ПРІОРІИТЕТНІ НАПРЯМИ ІНВЕСТУВАННЯ У ВІДТВОРЕННЯ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

ECONOMIC SCIENCES

УДК 330.1

Бенько Надiя МиколаХвна

Астрант,

Hацiональна академiя управлтня, м.Кшв DOI: 10.24412/2520-6990-2021-996-4-11 ПР1ОР1ИТЕТН1 НАПРЯМИ 1НВЕСТУВАННЯ У В1ДТВОРЕННЯ ЛЮДСЬКОГО КАП1ТАЛУ

Benko Nadiia Mykolayivna

Postgraduate student, National Academy of Management, Kyiv

PRIORITY DIRECTIONS OF INVESTMENT IN HUMAN CAPITAL REPRODUCTION

Анотаця

Розглянуто прюритетш напрямки Швестування у вiдтворення людського капiталy на державному рiвнi. Значну увагу придшено твестищям у здоров'я, освту i культуру. Шдкреслено важливкть твестування у каптал мобiльностi. Обтрунтовано необхiднiсть державних твестицш в науковий, iнтелектyа-льний та тформацшний каттали. Шдкреслено не тшьки важливiсть твестицш в людський капiтал, але i значимкть ïx спрямованостi.

Abstract.

The priority directions of investing in the reproduction of human capital at the state level are considered. Considerable attention is paid to investment in health, education and culture. The importance of investing in mobility capital is emphasized. The necessity of state investments in scientific, intellectual and information capital is substantiated. Emphasized not only the importance of investment in human capital, but also the importance of their focus.

Ключовi слова: людський каптал; вiдтворення людського капталу; iнвестицiï, напрями iнвестy-вання.

Keywords: human capital; reproduction of human capital; investments, directions of investment.

Постановка проблеми.

1нвестицп - це головний елемент економiчноl стаб№носл кра!ни, завдяки якому забезпечуеться зростання нацюнального багатства, i вщповвдно людського кашталу. У стратеги швестицшно! дiя-льносл держави у вщтворенш людського катталу важливу роль вщграе науково обгрунтоване визна-чення прюритетних напрямiв швестування, яш по-винш ввдповщати державним iнтересам у швид-кому подоланнi економiчноl кризи i зростаннi нащ-онально! економiки. В свою чергу ефективнiсть розширеного ввдтворення людського капiталу стане передумовою сталого розвитку i пiдвищення якосп життя.

Аналiз останнiх дослiджень i публшацш.

Вагомий внесок у теоретичне розроблення проблем iнвестування у людський каптал, зокрема iнвестування у його ввдтворення внесли вiтчизнянi та зарубiжнi вчеш. Деякi науковцi швестици в людський капггал розглядають як важливе джерело еко-номiчного росту, Горячук В.Ф., Коляденко Д.Л., проте вони зменшують роль держави в цьому про-цесi. Роль державного швестування у людський каптал, у плаш забезпечення умов для повноцшного формування, розвитку i в цiлому вiдтворення людського катталу е незаперечною.

Бiльшiсть робгт присвячена iнвестуванню в освiту та здоров'я, Кравчун О.С. Сахненко О. I. та ш, в той же час недостатня увага придметься ш-шим напрямам iнвестування в складовi людського капiталу.

Видiлення iiciuipiiiiciiiix puniiiie чaстин 3ara-льно'1 проблеми.

Потpебyють подaльшого дослiдження питaння швестицш в людський кaпiтaл, зокpемa pозкpиття пpiоpитетниx нaпpямiв iнвестyвaння y вiдтвоpення людського кaпiтaлy. Остaннe i щд^еслюе aктyaль-нiсть дослвдження пpоблеми швестицш y фоpмy-вaння тa pозвиток людського кaпiтaлy нa сyчaсномy етaпi pозвиткy кpaïни.

Фоpмулювaння цшей craTTi.

Метою стaттi е дослвдження тa вивчення ^ю-pитетниx нaпpямкiв iнвестyвaння y вiдтвоpення людського кaпiтaлy га деpжaвномy piвнi.

Виклад основного Marepia^y.

Пpиxильники сyчaсного iнвестицiйного щд-xодy [1;2] pозглядaють «людський кaпiтaл» як: су-кyпнiсть здiбностей, певний зaпaс здоpов'я, знaнь, нaвичок, здiбностей, мотивaцiï, що сфоpмyвaлися в pезyльтaтi швестицш. Цей пдащ пiдкpеслюe необ-xiднiсть iнвестyвaння в окpемi склaдовi людського ^п^лу.

Розглядaючи основнi нaпpями швестицш у людський кaпiтaл Лex Т. А. видме iндивiдyaльний людський кaпiтaл, людський кaпiтaл оpгaнiзaцiï (фipми) тa людський кaпiтaл деpжaви. Ha piвнi ок-pемоï людини aбо домогосподарства (iндивiдyaль-ний людський кaпiтaл) iнвестyвaння вiдбyвaeться у вiтaльний кaпiтaл, кyльтypно-моpaльний кaпiтaл, тpyдовий кaпiтaл, iнтелектyaльний кaпiтaл, оpгaнi-зaцiйний кaпiтaл, пiдпpиeмницький кaпiтaл [2]. Mi-крорiвень пеpедбaчae вклaдення коштiв у визнaнi

активи iндивiдуального людського кашталу, фГр-мовi нематерiальнi активи, оргашзацшний капiтал, структурний капiтал, бренд-капiтал, сощальний ка-пiтал. Макрорiвень включае Гнвестування в сощаль-ний капiтал, штелектуальний капiтал, вiтальний ка-пiтал, культурно-моральний каттал, оргалза-цiйно-пiдприемницький капiтал i трудовий капiтал.

Людський капiтал iндивiда здатний приносити дох1д як носiевi даного капiталу(людинi) так i фiрмi, оргатзаци, на як1й даний каттал використо-вуеться, а також крахт в цiлому [2] .

Дослгджуючи процес iнвестування в людський каштал Яценко О.М., Горбунов М.П. видшяють iншi складовi людського капiталу i вiдповiдно на-прями iнвестування. 1нвестування в iндивiдуальний людський капiтал, це швестування в - освiтнiй каттал, каштал професшного навчання, капггал здо-ров'я, капiтал мобiльностi шформацшний капiтал, капiтал родинного виховання, каштал «йташЫШу», iнтелектуальний капiтал, капiтал культурного роз-витку, капiтал територГально!, професшно! та соць ально! мобiльностi, трудовий каптал. 1нвестування в людський каттал оргашзаци, це iнвестування в визнаш активи iндивiдуального людського кат-талу, органiзацiйний капiтал, структурний капiтал, брендкаштал, соцiальний капiтал [3].

Людський каптал мае складну структуру, яка включае в себе таш активи: запас здоров'я, освггаш потенцiал (отримана освгга), квалiфiкацiйний, шно-вацiйний i творчий потенщал, сощально-психолоп-чна стiйкiсть, моральний i культурний потенцiал

[4].

Людський каттал формуеться та вгдтворю-еться тд впливом системи охорони здоров'я,

освгга, культурних цiнностей тощо. Державне регу-лювання формуванням та вщтворенням людського капiталу е результатом взаемоди державних шсти-тутiв: системи охорони здоров'я, системи освгга, системи сощального захисту, управлiння культурою, управлшня фГзичною культурою Г спорту, уп-равлiння економГчною безпекою. Ефективне державне регулювання людським капталом можливо на основГ стабшьного функцюнування Г системно! взаемоди всГх зазначених шститутГв [4].

Базуючись на наукових дослщженнях науков-щв [2;3;5;6] можна видшити прюритети напрями швестування у формування нацюнального людського кашталу (табл.1).

Деяш автори [5;7] окремо видГляють серед ви-дГв швестицш в людський каптал витрати на еко-логш та здоровий спосГб життя, а також культуру Г дозвшля. Щ активи мають прямий вплив на формування чи вГдтворення людського капталу, можуть залежати на не залежати вГд людини. Ми подГляемо думку авторГв, хоча потрГбно зазначити, що стан на-вколишнього середовища напряму залежить вГд людини, вГд рацюнально! чи нерацюнально! И дГя-льностг Проте швестицп в еколопю, не е активом ГндивГдуума, вони пов'язан зГ здоров'ям людини, Г можуть бути вгднесеш до капталу здоров'я.

Уа перераховат катгали пгдкоряються лопщ самозростання - чим бГльше каптал даного виду, тем легше його накопичувати й пдтримувати.

Джерелом фшансування швестицп в людський каттал на нацюнальному рГвш е кошти державного бюджету - це витрати на розвиток складових людського капталу (освгга - школа, заклади вищо! освгш; охорона здоров'я та ш.).

Таблиця 1

Прюритетш напрями iнвестування у формування, нагромадження та вiдтворення нацюнального

людського кашталу

Напрями швестування Характеристика складових 1нвестицп на державному рГвш

Каштал освгга РГвень освгга; набуп знання; 1нвестицп в середню та вищу освГту

Трудовий каттал Набутий рГвень квалГфГкаци, професшно! компетенцп та дос-вгду; виробниче навчання 1нвестицп у забезпечення достойних умов пращ; пгдтримку Г пгдвищення квалГфГкацп.

Каштал здоров'я (вь тальний каттал) Природний рГвень здоров'я (ге-нетично закладений)та здобутий протягом трудово! дГяльносп при умовГ сповгдування здорового способу життя; 1нвестицп в медичне обслуговування Г охо-рону здоров'я.

Культурно -моральний каттал ОсвГчешсть, моральш якосп, ме-нтальшсть особи, що знаходить свш прояв на двох рГвнях - спо-живчому та духовному; 1нвестицп в духовне та моральне збагачення людини

1нтелектуальний каттал Сукупшсть штелектуальних здь бностей, шформацп й знань, що забезпе-чують Гндивгду конкурентш переваги Г дохгд; Це сукупшсть витрат (фшансових, розумо-вих, часу тощо) щодо пошуку та отримання необхвдно! шформацп, И аналГзу, систематизации перетворення И у знання, витрати пов'язаш з навчанням, отриманням вироб-ничого досвгду

Оргашзацшний Г тд-приемницький каттал Дшова кштливГсть, умшня розу-мно ризикувати, новаторство, оргашзаторсьш здГбностГ, енер-пя й креатившсть; 1нвестицп у формування та розвитку еконо-мГчного мислення, тдприемницьких здГбно-стей та навичок

Науковий каптал Фундаментальнi науковi розро-бки; здатнють, на основi освiти i досвщу, продукувати науковi ро-зробки Iнвестицi! у фундаментальш науковi досль дження з найважливiших проблем науково-технiчного, соцiально-економiчного, суст-льно-полiтичного, людського потенцiалу

Капiтал мобiльностi (мнрацп) Змша мiсця роботи i прожи-вання; 1нвестицп у трудову мобiльнiсть, соцiальну мобшьну мiграцiю

Iнформацiйний кат-тал Умшня орiентуватися в шформа-цiйних потоках; Iнвестицi! у пошук шформацп та Т! перетво-рення у корисш знання.

Мотивацiйний кат-тал Мотиващя; внутрiшнi стимули Iнвестицi! в мотиващею працiвникiв до тд-вищення якоси своеТ працi (можливiсть са-мореалiзацi!, задоволення в1д успiхiв у робой)

Розроблено автором на основi [2;3;5;6]

Забезпечення надання яшсноТ освпи та продовження реалiзацiТ освиньоТ реформи потребуе належ-ного рiвня державного фшансування (рис.1.).

25 20 15 10 5 0

а 15,5

5,7 5,4 6 5,9 6

—I— —I— —I— —I— —I— —I

Видатки зведеного бюджету УкраТни на осв^у, % ВВП Видатки зведеного бюджету УкраТни на осв^у, % видатмв зведеного бюджету УкраТни

Рис. 1. Видатки зведеного бюджету Украти на освту у 2014-2019 рр., (%) Побудовано за даними ДержавноI казначейськог служби Укра'ши.

Рис.1 демонструе, що упродовж 2014-2016 рр. сшввщношення видатшв зведеного бюджету УкраТни на освиу до ВВП скоротилися (з 6,3 % до 5,4 %). З 2017 р. ситуащя змшилася на краще i впро-довж 2017-2019 рр. видатки на освиу у ввдносному i номiнальному вимiрах порiвняно з 2016 р. значно зб№шилися. Держава знаходить можливостi фь нансувати освiту, незважаючи на зрослi потреби оборонно! сфери, зумовлеш зовнiшньою агреаею РосiТ. Втiм ввдсоток видатк1в зведеного бюджету на освиу до ВВП поки що не досягнув 7 %, як це за-кршлено у статтi 78 Закону УкраТни «Про освиу».

У 2019 р. видатки на освиу склали 239 437 млн грн (6,0 % ВВП, або 17,4 % загального обсягу вида-тк1в зведеного бюджету УкраТни). Для порiвняння: у 2018 р. ця сума складала 210 679 млн грн (5,9 %

ВВП, або 16,8 % загального обсягу видатшв зведеного бюджету УкраТни). Тобто навиъ в кризових умовах уряд УкраТни забезпечив фшансову тдтри-мку освиньо! галузi на рiвнi, необх1дному для про-довження ТТ реформування.

На рис. 2 показано динашку прямих освiтнiх видатк1в державного бюджету в номшальному ви-мiрi.

Як видно з рис. 2, левова частка прямих видатшв державного бюджету витрачаеться на вищу освиу. Для фшансування шших рiвнiв освiти засто-совуеться бюджетний принцип субсидiарностi - та-кий розподiл видiв видатшв мiж державним бюджетом та мюцевими бюджетами, що грунтуеться на необхвдноси максимально можливого наближення надання публiчних послуг до Тх безпосереднього споживача.

2019

2018

2015

2014

283956,7 2017 192488,8

2016

,1

10000000

20000000

30000000

40000000

50000000

Дошк1льна осв1та ■ Загальна середня осв1та

■ Профес1йна (профес1йно-техн1чна) осв1та Вища осв1та

■ Пклядипломна осв1та

Рис. 2. Структура прямих видатюв державного бюджету на освту за рiвнями освти

в 2014-2019 рр., тис. грн. Побудовано за даними Мшстерства освгга Г науки Укра!ни.

0

Виходячи з цього, з 2015 р. в практику бюджетного фшансування освгга було впроваджено вико-ристання такого нового бюджетного шструменту як мГжбюджетний трансферт з державного бюджету до мГсцевих бюджепв у виглядГ субвенцш на освгтш потреби. НайбГльшою за обсягом е освггая субвенщя на оплату пращ педагопчного персоналу сфери повно! загально! середньо! освгга. Кошти освггаьо! субвенцп розподГляеться мГж вадповщ-ними бюджетами на основГ формули. Основна мета яко! е створення стимулГв до оптимГзаци мереж за-кладГв загально! середньо! освгга на рГвш окремих територГальних одиниць, оск1льки мГсцевГ органи влади змушеш фшансувати витрати на оплату пращ педагопчного персоналу в частиш, що не покрива-еться коштами освггаьо! субвенцп, за рахунок мю-цевого бюджету. У 2019 р. бюджетш асигнування з використанням цього шструменту спрямовувались: на зарплату педагопчному персоналу; на модерш-зацш та оновлення матерГально-техшчно! бази за-кладГв професшно-техшчно! освгга; на надання державно! пгдтримки особам з особливими освгт-шми потребами; на забезпечення як1сно!, сучасно! та доступно! загально! середньо! освгга «Нова укра-!нська школа»; на створення та ремонт Гснуючих спортивних комплексГв при закладах загально! середньо! освгга усГх ступешв; на реатзацш заходГв,

спрямованих на тдвищення якосп освгга.

Таким чином, протягом 2016-2019 рр. частка освитах видатк1в у зведеному бюджет Укра!ни зро-стала з 15,5 до 17,4 % його обсягу. За цей час таю видатки на повну загальну середню освпу, яка е обов'язковою для кожного громадянина вГдповГдно ст. 53 Конституцп Укра!ни, зросли з 43,7 до 48,3 % загального обсягу зведеного бюджету. Впродовж цього перюду дещо зменшилася частка видатк1в на вищу освиу - з 27,2 до 21,5 %. Частки видатшв на фшансування Гнших рГвшв освгга протягом аналь зованого перюду залишалися переважно незмш-ними.

Останшм часом здшснюеться системна транс-формацГя сфери для забезпечення ново! якостГ освгга на всГх рГвнях: вГд дошк1льно! освгга - до ви-що! освгга та освгга дорослих. Реформування освгга здшснюеться за вама рГвнями освгга. Також до прюритетних напрямГв реформування освгга мо-жна вГднести розвиток освгга дорослих; розвиток науки та шновацш. Науковщ мають можливостГ та ресурси для проведення дослщжень, що безпосере-дньо впливатимуть на сощально-економГчний та шновацшний розвиток держави. Змют професшно! (професшно-техшчно!), фахово! передвищо! та ви-що! освгга мае постшно оновлюватися з урахуван-ням потреб ринку пращ. Особливо! актуальносл

набувае питання мобiльностi, конкурентоспромож-носп та рiвня квалГфГкацп прашвнишв [8].

У зв'язку з реформуванням освиньо! сфери у Державному бюджет на 2021 рiк Мшютерству освiти i науки Укра!ни передбачеш видатки обся-гом 139,5 млрд. грн. Це на 26,6 млрд. грн.. бiльше, анiж у 2020 рощ. Причому у бюджетi - 2021 закла-дено доволi значш видатки на модернiзацiю (онов-лення) змiсту освiти.

Пiдвищення рiвня освГти як окремо! людини, так i населения в цiлому iстотно впливае на яшсть людського капiталу та обумовлюе зростання суст-льно! продуктивносп працi. Рiвень освiти характе-ризуе накопичений освiтнiй, трудовий, науковий, штелектуальний i творчий потенцiал, складаючи фонд сукупних знань i умiнь - духовне багатство су-спiльства.

Одним з основних складових людського кат-талу е каптал здоров'я. Без збереження i вщтво-рення здоров'я населення не може реалiзувати сво! потенцiйнi можливостi в економiчнiй й шших сферах людсько! активносп та високу як1сть життя.

З 2015 року консолгдоваш видатки на охорону здоров'я зменшилися як частка вщ ВВП i як вгдсо-ток вiд Зведеного бюджету. Значне зменшення дер-жавних видатк1в Укра!ни протягом 2012-2019 рок1в пояснювалось передуам скороченням видатк1в Пе-нсiйного фонду, тодi як консолiдованi видатки цен-тральних та мiсцевих оргаиiв влади майже не змь нилися. Обсяг фшансування, видiленого на охорону здоров'я, зменшився за цi роки i як частка ВВП, i як вiдсоток вiд консолiдованих видатшв.

У консолiдоваиих видатках (усiх рiвнiв влади) швестицп в економiчну шфраструктуру, освiту та безпеку поступово випсняють видатки на охорону здоров'я. Охорона здоров'я е одним iз секторiв, що витiсияеться п'ятьма основними прюритетними секторами, як1 пiдтримуються державою на уах рГв-нях влади: економiчна дiяльнiсть (наприклад, дороги), безпека та судова влада, освГта, житловоко-мунальне господарство та оборона.

Проте варто пiдкреслити, що Державним бюджетом у 2020 р. значно збшьшено видатки на зага-льнодержавш заклади та заходи у сферi медично! освiти. Так, якщо у 2019 роцi на реалiзацiю тако! програми було видшено всього 2,5 млн грн, то у 2020 рощ фшансування збшьшиться до 364,5 млн грн.

У 2021 рощ принцип «грошi йдуть за патентом» буде запроваджено вже на всiх рiвнях надання медично! допомоги. У 2020 р. у повному обсязi за-працювала Програма медичних гарантiй, яка вклю-чае 6 видiв медично! допомоги: первинну, спещат-зовану амбулаторну, госпiтальну, екстрену, палГа-тивну та реабштацш, а також реiмбурсацiю лшарських засобiв.

Вiдповiдно до Закону Укра!ни «Про державнi фiнансовi гарант медичного обслуговування населення» [9] з 1 ачня 2020 р. запроваджена реГмбур-сацiя вартостi лiкарських засобiв, передбачених програмою медичних гарантiй. На реалiзацiю цiе! програми НСЗУ в Держбюджеп на 2020 р. було видшено 72 млрд грн (1,6% ВВП).

ЦГ показники е важливими, оск1льки людський капiтал сустльства збiльшуеться за рахунок скоро-чення захворюваностi i травматизму, що призво-дить до збiльшения чисельностi робочо! сили i роз-ширенню масштабiв трудово! дiяльностi. Полш-шення здоров'я населення розглядаеться як важливий фактор фiзичного розвитку, пiдвищения працездатностi, можливосп накопичення знань та iн.

З розглянутого випливае, що державi i сустль-ству необхiдно прагнути до збалансованого, пропо-рцiйного, узгодженого розвитку систем освгги, охо-рони здоров'я та економiчного розвитку в цшому, що призведе до полiпшения формування i викорис-тання людського катталу, i в цшому до його вгдт-ворення.

Найважливiшою складовою людського катталу (компонентом знань) е Штелектуальний rnni-тал, який у сучасному суспшьствГ стае основою ба-гатства. Саме вш визначае конкурентоспромож-шсть економГчних систем, виступае ключовим ресурсом !х розвитку.

Остантми роками в усьому свт спостерГга-еться зростання швестицш в штелектуальний Гнди-вгдуальний каттал, що е основною характерною рисою штелектуально! економши. Аналггачш даш Свгтового банку, сввдчать, що майже 2/3 свиового багатства зосереджено в штелектуальному катталг Значну частину цього капталу складають знання й штелектуальш можливостГ персоналу ново! штеле-ктуально! економГки. ВГдбулося переорГентування економГки таких кра!н, як АвстрГя, Франтя, Норве-пя, Канада, Шмеччина та шших, на виробництво й використання сучасних знань, штелектуального по-тенталу [10].

1нтелектуальний каштал забезпечуе понад 50,0% зростання нацюнального багатства цих кра!н та обумовлюе становлення i розвиток штелектуально! економши. Одним з основних зовтштх факто-рГв ефективного формування, розвитку й управ-лшня штелектуальним катталом е рГвень забезпе-чення кра!ни швидшсними мГжнародними комушкашями. За рГвнем комп'ютеризацп перше мюце поадають 1сландГя, Шветя, Норвепя i США (вгдповГдно 44,6; 40,4; 36,2 та 21%). Встановлено, що одшею з головних особливостей штелектуаль-но! економши е збГльшення частки штелектуальних послуг, пов'язаних Гз наданням шформаци. В цих кра!нах вони становлять 2/3 вгд загального обсягу послуг[10].

Як ввдшчають Тютюнникова С.В. i Шпак I.A. «особливу роль вщграе тдвищення цифрово! грамотности Озброена сплавом техшчних та гуматта-рних знань людина здатна забезпечити «розумно керований» сотально-економГчний розвиток. Це означае, що людський штелект не тшьки буде роз-тзнавати проблеми та виклики, а й пропонувати адекватш способи !х виршення» [11].

Тому постае гостре питання про прюритет-шсть швестування в Гнтелектуальний каттал [9].

Бшьш високий рГвень людського кашталу без-посередньо пов'язаний з продуктившстю та шнова-шями, звГдси зрозумшо, що основою укра!нсько!

iнновацiйноí конкурентоспроможностi е людський капiтал i дослвджения, а також знання й результати наукових дослщжень. 1х ефективна реалiзацiя i е головною конкурентною перевагою. Однак у порiв-няннi з 2017 роком за пщидексом «людський кат-тал i дослщжения» Украша втратила 2 позицп, вона перемiстилась з 41-го на 43-те мюце, що вiдбулося за рахунок скорочення витрат на освiту у ввдсотках до ВВП (22 мюце - 2017 р., 26 мюце - 2018 р.) та витрат на дослщжения i розробки у ввдсотках до ВВП (54 мюце - 2017 р., 62 мюце - 2018 р.) [12].

В наш час важливим напрямом iнвестування е науковий каттал, так як розвиток науки на шнова-цiй е запорукою побудови конкурентоспроможно! та зростаючо! економши краши.

Розвиток економiки, що базуеться на знаниях, та стимулювання шновацшно! дiяльностi, для уря-дiв багатьох краш, е незаперечним прiоритетом уп-равлiния iнвестицiями в науковий каттал.

Законом Украни «Про прiоритетнi напрями розвитку науки i техтки» серед прюритетних на-прямiв розвитку науки видшеш: «фундаментальнi науковi дослiдження з найб№ш важливих проблем

розвитку ......... людського потенцiалу для забез-

печення конкурентоспроможностi Украши у свiтi та сталого розвитку суспiльства i держави» та «науки про життя, новi технологи профiлактики та ль кування найпоширенiших захворювань» [13].

Обсяг видатшв загального фонду на виконання наукових дослвджень i науково-техиiчних (експери-ментальних) розробок у 2019 р. становив 5415,20 млн грн, з них на науковi дослвдження i науково-те-

За даними щорiчного звиу Всесвiтнього еко-номiчного форуму про результати глобального до-слвдження кран свiту за показником економiчноl конкурентоспроможносл, Украна в рейтингу у 2019 р. посша 85 мiсце серед 141 учаснишв, набравши, як i у 2018 р., 57 батв iз 100 можливих.

млн грн або 92,9 %. Найбшьший обсяг фшансово! пiдтримки, як i в минулi роки, одержав прюритет-ний напрям «Фундаментальнi науковi дослщжения з найбiльш важливих проблем розвитку.....людського потенщалу для забезпечення конкурентоспро-можиостi Украши у свт та сталого розвитку суст-льства i держави» (67,0 %) [14].

Проте, протягом останнiх рошв наукоемнiсть ВВП залишаеться критично низькою, що призво-дить до втрачання наукою здатностi виконувати економiчну функщю. У 2019 р. спостерiгаеться найнижче значения цього показника - обсяг фшан-сування наукових дослiджень i науково-технiчних (експериментальних) розробок становив 0,43 % ВВП (2018 р. - 0,47 %), у тому чи^ за рахунок ко-шпв державного бюджету - 0,17 % ВВП (2018 р. -0,17%).

За результатами рейтингового ощнювания по-казнишв розвитку науково! та шноващйно1 сфери держав Глобального шновацшного iндексу Украна у 2019 р. посiла 47 мюце, погiршивши результат на чотири позици порiвняно з 2018 р. Хоча у 2018 рощ Укра'на шдиялася в рейтингу ще на 7 позицш i по-сша 43 мiсце, випередивши Таланд та опинившись позаду Хорвати i Грецп.

У 2019 роцi до десяти найб№ш iнновацiйних кра!н також увшшли: Швейцарi, Швецiя, США, Фiнляндiя, Даи1я, Нiмеччина та iн.(рис. 3).

Незважаючи на низьк1 показники шновацш-ного потенщалу, що характеризують наявнi ресу-рси та умови для проведения шновацш, Украíна за-йняла 36 мюце за показниками реалiзацií шновацш-

Державнi швестици в наукову сферу та и рефо-рмувания покликана зупинити iзоляцiю i стагнацiю у сферi дослiджень, сформувати запит на якюну пiдготовку дослiдникiв та якют розробки в галузi фундаментальних i прикладних наук, а також ско-ротити розрив м1ж дослхдженнями та впроваджен-иям !х результатiв, iитегрувати вищу освiту й науку

хтчш (експериментальнi) розробки за прiоритет- ного потенщалу. ними напрямами розвитку науки i технiки - 5032,36

УкраТна РФ ТаТланд Ымеччина Сiнгапур Дашя Велика Британi Нiдердланди США Швецiя Швейцария

43

47

50

51

10

20

30

40

50

2019 2018 2017

60

Рис. 3 Динамка Глобального шдексу тновацш по кратах за 2017-2018 рр.[12]

0

Укра!ни в освiтнiй та дослщницький npocTip £вро-пейського Союзу.

Державне управлiння у сферi освгга i науки bí-дiграe виршальну роль у забезпеченнi розвитку людського капiталу та отриманнi економГчно! ви-годи у виглядi сталого зростання й конкурентно! економiки, i виходячи з цього суспiльного та тди-вiдуального добробуту, майбутнього процвiтання та якостг життя. Досягнення цих цшей потребуе уз-годжених ефективних управлшських рiшень та дов-гострокових швестицш.

В останнi роки мгграцшт потоки укра!нських працiвникiв, в бiльшостi молодо обчислюються мг-льйонами (вiд 3 до 7 по рiзними джерелами). Таке явище здатне породити, як зазначаеться в Нацюна-льному Доповщ за 2018 рiк, «Стагнапю цившза-цшно! Гдентичносл». У нiй видшет наступнi обста-вини самоемiграцii населения: нерозвинепсть фь лософп мГграцшно! полгшки щодо молодi i таких стратегш не! полiтики, яка мотивувала молодих людей залишитися у сво!й кра!п та багаторiчнi кри-зовi процеси в економiцi i полiтицi i, як наслщок, значно низький рiвень у порiвияннi навiть з Поль-щею та кра!нами Прибалтики [15] .

Тому для Укра!ни важливим е iнвестування у розвиток економши кра!ни i окремi галузi, де люд-ський капiтал буде використовуватися продуктивнее, а цiна за його послуги буде вища.

Проте, у розвинутих економiках знання, вмшня мають конкурентний рiвень, i !х носи очГку-ють бiльш високооплачувану роботу i вгдповГдно доходи, що перевищуе витраченi кошти на здобуття цих знань, вмшь, навичок. Все це призводить до того, що створюються передумови пiдтримки i збь льшення квалГфжацй i навичок. Придбання та вщт-ворення цього капталу залежить вгд матерiальних (фiнаисових) кошпв, що вимагае державного регу-лювання i вГдповгдних рiшень для мотивацп iндивi-дуума.

Нацiональна стратегiя вiдтворения людського капталу мае бути нацiлена на значт державнi шве-стицй' в людський капiтал з метою забезпечення мо-тивацИ людини до трудово! дiяльностi в межах на-цюнального ринку працi; до навчання завдяки дос-тупностi та якостi освгга. 1нвестицп в освiту повиннi бути спрямоват на формування людського капталу, здатного лГквгдувати техико-технолоп-чну ввдсталють нацiонально! економiки та забезпе-чити впровадження iнновацiйно! моделi розвитку; вщновлення вiдтворювально! функцй' заробiтно! плати.

Висновки i мромозицм. Сталий розвиток еко-номiки кра!ни i пiдвищения якосп життя людей пов'язан з швестуванням у людський капiтал.

Аналiз процесу вiдтворення людського капталу показав, що основними напрямками твесту-вання у людський капiтал на рiвнi держави е: шве-стицй' в систему освгга i охорони здоров'я; вирь шення демографГчних проблем; оптимГзацгю мГграцшно! полггаки; розвиток науки, що вщпо-вщно пдвищить рГвень доходГв населення, полш-шить його платоспроможисть, лшвщують бщисть

та безробптя та охорону навколишнього середо-вища, осшльки еколопчп фактори безпосередньо впливають на вдаворення носГя людського капталу.

Завдяки державним твестипям будуть ство-рент умови, що суттевого полшшать як1сть життя, що передбачае високий рГви медичного обслугову-вання; доступисть освгга, розвиток загально! та професшно! культури; забезпечення продуктивно! зайнятосп населення.

Список використаних джерел

1. Марущак Н.П. Людський каптал як фактор розвитку економГки Укра!ни /Н.П. Марущак. -rusnauka.com: веб-сайт. URL: http://www.rusnauka.com/SND/Economics/14_marus chak%20n.p..doc.htm (дата звернення: 02.03.2021)

2. Лех Т. А. Концепция формування та вщтво-рення людського / Т.А. Лех. // Ефективна еко-номша. - 2012. - № 2. -conomy.nayka.com.ua: вебсайт. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=925 (дата звернення: 20.02.2021)

3.Яценко О. М. 1нвестицп в людський каптал як ефективна стратепя сучасних компапй-лгдерГв / О. М. Яценко, М. П. Горбунов // Вюник Нацюналь-ного техичного уиверситету «ХП1» (економГчн науки) = Bulletin of the National Technical University «KhPI» (economic sciences) : зб. наук. пр. - Харшв : НТУ «ХП1», 2018. - № 48 (1324). - С. 16-20.

4.Помаза-Понаморенко А.Л. Державне управ-лтня людським i сотальним потенталом як основа розвитку та безпеки регютв //Держава та регюни. - 2016. - №2 (54). - С. 18-23

5.Сахненко О. I. Основт види швестицш в людський каптал / Ефективна економша. - 2015. № 10. economy.nayka.com.ua: веб-сайт. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5223 (дата звернення: 02.03.2021)

6. Артеменко Л. Людський каптал: науковГ тдходи та стан формування в Укра!т. Галицький економГчний вюник. - 2016. - Т.50. - №1. - С.22-31

7.Приймак В. ГАктуальт проблеми та пер-спективи розвитку людського капталу в Укра!т / В. I. Приймак, С. М. Гинда // Молодий вчений. -2015. - № 7(1). - С. 100-104.

8. Розвиток людського капталу. /Урядовий портал. Система освгга i науки Укра!ни. kmu.gov.ua: веб-сайт. URL: https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/reformi/rozvitok-lyudskogo-kapitalu/reforma-osviti. (дата звернення: 02.02.2021)

9. Про державт фшансовГ гарант медичного обслуговування населення. Закону Укра!ни вгд 19.10.2017 р. № 2168/ URL: https ://zakon. rada. gov.ua/laws/show/2168-19#Text

10. ЗарубГжний досвщ залучення швестицш в штелектуальний каптал. nvestplan.com.ua: вебсайт. URL: http://www.investplan.com.ua/pdf/2_2020/4.pdf (дата звернення: 06.02.21)

11. Тютюнникова С.В., Шпак I.A. Розширене вГдтворення людського капталу як фактор сталого розвитку БГзнес 1нформ. - 2020. - №4. -С.471-478

12.CraH iHHOBa^HHOi giagbHOcri Ta giagbHOcri y c$epi TpaHC^epy TexHogorin b yKpaïHi y 2018 po^: aHa^ÎTHHHa goBigKa / T.B. nucapeHKO, T.K. KBama Ta iH. - K.: yKpIHTEI, 2019. - 80 c.

13. npo npiopHTeTHi HanpaMH po3BHTKy HayKH i TexHiKH. 3aKOH yKpaÏHH Big 2001. - № . -zakon.rada.gov.ua: Be6-cam\ URL:

https ://zakon. rada. gov.ua/laws/show/2623 -14#Text.

14. Peagi3a^.a npiopmeranx HanpaMÏB po3BHTKy HayKH i TexHiKH Ta OTpHMaHi pe3ygbTarn y 2019 p. : aHagiTHHHa goBigKa /- K.: yKpIHTEI, 2020. - 60 c.

15. yKpaïHcbKe cycnigbCTBo: Mirpa^HHHH BHMip : Ha^ gon. khïb : IACA ïm. M. B. nTyxu HAH yKpaÏHH. - 2018. - 396 c.

UDC 65.011

Kysh LM.

Candidate of Economic Sciences, Associate Professor of the Department of computer sciences and economic cybernetics Vinnytsia National Agrarian University

PREREQUISITES FOR THE DEVELOPMENT OF E-COMMERCE IN UKRAINE: INTERNATIONAL EXPERIENCE AND DOMESTIC FEATURES

Abstract.

The purpose of the article is to assess the preconditions for the development of e-commerce in Ukraine. The methodological approach in this article covers the latest achievements of the modern digital economy, e-commerce, the Internet and e-banking. The paper uses various research methods, such as methods of analysis, methods of comparison, retrospective analysis.

E-commerce itself includes several activities, such as distribution, purchasing, sales, marketing, service of products and services through electronic systems. In itself, it includes a complete subsystem for use: electronic money, electronic marketing, electronic information exchange and automated data collection systems. This process allows you to create a virtual value chain. E-commerce affects three factors: economic, technological and social. It is important to note that the progress of e-commerce continues, and it is necessary to provide the necessary conditions for its smooth operation, bearing in mind that this benefits both sides of the market: buyers and sellers.

The development of e-commerce has a positive impact on the economy, especially in developing countries. A number of researchers give an overview of development trends in the modern Ukrainian Internet market, study barriers and factors of e-commerce expansion in Ukraine and conduct surveys of companies on problems to be solved by adapting business to the conditions of the Ukrainian e-commerce market. Modern problems of e-commerce development in modern conditions mainly arise due to the widespread use of the Internet to target consumers. One of the main problems in business is finding a niche. The Internet is a highly competitive market where few organizations have been able to achieve long-term success.

Keywords: e-commerce, Internet, development, preconditions, factors of influence, economies in transition.

Introduction. E-commerce is defined as the purchase or sale of goods and services through electronic media and in electronic form. The development of digital technologies is causing profound changes in society. The prospects for digital technologies are great; they cause positive changes reflected in all segments of human life. E-commerce is defined as the process of managing online transactions of individuals or companies. This process includes both retail and wholesale trade. E-commerce essentially refers to the system and procedures by which various financial documents and information are exchanged.

The digital process operation is identified with virtual value chain. The value chain includes the processes that companies must perform in order for goods and services to be available on the market. Thus, the system can be regular or digital.

The development of e-commerce has a positive effect on the economy, especially in developing countries. A number of researchers give an overview of development trends in the modern Ukrainian Internet market, study barriers and factors of e-commerce expansion in Ukraine and conduct surveys of companies on problems to be solved by adapting business to the conditions of the Ukrainian e-commerce market.

Using the Internet, companies can access foreign markets and expand sales channels creating an effective system between suppliers and buyers. Companies have the opportunity to reduce costs in their supply networks; provide customers with higher quality services than before; enter new markets that were previously unavailable due to geographical reasons; create new labour and capital markets; generate new revenue streams and finally reconsider the nature of their activities. It is becoming clear that countries and companies ignoring the huge potential of e-commerce can significantly weaken their position in domestic and international markets due to their inability to operate in today's competitive environment.

The experience of e-commerce application is becoming increasingly important for Ukraine. Ukraine's penetration of the global e-commerce market will help to increase the foreign trade operations efficiency, strengthen both its position at commodity trade and business ties of regional and international cooperation, and create new job openings within countries. However, the prerequisites affecting the e-commerce effectiveness are not fully defined.

Recent research and publications. Nowadays, modern problems of e-commerce development mainly