobs_2009/ [in Ukrainian].
28. Solodka, V. Shcho take tsentry osvity doroslykh i yak vony pratsiuiut v Ukraini [What are adult education centers and how do they work in Ukraine]. Retrieved from https://life.pravda.com.ua/columns/2020/09/9/242257/ [in Ukrainian].
29. Vidbulasia prezentatsiia doslidzhennia «Derzhav-na polityka u sferi osvity doroslykh v Ukraini». Ukrainski
asotsiatsiia osvity doroslykh [The presentation of the study "State policy in the field of adult education in Ukraine" took place. Ukrainian Association of Adult Education]. Retrieved from http://www.uaod.org.ua/novini/vidbulasya -prezentaciya-doslidjennya-derjavna-politika-u-sferi-osviti -doroslih-v-ukrani/ [in Ukrainian].
30. Inkliuzyvne navchannia [Inclusive education]. Retrieved from https://mon.gov. ua/ua/tag/inklyuzivne-navchannya [in Ukrainian].
31. Osnovni zdobutky u sferi osvity i nauky u 2021 rotsi ta kliuchovi napriamy roboty na 2022 rik [Main achievements in the field of education and science in 2021 and key areas of work for 2022]. Retrieved from https://mon.gov.ua/storage/app/media/news/2022/01/17/ Pidsumky.2022.pdf [in Ukrainian].
32. Ohliad potochnoho stanu sfery osvity i nauky Ukrainy v umovakh rosiiskoi ahresii (za 25 — 30 kvitnia 2022) [Overview of the current state of the sphere of education and science of Ukraine in the conditions of Russian aggression (for April 25-30, 2022)]. Retrieved from https://drive.google.com/file/d/1CdM7kBteZdkSX8I2qz BCUEDV1IChybpl/view [in Ukrainian].
QraTra Hagiftmna go pega^ii 10.05.2022
Формат цитування:
Антонюк В. П. Проблеми формування людського катталу Украши в системi освети та його ризики в реалiях вшни. Вкник економiчноï науки Украти. 2022. № 1 (42). С. 161-170. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.1(42).161-170
Antoniuk, V. P. (2022). Problems of the Formation of Human Capital of Ukraine in the Education System and its Risks in the Realities of War. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (42), рр. 161-170. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.1(42).161-170
