CC BY
26
УПРАВЛ1ННЯ ЛЮДСЬКИМ КАП1ТАЛОМ I МЕНЕДЖМЕНТ ПЕРСОНАЛУ
УДК 331.101.262:339.9(477) DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.202L2(41)135-141
Валентина Полкартвна Антонюк
д-р екон. наук, проф. ORCID 0000-0003-2100-7343
e-mail: antonukvp@gmail.com,
1нститут економти npoMuaaoeocmi НАН Украти, м. Кшв
ЛЮДСЬКИЙ КАП1ТАЛ УКРА1НИ В КОНТЕКСТ М1ЖНАРОДНИХ ПОР1ВНЯНЬ: ПРОБЛЕМИ I ЗАВДАННЯ ЙОГО РОЗВИТКУ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕХНОЛОГ1ЧНИХ ЗМ1Н
Актуальнiсть теми дослдження. Концепщя люд-ського капiтапу, яка започаткована в 50-х роках ХХ ст., ниш отримала загальне визнання. Пд людським кат-талом (ЛК) держави, регюну, пiдприeмства розумГ-еться сукупшсть знань, навичок та досвiду людей, рiвня !х iнтелекту, культури i мотивацГ!, економiчна цiннiсть яких реалiзуeться в процесi трудово! чи тд-приемницько! дiяльностi та проявляеться в зростанш продуктивностi працi i доходу. Важливють розвитку людського капiталу визначаеться його роллю у пщви-щенш рiвня iнновацiйностi кра!ни. Формування i на-громадження людського капiталу забезпечуе техноло-гiчний i соцiальний прогрес суспгльства при умовi, що яюст параметри ЛК постiйно удосконалюються i вщ-повiдають вимогам бгльш прогресивних технолопчних укладiв, а в кра!ш забезпечено ефективне викорис-тання сформованого людського катталу. Фахiвцi СвГ-тового Банку (СБ) вважають, що розвиваючи люд-ський капiтал можна здолати бщшсть та побудувати бгльш шклюзивне суспгльство. За розрахунками СБ в кра!нах ОЕСР з високими доходами частка ЛК в на-щональному багатствi становить 70%, тодi як в кра!нах з нижчим рiвнем розвитку ця частка е значно мен-шою, в тому числГ в Укра!ш вона складае лише 34% нащонального багатства. Пiдкреслюeться, що щна бездiяльностi у сферi людського катталу зростае. Без розвитку людського катталу кра!ни не зможуть пщ-тримувати економiчне зростання, оскгльки вони не бу-дуть мати робочо! сили, спроможно! зайняти високо-квалiфiкованi робочi мiсця майбутнього, а !х еконо-мiка не зможе ефективно конкурувати у свiтовiй еко-номщ [1].
Огляд лiтератури та постановка проблеми. Основа сучасно! теорГ! людського катталу формувалася в 50-60-тi роки ХХ ст. у працях Т. Шульца, Г. Беккера, Е. Дешсона, Р. Солоу, Дж. Кендрiка та багатьох шших зарубiжних економiстiв i соцiологiв, що широко ви-свгглено в науково-прикладних публiкацiях. До сьо-годнiшнього дня проблематика людського катталу за-войовуе все бгльшу популяршсть серед науковцiв, а його роль у забезпечеш технологiчного прогресу визначаеться домшуючою, що пiдтверджуeться як до-слiдженнями, так i практикою провщних кра!н свiту.
Серед вщомих сучасних зарубГжних дослiдникiв людського катталу слщ назвати американських вче-них К. Голдi та Л. Каца, яю в масштабному дослщ-женш спгльно! еволюцГ! системи освiти i заробГгао! плати в США у ХХ ст., викладеному у монографГ!
«Гонка мГж освГтою i технолопями» [2], зробили ви-сновок, що ХХ столття було вжом людського катталу Америки, оскгльки бгльш демократична американська система освгга 1900-1980-х рокгв зробила Америку найбгльш конкурентоспроможною i заможною нацieю в свт. Вiдзначено також, що спад в системi освiти 80-х роив призвiв до проблем з людським катталом та поступово! втрати США сво!х лiдерських позицiй. Публiкацiя привернула значну увагу до проблем освгга в США та сприяла удосконаленню державно! полГгаки у цш сферь
На сучасному етапi науковцi рГзних кра!н до-слщжують проблеми формування людського катталу у зв'язку з сучасними технологiчними трансформа-щями. Байрон Л. Девю та Едвард Л. Юч аналiзують проблеми людського катталу в контекст розвитку ш-формацшних технологш, якг пред'являють новГ ви-моги до яюсних характеристик людського чинника ви-робництва [3]. Науковщ з ушверситетав Швденно! Африки аналГзують основш тренди розвитку ЛК у контекста потреб Четверто! промислово! революцГ! [4]. 1нша група дослщникгв аналГзуе проблеми, якг пере-шкоджають нагромадженню людського капГталу в кра-!нах Персько! затоки, такг як низька результативнГсть навчання та невгцповщшсть освГти потребам ринку пращ, проблеми здоров'я населення та специфГчшсть регюнального ринку працГ, що обумовлюють стагна-цГю кра!н [5].
В Укра!ш проблемам розвитку людського капГталу аналГзуються також з позицш можливостей тех-нологГчного розвитку. Центр Разумкова пщготовив розгорнуту аналiтичну доповщь з проблем розвитку ЛК у контекста процесiв реформування усГх сфер сус-пгльного життя [6], де вщзначено, що людський кат-тал е основним драйвером розвитку шновацшно! еко-номГки, оскгльки його креативне ядро (вчеш, викла-дачi, управлшщ, вчителi та ГншГ фахiвцi) генерують шноващ! та формують умови шновацшно! дГяльноста. Фахiвцi Укра!нського Гнституту майбутнього обГрунту-вали важливiсть розвитку ЛК, оскгльки його розвиток сприяе пщвищенню продуктивности працГ Г конкурен-тоздатноста. В дослГдженнГ представлено детальний аналГз його параметрГв ЛК в Укра!ш у порГвняннГ з ш-шими кра!нами свГту, зроблено висновок, що ство-рення дГево! стратеги вщновлення людського капГталу — головна умова вже не економГчного зростання, а виживання Укра!ни [7]. У авторськш монографГ! харювсько! дослГдницГ Д. Терещенко зроблено аналГз
проблем людського катталу в Укра!ш та механiзмiв його регулювання [8]. Визначено завдання державно! полиики для основних рiвнiв формування людського катталу: взаемопов'язано! сощально-економ!чно! та шновацшно! полiтики на державному та регюналь-ному рiвнях; формування ефективно! кадрово! поль тики на корпоративному рiвнi; забезпечення розвитку людини на особиспсному рiвнi. О. Васильева i О. Рибка у сво!й стати аналiзують сучаснi проблеми швесту-вання у ЛК та обГрунтовують необхщшсть удоскона-лення шституцшно! бази для його збереження i розвитку [9]. А. Антохов дослiджуе взаемозв'язок ЛК з шновацшним розвитком [10], необхщшсть забезпечення вщповщносп його яюсних характеристик потребам технолопчних змiн. Безлiч iнших публiкацiй вказують на актуальнiсть проблеми розвитку ЛК для Укра!ни.
Про важливiсть формування i нагромадження людського капiталу свщчить те, що проблемами його розвитку откуються вiдомi мiжнароднi оргашзацп, так! як Всесвггаш економiчний форум (ВЕФ) та Свь товий банк. У даному дослщженш ми висвилимо результата ощнки людського катталу кра!н свиу, яку здшснюе Група Свггового банку, та проанал!зуемо позиц!! Укра!ни в м!жнародному рейтингу, що дае можливють виявити сфери вщставання та визначити прюритетт завдання з його розвитку.
Результати дослщжень 1 обговорення. Слщ вщзна-чити, що вим!рюванням ! ощнкою людського катталу на м!жнародному р!вш займаеться Всесвтнш еконо-мiчний форум, як в склад! 1ндексу глобально! конку-рентоспроможносп, який мютить низку показниюв, що характеризуюсь людський каттал, так ! шляхом визначення окремого Глобального шдексу людського катталу (Г1ЛК). Останнш Звгт ВЕФ про розвиток людського катталу був опублжований у 2017 р., за яким Укра!на зайняла досить високу 24 позищю [11]. Г1ЛК ВЕФ вим!рюеться за допомогою 46 показниюв, до яких входять показники освии для р!зних вжових груп населення й ринку пращ (р!вень економ!чно! ак-тивносп, р!вень безробитя, р!вень неповно! зайня-тосп), роблячи наголос на результатах навчання ! пра-цевлаштування. Отже, методика ВЕФ ощнюе поточ-ний стан людського катталу кра!н, що е важливим для анал!зу можливостей розвитку кра!ни. Однак цей ш-декс не пояснюе, чому окрем! кра!ни з високим ш-дексом людського катталу займають низью позиц!! за показниками економ!чного розвитку. Так, Укра!на у 2017 р. посша 89 мюце серед 135 учасниюв за 1ндексом глобально! конкурентоспроможносп, незважаючи на високий рейтинг за ощнкою ЛК. Тому в данш публь кац!! ми проанал!зуемо вим!рювання людського кат-талу Свгговим банком, який використовуе шший щд-х!д до його оц!нки.
Група Свтового банку в 2017 р. започаткувала важливий м!жнародний проект «Людський каттал». Його метою було створення полиичного простору, що забезпечував би пр!оритетн!сть !нвестиц!й у людський кап!тал, як! е ключовими для посилення економ!чного зростання в кожнш кра!ш. Свгговим банком з 2018 р. розраховуеться новий 1ндекс людського катталу, який дозволяе вим!ряти для кра!н свиу обсяг ЛК, який може нагромадити до свого 18-р!ччя дитина, що наро-дилася сьогодш, враховуючи р!зномаштш ризики для здоров'я й освгга [12]. Вш спрямований на вим!рю-вання людського кап!талу наступного покол!ння, що
дуже важливо, оскльки саме нагромаджений людський каттал буде визначати майбутню продуктив-н1сть пращвника. 1ндекс показуе, скльки кра!на може втрачати у продуктивности пращ та обсягах ВВП при вщставанш у розвитку людського катталу. Такий пщ-хщ важливий для визначення векторГв сощально! политики щодо людського розвитку та нагромадження продуктивних здГбностей молодого поколшня.
Методолопя визначення 1ндексу людського катталу Свггового банку (1ЛК СБ) значно вщрГзняеться вщ методологи ВЕФ, оскгльки вщстежуе траекторГю життя дитини з моменту !! народження i до досягнення дорослого вiку. 1ндекс був запропонований у 2018 р. та оновлений у вересш 2020 р., де були застосоваш новi результати м1жнародного оцiнювання якостi освгга PISA та зроблено бгльш повну гендерну дез-агрегацiю показниюв шдексу. Також Звгт 1ЛК 2020 р. мютить iнформацiю про 1ЛК 2010 р., що дае можли-вють порГвняти динамiку розвитку ЛК за Ш-лггаш пе-рюд. У 2018 р. 1ндекс людського капiталу ощнював 156 кра!н, у 2020 р. — 174 кра!ни, що охоплювало больше 98% населення свиу [13].
1ЛК СБ вимiрюеться за трьома компонентами: виживанiсть в дитячому вщ, освiта в школГ (юльюсна i яюсна ощнка), стан здоров'я у дорослому вщь
Компонент «виживатсть» ощнюеться з викорис-танням показника дитячо! смертносп до 5-рГчного вГку, тобто до того вГку, коли почнеться процес формування ЛК в систем! формально! освгга. Показник виживаноси — це рГзниця мГж повною виживашстю та коефщентом дитячо! смертность
Компонент «oceinemcmb, досягнута в школi» вимь рюеться юльюстю роив навчання в школГ до 18-рГч-ного вГку (максимальна юльюсть може бути 14 роив, враховуючи початок дошкльного навчання при до-сягненш 4-рГчного вГку) з урахуванням якоси освгга. Яюсть освии ощнюеться на основ! результата тесту-вання за найбгльшими м1жнародними програмами ощнювання PISA, як зведеш СБ у показник ушфжо-ваних освгтшх досягнень (УОД) учшв, який вимГрю-еться в балах. Коефщент якостГ освГти для кра!ни ви-значаеться дгленням показника УОД кожно! кра!ни на 625, що характеризуе просунутий рГвень якоси освГти. Показник освГченостГ в школГ визначаеться як добуток рок1в навчання та коефщента якостГ освГти.
Показник осв1ченоси в школГ визначаеться як добуток показника кшькосп рокгв навчання та коефь цГента якостГ освгга.
Компонент «стан здоров'я» стосуеться дорослого населення i вимГрюеться двома показниками: 1) по-ширеностГ низькорослостГ серед дггей вГком до 5 роив, який характеризуе стан здоров'я плоду, немовляти i дитини та впливае на загальний стан здоров'я упро-довж життя людини, !"! здатшсть до навчання i працГ; 2) показником виживаноси дорослих, який визначаеться часткою 15-рГчних, що зможуть дожити до 60-рГчного вГку. ЦГ показники характеризують стан здоров'я дитини, який вона може мати в дорослому вщь
Розрахований шляхом агрегування уах показниюв в один, 1ЛК може мати значення в межах 0 — 1. Чим вище значення шдексу, тим бгльшГ можливосп кра!ни в майбутньому забезпечити обсяги ВВП. РГз-ниця м1ж Гндексами у пор1вняш з лГдерами показуе, наскГльки кра!на недовикористовуе потенцГал людського катталу внаслщок поганого здоров'я та недо-
статньо! Г неяюсно! освГти вГд максимально можливого на даний перюд його рГвня.
Для порГвняльного аналГзу ми взяли звГга Свгго-вого банку щодо ощнки людського капГталу за 2018 Г 2020 рр. [13; 14]. Обрано Укра!ну та !! найближчих су-сГдГв — Польщу Г Угорщину, двГ найбгльш розвиненГ кра!ни бвропи — ФранцГю Г НГмеччину, а також Сш-гапур, який е лщером за Гндексом людського капГталу Свггового банку. НаведенГ в табл. 1 дат свщчать, що
Укра!на за 1ЛК посГдала досить висок! мюця серед бгльшоси кра!н свГту: у 2018 р. — 50, у 2020 р. — 53 позищю, однак ранг знизився. В той же час вона поступалася багатьом не лише високорозвиненим кра-!нам свГту Г бвропи , але й постсоцГалГстичним кра!нам СхГдно! бвропи: ПольщГ — вiцповiцно 30 Г 23 мюця, УгорщинГ — 38 Г 40 мюця, також таю кра!ни, як Чеська РеспублГка, ЕстонГя, ЛатвГя мали значно кращГ оцГнки.
Таблиця 1
Ранги та щдекси Украши та окремих европейських краТн за 1ндексом людського кашталу СБ та його _ компонентами*__
Кра!на Ранг 1ЛК ВГрогщшсть досягнення 5-рГчного вГку ОчГкувана тривалГсть навчання в школГ, рокГв УнГфГко-ванГ ре-зультати тестування, бали ТривалГсть навчання, скориго-вана на ре-зультати навчання Вижива- шсть дорослих
2020 2018 2020 2018 2020 2018 2020 2018 2020 2018 2020 2018 2020 2018
Укра!на 53 50 0,63 0,65 0,99 0,99 12,9 13,0 478 490 9,9 10,2 0,81 0,81
Польща 23 30 0,75 0,75 1,00 1,00 13,4 13,2 530 537 11,4 11,3 0,93 0,89
Угорщина 40 38 0,68 0,70 1,00 1,00 13,0 13,0 495 516 10,3 10,7 0,88 0,87
Франщя 18 22 0,76 0,76 1,00 1,00 13,8 14,0 510 506 11,3 11,3 0,93 0,93
НГмеччина 25 11 0,75 0,79 1,00 1,00 13,3 13,9 517 528 11,0 11,7 0,93 0,93
СГнгапур 1 1 0,88 0,88 1,00 1,00 13,9 13,9 575 581 12,8 12,9 0,95 0,95
* Складено автором за джерелами [13; 14].
АналГз за складовими дае змогу виявити сфери вГдставання. В усГх представлених кра!нах немае низь-корослих дГгей, тому цей показник не аналГзувався. ЛГ-дером за 1ЛК був Сшгапур, який мае найкращу яюсть освГти та найкращий показник виживаносп дорослих. Укра!на поступаеться за усГма показниками всГм наве-деним кра!нам: не всГ дГти доживають до 5-рГчного вГку; Укра!на мае найнижчу фактичну тривалГсть нав-чання та пршГ результати тестування, що мають тен-денцГю до зниження; мае найнижчу виживашсть дорослих: в Укра!ш 19% 15-рГчних не зможе дожити до 60 рокгв, тодГ як в УгорщинГ — 12%, а в СшгапурГ лише 5%. Отже, в Укра!ш обсяг потенцшного ЛК (тобто, можливо! продуктивностГ доросло! людини з повно-цГнною освггою та оптимальним станом здоров'я), який зможе нагромадити до свого 18-рГччя дитина, що народилася у 2020 р., складатиме лише 63% вГд максимально можливого, що на 12 вщсоткових пунктГв (в. п.) е меншим, нГж у ПольщГ, та на 25% в. п. меншим вГд найкращого показника Сшгапуру.
Негативним е те, що в Укра!ш не спостерГгаеться покращення рГвня 1ЛК за перГод мГж 2010 та 2020 рр., при цьому попршуються ощнки за результатами тестування якост навчання, що е найвагомшою складо-вою людського капГталу в епоху економГки знань. Не полшшуються показники виживаностГ нГ дГгей до 5-рГчного вГку, ш дорослих. Найбгльше вГдставання Ук-ра!на мае за компонентом освГченГсть, досягнута в школГ, та за виживашстю дорослих, в Укра!нГ оцГнка рГвня цих показниюв складае 87% вщносно досягнутих значень у ПольщГ.
Стан здоров'я визначае фГзюлопчш пГдвалини формування людського капГталу, а його низький рГ-вень призводить до втрати ЛК ще на стадГ! народжу-ваностГ. НедостатнГй рГвень здоров'я жшок Укра!ни обумовлюе значну юльюсть мертвонароджених дГтей: на 1000 живонароджених у 2017-2019 рр. приходилося
майже 6 мертвонароджених дГтей [15, с. 40]. Високою е дитяча смертшсть у вщ до 5 роюв, особливо серед хлопчиюв (див. рисунок), яка у 5 разГв перевищуе смертшсть у вГкових дГапазонах 5-9 та 10-14 роив.
Виживашсть дорослих також визначаеться коефГ-щентами смертностГ, яю в Укра!нГ збГльшуються Гз вГ-ком (табл. 2). НаведенГ даш свГдчать, що смертнГсть чоловГюв у 3 рази перевищуе аналопчний показник у жшок. У 2020 р. спостерГгаеться зростання коефщен-тГв смертностГ порГвняно з 2017 р. у вГковому дГапазонГ 40-59 роюв як у чоловтв, так Г в жшок. У чоловтв серед найбгльш поширених причин смертностГ на пер-шому мГсцГ е хвороби системи кровообГгу, далГ — но-воутворення та зовшшт причини, серед яких най-бгльше — навмиснГ самоушкодження. У жГнок серед причин смертностГ переважають новоутворення та хвороби системи кровообГгу, яю мають приблизно од-накову вагу.
Високий рГвень смертностГ у працездатному вщ свГдчить про низький рГвень Г яюсть життя населення Укра!ни, поширенГсть несприятливих умов пращ, низький рГвень охорони здоров'я та недостатню сформовашсть у населення культури збереження Г вщ-новлення здоров'я. Найбгльшою мГрою це стосуеться чоловГчо! частини населення. Чинник високо! смертностГ обумовлюе майже половину загальних втрат людського капГталу Укра!ни вГдносно ПольщГ. Друга частка втрат обумовлена меншою тривалГстю та низь-кою як1стю шкгльно! освГти, тому, за ощнкою СвГто-вого банку, скоригована тривалГсть навчання в Укра!ш на 1,5 року менша порГвняно з Польщею, та на 2,9 року менша порГвняно Гз Сшгапуром.
Згщно з методикою СБ ощнювання ЛК максимальна тривалГсть освГти до досягнення 18-рГчного вГку може бути 14 роюв. В Укра!ш класифГкацГя рГвнГв освГти, вГдповГдно до МГжнародно! стандартно! класи-фГкацГ! освГти МСКО, передбачае бгльшу тривалГсть:
□ Хлопчики Ш^вчатка
Рисунок. Вiковi коефщенти смертностi дтей вжом 0-4ро^в у 2017-2020рр, на 100 тис. оЫб вiдповiдного вжу *
* Побудовано за джерелом [16].
Таблиця 2
В1ков1 коефщенти смертносп в 2017, 2020 роках: чоловжи, жшки, на 100 тис. ос1б виповиного в1ку*
15-19 20-24 25-29 30-34 35-39 40-44 45-49 50-54 55-59
Чолов!ки 2017 72,1 128,9 208,2 334,7 515,4 727,9 978,4 1407,9 2035,5
Чолов!ки 2020 74,9 116,3 186,4 328,3 494,4 768,5 1037,9 1486,2 2157,9
Жшки 2017 30,4 37,8 67,7 108,3 176,8 247,5 335,3 470,5 668,9
Жшки 2020 32,1 33,8 60,1 114,1 165,7 260,1 376,6 515,5 753,9
* Складено за джерелом [16].
дошкшьна освгга — 4 роки, початкова освиа — 4 роки, перший етап середньо! освгга — 5 роив, другий етап середньо! освгга — 2 (3) роки. Отже, максимальною тривалють освгга могла би бути 16 роив, однак, за ощнкою СБ, у 2020 р. вона складала 12,9 року. Анал!з показуе, що зменшення тривалоси освгга обумовлено: по-перше, низьким р!внем охоплення дггей мо-лодшого в!ку закладами дошкшьно! освгга (ЗДО) (табл. 3). Б!льше 40% д!тей в!ком до 6 рок!в не в!дв!-
дують дитяч! садочки ! не отримують дошюльно! осв!ти, особливо це поширено в с!льськ!й м!сцевост!.
У 2020 р. не отримували дошкшьно! освгга 833 тис. дггей, половина з них — у сшьськш мюцевосп. Враховуючи, що система домашньо! дошкшьно! освгга в Укра!ш практично не розвинена, кожна дитина, яка не в!дв!дуе дитячий садочок, втрачае як м!н!мум 3 роки навчання. Сумарш втрати по Укра!ш складають близько 2,5 млн роив навчання на кожне поколшня дггей;
Таблиця 3
Охоплення дггей вщповщного в1ку закладами дошюльно? осв1ти у 2017-2020 рр. *_
2017 2018 2019 2020
Кыьюсть дггей у закладах, тис. ос1б 1 304 1 278 1 230 1 151
у мюькш мюцевосп 985 969 936 885
у сшьськш мюцевоси 319 309 294 266
Охоплення дггей ЗДО, % 59 61 63 58
у мюькш мюцевосп 68 71 73 69
у сшьськш мюцевоси 42 43 43 39
Кшьюсть дггей, яю не охоплеш дошкшьною осв!тою, тис. ос!б 906,2 817,1 722,4 833,5
3 них в сшьськш мюцевоси 440,5 409,6 389,7 416,1
* Розраховано ! складено за джерелом [17].
по-друге, не Bci учш базово! та повно! середньо! школи завершують повний цикл навчання та отриму-ють атестат про середню освiту. Про це говорять таю статистичш данi: у 2020 р. заюнчило 9 класiв 343,3 тис. учшв, з них 1% (3,4 тис.) не продовжили навчання вза-галi; продовжили навчання у 10-му клаа 223,7 тис. оетб, однак е вiрогiднiсть, що не ва заюнчать середню школу i отримають атестат про повну середню освиу; в ПТНЗ поступило 52 тис. (15,1%) випускниюв 9-х клаав, однак у 2020 р. серед випускниюв ПТНЗ на основi базово! загально! середньо! освiти 7% не отри-мали атестат про повну загальну середньо! освiту, що вщносно усiх випускниюв ПТНЗ, як при встут мали базову середню освиу, складае 1,1% [18]. Отже, можна зробити висновок, що повну середню освиу отримае менше 98% молод^ яка досягне 18-рiчного вГку. Наведет дат пояснюють меншу середню фактичну трива-лiсть навчання дггей школьного вГку, яка, за нашими пщрахунками, не перевищуе 13 роюв.
Ще больше вiдставання Укра!на мае за яюстю освии. У 2020 р. вона мала за ушфжованими результатами тестування 478 балiв, що на 52 бали нижче ПольщГ (530 балiв). Про вщставання в якоси освии свiдчать оприлюднеш результати PISA-2018, де Укра-!на в загальному рейтингу 79 кра!н свиу отримала до-сить низью бали та посыла такт мюця [19]: з читання — 466 балiв, для порГвняння з лщером, яким е Китай, що
Ми взяли для аналiзу не ва дисциплши, за якими проводиться ЗНО. Однак навиь наведенi данi з трьох предмета говорять про проблеми з яюстю навчання в укра!нських школах, яю негативно позначаються на формуванш здатностi до подальшого професшного навчання та параметрах людського катталу. Саме ранне дошюльне та шюльне навчання створюють фундамент для подальшо! освии, iнтелектуального i креативного розвитку людини, що формуе яюсш па-раметри людського капiталу кра!ни. Упущення на цьому етапi блокуе можливосп подальшого його роз-витку i нагромадження.
Для Укра!ни вкрай важливо забезпечити пщви-щення рГвня i якосп шкльно! освгга та забезпечити високий рiвень опанування базових знань та умшня !х практичного застосування. Саме це створюе основу для яюсно! вищо! освии, розвитку науки i появи но-вих щей та розробок, яю втшюються в iнновацi'!, що
отримав 555 балiв. За цiею складовою Укра!на зайняла 37 мiсце у вищому рейтингу та 42 позищю у нижчому рейтингу; з математики — 453 бали, Китай — 591 бал, аналопчно 41-46 позицп; з природничих наук — 469 ба-лГв, Китай — 590, аналопчно 35-42 позицп. Результати ощнювання показали, що 36 % укра!нських пщттюв не досягли базового рГвня з математично! грамотностi, близько 26% — Гз читацько! грамотностi та з природ-ничо-науково!. У середньому в кранах ОЕСР кожен п'ятий учень мае низький рГвень компетентностей, в Укра!ш — кожен четвертий [20].
Результати зовшшнього незалежного оцГнювання (ЗНО) також свщчать про проблеми з яюстю знань ук-ра!нських учшв (табл. 4). АналГз табл. 4 показуе, що найпрш1 результати зовшшнього незалежного ощнювання були з математики, у 2021 р. бгльше 30% учшв не подолали встановлений порГг, майже 33% отримали низью ощнки, а високг бали мало лише 9%. Трохи кращГ результати були за дисциплшою «Укра!нська мова i лГтература», де бгльше 40% отримали 150 i вище балГв. Вкрай низькими е результати за нескладною природничою дисциплшою «ГеографГя», де лише 6-8% учнГв, яю проходили оцГнювання, отримали високг бали. При цьому результати ощнювання у 2021 р. з математики попршилися вщносно 2018 р., з укра!н-сько! мови i лГтератури фактично залишилися на попередньому рГвнГ.
Таблиця 4
забезпечуе технологГчний розвиток економГки, якого гостро потребуе Укра!на. В умовах становлення 1н-дустрГ! 4.0 формуються яюсно новГ вимоги до розвитку освгга. 6С поставив завдання модершзацГ! системи освГти i формування людського катталу з вщповщ-ними якгсними рисами та компетенцГями для вщ-родження промисловостГ й забезпечення шновацшно! спроможностГ економГки. У документа «Переосмис-лення освГти: ГнвестицГ! у професшш навички задля кращих соцiально-економiчних результатiв» викла-дено завдання розбудови навичок для ХХ1 ст.: здат-ностГ вчитися, критично мислити, математичних, природничих компетентностей, пщприемливоси, 1КТ-компетентностi, сп^лкування сучасними iноземними мовами, професшних навичок [22, с. 170]. Важливим е також розвиток креативного та шновацшного. УсГ цГ вимоги мають прюритетне значення i для Укра!ни. Формуватися вони мають у систсмГ загально!, профе-
Результати ЗНО з окремих дисципл1н за 2018, 2020 i 2021 рр.*
Навчальна дисциплша, РГК Кшьюсть учнГв, що прийняти участь Не подолали порГг «склав/ не склав», % Отримали низью бали 100-120, % Отримали 150 i бшьше балiв, % Отримали висою бали 180-200, %
Математика
2021 244222 31,1 32,64 32,87 9,05
2020 152058 12,7 29,68 33,51 9,09
2018 106391 18,5 27,13 39,17 11,34
Укра!нська мова i лiтература
2021 222098 7,9 25,64 40,84 12,87
2020 274173 8,2 22,24 41,69 13,33
2018 323064 14,4 24,88 40,03 12,73
Географiя
2021 113120 5,7 26,14 38,75 8,16
2020 92901 5,5 26,56 38,23 6,80
2018 74964 12,3 27,16 31,67 5,56
* Розраховано та складено за джерелом [21].
сшно-техшчно1 та вищо'1 освгга, що потребуе суттево1 модершзацп освiти. Iï процес в Украш розпочався, однак здiйснюеться повгльними темпами, тому необ-хiдно актуалiзувати завдання модершзацп та приско-рити цей процес.
Висновки та напрями подальшого дослщження. Проведений аналiз показав, що в Украïнi юнують значнi проблеми у формуваннi людського катталу. Незважаючи на те, що в мГжнародних оцiнках Украша займае досить висок! позицп за шдексами людського капiталу, вона поступаеться за цим показником бгль-шостi краш 6С. Найбiльшi проблеми спостерiгаються у сферi здоров'я та освiти, що призводить до втрати ЛК. Низька яюсть шюльно1 освiти не забезпечуе мож-ливостей формування тих продуктивних здiбностей майбутн1х працiвникiв, яю необхщш в епоху четверто'1 промислово'1 революцп. Висока смертнiсть у праце-здатному вщ, особливо чоловiкiв, призводить до пря-мо1 втрати сформованого людського катталу на час-тини ВВП, який мГг би бути створений при його збе-реженi та ефективному використаннi. Саме тому 1н-декс людського капiталу Украши, за ощнкою СБ, складае 84% вщ його значення у Польщi.
Процеси формування та використання людського катталу Украши е вкрай важливими для забезпечення технолопчно1 модернiзацiï економiки. Наявтсть знач-них проблем у забезпеченш людського розвитку та формуваннi продуктивних здiбностей населення, вщ-повiдних п'ятому i шостому технологiчним укладам, свщчить про вiдсутнiсть цглеспрямовано1 полiтики на-громадження головного капiталу сучасно'1 епохи, що базуеться на знаннях. Тому в Украш важливо розро-бити й реалiзувати стратегiю формування, розвитку та збереження людського катталу на довгострокову перспективу.
Проблеми формування, розвитку i використання людського катталу в Украш мае багато аспекпв, тому к бгльш глибокий аналiз та порiвняльна оцiнка вщ-носно шших краш, а також в регюнальнш площинi та забезпеченнi процесiв неоiндустрiалiзацiï, е досить ак-туальним завданням, яке сто'йъ планах подальшо'1 на-уково'1 роботи автора.
Список використаних джерел
1. Что такое человеческий капитал и что такое проект человеческого капитала? URL: https: //www.worldbank.org/en/publication/human-capital/brief /about-hcp.
2. Goldin C. D., Katz L. F. The Race between Education and Technology. Cambridge, MA: The Belknap Press of Harvard University Press, 2008.
3. Davis B., Kick E. Human Capital Issues and Information Technology. Social Dimensions of Information Technology: Issues for the New Millennium. IGI Global, 1999. Р. 23-36. DOI: https://doi.org/10.4018/978-1-878289-86-5.ch00.
4. Ayandibu A., Abiwu L. Current Trends in Human Capital Formation. Human Capital Formation for the Fourth Industrial Revolution. IGI Global, 2020. Р. 73-99. DOI: https://doi.org/10.4018/978-1-5225-9810-7.ch004.
5. El-Saharty S., Kheyfets I., Herbst C., Ajwad M. Four Main Challenges in Human Capital Formation. Fostering Human Capital in the Gulf Cooperation Council Countries. 2020. Р. 13-25. DOI: https://doi.org/10.1596/ 978-1-4648-1582-9_ch2.
6. Розвиток людського катталу: на шляху до яю-сних реформ. Центр Разумкова, 2018. URL: https://razumkov.org.ua/uploads/article/2018_LUD_KAP ITAL.pdf.
7. Важливють розвитку людського катталу у сучасному свт. Якою мае бути стратепя Украши. Украшський шститут майбутнього. URL: https://uifuture.org/.
8. Терещенко Д. А. Державне регулювання розвитку людського катталу в Украш: теорiя, методолопя, практика : монографiя. Харюв : «Щса плюс», 2020. 308 с.
9. Васильева О. I., Рибка А. О. Аналiз сучасних проблем формування та розвитку людського катталу в Украш. 1нвестици: практика та doceid. 2021. № 4. С. 93-97. DOI: https://doi.org/10.32702/2306-6814.2021.4.93.
10. Антохов А. А. Взаемовпливи людського катталу та шновацшного розвитку економiки. Науково-виробничий журнал «Бiзнеc-навiгатoр». 2018. Випуск 12 (44). С. 32-35.
11. The Global Human Capital Report 2017. URL: https://www.weforum.org/reports/the-global-human-capital-report-2017.
12. Проект развития человеческого капитала. Группа всемирного банка. 2018. URL: https://openknowledge.worldbank.org/bitstream/handle/1 0986/30498/33324RU.pdf?sequence=13&isAllowed=y
13. The Human Capital Project: Frequently Asked Questions. URL: https://www.worldbank.org/en/ publica tion/human-capital/brief/the-human-capital-project-frequ ently-asked-questions.
14. Report The Human Capital Index 2020 Update : Human Capital in the Time of COVID-19. URL: https: //openknowledge.worldbank.org/handle/10986/34432.
15. Дгга, жшки та етм'я в Украш: стат. збiрник. Державна служба статистики Украши. Ктв, 2020. 284 с.
16. Таблиц народжуваноси, смертносп та серед-ньо'1 очiкуваноï тривалосп життя 2020: стат. збiрник. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/ kat_u/ 2021/zb/ 08/zb_tabl_nar_2020.pdf.
17. Заклади дошкшьно'1 освГти (1990-2020). Стати-стична шформащя. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.
18. Загальна середня та професшна (професшно-техшчна) освгга в Украш у 2020 рощ. Статистична ш-формащя. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.
19. Нащональний звiт за результатами мГжнарод-ного дослiдження якостi освiти PISA-2018 / кол. авт. : М. Мазорчук (осн. автор), Т. Вакуленко, В. Терещенко, Г. Бичко, К. Шумова, С. Раков, В. Горох та ш. ; Украшський центр ощнювання якосп освгга. Ктв : УЦОЯО, 2019. 439 с. (с. 413, 416, 419).
20. Дослщження PISA: украшсью школярГ погано рахують. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/news-50643125.
21. Украшський центр ощнювання якоси освГти. Звгга i дань URL: https://testportal.gov.ua/zvity-dani/.
22. Нащональна доповщь про стан i перспективи розвитку освГти в Украш / Нац. акад. пед. наук Украши; за заг. ред. В. Г. Кременя. Ктв: Педагопчна думка, 2016. 448 с.
References
1. Chto takoye chelovecheskiy kapital i chto takoye proyekt chelovecheskogo kapitala? [What is human capital and what is a human capital project?]. Retrieved from https: //www.worldbank.org/en/publication/human-capi tal/brief /about-hcp [in Russian].
2. Goldin, C. D., Katz, L. F. (2008). The Race between Education and Technology. Cambridge, The Belknap Press of Harvard University Press.
3. Davis, B., Kick, E. (1999). Human Capital Issues and Information Technology. Social Dimensions of Information Technology: Issues for the New Millennium. IGI Global, (pp. 23-36). DOI: https://doi.org/10.4018/978-1-878289-86-5.ch00.
4. Ayandibu, A., Abiwu, L. (2020). Current Trends in Human Capital Formation. Human Capital Formation for the Fourth Industrial Revolution. IGI Global. (pp. 73-99). DOI: https://doi.org/10.4018/978-1-5225-9810-7.ch004.
5. El-Saharty, S., Kheyfets, I., Herbst, C., Ajwad, M. (2020). Four Main Challenges in Human Capital Formation. Fostering Human Capital in the Gulf Cooperation Council Countries. (pp. 13-25). DOI: https://doi.org/10.1596/978-1-4648-1582-9_ch2.
6. Rozvytok liudskoho kapitalu: na shliakhu do yakisnykh reform [Human capital development: on the way to quality reforms]. (2018). razumkov.org.ua. Retrieved from https://razumkov.org.ua/uploads/article/2018_LUD _KAPITAL.pdf [in Ukrainian].
7. Vazhlyvist rozvytku liudskoho kapitalu u suchasnomu sviti. Yakoiu maie buty stratehiia Ukrainy [The importance of human capital development in the modern world. What should be the strategy of Ukraine]. Ukrainian Institute of the Future. Retrieved from https://uifuture.org/ [in Ukrainian].
8. Tereshchenko, D. A. (2020). Derzhavne rehuliuvannia rozvytku liudskoho kapitalu v Ukraini: teoriia, metodolohiia, praktyka [State regulation of human capital development in Ukraine: theory, methodology, practice]. Kharkiv, Disa Plus. 308 p. [in Ukrainian].
9. Vasylieva, O. I., Rybka, A. O. (2021). Analiz suchasnykh problem formuvannia ta rozvytku liudskoho kapitalu v Ukraini [Analysis of modern problems of formation and development of human capital in Ukraine]. Investytsii: praktyka ta dosvid — Investments: practice and experience, 4, pp. 93-97. DOI: https://doi.org/10.32702/ 2306-6814.2021.4.93 [in Ukrainian].
10. Antokhov, A. A. (2018). Vzaiemovplyvy liudskoho kapitalu ta innovatsiinoho rozvytku ekonomiky [Interactions of human capital and innovative economic development]. Biznes-navihator — Business Navigator, Issue 1-2 (44), pp. 32-35 [in Ukrainian].
11. The Global Human Capital Report 2017. Retrieved from https://www.weforum.org/reports/the-global-human-capital-report-2017.
12. Proyekt razvitiya chelovecheskogo kapitala [Human Capital Development Project]. World Bank Group.
(2018). Retrieved from https://openknowledge. world bank.org/bitstream/handle/10986/30498/33324RU.pdf?se quence=13&isAIlowed=y [in Russian].
13. The Human Capital Project: Frequently Asked Questions. Retrieved from https://www.worldbank.org/en/ publication/human-capital/brief/the-human-capital-pro ject-frequ ently-asked-questions.
14. Report The Human Capital Index 2020 Update : Human Capital in the Time of COVID-19. Retrieved from https: //openknowledge. worldbank. org/handle /10986/ 34432.
15. Dity, zhinky ta simia v Ukraini: Statystychnyi zbirnyk [Children, women and family in Ukraine: Statistical collection]. Kyiv, State Statistics Service of Ukraine. 284 p. [in Ukrainian].
16. Tablytsi narodzhuvanosti, smertnosti ta serednoi ochikuvanoi tryvalosti zhyttia 2020: Statystychnyi zbirnyk [Tables of births, deaths and life expectancy 2020: Statistical collection]. Retrieved from http://www.ukr-stat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2021/zb/08/zb_tabl_nar_ 2020.pdf [in Ukrainian].
17. Zaklady doshkilnoi osvity (1990-2020) [Preschool education institutions (1990-2020)]. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].
18. Zahalna serednia ta profesiina (profesiino-tekhnichna) osvita v Ukraini u 2020 rotsi [General secondary and vocational (vocational) education in Ukraine in 2020]. Retrieved from http://www.ukrstat. gov.ua/ [in Ukrainian].
19. Mazorchuk, M., Vakulenko, T., Tereshchenko, V., Bychko, H., Shumova, K., Rakov, S., Horokh, V. et al.
(2019). Natsionalnyi zvit za rezultatamy mizhnarodnoho doslidzhennia yakosti osvity PISA-2018 [National Report on the Results of the International Education Quality Survey PISA-2018]. Kyiv, Center for Educational Quality Assessment. 439 p. [in Ukrainian].
20. Doslidzhennia PISA: ukrainski shkoliari pohano rakhuiut [PISA survey: Ukrainian students do poorly]. Retrieved from https://www.bbc.com/ukrainian/news-50643125 [in Ukrainian].
21. Ukrainskyi tsentr otsiniuvannia yakosti osvity. Zvity i dani [Ukrainian Center for Educational Quality Assessment. Reports and data]. Retrieved from https://testportal.gov.ua/zvity-dani/ [in Ukrainian].
22. Kremen, V. H. (Ed.). (2016). Natsionalna dopovid pro stan i perspektyvy rozvytku osvity v Ukraini [National report on the state and prospects of education in Ukraine]. Kyiv, Pedahohichna dumka. 448 p. [in Ukrainian].
Стаття надшшла до редакцп 15.11.2021
Формат цитування:
Антонюк В. П. Людський каттал Украши в контекси мгжнародних nopiBMHb: проблеми i завдання його розвитку для забезпечення технолопчних змш. Вкник eKOHOMÎHHOïнауки Украти. 2021. № 2 (41). С. 135-141. DOI: https://doi.org/10.37405/1729- 7206.2021.2(41).135-141
Antonyuk, V. P. (2021). Human Capital of Ukraine in the Context of International Comparisons: Problems and Tasks of its Development to Ensure Technological Changes. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (41), рр. 135-141. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41). 135-141
